05.11.2024

№ 904/5951/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5951/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровське-1"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2019 (колегія суддів у складі: Подобєд І.М. головуючий, Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.) та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 (суддя Соловйова А.Є.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровське-1"

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про визнання частково недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Звернувшись у суд з даним позовом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровське-1" (далі - позивач) просило визнати частково недійсним рішення Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі-відповідач) в частині нарахування недоврахованої електроенергії, яке оформлене протоколом від 20.12.2018 № 12-24 (далі-Рішення) з розгляду акта про порушення № 123956 від 23.02.2018.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив розрахунок вартості недоврахованої електроенергії всупереч умовам договору та вимогам законодавства, у зв`язку з чим Рішення є незаконним та підлягає визнанню недійсним у відповідній частині.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2019, позов задоволено частково, визнано недійсним Рішення в частині проведення нарахування недоврахованої електроенергії із застосуванням режиму роботи об`єкта згідно додатку № 12 до договору про постачання електроенергії "Перелік струмоприймачів споживача", в іншій частині позову відмовлено.

2.2. Свої висновки суди мотивували тим, що відповідач у Рішенні неправильно визначив позивачу вартість недоврахованої електроенергії, оскільки за перерахунком суду, з урахуванням кількості робочих днів, у періоді з 23.02.2015 по 23.02.2018, відшкодуванню позивачем внаслідок порушення Правил користування електричною енергією підлягають 40 959,10 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі заявник просить вказані судові рішення в частині нарахування недоврахованої електроенергії із застосуванням кількості робочих днів за три роки, а саме з 23.02.2015 по 23.02.2018, скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позов задовольнити та визнати недійсним Рішення в частині нарахування недоврахованої електроенергії позивачу за три роки, з 23.02.2015 по 23.02.2018 у сумі 68 004,58 грн. замість 108 робочих днів у періоді часу в 5-ти календарних місяців, з 23.09.2017 по 23.02.2018, що становить 9 412,38 грн. або із застосуванням 131 робочого дня в 6-ти місячному календарному періоді з 23.08.2017 по 23.02.2018, що складає 11 416,87 грн.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що період для обрахунку обсягу недоврахованої електроенергії визначається Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії та становить період з 23.09.2017 по 23.02.2018, який знаходиться в межах кількості робочих днів в 6-ти місячному календарному періоді, з 23.02.2018 по 23.08.2017. Також скаржник зазначає, що відповідач сфальшував додаток № 12 до договору, чим скористався у своєму розрахунку, та використав прибор РК-120, який за технічними характеристиками не здатний виявляти самовільне підключення.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що між сторонами виникли права та обов`язки, які врегульовані договором про постачання електричної енергії № 9943/23-334.

Відповідно до пункту 2.3.2 договору позивач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки: 9 годин, вихідні: субота, неділя. Якщо режим споживання електричної енергії окремих струмоприймачів суттєво відрізняється від вищезазначеного режиму, споживач в додатку "Перелік струмоприймачів споживача" зазначає режим споживання по кожному об`єкту, за погодженням з постачальником.

Згідно з пунктом 4.2.3 договору позивач сплачує відповідачу вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика) у разі таких дій або бездіяльності споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

4.2. Суди встановили, що планова технічна перевірка у позивача була проведена 20.06.2014, за результатами якої не було виявлено самовільного підключення, прихованої електропроводки, що закріплено у акті № 121808.

4.3. 23.02.2018 відповідачем у складі трьох представників та за участю позивача здійснено перевірку дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією на об`єкті позивача (освітлення сходової клітки 4 під`їзду, розетка, освітлення двору, сходової клітки цокольного поверху) за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52А.

4.4. За результатами перевірки складено акт про порушення №123956 від 23.02.2018 (далі-Акт), яким встановлено, що позивач при користуванні електричною енергією порушив пункти 6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ), а саме: самовільно підключив струмоприймачі та електропроводку до електричної мережі повз розрахунковий прилад №0457245 без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано приховано, виявлено під час проведення технічної перевірки за допомогою РК-120, виявити при контрольному огляді приладу обліку не було можливості. При включенні навантаження електричний лічильник №0457245 не обліковує спожиту електричну енергію. Позивачу продемонстровано порушення. Також зафіксовано, виявити факт порушення при контрольному огляді не було можливим.

4.5. 20.12.2018 відповідач прийняв рішення, яке оформлено протоколом № 12-24, про нарахування позивачу на підставі Акта вартості недоврахованої електричної енергії у відповідності до пункту 2.9 за формулою 2.7 Методики за період з 23.02.2015 по 23.02.2018 на загальну суму 68 004,58 грн. При проведенні цих нарахувань враховано режим роботи об`єкта згідно з додатком №12 до Договору "Перелік струмоприймачів", тобто 6 робочих днів на тиждень. Позивач з Рішенням ознайомлений, про що свідчить його підпис.

4.6. Позивач визнає факт порушення ним ПКЕЕ, проте не погоджується з прийнятим відповідачем Рішенням в частині здійснення нарахування вартості недоврахованої електроенергії за три роки та з урахуванням шестиденного режиму роботи об`єкта, що й є причиною виникнення спору, який є предметом розгляду у цій справі.

4.7. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, яка підлягає застосуванню при розгляді касаційної скарги, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Спеціальним законодавством у сфері електроенергетики визначено підстави, обставини, види порушень і відповідальність в зазначеній галузі, відповідно до вимог якого правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної та теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики та споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення ПКЕЕ (ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку (ч.1). До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (ч.2). Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання (ч.3).

Згідно частини першої статті 237 наведеного Кодексу підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Згідно підпункту 7 пункту 2.1 Методики, яка була чинною на момент спірного періоду нарахування позивачу вартості недоврахованої електроенергії, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Згідно пункту 2.9 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W, кВт.год), доб.с.п. розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Пунктом 2.7 Методики визначено, що для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Відповідно до пункту 2.6 Методики для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

4.8. Звертаючись із позовом у даній справі позивач зазначав у позовній заяві, що відповідач неправомірно нарахував йому вартість недоврахованої електроенергії за три роки, оскільки періодом її нарахування має бути відповідний проміжок часу, який наведений ним у позові.

4.9. Однак, вирішуючи спір по суті, суди обох інстанцій наведеним поясненням позивача належної уваги не приділили, неправильно застосували до спірних правовідносин п.2.5 Методики, оскільки кваліфікація порушення позивача визначена відповідачем у Рішенні за пунктами 2.7, 2.9 Методики, що є відмінним.

4.10. Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), від 27 вересня 2001 року № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

4.11. Водночас ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення у цій справі зазначеним вимогам не відповідають, оскільки судами залишились не дослідженими правомірність нарахування відповідачем вартості недоврахованої електроенергії за період, який відображений у Рішенні, у контексті вимог пунктів 2.7, 2.9 Методики.

4.12. Вимоги заявника касаційної скарги щодо визнання недійсним Рішення в частині нарахування недоврахованої електроенергії позивачу за три роки із застосуванням 131 робочого дня в 6-ти місячному календарному періоді з 23.08.2017 по 23.02.2018, що складає 11 416,87 грн., не приймаються колегією суддів до розгляду, оскільки ці вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції, що відповідає приписам частини третьої статті 300 ГПК України, згідно якої у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4.13. Таким чином за наявності допущених судами порушень вказаних вимог законодавства, виходячи із того, що згідно статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду та додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.14. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 301 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кіровське-1" задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 у справі №904/5951/18, скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов