01.02.2023

№ 904/7630/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/7630/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Багай Н. О., Уркевича В. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подорожник Дніпро" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 (колегія суддів: Березкіна О. В., Антонік С. Г., Іванов О. Г.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021 про забезпечення позову (суддя Кеся Н.Б.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Кучеренко Зінаїди Ігорівни до відповідачів: 1) Новомосковської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Подорожник Дніпро" про визнання недійсним результатів аукціону,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

1. 30.08.2021 фізична особа-підприємець Кучеренко Зінаїда Ігорівна (далі - ФОП Кучеренко З. І.) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Новомосковської міської ради (далі - Рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Подорожник Дніпро" (далі - ТОВ "Подорожник Дніпро") про:

- визнання за нею переважного права на продовження договору оренди від 01.11.2017 № 150/1 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до власності територіальної громади м. Новомосковська;

- визнання недійсними результатів аукціону на право оренди нежитлового приміщення загальною площею 18 кв. м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 40, що перебуває на балансі комунального некомерційного підприємства "Новомосковський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" (лот № 4), оформлених протоколом від 02.07.2021 № LLE001-UА-20210611-71067 об 11:49:02 год.

2. На обґрунтування цього позову ФОП Кучеренко З. І. послалася на те, що вона не втратила право оренди на це приміщення та вказала на порушення процедури проведення аукціону.

3. ФОП Кучеренко З. І. також звернулася із заявою про забезпечення позову, в якій просила до набрання рішенням у цій справі законної сили заборонити Раді вчиняти будь-які дії, направлені на здійснення їй перешкод (у тому числі шляхом виселення) у користуванні цим нерухомим майном, а також заборонити їй вчиняти дії щодо укладення з ТОВ "Подорожник Дніпро" договору оренди цього нерухомого майна.

4. На обґрунтування цієї заяви ФОП Кучеренко З. І. послалася, зокрема на можливість укладення за наслідками проведеного Радою аукціону між нею і його переможцем - ТОВ "Подорожник Дніпро" договору оренди цього нежитлового приміщення, яке вона орендувала на підставі укладеного нею з Радою договору від 01.11.2017 № 150/1.

5. Скаржник стверджує, що є зацікавленою особою в продовженні договору оренди і тому звертається до суду з вищевказаним позовом.

6. У свою чергу, наслідком проведення Радою цього аукціону є подальше передання нерухомого майна у користування переможця - ТОВ "Подорожник Дніпро", що призведе до порушення її прав та інтересів у разі задоволення позову.

7. Послалася також на існування загрози недопуску її співробітників на робоче місце; опечатування приміщення і вчинення дій, направлених на її примусове виселення. Тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення і поновлення порушених, на її думку, прав та інтересів.

Короткий зміст судових рішень

8. 31.08.2021 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021, про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Раді вчиняти дії щодо укладення з ТОВ "Подорожник Дніпро" договору оренди вищезазначеного нерухомого майна до набрання законної сили судовим рішенням, а в іншій частині цієї заяви відмовив.

9. Суди виходили з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки є загроза передачі спірного приміщення в оренду іншій особі за наслідками проведеного 02.07.2021 аукціону, який оголошено Радою 11.06.2021 і переможцем якого визнано ТОВ "Подорожник Дніпро", а ФОП Кучеренко З. І. повідомлено про необхідність звільнення цього приміщення.

10. У частині вимог про заборону Раді вчиняти будь-які дії, направлені на здійснення перешкод (у тому числі шляхом виселення) ФОП Кучеренко З. І. в користуванні цим майном відмовили через відсутність підстав вважати, що запропоновані заходи призведуть до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

11. ТОВ "Подорожник Дніпро" у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і повністю відмовити у задоволенні цієї заяви ФОП Кучеренко З. І.

12. Скаржник вважає, що суди порушили приписи частини дванадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

13. Посилаючись на пункт 74 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, зазначив про те, що переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; укладає договір оренди об`єкта оренди та підписує акт приймання-передачі протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону. Тобто, публічна конкурсна процедура - проведення аукціону не обмежується самим лише проведенням торгів. Проведення аукціону є безпосереднім способом відчуження речового права на нерухоме майно, результатом завершення якого є укладення з переможцем торгів відповідного договору.

14. Оскільки укладення договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення, то вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Раді вчиняти дії на укладення вищевказаного договору оренди має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.

15. Отже, на думку скаржника, право оренди нерухомого майна, відносно якого ФОП Кучеренко З. І. просить вжити заходи забезпечення шляхом заборони Раді укладати з ТОВ "Подорожник Дніпро" договір оренди, фактично було предметом продажу за публічною конкурсною процедурою, яка проводиться від імені територіальної громади (органу місцевого самоврядування), що в силу вимог частини дванадцятої статті 137 ГПК України виключає можливість вжиття таких заходів забезпечення, оскільки вони матимуть наслідком втручання в проведення публічної конкурсної процедури.

16. Враховуючи, що аукціон вже проведений, ТОВ "Подорожник Дніпро" вважає, що забезпечення позову шляхом заборони Раді укладати з ним вищевказаний договір оренди не є втручанням у проведення публічної конкурсної процедури.

17. ТОВ "Подорожник Дніпро" послалося також на аналогічну правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21.

18. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк у розумінні положень статті 114 ГПК України з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із внесеними згодом змінами.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

19. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

Позиція Верховного Суду

20. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 цього ж Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

23. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

24. Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

25. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

26. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

27. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

28. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

29. Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

30. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

31. Як зазначалося вище, на обґрунтування заяви про забезпечення позову, ФОП Кучеренко З. І. послалася, зокрема на можливість укладення Радою договору оренди вищевказаного нежитлового приміщення з переможцем - ТОВ "Подорожник Дніпро" за наслідками проведеного аукціону. При цьому вона зазначала про свою зацікавленість у продовженні цього договору, оскільки орендувала це приміщення до закінчення терміну дії договору, укладеного між нею і Радою.

32. У свою чергу, наслідком проведення Радою цього аукціону є подальше передання нерухомого майна у користування переможця - ТОВ "Подорожник Дніпро", що, на думку ФОП Кучеренко З. І., призведе до порушення її прав та інтересів у разі задоволення позову.

33. Застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом заборони Раді вчиняти дії щодо укладення з ТОВ "Подорожник Дніпро" договору оренди вищезазначеного нерухомого майна, суди виходили з того, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки є загроза передачі спірного приміщення в оренду іншій особі за наслідками проведеного аукціону.

34. Утім колегія суддів не погоджується зі вказаними висновками з огляду на таке.

35. Частиною дванадцятою статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

36. У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20).

37. Водночас, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

38. У постанові від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21 Верховний Суд зробив висновок, що укладення договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення і, з урахуванням цього, зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо передачі нерухомого майна в строкове платне користування (право оренди чи інше речове право), у тому числі переможцю аукціону, фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.

39. До того ж у постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.06.2022, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що: «з моменту визначення переможця відкритих торгів (аукціону) у сторін - замовника та переможця торгів виникають взаємні права та обов`язки. Після проведення торгів та визначення переможця він має сплатити повну вартість лота, а у разі невиконання цього обов`язку для нього настають наслідки у вигляді втрати суми гарантійного внеску. Водночас після сплати переможцем відповідно до умов торгів (аукціону) повної вартості лота сторони мають укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений у строк, у разі неукладення якого внаслідок ухилення банку переможець торгів має право вимагати виконання обов`язку з укладення договору купівлі-продажу за результатами цих торгів. Протокол, підписаний за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації, слід розглядати як такий, що за своєю правовою природою є попереднім договором купівлі-продажу. Момент погодження умов договору, який буде укладено за результатами торгів, визначається ставкою учасника торгів, який переміг, а наслідком визначення переможця та підписання протоколу торгів є саме обов`язок сторін (замовника та переможця торгів, який сплатив повну вартість лота) підписати відповідний договір купівлі-продажу у встановлений строк. Отже, протокол торгів за наслідками, які він створює для сторін, свідчить про наявність ознак попереднього договору. Протокол є тією встановленою спеціальним законом формою для попереднього договору, укладеного на торгах, з огляду на те, що у спірних правовідносинах положення статті 635 Цивільного кодексу України мають застосовуватися з урахуванням особливостей, визначених спеціальними нормами Закону. Підписання протоколу торгів за умови сплати переможцем визначеної суми за лот покладає на сторони, у тому числі банк, обов`язок укласти відповідний договір і переможець торгів має право вимагати укладення цього договору і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін. Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску. Натомість ухилення (невиконання обов`язку) банку від укладення основного договору купівлі-продажу з переможцем торгів за виконання ним обов`язку щодо сплати повної вартості лота та вчинення дій, що свідчать про зацікавленість в укладенні такого договору, має наслідком право переможця торгів вимагати укладення такого договору.

40. З огляду на те, що частина дванадцята статті 137 ГПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування), а укладання договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення, то вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Раді укладати з переможцем аукціону - ТОВ "Подорожник Дніпро" вищевказаний договір оренди фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.

41. Слід також зазначити про те, що аукціон, проведений Радою як органом місцевого самоврядування, і продаж спірного майна на відкритих торгах є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги частини дванадцятої статті 137 ГПК України, тоді як ця норма має на меті саме запобігти втручанню у проведення публічних конкурсних процедур.

42. Крім того, заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною дванадцятою статті 137 ГПК України, стосується випадків втручання у проведення публічних конкурсних процедур за умови прийняття рішення про проведення торгів і початку процедури їх проведення. Тобто обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.

43. Тому колегія суддів вважає, що вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову суперечать вимогам частини дванадцятої статті 137 ГПК України.

44. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням вимог процесуального законодавства, то Верховний Суд вважає за необхідне їх скасувати у частині застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Раді вчиняти дії щодо укладення з ТОВ "Подорожник Дніпро" договору оренди вищезазначеного нерухомого майна та прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ФОП Кучеренко З. І. про забезпечення позову.

45. Натомість інші вимоги ФОП Кучеренко З. І., заявлені нею у заяві про забезпечення позову шляхом заборонити Раді вчиняти будь-які дії, направлені на здійснення їй перешкод (у тому числі шляхом виселення) у користуванні цим нерухомим майном, залишені судами попередніх інстанцій без задоволення. Тому касаційна скарга ТОВ "Подорожник Дніпро" з вимогами про скасування судових рішень у цій частині і відмову у задоволенні цієї частини заяви ФОП Кучеренко З. І. задоволенню не підлягає. Тобто у частині, в якій у задоволенні заяви про забезпечення позову судами відмовлено, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

47. Згідно з частиною першою статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

48. Частиною першою статті 311 ГПК України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Судові витрати

49. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

50. У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції в частині вжитих заходів забезпечення позову, й ухваленням у цій частині нового рішення, судовий збір, сплачений скаржником за перегляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, відповідно до приписів статей 129 315 ГПК України підлягає покладенню на позивача.

51. Оскільки законом визначена сума судового збору за подання заяви про забезпечення позову (0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не залежить від кількості заявлених в ній до задоволення заходів, то пропорційний розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 311 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подорожник Дніпро" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021 у справі № 904/7630/21 в частині вжитих заходів забезпечення позову скасувати.

3. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

4. В іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кучеренко Зінаїди Ігорівни ( АДРЕСА_1 , код РНОКП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подорожник Дніпро" (79052, Львівська область, місто Львів, вул. Широка, 66, код ЄДРПОУ 42500253) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

6. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Багай

Суддя В. Ю. Уркевич