ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/2152/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Державної митної служби України в особі Запорізької митниці
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2022
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро"
до 1) Державної митної служби України в особі Запорізької митниці
2) Державної казначейської служби України
про стягнення 2 462 981 грн 50 коп.
Учасники справи:
від позивача: Павлюк Б. Я.
від відповідача-1: Прокоф`єв С. А.;
від відповідача-2: не з`явився;
1. Короткий зміст вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" (далі - ТОВ "Тандем Агро", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державної митної служби України в особі Запорізької митниці (далі - Держмитслужба, відповідач-1) та Державної казначейської служби України, в якому позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 2 462 981 грн 50 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої Дніпровською митницею Держмитслужби, відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірної поведінки Дніпропетровської митниці Держмитслужби позивач не зміг виконати свої договірні зобов`язання за контрактом в частині здійснення поставки товару (пшениці) у зазначений в контракті строк, а також був вимушений сплатити низку штрафних санкцій (за контрактом; за скасування замовлення на перевезення частини товару; витрати на правову допомогу при супроводі справ в суді під час оскарження протоколу митниці).
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро" 831 451 грн 15 коп. в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Дніпровською митницею Держмитслужби. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Крім того, стягнуто з Дніпровської митниці Держмитслужби в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 12 471 грн 77 коп.
2.2. Судові рішення мотивовані наступним:
- протиправна поведінка Дніпровської митниці Держмитслужби виражена в тому, що відповідачем-1 неправомірно складено Протокол про порушення митних правил №0232/11000/20 при здійсненні позивачем митного оформлення товару вагою 386 140 кг, вилучено товар, який вже був доставлений до митного складу, прийнято рішення про коригування митної вартості, зупинено здійснення подальшого митного оформлення товару;
- наявність вини відповідача-1 у вищевказаних діях не спростовано. Разом з цим, наявність вини відповідача-1 не впливає на можливість застосування положень статей 1173 1174 ЦК України, а тому у даному випадку не має вирішального значення з чиєї саме вини (Дніпровської митниці Держмитслужби чи компетентних органів/службових осіб Податкового та митного департаменту Естонської республіки) позивачу була заподіяна шкода;
- збитки є доведеними лише в розмірі 29 700 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 04.02.2021 складає 831 451 грн 15 коп. (29 700,00 доларів США х 27,995 грн), а тому в цій частині позов належить задовольнити, одночасно відмовивши в решті позовних вимог за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3.1. 23.07.2020 між ТОВ "Тандем Агро" (продавець) та Компанією AGRIDAYS OU (покупець) укладено Контракт №23-07/1 на поставку української м`якої пшениці (крім насіннєвої) насипом, врожаю 2020 року у кількості 1 500,000 тон +/- 20% (далі - Контракт).
3.2. За умовами Контракту (п.п.4.1, 4.2) ціна за одиницю товару, переданого на умовах FOB Бердянськ (Інкотермс 2010) складає 165 доларів США за 1 метричну тону. Загальна вартість за цим Контрактом 247 500 доларів США +/- 20%.
3.3. Поставка товару буде здійснена на умовах FOB Бердянськ (Інкотермс 2010); порт завантаження Бердянськ, Україна. Назва судна згідно інструкції покупця (п.5.1 Контракту). Період поставки до 31.08.2020 за вибором покупця (п.5.3 контракту).
3.4. В п.13.2 Контракту передбачено відповідальність сторін за порушення строків відвантаження та оплати товару. Якщо покупець затримує оплату за поставлений товару, покупець повинен відшкодувати збитки продавця у розмірі Libor долар США 1 місяць +4% р.а (розрахунок базується на основі 360 днів у рік). У разі пізнього (несвоєчасного) відвантаження товару, продавець виплачує збитки у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми невиконаного зобов`язання. Оплата здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дня, коли відповідна претензія заявлена.
3.5. 24.07.2020 покупцем повідомлено, що для поставки товару продавця номіновано судно Princess Dina з датою прибуття в порт завантаження (Україна, порт Бердянськ, Азовське море) 25-30.07.2020.
3.6. На виконання умов Контракту ТОВ "Тандем Агро" листом №1/24-07 від 24.07.2020 підтвердило поставку та повідомило щодо точної кількості товару - 1800,000 тон, який буде завантажений на зазначене судно.
3.7. 03.08.2020 митним брокером ТОВ "ГРЕЙНЕКС- БРОКЕР" (далі - брокер), з яким ТОВ "Тандем Агро" укладено договір доручення від 30.10.2017 № 68-МБ/Б про надання послуг митного брокера (гр. 44 ЕМД), до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно зі статтею 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ) періодичну електронну митну декларацію (далі - ЕМД) з довідковим номером 4919, режим ЕК 10 РР, якій було присвоєно № UIА110210/2020/002421, на товар (що зазначений в гр. 31 ЕМД): "1. Українська м`яка пшениця (крім насіннєвої) насипом, врожаю 2020 року. Вага 1 800 000 кг. Країна виробництва UA". Заявлена брокером вартість товару склала 297 000 дол. США (що зазначено в гр. 22, 42 ЕМД). Зазначений товар переміщується відповідно до контракту від 23.07.2020 № 23-07/1, укладеного між "Тандем Арго" та Компанією AGRIDAYS OU.
3.8. 05.08.2020 з 11:45 до 12:40 за адресою м. Бердянськ, вул. Халтурина 53-В було проведено митний огляд, після якого Головним державним інспектором відділу оперативного реагування №2 Управління забезпечення протидії митним правопорушенням Дніпровської митниці Держмитслужби було складено протокол про порушення митних правил №0232/11000/20 від 05.08.2020 у відношенні керівника ТОВ "Тандем Арго" Вовненко Н.О. за ознаками порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 Митного Кодексу України.
3.9. Згідно з протоколом про порушення митних правил №0232/11000/20 установлено, що:
- разом з поданою декларацією надано рахунок-проформу від 23.07.2020 № 8, в якій зазначено, що покупцем товару українська м`яка пшениця (крім насіннєвої) насипом, врожаю 2020 року, вагою 1 800 000 кг, вартістю 8 220 900 грн 60 коп., виступає естонська компанія "AGRIDAYS OU";
- Листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Державної митної служби України від 24.07.2020 № 20-01/20-02-01/7.5/1634 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби скеровано відповідь митних органів Республіки Естонії від 30.06.2020 № 14-1/14582-2 в якій зазначено, що естонська компанія "AGRIDAYS OU" зареєстрована в естонському Комерційному реєстрі, але компанія насправді не існує і не є діючою в Естонії - не зареєстрована в реєстрі ПДВ, не зареєстровано жодних угод купівлі-продажу і жодних експортів - імпортів через Естонію в базі даних. Компанія "AGRIDAYS OU" ніколи не подавала жодних звітів до естонських податкових та митних органів. Відповідно ТОВ "Тандем Арго" зовнішньоекономічний контракт від 23.07.2020 № 23-07/1 на продаж: м`якої пшениці (крім насіннєвої) насипом, врожаю 2020 року, вагою 1 800 000 кг, країна виробництва - UA, вартістю 297000,00 доларів США з естонською компанією "AGRIDAYS OU", не укладала;
- Вовненко Н.О. вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю м`якої пшениці (крім насіннєвої) насипом, врожаю 2020 року, вагою 1 800 000 кг, країна виробництва - UA, вартістю 297 400,00 доларів США (за курсом НБУ на 03.08.2020 (2 767 980,000 грн) - 8 220 900 грн 60 коп.) шляхом подання митному органу як підстави для переміщення та митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача вищевказаного товару - компанії "AGRIDAYS OU".
3.10. За протоколом про порушення митних правил № 0232/11000/20 на підставі статті 511 Митного Кодексу України було вилучено 386 140 кг пшениці.
3.11. Керівник ТОВ "Тандем Арго" Вовненко Н.О. отримала даний протокол 05.08.2020 та підписала його із зауваженнями, надавши свої письмові пояснення.
3.12. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2020 у справі № 203/3234/20 адміністративну справу у відношенні Вовненко Н.О. про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України закрито у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення.
3.13. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.11.2020 апеляційну скаргу митниці залишено без задоволення, постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2020 - без змін.
3.14. 01.09.2020 та 16.11.2020 ТОВ "Тандем Арго" (як замовник) уклало з Приватним підприємством "Бенефіт-Ком" (виконавець) договори про надання правової допомоги (юридичних послуг), згідно з п.1.3 якого виконавець надає замовнику юридичні послуги в сфері захисту інтересів замовника у справі про порушення митних правил № 0232/11000/20 та будь-яких інших справ щодо порушення митних правил при виконанні контракту №23-07/1 від 23.07.2020.
3.15. Метою договору від 01.09.2020 є повернення замовнику заарештованої митним органом пшениці в загальній кількості 386 140 кг вартістю 1 763 565,87 грн та закриття провадження у адміністративній справі про порушення митних правил за протоколом № 0232/11000/20 (п.1.4 договору).
3.16. Згідно з п.4 акту приймання-передачі наданих послуг до договору №1/9/20 від 30.09.2020, який складено між ТОВ "Тандем Арго" та Приватним підприємством "Бенефіт-Ком", у строк до 20.10.2020 підлягає сплаті вартість послуг у сумі 427 500,00 грн.
3.16. Згідно з п.5 акту приймання-передачі наданих послуг до договору №1/9/20 від 30.12.2020, який складено між ТОВ "Тандем Арго" та Приватним підприємством "Бенефіт-Ком", загальна вартість наданих послуг складає 583 370 грн. Зазначена сума складається з суми 427 500 грн та 155 870 грн.
3.17. Згідно з п.5 акту приймання-передачі наданих послуг до договору № 16/11/20 вартість юридичних послуг складає 387 000 грн.
3.18. За цим договором на виконання його умов ТОВ "Тандем Арго" перерахувало ПП "Бенефіт-Ком" 583 757 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1891 від 13.01.2021 на суму 155 870 грн, №1762 від 17.11.2020 на суму 387 000 грн та №1660 від 19.10.2020 на суму 427 500 грн.
3.19. Позивач вважає, що зазначені витрати виникли внаслідок неправомірного складання відповідачем-1 протоколу про порушення митних правил №0232/11000/20.
3.20. 27.11.2020 компанія "AGRIDAYS OU" направила на адресу позивача претензію з вимогою відшкодувати збитки у розмірі 47 700,00 дол. США, які розраховані:
- на підставі п.13.2 контракту за несвоєчасне відвантаження товару у розмірі 0,2% від вартості товару, але не більше 10% від суми невиконаного зобов`язання. Вартість недопоставленого товару становить 297 000,00 доларів США, 10% від суми невиконаного 29 700,00 доларів США;
- відповідно до п.13.3 контракту у разі, якщо продавець у кінцевому рахунку затримує поставку, продавець зобов`язаний відшкодувати вищевказані збитки на додаток до будь-яких збитків, які понесе покупець.
3.21. За твердженням позивача, з метою завантаження судна та уникнення демереджу та дефолту по укладеному контракту, між компанією "AGRIDAYS OU" та кінцевим покупцем даної сільськогосподарської продукції (резидентом Швейцарської Конфедерації) було в терміновому порядку відвантажено пшеницю відповідної кількості за ціною, яка є відмінною від ціни за контрактом №23-07/1 від 23.07.2020.
3.22. Розмір збитків від відвантаження на судно товару іншого продавця становить 18 000 дол. США різниця між загальною вартістю товару LIBRA TRADE FZE (315 000 дол. США) та вартістю товару ТОВ "Тандем Арго" (297 000 дол. США). Разом сума збитків складає 47 700 дол. США.
3.23. На виконання отриманої від компанії "AGRIDAYS OU" претензії, ТОВ "Тандем Арго" перерахувало згідно платіжного доручення №2 від 13.01.2021 на рахунок компанії "AGRIDAYS OU" 47 700 дол. США.
3.24. Для виконання зобов`язань з поставки пшениці за Контрактом №23-07/1 від 23.07.2020 на користь компанії "AGRIDAYS OU", між ТОВ "ТО "Китайпром" та ТОВ "Тандем Арго" було укладено Договір про надання послуг №ДП-04/08 від 04.08.2020 (далі - Договір перевезення), за умовами якого позивач замовляв, а ТОВ "ТО "Китайпром" зобов`язувався надавати послуги з перевезення вантажу (зернові, олійні культури і продукти їх переробки та інше) на території України.
3.25. Умовами Договору перевезення передбачено перевезення партії пшениці врожаю 2020 року орієнтовним обсягом 1 295,00 тон. Вартість послуг з перевезення даної партії орієнтовно становила 393 125 грн.
3.26. Відповідно до п.4.3 Договору перевезення, у випадку неможливості виконання взятих на себе зобов`язань однією із Сторін, вона оплачує іншій штраф у такому розмірі:
- 20% від вартості перевезення - при повідомленні про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань менше, ніж за 24 години до початку перевезення;
- 40% від вартості перевезення - при повідомленні про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань в день планованого навантаження.
3.27. Листом № 06/08 від 06.08.2020 позивач повідомив виконавця за договором перевезення про відмову від замовлених послуг перевезення у зв`язку з неможливістю оформити товар в режимі "Експорт", що стало підставою для висування претензії та відповідної сплати позивачем штрафних санкцій, визначених Договором перевезення в розмірі 157 250 грн.
3.28. Претензія від 30.12.2020 була задоволена позивачем, на рахунок ТОВ "ТО "Китайпром" перераховано 157 250 грн згідно платіжного доручення №1905 від 18.01.2021.
3.29. Щодо заявленої до стягнення суми збитків за Контрактом:
- невиконання зобов`язання з поставки товару у строк, визначений в п.5.3 Контракту (до 31.08.2020) мало місце саме внаслідок неправомірних дій відповідача-1, а розрахунок заподіяної шкоди здійснений станом на момент пред`явлення покупцем - Компанією AGRIDAYS OU претензії до позивача, складає 29 700 дол. США і вказана сума розрахована відповідно до умов п.13.2 Контракту та не перевищує граничного розміру;
- позивач був змушений сплатити передбачені Контрактом збитки за порушення договірних зобов`язань, а тому, враховуючи встановлення неправомірної поведінки відповідача-1, факту заподіяння позивачу шкоди у розмірі суми збитків по Контракту та причинно-наслідкового зв`язку між їх виникненням та діями відповідача-1, суди дійшли висновку про доведеність збитків в розмірі 29700 доларів США, що у гривневому еквіваленті за станом на 04.02.2021 складає 831 451 грн 15 коп. (29 700 дол. США х 27,995 грн).
3.30. Щодо заявленої до стягнення суми збитків від відвантаження на судно товару іншого продавця у розмірі 18000 дол. США:
- сума у розмірі 18000 дол. США є різницею між загальною вартістю товару LIBRA TRADE FZE (315000 дол. США) та вартістю товару ТОВ "Тандем Арго" (297000 дол. США);
- зазначена сума була сплачена позивачем Компанії AGRIDAYS OU відповідно до п.13.3 Контракту, як додаткові збитки покупця;
- за інформацією, отриманою позивачем від компанії AGRIDAYS OU, одним із її контрагентів є компанія LIBRA TRADE FZE, у якої Компанія AGRIDAYS OU закуповує великі обсяги товару. На момент підходу та початку відвантаження судна Princess Dina між компаніями були укладені два договори №210720 від 21.07.2020 та № 270720 від 27.07.2020. При цьому на судно Princess Dina було заплановано відвантаження 1800.000 мт товару ТОВ "Тандем Арго" та 4 200,000 мт товару LIBRA TRADE FZE. Як зазначає позивач, внаслідок незаконних дій митниці по складанню протоколу про порушення митних правил, завантаження зазначеного судна товаром від ТОВ "Тандем Арго" стало неможливим і Компанія AGRIDAYS OU була вимушена звернутися до LIBRA TRADE FZЕ щодо збільшення обсягу вантажу на 1800 мт саме на судно Princess Dina замість його навантаження на інше судно Valmiera, яке повинно було заходити в порт пізніше. Саме завдяки повідомлення від ТОВ "Тандем Арго" про неможливість відвантаження товару на судно Princess Dina, компанія AGRIDAYS OU звернулася до компанії LIBRA TRADE FZE з проханням відвантажити на судно товар кількістю 6000,000 мт замість 4200 мт, як це було заплановано раніше;
- на підтвердження закупівлі компанією AGRIDAYS OU товару за вищою ціною (175 доларів за тону) позивач надав Контракти №210720 від 21.07.2020 та № 270720 від 27.07.2020, укладені між компанією AGRIDAYS OU і компанією LIBRA TRADE FZE, а також лист компанії AGRIDAYS OU на адресу компанії LIBRA TRADE FZE від 06.08.2020 з проханням відвантажити на судно Princess Dina товару компанії LIBRA TRADE FZE в кількості 6000,000 мт, тобто збільшити план відвантаження на 1800,000 мт за ціною 175,00 доларів США;
- однак Контракти №210720 та № 270720 були укладені до складання протоколу про порушення митних правил № 0232/11000/20, що мало місце 05.08.2020, крім того, названі контракти укладені між компанією AGRIDAYS OU і компанією LIBRA TRADE FZE, а не з позивачем;
- аналіз Контрактів №210720 від 21.07.2020 та № 270720 від 27.07.2020 засвідчує, що вони укладалися в рамках звичайного здійснення зазначеним суб`єктом господарювання та його контрагентом своєї господарської діяльності, а не з метою уникнення демереджу та дефолту позивача;
- оскільки доказів придбання компанією AGRIDAYS OU у компанії LIBRA TRADE FZE товару за вищою ціною, завантаження цього товару на судно Princess Dina у заявленому обсягу позивачем не надано, апеляційний суд вважає не доведеними збитки у розмірі 18 000 доларів США, що є достатньо підставою для відмови в задоволенні позову у відповідній частині;
- сплачуючи на вимогу компанії AGRIDAYS OU відповідно до п.13.3 контракту № 23-07/1 від 23.07.2020 збитки у розмірі 18 000 дол. США, позивач мав переконатися у наявності цих збитків, перевірити обставини закупівлі товару за іншою ціною у іншого контрагента, неможливість придбання товару за ціною, яка зазначена в укладеному між позивачем та компанією AGRIDAYS OU контракті задля уникнення збитків та отримати підтвердження виконання Контрактів №210720 від 21.07.2020 та № 270720 від 27.07.2020, укладених між компанією AGRIDAYS OU і компанією LIBRA TRADE FZE.
3.31. Щодо відшкодування збитків у вигляді сплачених позивачем на рахунок перевізника штрафних санкцій за скасування замовлення на перевезення частини товару у сумі 157 250 грн:
- для виконання зобов`язань з поставки пшениці за Контрактом №23-07/1 від 23.07.2020 на користь компанією AGRIDAYS OU, між ТОВ "Тандем Арго" та ТОВ "ТО "Китайпром" було укладено Договір про надання послуг №ДП-04/08 від 04.08.2020, за умовами якого передбачено перевезення партії пшениці врожаю 2020 року орієнтовним обсягом 1295,000 тон. Вартість послуг з перевезення даної партії орієнтовно становила 393 125 грн;
- умовами п.4.3 Договору перевезення передбачено сплата штрафу у випадку неможливості виконання взятих на себе зобов`язань однією із сторін;
- листом № 06/08 від 06.08.2020 позивач повідомив ТОВ "ТО "Китайпром" про відмову від замовлених послуг перевезення у зв`язку з неможливістю оформити товар в режимі "Експорт" та відсутністю потреби в перевезенні , а 30.12.2020 позивач отримав претензію ТОВ "ТО "Китайпром" про сплату штрафу у розмірі 40% від вартості перевезення у сумі 157 250 грн, яка була виконана позивачем і кошти сплачені згідно з платіжного доручення №1905 від 18.01.2021;
- оскільки за умовами п.1.1 Договору перевезення передбачено, що дата подачі автотранспорту в пункт навантаження 06.08.2020, то відмова від послуг перевезення направлена на адресу перевізника ТОВ "ТО "Китайпром" 06.08.2020, тобто в день планового навантаження;
- матеріалами справи підтверджено вилучення та накладення арешту на пшеницю лише у кількості 386140 кг. Інших протоколів відносно керівника чи посадових осіб підприємства позивача не складалося та рішень про вилучення решти товару, що не було доставлено на склад, чи повну конфіскацію товару відповідачем-1 не приймалося;
- неправомірні дії Дніпровської митниці Держмитслужби не перешкоджали виконанню сторонами Договору про надання послуг №ДП-04/08 від 04.08.2020 та досягнення мети, з якою він був укладений, а саме перевезення української м`якої пшениці (крім насіннєвої) насипом, врожаю 2020 року у кількості 1 295,000 тон в порт завантаження судна;
- доказів того, що в такому випадку поставлений товар було б вилучено відповідачем-1, позивачем суду не надано. Крім того, відмова від послуг була вчинена позивачем з формулюванням "відсутність потреби в перевезенні", що є особистим волевиявленням позивача як сторони - замовника на відмову від Договору;
- позивачем не доведено належними доказами причинно-наслідковий зв`язок між вказаними збитками та неправомірними діями відповідач-1, а тому позовні вимоги в частині стягнення 157 250 грн збитків безпідставні.
3.32. Щодо витрат, понесених позивачем у зв`язку з наданням правової допомоги при супроводі адміністративної справи №203/3234/20 у сумі 583 757 грн:
- як докази понесення витрат на правову допомогу при супроводі справи №203/3234/20 позивачем надано Договори від 01.09.2020 № 1/9/20 та від 16.11.2020 № 16/11/20 про надання правової допомоги, акти приймання передачі наданих послуг від 30.09.2020, від 30.12.2020, від 25.11.2020, платіжні доручення від 19.10.2020, від 13.01.2021, від 17.11.2020;
- зі змісту позову вбачається, що позивач ототожнює розмір майнової шкоди із витратами на оплату правової допомоги за договорами про надання правової допомоги від 01.09.2020 № 1/9/20 та від 16.11.2020 № 16/11/20, перелік послуг за якими зазначено в актах та відповідно до яких позивач перерахував плату за юридичні послуги у сумі 583 757 грн (платіжні доручення від 19.10.2020, від 13.01.2021, від 17.11.2020);
- за своєю правовою природою витрати на правову допомогу, що ґрунтуються на договірних відносинах, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством;
- плата за юридичні послуги належить до судових витрат пов`язаних із розглядом справи, що спростовує твердження апелянта ТОВ "Тандем Агро" про неможливість застосування до них положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
- витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні;
- витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок не реалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку;
- законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в справі, яка розглядалась судом загальної юрисдикції у порядку господарського судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства (постанова Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 925/245/19);
- позивач не звертався ані до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, ані до Дніпровського апеляційного суду з заявами про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При цьому твердження апелянта ТОВ "Тандем Агро" про неможливість стягнення цих витрат в межах справи №203/3234/20 є необґрунтованими, оскільки доказів на вчинення відповідних дій з їх відшкодування у вказаному судовому процесі з оскарження протоколу про порушення митних правил № 0232/11000/20 матеріали справи не містять, як і відсутні докази відмови суду у їх стягненні з вказаних позивачем причин;
- правова допомога в адміністративному процесі фактично надавалася керівнику підприємства, оскільки протокол було складено саме відносно нього, що в сукупності з вищенаведеним, зумовлює неможливість стягнення суми цих витрат як збитків, а тому в частині вимог про стягнення 583 757 грн шкоди належить відмовити.
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. 15.09.2022 Державна митна служба України в особі Запорізької митниці звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
- за умовами контракту №23-07/1 від 23.07.2020, укладеного між позивачем та ТОВ "Тандем Агро", передбачено відповідальність за несвоєчасну поставку товару. Натомість у даному випадку товар не був поставлений взагалі і умовами контракту не передбачено відповідальності за непоставку товару;
- суди безпідставно ототожнили поняття "несвоєчасна поставка товару" та "не здійснення поставки товару", внаслідок чого дійшли помилкового висновку про завдання збитків позивачу. Відтак, оскільки позивач взагалі не поставив товар своєму контрагенту, стягнення з митниці 831 451 грн 15 коп. (29 700 доларів США) шкоди за несвоєчасну поставку товару є необґрунтованим;
- наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 629 ЦК України у подібних правовідносинах;
- судами попередніх інстанцій невірно вирішено питання щодо розподілу судових витрат, оскільки покладення на скаржника судового збору є неправомірним.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. ТОВ "Тандем Агро" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, мотивуючи наступним:
- невиконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару у строк, погоджений в п.5.3 Контракту (тобто до 31.08.2020), а відповідно і те, що позивач зазнав збитків внаслідок такого невиконання, зумовлено саме неправомірними діями митниці;
- суди попередніх інстанцій погодилися з наявністю неправомірної поведінки митниці, з наявністю факту заподіяння шкоди у розмірі суми збитків по Контракту та причинно-наслідкового зв`язку між їх виникненням та діями митниці;
- відповідач-1 в касаційній скарзі не ставить під сумнів ані факт визначення власних дій, як протиправної поведінки, ані наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та фактом настання збитків;
- за змістом касаційної скарги є незрозумілим підстави, за яких скаржник вважає, що положення статей 611 612 ЦК України, як підстави для відповідальності за порушене зобов`язання, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин;
- відносно доводів касаційної скарги щодо розподілу судових витрат, то суд першої інстанції правомірно поклав обов`язок по сплаті судового збору саме на відповідачів.
6.2. Головне управління ДКС України у Дніпропетровській області у відзиві підтримало касаційну скаргу, просило Суд скаргу задовольнити, зазначаючи наступне:
- суди не встановили сукупність всіх умов, за яких наступає відповідальність у вигляді відшкодування збитків (шкоди);
- позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту незаконності дій органів досудового слідства та прокуратури;
- судом не визнано незаконною діяльність співробітників Дніпровської митниці Держмитслужби, тобто усі дії, які вчинялися співробітниками, були законними;
- в оскаржуваних судових рішеннях не наведено фактичних даним, які б вказували на порушення вимог статті 1173 ЦК України;
- суди попередніх інстанцій не вірно застосували статті 1167 1173 1174 ЦК України.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної митної служби України в особі Запорізької митниці на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2022 о 15:00.
7.2. 27.10.2022 до Верховного Суду надійшла заява від Запорізької митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 вказану заяву задоволено, вирішено забезпечити участь представника Запорізької митниці у судовому засіданні у справі №904/2152/21, призначеному на 15.11.2022 о 15:00, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.
7.4. У зв`язку з тривалою повітряною тривогою судове засідання, призначене на 15.11.2022, не відбулося. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2022 розгляд касаційної скарги призначено на 06.12.2022 о 15:00.
7.5. В судовому засіданні 06.12.2022 представник скаржника підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити.
7.6. Представник позивача проти доводів скаржника заперечував з підстав, наведених у відзиві на касаційну скаргу, просив Суд відмовити у задоволенні скарги.
7.7. Державна казначейська служба України явку свого представника в судове засідання не забезпечила. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 06.12.2022.
7.8. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
7.9. Враховуючи, що явка представників сторін у справі не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача-2.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 2 462 981 грн 50 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій Дніпровської митниці Держмитслужби.
8.2. Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково, присудивши до стягнення на користь позивача 831 451 грн 15 коп. в рахунок відшкодування шкоди. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
8.3. В касаційній скарзі заявлено вимоги про перегляд ухвалених у цій справі рішень судів першої та апеляційної інстанції лише в частині задоволених позовних вимог. В іншій частині згадані судові рішення не оскаржуються жодною зі сторін у справі.
8.4. Врахувавши доводи скаржника та заперечення на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.
8.5. Підставою відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу згідно зі статтями 1173 1174 ЦК України є наявність таких обов`язкових умов, як неправомірні дії (бездіяльність) органу або його посадової особи, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою
8.6. Відтак, у даному випадку підлягає з`ясуванню та перевірці існування всіх умов, з наявністю яких законодавець пов`язує відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади.
8.7. Стаття 11 ЦК України відносить до підстав виникнення цивільних прав і обов`язків завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
8.8. За змістом статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
8.9. Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
8.10. В статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
8.11. До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
8.12. Згідно із статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
8.13. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як: неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду; вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
8.14. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи на підставі статей 1173 1174 ЦК України.
8.15. Отже, положення статей 1173 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.
8.16. Відтак, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
8.17. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/22630/17, від 04.12.2020 у справі №910/8124/19.
8.18. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи:
- за контрактом №23-07/1від 23.07.2020, укладеним між позивачем (продавець) та Компанією AGRIDAYS OU (покупець), передбачалося здійснення поставки української м`якої пшениці насипом, врожаю 2020 року, на умовах FOB Бердянськ (Інкотермс 2010); порт завантаження Бердянськ, Україна;
- 24.07.2020 покупець повідомив про те, що для поставки товару номіновано судно Princess Dina з датою прибуття в порт завантаження - 25-30.07.2020. Позивач підтвердив поставку та повідомив точну кількість товару (1800,000 тон), який буде завантажений на зазначене судно (лист №1/24-07 від 24.07.2020);
- до органу митного контролю та митного оформлення було надіслано періодичну електронну митну декларацію на товар, який мав поставити позивач на виконання умов контракту від 23.07.2020 № 23-07/1;
- після проведення митного огляду Головним державним інспектором відділу оперативного реагування №2 Управління забезпечення протидії митним правопорушенням Дніпровської митниці Держмитслужби було складено протокол про порушення митних правил №0232/11000/20 від 05.08.2020 відносно керівника ТОВ "Тандем Арго" Вовненко Н.О. за ознаками порушення митних правил (частина перша статті 483 Митного Кодексу України) та вилучено 386 140 кг пшениці;
- постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2020 у справі № 203/3234/20, яку залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.11.2020, адміністративну справу у відношенні Вовненко Н.О. про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України, закрито у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення;
- 27.11.2020 Компанія "AGRIDAYS OU" направила позивачеві претензію з вимогою відшкодувати збитки, розраховані відповідно до умов п.п.13.2, 13.3 контракту №23-07/1 від 23.07.2020 (за несвоєчасне відвантаження і затримку поставки товару), у розмірі 47 700 дол. США, що включають у себе суму витрат контрагента позивача на відвантаження на судно товару іншого продавця та різниці між загальною вартістю товару вказаного продавця і вартістю товару позивача, який підлягав поставці;
- позивач перерахував на користь Компанії "AGRIDAYS OU" кошти у сумі 47 700 дол. США згідно платіжного доручення №2 від 13.01.2021.
8.19. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачі наголошували на відсутності доказів на підтвердження неправомірності (незаконності) дій митного органу і відповідно відсутність всіх складових, за яких наступає відповідальність у вигляді відшкодування збитків (шкоди).
8.20. Однак такі твердження помилкові, оскільки як уже зазначалося вище характерною особливістю розгляду спорів щодо деліктної відповідальності органів державної влади та посадових осіб є те, що наявність їх вини не обов`язкова. Підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
8.21. Згідно з ухваленими в адміністративній справі № 203/3224/20 рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій матеріалами справи та сукупністю доказів, наданих митницею, не доведено об`єктивної та суб`єктивної складової інкримінованого Вовненко Н. О. правопорушення митних правил, а відтак в діях керівника ТОВ "Тандем Агро" Вовненко Н. О. відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 483 Митного кодексу України.
8.22. Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішення суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
8.23. З наведеного вбачається, що саме дії митного органу (складання Протоколу про порушення митних правил № 0232/11000/20 при здійсненні позивачем митного оформлення товару; вилучення товару, який вже був доставлений до митного складу; прийняття рішення про коригування митної вартості; зупинення здійснення подальшого митного оформлення товару), призвели до понесення позивачем вимушених витрат, які складають заявлену до стягнення суму збитків за укладеним з Компанією "AGRIDAYS OU" контрактом №23-07/1 від 23.07.2020, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях.
8.24. Відповідно до статті 626 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
8.25. За змістом статей 611 612 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
8.26. Посилання в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій відмінності понять "несвоєчасна поставка товару" та "не здійснення поставки товару", відхиляється колегією суддів, оскільки за умовами пунктів 13.2 та 13.3 контракту №23-07/1 від 23.07.2020, на які послалася Компанія "AGRIDAYS OU" в претензії до позивача, передбачено настання відповідальності за пізнє (несвоєчасне) відвантаження товару та у разі, якщо продавець затримує поставку, а сам розрахунок збитків за умовами вищевказаних пунктів контракту здійснюється, виходячи з вартості непоставленого товару.
8.27. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, саме дії митного органу, про які зазначалося вище, призвели до неможливості виконання позивачем своїх зобов`язань перед Компанією "AGRIDAYS OU" за контрактом №23-07/1 від 23.07.2020 з поставки товару як за погодженим строком відвантаження на судно Princess Dina з датою прибуття в порт завантаження - 25-30.07.2020, так і в межах граничного строку поставки, передбаченого п.5.3 контракту - до 31.08.2020 включно, що в свою чергу призвело до необхідності звернення контрагента позивача - Компанії "AGRIDAYS OU" до іншого продавця аналогічного товару, вартість якого була вищою від вартості товару, який мав поставити позивач.
8.28. Тобто, у даному конкретному випадку не має вирішального значення була поставка здійснена частково чи взагалі поставка товару не відбулася, оскільки підставою для настання відповідальності позивача, як постачальника (продавця) товару у вигляді відшкодування збитків покупцеві (Компанії "AGRIDAYS OU") є саме факт невиконання позивачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо забезпечення поставки товару у погоджені в контракті строки.
8.29. Виходячи зі змісту частини першої статті 638 ЦК України, укладення договору (угоди) є наслідком досягнення сторонами правочину згоди щодо його умов. Тобто, уклавши контракт №23-07/1 від 23.07.2020, позивач та Компанія "AGRIDAYS OU" погодили всі істотні умови передбачені для такої категорії договорів, включаючи відповідальність сторін контракту за порушення (не виконання) взятих на себе зобов`язань, що узгоджується з положеннями статті 626 ЦК України, яка визначає, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
8.30. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 629 ЦК України у подібних правовідносинах, оскільки вказаний аргумент касаційної скарги заявлений не з огляду на проблематику застосування вищезгаданої статті у правовідносинах з поставки (купівлі-продажу) товару, а фактично ґрунтується на помилковому тлумаченні та незгоді органу митної служби (відповідача-1) з умовами настання відповідальності позивача, як продавця, за порушення порядку і строків поставки товару, визначених контрактом №23-07/1 від 23.07.2020, що не узгоджується із закріпленою у статті 204 ЦК України презумпцією правомірності правочину.
8.31. Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди попередніх інстанцій встановили всі умови, наявність яких є необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди (збитків), а саме: протиправна поведінка митного органу (складання Протоколу про порушення митних правил при здійсненні позивачем митного оформлення товару та вилучення останнього, коригування митної вартості, зупинення подальшого митного оформлення товару. При тому, що в подальшому в судовому порядку було встановлено відсутність складу інкримінованого керівнику позивача правопорушення митних правил); наявність шкоди, яка складається з вимушених витрат позивача (сплата штрафних санкцій за контрактом №23-07/1 від 23.07.2020); безпосередній причинний зв`язок між шкодою і неправомірними діями особи, яка її завдала (дії митного органу призвели до не можливості виконання позивачем своїх зобов`язань поставки товару за контрактом №23-07/1 від 23.07.2020 у погоджені сторонами вказаного контракту строки).
8.32. Заперечення з цього приводу, наведені у касаційній скарзі, стосуються з`ясування обставин, встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, що не узгоджується з встановленими статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
8.33. Відносно доводів скаржника щодо невірного розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
8.34. При цьому вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за вказаними позовами не поширюються на інших учасників процесу (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі об`єднаної палати від 05.11.2019 у справі № 906/770/17).
8.35. Наведеним спростовуються твердження скаржника про те, що він не повинен був сплачувати судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалені у цій справі судові рішення.
8.36. В частині покладення на відповідача-1 судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно застосовано положення частини другої статті 129 ГПК України, згідно з якою судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
8.37. Скаржник, який є відповідачем у справі, не входить до визначеного в статті 5 Закону України "Про судовий збір" переліку осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а тому підстави для звільнення його від сплати судового збору за результатами розгляду справи були відсутні.
8.38. Відтак, доводи касаційної скарги щодо помилкового застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при здійсненні розподілу судових витрат не знайшли свого підтвердження.
8.39. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.40. З урахуванням викладеного вище у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
8.41. Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині, не доводять порушення або неправильного застосування судами під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухвалених у цій справі судових рішень.
9. Висновки за результатами касаційного розгляду
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
9.3. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних у цій справі судових рішень і відмову у задоволенні касаційної скарги.
10. Судові витрати
10.1. Зважаючи на те, що касаційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314-315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державної митної служби України в особі Запорізької митниці залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 у справі №904/2152/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк