ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
справа № 826/2702/17
касаційне провадження № К/9901/17981/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування») на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2017 (суддя Арсірій Р.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 (головуючий суддя - Бужак Н.П., судді - Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - ПАТ «Укргазвидобування») до Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області (далі - Інспекція), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (далі - ТОВ «Надра Геоцент») про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року ПАТ «Укргазвидобування» звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило: визнати нечинною з 16.06.2016 податкову вимогу Інспекції від 31.07.2015 №37-23, виставлену ТОВ «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007.
На обґрунтування позовних вимог ПАТ «Укргазвидобування» зазначило, що у зв`язку із наявністю в уповноваженої на сплату податків, які виникають за операціями, що виконуються в межах договору про спільну діяльність особи, - ТОВ «Надра Геоцентр» податкового боргу Інспекцією прийнято дві податкові вимоги: податкова вимога від 31.07.2015 №37-23 на суму 7207366,37 грн.. яка не відкликана, а сума податкового боргу за цією податковою вимогою не погашена, та податкова вимога від 16.06.2016 № 312-17 на суму 23786593,59 грн., яка також не відкликана, а сума податкового боргу за цією вимогою не погашена. ПАТ «Укргазвидобування» вказало, що у даному позові не оспорює правомірність формування Інспеукцією податкової вимоги від 31.07.2015 №37-23 та направлення (вручення) її платнику податків, проте у зв`язку із формуванням Інспекцією та направленням (врученням) ТОВ «Надра Геоцентр» податкової вимоги від 16.06.2016 №312-17, податкова вимога від 31.07.2015 №37-23 для захисту порушеного права та інтересу ПАТ «Укргазвидобування» має бути визнана нечинною з 16.06.2016.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 17.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, у задоволенні позову відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що у зв`язку з наявність у ТОВ «Надра Геоцентр» податкового боргу у Інспекції були наявні підстави для прийняття оскаржуваної податкової вимоги, яка стосується ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи договору про спільну діяльність і не порушує суб`єктивні права ПАТ «Укргазвидобування».
ПАТ «Укргазвидобування» оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 15.03.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, ПАТ «Укргазвидобування» вказує про: незастосування судами до спірних правовідносин частини 1 статті 237, частини 1 статті 1130, частини 1 статті 1132 та частини 1 статті 1135 Цивільного кодексу України; неврахування положень договору про спільну діяльність; помилковість висновків судів про те, що спірна податкова вимога стосується лише прав та інтересів ТОВ «Надра Геоцентр» як особи, уповноваженої на сплату податків за договором про спільну діяльність і не стосується прав та інтересів ПАТ «Укргазвидобування»; з урахуванням положень абзацу 2 пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України формування в автоматичному режимі та направлення (вручення) ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженій особі за договором про спільну діяльність податкової вимоги від 16.06.2016 № 312-17 свідчить про втрату чинності податковою вимогою від 31.07.2015 № 37-23.
Інспекція та ТОВ «Надра Геоцентр» не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.07.2022 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 05.07.2022.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ПАТ «Укргазвидобування» його процесуальним правонаступником - АТ «Укргазвидобування».
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 19.11.2007 між ПАТ «Укргазвидобування» та ТОВ «Надра Геоцентр» був укладений договір про спільну діяльність № 265-12, відповідно до умов якого: сторони зобов`язуються шляхом об`єднання внесків сторін спільно діяти у сфері видобутку та реалізації вуглеводної сировини з метою отримання прибутку (пункт 2.1); ТОВ «Надра Геоцентр» визначено оператором за цим договором (пункти 2.2); виконання даного договору здійснюється сторонами на підставі програми спільної діяльності, яка затверджується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору; програма спільної діяльності має містити умови та відомості про необхідні для виконання цього договору, організаційні, технологічні та технічні заходи, строки їх здійснення та виконавців робіт, обсяги та строки виконання робіт (послуг), необхідні для забезпечення спільної діяльності, джерела, обсяги та строки фінансування, інші необхідні умови та відомості за домовленістю сторін; на виконання програми спільної діяльності комітет управління затверджує бюджет спільної діяльності; організація виконання програми та бюджету спільної діяльності є обов`язком оператора (пункти 3.1, 3.2, 3.4, 3.5); внеском ТОВ «Надра Геоцентр» у спільну діяльність є грошові кошти, майно і майнові права, матеріальні і нематеріальні активи, вартість яких визначена незалежним експертом та необхідність яких відповідає вимогам програм спільної діяльності, в розмірі 209561411,30 грн (пункт 4.2); оператор спільної діяльності зобов`язаний, зокрема: вести бухгалтерський та податковий облік спільної діяльності, складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов`язкової звітності (підпункт 6.10.8); сплачувати у повному обсязі та у встановлені чинним законодавством строки податки (обов`язкові збори, платежі) (підпункт 6.10.9); доходи, які одержуються в результаті Спільної діяльності, використовуються, в першу чергу на виконання зобов`язань перед бюджетами, державними цільовими фондами та відшкодування поточних витрат спільної діяльності в межах, передбачених відповідним Бюджетом спільної діяльності. Капітальні витрати фінансуються Сторони 2 (пункт 7.1).
Отже, ТОВ «Надра Геоцентр» є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договору про спільну діяльність, оскільки є учасником договору про спільну діяльність до компетенції якого згідно умов договору належить сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових (зборів) платежів.
Договір про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12 взятий на податковий облік 23.11.2007 за місцем розташування надр (ділянок) у Машівському відділенні Інспекції.
ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженою особою договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12 самостійно визначено податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, шляхом подачі податкової звітності, а саме: податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 12 місяць 2014 року, яким визначено податкове зобов`язання за податковий (звітний) період у сумі 1090803,51 грн.; податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2015 року, яким визначено податкове зобов`язання за податковий (звітний) період у сумі 4202378,94 грн. та авансові внески 4202378,94 грн.
В зв`язку з несплатою самостійно задекларованої суми грошових зобов`язань ТОВ «Надра Геоцентр» як оператору спільної діяльності під час виконання договору про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007 надавалось розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу на підставі наступного: рішення Державної фіскальної служби України №4 від 30.01.2015, яким надано розстрочення сплати грошових зобов`язань під проценти за грошовими зобов`язаннями з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на суму 1090803,51 грн. строком з 30.01.2015 по 30.12.2015; договору про розстрочення грошового зобов`язання від 30.01.2015 №1; рішення Державної фіскальної служби України №108 від 20.05.2015, яким надано розстрочення сплати грошових зобов`язань під проценти за грошовими зобов`язаннями з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на суму 4202378,94 грн. строком з 20.05.2015 по 20.08.2015; договору про розстрочення грошового зобов`язання від 19.06.2015 №10.
Крім того, Інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001481619 від 10.06.2015, доказів оскарження якого під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій надано не було.
Також, ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженій особі договору про спільну діяльність податковим органом було нараховано пеню (проценти) за розстрочення грошових зобов`язань / податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу згідно рішень ДФС України та договорів про розстрочення грошових зобов`язань / податкового боргу у загальному розмірі 123983,55 грн.
31.07.2015 Інспекцією було прийнято податкову вимогу № 37-23, якою зобов`язано ТОВ «Надра Геоцентр» сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 30.07.2015 на загальному розмірі 7207366,37 грн.
Також, наказом Інспекції від 31.07.2015 № 53 призначено податкового керуючого Шпак Ольгу Петрівну та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.
Разом з цим, 16.06.2016 Інспекцією було прийнято податкову вимогу № 312-17, яку було направлено поштою на податкову адресу ТОВ «Надра Геоцентр».
У зв`язку із прийняттям Інспекцією податкової вимоги від 16.06.2016 № 312-17, ПАТ «Укргазвидобування» вважає, що податкова вимога від 31.07.2015 № 37-23 втратила чинність, з огляду на що позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).
Податковий обов`язок виникає в силу норми закону, має персоніфікований характер, щодо нього заборонена будь-яка уступка третім особам, крім випадку, коли гарантами повного та своєчасного погашення суми податкового зобов`язання є інші особи відповідно до норм Податкового кодексу України (пункт 87.7 статті 87 ПК України).
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов`язані, зокрема, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим; своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Підпунктом 153.14.2 пункту 153.14 статті 153 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2011) передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Підпунктом 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України встановлено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 64.6 статті 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи також мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За приписами абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, а також з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо самостійного визначення ТОВ «Надра Геоцентр» (оператором спільної діяльності за договором №265-12, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договору про спільну діяльність) податкових зобов`язань, подальшої несплати таких зобов`язань та наявності податкового боргу, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для надсилання (вручення) ТОВ «Надра Геоцентр» податкової вимоги від 31.07.2015 № 37-23.
Доводи скаржника щодо того, що податкова вимога від 31.07.2015 № 37-23 є нечинною з 16.06.2016 - дати формування податкової вимоги № 312-17, суди обґрунтовано відхилили як безпідставні, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення (абзац 5 пункту 100.11 статті 100 ПК України).
При цьому розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави (пункт 100.14 статті 100 ПК України).
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 574), розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов`язання (пункт 1.9 Порядку № 574).
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Відповідно до Розділу ІІ даного договору орган доходів і зборів має право розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов`язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.
У справі, що розглядається, суди встановили, що податкова вимога від 16.06.2016 № 312-17 була сформована автоматизованою системою податкового органу, оскільки в автоматизованій системі містилися відомості про розстрочення податкового боргу, з огляду на що система рахувала це як сплачений борг.
Відповідно до положень пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Оскільки випадків, передбачених пунктом 60.1 статті 60 ПК України, судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі встановлено не було, а скаржник на наявність таких обставин не посилався, Верховний Суд у складі касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2017 та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 52 п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Замінити Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» його процесуальним правонаступником - Акціонерним товариством «Укргазвидобування».
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк