ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 904/3282/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Компанії Лорлі Інвестментс Лімітед (Lorley Investments Limited)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Кузнецова В. О., Вечірка І. О., Чус О. В.
від 18.11.2019
за позовом Компанії Lorley Investments Limited
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альматрикс»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіател Груп»,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог.
У квітні 2016 року Компанія «Lorley Investments Limited» звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альматрикс» про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу будівлі громадсько-торгівельного центру від 08.09.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альматрикс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною, зареєстрованого в реєстрі за № 695.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір, на підставі якого був відчужений об`єкт нерухомого майна, суперечить пункту 5 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки був укладений всупереч існуючій подвійній забороні щодо розпорядження, продажу та передачі майнових прав на це нерухоме майно, встановленій ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2015 у справі № 757/2685/15-к та ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02.04.2015 у справі № 200/6669/15-к.
2. Стислий виклад обставин судового розгляду справи.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 12.07.2016 відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.
На погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016, позивач - Компанія «Lorley Investments Limited» у липні 2016 року звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 02.11.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2017, зупинив апеляційне провадження у справі № 904/3282/16 до вирішення пов`язаної з нею справи № 904/6152/16, що перебуває в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області.
Указом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» був ліквідований Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; був утворений Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Відповідно до частин 5, 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На виконання вказаних правових норм справа № 904/3282/16 була передана з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.10.2018 прийняв до свого провадження справу № 904/3282/16 за апеляційною скаргою Компанії «Lorley Invesments Limited» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.09.2019 поновив апеляційне провадження у справі № 904/3282/16 за апеляційною скаргою Компанії «Lorley Invesments Limited» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016, призначив справу до розгляду.
Центральний апеляційний господарський суд неодноразово відкладав розгляд справи № 904/3282/16.
3. Короткий зміст вимог клопотання про зупинення провадження у справі.
10.10.2019 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача - Компанії «Lorley Invesments Limited» та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіател Груп» надійшли клопотання про зупинення провадження у справі № 904/3282/16 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 904/6152/16.
Клопотання обґрунтовані тим, що зазначені справи є пов`язаними, розгляд цієї справи № 904/3282/16 є неможливим до розгляду господарським судом справи № 904/6152/16, під час розгляду якої будуть встановлені обставини наявності у Компанії «Lorley Invesments Limited» корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» станом на дату укладення спірного у цій справі договору, які мають вирішальне значення для цієї справи (№ 904/3282/16), позовні вимоги у якій обґрунтовані тим, що спірні договори порушують корпоративні права позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор».
За твердженням заявників Центральний апеляційний господарський суд не мав підстав поновлювати провадження у цій справі, яке було зупинене ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2016 до вирішення пов`язаної з нею справи № 904/6152/16, оскільки розгляд справи № 904/6152/16 триває, суд першої інстанції не перейшов до розгляду справи по суті, судове рішення по суті спору не ухвалив, з огляду на що питання щодо правомірності виключення Компанії «Lorley Invesments Limited» зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» та наявності у Компанії корпоративних прав, які впливають на оцінку доказів у цій справі, є невирішеними.
01.11.2019 Компанія «Lorley Invesments Limited» подала до Центрального апеляційного господарського суду заяву про відкликання клопотання про зупинення провадження у справі.
4. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.11.2019 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіател Груп» про зупинення провадження у справі. Зупинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «Lorley Invesments Limited» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016 у справі № 904/3282/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/6152/16.
Суд апеляційної інстанції зупинив апеляційне провадження у справі № 904/3282/16 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановив, що в порядку господарського судочинства здійснюється розгляд іншої справи, в якій будуть встановлені обставини наявності у позивача - Компанії «Lorley Invesments Limited» корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» станом на дату прийняття загальними зборами учасників зазначеного Товариства рішення про відчуження спірного нерухомого майна та станом на дату укладення спірного у цій справі договору. За висновком суду ці обставини не можуть бути встановлені у справі № 904/3282/16 з огляду на предмет та підстави позову у справі однак будуть мати значення для справи, зокрема у вирішенні питання щодо порушення корпоративних прав позивача спірним договором.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Компанія «Lorley Invesments Limited» просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019, а справу направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
6. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції:
1) не навів в оскаржуваній ухвалі достатніх мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/6152/16, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору у цій справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів;
2) неправильно застосував положення частини 2 статті 9, частини 1 статті 7 частини 4 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та не врахував, що станом на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» рішення про відчуження майна та на дату укладення спірного договору в Єдиному державному реєстрі містилися відомості про позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», які є достовірними;
3) порушив частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не взяв до уваги обставини, встановлені адміністративними судами у справі № 805/1616/15-а, зокрема про те, що Компанія «Lorley Invesments Limited» внаслідок вчинення реєстраційних дій невстановленими особами була протиправно виключена за складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», а також не взяв до уваги, що в адміністративній справі № 805/1616/15-а Донецький окружний адміністративний суд постановою від 12.06.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015, визнав протиправними та скасував усі реєстраційні дії, вчинені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» у період з 29.12.2014 по 14.05.2015, в тому числі щодо зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор»;
4) неправильно застосував частини 1, 4, 5 статті 89, статтю 91 Цивільного кодексу України, пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та не врахував, що відповідно до зазначених норм закону рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», яким позивач був виключений зі складу учасників Товариства, без проведення державної реєстрації змін, які такими рішеннями прийняті, не мають юридичної сили для третіх осіб, оскільки прийняті такими рішеннями зміни не є офіційно визнаними шляхом засвідчення державою факту таких змін, що відповідно до вимог закону є обов`язковою умовою використання таких змін;
5) не врахував, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції наділений власними повноваженнями щодо оцінки доказів та становлення обставин, з огляду на що мав право самостійно дійти висновків у справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів;
6) порушив основні принципи господарського судочинства: змагальності, диспозитивності судового процесу та розумності строків розгляду справи в апеляційному суді, визначені у частині 3 статті 2, статтях 13 14 114 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- в порушення пункту 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не вжив заходів із запобігання зловживанню Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіател Груп» (третя особа) своїми правами, залишив поза увагою те, що відповідач-2 та третя особа у справі, яка заявила клопотання про зупинення провадження у справі, є пов`язаними між собою особами, які беруть участь у схемі подвійного відчуження спірного майна, здійснюють безпідставне затягування справи шляхом зловживання процесуальними правами, що призводить до значного затягування строків розгляду справи і порушення прав позивача;
- в порушення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України безпідставно зупинив провадження у справі, що призвело до порушення принципу розумності строків розгляду справи судом;
7) залишив поза увагою обставину порушення кримінального провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 за фактами протиправного заволодіння кредитними коштами і заставним майном Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та коштами державного бюджету у вигляді несплачених податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в результаті розкрадання заставного майна та несплачених податків, протиправного заволодіння корпоративними правами і майновими активами групи компаній «Амстор» шляхом підробки та використання завідомо підроблених документів, формування штучної заборгованості та доведення компаній до банкрутства, в якому позивач визнаний потерпілим у зв`язку з протиправними позбавленням його частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», не врахував обставини, встановлені досудовим розслідуванням в межах зазначеного кримінального провадження.
7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідачі та третя особа відзиви на касаційну скаргу на надали.
Позиція Верховного Суду.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, дослідивши правильність застосування та дотримання апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 цього Кодексу провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
У разі застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Предметом спору у цій справі є вимога Компанії «Lorley Invesments Limited» як учасника Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альматрикс» про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу будівлі громадсько-торгівельного центру від 08.09.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альматрикс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною, зареєстрованого в реєстрі за № 695.
В обґрунтування вимог позивач, зокрема послався на те, що спірний договір порушує його корпоративні права учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», оскільки рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» від 26.08.2015 про відчуження нерухомого майна, яке є предметом спірного договору, було прийнято за відсутності позивача, який не був обізнаний про проведення зазначених зборів. Позивач також зазначає, що у грудні 2014 року він був незаконно виключений зі складу учасників Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор», у зв`язку з чим були вчинені відповідні реєстраційні дії, які в подальшому судовим рішенням в адміністративній справі були визнані протиправними та скасовані.
Тобто позовні вимоги у цій справі обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор».
Разом з цим суд апеляційної інстанції встановив, що предметом розгляду справи № 904/6152/16, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області, є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», зокрема про виключення Компанії «Lorley Investments Limited» зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор».
При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у межах справи № 904/6152/16 господарським судом будуть встановлені обставини наявності у Компанії «Lorley Invesments Limited» корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» станом на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» рішення про відчуження спірного нерухомого майна та станом на дату укладення спірного у цій справі договору. За висновком суду ці обставини не можуть бути встановлені у справі № 904/3282/16 з огляду на предмет та підстави позову однак будуть мати значення для справи, зокрема у вирішенні питання щодо порушення корпоративних прав позивача спірним договором та наявності у нього прав заявляти вимогу про визнання недійсним договору.
Однак Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду цієї справи № 904/3282/16 до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі № 904/6152/16.
Враховуючи те, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», обставини того чи був позивач станом на дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» рішення про відчуження спірного нерухомого майна та станом на дату укладення спірного у цій справі договору учасником зазначеного Товариства та мав корпоративні права входять до предмета дослідження у цій справі.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (частина 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними.
Відповідно до частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру, який згідно з частиною 1 цієї статті відкритий для загального ознайомлення, вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» перелік засновників та учасників юридичної особи відноситься до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
У статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначений статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже у разі якщо обставини щодо наявності у особи корпоративних прав учасника товариства входять до предмета дослідження у справі суд з огляду на вимоги закону щодо статусу внесених до Єдиного державного реєстру відомостей може встановити ці обставини на підставі наявних в Єдиному державному реєстрі відомостей з урахуванням доводів та доказів, наданих учасниками справи, щодо недостовірності цих відомостей та обізнаності учасників справи про їх недостовірність, а також з урахуванням правил розподілу між учасниками справи обов`язку доказування у судовому процесі.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі в обґрунтування висновків неможливості встановлення у цій справі обставини наявності у позивача корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» послався лише на обмеженість суду у встановленні цієї обставини предметом позову.
Однак суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не застосував наведених норм матеріального права, які регулюють відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб, не зазначив, у чому полягає неможливість встановлення ним обставин наявності у позивача корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» у цій справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (зокрема витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» та його учасників) та з огляду на вимоги закону стосовно статусу внесених до Єдиного державного реєстру відомостей та дійшов помилкового висновку про те, що ці обставини неможливо встановити в межах справи № 904/3282/19 через обмеженість предмету спору.
Крім того суд апеляційної інстанції в порушення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не взяв до уваги обставини, встановлені адміністративними судами у справі № 805/1616/15-а, залишив поза увагою те, що Донецький окружний адміністративний суд постановою від 12.06.2015 у зазначеній справі № 805/1616/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.12.2015, визнав протиправними та скасував усі реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», вчинені в Єдиному державному реєстрі у період з 29.12.2014 по 14.05.2015, в тому числі і щодо зміни складу учасників Товариства, внаслідок вчинення яких Компанія «Lorley Invesments Limited» була виключена за складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор». Також не врахував, що на підставі цих судових рішень були вчинені записи про скасування усіх реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор», вчинені в Єдиному державному реєстрі у період з 29.12.2014 по 14.05.2015 та поновлені попередні відомості.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції наділений власними повноваженнями щодо оцінки доказів та встановлення обставин, з огляду на що суд апеляційної інстанції мав право самостійно дійти висновків у справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, про що правильно зазначив позивач у касаційній скарзі.
З огляду на викладене висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 904/3282/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/6152/16 є таким, що зроблений з порушенням пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, а також з порушенням принципу розумності строків розгляду справи судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленні законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справі поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті б згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначені як основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом (пункти 2 і 10 частини 3 зазначеної статті).
Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019 підлягає скасуванню, а справа - передачі до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Компанії «Lorley Invesments Limited» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.
10. Судові витрати
Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно із частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа передається до апеляційного господарського суду для продовження розгляду, розподіл судових витрат у справі, зокрема судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює апеляційний господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300 304 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Компанії «Lorley Invesments Limited» задовольнити.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 904/3282/16 скасувати.
3. Справу № 904/3282/16 направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
В. Студенець