ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №826/2935/14
адміністративне провадження №К/9901/56015/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та осіб, які приєдналися до касаційної скарги, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові промислові технології», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ.ЕР.АЙ», Приватного акціонерного товариства «Кременчукм`ясо», Приватне акціонерне товариство «Автокраз»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Кузьменка В.В., Василенко Я.М., Степанюка А.Г. від 07 червня 2018 року
у справі № 826/2935/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол»
до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю»,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 06 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол» (далі також - позивач, ТзОВ «Спільне підприємство «Хімопол») звернулося до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі також - відповідач, НКЦПФР), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (далі також - третя особа, ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", ВАТ "КЗТВ"), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14 травня 2013 року № 824 "Щодо усунення порушення та зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцький завод технічного вуглецю" та зобов`язати відповідача прийняти рішення про відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю".
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол» відмовлено у повному обсязі.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2017 року з урахуванням ухвали Верховного Суду від 14 березня 2018 року касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних технологій» та особи, що приєдналась до апеляційної скарги, Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
6. 12 липня 2018 року НКЦПФР звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року - залишити в силі. Окрім цього, просила зупинити виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №826/2935/14 до розгляду справи Верховним Судом.
7. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НКЦПФР на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю», про визнання протиправним та скасування рішення; витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №826/2935/14.
8. 30 липня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшли заяви ТОВ «Нові промислові технології», ТОВ «ДІ.ЕР.АЙ», 10 серпня 2018 року - заява Приватного акціонерного товариства «Кременчукм`ясо» (далі також - ПрАТ «Кременчукм`ясо»), 13 серпня 2018 року - заява Приватного акціонерного товариства «Автокраз» (далі також - ПрАТ «Автокраз»), в яких заявляють про приєднання до касаційної скарги НКЦПФР на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року та просять таку скасувати, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року залишити в силі; підтримують клопотання НКЦПФР про зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №826/2935/14 до розгляду справи Верховним Судом.
9. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання НКЦПФР, ПрАТ «Автокраз», ПрАТ «Кременчукм`ясо», ТОВ «ДІ.ЕР.АЙ», ТОВ «Нові промислові технології» про зупинення виконання Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
10. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року прийнято заяви ТОВ «Нові промислові технології», ТОВ «ДІ.ЕР.АЙ», ПрАТ «Кременчукм`ясо», Приватного акціонерного товариства «Автокраз» про приєднання до касаційної скарги НКЦПФР на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою від 18 квітня 2011 року № 331-КП про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів визнано втраченою без можливості відновлення силами Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекон» системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «КЗТВ».
13. Відновлення вказаної системи здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське реєстраційне бюро» (далі також - ТОВ «Українське реєстраційне бюро»), у результаті чого станом на 22 червня 2011 року систему реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «КЗТВ» відновлено.
14. 07 травня 2012 року спостережною радою ВАТ «КЗТВ» прийнято рішення про переведення випуску акцій у бездокументарну форму (зберігач: ТОВ «Бюро інвестиційних технологій», депозитарій: Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» (далі також - ПАТ «Національний депозитарій України»).
15. 30 травня 2012 року відповідачем зареєстровано випуск акцій у бездокументарній формі та видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у загальній кількості 1162810 акцій, загальною номінальною вартістю 1220950,50 грн, що становить 100% статутного капіталу ВАТ «КЗТВ».
16. Дематеріалізація випуску акцій здійснювалась відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «КЗТВ», складеного ТОВ «Українське реєстраційне бюро», яке здійснювало відновлення втраченого реєстру на підставі останньої дійсної копії такого реєстру станом на 31 грудня 2007 року та станом на дату припинення ведення реєстру - 02 липня 2012 року.
17. У реєстрі, складеному ТОВ «Українське реєстраційне бюро» станом на 02 липня 2012 року, містились відомості про власників 1162810 акцій ВАТ «КЗТВ» загальною номінальною вартістю 1220950,50 грн, що становить 100 % статутного капіталу ВАТ «КЗТВ», у тому числі відомості про 40 акцій, що становить 0,0034 % статутного капіталу ВАТ «КЗТВ».
18. 02 липня 2012 року реєстр власників у паперовій та електронній формах передано від ТОВ «Українське реєстраційне бюро» до ТОВ «Бюро інвестиційних технологій».
19. В той же день ВАТ «КЗТВ» подало до ПАТ «Національний депозитарій України» розпорядження про депонування глобального сертифікату, у зв`язку з чим 09 липня 2012 року депоновано глобальний сертифікат випуску акцій ВАТ «КЗТВ» у кількості 1162810 акцій, що становить 100 % його статутного капіталу.
20. ТОВ «Бюро інвестиційних технологій» відкрито рахунки у цінних паперах власникам акцій у загальній кількості 1162770 акцій, що становить 99,9966 % статутного капіталу ВАТ «КЗТВ», а також зараховано на такі рахунки цінні папери відповідно до реєстру, складеного 02 липня 2012 року.
21. 10 липня 2012 року ПАТ «Національний депозитарій України» надано Публічному акціонерному товариству «Розрахунковий центр» (далі також - ПАТ «Розрахунковий центр») розпорядження про проведення дематеріалізації 40 акцій ВАТ «КЗТВ», що становить 0,0034 % його статутного капіталу.
22. За результатами розгляду вказаного розпорядження відмовлено у його виконанні у зв`язку з невідповідністю кількості акцій, зазначених у розпорядженні про проведення дематеріалізації, загальній кількості акцій, відображених у системі депозитарного обліку ПАТ «Розрахунковий центр», в якому на рахунках зберігачів обліковувалось більше, ніж 40 акцій ВАТ «КЗТВ», відомості про які до реєстру власників іменних цінних паперів, складеного 02 липня 2012 року, не внесено.
23. Процедура дематеріалізації акцій ВАТ «КЗТВ» не завершена, оскільки у разі такого завершення загальна кількість акцій ВАТ «КЗТВ» на рахунках у цінних паперах власників буде перевищувати 100 % його статутного капіталу.
24. У зв`язку з наведеними обставинами НКЦПФР 14 травня 2013 року прийнято спірне рішення, яким, зокрема, зупинено із 14 травня 2013 року внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ВАТ «КЗТВ», через те, що загальна кількість акцій ВАТ «КЗТВ» перевищує 100 % його статутного капіталу, та з метою захисту інтересів інвесторів у цінні папери.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
25. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем всупереч положенням законодавства України.
26. Відповідач, заперечуючи щодо задоволення позову, посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ
27. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що на час судового розгляду справи 914756 акцій третьої особи ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" обліковується на рахунках у цінних паперах власників в Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», однак такі не було переведено у бездокументарну форму існування у межах процедури дематеріалізації, 40 акцій (недематеріалізованих) - на рахунку у цінних паперах власників у Публічному акціонерному товаристві «Укрінбанк», 1162770 акцій - на рахунках у цінних паперах власників у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних технологій», 40 акцій (дематеріалізованих) - на транзитному балансовому рахунку «Цінні папери до з`ясування власника» у центральному депозитарії. Також суд дійшов висновку, що оскільки дематеріалізація акцій третьої особи не завершена, то на час судового розгляду справи загальна кількість акцій третьої особи, що обліковуються у депозитарній системі, перевищує 100 % статутного капіталу третьої особи, а у випадку завершення дематеріалізації загальна кількість акцій ВАТ «КЗТВ» на рахунках у цінних паперах власників буде перевищувати 100% статутного капіталу третьої особи. Відтак, зважаючи, що оскаржуване рішення є запобіжним заходом, застосованим з метою захисту прав та інтересів держави і інвесторів у цінні папери, відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
28. Київський апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 27 червня 2017 року, якою скасував вказане рішення суду першої інстанції, виходив із незаконності спірного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового, оскільки недематеріалізовані цінні папери не існують як об`єкти цивільного права, а їх дематеріалізація є неможливою, відтак немає сенсу в зупиненні операцій внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ВАТ «КЗТВ». Крім того, більш, ніж за чотири роки жодною особою не було вчинено ніяких дій, направлених на визнання права власності та відновлення відомостей про таких осіб в системі обліку цінних паперів ВАТ «КЗТВ». Також суд виходив з того, що спірне рішення НКЦПФР ґрунтується на неперевіреній інформації щодо відсутності відомостей про власників цінних паперів в системі реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «КЗТВ».
29. Вищий адміністративний суд України, скасовуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, ухвалою від 07 листопада 2017 року виходив з того, що невжиття ТОВ «Ді. Ер. Ай.» та ТОВ «Нові промислові технології» дій, направлених на відновлення та визнання свого права власності у логічному взаємозв`язку з фактом ненадання АТ «Банк «Фінанси і Кредит» НКЦПФР документів, пов`язаних з акціями ВАТ «КЗТВ», являється свідченням протиправного поширення АТ «Банк «Фінанси і Кредит» недостовірних відомостей про наявність на рахунках ТОВ «Ді. Ер. Ай.» та ТОВ «Нові промислові технології» акцій ВАТ «КЗТВ», а відтак і незаконності спірного рішення НКЦПФР. Однак такі висновки суду апеляційної інстанції зроблено за відсутності належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити ці обставини, без встановлення обставин, необхідних для повного та всебічного розгляду цієї справи, та ґрунтуються виключно на листах, адресованих один одному суб`єктами спірних правовідносин.
30. Київський апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 07 червня 2018 року, виходив з того, що під час розгляду справи встановлено відсутність документального підтвердження правомірності записів про 914756 акцій ВАТ «Кременчуцький-завод технічного вуглецю» на рахунках в AT «Банк «Фінанси і Кредит», а також відсутність доказів належності цих акцій ТОВ «Ді. Ер. Ай.» та ТОВ «Нові промислові технології». Після депонування глобального сертифікату акцій ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», на рахунках відкритих в АТ «Банк «Фінанси і Кредит містяться записи про акції ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» документарної форми існування, який не існує як об`єкт цивільних прав.
31. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з наступних підстав. Всупереч нормам процесуального права судом апеляційної інстанції розглянуто справу за апеляційною скаргою ТОВ «Бюро інвестиційних технологій», спірне рішення якого не стосується та не порушує його права, свободи чи інтереси. Вказує, що судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи не було враховано висновки Вищого адміністративного суду України, що стали підставою для направлення справи до Київського апеляційного суду на новий розгляд, а саме щодо залучення ТОВ «Ді. Ер. Ай.», ТОВ «Нові промислові технології» та АТ «Банк «Фінанси і Кредит» до участі в справі та/або витребування в них доказів, які б або підтвердили, або спростували існування 914756 акцій ВАТ «КЗТВ», що належать TOB «Ді. Ер. Ай.» та ТОВ «Нові промислові технології». Вважає, що це свідчить про неповне та необ`єктивне з`ясування обставин при розгляді даної справи, що призвело до постановлення судом апеляційної інстанції незаконного та необґрунтованого рішення. Відповідач зазначає, що спірне рішення прийнято відповідно до законодавчих норм, згідно з наявними повноваженнями та з метою захисту інтересів держави, інвесторів у цінні папери, таке прийняте як запобіжний захід та не є санкцією. Крім того, зазначає, що зобов`язання відповідача судовим рішенням прийняти рішення про відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку є втручанням у його дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
33. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
34. Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України (в чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
35. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Відповідно до статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
37. Пунктом 30 частини 1 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.
38. Стосовно доводів скаржника про те, що апеляційну скаргу подано ТОВ «Бюро інвестиційних технологій», яке не приймало участі у розгляді справи у суді першої інстанції, не було залученим до участі у справі та спірне рішення якого не стосується та не порушує його права, свободи чи інтереси, колегія суддів зазначає наступне.
39. Відповідно до частини 1 статті 185 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
40. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 травня 2013 року за № 824 порушуються права ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" на здійснення операцій торгівлі цінними паперами, списання, зарахування, переказу прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, або внесенням змін до реквізитів особового рахунку власників - депонентів у депозитарній системі, пов`язаних з акціями ВАТ (ПрАТ) "КЗТВ", та позбавляє апелянта права отримати прибуток.
41. Колегія суддів погоджується із даним висновком суду апеляційної інстанції, а відтак відхиляє відповідні доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі.
42. Відповідно до частини 5 статті 227 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
43. Аналогічне положення закріплене в частині 5 статті 353 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року).
44. Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2017 року зазначено, що висновки суду апеляційної інстанції зроблено за відсутності належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити ці обставини, без встановлення обставин, необхідних для повного та всебічного розгляду цієї справи, та ґрунтуються виключно на листах, адресованих один одному суб`єктами спірних правовідносин. Суду апеляційної інстанції слід було залучити ТОВ «Ді. Ер. Ай.», ТОВ «Нові промислові технології» та АТ «Банк «Фінанси і Кредит» до участі в справі та/або витребувати в них докази, які б або підтвердили або спростували існування 914756 акцій ВАТ «КЗТВ», що належать TOB «Ді. Ер. Ай.» та ТОВ «Нові промислові технології».
45. Однак дані висновки та мотиви не враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення та знову на підставі аналізу змісту листів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність документального підтвердження правомірності записів про 914756 акцій ВАТ «Кременчуцький-завод технічного вуглецю» на рахунках в AT «Банк «Фінанси і Кредит», а також відсутності доказів належності цих акцій ТОВ «Ді. Ер. Ай.» та ТОВ «Нові промислові технології», при цьому, зазначивши, що судом у повному обсязі досліджено подані сторонами документи.
46. Колегія суддів наголошує, що про передчасність відповідних висновків суду апеляційної інстанції, встановлених на підставі листів, зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07 листопада 2017 року.
47. Також суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що AT «Банк «Фінанси і Кредит» не має документального підтвердження по рахунках, відсутній доступ до даних інформаційних систем про проведення цих операцій; відсутня будь-яка інформація щодо акцій ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», записи про які вносились на рахунках відкритих в AT «Банк «Фінанси і Кредит». Також у розпорядженні інших осіб відсутні документи та відомості пов`язані з цими акціями.
48. При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, даного висновку суд дійшов в результаті аналізу змісту листа Центрального депозитарія від 31.08.2017 №2025 09, відповідно до якого у розпорядженні Центрального депозитарію відсутні відомості про депозитарний облік акцій на рахунках AT «Банк «Фінанси і Кредит» у зв`язку з непередачею відповідних документів та відомостей AT «Банк «Фінанси і Кредит». Архіви бази даних системи депозитарного обліку ПАТ «Розрахунковий центр» та інші документи депозитарної установи у встановленому порядку не передавалися до Центрального депозитарію.
49. Натомість особа, яка приєдналася до касаційної скарги, ПрАТ «Кременчукм`ясо» ставить під сумнів наявність вказаного листа взагалі. Зазначає, що при перевірці вихідної кореспонденції ПАТ «Національний депозитарій України» оригіналу вказаного листа від 31 серпня 2017 року №2025 09 ні за вихідним номером, ні за зазначеним змістом не виявлено. Крім того, оригінал відсутній і в матеріалах справи та судом апеляційної інстанції не досліджувався.
50. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції долучено до справи подані сторонами копії документів, які не засвідчені належним чином. Окрім цього, суду подано неякісні світлокопії деяких із них, а саме: опису речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 25 лютого 2015 року, протоколу обшуку від 31 серпня 2011 року.
51. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
52. Згідно з частиною першою статті 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
53. Так, відповідно до частин 1-5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент подання сторонами доказів після постановлення судового рішення у даній справі судом касаційної інстанції та на момент постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
54. Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55).
55. За вказаним нормативно-правовим актом, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.
56. Відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
57. Наведені вище обставини дають суду підстави дійти висновку, що оскаржуване рішення апеляційного суду є необґрунтованим, ухваленим з порушенням порядку оцінки належності та допустимості доказів в розумінні пункту 1 частини 2 статті 72, частини 1 та 2 статті 73 та частини другої статті 74 КАС України.
58. Дані порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин судами попередніх інстанцій, що мають значення для правильного вирішення справи.
59. Аналогічна правова позиція щодо застосування статтей 72 73 74 КАС України викладена Верховним Судом у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 813/4647/17, у справі № 816/506/17 та у справі № 2а-15994/12/2670.
60. Колегія суддів наголошує на необхідності встановлення на підставі належних допустимих доказів, з урахуванням мотивів та висновків, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2017 року та у даній постанові, питання щодо наявності або ж відсутності доказів існування 914756 акцій ВАТ «КЗТВ», що належать TOB «Ді. Ер. Ай.» та ТОВ «Нові промислові технології», оскільки з`ясування даного питання входить в предмет доказування у межах даної справи та має важливе значення при ухваленні судового рішення.
61. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
62. Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
63. Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
64. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
65. Зазначені вище обставини свідчать про неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи, що призвело до передчасних висновків судів щодо наявності підстав для задоволення позову. З урахуванням неповного з`ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин у справі, суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати їм правову оцінку.
66. Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
67. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
68. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
69. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
70. У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).
71. У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30).
72. У пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.
73. У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
74. Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.
75. Згідно з частинами 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
76. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення вищевказаних обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.
77. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
78. Частиною 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
79. Зважаючи на те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якому під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові та встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, аргументам учасників справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
80. Враховуючи, що суд касаційної інстанції повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та осіб, які приєдналися до касаційної скарги, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові промислові технології», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ.ЕР.АЙ», Приватного акціонерного товариства «Кременчукм`ясо», Приватне акціонерне товариство «Автокраз», задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №826/2935/14 скасувати.
Справу №826/2935/14 направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Желєзний
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін