ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2021 року
Київ
справа №855/19/21
адміністративне провадження №А/9901/17/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання -Морозенко С.П. ,
представника позивача - Пономарьова Д.Т.,
представника відповідача - Максименко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, як суд апеляційної інстанції адміністративну справу № 855/19/21
за адміністративним позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, за участю третьої особи - кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-
за апеляційною скаргою кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2021 року (прийняте у складі колегії суддів: головуючого судді - Пилипенко О.Є., суддів - Глущенко Я.Б., Собківа Я.М.)
У С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
06 березня 2021 року кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК), за участю третьої особи - кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - третя особа) про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 89 від 02.03.2021 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року» в частині реєстрації кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, громадянин України, протягом останніх п`яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в селі Дзвінкове, Фастівського р-ну, Київської області, судимість - відсутня, самовисування.
В обґрунтування позову зазначено, що висування для реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) має ознаки виборчої технології «двійників», яка вводить в оману виборців під час голосування та має своїм наслідком спотворення результатів волевиявлення громадян. Зазначає, що на відміну від позивача, який веде активну політичну діяльність, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) такою діяльністю взагалі не займається, не має жодного відношення до виборчого округу № 87. Стверджує, що в силу положень ст. 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» та ст. 2 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ЦВК, до основних завдань якої належить вжиття заходів щодо забезпечення вільного формування та виявлення волі виборців і недопущення дій, спрямованих на її спотворення, вправі відмовити у реєстрації такої особи кандидатом у народні депутати України. Підкреслює, що документи, що були подані ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) містили помилки, так, в автобіографії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у графі «трудова діяльність» не зазначено з якого саме часу заявник тимчасово не працює, тому взагалі не зрозуміло до якого часового проміжку відноситься даний запис, дані у декларації щодо грошових доходів є недостовірними, адже ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) внесено грошову заставу у розмірі, що практично вдвічі перевищує доходи, отримані ним за звітний 2020 рік.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що частиною 3 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» передбачено, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати. При цьому, частиною першою статті 60 цього Закону визначено виключний перелік підстав для відмови в реєстрації кандидата в народні депутати України.
У свою чергу, ЦВК не уповноважена відповідно до законодавства України здійснювати оцінку достовірності даних, які наведені кандидатами в народні депутати України в поданих ними деклараціях.
Також суд зазначив, що реєстрація кандидатами в народні депутати України осіб з тотожними прізвищами, ім`ям, по-батькові не заборонена виборчим законодавством України.
3. Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги та виклад позицій інших учасників справи
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач 10 березня 2021 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції й прийняти нове - про задоволення позовних вимог повністю.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що дані у декларації щодо грошових доходів є недостовірними, адже ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) внесено грошову заставу у розмірі, що практично вдвічі перевищує доходи, отримані ним за звітний 2020 рік. У спірному випадку виправлений документ з достовірними відомостями про доходи третьою особою не подавався, а тому, з огляду на приписи статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів» та пункту 2 Постанови ЦВК від 16 січня 2020 року №3 «Про роз`яснення щодо застосування деяких положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» під час реєстрації кандидатів у народні депутати України на проміжних виборах народних депутатів України», декларація вважається неподаною. На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ЦВК не наділена повноваженнями здійснювати оцінку достовірності даних, які наведені кандидатами в народні депутати України в поданих ними деклараціях.
Також апелянт вказує про те, що висування для реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) має ознаки виборчої технології «двійників», яка вводить в оману виборців під час голосування та має своїм наслідком спотворення результатів волевиявлення громадян.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що доводи апеляційної скарги по суті дублюють доводи позовної заяви, яким була надана мотивована правова оцінка судом першої інстанції при прийнятті рішення та встановлена відсутність підстав для задоволення позову. Також відповідач зазначає, що реєстрація кандидатів з тотожними прізвищами, ім`ям та по-батькові не заборонена виборчим законодавством України. З доводами та вимогами позивача відповідач не погоджується, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
4. Рух адміністративної справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року відкрито провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12 березня 2021 року.
У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити в її задоволенні.
5. Установлені обставини справи
Судом першої інстанції установлено, що постановою Центральної виборчої комісії України від 27 листопада 2020 року № 522 призначено проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 87 (Івано-Франківська область), на неділю, 28 березня 2021 року.
Постановою Центральної виборчої комісії України № 46 від 09.02.2021 року ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року та видано відповідне посвідчення кандидата у народні депутати України.
25 лютого 2021 року до ЦВК надійшла заява третьої особи про самовисування разом із іншими документами щодо реєстрації кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28.03.2021 року.
Постановою Центральної виборчої комісії України № 89 від 02.03.2021 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року» вирішено зареєструвати кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року згідно з додатком.
Згідно Додатку до постанови Центральної виборчої комісії України № 89 від 02.03.2021 року (перелік кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року) одним із зареєстрованих кандидатів є ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, громадянин України, протягом останніх п`яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в селі Дзвінкове, Фастівського р-ну, Київської області, судимість - відсутня, самовисування.
На переконання позивача, висування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 містить явні ознаки брудної виборчої технології «двійників», яка вводить виборців в оману, у зв`язку з чим вважає вищевказану постанову в частині реєстрації кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправною, що й стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
6. Джерела права та акти їх застосування
Конституція України
Частиною першою статті 38 Конституції України визначено, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Згідно з частиною третьою статті 77 Конституції України, порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів.
01 січня 2020 року набрав чинності Виборчий кодекс України, який відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.
Підпунктом 2 п.2 розділу ХХХХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу України визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Кодексом Закон України «Про вибори народних депутатів України», крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України.
Оскільки спірні правовідносини виникли в рамках організації та проведенні проміжних виборів народного депутата України 28 березня 2021 року в одномандатному виборчому окрузі № 87 (Івано-Франківська область) до них підлягає застосуванню Закон України «Про вибори народних депутатів України».
Закон України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI), яким установлений порядок підготовки та проведення виборів народних депутатів України, та визначені основні засади виборів народних депутатів України.
Статтею 10 Закону України N4061-VI передбачено, що право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини десятої статті 107 Закону № 4061-VI подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати розпочинається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України або рішення Центральної виборчої комісії про призначення виборів і закінчується за тридцять днів до дня голосування. Реєстрація кандидатів у депутати закінчується за двадцять п`ять днів до дня голосування.
Згідно з частиною шостою статті 59 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня прийняття документів, передбачених частинами першою або другою статті 55 цього Закону, приймає рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі або про відмову в його реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:
1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов`язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв`язку з участю у виборах, а також із зобов`язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);
2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;
31) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання;
4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;
5) 4 фотографії кандидата розміром 4x6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;
6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі:
1) порушення вимог частин четвертої, п`ятої статті 52 цього Закону;
2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону;
3) припинення громадянства України кандидата у депутати;
4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку;
5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;
6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону;
8) висування кандидата (кандидатів) у депутати від партії, яка здійснює пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, їхньої символіки та щодо якої в установленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про невідповідність її діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Закон України «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) визначає порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1932-IV Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
Статтею 2 Закону № 1932-IV визначені основні принципи діяльності Комісії. Зокрема, Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.
Статтею 17 Закону № 1932-IV визначені загальні повноваження Комісії, зокрема забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах; забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Верховний Суд, заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає наступне.
Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій суб`єктами відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативною групою референдуму, іншими суб`єктами ініціювання референдуму передбачене частиною першою статті 273 КАС України.
Так, звертаючись з позовом до суду, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 89 від 02.03.2021 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року» в частині реєстрації кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, громадянин України, протягом останніх п`яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в селі Дзвінкове, Фастівського р-ну, Київської області, судимість - відсутня, самовисування.
З наведеного слідує, що спір у справі виник у зв`язку із реалізацією третьою особою - ОСОБА_1 гарантованого статтею 38 Конституцією України права бути обраним.
Необхідно враховувати, що дане право, у контексті практики Європейського суду з прав людини, становить аспект права на вільні вибори, захищеного статтею 3 Першого протоколу Конвенції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці виробив певний підхід до тлумачення статті 3 Першого протоколу Конвенції. Суд встановив, що ця стаття гарантує права особи, включаючи право голосу та право балотуватися на виборах, а також право громадянина висувати свою кандидатуру на виборах і, в разі обрання, обіймати посаду народного депутата.
Гарантовані Конвенцією основоположні права і свободи є мінімальними для демократичної держави, яка її ратифікувала.
При цьому право на вільні вибори не має абсолютного характеру, наведене право особи може бути обмеженим, якщо це передбачено законом, проте таке обмеження повинно бути розумним і співрозмірним цілям й завданням закону.
Підстави для відмови в реєстрації мають бути засновані на об`єктивних критеріях і чітко визначені в законі.
ЄСПЛ відмітив у рішенні від 09 квітня 2002 року у справі «Подколзіна (Podkolzina) проти Латвії» (скарга № 46726/99), що право висувати свою кандидатуру на виборах, гарантоване статтею 3 Першого протоколу та яке є невід`ємною частиною концепції дійсно демократичного режиму, було б ілюзорним, якби у будь-який момент можна було б свавільно позбавити особу цього права (§ 35).
У цьому ж параграфі ЄСПЛ указав, що держава, яка без сумніву наділена значною свободою розсуду для реалізації цього права, при абстрактному визначенні умов для його реалізації, має враховувати принцип дієвості прав, який вимагає, щоб висновок про те, що той чи інший кандидат не відповідає цим умовам, відповідав ряду критеріїв, які мають на меті попередити прийняття свавільних рішень. Зокрема, процедура прийняття рішення про відмову у праві бути висунутим кандидатом повинна гарантувати справедливість і об`єктивність рішення та попереджати будь-яке зловживання владою з боку відповідних державних органів.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 04 квітня 2012 року у справі №7-рп/2012 зазначив, що конституційний принцип рівного виборчого права зобов`язує державу створити рівні умови для реалізації активного та пасивного виборчого права на всіх стадіях виборчого процесу, а також рівні можливості для їх захисту в порядку, передбаченому законом.
Як убачається з доводів апеляційної скарги, позивач уважає, що з поданої третьою особою декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, убачається недостовірність даних зазначених третьою особою, оскільки в розділі 11 Декларації «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено розмір доходу третьої особи за 2020 рік - 31877 грн., в розділі 12 «Грошові активи» зазначено, що у суб`єкта декларування відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі, водночас третя особа сплатила грошову заставу в розмірі 60000 грн., що на думку позивача, свідчить про недоліки в поданій декларації третьої особи, її недостовірність, що не було враховано ЦВК під час прийняття спірного рішення.
Відповідно до частини першої статті 57 Закону декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року початку виборчого процесу, подається кандидатом у депутати за формою, визначеною відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Після реєстрації кандидата у депутати інформація з поданої ним декларації оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії за винятком інформації, що є конфіденційною (частина друга статті 57 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону помилки і неточності, виявлені в поданій декларації, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому законом (пункт 4 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»).
Згідно із пунктом 71 частини першої статті 11 цього Закону до повноважень Національного агентства належать здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.
Крім того, у частині першій статті 60 Закону №4061-VI відсутня така підстава для відмови Комісією в реєстрації кандидата в народні депутати України як подання таким кандидатом недостовірної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року початку виборчого процесу.
Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ЦВК не уповноважена відповідно до законодавства України здійснювати оцінку достовірності даних, які наведені кандидатами в народні депутати України в поданих ними деклараціях.
Крім того, колегія суддів зауважує, що твердження позивача стосовно помилки або неточності в наданій декларації третьою особою не підтверджена жодними доказами. Можливість третьої особи внести грошову заставу в розмірі 60 000 грн. згідно квитанції №35474348-1 від 25 лютого 2021 року не свідчить про зазначення помилкових або недостовірних відомостей в декларації за 2020 рік, оскільки декларування доходів, отриманих в 2021 році, коли внесена грошова застава, ще не відбувалось.
Твердження позивача про те, що кандидат у народні депутати України ОСОБА_1 є кандидатом-двійником, реєстрація якого, на думку позивача, буде вчинена виключно задля перешкоджання та введення в оману виборців з метою спотворення результатів, колегія суддів також уважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 р. № 2148-VІII) кожний громадянин без будь-якої дискримінації та без необґрунтованих обмежень повинен мати право й можливість брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і через посередництво вільно обраних представників, а також голосувати та бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального та рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців.
Колегія суддів зазначає, що будь-яких обмежень для реалізації відповідного права, в тому числі заборони реєстрації кандидатів у народні депутати України з однаковими прізвищем, ім`ям, по-батькові, в одному окрузі, чинним законодавством не встановлено та такої підстави для відмови в реєстрації приписами ст. 60 ЗУ "Про вибори народних депутатів України" не передбачено.
Натомість, усі кандидати в народні депутати України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.
Таким чином, третя особа - ОСОБА_1 наділений правом бути обраним, а тому таке обмеження, враховуючи обставини даної справи, не відповідає вимогам щодо вільного та рівного виборчого права, гарантованого Конституцією та законами України, а також актами міжнародного законодавства.
Колегія суддів зауважує, що суд, захищаючи права одного з кандидатів, не вправі порушувати права та свободи інших.
Так, під час розгляду справи, судом не установлено, які саме перешкоди вільного формування волі виборців відносно позивача як кандидата у народні депутати України може створити реєстрація третьої особи - ОСОБА_1 як кандидата в народні депутати України.
У своїй апеляційній скарзі позивач, крім іншого, вказує на те, що у випадку реєстрації кандидатом у народні депутати третьої особи буде порушено виборче право позивача бути обраним народним депутатом, оскільки через повне ототожнення прізвища, ім`я та по-батькові, виборці при голосуванні будуть введені в оману.
Колегія суддів уважає такі доводи позивача безпідставними, оскільки реєстрація кандидатів навіть з однаковим прізвищем, ім`ям та по-батькові не заборонена виборчим законодавством України.
Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 червня 2019 року у справі №855/188/19 та від 01 липня 2019 у справі № 855/191/19, від 05 липня 2019 року у справі №855/230/19.
Крім того, доказів, які б вказували на порушення особистого виборчого права позивача бути обраним народним депутатом останнім не надано.
Ураховуючи наведені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
При поданні апеляційної скарги в цій справі позивачем не сплачено судовий збір, тому, з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС України, питання про його стягнення суд вирішує у цій постанові.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а тому сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги, становила 1362,00 грн.
Ураховуючи, що при поданні апеляційної скарги, судовий збір позивачем сплачено не було, а доказів щодо наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять, колегія суддів, відповідно до приписів статті 139 КАС України, дійшла висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1362,00 грн.
Керуючись статтями 2 5 139 272 273 278 292 293 308 310 315 316 321 322 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2021 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи 26255795; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в сумі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді Н.А. Данилевич
Н.В. Шевцова