02.02.2023

№ 826/14389/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 826/14389/15

адміністративне провадження № К/9901/2527/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (далі - АТ «КДРМЗ») на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року (прийняте судом у складі судді Клочкової Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.) у справі за позовом АТ «КДРМЗ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) про визнання протиправними дій, визнання нечинними постанови, протоколу, припису, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

АТ «КДРМЗ» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки АТ «КДРМЗ»;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 458/15/10126-85/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 червня 2015 року;

- визнати протиправними та скасувати протокол та припис складені за результатами проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил АТ «КДРМЗ» від 23 червня 2015 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що дії департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки позивача здійснені безпідставно та з перевищенням повноважень.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, у задоволенні позовних вимог АТ «КДРМЗ» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 04 серпня 2020 року відмовив у задоволенні позову.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реконструкція об`єкта будівництва за адресою: місто Київ, Солом`янський район, вулиця Ушинського, 40, зокрема будівель А, Б, Б1 виконувалась не в межах геометричних розмірів, чим порушено вимоги статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", що встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року, у справі № 826/14388/15.

Крім того, судом вказано, що позивачем не надано доказів та обґрунтувань щодо спростування по суті порушень, встановлених актом перевірки, вказуючи лише на незначні недоліки, які спростовані під час розгляду справи, та необізнаність та непоінформованість, які зумовлені самим позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22 січня 2021 року АТ «КДРМЗ» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.

У скарзі, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення без урахування висновку викладеного у постановах Верховного Суду у справах №№ 465/1461/16-а, 815/3172/18, 826/9967/18, 815/1167/15, 813/526/13-а, згідно з яким сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Зазначає, що суди прийняли рішення, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду у справах №№ 465/1461/16-а, 815/3172/18, 826/9967/18, 815/1167/15, 813/526/13-а, а саме, суд зазначив, що постанова слідчого (правоохоронного органу) є достатньою підставою для проведення перевірок органами ДАБІ після прийняття ними об`єкта в експлуатацію.

Посилається також на те, що суди всупереч висновкам та мотивам касаційного суду відкинули належні та допустимі докази про необхідність дослідження яких зазначив касаційний суд, та безпідставно пославшись на норми статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), визнали встановленими ті обставини, які не були встановлені ані в цій ані в інших справах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2021 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В.. судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 27 січня 2021 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

На підставі постанови слідчого відділу Головного слідчого управління МВС України від 21 травня 2015 року призначено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва по вул. Ушинського, 40 у Солом`янському районі м. Києві у ПАТ «КДРМЗ». Проведення перевірки доручено Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Супровідним листом від 25 травня 2015 року № 13/2/3-10832/6 старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України направлено на адресу Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві постанову від 21 травня 2015 ароку про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва на земельній ділянці по вул. Ушинського, 40 у Солом`янському районі м. Києві.

На підставі постанови слідчого СГ ГСУ МВС України від 21 травня 2015 року про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва ПАТ «КДРМЗ» Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано наказ від 08 червня 2015 року № 541 про проведення позапланової перевірки та направлення від 10 червня 2015 року б/н про проведення позапланової перевірки.

Посадовцями Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 23 червня 2015 року відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 533), у присутності представника за довіреністю АТ «КДРМЗ» Волощенка Олександра Володимировича, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил публічним акціонерним товариством "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" на об`єкті: будівництво адміністративно-офісного центру: вулиця Ушинського, 40 у Солом`янському районі, міста Києва.

За результатами зазначеної позапланової перевірки відповідач склав акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 червня 2015 року.

Представник позивача від підписання акта перевірки у день його складання та від отримання акта перевірки відмовився, про що міститься відповідний запис в акті перевірки.

Як вбачається з акта від 23 червня 2015 року, за результатами перевірки відповідачем встановлено наступне:

- на земельній ділянці по вул. Ушинського, 40 у Солом`янському районі м. Києва, яка використовується відповідно до договору оренди зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 13 січня 2005 року за № 72-6-00238 ПАТ "КДРМЗ" (замовник), розташовані виробничі будівлі, а також розташований адміністративно-офісний 14-ти поверховий будинок (Dominion business park). Цільове призначення земельної ділянки - експлуатація та обслуговування виробничих будівель.

- будівля адміністративно-офісного центру - 14 поверхів (об`єкт відноситься до IV категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва"), збудована на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети. Виходячи із зазначеного, відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України вищезазначений об`єкт будівництва вважається самочинним будівництвом, чим порушено частину першу статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

- зазначений об`єкт - адміністративно-офісний 14-ти поверховий будинок (Dominion business park) (літ. Т) експлуатується замовником без прийняття в експлуатацію, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

- площі, після реконструкції, нежитлових приміщень будівель (літ. А, Б, Б1), які зазначені в деклараціях суттєво відрізняються від площ, вказаних за результатами технічної інвентаризації. Отже, зазначена реконструкція виконувалась не в межах геометричних розмірів будівель (літ. А, Б, Б1). Замовником не отримані містобудівні умови та обмеження, чим порушено статтю 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункт 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Враховуючи встановлені порушення, Департаментом відносно позивача було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 червня 2015 року, в якому були зафіксовані результати проведеної позапланової перевірки. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 30 червня 2015 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні департаменту за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26.

Крім того, відповідачем видано припис від 23 червня 2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з вказаним приписом зобов`язано позивача у строк до 07 грудня 2015 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Від підписання вищезазначеного припису, як і від інших складених відносно позивача документів, уповноважений представник ПАТ «КДРМЗ» відмовився.

Листом від 24 червня 2015 року № 10126-10/2406/0215 відповідачем запропоновано подати перелік документів та повторно повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 30 червня 2015 року о 10 год. 00 хв.

Так, на підставі акта перевірки від 23 червня 2015 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 червня 2015 року ДАБІ винесено постанову від 30 червня 2015 року № 48/15/10126-85/3006/05, якою встановлено, що позивачем реконструкція нежитлових приміщень будівель виконувалась не в межах геометричних розмірів будівель (літ. А, Б, Б1), що передбачає отримання містобудівних умов та обмежень, які замовником не були отримані, та постановлено визнати ПАТ «КДРМЗ» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 54 810,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача з проведення перевірки, складання акта перевірки від 23 червня 2015 року, протоколу від 23 червня 2015 року, винесення припису від 23 червня 2015 року та постанови від 30 червня 2015 року № 48/15/10126-85/3006/05, оскаржив їх до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 735 (далі - Порядок № 735), Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 (далі - Положення № 439/2011).

Відповідно до частин першої, другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Приписами пункту 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, з-поміж інших, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з підпунктами 16-18 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У відповідності до пункту 19 Порядку № 553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

У відповідності до пункту 23 Порядку № 553 інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

Порядок, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" є Порядок № 244.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 244 вбачається, що штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 15 Порядку № 244 передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 1 пункту 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу).

Пунктом 25 Порядку № 244 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в інспекції, яка винесла постанову.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 244 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону №208/94-ВР може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка винесла відповідну постанову.

Пунктом 29 Порядку № 244 зазначено, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як встановили суди, складені за результатами проведеної перевірки акт, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 червня 2015 року направлено на адресу позивача рекомендованим листом № 10/26-10/2406/02/5 від 24 червня 2015 року з повідомленням про вручення.

Згідно із поштовим повідомленням, позивачем отримано вказаний лист 30 червня 2015 року.

Судами також встановлено, що представник за довіреністю ПАТ "КДРМЗ" Волощенко Олександр Володимирович був присутній під час проведення перевірки, що підтверджується його підписом на складених документах про відмову в отриманні документів та підписання їх, що не заперечується позивачем, а отже, останній також був повідомлений про проведення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посилання позивача щодо необізнаності про проведення перевірки спростовуються тим, що представник позивача особисто ознайомився та отримав направлення для проведення позапланової перевірки від 10 червня 2015 року, що підтверджується особистим підписом Волощенка О.В. від 10 червня 2015 року із зазначенням номеру телефону для подальшого інформування Інспекцією позивача.

У частині тверджень позивача, що Волощенко Олександр Володимирович не був уповноваженим представником, оскільки довіреність від 23 червня 2015 року № 07/00-010097 видана останньому не уповноваженою на те особою, то такі доводи правомірно спростовані судами попередніх інстанцій, які вказали, що заступник голови правління ОСОБА_2 виписала Волощенку Олександру Володимировичу довіреність від 23 червня 2015 року № 07/00-010097 на представлення інтересів ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" в Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із тим, що встановлення осіб, які можуть бути належно уповноваженими для видачі довіреностей не відносилось до компетенції посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Відтак, відповідач не був та не міг бути обізнаний, що ОСОБА_2 не була уповноважена на видачу вказаної довіреності, що вказує на правомірність його дій в межах спірних правовідносин.

Разом з тим, відповідно до пункту 13 Порядку № 553, участь суб`єкта містобудування під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є виключно його правом, а не обов`язком, що, як правильно зазначили суди, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 826/5856/16.

Оцінюючи наявність підстав для проведення перевірки, суди правильно вказали, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача слугувала постанова слідчого СГ ГСУ МВС України від 21 травня 2015 року про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод".

Аналіз положень пункту 7 Порядку № 553 вказує, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

У постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 826/15257/15 зазначено, що постанова слідчого, прийнята в рамках Кримінально-процесуального кодексу України, про призначення позапланової перевірки суб`єкта містобудування є спеціальною правовою підставою для прийняття Державною архітектурно-будівельною інспекцією України наказу про проведення відповідної перевірки без отримання дозволу Кабінету Міністрів України в період дії обмежень на проведення перевірок державними інспекціями.

Колегія суддів Верховного суду не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.

Відтак, суди дійшли обґрунтованого висновку, що дії відповідача по проведенню позапланової перевірки будівництва адміністративно-офісного центру, за адресою: вулиця Ушинського, 40 у Солом`янському районі, міста Києва були здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені положеннями чинного законодавства України.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № 48/15/10126-85/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 червня 2015 року, слід зазначити таке.

Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до пунктів 4, 6, 7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок №244), підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування. Притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Позивач зазначав, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки прийнята на підставі протоколу, який на його думку, складено з порушеннями норм чинного законодавства України, оскільки реконструкція проведена в межах геометричних розмірів будівель літ. А, Б, Б1.

Суди попередніх інстанцій встановили, що зазначені у зареєстрованих деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 14 листопада 2012 року № КВ08312212110, від 14 листопада 2012 року № КВ08312212111, від 14 листопада 2012 року № КВ08312212112, від 14 листопад 2012 року № КВ08312212113 площі нерухомого майна суттєво відрізняються від площ вказаних за результатами технічної інвентаризації, що ставить під сумнів факт дотримання попередніх геометричних розмірів будівель літ. А, Б, Б1 при здійсненні реконструкції.

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2016 року постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року скасовані, а справа № 826/14389/15 направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи вказану ухвалу, Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій безпідставно не надано правову оцінку порушенню позивачем пункту 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" в частині неотримання містобудівних норм та обмежень, оскільки згідно з пунктом 25 Переліку об`єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109, містобудівні умови та обмеження не надаються при реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщеннях громадського призначення.

Вищим адміністративним судом України було вказано, що встановлення факту порушення геометричних розмірів будівель літ. А, Б, Б1 здійснювалося без будь-яких технічних пристроїв, без використання вимірюючих пристроїв, а судами не встановлено, чи є будівлі літ. А, Б, Б1 та Т, що розташовані по вул. Ушинського, 40 у м. Києві єдиною спорудою чи окремими спорудами, чи пов`язані площі зазначених вище будівель між собою та чи призведе зміна площі в одній з цих будівель до зміни загальної площі в іншій будівлі. Крім того, судами попередніх інстанцій не визначено, до якої складності будівництва відносяться будівлі літ А, Б, Б1 та Т, що розташовані по вул. Ушинського, 40 в м. Києві.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України вказав, що для вирішення спору необхідно встановити усі обставини справи, які потребують спеціальних знань у галузі будівництва, проектування та можуть бути встановлені, зокрема, шляхом проведення відповідної експертизи.

Відтак, на виконання вимог суду касаційної інстанції, зазначених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2016 року, Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 30 січня 2017 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу, поставивши перед експертом наступні питання:

- до якої категорії складності згідно будівельних норм та стандартів потрібно було віднести будівлі, що введені в експлуатацію згідно декларацій про готовність об`єктів до експлуатації: № КВ 14312244656 від 26.12.2012, № 14312244654 від 26.12.2012; № 14312244655 від 26.12.2012; № КВ 14312244653 від 26.12.2012, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40;

- чи здійснювалась реконструкція будівель літ. А, Б, Б1, що відбувалось у 2012 році в межах геометричних розмірів цих будівель?;

- чи є будівлі літ. А, Б, Б1 та Т, що розташовані по вул. Ушинського, 40 у м. Києві єдиною спорудою чи окремими спорудами, чи пов`язані площі зазначених вище будівель між собою та чи призведе зміна площі в одній з цих будівель до зміни загальної площі в іншій будівлі?

На виконання вимог вищевказаної ухвали, від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України до суду першої інстанції надійшов висновок експерта № 12-5/56 від 29 грудня 2017 року за результатами судової будівельно-технічної експертизи, проведеної в адміністративній справі № 826/14389/15, в якому встановлено наступне:

- будівлі літ "А", "Б", "Б1" та "Т", які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40 відносяться до ІІІ категорії складності;

- реконструкція будівель літ "А", "Б", "Б1" та "Т", які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40 здійснювались в межах геометричних розмірів цих будівель;

- будівлі літ "А", "Б", "Б1" та "Т", які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40 являються окремими об`єктами нерухомого майна та зміна площі в одній з них не призведе до зміни загальної площі іншої будівлі.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, оцінюючи наявність підстав для врахування висновку Київського науково-дослідного експертного-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 29 грудня 2017 року № 12-5/56 вказав, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема у справі № 826/14388/15 встановлено, що на земельній ділянці, яка належить Публічному акціонерному товариству "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" розташований адміністративно-офісний 14-ти поверховий будинок, який відноситься до IV категорії складності, а реконструкція об`єкта будівництва за адресою: місто Київ, Солом`янський район, вулиця Ушинського, 40, зокрема будівель А, Б, Б1 виконувалась не в межах геометричних розмірів, то з урахуванням частини четвертої статті 78 КАС, даний висновок не береться до уваги та не має наперед встановленої сили, оскільки обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, свідчать про правомірність аргументів суб`єкта владних повноважень, є остаточними та не підлягають іншому доказуванню.

Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що вищевказана реконструкція об`єкта будівництва виконувалась не в межах геометричних розмірів, що є порушенням вимог статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", та свідчить про правомірність постанови № 48/15/10126-85/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», від 30 червня 2015 року.

Суди попередніх інстанцій, оцінюючи доводи позивача щодо неврахування висновку експерта, обґрунтовано вказали, що висновок експерта не має наперед встановленого значення, йому не надається перевага перед іншими доказами і, як всі інші докази, він оцінюється судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в постанові або ухвалі.

У спірному випадку підстави неприйняття висновку експерта цілком вмотивовані тим, що зазначені обставини, які були предметом дослідження експерта, встановлені при розгляді інших справ за участю тих самих сторін, що спростовує доводи позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо необґрунтування підстав відхилення висновку експерта.

У частині вимог щодо визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 червня 2015 року, колегія суддів Верховного Суду також погоджується з переконанням судів щодо відсутності підстав для скасування вказаного припису, позаяк відповідачем було обґрунтовано встановлено факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що не спростовано позивачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Суди обґрунтовано відхилили доводи позивача про відсутність встановлених порушень в частині неотримання містобудівних умов та обмежень, оскільки згідно з пунктом 25 Переліку об`єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109, містобудівні умови та обмеження не надаються при реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщеннях громадського призначення.

Положеннями пункту 7 Порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об`єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Враховуючи викладене вище, оскільки суди встановили, що реконструкція приміщень відбувалася із зміною їх зовнішньої конфігурації, колегія суддів погоджується із висновком судів про правомірність припису, складеного за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПАТ «КДРМЗ» від 23 червня 2015 року, оскільки позивачем належно не спростовано факт допущення виявлених порушень на об`єкті будівництва, а відтак висновки відповідача щодо наявності підстав для усунення таких порушень були обґрунтованими.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу від 23 червня 2015 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, то суди дійшли правомірного висновку і вірно вказали на відсутність підстав для їх задоволення, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В акті перевірки та в протоколі перевіряючий лише фіксує порушення, а сам протокол та акт перевірки не несе жодних наслідків для особи, яку перевіряють.

Таким чином, оскільки протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що спричиняють виникнення будь-яких прав і обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень, а сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливають на права та обов`язки замовника будівельних робіт та не є обов`язковим для виконання, отже не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а отже протокол сам по собі не має правового значення, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої палати Верховного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 9901/801/18, від 13 листопада 2019 року у справі № 9901/331/19.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми права, що регулюють спірні правовідносини, в повній мірі оцінили докази зібрані у справі, надали відповіді на всі доводи наведені сторонами та дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи касаційної скарги про те, що у справах, на судові рішення в яких в порядку частини четвертої статті 78 КАС послалися суди попередніх інстанції, обставини стосувалися лише будівлі літ. Т, а у цій справі - будівель літ. А, Б, БІ, є безпідставними, оскільки у справі № 826/14388/15 відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року, яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року суд встановив, що: «<…> реконструкція об`єкта будівництва за адресою: місто Київ, Солом`янський район, вулиця Ушинського, 40, зокрема будівель А, Б, Б1 виконувалась не в межах геометричних розмірів, чим порушено вимоги статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 4 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Зазначені порушення в судовому засіданні позивачем не спростовано. <…> Відповідач правомірно дійшов висновку, що публічне акціонерне товариство «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» виконувало будівельні роботи на об`єкті IV категорії складності без отримання дозволу на їх виконання.».

Безпідставними є також і доводи касаційної скарги, про те, що суд апеляційної інстанції не застосував висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 826/9967/18, а саме про те, що відповідно до статей 26, 29, 39, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», положень Порядку № 533, для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, перевірки суб`єктів господарювання, забудовників, можуть здійснюватися ДАБІ лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Так, у справах №№ 815/3172/18, 826/9967/18, на судові рішення в яких здійснено посилання, вирішувався спір про протиправність наказу контролюючого органу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тоді як у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності проведення перевірки контролюючим органом, та прийняття за результатами цієї перевірки відповідних рішень.

У справі № 465/1461/16-а суд, встановивши, зокрема, що строк виконання припису встановлений до 10 лютого 2016 року, проте оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ухвалена до закінчення цього строку, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

У всіх трьох справах судами було встановлено, що позивачем на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта зареєстровано право власності саме на новостворений (реконструйований) об`єкт, тоді як у справі, що розглядається, такого встановлено не було.

Отже, правовідносини у справі, в якій оскаржено рішення суду апеляційної інстанції, та правовідносини у справах, на судові рішення в яких здійснено посилання, не є подібними.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі №815/1167/15, на яку також здійснено посилання скаржником, провадження в адміністративний справі закрито та роз`яснено, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.

Що стосується справи № 813/526/13-а, то у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про наявність у цій справі постанови Верховного Суду або Верховного Суду України.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець