ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа №826/7530/17
провадження № К/9901/32997/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді Земляна Г.В., Мєзєнцев Є.І.)
у справі № 826/7530/17
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича щодо включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно включення рахунку позивача до цього переліку з метою виплати гарантованої суми відшкодування у розмірі 200 000 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у позові відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08 липня 2020 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року скасовано, позов задоволено.
4. 22 листопада 2018 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 44100 грн.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
6. Постановою Верховного Суду від 08 липня 2020 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року скасовано, а справу у частині розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення скеровано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 6 300 грн.
8. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви повністю.
9. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення судових витрат, в якій позивач просить за результатами розгляду касаційної скарги стягнути з відповідача 29600 грн. судових витрат, пов`язаних з наданням позивачу правової допомоги.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Задовольняючи частково заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції врахував ціну позову у справі, а також те, що розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги і дійшов висновку, що заявлена сума витрат не є співмірною з наданою по справі правничою допомогою.
11. Шостий апеляційний адміністративний суд вважав неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, необґрунтованими вимоги про стягнення, зокрема, витрат:
- у сумі 6300 грн (3 год.*2100), необхідних для надання загальних консультацій про положення законодавства, пов`язаного з оскарженням рішення;
- у сумі 8400 грн (4 год*2100), необхідних для збору та опрацювання всіх документальних матеріалів, які мають відношення або пов`язані з прийняттям та оскарженням рішення, інших матеріалів на захист позиції клієнта, надання їм правової оцінки;
- у сумі 6300 грн (3 год*2100), необхідних для надання роз`яснення та письмових висновків щодо судової практики по спірним правовідносинам, що виникли по справі №826/7530/17.
Також, на думку колегії суддів, час, витрачений для надання правничої допомоги при розробленні, структуризації та складанні процесуальних документів (апеляційної скарги від 21 червня 2018 року про скасування рішення, що складала лише 1 аркуш та не містила мотивування), подання апеляційної скарги на підпис клієнту, виготовлення копій матеріалів додатка до апеляційної скарги, направлення документів до суду у розмірі 6300 грн (3 год.*2100); участь у виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі №826/7530/17 для вирішення питання щодо порушення судом апеляційного провадження у справі про скасування рішення, а саме: складання та подання на підпис клієнту апеляційної скарги від 10 серпня 2018 року (складеної на чотирьох аркушах) по справі № 826/7530/17 про скасування рішення, з врахуванням вимог названої ухвали суду апеляційної інстанції (що було викликано недбалістю адвоката та непрофесійним підходом до виконання умов договору з позивачем), оформлення матеріалів додатка до апеляційної скарги, сплати судового збору, складання супровідного листа від 10 серпня 2018 року по справі №826/7530/17, направлення документів до суду апеляційної інстанції у сумі 16800 грн (8 год.*2100) є необґрунтовано завищеним та не відповідає докладеним зусиллям представника позивача.
12. Окремо апеляційний адміністративний суд зазначив, що позивачем не надано до суду документів, що свідчать про оплату гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку. Долучена до заяви копія прибуткового касового ордеру від 19 листопада 2018 року №3-11-19/18 містить виключно підпис Кириченка Р.Ю. та жодним чином не підтверджує ані сплату цих коштів позивачем, ані внесення їх на рахунок адвоката або інше підтвердження фактичного отримання цих коштів адвокатом.
13. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
14. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення не взяв до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у його постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19, а також правовий висновок, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
15. Позивач стверджує, що відповідачем в порядку ч. 6 ст. 134 КАС України клопотання щодо зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги не заявлялося, доведення неспівмірності витрат не здійснювалося, тому суд апеляційної інстанції, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності, порушив норми ч. 6 ст. 134 КАС України.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
17. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
18. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
19. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
20. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами господарювання, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів - суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
21. Отже, зазначення судом апеляційної інстанції про те, що позивачем не надано до суду документів, які свідчать про оплату гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, не може бути підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за умови реальності таких витрат.
22. Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
23. За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
24. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
25. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем було подано для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги такі документи:
- копію договору про надання правової допомоги від 06 червня 2018 року;
- Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 06 червня 2018 року;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Кириченко Р.Ю. ;
- копію прибуткового касового ордеру від 19 листопада 2018 року №3-11-19/18.
26. Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 19 листопада 2018 року адвокат надав, а клієнт прийняв (отримав) юридичні послуги (правову допомогу) у формі:
- надання загальних консультацій про положення законодавства, пов`язаного з оскарженням рішення, дії у формі окремої позасудової процесуальної процедури загальною тривалістю 3 години;
- збір та опрацювання всіх документальних матеріалів, які мають відношення або пов`язані з прийняттям та оскарженням рішення, інших матеріалів на захист позиції клієнта, надання їм правової оцінки у формі окремої позасудової процесуальної дії загальною тривалістю 4 години;
- розроблення, структуризація та складання процесуальних документів (апеляційної скарги від 21 червня 2018 року про скасування рішення), подання апеляційної скарги на підпис клієнту, виготовлення копій матеріалів додатка до апеляційної скарги, направлення документів до суду, - дії у формі окремої позасудової процесуальної процедури загальною тривалістю 3 години;
- участь у виконанні вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі №826/7530/17 для вирішення питання щодо порушення судом апеляційного провадження у справі про скасування рішення, а саме: складання та подання на підпис клієнту апеляційної скарги від 10 серпня 2018 року по справі № 826/7530/17 про скасування рішення, з врахуванням вимог названої ухвали суду апеляційної інстанції, оформлення матеріалів додатка до апеляційної скарги, сплати судового збору, складання супровідного листа від 10 серпня 2018 року по справі №826/7530/17, направлення документів до суду апеляційної інстанції, - дії у формі окремої позасудової процесуальної процедури загальною тривалістю 8 годин;
- надання роз`яснення та письмових висновків щодо судової практики по спірним правовідносинам, що виникли по справі №826/7530/17, - дії у формі окремої позасудової процесуальної процедури загальною тривалістю 3 години.
27. У вказаному Акті також зазначено, що вартість 1 години роботи адвоката становить 2100 грн., а вартість наданих адвокатом послуг загалом коштує 44100 грн (2100 грн*21 год).
28. Частиною 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
29. У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
30. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17).
31. У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
32. При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
33. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
34. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
35. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
36. У цій справі у суді апеляційної інстанції заперечень від відповідача щодо вказаної заяви ОСОБА_1 не надходило. Тобто, відповідач жодним чином не заперечив щодо співмірності заявлених витрат.
37. Ураховуючи викладене, факт того, що суб`єкт владних повноважень не вважав за необхідне заперечувати у суді першої інстанції стосовно розміру адвокатських витрат, колегія судів касаційної інстанції вважає обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 44100 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
38. Суд апеляційної інстанції, самостійно зменшивши розмір витрат на правничу допомогу, не врахував положень ч.ч. 6, 7 ст. 137 КАС України, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, згідно з якою суд не вправі самостійно, без клопотання іншої сторони, вирішувати питання щодо неспівмірності заявлених витрат.
39. За правилом ч.ч. 1, 2 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
40. Враховуючи викладене, додаткова постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню.
41. Щодо витрат на правову допомогу за касаційний розгляд справи, Суд враховує таке.
42. Частиною 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
43. У заяві про стягнення судових витрат за надання послуг з правової допомоги представник позивача просив відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 29600 грн.
44. На підтвердження понесених адвокатських витрат представник скаржника надав копію договору про надання правової допомоги від 02 грудня 2020 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 16 березня 2021 року, копію прибуткового касового ордера, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
45. Відповідно до договору про надання правової допомоги від 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 , у подальшому - «Клієнт», з однієї сторони та Адвокат Тукман Є.Г. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 21 жовтня 2019 року №000712), що діє у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надалі - «Адвокат», з другої сторони, при спільному згадуванні - «Сторони», а кожен окремо - «Сторона», уклали цей Договір про надання правової допомоги /надалі - «Договір»/ про наступне: Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе доручення з надання Клієнту правової допомоги на умовах, передбачених Договором.
46. Згідно з п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 02 грудня 2020 року Клієнту надається правова допомога щодо представництва та відстоювання інтересів останнього в судах України (у тому числі у Верховному Суді (Касаційному адміністративному суді)) по адміністративній справі №826/7530/17, у тому числі з питання, яке стосується або пов`язане з оскарженням в касаційному порядку додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від. 13 жовтня 2020 року у справі №826/7530/17, прийнятої частково не на користь Клієнта.
47. Акті приймання-передачі наданих послуг від 16 березня 2021 року підписано ОСОБА_1 та Тукманом Є.Г .
48. У прибутковому касовому ордері також зазначено Адвоката Тукмана Є.Г.
49. Своєю чергою касаційну скаргу на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року підписано самим позивачем ОСОБА_1 . При цьому у касаційній скарзі зроблено примітку про те, що касаційна скарга складена представником позивача - адвокатом Кириченко Р.Ю., який діє на підставі договору про надання правової допомоги.
50. Верховний Суд враховує те, що касаційна скарга підписана 30 листопада 2020 року, тобто до моменту підписання договору про надання правової допомоги від 02 грудня 2020 року з адвокатом Тукманом Є.Г.
51. У наданому позивачем акті приймання-передачі наданих послуг від 16 березня 2021 року відзначено, зокрема, про надання послуг зі складання касаційної скарги від 30 листопада 2020 року.
52. Колегія суддів, надаючи оцінку заяві про стягнення судових витрат за надання послуг з правової допомоги у сукупності з матеріалами касаційної скарги, вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки касаційна скарга подана раніше, ніж між позивачем і адвокатом Тукманом Є.Г. укладено договір про надання правової допомоги від 02 грудня 2020 року, а також у самій касаційній скарзі зроблено примітку про її складання іншим адвокатом Кириченко Р.Ю. При цьому позивач не надав документів на підтвердження послуг, наданих Кириченком Р.Ю .
53. З огляду на викладене, Суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат за надання послуг з правової допомоги у суді касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 3 132 139 245 341 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі №826/7530/17 - змінити, виклавши її резолютивну частину у такій редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 44100 (сорок чотири тисячі) гривень 00 коп».
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат за надання послуг з правової допомоги у суді касаційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб