ПОСТАНОВА
Іменем України
22 вересня 2020 року
Київ
справа №826/23023/15
адміністративне провадження №К/9901/7931/18 К/9901/7933/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Глущенка Д.В.
представника відповідача Станецької О.В.,
представників третьої особи Державного підприємства "Антонов" Демченко І.І., Деяк Ю.В.
представника третьої особи Міністерства фінансів України Гуцевої Л.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 грудня 2015 року у складі колегії суддів: Федорчука А.Б., Гарника К.Ю., Кобилянського К.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у складі колегії суддів: Саприкіної І.В., Епель О.В., Карпушової О.В., у справі за позовом державного концерну "Укроборонпром" до Кабінету Міністрів України, треті особи державне підприємство "Антонов", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України про визнання протиправним та скасування пунктів розпорядження,-
УСТАНОВИВ:
Державний концерн "Укроборонпром" (надалі по тексту - позивач, Концерн) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати п. п. 1, 2, 3, 5, 6 розпорядження Кабінету Міністрів України № 476-р від 22 квітня 2009 року "Про заходи щодо фінансового оздоровлення Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та державного підприємства "Київський авіаційний завод "Авіант" в частині, що стосується випуску облігацій Державним підприємством "Київський авіаційний завод "Авіант" (надалі по тексту - Розпорядження ).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України подали касаційну скаргу, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційні скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку стосовно того, що позивач має право на судовий захист порушених прав шляхом визнання протиправним та скасування Розпорядження у вказаній частині. Так, на думку заявників касаційних скарг, спірне Розпорядження носить індивідуальний характер і є актом індивідуальної дії, регулює відносини з чітко визначеним колом осіб, а Концерн не є і не був учасником вказаних правовідносин. Заявники касаційної скарги вказують, що Розпорядження не регулює правовідносини між учасниками Концерну, а відтак воно не розповсюджується на позивача та не може порушувати його права.
Також заявниками касаційних скарг вказано, що Концерн утворено відповідно до постанови Уряду від 29.12.2010 №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром", яка офіційно опублікована в газеті "Урядовий кур`єр" 12.01.2011, відтак, з моменту утворення Концерн мав можливість ознайомитись зі змістом Розпорядження та дізнатись або повинен був дізнатись про порушення його прав, свобод чи інтересів, а відтак мав можливість звернутись до суду в строк, встановлений ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом).
Також в касаційних скаргах наголошено на тому, що Державним підприємством "Київський авіаційний завод "Авіант" дотримано положення статті 8 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", оскільки ним відповідно до Розпорядження розміщено облігації на суму 578,9 млн. гривень, що не перевищувало його трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення.
Крім того вказано, що Розпорядження щодо випуску облігацій ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" видане з метою фінансування виробничої діяльності зазначених підприємств та формування ресурсної бази, зокрема, погашення кредиторської заборгованості перед банками, в рамках реалізації інвестиційних програм з будівництва літаків на період 2009-2015 років, тому Уряд в межах наданих йому повноважень видав оскаржуване розпорядження.
У поданих відзивах позивач просить касаційні скарги Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 22.04.2009 Кабінетом Міністрів України прийнято спірне розпорядження № 476-р "Про заходи щодо фінансового оздоровлення Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та державного підприємства "Київський авіаційний завод "Авіант", правонаступником якого є ДП "Антонов".
Дане розпорядження було опубліковане в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" 21.05.2009 № 88.
Відповідно до п. 1 спірного розпорядження Кабмін погодився з пропозицією Міністерства промислової політики України (надалі - Мінпромполітики) щодо випуску облігацій Харківським державним авіаційним виробничим підприємством на суму 1 620 000 000,00 грн. та ДП "КАЗ "Авіант" на суму 858 000 000. грн. з метою забезпечення видатків на виробничу діяльність зазначених підприємств та формування ресурсної бази, зокрема, погашення кредиторської заборгованості перед банками, у тому числі покриття наданих банками гарантій, у рамках реалізації інвестиційних проектів з будівництва літаків на період 2009 - 2015 років (далі - облігації), в тому числі із сплати власникам облігацій сум відсотків, нарахованих на облігації відповідно до умов їх випуску, в забезпечення виконання зобов`язань, за якими надаються державні гарантії.
Пунктом 2 спірного розпорядження в.о. Міністра фінансів України уповноважено підписати документи щодо надання державних гарантій в забезпечення виконання зобов`язань за облігаціями.
Так, на виконання вимог ст. 17 Бюджетного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та спірного розпорядження Кабміну в особі першого заступника Міністра фінансів України надано державну гарантію від 30.06.2009 №28010-02/76 в забезпечення виконання зобов`язань за облігаціями ДП "КАЗ "Авіант" на суму 858 млн. гривень.
Відповідно до п.3 спірного розпорядження КМУ доручив Мінпромполітики з метою випуску облігацій вжити заходів до: проведення аудиторської перевірки діяльності Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та ДП "КАЗ "Авіант" у 2008 році та I кварталі 2009 року; визначення рівня рейтингової оцінки відповідного випуску облігацій, визначеної одним з уповноважених рейтингових агентств або одним із визнаних Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку міжнародних рейтингових агентств; підготовки підприємствами інвестиційних проектів з будівництва літаків на період 2009-2015 років з урахуванням затверджених Мінекономіки методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств та подання їх зазначеному Міністерству для проведення експертизи; складення підприємствами планів реструктуризації кредиторської заборгованості; внесення відповідних змін до фінансових планів підприємств з урахуванням випуску облігацій; Мінекономіки організувати проведення експертизи поданих підприємствами інвестиційних проектів з будівництва літаків на період 2009-2015 років; Мінпромполітики після проведення експертизи інвестиційних проектів з будівництва літаків на період 2009-2015 років: 1) разом з Мінфіном, Мінекономіки і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку забезпечити в межах своєї компетенції випуск облігацій; 2) для надання державних гарантій в забезпечення виконання зобов`язань за облігаціями вжити заходів до: відкриття підприємствами в органах Державного казначейства рахунків для зарахування коштів, що надходитимуть від розміщення облігацій; укладення підприємствами з Мінфіном договорів про відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути у разі виконання державою гарантійних зобов`язань. У договорах передбачається відшкодування підприємствами витрат державного бюджету, пов`язаних з виконанням державою гарантійних зобов`язань, і сплата пені за кожний день прострочення відшкодування зазначених витрат; 3) разом з Мінфіном внести до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо сплати відсоткового доходу за облігаціями за рахунок коштів державного бюджету, зокрема за рахунок коштів Стабілізаційного фонду; 4) забезпечити звернення підприємств до банків з клопотаннями про купівлю облігацій: Харківського державного авіаційного підприємства на суму 1 620 000 тис. гривень, у тому числі 1 237 000 тис. гривень для погашення кредиторської заборгованості перед банками та 383 000 тис. гривень для добудови літаків, і виплату купонного (відсоткового) доходу за розміщеними згідно з цим розпорядженням облігаціями усіх серій (Абзац другий підпункту 4 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 1480-р (1480-2010-р) від 21.07.10); ДП "КАЗ "Авіант" на суму 858 000 тис. гривень, у тому числі 515 000 тис. гривень для погашення кредиторської заборгованості перед банками та 343 000 тис. гривень для добудови літаків, і виплату купонного (відсоткового) доходу за розміщеними згідно з цим розпорядженням облігаціями усіх серій (абз. 3 пп. 4 п. 5 із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ № 1480-р (1480-2010-р) від 21.07.10).
На виконання п. 5 спірного розпорядження, з метою фінансування виробничої діяльності підприємства ДП "КАЗ "Авіант" та формування ресурсної бази, зокрема погашення кредиторської заборгованості перед банками на суму 515 млн. грн. та добудови літаків на суму 343 млн. грн., в рамках реалізації інвестиційних проектів з будівництва літаків на період 2009-2015 років Мінпромполітики, як органом управління ДП "КАЗ "Авіант", видано наказ від 30.06.2009 № 438 щодо відкритого (публічного) розміщення облігацій ДП "КАЗ "Авіант" (надалі - емітент) загальною кількістю 858 тис, вартістю 1000,00 (одна тис. грн.).
Між Кабінетом Міністрів України та ДП "Антонов" укладено договір від 30.06.2009 №28010-02/79 "Про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантій зобов`язань Кабінету Міністрів України".
Відповідно до п. 3.2 ст. 3 договору № 28010-02/79 виконання зобов`язання емітента щодо відшкодування витрат (витрати державного бюджету на виконання Кабінету Міністрів України гарантійних зобов`язань, згідно з вищезазначеною державною гарантією) забезпечується: правом договірного списання коштів у сумі витрат на користь держави України та на вимогу Мінфіна з усіх поточних та вкладних, (депозитних) рахунків емітента; нарахуванням, та сплатою пені, відповідно до договору № 28010-02/79.
Згідно із п. 6.2 ст. 6 договору № 28010-02/79 емітент зобов`язується, у разі виникнення витрат, протягом 30 календарних днів з моменту здійснення платежу гарантом на виконання гарантійних зобов`язань, відшкодувати ці витрати шляхом перерахування відповідних сум на користь держави України на вказаний Мінфіном рахунок Державного казначейства України.
Наказом № 476 від 10.07.2009 Міністерством промислової політики України вирішено припинити ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" шляхом реорганізації - приєднання його до державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова".
22.01.2010 Наказом № 17 Мінпромполітики України ДП "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова" перейменоване у ДП "Антонов", які стали правонаступником усіх майнових та особистих немайнових прав і обов`язків ДП "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова" (в т.ч. ДП "КАЗ "Авіант").
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання державного підприємства "Антонов" від 31 березня 2015 р. № 269 ДП "Антонов" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром"; передано цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Антонов" із сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі в управління Державного концерну "Укроборонпром"; внесено відповідні зміни до Статуту даного концерну.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з протиправності оскаржуваних пунктів розпорядження КМУ №476-р від 22 квітня 2009 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Що стосується доводів касаційних скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Слід зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Судовий захист прав, свобод та інтересів осіб здійснюється у формі судочинства.
Якщо особа за захистом своїх прав, свобод або інтересів звертається до суду, вона зобов`язана дотримуватися встановленого процесуальним правом порядку звернення.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод, чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України (тут і надалі в редакції чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом)).
Колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій в частині того, що позивачем дотримано приписів зазначеної вище правової норми, з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що предметом даного судового спору виступає розпорядження Кабінету Міністрів України № 476-р від 22 квітня 2009 року "Про заходи щодо фінансового оздоровлення Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та державного підприємства "Київський авіаційний завод "Авіант".
Наказом № 476 Міністерства промислової політики України вирішено припинити Державне підприємство "Київський авіаційний завод "Авіант" шляхом реорганізації - приєднання його до державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова".
Державний концерн "Укроборонпром" було утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221, а постановою Уряду "Деякі питання державного підприємства "Антонов" від 31 березня 2015 року № 269 Державне підприємство "Антонов" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром"; передано цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Антонов" із сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі в управління Державного концерну "Укроборонпром"; внесено відповідні зміни до Статуту Державного концерну "Укроборонпром". Постанова КМУ № 269 від 31.03.2015 опублікована в Урядовому кур`єрі від 13.05.2015 № 83.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відлік строку звернення до суду з даним позовом для ДК "Укроборонпром" розпочався 13.05.2015 (моменту вступу в законну силу постанови КМУ від 31 березня 2015 року № 269, якою ДП "Антонов" було включено до складу ДК "Укроборонпром"). Саме з цього моменту у позивача виникло право звернення до суду з даним позовом, і як наслідок - розпочався відлік строку для такого звернення. Отже, позивачем строк звернення до суду не пропущено.
Щодо доводів касаційних скарг стосовно відсутності у позивача права на звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
За ч. 5 ст. 120 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) концерном є статутне об`єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об`єднання, … . Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.
Стаття 4 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" (тут і надалі в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) визначає Державний концерн "Укроборонпром" як уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну.
Таким чином, учасники Концерну знаходяться у відносинах фінансової залежності один від одного.
У відповідності до ч. 8, ч. 9 Бюджетного кодексу (тут і надалі в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом), прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим під державну гарантію стягується з такого суб`єкта господарювання … у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.
Згідно з положеннями п.п. 17 та 18 Статуту Концерн утворений з метою забезпечення ефективного функціонування та управління суб`єктами господарювання державного сектору економіки, … . На Концерн, серед іншого, покладаються завдання здійснення централізованого регулювання, контролю та координації діяльності учасників Концерну, … .
Пунктом 29 Статуту визначено, що одним з джерел формування майна Концерну є внески учасників Концерну.
У відповідності з п. 15 Статуту ДП "Антонов", як учасник Концерну, зобов`язане сплачувати внески в порядку та розмірах, визначених генеральним директором Концерну; сприяти виконанню завдань Концерну; розвивати співробітництво в рамках діяльності Концерну.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з наказу Державного концерну "Укроборонпром" №170 від 13.05.2015 вбачається, що розмір регулярних річних (квартальних) внесків підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром" на 2016 рік становитиме 18% чистого прибутку, отриманого за результатами 2014 року без урахування операційних курсових різниць.
З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірне розпорядження, виходячи з його змісту та правових наслідків його прийняття, має безпосередній прямий вплив як на права та обов`язки ДП "Антонов" (виникнення додаткового обов`язку, пов`язаного з виконанням зобов`язань за державною гарантією), так і на права та обов`язки Державного концерну "Укроборонпром" (вказаний додатковий обов`язок ДП "Антонов" може негативно позначитися на сплаті ним внесків до ДК "Укроборонпром", як наслідок - це несприятливо вплине на формування майна Концерну), тому позивач має право на оскарження спірного розпорядження в частині, яка стосується його учасника ДП "Антонов".
Щодо доводів касаційних скарг щодо правомірності прийняття відповідачем спірного розпорядження, колегія суддів зазначає наступне.
Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів, провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку, є Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" (тут і надалі -Закон (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Частиною 3 ст. 8 Закону встановлено, що юридична особа має право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами.
В свою чергу, судами встановлено, що на день емісії розмір власного капіталу емітента - ДП "КАЗ "Авіант", дорівнював 284 748 942,14 грн., в той час як сукупний обсяг емісії склав 858 000 000,00 грн. Тобто, обсяг погодженої відповідачем емісії, всупереч наведеному вище положенню Закону, перевищив трикратний розмір власного капіталу емітента.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність покликання заявників касаційних скарг на те, що в забезпечення виконання зобов`язань за облігаціями ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" (правонаступником якого є ДП "Антонов") фактично було розміщено облігацій на суму 578,9 млн. гривень, а не 858 млн. гривень (тобто обсяг емісії нібито не перевищив трикратний розмір власного капіталу емітента), з огляду на таке.
За ч. 5 ст. 8 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" рішення про розміщення облігацій підприємств приймається відповідним органом управління емітента згідно з нормами законів, що регулюють порядок створення, діяльності та припинення юридичних осіб відповідної організаційно-правової форми.
Частиною 3 ст. 8 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що юридична особа має право розміщувати відсоткові та/або дисконтні облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами. Дана норма не передбачає, що зазначена заборона не поширюється на випадки емісії облігацій державних підприємств.
При цьому, в чинному на той момент законодавстві України була відсутня будь-яка спеціальна норма щодо граничного обсягу емісії облігацій державних підприємств, яка б застосовувалася альтернативно ч. 3 ст. 8 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".
Судами попередніх інстанцій вірно вказано, що рішення про розміщення облігацій мало відповідати всім вимогам чинного на момент його прийняття законодавства України про цінні папери, зокрема, вимозі щодо граничної суми, на яку емітент має право розміщувати облігації. Рішення про розміщення облігацій жодним чином не оспорюється сторонами.
Так, у п. 3.1.4 рішення про розміщення облігацій чітко вказано, що загальна номінальна вартість випуску облігацій становить 858000000,00 (вісімсот п`ятдесят вісім мільйонів) гривень.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять жодного документального доказу про розміщення облігацій на будь-яку іншу суму, а тому такі твердження заявників касаційних скарг є безпідставними.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначений у рішенні про розміщення облігацій обсяг емісії облігацій, всупереч наведеному вище положенню Закону, перевищив трикратний розмір власного капіталу емітента, колегія суддів погоджується з їхнім висновком, що КМУ не мав права надавати згоду на випуск облігацій Державним підприємством "Київський авіаційний завод "Авіант".
Колегія суддів також погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, що навіть встановлення факту розміщення облігації на меншу суму, ніж первинно передбачалося рішенням про розміщення облігацій, ніяк не спростовує факту невідповідності самого спірного рішення про розміщення облігацій у зазначеному вище розмірі імперативним приписам чинного законодавства України щодо граничного обсягу емісії облігацій.
Щодо доводів касаційної скарги стосовно того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності у Кабінету Міністрів України права виступати гарантом за зобов`язаннями, що виникають чи можуть виникнути внаслідок випуску та розміщення цінних паперів, слід вказати наступне.
Так, судами попередніх інстанцій вказано, що розміщення облігацій ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" було забезпечено шляхом надання державної гарантії від 30.06.2009 №28010-02/76 зі змінами від 30.07.2010 №28010-02/76/1, всупереч чинному законодавству України, адже жодний нормативно-правовий акт, чинний на момент прийняття відповідачем спірного розпорядження, не передбачав права КМУ виступати гарантом за зобов`язаннями, що виникають (чи можуть виникнути) внаслідок випуску та розміщення цінних паперів.
Відповідно до ст. 1 Розділу І Порядку відображення операцій, пов`язаних з державним та гарантованим державою боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.04 № 42 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.10 № 1483), державна гарантія - це спосіб забезпечення повного або часткового виконання державою боргових зобов`язань суб`єкта господарювання - резидента України перед кредитором (позикодавцем).
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Бюджетного кодексу України (чинного на момент прийняття спірного розпорядження), Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, … можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов`язань суб`єктам виключно у межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України … .
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (в редакції станом на квітень 2009 року) до основних завдань Кабінету Міністрів України належать: …; 3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, … політики; …; 4) розроблення і виконання загальнодержавних програм …; … .
За ст. 3 вказаного Закону діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає вірним покликання судів на те, що стаття 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008, що встановлювала, які державні гарантії надаються Кабінетом Міністрів України у 2009 році, безпосередньо не передбачала надання державних гарантій для забезпечення виконання зобов`язань ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" з виплати власникам облігацій номінальної вартості облігацій (повернення основної суми боргу) при їх погашенні емітентом на дату закінчення обігу облігацій.
Жодні конкретні повноваження Кабінету Міністрів України в цьому відношенні не надавалися.
При цьому вірним є покликання судів попередніх інстанцій стосовно того, що хоча державні гарантії в силу ст. 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" могли надаватися на виконання інвестиційних проектів, це не означає правомірність видачі державної гарантії від 30.06.2009 №28010-02/76, оскільки приписи зазначеної правової норми спеціально зазначають про надання державних гарантій за зобов`язаннями з оплати введених інвесторами у дію об`єктів та за договорами концесії, які також виникають внаслідок виконання інвестиційних проектів. Разом з тим, про гарантування емісії облігацій ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" у вказаній статті бюджетного Закону не зазначено.
Судами вірно вказано, що надання державних гарантій для забезпечення зобов`язань ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" з виплати власникам облігацій номінальної вартості облігацій не є спрямуванням коштів на "забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні та участь України у міжнародних авіаційних організаціях і утримання Державної авіаційної адміністрації". Той факт, що стаття 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" передбачає, наприклад, спрямування зазначених вище коштів на розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування (п. 1 ст. 34), не заперечує необхідності існування спеціальної норми у статті 14 даного Закону щодо надання Кабінетом Міністрів України державних гарантій за зобов`язаннями Державної служби автомобільних доріг України (за запозиченнями, зобов`язаннями з оплати введених інвесторами у дію об`єктів та за договорами концесії).
Разом з тим, спеціальної норми щодо надання державних гарантій за зобов`язаннями ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" стаття 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" не містить.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій, що сама по собі емісія облігацій та їх розміщення, зобов`язання емітента з виплати власникам облігацій номінальної вартості облігацій (повернення основної суми боргу) при їх погашенні на дату закінчення обігу облігацій (тобто безпосередньо те, на що саме і надавалася державна гарантія Кабінетом Міністрів України) не можуть вважатися "виконанням інвестиційного проекту" у контексті реалізації ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік".
Відповідно до п. 1.1 Державної гарантії, гарантовані зобов`язання - зобов`язання емітента з виплати власникам облігацій номінальної вартості облігацій (повернення основної суми боргу) загальним обсягом 858 000 000 (вісімсот п`ятдесят вісім мільйонів) гривень при їх погашенні емітентом на дату закінчення обігу облігацій, передбачених наказом Міністерства промислової політики України від 30.06.09 №438.
За п. 2.1 Державної гарантії, державна гарантія видається гарантом у забезпечення виконання емітентом гарантованих зобов`язань, за умови використання емітентом коштів, залучених від емісії облігацій, на мету, визначену наказом Міністерства промислової політики України від 30.06.2009 № 438.
У відповідності п. 3.3 Рішення про розміщення облігацій, випуск облігацій здійснюється на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №476-р від 22.04.2009 та з метою фінансування виробничої діяльності підприємства, формування ресурсної бази, зокрема погашення кредиторської заборгованості перед банками на суму 515 000 000 грн. та добудови літаків на суму 343 000 000 грн., в рамках реалізації інвестиційних проектів з будівництва літаків на період 2009-2015 років.
Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що надаючи державну гарантію, Кабінет Міністрів України вийшов за межі повноважень, встановлених відповідним законом про Державний бюджет України, а отже, порушив вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (у чинній на той момент редакції).
Колегія суддів вважає безпідставними доводи заявників касаційних скарг стосовно того, що відповідно до ст. 5 розпорядження № 476-р Мінпромполітики мало забезпечити звернення підприємств до банків з клопотаннями про купівлю облігацій, що на думку заявників вказує на те, що оскаржуваним розпорядженням передбачено, що Кабінет Міністрів України мав намір залучити кошти саме банків, які стануть власниками облігацій.
В свою чергу, таке твердження не спростовує висновків судів попередніх інстанцій про протиправність надання державної гарантії, оскільки її надання у забезпечення виконання зобов`язань безпосередньо не пов`язане з наданням фінансування чи використанням державних коштів. Державна гарантія характеризується особливим характером дій, які зобов`язаний вчинити один суб`єкт (держава як зобов`язана сторона) на користь іншого суб`єкта (кредитора), що полягає у виконанні державою зобов`язань за рахунок державного бюджету перед кредитором виключно у випадку і за умови невиконання таких зобов`язань божником за основним зобов`язанням, що забезпечене державною гарантією.
Разом з тим, у ст. 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" немає жодної згадки про можливість надання Кабінетом Міністрів України державної гарантії для фінансування виробничої діяльності підприємства, формування ресурсної бази, зокрема погашення кредиторської заборгованості перед банками.
При цьому, сам по собі факт залучення коштів банків для купівлі облігацій ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" не робить правомірним надання державних гарантій для забезпечення зобов`язань ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" з виплати власникам облігацій (тобто банкам) номінальної вартості облігацій.
Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційних скаргах, аргументи заявників, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
Суд також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Таким чином, проаналізувавши доводи касаційної скарги та постанови судів першої та апеляційної інстанції, Суд встановив правильне застосування норми матеріального та процесуального права і погоджується з їх висновком судів попередніх інстанцій про протиправність п. п. 1, 2, 3, 5, 6 розпорядження Кабінету Міністрів України № 476-р від 22 квітня 2009 року "Про заходи щодо фінансового оздоровлення Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та державного підприємства "Київський авіаційний завод "Авіант" в частині, що стосується випуску облігацій Державним підприємством "Київський авіаційний завод "Авіант".
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій
Повне судове рішення складено 23.09.2020