ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/30/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - Роєнко Є. В. (адвокат),
відповідача - Фасінчук С. О. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз"
про стягнення 13 926 861,78 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У січні 2016 Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (далі - ПАТ "Маріупольгаз") про стягнення (з урахуванням заяви №2658/6 від 25.02.2016 про збільшення позовних вимог) 13 926 861,78 грн, з яких: 8 447 612,00 грн заборгованості щодо оплати послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами, у тому числі: залишок заборгованості у сумі 1 086 457,58 грн за лютий 2015 року відповідно до акта наданих послуг від 28.02.2015 № 02-15-1109011043/Н11; за березень 2015 року у сумі 2 792 641,06 грн відповідно до акта наданих послуг від 31.03.2015
№ 03-15-1109011043/Н11; за квітень 2015 року у сумі 3 017 021,64 грн відповідно до акта наданих послуг від 30.04.2015 № 04-15-1109011043/Н11; за травень 2015 у сумі 955 125,26 грн відповідно до акта наданих послуг від 31.05.2015
№ 05-15-1109011043/Н11; за червень 2015 року у сумі 596 366,46 грн відповідно до акта наданих послуг від 30.06.2015 № 06-15-1109011043/Н11; 2 953 835,78 грн пені за прострочення зобов`язань щодо оплати наданих у січні-червні 2015 року послуг; 950 358,99 грн 7 % штрафу, 223 193,04 грн 3 % річних за прострочення зобов`язань щодо оплати наданих у січні-червні 2015 року послуг; 1 351 861,97 грн - інфляційних за прострочення зобов`язань щодо оплати наданих у січні-червні 2015 року послуг.
2. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем порядку та строків розрахунків за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011 №1109011043/Н11. Спірним періодом нарахування заборгованості та фінансових санкцій є січень-червень 2015 року.
Короткий зміст судових рішень у справі
3. Рішенням господарського суду Донецької області від 02.04.2019 у справі № 905/30/16, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 позовні вимоги про стягнення 1 392 6861,78 грн задоволено частково. Закрито провадження у справі №905/30/16 у частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 138 210,63 грн за відсутністю предмету спору. Стягнуто з ПАТ "Маріупольгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" заборгованість у сумі 3 482 787,69 грн, пеню у сумі 1 011 435,81 грн, 3 % річних у сумі 83 325,75 грн, інфляційні втрати у сумі 256 203,80 грн, витрати з оплати судового збору у сумі 65 224,87 грн. У решті вимог відмовлено. Розстрочено виконання рішення на 6 (шість) місяців рівними частинами, по 816 496,32 грн щомісяця, починаючи з травня 2019 року.
4. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, обґрунтовано тим, що на момент виникнення спірних правовідносин умови договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011043/Н11 від 27.09.2011 у редакції додаткової угоди від 17.01.2013 №2 є чинним і обов`язковим для виконання сторонами. Відповідач, до 30.06.2015 включно, мав статус гарантованого постачальника природного газу для категорії населення відповідно до виданої НКРЕ ліцензії здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом. Відповідач розраховувався з позивачем у порядку, обумовленому сторонами пунктом 5.6 договору, здійснював оплату з рахунку із спеціальним режимом використання проведену відповідно до Алгоритму розподілу коштів. Окрім розрахунків безпосередньо за договором, сторони проводили розрахунки за надані послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій від 11.01.2005 № 20, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688 Про затвердження Порядку розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію. Усього, відповідачем сплачено позивачу, станом на 20.07.2015 (по зобов`язанням січня червня 2015 року), 8 205 027,89 грн, залишились не сплаченими 4 668 847,03 грн, у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що відповідач розраховувався за отримані послуги з порушенням строків для остаточного розрахунку, погодженого сторонами у пункті 5.6 договору. Судами ураховано висновок судового експерта № 805 за результатами проведення судової економічної експертизи від 22.12.2017, зокрема, експертом визначено, що за договором №1109011043/Н11 від 27.09.2011 заборгованість ПАТ "Маріупольгаз" складала: станом на 01.01.2015 6 538 578,34 грн; станом на 08.02.2016 8 447 612,01 грн. При цьому суд, як і експерт при проведенні експертизи, не взяв до уваги платіжні документи на загальну суму 3 051 573,15 грн, зокрема, спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 21.01.2016 № 235/у, платіжне доручення від 25.01.2016 № 43 на суму 58 671,71 грн, спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 17.03.2016 № 905/у, платіжне доручення від 15.04.2016 №44 на суму 660,70 грн, платіжні доручення від 29.02.2016 №1149 на суму 800 000,00 грн, від 21.04.2016 № 2147 на суму 2 192 240,74 грн, оскільки платежі проведено банком після дати 08.02.2016, неврахування вищенаведених платежів відповідає приписам ухвали суду про призначення експертизи щодо наведення розрахунків експерта, які мають бути виконані в межах періодів, визначених позивачем у розрахунках позовних вимог. Також суд першої інстанції не взяв до уваги оновлений розрахунок позивача, оскільки він не підписаний особою, що його склала, як і не надано документального підтвердження повноважень такої особи. Підписавши спільні протокольні рішення, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу за договором. У частині погашення основної заборгованості за договором у сумі 138 210,63 грн, яка сплачена після порушення справи та стосується спірного періоду (сплата за борг лютого 2015 року), суди дійшли висновку про закриття провадження у цій частині за відсутністю предмету спору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 27.09.2011 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК Нафтогаз України, правонаступником якого є АТ "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство), та ПАТ "Маріупольгаз" (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011043/Н11, відповідно до пункту 1.1 якого, з урахуванням додаткової угоди від 17.01.2013 №2, газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.
6. Згідно з пунктом 1.2 договору у редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 2, річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 195143,000 тис. м3 Газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та юридичних осіб, яким природний газ відпускається за роздрібними цінами, диференційованими залежно від річних обсягів споживання, які затверджені НКРЕ для населення.
7. Додатковою угодою від 10.06.2015 № 5 до договору сторони виклали пункт 1.2 розділу 1 Предмет договору у новій редакції та визначили, що обсяг транспортування природного газу замовника з 01.01.2013 по 31.12.2015 складає 501376,736 тис. м3, у тому числі … у 2015 році до 143793,016 тис. м3. Газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та юридичних осіб, яким природний газ відпускається за роздрібними цінами, диференційованими залежно від річних обсягів споживання, які затверджені НКРЕ для населення та релігійних організацій.
8. У пункті 4 сторонами погоджено, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, умови додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли до її укладення, а саме, з 01.01.2013.
9. Відповідно до пункту 3.1 договору у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2013, послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.
10. Газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Замовник протягом 2 днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюється відповідно до даних газотранспортного підприємства (пункти 3.2, 3.3 договору у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2013).
11. У пункті 3.4 договору у редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 2 визначено, що акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
12. Відповідно до пункту 5.5 договору у редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 2 оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.
13. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
14. У платіжних дорученнях замовник повинен обов`язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях замовника не зазначено номер договору, дата його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.
15. У пункті 5.6 договору у редакції додаткової угоди від 17.01.2013 №2 сторони обумовили, що у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
16. Відповідно до пункту 5.7 договору у редакції додаткової угоди від 17.01.2013 №2, у разі надходження коштів від замовника в сумі, що перевищує вартість фактично наданих послуг з транспортування газу у звітному місяці, переплата зараховується газотранспортним підприємством: -у разі наявності заборгованості за надані послуги як погашення заборгованості в попередніх місяцях; -у разі відсутності заборгованості за надані послуги як оплата послуг у місяці, наступному за звітним.
17. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 7.3 договору у редакції додаткової угоди № 2 від 17.01.2013).
18. Згідно з пунктом 11.1 договору у редакції додаткової угоди від 17.01.2013 № 2, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2011 і діє у частині транспортування газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги до повного виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
19. Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін (пункт 11.2 договору).
20. На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв без заперечень послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами для задоволення потреб населення та юридичних осіб, яким природний газ відпускається за роздрібними цінами, диференційованими залежно від річних обсягів споживання, які затверджені НКРЕ для населення та релігійних організацій, у тому числі:
-за актом від 31.01.2015 №01-15-1109011043/Н11 у січні 2015 року обсяг газу 23 935,268 тис. м3, вартістю 3 845 918,87 грн з ПДВ;
-за актом від 28.02.2015 №02-15-1109011043/Н11 у лютому 2015 року обсяг газу 19708,748 тис. м3, вартістю 3 166 801,63 грн з ПДВ;
-за актом від 31.03.2015 № 03-15-1109011043/Н11 за березень 2015 року обсяг газу 17380,141 тис. м3, вартістю 2 792 641,06 грн з ПДВ;
-за актом від 30.04.2015 № 04-15-1109011043/Н11 за квітень 2015 року обсяг газу 10781,238 тис. м3, вартістю 3 017 021,64 грн з ПДВ;
-за актом від 31.05.2015 № 05-15-1109011043/Н11 за травень 2015 року обсяг газу 3413,112 тис. м3, вартістю 955 125,26 грн з ПДВ;
-за актом від 30.06.2015 № 06-15-1109011043/Н11 за червень 2015 року обсяг газу 2131,098 тис. м3, вартістю 596 366,46 грн з ПДВ.
Усього, на суму 14 373 874,92 грн.
21. ПАТ "Маріупольгаз", до 30.06.2015 включно, мав статус гарантованого постачальника природного газу для категорії населення відповідно до виданої НКРЕ ліцензії здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом серія АГ №507428 (до 06.04.2015), серія АЕ №295548 (з 07.04.2015) та постанови Кабінету Міністрів України №705 від 25.07.2012 Про визначення гарантованих постачальників природного газу, якою передбачено, що гарантованими постачальниками природного газу є суб`єкти господарювання, що в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та провадять діяльність на затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом для споживачів України (крім промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії).
22. Судами попередніх інстанцій установлено, що з банківських реєстрів, листування про зміну призначення платежу у платіжних документах, вимог Алгоритму та постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій від 11.01.2005 № 20 вбачається, що за послуги з транспортування природного газу за спірним договором відповідачем сплачено позивачу станом на 20.07.2015 (по зобов`язанням січня - червня 2015 року) 8 205 027,89 грн, залишились не сплаченими 4 668 847,03 грн.
23. З матеріалів справи убачається, що за 2015 рік згідно з договором від 27.09.2011 № 1109011043/Н11 на користь ПАТ "Укртрансгаз" перераховано на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.07.2015 №1580/у суму 88 421,17 грн (платіжне доручення №24.07.2015 №22), від 18.08.2015 №1742/у суму 49 781,91 грн (платіжне доручення від 26.08.2015 №26, від 14.09.2015 № 1878/у суму 17 085,79 грн (платіжне доручення від 17.09.2015 №31, від 15.10.2015 № 2086/у суму 8 149,42 грн (платіжне доручення від 19.10.2015 №36, від 23.11.2015 № 2593/у суму 59 662,76 грн (платіжне доручення від 25.11.2015 №4, від 17.12.2015 № 2950/у суму 138 210,63 грн (платіжне доручення від 21.12.2015 №42.
24. Матеріали справи також містять банківські виписки, згідно з якими відповідач перерахував позивачу за транспортування магістральними трубопроводами природного газу для населення у 2015 році відповідно до договору №1109011043/Н11 від 27.09.2011: 08.07.2015 110249,74 грн (на виконання постанови НКРЕ № 1997 від 06.07.2015), 09.07.2015 29749,09 грн (на виконання постанови НКРЕ № 1997 від 06.07.2015), 10.07.2015 33274,09 грн (на виконання постанови НКРЕ № 1997 від 06.07.2015), 13.07.2015 47705,90 грн (на виконання постанови НКРЕ № 1997 від 06.07.2015), 22.07.2015 161049,60 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2047 від 20.07.2015), 23.07.2015 19441,69 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2047 від 20.07.2015), 24.07.2015 11790,66 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2047 від 20.07.2015), 27.07.2015 9079,89 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2047 від 20.07.2015), 28.07.2015 9375,85 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2047 від 20.07.2015), 29.07.2015 6217,00 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2047 від 20.07.2015), 30.07.2017 8527,16 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2047 від 20.07.2015), 31.07.2015 4947,12 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2047 від 20.07.2015), 07.08.2015 20657,99 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2142 від 06.08.2015), 10.08.2015 2814,67 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2142 від 06.08.2015), 11.08.2015 3332,68 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2142 від 06.08.2015), 12.08.2015 1624,42 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2142 від 06.08.2015), 13.08.2015 2392,25 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2142 від 06.08.2015, лист від 25.08.2015 № 04-1663 про зміну призначення платежу), 14.08.2015 2486,29 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 17.08.2015 1171,43 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 18.08.2015 1444,34 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 19.08.2015 997,24 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 20.08.2015 1474,42 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 21.08.2015 1544,98 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015),25.08.2015 3017,42 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 26.08.2015 4452,67 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 27.08.2015 2501,40 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 28.09.2015 2442,10 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 31.08.2015 2360,17 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 01.09.2015 2544,72 грн (на виконання постанови НКРЕ №2142 від 06.08.2015), 07.09.2015 6374,02 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 08.09.2015 1703,17 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 09.09.2015 2195,81 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 10.09.2015 2153,55 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 11.09.2015 2345,36 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 14.09.2015 1801,81 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 15.09.2015 2757,57 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 16.09.2015 1332,05 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 17.09.2015 1490,02 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 18.09.2015 1201,04 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 21.09.2015 1175,31 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 22.09.2015 1704,46 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 23.09.2015 1311,03 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 24.09.2015 1259,52 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 25.09.2015 807,81 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 28.09.2015 796,56 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 29.09.2015 1134,07 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 30.09.2015 1352,88 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 01.10.2015 670,11 грн (на виконання постанови НКРЕ №2255 від 03.09.2015), 05.10.2015 2061,93 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 06.10.2015 1460,25 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 07.10.2015 835,97 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 08.10.2015 - 1238,36 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 09.10.2015 1288,01 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 12.10.2015 1551,77 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 13.10.2015 2878,01 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 15.10.2015 1743,95 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 16.10.2015 1320,25 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 19.0.2015 1222,08 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 20.10.2015 1554,11 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 21.10.2015 710,29 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 22.10.2015 1178,46 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 23.10.2015 1104,58 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 26.10.2015 772,66 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 27.10.2015 1.359,62 грн (на виконання постанови НКРЕ № 2537 від 02.10.2015), 28.10.2015 904,80 грн. (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 29.10.2015 842,94 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 30.10.2015 391,56 грн (на виконання постанови НКРЕ №2537 від 02.10.2015), 02.11.2015 585,38 грн.
25. За висновком судового експерта № 805 за результатами проведення судової економічної експертизи від 22.12.2017, експертом визначено, що за договором № 1109011043/Н11 від 27.09.2011 заборгованість ПАТ "Маріупольгаз" складала:
- станом на 01.01.2015 - 6 538 578,34 грн.;
- станом на 08.02.2016 - 8.447.612,01 грн., у тому числі залишок заборгованості минулих періодів (до 01.01.2015) - 4 826 613,68 грн; залишок заборгованості за отримані послуги у січні - червні 2015 року (предмет позову) - 3 620 998,32 грн. (по зобов`язанням січня 2015 року - заборгованість 0,00 грн; по зобов`язанням лютого 2015 року - заборгованість 790 230,04 грн; по зобов`язанням березня 2015 - заборгованість 572 950,90 грн; по зобов`язанням квітня 2015року - 1 978 016,05 грн; по зобов`язанням травня 2015 року - 196 913,78 грн; по зобов`язанням червня 2015 року - 82.887,55 грн).
26. Після порушення провадження у справі № 905/30/16 (11.01.2016), на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 21.01.2016 № 235/у позивачу перераховано 58 671,71 грн з призначенням платежу: ПКМУ від 11.01.2005 № 20, за транспортування природного газу 2015, договір від 27.09.2011 № 1109011043/Н11 (платіжне доручення № 43 від 25.01.2016; з поточного рахунку відповідача на користь позивача перераховано 800.000,00 грн. за платіжним дорученням № 1149 від 29.02.2016 з призначенням платежу: згідно з договором від 27.09.2011 № 1109011043/Н11 за 2015 рік та без зазначення конкретного періоду (місяця) оплати; за платіжним дорученням № 2147 від 21.04.2016 перераховано позивачу 2.192.240,74 грн. з призначенням платежу: згідно з договором від 27.09.2011 № 1109011043/Н11 за 2015 рік та без зазначення конкретного періоду (місяця) оплати.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
27. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 02.04.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 905/30/16, АТ "Укртрансгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення скасувати в частині незадоволення позовних вимог про стягнення 1 913 251,16 грн основного боргу, 139 867,29 грн 3 % річних, 950 358,99 7 % штрафу, 1095 658,17 грн інфляційних втрат і прийняти нове, яким такі вимоги задовольнити.
28. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що факт підписання спільних протокольних рішень свідчить не про зміну порядку і строків здійснення відповідачем розрахунків за спірним договором, а про погодження на отримання коштів від відповідача, які будуть перераховані з Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20. Крім того, суди безпідставно не взяли до уваги оновлений розрахунок позовних вимог АТ "Укртрансгаз", поданий разом з письмовими поясненнями 11.09.2018.
29. Заявник вважає, що задовольняючи заяву про розстрочення виконання рішення, суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, а зазначені судом підстави для розстрочення не носять особливий і надзвичайний характер та не є виключними обставинами.
Доводи інших учасників справи
30. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Маріупольгаз" вказує на безпідставність доводів скаржника, а тому просить залишити без змін рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 905/30/16.
Позиція Верховного Суду
31. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
32. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога АТ "Укртрансгаз" про стягнення 13 926 861,78 грн, обґрунтована порушенням відповідачем умов договору щодо строків оплати наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
34. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
35. В силу статті 611 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 230 ГК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
36. Статтею 12 Господарського кодексу України визначено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
37. Відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція) (пункт 1 Порядку).
38. Для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб`єктами підприємницької діяльності. Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку (пункт 7 Порядку).
39. Аналіз змісту Постанови №20 свідчить про те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
40. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
41. Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, Держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
42. Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулятивного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. На виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти, до яких належить Постанова №20.
43. Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18).
44. У зв`язку із наявністю у відповідача заборгованості за договором та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 року, між Головним Управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області (сторона 1), Департаментом фінансів в Донецькій області (сторона 2), ПАТ "Маріупольгаз" (сторона 3), ПАТ «Укртрансгаз» (сторона 4) та НАК "Нафтогаз України" (сторона 5) було укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету: від 13.03.2015 № 500/у на суму 541.448,80 грн, від 17.04.2015 № 854/у на суму 285.535,47 грн, від 15.05.2015 № 1053/у на суму 458.786,98 грн, від 17.06.2015 № 1377/у на суму 113.180,92 грн, від 16.07.2015 № 1580/у на суму 88.421,17 грн, від 18.08.2015 № 1742/у на суму 49.781,91 грн, від 14.09.2015 № 1878/у на суму 17.085,79 грн, від 15.10.2015 № 2086/у на суму 8.149,42 грн, від 23.11.2015 № 2593/у на суму 59.662,76 грн, від 17.12.2015 № 2950/у на суму 138.210,63 грн, від 21.01.2016 № 235/у на суму 68.671,71 грн.
45. На виконання вказаних спільних протокольних рішень було здійснено погашення заборгованості за передачу природного газу відповідно до укладеного договору, що підтверджується копіями платіжних доручень.
46. Підписавши спільні протокольні рішення, сторони змінили загальний порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані відповідно до договору. Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони в цій частині узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов`язань перед кредитором, які виникли на підставі договору. Таким чином, підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними саме в цій частині встановлюється інший (відмінний від загального) порядок розрахунків.
47. Судами попередніх інстанцій, з урахуванням висновку судового експерта № 805 за результатами проведення судової економічної експертизи від 22.12.2017, встановлено факт здійснення часткової оплати суми основного боргу. Водночас ПАТ "Маріупольгаз", за виключенням 138 210,63 грн, сплачених після відкриття провадження у справі № 905/30/16, не сплатив основний борг у сумі 3 482 787,69 грн: за лютий 2015 року - 652 019,41грн, за березень 2015 року - 572 950,90 грн, за квітень 2015 року - 1 978 016,05 грн, за травень 2015 року - 196 913,78 грн, за червень 2015 року - 82 887,55 грн. За таких обставин, зважаючи на відсутність належних доводів, які б спростовували зазначений обрахунок суми, яка підлягає стягненню з ПАТ "Маріупольгаз", відсутні підстави стверджувати, що суди першої і апеляційної інстанції дійшли помилкових висновків в цій частині.
48. Крім того, колегія суддів вважає, що помилковими є доводи скаржника про те, що суди безпідставно не взяли до уваги оновлений розрахунок позовних вимог АТ "Укртрансгаз", поданий разом з письмовими поясненнями 11.09.2018. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не взяв до уваги оновлений розрахунок позовних вимог позивача, оскільки він не підписаний особою, що його склала, як і не надано документального підтвердження повноважень такої особи, тому оновлений розрахунок позивача не може вважатись офіційним документом. Оскільки доводів на спростування зазначеного висновку суду касаційна скарга не містить, відсутні підстави стверджувати про допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права в цій частині.
49. Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
50. Зважаючи часткову сплату ПАТ "Маріупольгаз" суми основного боргу за спірним договором, суди дійшли висновку, що сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню, складає 256 203,80грн, а сума 3 % річних, що підлягає стягненню, складає 83 325,75 грн. Оскільки доводів чому обрахунок зазначених сум є помилковим скаржником не наведено, як і не міститься в матеріалах справи № 905/30/16, у колегії суддів відсутні підстави стверджувати про наявність підстав для скасування рішень судів у цій частині.
51. Водночас, ПАТ "Маріупольгаз" подав заяву від 23.06.2018 № 42юр про розстрочку виконання рішення у справі строком на один рік рівними платежами.
52. У ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини 1 і 5 статті 331 цього Кодексу).
53. На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
54. Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
55. Суд першої інстанції, задовольняючи частково клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення на 6 місяців з щомісячним платежем у сумі 816 496,32 грн, ураховував аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів відносно свого фінансового становища, розмір спірних нарахувань поряд із сумою основного боргу, зважав на встановлений договором порядок розрахунків, на який ПАТ "Маріупольгаз", в силу норм чинного законодавства, не може впливати, а також те, що транспортування газу за договором здійснювалося саме для задоволення потреб населення.
56. Оскільки питання щодо відстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який у свою чергу навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення на 6 місяців у справі № 905/30/16, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції задовольняючи відповідну заяву ПАТ "Маріупольгаз" допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, або "справедливого балансу" між сторонами, що може бути підставою для скасування рішень.
57. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що оскільки порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права скаржником доведено не було, як і не встановлено під час розгляду касаційної скарги, відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 905/30/16.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд
58. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
59. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. Беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 905/30/16 немає.
61. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розподіл судових витрат
62. Оскільки підстав для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 905/30/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ