ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/8264/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАТОП"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022
(головуючий - Орєшкіна Е.В., судді Кощеєв І.М., Березкіна О.В.)
у справі № 904/8264/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАТОП"
до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради
про видачу судового наказу,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАТОП"(далі - ТОВ"ТЕРРАТОП", заявник) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (далі- Департамент) 83 855,50 грн інфляційних втрат та 34 939,73 грн 3 % річних.
2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 у справі №904/8264/21 відмовлено ТОВ "ТЕРРАТОП" в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення 83 855,50 грн інфляційних втрат та 34 939,73 грн 3% річних.
3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2021 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 про відмову у видачі судового наказу у справі №904/8264/21 скасовано, справу передано Господарському суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
4. 09.12.2021 Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/8264/21 видано судовий наказ, яким стягнуто з Департаменту на користь ТОВ "ТЕРРАТОП" 83 855,50 грн інфляційних втрат, 34 939,73 грн 3% річних, 227,00 грн судового збору, 2 270,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. 05.01.2022 Департамент, у порядку ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про скасування судового наказу від 09.12.2021 у справі №904/8264/21, посилаючись на те, що стягнуті судом кошти не є безспірними.
6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 заява Департаменту повернута заявнику, на підставі ч. 6 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що боржником не у повному обсязі сплачено судовий збір за її розгляд.
7. 03.02.2022 Департамент повторно звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про скасування судового наказу від 09.12.2021 у справі №904/8264/21.
8. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2022 у справі №904/8264/21 судом відмовлено в поновленні строку для подачі заяви про скасування судового наказу; заяву про скасування судового наказу повернуто заявнику Департаменту.
9. Ухвалу мотивовано тим, що причини пропуску строку на звернення з заявою про скасування судового наказу від 09.12.2021 не є поважними, оскільки Департамент не був позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір за ставкою, визначеною Законом України ?Про судовий збір?. Також судом зазначено, що боржник не надав до господарського суду контррозрахунок інфляційних втрат та 3% річних.
10. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2022 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Департаменту про скасування наказу від 09.12.2021 у справі №904/8264/21.
11. Постанову мотивовано тим, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні клопотання про поновлення строку, з посиланням на те, що боржник не був позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір за відповідною ставкою, порушив право доступу боржника до суду. Судом першої інстанції не враховано, що боржником вперше заяву про скасування наказу від 09.12.2021 у справі №904/8264/21 подано в межах строку встановленого процесуальним законодавством, при цьому, повторно заяву подано боржником з метою реалізації права, про яке роз`яснено в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 у справі, у якій вказано, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
12. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "ТЕРРАТОП", звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви про скасування судового наказу залишити в силі.
13. У скарзі скаржник зауважує, що апеляційний суд безпідставно вказав на наявність у боржника підстав для поновлення строку на звернення з заявою про скасування судового наказу, оскільки, як зазначає скаржник, суди не мають поновлювати процесуальні строки лише у зв`язку з тим, що заявником виправлено допущені помилки, порушуючи права іншої сторони у справі, яка діяла у судовому процесі добросовісно. Допущена арифметична помилка при сплаті судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на звернення з заявою про скасування судового збору навіть якщо сторона доплативши судовий збір звернулась повторно.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
14. Департамент подав відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
15. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання апеляційним судом норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
16. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви боржника про скасування наказу від 09.12.2021 у справі №904/8264/21.
18. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.
19. Згідно із частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
20. Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
21. Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22. Як вбачається з матеріалів справи 09.12.2021 Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/8264/21 видано судовий наказ про стягнення з Департаменту на користь ТОВ "ТЕРРАТОП" 83 855,50 грн інфляційних втрат, 34 939,73 грн 3% річних, 227,00 грн судового збору, 2 270,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
23. Згідно із ст. 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
24. Боржник звернувся із заявою про скасування судового наказу 05.01.2022.
25. Частини 3, 4, 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України встановлюють вимоги до заяви про скасування судового наказу у яких, зокрема визначено, що разом з заявою подаються документ, що підтверджує сплату судового збору.
26. Частиною 6 цієї статті встановлено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
27. Ухвалою суду першої інстанції від 12.01.2022 заяву боржника було повернуто у зв`язку з тим, що боржником не було сплачено судовий збір.
28. Приписами ч. 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.
29. Сплативши судовий збір, 03.02.2022 боржник повторно звернувся із заявою про скасування судового наказу, з клопотанням про поновлення строку на звернення з такою заявою.
30. Суд першої інстанції посилаючись на те, що причини пропуску строку на звернення з заявою про скасування судового наказу є неповажними, оскільки боржник не був позбавлений можливості сплатити судовий збір вчасно у розмірі встановленому Законом України ?Про судовий збір?, повернув заяву боржнику.
31. Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу суду першої інстанції зазначив, що місцевим господарським судом порушено право доступу боржника до суду, визначене ст. 157 Господарського процесуального кодексу України. Судом не враховано, що вперше заяву про скасування судового наказу від 09.12.2021 боржником було подано вчасно, а повторно заяву подано, після доплати судового збору в сумі 10,55 грн, з метою реалізації права, про яке роз`яснено в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 у справі №904/8264/21. Отже, судом першої інстанції в порушення ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України неправомірно повернуто боржнику заяву про скасування судового наказу.
32. Касаційний суд погоджується з такими висновками апеляційного суду з огляду на наступне.
33. У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
34. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
35. За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
36. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
37. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
38. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
39. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
40. Водночас, відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
41. При цьому, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та має зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності.
42. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
43. Касаційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.
44. У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
45. Отже, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
46. Однак, у даній правовій ситуації повернення без розгляду заяви боржника про скасування судового наказу з формальних підстав унеможливило доступ боржника до суду.
47. З урахуванням вищезазначеного, у даному випадку суд апеляційної інстанції, діючи в межах дискреційних повноважень, зазначив, що суд першої інстанції без урахування всіх обставин справи прийняв рішення про повернення заяви боржника про скасування судового наказу. Судом не враховано, що вперше боржником заяву подано в межах строку, встановленого процесуальним законодавством, на звернення з такою заявою, тоді як, зважаючи на вищезазначені положення законодавства суд першої інстанції фактично позбавив боржника права на звернення з такою заявою, з метою захисту своїх прав.
48. Суд відхиляє доводи скаржника, викладені у сказі, про неповажність причин пропуску боржником строку для звернення з такою заявою з огляду на положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначені межі розгляду справи судом касаційної інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції вже надав оцінку причинам пропуску боржником строку на звернення з такою заявою.
49. З огляду на вищевикладене касаційна інстанція вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду, доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, якою безпідставно повернуто заяву боржника про скасування наказу від 09.12.2021 у справі №904/8264/21.
50. Отже, судом касаційної інстанції не було встановлено неправильного застосування апеляційним судом норм процесуального права, тоді як доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. 300 ГПК України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
51. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
52. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
53. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків апеляційного суду про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення заяви боржника про скасування судового наказу, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.
Розподіл судових витрат
54. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАТОП" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022 у справі № 904/8264/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
Л.В. Стратієнко