№ 905/602/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/602/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (далі - ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», позивач) - не з`явилися,

відповідача - Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (далі - ПАТ «Донецькоблгаз», відповідач, скаржник)- не з`явилися,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» (далі - Фірма, ТОВ «ВКФ «Теплобуд») - Тарасова А.Є. (адвокат, посвідчення від 29.08.2018 №5132),

розглянув касаційну скаргу ПАТ «Донецькоблгаз»

на рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2019 (суддя Паляниця Ю.О.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 (головуючий - суддя Медуниця О.Є., судді: Білецька А.М., Чернота Л.Ф.)

зі справи № 905/602/19

за позовом ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»

до ПАТ «Донецькоблгаз»

про скасування актів перерахунку обсягів природного газу та визнання правильним певного об`єму спожитого природного газу,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фірма.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2019 року ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ «Донецькоблгаз» , в якому просило суд:

- скасувати акт перерахунку обсягів природного газу від 01.12.2018, складений начальником СРГУ та РГ Артемівського УГГ, яким ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», ГРП цех №4, визначено обсяг спожитого природного газу у період з 01.11.2018 року по 01.12.2018 року у розмірі 13606 куб.м;

- скасувати акт перерахунку обсягів природного газу від 01.12.2018, складений начальником СРГУ та РГ Артемівського УГГ, яким ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», цех 3-5, визначено обсяг спожитого природного газу у період з 01.11.2018 року по 01.12.2018 року у розмірі 861855 куб.м;

- скасувати акт перерахунку обсягів природного газу від 01.12.2018, складений начальником СРГУ та РГ Артемівського УГГ, яким ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», цех ЦБТ, визначено обсяг спожитого природного газу у період з 01.11.2018 року по 01.12.2018 року у розмірі 39474 куб.м;

- скасувати акт перерахунку обсягів природного газу від 01.01.2019, складений начальником СРГУ та РГ Артемівського УГГ, яким ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», ГРП цех 4, визначено обсяг спожитого природного газу у період з 01.12.2018 року по 01.01.2019 року у розмірі 16903 куб.м;

- скасувати акт перерахунку обсягів природного газу від 01.01.2019, складений начальником СРГУ та РГ Артемівського УГГ, яким ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», цех 3-5, визначено обсяг спожитого природного газу у період з 01.12.2018 року по 01.01.2019 року у розмірі 839846 куб.м;

- скасувати акт перерахунку обсягів природного газу від 01.01.2019, складений начальником СРГУ та РГ Артемівського УГГ, яким ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» , цех ЦБТ, визначено обсяг спожитого природного газу у період з 01.12.2018 року по 01.01.2019 року у розмірі 55766 куб.м;

- визнати правильним об`єм спожитого на промислові потреби ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» природного газу у період з 01.11.2018 по 01.12.2018 у розмірі 644,508 тис. куб. м;

- визнати правильним об`єм спожитого на промислові потреби ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» природного газу у період з 01.12.2018 по 01.01.2019 у розмірі 728,648 тис. куб. м.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору розподілу природного газу, укладеного шляхом подання 01.01.2017 ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» заяви-приєднання від 01.01.2017 № 08-/156/2017-Т до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) у частині визначення обсягу розподіленого природного газу на промислові потреби у період з листопада 2018 року по січень 2019 року.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.07.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2019: позовні вимоги задоволено частково; визнано правильним об`єм спожитого на промислові потреби ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» природного газу у період з 01.11.2018 по 01.12.2018 у розмірі 644,508 тис. куб. м; визнано правильним об`єм спожитого на промислові потреби ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» природного газу у період з 01.12.2018 по 01.01.2019 у розмірі 728,648 тис. куб. м; стягнуто з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» судовий збір в сумі 3 842 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами (а саме: складеними відповідно до пунктів 3, 4 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу та заявки-приєднання від 01.01.2017 №08-/156/2017-Т звітами про витрати природного газу за листопад, грудень 2018 року), що величина об`єму (обсягу) розподіленого (спожитого) природного газу на промислові потреби позивача у період з 01.11.2018 по 01.12.2018 (листопад 2018 року) становила 644,508 тис. куб. м, у період з 01.12.2018 по 01.01.2019 (грудень 2018 року) - 728,648 тис. куб. м. Позивачем у частині позовних вимог про визнання правильними зазначених об`ємів спожитого газу вірно обрано спосіб захисту, який передбачений пунктом 5.6 Типового договору розподілу природного газу та є ефективним.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що акти перерахунку обсягів природного газу за листопад, грудень 2018 року не є актами в розумінні статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та за своїми ознаками до таких актів не належать, складені оператором ГРМ у довільній формі та поза межами процедури, яка встановлена законодавством. Позовні вимоги у частині скасування таких актів не є ефективним способом захисту прав, що виключає підстави задоволення позову в цій частині.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ПАТ «Донецькоблгаз» просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 905/602/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовні вимоги у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги

4.1. Скаржник вважає, що застосований судами попередніх інстанцій спосіб захисту не є ефективним, оскільки жодних зобов`язань для ПАТ «Донецькоблгаз» не створює, а відтак не може вплинути на захист прав та інтересів позивача. На думку скаржника, рішення суду про задоволенню позову фактично є рішенням про встановлення факту, яке стосується виключно позивача. Водночас це рішення суду жодним чином не зобов`язує ПАТ «Донецькоблгаз» провести коригування вказаних обсягів. Тому єдиним належним способом захисту прав позивача тут міг бути лише такий спосіб - зобов`язати ПАТ «Донецькоблгаз» здійснити коригування обсягів газу. За загальним правилом, рішення суду має бути виконуваним і створювати юридичні наслідки. Проте рішення господарського і апеляційного суду таких властивостей не мають та жодним чином не призведуть до захисту інтересів позивача.

4.2. ПАТ «Донецькоблгаз» зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не звернуто увагу на те, що у ході обстеження вузлів обліку газу фахівцями ПАТ «Донецькоблгаз», у присутності представників підприємства, ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» висловлено низку зауважень та виявлено невідповідності змонтованого обладнання проектному рішенню та вимогам експлуатаційної документації заводу-виробника, серед яких: невідповідність значень геометричних розмірів та конфігурації ділянок вимірювального газопроводу значенням у наданій проєктній документації; відсутність співвісності ділянок газопроводу, що приєднуються до лічильника; відсутність системи дистанційної передачі даних; відсутність акта метрологічної атестації вузла обліку газу з відомостями про відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювання вузла обліку газу.

4.3. Скаржник вказує на те, що 05.11.2018 від ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат" надійшов лист № 11-6/57 з проханням: у зв`язку з початком опалювального періоду та на час розробки, погодження проєктної документації та приймання в експлуатацію реконструйованих вузлів обліку газу здійснювати облік природного газу з врахуванням фактичного часу роботи неопломбованого газоспоживаючого обладнання, відповідно до роздруківок коректора «Універсал», температурного графіку навколишнього середовища та встановленої потужності газоспоживаючого обладнання. Додатково, листом від 04.12.2018 №11-6/64, споживачем було надіслано перелік газоспоживаючого обладнання, що фактично використовувалося в роботі підприємства.

Таким чином, як стверджує скаржник, зважаючи на відсутність комерційного вузла обліку та на прохання ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», ПАТ «Донецькоблгаз», починаючи з листопада місяця 2018 року, змінило режим нарахування об`ємів природного газу: згідно з пунктом 4 глави 11 Кодексу ГРМ, об`єми розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунки проводяться за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації.

4.4. Також скаржник звертає увагу на те, що, незважаючи на безпідставне непідписання акта наданих послуг ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», здійснювалась оплата за надані послуги з транспортування природного газу за відповідні звітні періоди, на що вказує відсутність заборгованості за підприємством.

4.5. ПАТ «Донецькоблгаз» стверджує, що діяло згідно з вимогами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Кодексу ГРМ та на прохання споживача - задля зменшення можливих економічних збитків, завданих відсутністю комерційного вузла обліку газу.

4.6. Крім того, скаржник стверджує, що об`єми, запропоновані споживачем, не можуть бути дійсними, оскільки за відсутності комерційного ВОГ неможливо встановити реальні об`єми спожитого природного газу на промислові потреби.

5. Позиції інших учасників справи

5.1. Від Фірми 27.02.2020 до Касаційного господарського суду надійшло пояснення щодо касаційної скарги.

5.2. Фірма зазначає, що ані рішення Господарського суду Донецької області, ані постанова Східного апеляційного господарського суду не зобов`язують відповідача провести коригування невірно встановлених обсягів, а, отже, неврегульовано питання щодо способу повернення зайво нарахованих позивачу об`ємів природного газу, бо обсяги поставленого та розподіленого природного газу ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» у листопаді 2018 у обсязі 798 304 мЗ та у грудні 2018 у обсязі 788 906 мЗ були відображені у Газовому балансі України, який є закритим, і внесення коригування в нього минулими періодами чинним законодавством України не передбачено; тому, на думку Фірми, є неможливим. У зв`язку з цим Фірма зазначає, що залишається неврегульованим також питання щодо повної оплати вартості обсягів газу, які були повністю викуплені (сплачені) ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» та поставлені згідно з Газовим балансом України для потреб ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» у листопаді 2018 року в обсязі 798 304 мЗ (на суму 9 914 935,68 грн з ПДВ) та у грудні 2018 року в обсязі 788 906 мЗ (на суму 9 230 200,20 грн з ПДВ), заборгованість за які відображається у обліку як позивача, так і ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД», і на сьогоднішній день є непогашеною. Також Фірма вказує на те, що у випадку будь-якого коригування спожитих позивачем у листопаді/грудні 2018 року обсягів природного газу залишається відкритим питання вартості цього газу - на момент закупівлі та оплати його ТОВ "ВКФ "ТЕПЛОБУД" вартість газу була майже втричі вищою, ніж «сьогодні».

Враховуючи викладене, Фірма вважає, що застосований судами першої та апеляційної інстанцій спосіб захисту не є ефективним, бо не створює зобов`язань для відповідача, а, отже не призводить до потрібних результатів, юридичних наслідків і не дає найбільшого ефекту. Крім того, Фірма зазначає, що не враховано інтереси всіх сторін процесу, бо ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

5.3. ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» 28.02.2020 направило на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому, з огляду на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

5.4. ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» вказує на те, що: ПАТ «Донецькоблгаз» не надало під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій жодного доказу, який підтверджував би обставини, на які посилається скаржник у касаційній скарзі; скаржник не зазначив, які саме норми матеріального права порушені судами попередніх інстанцій.

5.5. ТОВ «ВКФ «Теплобуд» 13.03.2020 через канцелярію суду подало пояснення третьої особи щодо касаційної скарги, у якому, посилаючись на те, що спосіб захисту обраний позивачем у справі не є ефективним, вказав на те, що оскаржувані рішення та постанова не є виконуваними та такими, що не створюють юридичних наслідків.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» 01.01.2017 підписано заяву-приєднання №05/-156/2017-Т до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), згідно з якою, ознайомившись з умовами типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою від 30.09.2015 №2498 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, на офіційному сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет, відповідач приєднався до умов договору (персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу №56О000005BLH003).

6.2. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 типового договору останній є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою від 30.09.2015 № 2494 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

6.3. За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 2.1 типового договору розподілу природного газу).

6.4. Згідно з додатком № 2 до заяви-приєднання до умов типового договору про розподіл природного газу «Договірні обсяги транспортування природного газу на 2018 рік» сторони визначили, що оператор ГРМ здійснює протягом 2018 року транспортування природного газу замовнику для власного споживання у обсязі 9 270 тис. куб. м, зокрема, у листопаді - 950 тис. куб. м, грудні - 1 000 тис. куб. м.

6.5. За змістом пунктів 5.1, 5.2, 5.3 типового договору розподілу природного газу облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

6.6. За змістом пунктів 3, 4 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем періодом, за який по об`єкту споживача визначається загальний фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу, є календарний місяць. Споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період.

6.7. На підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об`єкту споживача оператор ГРМ забезпечує: 1) визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу; 2) переведення визначеного загального об`єму споживання (розподілу) природного газу в одиниці енергії (обсяг) відповідно до розділу XV цього Кодексу; 3) складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м. куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу; 4) передачу даних оператору ГТС про фактичний об`єм (м. куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС (пункт 5 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем).

6.8. Відповідно до пункту 5.6 зазначеного типового договору дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт/год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором. Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

6.9. Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.6 типового договору).

6.10. Заява-приєднання від 01.01.2017 №05/-156/2017-Т до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) містить персоніфіковані дані щодо споживача та його об`єкта, зокрема, перелік вузлів обліку та відповідні дані вузла обліку.

6.11. При цьому у оператора ГРМ відсутній комерційний вузол обліку природного газу, та відповідні дані для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу обліковувались на підставі даних споживача, а саме:

- обчислювача об`єму газу «Універсал-02», заводський номер 3603, рік випуску 2005, повірка 28.09.2017;

- обчислювача об`єму газу «Універсал-02», заводський номер 4748, рік випуску 2006, повірка 27.09.2018;

- обчислювача об`єму газу «Універсал-02», заводський номер 9899, рік випуску 2012, повірка 27.09.2018;

- лічильника газу турбінного G1600 ЛГ-К-200-1/30-0.63-1-Ех, заводський номер 10799, рік випуску 2012, повірка 27.06.2017;

- лічильника газу роторного G65 РГА-1/100-Ех, заводський номер 0024, рік випуску 2007, повірка 21.09.2017.

6.12. Відповідно до звітів про витрати природного газу по ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» за спірний період, за даними лічильників споживача (з урахуванням втрат) обсяг спожитого природного газу становив:

1) у листопаді 2018 року:

- котельня ЦБТ - 33,126 тис. куб. м [293,769 (показник лічильника станом на 01.12.2018) - 260,648 (обсяг спожитого природного газу у жовтні 2018 року) = 33,120 + 6 куб м (втрати)];

- ГРП - 4 - 10,984 тис. куб. м [10,902 (показник лічильника станом на 01.12.2018) - 0 (обсяг спожитого природного газу у жовтні 2018 року) = 10,902 + 0,082 куб. м (втрати)];

- ГРП 3/5 - 717,029 тис. куб. м [1224,262 (показник лічильника станом на 01.12.2018) - 507,248 (обсяг спожитого природного газу у жовтні 2018 року) = 717,014 + 0,015 куб. м (втрати)];

- будинок приїжджих - 0,735 тис. куб. м [21,369 (показник лічильника станом на 01.12.2018) - 20,648 (обсяг спожитого природного газу у жовтні 2018 року) = 0,721*1,02 (коефіцієнт корекції)];

- кафе «Гурман» - 0,047 тис. куб. м [6,736 (показник лічильника станом на 01.12.2018р.) - 6,690 (обсяг спожитого природного газу у жовтні 2018 року) = 0,046*1,02 (коефіцієнт корекції)].

Отже, за даними лічильників споживача обсяг спожитого у листопаді 2018 природного газу загалом становив 761,921 тис.куб.м, з яких: 644,508 тис.куб.м на промислові потреби.

2) у грудні 2018 року:

- котельня ЦБТ - 52,124 тис. куб. м [345,886 (показник лічильника станом на 01.01.2019р.) - 293,376 (обсяг спожитого природного газу у листопаді 2018 року) = 52,118 + 6 куб. м (втрати)];

- ГРП - 4 - 15,318 тис. куб. м [26,138 (показник лічильника станом на 01.01.2019) - 10,902 (обсяг спожитого природного газу у листопаді 2018 року) = 15,236 + 0,082 куб. м (втрати)];

- ГРП 3/5 - 748,918 тис. куб. м [2009,165 (показник лічильника станом на 01.01.2019) - 1224,262 (обсяг спожитого природного газу у листопаді 2018 року) = 784,903 + 0,015 куб. м (втрати)];

- будинок приїжджих - 0,912 тис. куб. м [22,254 (показник лічильника станом на 01.01.2019р.) - 21,369 (обсяг спожитого природного газу у листопаді 2018 року) = 0,885*1,03 (коефіцієнт корекції)];

- кафе «Гурман» - 0,046 тис. куб. м [6,781 (показник лічильника станом на 01.01.2019) - 6,736 (обсяг спожитого природного газу у листопаді 2018 року) = 0,045*1,03 (коефіцієнт корекції)].

Отже, за даними лічильників споживача обсяг спожитого у грудні 2018 природного газу загалом становив 853,318 тис.куб.м, з яких: 728,648 тис.куб.м на промислові потреби.

6.13. ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» направлено позивачу акт приймання-передачі від 01.12.2018 №1101, за змістом якого у листопаді 2018 року газорозподільним підприємством надано замовнику послугу з розподілу природного газу (код ДКПП 35.22) в обсязі 915,614 тис. куб. м, у тому числі за напрямками використання: на промислові потреби - 798,304 тис. куб. м, на виробництво теплової енергії для потреб населення та бюджетних організацій - 117,413 тис. куб. м.

6.14. Відповідно до відомостей додатку «Обсяг природного газу, визначений згідно з комерційними вузлами обліку газу та/або вимірювальних комплексів» до вказаного акта обсяг розподіленого природного газу становив (графа «всього по об`єкту»): «дом приїжджих» - 0,735 тис куб. м, «кафе «Гурман» - 0,047 тис. куб. м, «ГРП-4» - 13,606 тис. куб. м, «котельня ЦБТ» - 39,474 тис. куб. м, «ГРП 3/5» - 861,855 тис. куб. м, «Цех 2» - 0 тис. куб. м.

6.15. Одночасно, 01.12.2018 оператором ГРМ складені акти перерахунку обсягів природного газу, відповідно до яких, з посиланням на підпункт 4.1 пункту 4 глави 11 Кодексу газорозподільних систем, проведено перевірку технічного стану комерційного вузла обліку газу та правильності розрахунку витрат природного газу на комерційному вузлі обліку природного газу споживача та виявлено роботу комерційного вузла обліку та його складових частин в позаштатному режимі. У зв`язку із вказаним з 01.11.2018 по 01.12.2018 витрати газу по підприємству ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» обчислювались за номінальною потужністю газового обладнання (підпункт 4.1 пункт 4 глави 11 Кодексу ГРС) та становили на об`єктах «котельня ЦБТ» - 39,474 тис. куб. м, «ГРП 3/5» - 861,855 тис. куб. м, «ГРП-4» - 13,606 тис. куб. м.

6.16. У рахунку від 30.11.2018 №15333, виставленому оператором ГРМ, відображений обсяг розподіленого природного газу (код ДКПП 35.22) за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 на рівні 798,304 тис. куб. м на загальну суму 500 632,40 грн.

6.17. Крім того, відповідно до акта від 01.01.2019 №1395, який ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» було направлено позивачу, у грудні 2018 року газорозподільним підприємством надано замовнику послугу з розподілу природного газу (код ДКПП 35.22) в обсязі 913,576 тис. куб. м, у тому числі за напрямками використання: на промислові потреби - 788,906 тис. куб. м, на виробництво теплової енергії для потреб населення та бюджетних організацій - 124,67 тис. куб. м.

6.18. За змістом інформації, яка наявна у додатку «Обсяг природного газу, визначений згідно з комерційних вузлів обліку газу та/або вимірювальних комплексів» до вказаного акта, обсяг розподіленого природного газу становив (графа «всього по об`єкту»): «дім приїжджих» - 0,912 тис куб. м, «кафе гурман» - 0,046 тис. куб. м, «ГРП-4» - 16,985 тис. куб. м, «котельня ЦБТ» - 55,772 тис. куб. м, «ГРП 3/5» - 839,861 тис. куб. м, «Цех 2» - 0 тис. куб. м.

6.19. У подальшому оператором ГРМ були складені акти перерахунку обсягів природного газу, відповідно до яких, з посиланням на підпункт 4.1 пункту 4 глави 11 Кодексу газорозподільних систем, було проведено перевірку технічного стану комерційного вузла обліку газу та правильності розрахунку витрат природного газу на комерційному вузлі обліку природного газу споживача та виявлено роботу комерційного вузла обліку та його складових частин у позаштатному режимі. У зв`язку із зазначеним з 01.12.2018 по 01.01.2019 витрати газу по підприємству ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» обчислювались за номінальною потужністю газового обладнання (підпункт 4.1 пункт 4 глави 11 Кодексу ГРС), та становили на об`єктах: «ГРП-4» - 16,985 тис. куб. м, «котельня ЦБТ» - 55,772 тис. куб. м, «ГРП 3/5» - 839,861 тис. куб. м.

6.20. У рахунку від 31.11.2018 №15633, виставленому оператором ГРМ, відображений обсяг розподіленого природного газу (код ДКПП 35.22), за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 на рівні 788,906 тис. куб. м на загальну суму 494 738,74 грн.

6.21. За змістом листів від 10.01.2019 №11-6/2, від 22.01.2019 №11-6/6 ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» останнє від підписання вищезазначених документів відмовилося, та зазначило, що фактично використаний замовником обсяг природного газу для промислових потреб за листопад 2018 року становив 644,508 тис. куб. м, за грудень 2018 року - 728,648 тис. куб. м з урахуванням нормованих втрат при транспортуванні, що підтверджується звітами та показами газових лічильників та обчислювачів «Універсал» по об`єктах «котельня ЦБТ, «ГРП 3/5», «ГРП-4»; збільшення газорозподільним підприємством обсягу природного газу на 153,796 тис. куб. м у листопаді 2018 року та на 60,258 тис. куб. м у грудні 2018 року є безпідставним, оскільки вузли обліку газу замовника опломбовані, прилади обліку пройшли держповірку, вузли обліку працюють у робочому діапазоні, не перевищують мінімального та максимального споживання природного газу, приведені до стандартних умов.

Також, у названих листах позивач просив оператора ГРМ відкоригувати покази, віднесені до вказаних актів приймання-передачі послуги розподілу природного газу за листопад, грудень 2018 року та направити останні для підписання на адресу замовника.

6.22. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що 25.01.2016 між ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (споживач) та ТОВ «ВКФ «Теплобуд» (постачальник) укладено договір постачання природного газу №42/16Г-Э-100/16, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим договором.

6.23. На виконання вказаного договору постачальником та споживачем були підписані акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 №42/16Г-Э-100/16-11 за листопад 2018 року на суму 9914935,68 грн (798,304 тис. куб. м), від 30.12.2018 №42/16Г-Э-100/16-12 за грудень 2018 року на суму 9230200,20 грн (788,906 тис. куб. м).

6.24. Позивач вказані акти підписав із зауваженнями, а саме зазначив, що обсяг отриманого газу для промислових потреб у листопаді 2018 року складає 644,508 тис. куб. м, у грудні 2018 року - 728,648 тис. куб. м із врахуванням витрат при транспортуванні згідно з наданими газорозподільному підприємству звітами та показами газових лічильників та обчислювачів Універсал.

6.25. У своїх поясненнях ТОВ «ВКФ «Теплобуд» зазначає про те, що ним не встановлюється самостійно обсяг розподіленого та спожитого позивачем природного газу, у зв`язку з чим це питання повинно бути врегульовано між позивачем та відповідачем.

6.26. Розбіжності щодо визначення обсягу розподіленого природного газу у листопаді, грудні 2018 року на підставі вчиненого сторонами правочину врегульовано не було, що й стало, враховуючи приписи пункту 10 глави 2 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, пункту 5.6 типового договору розподілу природного газу, підставою для звернення з позовом ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» до суду.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

7.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

7.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування актів перерахунку обсягів природного газу та визнання правильним об`єму спожитого на промислові потреби природного газу у визначений позивачем період.

8.2. Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для здійснення розрахунку об`єму переданого (прийнятого) газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання є виявлення оператором ГРМ, зокрема, несправності лічильника газу, що сталось внаслідок пошкодження або позаштатного режиму роботи, яка встановлена за результатами проведення позачергової або експертної повірки та того, що у разі виявлення пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботи комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, оператором ГРМ складається відповідний акт про порушення за формою, встановленою Кодексом газорозподільних систем (далі - КГС; Кодекс), на підставі якого, у разі його задоволення комісією, складається акт - розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Встановивши: відсутність доказів проведення відповідачем у листопаді - грудні 2018 перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку позивача; відсутність жодного акта обстеження комерційних вузлів обліку споживача, доказів проведення позачергових або експертних повірок комерційних ВОГ чи їх складових та складання на їх підставі актів про порушення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у ПАТ «Донецькоблгаз» підстав для здійснення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу або зміни режиму нарахування ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат».

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини (порушення), на які посилається відповідач як на позаштатну ситуацію, яка унеможливлює використання відповідного вузла обліку як комерційного та стала причиною зміни з листопада 2018 режиму нарахування позивачу об`ємів природного газу згідно з пунктом 4 глави XI КГС, не стосуються пошкодження вузлів обліку чи роботи їх у позаштатному режимі та не передбачені главою 2 розділу ХІ КГС як можливі підстави для здійснення перерахунку об`єму природного газу.

За таких обставин, з огляду на те, що: відповідач не довів як правомірності здійснення ним перерахунку об`ємів спожитого позивачем у листопаді, грудні 2018 року природного газу, так і обставин, які не дозволяють використовувати при визначенні відповідних об`ємів покази приладів обліку позивача, тобто визначення об`ємів позивачем у звичайному режимі, а ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» доведено належними, допустимими та достатніми доказами правильні об`єми спожитого ним протягом спірного періоду природного газу, суди попередніх інстанції дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання правильними об`ємів спожитого позивачем природного газу у період за листопад та грудень 2018 року.

8.3. Проте, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, та суд апеляційної інстанції, залишаючи його без змін, не врахували такого.

8.4. Статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

8.5. Відповідно до статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

8.6. Верховний Суд звертає увагу на те, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

8.7. Верховний Суд враховує, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина другої статті 5 ГПК України).

8.8. Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права [пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)].

8.9. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

8.10. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

8.11. Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

8.12. Заявлений же у даній справі позов у частині визнання правильним об`єму спожитого на промислові потреби природного газу у визначений позивачем період фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (визначення об`єму газу спожитого позивачем) та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача.

8.13. Вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18).

8.14. Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

8.15. Звертаючись до суду з вимогою у частині щодо визнання правильним об`єму спожитого на промислові потреби природного газу, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом точного об`єму спожитого газу за певний період та відсутності права у ПАТ «Донецькоблгаз» права на одержання плати за газ у більшому об`ємі, ніж визначений відповідачем.

8.16. Заявлена позивачем у цій справі вимога про визнання правильним об`єму спожитого на промислові потреби природного газу не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

8.17. З огляду на викладене Верховний Суд доходить висновку про те, що вимога позивача у цій справі у частині визнання правильним об`єму спожитого на промислові потреби природного газу не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача. За таких обставин суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про можливість розгляду таких вимог у господарському суді. Касаційний господарський суд доходить висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог та про закриття провадження у цій справі у вказаній частині на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість справи господарському суду (стаття 20 ГПК України).

Також Верховний Суд зазначає, що спори про визнання правильним об`єму спожитого на промислові потреби природного газу не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.

8.18. Що ж до позовних вимог про скасування актів-перерахунків обсягів природного газу за листопад, грудень 2018 року, то суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в їх задоволенні, з огляду на те, що ці акти не є актами в розумінні статті 20 ГПК України, яка кореспондується з положеннями статті 16 ЦК України, та за своїми ознаками до таких актів не належать, оскільки безпосередньо не створюють обов`язків для сторін, складені оператором ГРМ у довільній формі та поза межами процедури, яка встановлена законодавством, тому скасування таких актів не є ефективним способом захисту прав, який не передбачено ані Законом, ані договором, що виключає підстави задоволення позову в цій частині.

8.19. За таких обставин касаційна скарга ПАТ «Донецькоблгаз» підлягає частковому задоволенню, з мотивів наведених у розділі 8 цієї постанови, а доводи ПАТ «Донецькоблгаз», викладені у касаційній скарзі, та Фірми приймаються судом касаційної інстанції, з урахуванням мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

8.20. Доводи ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», викладені у відзиві на касаційну скаргу щодо обґрунтованості та законності рішень попередніх інстанцій, спростовуються з огляду на наведене у розділі 8 цієї постанови.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Пунктом 5 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що cуд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

9.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

9.3. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 231 цього Кодексу (частина перша статті 313 ГПК України).

9.4. Оскільки місцевим та апеляційним господарськими судами неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права під час розгляду справи, Касаційний господарський суд доходить висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПАТ «Донецькоблгаз», скасування судових рішень попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та про закриття провадження у цій частині у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, а в іншій частині оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

10. Судові витрати

10.1. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 301 308 313 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 905/602/19 скасувати у частині задоволення позовних вимог.

3. Провадження у справі № 905/602/19 у частині задоволення позовних вимог закрити.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 905/602/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко