№ 826/14110/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2020 року

Київ

справа № 826/14110/14

адміністративне провадження №К/9901/33192/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікор» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікор» на постанову Окружного адміністративного суду м Києва від 19.01.2015 (суддя - Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді: Вівдіченко Т.Р., Сорочко Є.О.) у справі №826/14110/14.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бікор» (далі - ТОВ «Бікор») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) №70426552207 від 26.05.2014 повністю, №70426552207 від 26.05.2014 та №70422552207 від 26.05.2014 в частині.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2015 в позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 клопотання ТОВ «Бікор» про затвердження примирення сторін у зв`язку з досягненням податкового компромісу задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бікор» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 70326552207 від 26.05.2014 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 191916, 00 грн. за основним платежем та 47979,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 70226552207 від 26.05.2014 в частині визначення грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 630327,00 грн. за основним платежем та 157585, 00 грн. штрафних санкцій визнано нечинною, провадження у справі в цій частині закрито.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бікор» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 70426552207 від 26.05.2014 скасовано, прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих підстав, що судом апеляційної інстанції не враховано, що на час вчинення порушень, які відбулися у 2011, 2012, 2013 роках строк застосування штрафу за вказані правопорушення як різновиду адміністративно-господарської санкції не був врегульований статтею 250 Господарського кодексу України; поза увагою апеляційного суду була залишена необхідність встановлення обставин щодо фактичного вчинення позивачем порушення правил здійснення господарської діяльності, оскільки фактично апеляційний суд обмежився дослідженням доказів без надання їм належної юридичної оцінки.

За наслідками повторного апеляційного перегляду, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 постанову Окружного адміністративного суду м Києва від 19.01.2015 залишено без змін.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Бікор» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 та направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Бікор» посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій, а також Вищий адміністративний суд України підтвердили, що видаткова накладна касового ордеру №529 від 30.12.2013 є чернеткою, готівка фактично не була видана, касовий ордер не підписаний та не підшитий до касової книги підприємства, що спростовує доводи контролюючого органу про порушення вимог п. 2.8, р. 2, п. 3,5. р. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004, а відтак свідчить про відсутність підстав для нарахування штрафу за перевищення ліміту каси в сумі 200000,00 грн.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Бікор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, про що складено акт № 375/26-55-2207/21637291 від 29.04.2014.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 70426552207 від 26.05.2014, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 431701,26 грн. за порушення вимог п. 2.8, р. 2, п. 3,5. р. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004, яке є предметом оскарження.

Відповідно до змісту акту перевірки, податковим органом встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі ТОВ «Бікор» у зв`язку з відсутністю підписів одержувачів готівкових коштів в видаткових касових ордерах, а саме: 12.10.2011 з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру № 878 від 12.10.2011 були видані готівкові кошти в сумі 4 800, 00 грн. ОСОБА_1 , як кредитну заборгованість по авансовим звітам, видача яких не підтверджена підписом одержувача, залишок готівки 12.10.2011 згідно з касовою книгою становив 0,88 грн., перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 12.10.2011 - 4800,88 грн.; 23.03.2012 з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру № 97 від 23.03.2012 були видані готівкові кошти в сумі 2 510, 00 грн. ОСОБА_2 , як кредитну заборгованість по авансовим звітам, видача яких не підтверджена підписом одержувача, залишок готівки 23.03.2012 згідно з касовою книгою становив 0,40 грн., перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 23.03.2012 - 2 510,40 грн.; 23.07.2012 з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру № 184 від 23.07.2012 були видані готівкові кошти в сумі 3 200, 00 грн. ОСОБА_3 , як кредитну заборгованість по авансовим звітам, видача яких не підтверджена підписом одержувача, залишок готівки 23.07.2012 згідно з касовою книгою становив 0,78 грн., перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 23.07.2012 - 3 200,78 грн.; 21.08.2012 з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру № 295 від 21.08.2012 були видані готівкові кошти в сумі 3 980, 00 грн. ОСОБА_1 , як кредитну заборгованість по авансовим звітам, видача яких не підтверджена підписом одержувача, залишок готівки 21.08.2012 згідно з касовою книгою становив 0,41 грн., перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 21.08.2012 - 3 980,41 грн.; 22.10.2013 з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру від 22.10.2013 № 445 були видані готівкові кошти в сумі 1 355, 00 грн. ОСОБА_4 , як кредитну заборгованість по авансових звітах, видача яких не підтверджена підписом одержувача, залишок готівки 22.10.2013 згідно з касовою книгою становив 1,61 грн., перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 22.10.2013 - 1 356,61 грн.; 30.12.2013 з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру № 529 від 30.12.2013 були видані готівкові кошти в сумі 200 000, 00 грн. ОСОБА_5 як позику працівнику, видача яких не підтверджена підписом одержувача, залишок готівки 30.12.2013 згідно з касовою книгою становив 1,55 грн., перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 30 грудня 2013 року - 200 001,55 грн.

Таким чином, на думку податкового органу, позивачем було порушено вимоги п. 2.8, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004, а саме: перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі ТОВ «Бікор» на загальну суму 215850,63 грн.

Відповідно до розділу 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 (далі по тексту - Положення), касова операція - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.2.8 Положення, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Відповідно до п.3.1 Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно п.3.4 Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно до п. 3.5. Положення, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Тобто, зазначений пункт регулює питання видачі відповідних грошових коштів з каси підприємства саме фізичним особам.

Згідно п.3.6 Положення, видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

При цьому, у відповідності до п.3.7. Положення, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача. Документом, що свідчить про приймання готівки програмно-технічним комплексом самообслуговування для подальшого її переказу, є чек банкомата та квитанція, яка містить обов`язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення відповідної суми готівки до цього програмно-технічного комплексу самообслуговування та здійснення ініціювання операції з переказу готівки.

Пунктом 3.10 Положення встановлено, що прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп`ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються. У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Одержав» або «Прийнято від» не заповнюється.

Як встановлено судами, в період з 12.10.2011 по 23.07.2012 мали місце випадки видачі готівки, у яких працівники не підписали видатковий касовий ордер, зокрема, ОСОБА_1 (12.10.2011 - 4800,00 грн. та 21.08.2012 - 3980,00 грн.), ОСОБА_6 (23.03.2012 - 2510,00 грн.), ОСОБА_3 (23.07.2012 - 3200,00 грн.) ОСОБА_4 (22.10.2013 - 1355,00 грн.) В касовій книзі на момент перевірки дійсно були підшиті видаткові касові ордери, не засвідчені підписами працівників.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову, позивач в своїх доводах посилається зокрема на те, що вказані вище випадки видачі готівки, при яких працівники не підписали видатковий касовий ордер, мали місце саме в період з 12.10.2011 по 23.07.2012, у той час як планова виїзна перевірка ТОВ «Бікор» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства була проведена контролюючим органом у період з 11.03.2014 по 07.04.2014, що на думку позивача свідчить про пропуск, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, строку притягнення до відповідальності.

Так, згідно з частиною першою статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Проте, з набранням 01.01.2011 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 № 2756-VI зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Порядок застосування цих санкцій з 01.01.2011 врегульовано статтями 113 114 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В свою чергу, відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, пунктом 102.1 якої передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі ТОВ «Бікор» внаслідок видачі готівкових коштів на підставі видаткових касових ордерів №878, №97, №184, №295, №445, не засвідчених підписами працівників, в розмірі 12648,68 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем при формуванні висновків акту перевірки було використано чернетку видаткового касового ордеру № 529 від 30.12.2013, який передбачав видачу готівки в сумі 200000,00 грн. Ціарковскі Піотру. Проте, у зв`язку з фактичною невидачею готівки підпис працівника на чернетці видаткового касового ордеру № 529 від 30.12.2013 відсутній.

Крім того, чернетка видаткового касового ордеру не була підшита до касової книги підприємства, наданої до перевірки.

Проте з`ясовано, що фактично були оформлені видаткові касові ордери № 529 та № 530 від 30.12.2013, по яких було видано 100000,00 грн. ОСОБА_7 та 100000,00 грн. ОСОБА_8 , які містять підписи працівників, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, зазначені видаткові касові ордери були підшиті позивачем до вкладного аркушу касової книги за грудень 2013 року у відповідності до п. 4.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004.

Зазначені обставини спростовують доводи контролюючого органу про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 200001,55 грн. за порушення вимог п. 2.8, р. 2, п. 3,5. р. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування контролюючим органом штрафних фінансових санкцій в сумі 400003,10 грн. (200001,55 * 2) не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а відтак їх рішення в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2014 № 70426552207 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 400003,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікор» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м Києва від 19.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі 826/14110/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.05.2014 № 70426552207 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 400003,10 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.05.2014 № 70426552207 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 400003,10 грн.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м Києва від 19.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі 826/14110/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду