ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 873/82/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Горева К.С.
позивача - адвокат Грищенко О.М.
відповідача - адвокат Горева К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 28.09.2022
у справі № 873/82/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022
у третейській справі № 16/22
за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста"
про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
1. Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" у якому просило стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитом в сумі 1 648 000,00 доларів США та прострочену заборгованість про сплаті процентів за користування кредитом в сумі 67 936,18 доларів США нарахованих за користування кредитом за період з 01.09.2021 по 30.06.2022.
2. За результатами розгляду вказаної справи, 10.08.2022 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків винесено рішення у справі № 16/22, яким позов задоволено у повному обсязі, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" на користь Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" присуджено заборгованість за кредитним договором № 79.15-СВD від 13.11.2015 в сумі 1 715 936,18 доларів США та третейській збір в сумі 25 500,00 грн.
3. Не погоджуючись з вказаним рішенням 22.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22, в якій просить скасувати вказане рішення та стягнути з Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" понесені судові витрати.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22 залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 07.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" звернулось до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 873/82/22, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" у справі № 873/82/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2022.
7. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/82/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022; призначено розгляд апеляційної скарги на 08.11.2022 о 10:00 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
8. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове рішення яким заяву Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" задовольнити та скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 16/22.
9. Апеляційну скаргу мотивовано наступним.
9.1. Третейським судом було вирішено питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі, а саме про обов`язки апелянта, який є майновим поручителем відповідача у третейському розгляді.
10. Представник скаржника та відповідача в судовому засіданні 08.11.2022 підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
12. Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2022 заперечив проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
14. Частиною другою статті 25 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічну норму містить частина друга статті 253 зазначеного Кодексу.
15. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
16. За приписами частини першої статті 346 Господарського процесуального кодексу України, особи, які не брали участь у справі, мають право на подання заяви про скасування рішення третейського суду в разі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов`язки.
17. Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" законодавцем передбачено обмежений перелік підстав, за яких може бути скасовано рішення третейського суду. Зазначений перелік співпадає з частиною другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України. Однією з таких підстав є вирішення третейським судом питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
18. Застосовуючи дану норму, суди повинні враховувати усю сукупність доказів, яка надається сторонами щодо вирішення питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у даній справі.
19. З матеріалів справи слідує, що предметом спору у третейській справі є стягнення простроченої заборгованості за кредитом в сумі 1 648 000,00 доларів США та процентами за користування кредитом в сумі 67 936,18 доларів США, нарахованими за користування кредитом за період з 01.09.2021 по 30.06.2022.
20. Вказана заборгованість виникла на підставі укладеного між Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк", як банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсплав", як позичальником, кредитним договором № 79.15-СВD від 13.11.2015 (далі Кредитний договір) предметом якого є надання банком позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної (відновлювальної) кредитної лінії.
21. Водночас 08.11.2019 Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк", як кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсплав", як первісний боржник, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста", як новий кредитор, уклали договір про переведення боргу від 08.11.2019 (далі Договір) в якому погодили, що:
- в порядку та на умовах, визначених Договором, первісний боржник переводить на нового боржника, а новий боржник приймає на себе виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту у розмірі 1 690 000,00 доларів США за Кредитним договором, що укладений між первісним боржником та кредитором, предметом якого є надання первісному боржнику відкличної невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 1 690 000,00 доларів США зі строком повернення до 10.04.2020 (п. 1.1);
- новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язаннях що виникли та виникають з Кредитного договору, і приймає на себе обв`язки первісного боржника за Кредитним договором в частині, що визначена в п. 1.1 Договору (п. 1.2);
- первісний боржник підтверджує свої зобов`язання по сплаті кредитору процентів за час користування кредитом та погоджується виступати майновим поручителем (іпотекодавцем/заставодавцем) за договорами, які укладені з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором (п. 2.4).
22. Також, з огляду на укладення Договору, 08.11.2019 Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсплав", та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" уклали договір про внесення змін № 25 до Кредитного договору яким виклали Кредитний договір у новій редакції.
23. Так, за змістом п. 4.1 Кредитного договору, у редакції додаткової угоди № 25, саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" є зобов`язаною особою як щодо повернення Акціонерному товариству "Міжнародний інвестиційний банк" грошових коштів (кредиту), так і щодо сплати процентів у валюті кредиту, в розмірі, строки та у порядку, що встановлені Кредитним договором.
24. Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 Цивільного кодексу України).
25. Згідно з положеннями статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
26. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (стаття 521 Цивільного кодексу України).
27. Частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
28. Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
29. Судом першої інстанції вірно встановлено, що виходячи з умов Договору та Кредитного договору, у редакції додаткової угоди № 25, сторони змінили боржника у Кредитному договорі, проте не щодо всіх зобов`язань, а щодо обов`язку повернути кредит у розмірі 1 690 000,00 доларів США та обов`язку щодо сплати процентів, нарахованих з дати укладення вказаних правочинів, тобто з 08.11.2019.
30. Так як у третейській справі № 16/22 були заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, а також процентами за користування кредитом нарахованими за період з 01.09.2021 по 30.06.2022, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при розгляді вказаної справи по суті розглядались ті правовідносини стороною у яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" не є.
31. Заявником в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором були укладені іпотечний договір, посвідчений 24.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О.М. за реєстровим 764, та договір застави транспортного засобу, посвідчений Багдасаровою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 13.11.2015 за реєстровим № 777, до яких, з огляду на укладення Договору, внесені відповідні зміни та за умовами яких заявник залишився майновим поручителем за Кредитним договором.
32. Згідно з положеннями частини 1 статті 346 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 51 Закону України "Про третейські суди" особи, які не брали участі у справі, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду лише в тому випадку, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки. Тому в разі звернення із відповідною заявою особи, яка не брала участь у третейській справі, суду слід перш за все з`ясувати наявність чи відсутність вирішення третейським судом питання про права, інтереси, обов`язки зазначеної особи. Встановлення наявності вирішення третейським судом наведених питань є необхідною передумовою для розгляду заяви зазначеної особи по суті заявлених нею вимог та визначених підстав для скасування рішення третейського суду.
33. При цьому оскаржуваним незалученою особою рішенням третейського суду повинно бути безпосередньо вирішено питання щодо прав (інтересів, обов`язків) цієї особи, тобто в мотивувальній або резолютивній частинах рішення повинні міститися висновки про права та обов`язки цієї особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору, зокрема, наявність опосередкованого зв`язку між спірними у третейській справі зобов`язаннями Відповідача як нового боржника за Кредитним договором та Заявником як майновим поручителем щодо таких зобов`язань, не має братися до уваги.
34. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 873/22/18.
35. У третейській справі № 16/22 підставою позову є неналежне виконання позичальником зобов`язань щодо погашення кредиту та несплати процентів за користування кредитом, а предметом спору - є стягнення заборгованості за Кредитним договором сторонами якого, з огляду на укладення Договору, є Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста", в той час як у мотивувальній частині цього рішення не містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав", а у резолютивній частині рішення третейським судом не зазначено про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи.
36. Отже, висновки, які містяться у вказаному процесуальному документі, самі собою не породжують для скаржника настання юридичних наслідків, не порушують його права та не породжують спірних правовідносин, у яких підлягає захисту порушене його право.
37. При цьому положення чинного законодавства не встановлюють обов`язковості участі у справі про стягнення заборгованості за основним договором всіх осіб, які поручились за виконання основного зобов`язання, тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду з позовом до кожного з боржників окремо.
38. Предметом спору у кожній зі справ про стягнення заборгованості з поручителів є різні самостійні договірні відносини між кредитором і поручителем за договорами поруки на підставі одного кредитного договору, що не змінює суті окремих договірних відносин між сторонами.
39. З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що при вирішенні справи № 16/22 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків не вирішив питання про права і обов`язки первісного кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав").
40. Також, в обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 1519/2-4141/11, від 28.08.2019 у справі № 466/104/14-ц, від 16.10.2019 у справі № 752/21064/15-ц та від 23.10.2019 у справі № 756/409/17-ц, у яких з посиланням на приписи частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" зазначено про необхідність залучення поручителя/майнового поручителя при розгляді справи про стягнення боргу, оскільки в разі неоскарження рішення у справі про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором іпотекодавець буде позбавлений можливості оспорити суму заборгованості, у рахунок якої буде звертатися стягнення на предмет іпотеки, адже така сума вже буде встановлена преюдиційним судовим рішенням.
41. Колегія суддів зазначає, що у вказаних справах рішення ухвалювалися судами у цивільних справах, тоді як цей позов Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста" про стягнення заборгованості розглядався Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у третейській справі № 16/22.
42. При цьому, згідно частини восьмої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
43. З огляду на викладене, помилковими є посилання скаржника на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 1519/2-4141/11, від 28.08.2019 у справі № 466/104/14-ц, від 16.10.2019 у справі № 752/21064/15-ц та від 23.10.2019 у справі № 756/409/17-ц.
44. Частина третя статті 51 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
45. Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду визначені в частині другій статті 350 Господарського процесуального кодексу України.
46. Отже, чинним законодавством України встановлений виключний перелік підстав, з яких рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване.
47. Враховуючи наведене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що заявником не наведено підстав в розумінні вказаної норми закону, за яких спірне рішення третейського суду має бути скасоване.
48. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункт 9.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
49. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
50. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
51. З огляду на викладене, у справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції.
52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
53. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
55. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.
56. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
57. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваної ухвали були дотримані.
58. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. 25, 240, ч. 2 ст. 253 269 270 275 282 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 873/82/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 873/82/22 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
В. Я. Погребняк