20.09.2024

№ 876/66/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 876/66/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду у складі Кощеєва І.М від 26 грудня 2019 року

за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Слав-Агро" про скасування рішення третейського суду, створеного для розгляду конкретного спору (суддя Венська О.О.), від 25 жовтня 2019 року і Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ" про видачу наказу на примусове виконання цього ж рішення третейського суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Слав-Агро"

про стягнення збитків

(за участю представника відповідача - Мінаєв Д.Д.)

Історія справи та короткий зміст поданих заяв

1. Рішенням третейського суду від 25.10.2019, створеного для розгляду конкретного спору у складі судді Венської О.О. (далі - рішення третейського суду), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Слав-Агро" (далі - ТОВ "Слав-Агро", відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ" (далі - ТОВ "Фірма-ГТВ", позивач) 34 746 883 грн. збитків, завданих невиконанням зобов`язань за договором від 08.03.2018 №08-03/18.

2. 08.11.2019 ТОВ "Фірма-ГТВ" звернулося до апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

3. 18.11.2019 ТОВ "Слав-Агро" звернулося до цього ж суду із заявою про скасування рішення третейського суду з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Заява мотивована тим, що до прийняття спірного рішення судді третейського суду Венській О.О. відповідачем був двічі заявлений мотивований відвід з посиланням на обставини, які свідчать про її особисту заінтересованість у вирішенні спору, упередженість та необ`єктивність. Вказане відповідно до частини 9 статті 20, пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про третейські суди" припиняє повноваження третейського судді для вирішення конкретного спору з моменту заявлення відводу та унеможливлює вирішення ним спору між сторонами по суті.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26 грудня 2019 року заяву відповідача задоволено, рішення третейського суду скасовано. У задоволенні заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду відмовлено.

5. Ухвала мотивована тим, що на відміну від відводу судді постійно діючого третейського суду, подання заяви про відвід судді третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору (суд ad hoc), є безумовною підставою для неучасті такого судді в розгляді справи в силу прямої норми частини 9 статті 20 Закону України "Про третейські суди". Отже, обставина заявлення відповідачем відводу судді третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, Венській О.О. виключає участь такого третейського судді у розгляді справи.

6. Таким чином, склад третейського суду, який прийняв спірне рішення, не відповідав вимогам закону, що є підставою для скасування такого рішення в силу пункту 4 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та пункту 4 частини 2 статті 350 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

7. Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про скасування рішення третейського суду та задовольнити заяву позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Аргументи учасників справи

Доводи, позивача який подав апеляційну скаргу (узагальнено)

8. Суд першої інстанції не звернув увагу не те, що за змістом статті 20 Закону України "Про третейські суди" для реалізації права на відвід третейському судді необхідним є наявність двох обов`язкових умов, а саме: існування визначених статтею 19 цього Закону підстав для відводу та обізнаність сторони про такі підстави саме після обрання чи призначення третейського судді. Однак у порушення приписів статті 20 Закону України "Про третейські суди" суд не надав належної правової оцінки наведеним відповідачем підставам відводу третейського судді, а також не дослідив, коли саме відповідачу стало відомо про обставини, які стали підставою для відводу.

Позиція відповідача у відзиві на апеляційну скаргу

9. Доводи відповідача ідентичні мотивам, наведеним судом в оскаржуваній ухвалі.

Заяви з процесуальних питань

10. 11.03.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання від ТОВ "Фірма-ГТВ" про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання.

10.1. Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, виходячи зі змісту статей 202 216 ГПК України, у Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, відповідно до ухвали Верховного Суду від 12.02.2020 явка сторін не визнавалася обов`язковою. Отже, Верховний Суд вважає можливим розгляд касаційної скарги за відсутності представника позивача, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

11. За змістом статті 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів.

12. Відповідно до статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

13. Статтею 20 названого Закону передбачено загальний порядок відводу чи самовідводу третейського судді з уточненням щодо особливостей його застосування у постійно діючих третейських судах. Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Разом із тим за змістом частини 9 зазначеної статті незалежно від заперечень сторони третейський суддя третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc), якому заявлений відвід, не може брати участі у справі.

14. З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець, розмежовуючи поняття постійно діючих третейських судів та третейських судів для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), встановлює особливості застосування норм Закону України "Про третейські суди", зокрема щодо відводу судді залежно від виду третейського суду: у постійно діючому третейському суді процедура відводу визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону, а у третейському суді для вирішення конкретного спору заявлення відводу судді є безумовною підставою для неучасті цього судді у розгляді справи.

15. Визначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1570/15, підтримана Верховним Судом в постановах від 22.05.2018 у справі №910/22399/16, від 04.10.2018 у справі №910/8961/17 та врахована судом першої інстанції при розгляді поданих заяв.

16. Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було двічі заявлено відвід третейського судді Венської О.О., про що також зазначено і в оскаржуваному рішенні третейського суду.

17. Враховуючи імперативні положення частини 9 статті 20 Закону України "Про третейські суди", які підлягають застосуванню саме щодо третейського судді третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc), сам по собі заявлений третейському судді Венській О.О. відвід мав безумовним наслідком неможливість її участі у розгляді справи.

18. У зв`язку із цим відхиляються протилежні аргументи касаційної скарги (пункт 8 Постанови), які переважно стосуються необхідності дослідження процедурних питань подання відводу, які не застосовуються при заявленні відводу судді третейського суду ad hoc, про що було вказано Судом вище та прямо випливає зі змісту статті 20 Закону України "Про третейські суди".

19. На підставі викладеного та виходячи з меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 269 ГПК України), Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність визначеної пунктом 4 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та пунктом 4 частини 2 статті 350 ГПК України підстави для скасування рішення третейського суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

20. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

21. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 25 240 269 270 275 276 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ГТВ" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26 грудня 2019 року у справі № 876/66/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.