ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/16481/16
адміністративне провадження № К/9901/18907/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №824/774/16-а
за позовом Благодійної організації "Об`єднання батьків дітей, хворих фенілкетонурією "Покоління" до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб -Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм" - про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Літвіної Н.М., суддів Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Благодійна організація "Об`єднання батьків дітей, хворих фенілкетонурією "Покоління" (далі - БО "Об`єднання батьків дітей, хворих фенілкетонурією " Покоління ", позивач) звернулась до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АК України, відповідач), за участю третіх осіб - Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм" (далі - ТОВ «Людмила-Фарм», третя особа-2), у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №2059-р/пк-ск від 03 жовтня 2016 року.
2. Позовні вимоги мотивовані наявністю передбаченого статтею 18 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10 квітня 2014 року № 1197-VII (далі - Закон №1197-VII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) права звернення до органу оскарження зі скаргою з приводу порушення процедури закупівлі.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. БО «Об`єднання батьків дітей хворих фенілкетонурією «Покоління», відповідно до Статуту, здійснює представництво і захист інтересів пацієнтів, що хворіють на фенілкетонурію у державних та громадських органах, установах та організаціях, у судах, правоохоронних органах та на підприємствах.
4. Із метою забезпечення хворих фенілкетонурією життєво необхідними лікарськими засобами, державою передбачені видатки на забезпечення хворих такими засобами шляхом здійснення державних закупівель (проведення публічних торгів місцевими органами державної влади, зокрема відповідними підрозділами Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
5. Відповідно до міської цільової програми «Здоров`я киян» на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради №208/7545 від 15 березня 2012 року, з метою покращення своєчасного лікування цієї категорії хворих передбачено забезпечення закупівлі за бюджетні кошти продуктів лікувального харчування для дітей і вагітних жінок, хворих на фенілкетонурію.
6. Відповідно до заяв хворих та їхніх представників, направлених на адресу Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), хворі на фенілкетонурію потребують закупівлі та отримання для проведення лікування амінокислотної суміші «Comida PKU BPKU C», яку раніше приймали хворі та до якої вони вже адаптовані.
7. Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлю: « 10.86.1. Продукти лікувального харчування для хворих на фенілкетонурію, 2 лоти».
8. За результатами вказаної процедури акцептовано пропозицію ТОВ «Людмила-Фарм».
9. 22 вересня 2016 року БО «Об`єднання батьків дітей хворих фенілкетонурією « Покоління » звернулась до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель зі скаргою, у якій просила скасувати акцепт пропозиції по лотам 1 та 2.
10. 03 жовтня 2016 року за результатом розгляду скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель прийняла рішення №2059-р/пк-ск про залишення її без розгляду.
11. На обґрунтування підстав його прийняття указувала на те, що БО «Об`єднання батьків дітей хворих фенілкетонурією « Покоління » не брала участі в процедурі закупівлі. Отже, зазначено, що скарга не відповідала вимогам частини першої статті 18 Закону №1197-VII.
12. Не погоджуючись із указаним рішенням, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії АК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №2059-р/пк-ск від 03 жовтня 2016 року; зобов`язано АК України повторно розглянути скаргу БО «Об`єднання батьків дітей хворих фенілкетонурією «Покоління» від 22 вересня 2016 року про скасування акцепту пропозиції по лотам 1 та 2.
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що скарга БО "Об`єднання батьків дітей, хворих фенілкетонурією " Покоління " подана належною особою та відповідала вимогам щодо її оформлення, а тому були відсутні правові підстави для залишення її без розгляду.
15. Отже, дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача та зобов`язання повторно розглянути скаргу.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, АК України подав касаційну скаргу.
17. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АК України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року.
18. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), 08 лютого 2018 року матеріали зазначеної заяви передано на розгляд до Верховного Суду.
19. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів Гімона М.М., Мороз Л.Л.
20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року №674/0/78-20, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Гімона М.М., призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.
21. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
22. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року №795/0/78-20, у зв`язку із задоволенням заяв про самовідвід суддів, призначено повторний автоматизований розподіл указаної справи.
23. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів., Кашпур О.В., Уханенка С.А.
24. У касаційній скарзі АК України, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
25. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що для захисту прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дій, бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель, до органу оскарження має право звернутись особа, права чи законні інтереси якої порушено. Уважає, що такі права мають бути пов`язані з участю у процедурі закупівлі.
26. Зазначає про відсутність повноважень повторно розглядати скаргу позивача щодо порушення процедури закупівлі, за результатом проведення якої з переможцем закупівель ТО» «Людмила - Фарм» укладено договір.
27. Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
28. Статтею 327 КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
29. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
32. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
34. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Згідно зі статтею 1 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-ХІІ "Про Антимонопольний комітет України" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3659-ХІІ) АК України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
36. Відповідно до статті 3 Закону №3659-ХІІ основним завданням АК України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
37. Частиною сьомою статті 6 Закону № 3659-ХІІ установлено, що Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії АК України, державні уповноважені АК України, адміністративні колегії територіальних відділень АК України є органами АК України.
38. Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 3659-ХІІ до повноважень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України належить, зокрема: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації.
39. У пункті 26 частини першої статті 1 Закону №1197-VII передбачено, що суб`єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб`єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
40. Згідно з частиною третьою статті 8 АК України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
41. За змістом частин першої, шостої статті 18 Закону №1197-VII скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження в письмовій формі та повинна бути підписана особою, яка її подає, і містити таку інформацію: найменування органу оскарження; ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (у разі наявності); найменування, місцезнаходження, поштова адреса замовника, генерального замовника, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються; номер оголошення про проведення процедури, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, генерального замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, дату, коли суб`єкту оскарження стало відомо про такі рішення, дії або бездіяльність; вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування; обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
42. Орган оскарження залишає скаргу без розгляду у разі, якщо: 1) суб`єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі і з тих самих підстав, які вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення; 2) скарга не відповідає вимогам частини першої або четвертої цієї статті; 3) суб`єктом оскарження не внесено плату, передбачену абзацом третім частини п`ятої цієї статті; 4) замовником, генеральним замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі, про що було надано документальне підтвердження.
VI. Позиція Верховного Суду
43. Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що Постійно діючій адміністративній колегії АК України за результатом розгляду скарги щодо порушення законодавства у сфері державних закупівель надано повноваження залишати її без розгляду виключно у визначених Законом №1197-VII випадках.
44. Предметом спору в цій справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії АК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від №2059-р/пк-ск від 03 жовтня 2016 року, яким залишено без розгляду скаргу БО "Об`єднання батьків дітей, хворих фенілкетонурією " Покоління " про порушення законодавства щодо процедури закупівель.
45. Залишаючи скаргу без розгляду, відповідач керувався тим, що позивач не брав участі в процедурі закупівлі « 10.86.1. Продукти лікувального харчування для хворих на фенілкетонурію, 2 лоти».
46. Водночас наведені норми чинного законодавства не містять імперативної норми щодо звернення до органу оскарження лише тих осіб, які приймали участь у оскаржуваній ними процедурі закупівлі.
47. Невідповідності скарги позивача вимогам частини першої статті 18 Закону №1197-VII, а, отже, наявності обставин, які слугували б підставою для залишення її без розгляду, судами не встановлено.
48. У зв`язку з цим Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що доводи відповідача про невідповідність скарги позивача як суб`єкта оскарження вимогам частини першої статті 18 Закону №1197-VII та щодо наявності підстав для залишення такої скарги без розгляду є безпідставними.
49. Отже, наявні правові підстави для скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель 2059-р/пк-ск від 03 жовтня 2016 року.
50. Відповідно до частини другої статті 11 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
51. Згідно з частиною другою статті 162 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
52. З метою повного захисту порушеного права позивача належним способом є зобов`язання АК України вжити заходів щодо розгляду такої скарги позивача по суті.
53. Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій, та є аналогічними тим, які зазначені в апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судом надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.
54. З урахуванням викладеного Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновками про необґрунтованість позовних вимог.
55. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
56. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
57. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
VII. Судові витрати
58. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
59. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
60. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року залишити без змін.
61. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко