26.04.2024

№ 826/15776/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/15776/15

адміністративне провадження № К/9901/32014/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року (судді: Огурцов О.П. (головуючий), Мазур А.С., Літвінова А.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (судді: Мєзєнцев Є.І. (головуючий), Файдюк В.В., Чаку Є.В.)

у справі № 826/15776/15

за позовом Виноградівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області

до Державного агентства резерву України,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Виноградівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - Виноградівська ОДПІ, контролюючий орган; правонаступником якої є Головне управління ДПС у Закарпатській області) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного агентства резерву України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, в якому просила стягнути заборгованість у сумі 2 999 610,68 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, відмовив у задоволенні позову.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що ним виконано повний перелік дій, встановлених статтею 95 Податкового кодексу України, щодо вжиття всіх заходів по стягненню з Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України податкового боргу, а саме: встановлення наявності майна, яке могло б бути реалізовано в рахунок погашення боргу платника.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Виноградівська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судами не правильно застосовано положення статті 96 Податкового кодексу України. Зокрема, наголошує на вчиненні ним усіх передбачених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством заходів щодо стягнення податкової заборгованості з Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів», про що свідчать долучені до матеріалів справи докази.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.

Відповідач та третя особа не скористалися своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

02 березня 2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Державне підприємство «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України є юридичною особою та перебуває на обліку платників податків у Виноградівській ОДПІ, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23 липня 2015 року.

Державне підприємство «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України належить до сфери управління Державного агентства резерву України.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26 червня 2013 року у справі № 5/36, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2013 року, припинено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» (Закарпатська область, Берегівський район, смт. Батьово, вул. Вашута, 112, і.к. 00954165). Припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Ткаченка Олександра Анатолійовича . Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у справі № 807/2159/14 задоволено позов Берегівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області: стягнуто з Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» податковий борг за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на банківських рахунках платника, у розмірі 2 744 464,59 грн.

Зі змісту вказаної постанови Закарпатського окружного адміністративного суду судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (статті 59 Податкового кодексу України) з метою погашення заборгованості відповідачу надіслано першу податкову вимогу № 1/302 від 27 травня 2008 року та другу податкову вимогу № 2/374 від 08 липня 2008 року. Зазначені податкові вимоги відповідачем не погашені.

З метою погашення заборгованості та на виконання вказаного рішення суду позивачем направлялися інкасові доручення (платіжні вимоги) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, однак останні були повернуті без виконання.

31 березня 2015 року Берегівська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області звернулася із листом № 38/9/23-21 до Державного комітету України з державного матеріального резерву, в якому повідомила, що податковий борг Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України становить 3 268 502,56 грн та незважаючи на всі вжиті заходи продовжує зростати. Крім того, Берегівська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області, керуючись статтею 96 Податкового кодексу України, звернулася до органу в сферу управління якого належить дане підприємство з пропозицією щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів на сплату податкового боргу Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України в сумі 3 268 502,56 грн;

- затвердження плану досудової санації боржника за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідації Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України та призначення ліквідаційної комісії;

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів призначених для утримання Державного комітету України з державного матеріального резерву;

- виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством.

Державне агентство резерву України надало відповідь листом від 28 квітня 2015 року № 1398/0/4-15, в якому зазначило про відсутність законних підстав для прийняття одного із запропонованих рішень.

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України із земельного податку вбачається, що загальна сума заборгованості третьої особи з податків і зборів становить 2 999 610,68 грн, зокрема 255 146,09 грн - новостворений борг, що виник із земельного податку після прийняття постанови Закарпатським окружним адміністративним судом від 02 грудня 2014 року у справі № 807/2159/14.

З огляду на зазначені обставини контролюючий орган у порядку статті 96 Податкового кодексу України звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, яка у більшості випадків пов`язана із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Так, згідно з пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

За правилами пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Разом із тим, Суд зазначає, що наведені в пункті 96.2 статті 96 Податкового кодексу України особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 95.7 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі державних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутися до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.

Однак, у розглядуваній ситуації, як з`ясовано судами, позивач не надав доказів на підтвердження отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України або відсутності в нього майна, яке може бути внесене в податкову заставу та відчужене.

Більше того, в контексті положень пункту 87.5 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючим органом не надано доказів виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу державного підприємства у вигляді дебіторської заборгованості платника податків та її стягнення в порядку пункту 95.22 статті 95 цього Кодексу.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Державного агентства резерву України коштів у сумі 2 999 610,68 грн у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України.

Доводи касаційної скарги відповідача не спростовують правильність висновків, якими мотивовані судові рішення, зводиться фактично до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова