ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5417/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинський гранітний кар`єр"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) від 16.03.2021
та постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Л.М. Білецька, судді: Т.А. Верхогляд, В.О. Кузнецов) від 08.12.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинський гранітний кар`єр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали"
про визнання грошових вимог на суму 180 300 000 грн 00 коп.
Учасники справи:
представник кредитора (ТОВ "Чаплинський гранітний кар`єр") - не з`явився,
представник кредитора (АТ "Банк Кредит Дніпро") - Перепелиця Ю.В., адвокат,
представник боржника - не з`явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 15.01.2019 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив: відкрити за заявою Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (далі - Боржник) в загальному порядку відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввести процедуру розпорядження майном Боржника та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Алексюка М.І. тощо.
1.2. 17.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чаплинський гранітний кар`єр" (далі - Кредитор) подало заяву про визнання грошових вимог до Боржника в сумі 180 300 000 грн 00 коп.
1.3. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника перед Кредитором на заявлену суму орендної плати за строкове користування майном (будівлями і спорудами) Кредитора згідно з укладеним між сторонами договором оренди № 08/10 від 08.10.2015 (далі - Договір).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
10.12.2019 Верховний Суд постановив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 в частині визнання, зокрема грошових вимог Кредитора, і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.2. При новому розгляді справи 16.03.2021 Господарський суд Дніпропетровської області виніс ухвалу (залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021) про відхилення грошових вимог Кредитора до Боржника на суму 180 300 000 грн 00 коп.
2.3. Судові рішення мотивовані відсутністю у Кредитора права укладати Договір, згідно з яким Боржнику в оренду передавалось майно, кошти за користування яким складають заявлену суму грошових вимог у цій справі, оскільки на момент укладення Договору майно Кредитора вже було відчужено у власність третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД", за укладеним з ним договором купівлі-продажу від 07.10.2015.
Погодившись із цими висновками, апеляційний суд при цьому відхилив аргументи кредитора з посиланням на договір від 07.10.2016 про розірвання договору купівлі-продажу від 07.10.2015, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД", з огляду на відсутність правової підстави у Кредитора (права власності) для укладення саме 08.10.2015 Договору оренди майна та передачі Боржнику цього майна в оренду, а також з огляду на те, що акти надання послуг з оренди охоплювали період, коли Кредитор втратив право власності на об`єкт оренди ( 07.10.2015-07.10.2016).
3. Встановлені судами обставини
3.1. 08.10.2015 між Кредитор як орендодавець та Боржник як орендар уклали Договір, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове користування основні засоби (перелік згідно з актом прийому-передачі) та зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату (пункт 1 Договору).
Розмір орендних платежів погоджено в пункті 4.1. Договору, які складають 4 650 000 грн 00 коп. у місяць з ПДВ. Акт надання послуг з оренди оформлюється щоквартально (пункт 4.2. Договору).
За умовами розділу 3 Договору термін оренди складає один рік з дати прийняття майна, що орендується, за Актом приймання - передачі. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, якщо жодна сторона в термін 10 днів до закінчення даного Договору письмово не повідомить про намір його розірвання, даний Договір автоматично пролонгується на термін 1 рік.
Відповідно до пункту 6.1. Договору орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно здійснювати орендні платежі.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункту 9.1. Договору).
3.2. Відповідно до акту № 1 від 08.10.2015 прийому-передачі майна за Договором орендодавець передав орендарю в тимчасове користування:
-залізничну колію №2; мийку №3 (мийка вагонів); естакаду №6 (естакада гідротранспорту піску); склад піску №5 (площадка для навантаження піску); контейнер №9 диспетчерська пересувна; споруду №7 (відстійник); житловий будинок; колодязь (7 пог.м.); вбиральню; замощення (бетон); сарай.
3.3. На підтвердження надання послуг (оренди майна), обумовлених Договором, сторони підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЧК0000001 від 31.12.2015, № ЧК0000001 від 31.03.2016, № ЧК-0000002 від 30.06.2016, № ЧК-0000003 від 30.09.2016, № ЧК0000004 від 31.12.2016, № ЧК-0000001 від 31.03.2017, № ЧК-0000002 від 30.06.2017, № ЧК-0000003 від 30.09.2017, № ЧК-0000004 від 31.12.2017, № ЧК-0000001 від 31.03.2018, № ЧК-0000002 від 30.06.2018, № ЧК-0000003 від 30.09.2018, № ЧК-0000004 від 31.12.2018 на загальну суму 180 300 000 грн 00 коп.
3.4. 07.10.2015 між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД" укладено Договір купівлі продажу комплексу (за реєстровим № 2550), відповідно до умов пункту 1.1 якого Кредитор продає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД" купує (приймає у власність) комплекс, "Дільниця навантаження пісків" (надалі - нерухоме майно), який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ.ю вулиця Привокзальна, буд. №1-б, що розташований на земельній ділянці площею 10.0831 га, що має кадастровий номер 1210200000:01:036:0009, та земельній ділянці площею 1,7847 га, що має кадастровий номер 1210200000:01:036:0010, і сплачує за нього ціну визначену цим Договором.
3.5. 07.10.2016 між сторонами (Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД") укладено Договір про розірвання Договору купівлі - продажу комплексу від 07.10.2015 за реєстровим № 2550, за умовами якого сторони погодили, що цим Договором вони розривають Договір купівлі продажу комплексу від 07.10.2015.
У пункті 2 цього Договору про розірвання визначено перелік майно, що був переданий за Договором від 07.10.2015, а саме: в цілому складається з: комплексу споруд: колодязя К, К1; споруд №1, №7; залізничних колій № 2; мийки № 3; навіса № 4; складу піску № 5; естакади № 6, вагової № 8; контейнера № 9.
Право власності на відчужуване нерухоме майно у Кредитора виникає з моменту державної реєстрації у відповідності до Цивільного кодексу України (пункт 5 Договору про розірвання).
3.6. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 призначено попереднє засідання на 19.03.2019 для розгляду реєстру вимог кредиторів.
Наразі, провадження у справі про банкрутство Боржника триває на стадії розпорядження майном.
3.7. Згідно з Інформаційною довідкою від 15.03.2021 за № 248112078, що сформована з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта:
- 02.10.2015 комплекс "Дільниця навантаження пісків" за реєстровим номером 740980112102, що складається з колодязя К, К1 споруд №1, № 7, залізничної колії № 2, мийки № 3, навісу № 4, складу піску № 5, естакада № 6, вагова, № 8, контейнера № 9 та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Привокзальна, буд. 1б, зареєстрований на праві власності за Кредитором на підставі Договору договір купівлі - продажу від 02.10.2015 за реєстровим №2497 (номер запису про право власності/довірчої власності: 11448374);
- 07.10.2015 комплекс "Дільниця навантаження пісків" за реєстровим номером 740980112102, що складається з колодязя К, К1 споруд №1, № 7, залізничної колії №2, мийки №3, навісу №4, складу піску №5, естакада №6, вагова, №8, контейнера №9 та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Привокзальна, буд. 1б зареєстрований на праві власності за ТОВ "Цветмет ЛТД" на підставі Договору купівлі-продажу від 07.10.2015 за реєстровим № 2550 (номер запису про право власності/довірчої власності: 11515915).
- 07.10.2016 відбулась реєстрація припинення права власності ТОВ "Цветмет ЛТД", що виникло на підставі Договору купівлі-продажу від 07.10.2015 за реєстровим № 2550, та реєстрація переходу права власності на об`єкт продажу за колишнім власником - Кредитором (номер запису про право власності/довірчої власності: 16802433).
3.8. Умови Договору не містять посилань на підстави виникнення у орендодавця права на укладання правочину/розпорядження об`єктом нерухомості, власником якого з 07.10.2015 є ТОВ "Цветмет ЛТД".
3.9. Згідно з наданими на підтвердження Кредитором вимог актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період грудень 2015 грудень 2018, всі вони підписані від імені орендодавця Кредитора, проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження правових підстав, за якими власник майна ТОВ "Цветмет ЛТД" у період 07.10.2015-06.10.2016 уповноважив Кредитора на вчинення відповідних дій (підписання актів).
3.10. За актом приймання передачі від 08.10.2015 відбулась передача житлового будинку (порядковий №7), що є складовою переданого 08.10.2015 в оренду Боржнику майна, проте матеріали справи не містять відомостей щодо об`єкта нерухомості, зокрема його реєстраційного номеру, назви та складу (опис), підстави виникнення права власності у орендодавця та/або права передачі в оренду об`єкта нерухомості.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 04.02.2022 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021, а справу в частині розгляду вимог Кредитора передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди порушили норми матеріального і процесуального права щодо правил виникнення та припинення орендних правовідносин та щодо правил судового захисту прав власника в орендних правовідносинах у разі зміни власника майна, не врахувавши висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, що викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 640/12616, від 05.09.2018 у справі № 431/3600/15-ц, від 09.01.2019 у справі № 689/1157/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 761/31053/19.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Кредитор - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" у відзиві на касаційну скаргу заперечує вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі, з тих підстав, що скаржник, заперечуючи оскаржувані судові рішення послався на судові рішення не у подібних правовідносинах, скаржник всупереч процесуальному правилу подав апеляційному суду додаткові докази у справі за відсутності поважних причин неможливості їх подати суду першої інстанції, скаржник не виконував вимогу суду першої інстанції про витребувану інформацію та доказів, а укладення Кредитором договору оренди майна після відчуження ним цього майна має фраудаторний характер цього правочину (що укладений на шкоду кредиторам Боржника).
7. Касаційне провадження
7.1. Суд відхиляє подане Суду 13.06.2022 представником скаржника - Кредитора, клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю скаржника та його представника забезпечити явку в судове засіданні у цій справі 14.06.2022 через введений на території України воєнний стан внаслідок військової агресії з боку "російської федерації", відповідну евакуацію співробітників та працівників скаржника до безпечних регіонів України та країн Європейського Союзу, унеможливленням вільного доступу представника до матеріалів справи, інших документів заявника, а також обмеженням представника у технічних засобах та можливостях для участі у судовому процесі; у зв`язку із чим Суд зазначає про таке.
7.2. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
В подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 дію воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Водночас, за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
7.3. Враховуючи закінчення визначених процесуальним законом (стаття 306 ГПК України) строків розгляду касаційної скарги, наявність в матеріалах справи доказів повідомлення скаржника та обізнаність інших учасників справи про дату, час та місце судового засідання, те, що Судом не визнавалась явка сторін та інших учасників справи обов`язковою, виходячи зі змісту статей 202 216 ГПК України, а також те, що неявка сторін або інших учасників справи, у даному випадку, не перешкоджає розгляду справи, у Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
Суд також враховує ненадання скаржником інформації про місце перебування керівника та/або представника скаржника, зокрема, в період проведення касаційним судом судового засідання у цій справі, що позбавляє Суд можливості встановити об`єктивні перешкоди для участі скаржника та його представника в судовому засіданні 14.06.2022, яке проводиться за місцем знаходження Суду - в місті Києві, та в сукупності зумовлює ситуацію, коли розгляд справи мав би бути відкладений на невизначений час, що призвело б до порушення прав інших учасників справи на своєчасне вирішення справи.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо вимог кредитора до боржника, які виникають з орендних правовідносин
8.1. Суди встановили, що заявлені Кредитором вимоги до Боржника на заявлену суму обумовлені стверджуваними Кредитором орендними правовідносинами між сторонами, що ґрунтуються та виникли на підставі Договору у зв`язку із користуванням Боржником майном (будівлями і спорудами) Кредитора, та складають заборгованість з орендної плати.
8.2. Правила виникнення та особливості регулювання орендних правовідносин регламентовані, зокрема положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського Кодексу України тощо.
8.3. Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною першою статті 761 цього кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Вказаній нормі кореспондують норми статей 317 та 319 ЦК України, якими визначені права власника: власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України); власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 319 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 761 ЦК України наймодавцем за договором оренди може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до частини 1 статті 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 325, частини першої статті 759, частини першої статті 762 ЦК України користування майном, що здійснюється за договором найму (оренди), є платним.
8.4. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що у спорі, який виник з орендних правовідносин (за договором оренди), у тому числі у спорі щодо усунення перешкод в користуванні майном, переданим в оренду, сторонами у справі за цим спором (позивачем та належним відповідачем) можуть бути лише власник орендованого майна (особа, якій належать майнові права) та орендар, а у випадках, передбачених частиною першою статті 774 ЦК України - також інша особа, якій наймач передав орендовану річ у піднайм.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.10.2018 справа № 910/20154/16.
8.5. З урахуванням цієї правової позиції Суд доходить також висновку, що у справі про банкрутство щодо кредиторських вимог, що виникли у зв`язку із користуванням майном, зокрема на підставі договору оренди, сторонами у справі можуть бути: кредитором - лише власник орендованого майна (особа, якій належать майнові права), що має право вимагати сплати заборгованості з обумовленої договором орендної плати шляхом визнання кредиторських вимог на відповідну суму заборгованості; та орендар (інша особа, якій наймач передав орендовану річ у піднайм, частиною першою статті 774 ЦК України), що зобов`язана відповідно до договору оренди сплачувати відповідну орендну плату (частина перша статті 762 ЦК України).
8.6. Стверджуваною Кредитором матеріально-правовою підставою для виникнення між сторонами орендних правовідносин, у зв`язку із якими виникла сума заборгованості з орендної плати, що складає спірну суму кредиторських вимог, є Договір, сторонами якого визначені Кредитор, як орендодавець, і Боржник, як орендар.
Водночас суди встановили, що на час укладення Договору та передачі Боржнику в оренду майна (будівель і споруд) за актом приймання-передачі - 08.10.2015 (пункти 3.1, 3.2), це майно не перебувало у власності Кредитора, а вибуло з його власності на користь третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД") згідно з укладеним між цими особами напередодні - 07.10.2015 договором купівлі-продажу, з реєстрацією в той же день права власності на це майно за ТОВ "Цветмет ЛТД" згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (пункти 3.4, 3.7).
8.7. Отже, в силу наведених положень статей 317 319 325 759 761 762 ЦК України щодо правомочності на передачу майна в найм (оренду) та враховуючи, що власник переданого за Договором майна (будівель і споруд) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цветмет ЛТД", не уповноважувало Кредитора на укладення Договору та на передачу цього майна в оренду Боржнику (пункт 3.8), зокрема, за правилами частини другої статті 761 ЦК України, Суд доходить висновку, що Кредитор станом на час укладення Договору не мав права розпоряджатись майном (будівлями і спорудами) шляхом укладення цього Договору та передачі цього майна в оренду Боржнику.
8.8. Щодо виникнення правовідносин (прав та обов`язків) за Договором саме між визначеними в ньому сторонами, а також щодо відповідних матеріально-правових наслідків укладення Договору, зокрема, для Кредитора, Суд зазначає про таке.
8.9. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність.
Щодо співвідношення актів цивільного законодавства і договору, то відповідно до положень частин першої та другої статті 6 цього Кодексу сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
При цьому, укладаючи договір, особа має виходити, зокрема, з положень статті 12 ЦК України, що визначає правила здійснення цивільних прав, а саме здійснення особою вільно, на власний розсуд, лише належних цій особі цивільних прав (частина перша).
Цій нормі кореспондують положення частини першої статті 13 ЦК України -цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При цьому особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом (частина четверта статті 12 ЦК України).
8.10. З наведених положень випливає, що розпорядження Кредитором (шляхом укладення Договору та передачі в оренду Боржнику майна) тими правами щодо цього майна, які йому не належали в момент укладення Договору та передачі в оренду майна Боржнику, виключають (позбавляють) Кредитора тих прав (правомочностей), що випливають з Договору, зокрема, і на отримання орендної плати згідно з його умовами, і на захист тих прав, що випливають з Договору та можуть належати лише власнику майна як стороні договору оренди, зокрема права вимагати від Боржника сплати орендної плати та, відповідно, заборгованості з цієї плати саме на підставі та відповідно до умов Договору (яким і був обумовлений відповідний розмір орендної плати, заборгованість щодо якої вимагає Кредитор у спірних правовідносинах) та в силу тих орендних правовідносин, що випливають саме з цієї угоди.
Отже Кредитор, як особа, що не має, не мала та не може мати, в силу прямої вказівки Закону (статті 317 319 761 ЦК України), правового зв`язку з тими правами, що випливають та виникають у орендодавця на підставі Договору (оренди), відповідно не має права і на отримання їх захисту, керуючись цією матеріально-правовою підставою (Договором), оскільки права Кредитора як власника, що припинились до укладення Договору, а також, що виникли у 2016 році, як чинного власника майна, переданого Боржнику в оренду у 2015 році, між тим не охоплюються правомочностями з оренди за Договором, зокрема і правом на отримання орендної плати, а тому Кредитор не має права вимоги до Боржника у спірних правовідносинах.
8.11. Водночас Суд зазначає, що встановлені судами обставини (пункти 3.3, 3.5, 3.7) користування Боржником майном Кредитора в період, коли його право власності на це майно було "відновлено/повернуто" (після розірвання 07.10.2016 договору купівлі-продажу майна від 07.10.2015), однак без укладення між сторонами після 07.10.2016 договору оренди тощо, а також заявлення Кредитором у складі грошових вимог до Боржника відповідних вимог (плати) у зв`язку із користуванням ним майном у цей період, наділяє Кредитора відповідним правом захисту в інший спосіб та/або на іншій матеріально-правовій підставі, зокрема, правом вимагати від Боржника оплати за користування майном за той період, коли право власності належало Кредитору, на іншій матеріально-правовій підставі (стаття 1212 ЦК України тощо), а не на підставі орендних правовідносин (не на підставі Договору), якщо Кредитор доведе, що Боржник таким користуванням порушив права Кредитора.
У цьому висновку Суд виходить з того, що у спірних правовідносинах має місце непослідовність розпорядження Кредитором своїм правом власника майна з 07.10.2016, зокрема правом укласти з Боржником договір оренди, або вимагати від нього звільнити орендовані приміщення, якщо б Боржник ухилився від укладення договору оренди і фактично продовжував користуватись цим майном, не здійснюючи при цьому на вимогу Кредитора оплати за користування майном.
8.12. Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1) щодо неврахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень правил судового захисту прав власника в орендних правовідносинах у разі зміни власника майна, оскільки у цих аргументах скаржник не враховує, що у правовідносинах згідно з наведеною ним судовою практикою (в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 640/12616, від 05.09.2018 у справі № 431/3600/15-ц, від 17.02.2021 у справі № 761/31053/19) мало місце виникнення правовідносин з оренди, тоді як у спірних - виникнення між сторонами орендних правовідносин на підставі Договору не відбулось.
8.13. Суд також відхиляє аргументи кредитора Боржника - Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" у відзиві на касаційну скаргу (пункт 6.1), в яких він апелює, зокрема, до фраудаторного характеру правочину за Договором, оскільки такі аргументи вимагають оцінки Договору на предмет його дійсності/недійсності, якщо цей правочин оспорюється та є предметом спору, що не мало місце у спірних правовідносинах. Тобто наведені аргументи по суті є новими, що суперечить повноваженням суду касаційної інстанції, визначеним положеннями статті 300 ГПК України.
8.14. У зв`язку із викладеним висновки судів в оскаржуваних рішеннях про відмову Кредитору у визнанні грошових вимог до Боржника у цій справі на заявлену суму зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.
8.15. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинський гранітний кар`єр" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі № 904/5417/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Васьковський
Судді В.В. Білоус
С.В. Жуков