23.08.2024

№ 826/17607/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року

Київ

справа №826/17607/15

адміністративне провадження №К/9901/13638/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу факультету № 2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України навчально-наукового інституту № 3 Національної академії внутрішніх справ на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року (судді: Парінов А.Б., Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 826/17607/15 за позовом Державної фінансової інспекції в м. Києві до факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Державна фінансова інспекція в м. Києві звернулась до суду з адміністративним позовом до факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ, в якому просила:

- стягнути з Факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до резервного фонду бюджету України 19 997,76 грн.;

- стягнути з Факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до спеціального фонду бюджету України 73 048,71 грн.

Позов мотивований тим, що проведеною ревізією встановлені порушення підконтрольною установою правил фінансової дисципліни, у зв`язку з чим Інспекцією направлена вимога про їх усунення, що не виконана у добровільному порядку.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до резервного фонду бюджету України 19 997,76 грн., позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимог пункту 32 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 01.12.2010 року №2755-VІ помилково перерахував податок на додану вартість за придбання захисних окулярів в кількості 96 одиниць у розмірі 19997, 76 грн., оскільки тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях).

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з Факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до спеціального фонду бюджету України 73 048,71 грн. позивач вказує, що внаслідок невиконання колишніми курсантами Факультету ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вимог щодо добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, а також відсутність доказів стягнення коштів на підставі рішень судів, спеціальному фонду державного майна нанесено матеріальну шкоду (збитки) на суму 73 048,7 гривень, через відображення суми дебіторської заборгованості в розмірі 73048,70 грн. на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зобов`язання» та неправомірної бездіяльності відповідача, що виразилась у непроведенні, або проведенні претензійно-позовної щодо стягнення дебіторської заборгованості на вказану суму в межах терміну позовної давності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до спеціального фонду бюджету України 73 048,71 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення до спеціального фонду бюджету України 73 048,71 грн. суд першої інстанції зазначив, що встановлена в рамках ревізії наявність на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зобов`язання» сума дебіторської заборгованості в розмірі 73 048,70 грн., термін позовної давності на стягнення якої сплив, є належним доказом завдання відповідачем спеціальному фонду державного бюджету матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову про стягнення з факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до резервного фонду бюджету України 19 997,76 грн., суд першої інстанції виходив з того, що договір про закупівлю товару № 102 від 02 грудня 2014 року, укладений між відповідачем і ТОВ «ІБІС», не містить посилань на те, що «Окуляри STS-1» підлягають використанню в оборонних цілях при проведенні антитерористичної операції та/або при запровадженні воєнного стану, що є обов`язковим в силу положень п. 32 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 01 рудня 2010 року № 2755-VІ для звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2016 року в частині про відмову у задоволення вимог адміністративного позову про стягнення з факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до резервного фонду бюджету України 19 997,76 грн. У скасованій частині прийнято нову постанову, якою стягнуто з факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до резервного фонду бюджету України 19 997,76 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень76 коп.). В іншій частині постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2016 року залишена без змін.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 19 997,76 грн. суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поставка захисних окулярів підпадає під дію пункту 32, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та звільняється від оподаткування ПДВ.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність у договорі про закупівлю товару № 102 від 02 грудня 2014 року посилань на те, що окуляри «STS-1» підлягають використанню в оборонних цілях при проведенні антитерористичної операції не є підставою для перерахування ПДВ за придбання захисних окулярів в кількості 96 одиниць у розмірі 19997, 76 грн, оскільки оплата на виконання вказаного договору була здійснена відповідачем по КЕКВ - 2260 (заходи індивідуального бронезахисту та активної оборони), КПКВ 1001760 (проведення невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що підконтрольна установа при використанні коштів державного бюджету, виділених на оборонні цілі, та виборі контрагента повинна була врахувати наявність пільг щодо сплати ПДВ враховуючи положення пункту 32, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд зазначив, що наявність на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зобов`язання» суми дебіторської заборгованості в розмірі 73 048,70 грн., термін позовної давності на стягнення якої сплив, є належним доказом завдання відповідачем спеціальному фонду державного бюджету матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг.

У касаційній скарзі факультет № 2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України навчально-наукового інституту № 3 Національної академії внутрішніх справ, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що факультет не міг завдати збитки держави у розмірі 73 048,71 грн. у зв`язку з непроведенням відповідної претензійно-позовної роботи, оскільки повноваженнями щодо стягнення з курсантів витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, за законом наділено лише МВС.

На переконання скаржника рахунок 07 «Списані активи та зобов`язання» призначений для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей, у тому числі цінностей, не повернених учнями і студентами, відрахованими згідно з наказом, тощо. На цьому рахунку обліковується заборгованість протягом трьох років з моменту списання для нагляду за можливістю її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.

Таким чином, з огляду на положення згаданого нормативно-правового акту, необхідною умовою для віднесення дебіторської заборгованості на рахунок 07 «Списані активи та зобов`язання» є перебування такої заборгованості на балансі підприємства та неможливості її стягнення в примусовому порядку.

Однак факультетом у порушення вимог така дебіторська заборгованість у розмірі 73 048,70 грн. одразу була відображена на Рахунку 07 «Списані активи та зобов`язання» без попереднього перебування на балансі факультету, що виключає можливість такого доказу відповідати критеріям достовірності та належності.

Скаржник зазначає, що в межах спірних правовідносин суду належить встановити факт завдання збитків підконтрольною установою та правильність їх розрахунків. Однак в матеріалах справи відсутній розрахунок Державної фінансової інспекції у м. Києві щодо стягнення з факультету завданих ним збитків державі у розмірі 73 048,70 грн., що свідчить про недотримання Окружним адміністративним судом м. Києва та Київським апеляційним адміністративним судом порядку встановлення такого факту.

Щодо помилкового перерахування відповідачем ПДВ за придбання захисних окулярів в кількості 96 одиниць у розмірі 19997, 76 грн. скаржник вказує на те, що захисні окуляри не були завезені ТОВ «ІБІС» на митну територію України, а було здійснено постачання лише в межах України; захисні окуляри не відповідають визначенню «продукція оборонного призначення», визначеної такої згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення»; в матеріалах справи відсутні докази відповідності захисних окулярів за договором групі 90 УКТ ЗЕД.

При цьому, на думку факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ належним відповідачем у даній справі є ТОВ «ІБІС», а не до факультет.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 30 травня 2016 року відкрив касаційне провадження на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Шипуліна Т.М. (судді) Бившева Л.І., Хохуляк В.В.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г. (судді), Єресько Л.О., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Державною фінансовою інспекцією в м. Києві відповідно до пп. 1.1.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на І квартал 2015 року проведено планову ревізію окремих напрямів фінансово-господарської діяльності факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, в тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв`язку з оголошеною мобілізацією.

Результати ревізії відображено в акті від 21 травня 2015 року № 07-30/852.

Ревізією законності списання коштів з рахунків, в тому числі щодо їх цільового використання, проведеною за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, шляхом співставлення казначейських виписок та відповідних додатків до платіжних документів, що засвідчують достовірність проведених операцій, даних меморіальних ордерів, книги «Журнал-Головна» встановлено наступне.

Між факультетом та товариством з обмеженою відповідальністю «ІБІС» укладено договір від 02 грудня 2014 року № 102 на загальну суму 119 986,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 19997,76 гривень).

До ревізії надано видаткову накладну від 23 грудня 2014 року № BUH-000067, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю «ІБІС» поставило факультету окуляри захисні STS-1 (далі - товар) в кількості 96 одиниць на загальну суму 119 986,56 грн.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати в розмірі 100%.

Згідно з платіжним дорученням від 04 грудня 2014 року № 904 факультетом перераховано кошти ТОВ «ІБІС» за товар в сумі 119 986,56 грн. з ПДВ.

Ревізією встановлено, що факультетом в порушення вимог п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податковго кодексу України, проведено касові видатки за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету ТОВ «ІБІС» за товар, з врахуванням суми податку на додану вартість у розмірі 19997, 76 грн. чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) факультету на зазначену суму.

Також ревізією встановлено, що внаслідок невиконання колишніми курсантами факультету ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вимог щодо добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, вказаними особами порушені вимоги частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та непроведення (проведення не у повному обсязі) претензійно позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості на загальну суму 73048, 87 грн. в межах терміну позовної давності порушено вимоги частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункт 7 Порядку вдшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року N 964 та нанесено матеріальну шкоду (збитки) спеціального фонду державного майна на суму 73048, 87 грн.

Зважаючи на виявлені порушення, фінансовою інспекцією було направлено відповідачу вимогу від 17 червня 2015 року щодо усунення порушень законодавства, в якій відповідачу було запропоновано:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІБІС» збитки в сумі 19997,76 грн., завдані факультету внаслідок оплати завищеної вартості товарів на суму податку на додану вартість. В іншому випадку стягнути з винних осіб в порядку, встановленому ст.ст. 133-136 КЗпП України або Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою ВРУ від 23.06.1995 № 243/95-ВР, матеріальну шкоду в розмірі 19997,76 грн.

- стягнути збитки з колишніх курсантів факультету ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в сумі 29776, 35 грн., 9035,12 грн., 11259,34 грн., 11468,66 грн., 11509,23 грн. відповідно, завдані внаслідок невиконання зазначеними фізичними особами вимог щодо добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі. В іншому випадку стягнути з винних осіб в порядку, встановленому ст.ст. 133-136 КЗпП України або Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою ВРУ від 23.06.1995 № 243/95-ВР, матеріальну шкоду в розмірі 73048,70 грн.

- інформацію про вжиті заходи надати до 20.07.2015.

Вказані обставини викладені у вимозі не заперечувались відповідачем.

Посилаючись на те, що вимога органу державного фінансового контролю виконана у добровільному порядку не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі по тексту - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 32, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- 3601, 3602; 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);

- 8702-8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з`ємною бронею);

- 8710 00 00 00;

- 8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини);

- 8804 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);

- групи 93, крім включених до товарних позицій 9303-9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303-9304), 9306 90 90 00 та 9307.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження КМУ від 20 серпня 2014 року № 768-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» виділено кошти з метою забезпечення фінансування антитерористичної операції.

Згідно з телеграмою - розпорядженням керівництва Національної гвардії України від 26 листопада 2014 року № 9308/320 вимагалося організувати укладання договорів та здійснення закупівлі, зокрема, факультетом підготовки фахівців для НГ України балістичних окулярів STS1 на суму до 120 000 грн. для кожної військової частини та навчального закладу, орієнтовна вартість до 1250 грн. за одиницю. При укладанні договорів передбачити переплату за поставку товару в розмірі 100% від його вартості. Асигнування виділяються за КЕКВ 2260 (заходи індивідуального броне захисту та активної оборони), КПКВ 1001760 (Проведення невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки).

В термін до 01 грудня 2014 року надіслати на адресу головного управління НГ України дозволи на проведенні переплати для затвердження Міністром МВС України.

З рахунка-фактури № BUH -004613 та платіжного доручення від 04.12.2014 № 904 на суму 119986,56 грн. по ТОВ «ІБІС» вбачається, що сплата по договору з ТОВ «ІБІС» здійснювалася по КЕКВ - 2260.

Таким чином, закупівля вищезазначеного товару здійснювалася за рахунок коштів по КЕКВ 2260 (програма 1001760 - «Проведення невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки»).

В пункті 32, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

В розрізі підкатегорій УКТ ЗЕД: окуляри захисні - 9004.

Таким чином, поставка захисних окулярів підпадає під дію пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та звільняється від оподаткуванням ПДВ.

Посилання касаційної скарги відповідача на ту обставину, що договір про закупівлю товару № 102 від 02 грудня 2014 року не містить посилань на те, що окуляри «STS-1» підлягають використанню в оборонних цілях при проведенні антитерористичної операції є необґрунтоване, оскільки оплата на виконання вказаного договору була здійснена відповідачем по КЕКВ - 2260 КЕКВ 2260 (заходи індивідуального бронезахисту та активної оборони), КПКВ 1001760 (проведення невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки).

Враховуючи положення пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, підконтрольна установа при використанні коштів державного бюджету, виділених на оборонні цілі, та виборі контрагента повинна була врахувати наявність пільг щодо сплати ПДВ.

Відповідно до роз`яснення Державної фіскальної служби України від 06 березня 2015 року № 5306/5/99-99-19-03-02-16 щодо застосування пільгового режиму оподаткування в оборонних цілях про проведенні АТО та/або при введенні воєнного стану для спеціальних засобів індивідуального захисту та інших видів продукції оборонного призначення, що перераховані в п. 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, з метою застосування звільнення від оподаткування не передбачено затвердження урядом окремого переліку та/або обсягів придбання такої продукції, а тому при здійсненні постачання їх вартість повинна визначатися без ПДВ починаючи з дати запровадження пільги з оподаткування, визначеної цим пунктом Кодексу, незалежно від того, вказана необхідність нарахування суми ПДВ у договорах, укладених на постачання такої продукції, чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів.

При цьому статті 655 ЦКУ визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зміна ставки ПДВ або запровадження/скасування пільгового режиму оподаткування є істотними обставинами для зміни умов договору, оскільки впливає на рівень ціни продажу. Отже, якщо платник податку при поставці товарів/послуг, керуючись умовами договору, нараховував ПДВ із застосуванням ставки податку 20 %, операції з постачання яких відповідно до Кодексу звільнені від оподаткування ПДВ, то з метою виправлення допущеної помилки сторонам необхідно внести зміни до договору (в частині зміни умов щодо звільнення від оподаткування ПДВ).

Таким чином позовна вимога про стягнення з факультету Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до резервного фонду бюджету України 19 997,76 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується, і не спростовується відповідачем, станом на дату проведення перевірки на позабалансовому рахунку 07 «списані активи та зобов`язання» обліковується сума дебіторської заборгованості в розмірі 73048,70 грн., що виникла внаслідок невиконання колишніми курсантами Факультету ОСОБА_6 (29776,35 грн.), ОСОБА_7 (9035,12 грн.), ОСОБА_3 (11259,34 грн.), ОСОБА_4 (11468,66 грн.), ОСОБА_5 (11509,23 грн.) вимог щодо добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (частина 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

На час складення акта ревізії термін позовної давності на стягнення зазначеної суми заборгованості минув.

Таким чином, внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, спеціальному фонду державного бюджету завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 73048,70 грн.

Сума позовних вимог в цій частині, становить 73048,70 грн., що встановлена в рамках ревізії, а саме наявність на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зобов`язання» суми дебіторської заборгованості в розмірі 73048,70 грн., термін позовної давності на стягнення якої сплив, є належним доказом, у розумінні статей 69 70 КАС України (чинного на час винесення рішення судом першої інстанції), завдання відповідачем спеціальному фонду державного бюджету матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Доводи касаційної скарги в цій частині щодо правомірності відображення суми заборгованості в розмірі 73048,70 грн. на рахунку 07 «Списані активи та зобов`язання» є помилковими, оскільки такий рахунок призначено для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей.

Дебіторська заборгованість суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в кредит. В балансі підприємства записуються як активи.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Як вбачається з матеріалів справи боржники (курсанти) не визнані неплатоспроможними.

Доводи касаційної скарги щодо неналежного відповідача є помилковими оскільки Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року N 550 визначено процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання.

Оскільки саме факультету № 2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України навчально-наукового інституту № 3 Національної академії внутрішніх справ були виділені кошти у зв`язку з оголошеною мобілізацією з резервного фонду державного бюджету ТОВ «ІБІС» не може бути належним відповідачем у справі за даним позовом.

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які належним чином перевірені судом апеляційної інстанції.

Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії» (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

Відповідно до статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 4 343 350 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу факультету № 2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України навчально-наукового інституту № 3 Національної академії внутрішніх справ залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачА.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов