ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 903/1001/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: Кредитора (Представник "Роменсон Консалтинг Лімітед") - Бугайов А.О.; Кредитора (Представник ТОВ "Вог Ритейл") - Стецик Н.В. (дов. б/н від 02.01.2020); Кредитора (Представник ТОВ "Вог Рітейл") - Филик А.І. ( ордер № АА 1093675 від 31.03.2021); Скаржника (Представник ПАТ "Рівнеазот") - Васьківський Л.М. ( дов. №869-юд від 22.01.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"
на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.03.2020 (в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор")
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтайм Фінанс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор"
про відкриття провадження у справі про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи:
1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.01.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНТАЙМ ФІНАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" в розмірі 130 000 грн. 00 коп. основного боргу та 19 210 грн. 00 коп. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", введено процедуру розпорядження майном Тов. "Золотий екватор" строком на сто сімдесят календарних днів до 26 червня 2020 року, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" призначено арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 10.03.2020.
1.1. 13.01.2020 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" (43010, м.Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 39692262).
1.2. На адресу місцевого господарського суду та розпорядника майна надійшли заяви з грошовими вимогами від ТОВ "АМСЕТ", ТОВ "ВОГ РИТЕЙЛ", ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС", ТзОВ "Гільдія Нерухомості", ТзОВ "ДЕЛЬТА ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", ПрАТ "ДУБНОНАФТОПРОДУКТ", ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС", ТзОВ "Літойл", ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС", РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД, ТОВ "Транспортна компанія №1", ТзОВ "ФІНЕКСПЕРТ", ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", ПрАТ "РІВНЕАЗОТ".
1.3. Розпорядник майна в звіті повідомив місцевий господарський суд, що ним визнаються усі вимоги кредиторів в повному розмірі, серед яких грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", Товариства РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1".
1.4. Грошові вимоги ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» обґрунтовані невиконанням боржником зобов`язань згідно з договорами купівлі-продажу №010814 від 01.08.2014, №194 від 12.03.2014, №268 від 20.06.2014, №502 від 15.02.2017 в частині оплаченого, проте не поставленого товару; договорів безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі №24/05/17 від 24.05.2017, №460 від 27.05.2015 в частині повернення позики та угоди від 06.05.2019 в частині повернення сплачених за боржника грошових коштів.
1.5. Грошові вимоги РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД обґрунтовані невиконанням ТзОВ «Золотий екватор» зобов`язань в частині повернення кредитних коштів згідно з кредитним договором №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013.
1.6. Грошові вимоги ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ №1» обґрунтовані невиконанням боржником зобов`язань згідно з правочином про уступку права вимоги від 04.03.2016.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 31.03.2020 у справі №903/1001/19, серед іншого, визнано грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Золотий екватор" за заявою РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД (Кіпр) у сумі: 167403192 грн 20 коп. - основного боргу; 4204 грн 00 коп. - судового збору за подання відповідної грошової вимоги; Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ №1» у сумі: 118943305 грн 72 коп. основного боргу; 4204 грн 00 коп. судового збору за подання відповідної грошової вимоги; Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» у сумі: 549040734 грн 76 коп. основного боргу; 4204 грн 00 коп. судового збору за подання відповідної грошової вимоги.
3. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (у формі доповнення до апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" від 15.05.2020) в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" залишено без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Волинської області від 31 березня 2020 року у справі №903/1001/19 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" залишено без змін.
4. Судові рішення обґрунтовані тим, що вимоги заявників підтверджуються наданими письмовими доказами, не заперечуються розпорядником майна та боржником.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.03.2020 (в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор") та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020, просить їх у оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" до боржника відмовити.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення у справі № 903/1001/19 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", "РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" є незаконними, та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
6.1. Скаржник вважає, що ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" та «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД» подано додаткові докази поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс);
6.2. Надані ТОВ «Вог Рітейл» в обґрунтування заявлених грошових вимог докази не є допустимими та належними доказами, які засвідчені з порушенням вимог чинного законодавства.
6.3. Стосовно грошових вимог «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД», що ґрунтуються на наявності Договору від 27.02.2019р. про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором та прав вимоги за Договорами забезпечення, то, як вважає скаржник, в матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження сплати ціни договору Новим кредитором Первісному кредиторові.
6.4. Щодо визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1", який свої грошові вимоги обґрунтовує правочином про уступку права вимоги від 04.03.2016 скаржник переконує про встановлений законом перебіг строку позовної давності сплив до дати звернення ТОВ «Транспортна компанія №1» з грошовою вимогою до господарського суду у справі №903/1001/19, а прийняте судом рішення про задоволення грошових вимог ТОВ ТК№1 прийняте з неправильним застосуванням ст. 256 257 262 ЦК України.
6.5. Крім того, Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, а також, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування окремих норм у подібних правовідносинах.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД», подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Провадження у Верховному Суді
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи
№ 903/1001/19 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г. що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.11.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2021 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" та поновлено строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 903/1001/19.
Відкрито касаційне провадження у справі № 903/1001/19 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.03.2020 (в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", "РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор") та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 у даній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на 31 березня 2021 року о 12:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ,
вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду від 31.03.2020 у оскаржуваній частині та постанову апеляційного господарського суду від 02.10.2020 у справі №903/1001/19 залишити без змін, виходячи з такого.
10. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. 45 КУПБ, колегія суддів зазначає таке.
12. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.
14. У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
15. За змістом частини 1 статті 45 КУПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
16. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
17. 13 січня 2020 року оприлюднено оголошення (номер публікації: 64433) про відкриття 09.01.2020 господарським судом Волинської області справи №903/1001/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор".
18. Як встановлено під час розгляду справи, заяви із грошовими вимогами ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» та «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД» подані у межах строку, зазначеного частиною 1 статті 45 КУПБ із дотриманням вимог, які визначені частинами 2-3 статті 45 КУПБ.
19. Відповідно до абз. абз. 2, 3 ч. 4 ст. 45 КУПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
20. Системний аналіз ч. ч. 1, 4 ст. 45 КУПБ дозволяє дійти висновків, що приписами Кодексу України з процедур банкрутства встановлено строк на подання до господарського суду письмових заяв з конкурсними вимогами до боржника. Пропущення такого строку на подання до господарського суду саме заяви з конкурсними вимогами до боржника є підставою для того, що такий кредитор хоч і є конкурсним, однак не матиме права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Подання письмової заяви з конкурсними вимогами до боржника в строк, визначений приписами ч. 1 ст. 45 КУПБ, та подання до такої заяви поза межами зазначеного строку уточнень і доповнень, які не змінюють суму кредиторських вимог, не є підставою для застосування до такої заяви з конкурсними кредиторськими вимогами до боржника приписів абз. абз. 2, 3 ч. 4 ст. 45 КУПБ. (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №903/1001/19)
21. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції визнає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. 45 КУПБ.
22. Щодо доводу касаційної скарги про те, що судами не враховано те, що надані ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» в обґрунтування заявлених грошових вимог докази не є допустимими та належними доказами, які засвідчені з порушенням вимог чинного законодавства.
23. Відповідно до приписів ч. 9 ст. 80 ГПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
24. Також приписами ч. 11 ст. 80 ГПК України визначено, що у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
25. Суд апеляційної інстанції встановив, що під час розгляду заяв з грошовими вимогами сторонами не заявлялись клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, тобто, у суду не виникли сумніви у достовірності наданих копій документів.
26. Також колегія суддів зазначає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 2 ст. 300 ГПК України).
27. Враховуючи положення ч. 2 ст. 300 ГПК України, а також встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи про те, що під час розгляду заяв з грошовими вимогами сторонами не заявлялись клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, а у суду не виникло сумнівів у достовірності наданих копій документів, колегія суддів суду касаційної інстанції визнає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що судами не враховано те, що надані ТОВ "ВОГ РИТЕЙЛ" документи на підтвердження грошових вимог не засвідчено належним чином.
28. Щодо інших доводів стосовно кредиторських вимог ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», слід зазначити, що вони стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарськими судами в процесі розгляду цієї справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, як суду права (ст. 300 ГПК України).
29. Крім того, аргументи скаржника в цій частині є таким, що спрямовані на вирішення судом касаційної інстанції питання про достовірність доказів, що прямо суперечить приписам ч. 2 ст. 300 ГПК України.
30. Стосовно доводів касаційної скарги щодо грошових вимог «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД», що ґрунтуються на наявності Договору від 27.02.2019р. про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором та прав вимоги за Договорами забезпечення, що у матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження сплати ціни договору Новим кредитором Первісному кредиторові, судами встановлено таке.
31. Судами встановлено, що «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД» супровідним листом від 28.02.2020 долучило до матеріалів справи платіжні документи на підтвердження здійснення оплати на користь ТзОВ Фінансова компанія «Франк Поінт» коштів в сумі 5000000, 00дол. США.
В додатку №1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та прав вимоги за договором забезпечення від 27.02.2019 зазначено реквізити кредитного договору, боржника, договорів забезпечення та поручителів/майнових поручителів, а саме Кредитний договір №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТзОВ «Золотий екватор» (код ЄДРПОУ 37425075).
« РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД» супровідним листом від 25.03.2020 долучило до матеріалів справи повідомлення боржника про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення від 11.03.2019 №11-03-19. Відмітка про отримання ТзОВ «Золотий екватор» міститься на відповідному повідомленні.
Докази про зміну дії договору, визнання договору недійсним в матеріалах справи відсутні, будь-яких заперечень щодо їх дійсності до суду не надходило.
Згідно з долученим до матеріалів справи актом приймання-передачі права вимоги від 11.03.2019 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та прав вимоги за договором забезпечення від 27.02.2019 сторони відповідним актом підтвердили, що ТОВ «Фінансова компанія «Франк Поінт» передало, а «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД» прийняло право вимоги по сплаті заборгованості за кредитним договором розмір якого становить 6204110,00дол. США, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на дату підписання договору становить 167403192 грн 20 коп.
Окрім того, як встановлено судами, на дату підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі права вимоги, тобто 11.03.2019 сторони підтверджують факт оплати «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД» ТОВ «Фінансова компанія «Франк Поінт» ціни договору в повному обсязі.
32. Отже, судами попередніх інстанцій у повному обсязі досліджено всі докази та правомірно визнано грошові вимоги «РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД» до боржника, отже, доводи касаційної скарги в цій частині стосуються повторного дослідження обставин, що вже були досліджені та встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також переоцінки тих доказів, які вже були оцінені господарськими судами під час розгляду цієї справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, як суду права (ст. 300 ГПК України).
33. Щодо неправильного застосуванням судами ст. 256, 257, 262 Цивільного Кодексу України стосовно визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1", слід зазначити таке.
34. У статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
35. Відповідно до статті 42 ГПК України Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; тощо.
36. Статтею 169 ГПК України передбачено, серед іншого, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
37. Відповідно до приписів ст. ст. 256 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
38. Частинами 2, 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Разом з тим, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
39. Отже, доводи скаржника щодо неправильного застосуванням судами ст. 256 257 262 Цивільного кодексу України підлягають відхиленню, з огляду на те, що із оскаржуваних рішень не вбачається, що ПАТ «Рівнеазот» звертався до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності. У касаційній скарзі, також, відсутні посилання на подання відповідної заяви до суду до винесення оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.
40. Крім того, підставою касаційного оскарження ПАТ «Рівнеазот» зазначає пункт перший частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду.
41. Колегія суддів визнає необґрунтованими посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17 (спір про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку), від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 (спір про стягнення за договором підряду), від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 (спір про стягнення за договором поставки), від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17(спір про стягнення за договором поставки), з огляду на таке.
42. Щодо визначення подібності правовідносин Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, згідно якої під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц.
43. З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, Колегія суддів вважає, що у наведених постановах викладено висновки про застосування норм права у правовідносинах, які не подібні до правовідносин у цій справі №903/1001/19, предметом касаційного перегляду якої є судові рішення, ухвалені за результатом розгляду заяв про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство, при цьому правовідносини, що досліджувались у цій справі не є правовідносинами підряду, поставки або земельними правовідносинами.
44. З огляду на зазначене, доводи скаржника щодо застосування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах, є безпідставними та спростовуються наведеними вище у цій постанові висновками суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
46. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 31.03.2020 (в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор") та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 903/1001/19 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
47. За таких обставин, на підставі положень ст. 309 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Волинської області від 31.03.2020 (в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор") та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 у справі №903/1001/19 підлягають залишенню без змін.
48. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.03.2020 (в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСОН КОНСАЛТИНГ ЛІМІТЕД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор") та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 у справі №903/1001/19 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
Н.Г. Ткаченко