№ 826/9899/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 826/9899/16

касаційні провадження № К/9901/31104/18 К/9901/31105/18, К/9901/31106/18, К/9901/31108/18, К/9901/31110/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційні скарги Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 (суддя - Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 (головуючий суддя - Твердохліб В.А., судді - Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до суду із позовом до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ), Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Долинська ОДПІ), Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Надвірнянська ОДПІ), Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Охтирська ОДПІ), Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі ДПІ у м. Полтаві), Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2016 №0000172201, від 23.12.2015 №0005251500, від 24.12.2015 №0006352200, від 03.03.2016 №0000022200, від 18.12.2015 №0000942201, від 09.03.2016 №0001452301, від 30.11.2015 №0001192201/397.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.02.2016 №0000172201, від 23.12.2015 №0005251500, від 24.12.2015 №0006352200, від 03.03.2016 №0000022200, від 18.12.2015 №0000942201, від 09.03.2016 №0001452301, від 30.11.2015 №0001192201/397.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що позивач правомірно виправив допущену ним помилку при визначенні та декларуванні збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період із серпня по грудень 2014 року, оскільки Податковим кодексом України (далі - ПК України) не встановлювався порядок визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу для цілей оподаткування збором.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Прилуцька ОДПІ, Дрогобицька ОДПІ, Долинська ОДПІ, ДПІ у м. Полтаві, Охтирська ОДПІ подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, в яких просили скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідачі зазначають, що судами попередніх інстанцій були неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, підпункту 9.1.18 пункту 9.1 статті 9, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 23.1 статті 23, статті 36, пункту 315.1 статті 315, підпункту «в» пункту 317.2 статті 317 ПК України та порушені норми процесуального права, зокрема, статей 2, 11, 63, 71, 91, частини 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Скаржники у касаційних скаргах посилаються на вимоги статей 314-317 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2015), якими було визначено всі обов`язкові елементи збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і позивач не мав права зменшувати такі податкові зобов`язання уточнюючими розрахунками. Вважають, що Товариством також допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання за жовтень 2014 року. Зауважують, що судами не надано належної оцінки фактам, які були виявлені під час податкових перевірок структурних підрозділів Товариства.

Вищий адміністративний суд України ухвалами від 01.03.2017, від 07.03.2017, від 13.03.2017, від 07.04.2017 та від 02.06.2017 відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційні скарги, позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційні скарги відповідачів без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.11.2022 прийняв касаційні скарги відповідачів до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 17.11.2022.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідачами проведено планові виїзні документальні перевірки структурних підрозділів Товариства як самостійних платників збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, за результатами яких контролюючими органами виявлено порушення податкового законодавства.

Зокрема, Дрогобицькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 30.11.2015 №810/22-01/00136544, в якому зазначено, що внаслідок подання уточнюючих розрахунків за період з серпня по грудень 2014 року виникло заниження зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 644413,60 грн, у тому числі: за серпень 2014 року в сумі 94299,66 грн, за вересень 2014 року в сумі 67656,19 грн, за жовтень 2014 року в сумі 75863,13 грн, за листопад 2014 року у сумі 192453,44 грн, за грудень 2014 року у сумі 214141,18 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 №0000172201, яким НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» визначено податкові зобов`язання у розмірі 644413,60 грн, штрафні санкції у сумі 161103,4 грн.

Долинською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 09.12.2015 №2246/09-05-22/00136490, яким встановлено, що позивач внаслідок уточнення податкових зобов`язань із збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за серпень-грудень 2014 року занизив сплату відповідного збору в сумі 4703493 грн, у тому числі: за серпень 2014 року в сумі 782027 грн, вересень 2014 року - 266766 грн, жовтень 2014 року - 302312 грн, листопад 2014 року - 1625680 грн, грудень 2014 року - 1726708 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2015 №0005251500, яким НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» визначено суму грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 4703492,72 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1175873,20 грн.

Надвірнянською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт перевірки від 08.12.2015 №383/22-00136515, зі змісту якого вбачається, що при поданні уточнюючих податкових декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за серпень-грудень 2014 року НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», чим порушено вимоги підпункту «в» пункту 317.2 статті 317 ПК України щодо діючого тарифу, пункт 315.1 статті 315 ПК України щодо об`єкта оподаткування, пункту 23.1 статті 23 ПК України щодо бази оподаткування по вказаному виду збору та занижено суму податкового зобов`язання за серпень-грудень 2014 року на суму в розмірі 5684289,95 грн.

Актом перевірки встановлено два порушення при декларуванні позивачем та сплаті за серпень-грудень 2014 року податкових зобов`язань з цільової надбавки, а саме: - заниження податкового зобов`язання, у зв`язку із чим контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2015 №0006352200, яким визначено зобов`язання за основним платежем у сумі 5684289,95 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1421072,49 грн; друге - несвоєчасна сплата самостійно задекларованого зобов`язання з цільової надбавки за жовтень 2014 року; за виявленим фактом несвоєчасної сплати податкового зобов`язання за жовтень 2014 року, внаслідок чого контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» від 03.03.2016 №0000022200, яким визначено штраф у сумі 50500,04 грн.

Охтирською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 08.12.2015 року №142/18-11-22/05398533, в якому, зокрема зазначено, що перевіркою повноти нарахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності внаслідок подання уточнюючих розрахунків, встановлено його заниження у сумі 15845770,73 грн, в тому числі за серпень 2014 року в сумі 33131503,43 грн, вересень 2014 року в сумі 2812376,43 грн, жовтень 2014 року в сумі 3118225,80 грн, листопад 2014 року в сумі 3358275,64 грн, грудень 2014 року в сумі 3425389,43 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000942201, яким визначено зобов`язання за основним платежем у сумі 15845770,73 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3961442,68 грн.

ДПІ у м. Полтаві проведено документальну планову виїзну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 17.11.2015 №2603/16-01-22-02-09/22525915, в якому зазначено, що платником податків внаслідок подання уточнюючих розрахунків, занижено збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 3423263 грн, у тому числі за серпень 2014 року на 453929,75 грн, за вересень 2014 року на 504351,67 грн, за жовтень 2014 року на 639286,42 грн, за листопад 2014 року на 787572,09 грн, за грудень 2014 року на 1038122,87 грн.

Згідно акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2015 №0001452301, яким визначено зобов`язання за основним платежем у сумі 3423262,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 855815,70 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 03.12.2015 №0001452301 скасовано Головним управлінням ДФС у Полтавській області рішенням про результати розгляду скарги від 22.02.2016 №658/10/16-31-10-04-11 в частині 164110,69 грн у зв`язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2016 №0001452301, яким визначено зобов`язання за основним платежем у сумі 3291974,25 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 822993,56 грн.

Прилуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 16.11.2015 №491/22-00136573, яким встановлено заниження позивачем збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за 2014 рік в сумі 4 879 659,18 грн, у тому числі за серпень 2014 року на 894 558,67 грн, за вересень 2014 року на 904729,16 грн, за жовтень 2014 року на 760666,58 грн, за листопад 2014 року на 1087888,98 грн, за грудень 2014 року на 1231815,79 грн.

За результатами акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015 №0001192201/397, яким визначено зобов`язання за основним платежем у сумі 4 879 659,18 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1219914,8 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачами оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Пунктом 23.2 статті 23 ПК України передбачено, що база оподаткування і порядок її визначення встановлюються Податковим кодексом України для кожного податку окремо.

За приписами пункту 29.1 статті 29 ПК України обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 ПК України під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: платники податку; об`єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Згідно з пунктом 7.4 статті 7 ПК України елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни до ПК України в частині, зокрема, правил оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Платниками збору у вигляді цільової надбавки відповідно до пункту 314.1 статті 314 ПК України у редакції Закону №1166-VII визначались суб`єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, у тому числі уповноважені особи договорів простого товариства, які: а) провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів; б) споживають імпортований ними природний газ як паливо або сировину; в) споживають видобутий ними природний газ як паливо або сировину.

З дати набуття чинності Законом №1166-VII (з 01.04.2014), у позивача та його структурних підрозділів, як самостійних платників цільової надбавки, на підставі підпункту «в» пункту 314.1 статті 314 ПК України виник додатковий обов`язок сплачувати цільову надбавку за обсяги природного газу, які споживаються в якості палива або сировини.

Об`єктом оподаткування збору у вигляді цільової надбавки ПК України в редакції Закону №1166-VII визначав вартість природного газу в обсязі, зокрема, видобутому та спожитому як паливо або сировина нафтогазовидобувним підприємством або його підрозділами, що визначені платниками у підпункті «в» пункту 314.1 статті 314 ПК України.

За приписами статті 316 ПК України (в редакції Закону №1166-VII) збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів «г) суб`єкти господарювання, що визначені у підпункті «б» пункту 314.1 статті 314; ґ) суб`єкти господарювання, у тому числі уповноважені особи простих товариств, що визначені у підпункті «в» пункту 314.1 статті 314».

Порядок обчислення і сплати збору визначався пунктом 317.1. статтею 317 ПК України в редакції Закону №1166-VII, відповідно до якого споживачами є такі категорії: населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб`єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб`єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

При цьому, пунктом 317.2. статті 317 ПК України під діючим тарифом визначались одна з наступних величин: а) ціна природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість для платників, що визначені у підпункті «а» пункту 314.1 статті 314; б) митна вартість оформлення природного газу для платників, що визначені у підпункті «б» пункту 314.1 статті 314; в) середня митна вартість імпортованого природного газу, що визначається в порядку, визначеному цим Кодексу, для платників, що визначені у підпункті «в» пункту 314.1 статті 314.

Таким чином, база оподаткування збором у вигляді цільової надбавки, так званий діючий тариф, для позивача встановлювалась за середньою митною вартістю імпортованого природного газу, яка визначалась у порядку, визначеному Кодексом.

Положення статті 314-317 ПК України не містили порядку визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу для цілей оподаткування збором.

Порядок визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу визначався абзацом 6 частини 4 підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 ПК України, якою на момент набрання чинності Законом №1166-VII, було встановлено правила визначення бази оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин та в якій зазначалось, що фактичною ціною реалізації для газу природного вважається: «для іншого газу природного, видобутого іншими, ніж визначені статтею 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» категорії газовидобувників, - середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період. Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та передається ним до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену ціну реалізації відповідної вуглеводневої сировини на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу наведених норм випливає, що середня митна вартість імпортованого газу повинна обчислюватись центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (Міністерство фінансів України) за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а оприлюднюватись середня митна вартість імпортованого природного газу - Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до пункту 263.6 статті 263 ПК України на своєму офіційному веб-сайті оприлюднювало інформацію про фактичну ціну реалізації для газу природного (середню митну вартість імпортованого природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України) за квітень, травень та червень 2014 року.

Наведене свідчить, що позивач правомірно керувався абзацом 6 частини 4 підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 ПК України з урахуванням інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у зв`язку з відсутності іншого порядку визначення бази оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

В подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 №1621-VІІ (далі - Закон №1621-VІІ), який набув чинності 03.08.2014, положення абзацу 6 частини 4 підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 ПК України були змінені. Зокрема, починаючи з 03.08.2014 вказана норма кодексу передбачала, що фактичною ціною реалізації для газу природного вважається: «для іншого газу природного - ціна, що дорівнює граничному (максимальному) рівню ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики».

Однак, правила оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, закріплені в підпункті «в» пункті 317.2 статті 317 ПК України, не змінилися, база оподаткування протягом та після серпня 2014 року продовжувала визначатись виходячи з середньої митної вартості, що повинна була визначатись в порядку, встановленому Кодексом.

З набранням чинності Закону №1621-VІІ, а саме з 03.08.2014, з положень ПК України було виключено єдиний існуючий у ньому порядок визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу.

Зі змісту наведених правових норм виходить, що починаючи з серпня 2014 року не містилось порядку визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу для цілей оподаткування жодним з податків та зборів, що, в свою чергу, унеможливлювало визначення бази оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

Колегія суддів враховує установлені судовими інстанціями обставини, що починаючи з серпня 2014 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті не оприлюднювало фактичну ціну реалізації для газу природного (середню митну вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України), що підтверджуються листом Державної фіскальної служби України від 19.10.2015 №38390/7/99-99-15-04-01-17, зі змісту якого вбачається, що Законом №1621-VІІ абзац 6 підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 ПК України викладено у новій редакції, яка не містить порядку визначення середньої митної вартості. Інформація щодо митного оформлення за митними деклараціями, заповненими у звичайному порядку, обсягів природного газу, що переміщується через митний кордон України протягом серпня-грудня 2014 року, Державною фіскальною службою було надіслано до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. При цьому на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі інформація про величини середньої митної вартості за серпень-грудень 2014 року відсутня.

З серпня 2014 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті в окремі періоди оприлюднювало фактичну ціну реалізації газу природного, яка дорівнювала граничному (максимальному) рівню ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання, що встановлювався Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Така ціна, однак не може вважатися середньою митною вартістю імпортованого природного газу, оскільки визначена у відмінному порядку та для відмінних цілей.

Судами правомірно враховано, що факт, що оприлюднена у серпні - грудні 2014 року Мінекономрозвитку фактична ціна реалізації газу природного, яка дорівнювала граничному (максимальному) рівню ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання, що встановлювався Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, самими відповідачами не вважається базою оподаткування збором, що підтверджується листом ДФС від 19.10.2015 №38390/7/99-99-15-04-01-17 та актами перевірок. Ціни, наведені у зазначеному листі, які на переконання відповідачів, повинні були використовуватися в якості бази оподаткування збором у серпні-грудні 2014 року не дорівнюють цінам, що оприлюднювалися у серпні - грудні 2014 року, як фактичні ціни реалізації природного газу у розмірі граничного (максимального) рівня ціни природного газу, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб`єктами господарювання, що встановлювався Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що показник середньої митної вартості імпортованого природного газу є грошовим виразником бази оподаткування збором, відсутність такого виразника має своїм наслідком відсутність бази оподаткування, що унеможливлює визначення платником податку свого податкового зобов`язання у розмірі, відмінному від « 0».

Таким чином, позивач правомірно виправив допущену ним помилку при визначенні та декларуванні збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період з серпня по грудень 2014 року, оскільки ПК України не встановлювався порядок визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу як бази оподаткування збором.

Колегія суддів не приймає посилання відповідачів на лист ДФС України від 19.10.2015 №38390/7/99-99-15-04-01-17, як на підставу для визначення бази оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за серпень-грудень 2014 року, оскільки порядок визначення середньої митної вартості імпортованого газу повинен був визначатись в порядку, передбаченому ПК України, нормами законодавства на період з серпня по грудень 2014 року Державну фіскальну службу України не було уповноважено визначати базу оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ на період з серпня по грудень 2014 року, а тому такі дії податкового органу суперечать положенням частини другої статті 19 Конституції України.

Порядок визначення середньої митної вартості для цілей оподаткування збором був законодавчо встановлений лише з набранням чинності 01.01.2015 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII.

Відповідно підпункту «в» підпункту 1.5. пункту 29 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону №71-VIII середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та передається ним до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, який до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком судів про необґрунтованість доводів відповідачів про заниження зобов`язань позивача із збору у вигляді цільової надбавки за серпень-грудень 2014 року, що тягне відповідно і необґрунтованість висновку контролюючих органів про застосування штрафу у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов`язання з цільової надбавки за жовтень 2014 році.

Колегія суддів не може погодитись з доводами відповідачів про те, що судами не надано належної оцінки фактам, які були виявлені під час податкових перевірок структурних підрозділів Товариства, оскільки такі доводи спростовуються установленими обставинами у даній справі.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Охтирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк