ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 906/344/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 (головуючий суддя Алданова С. О., судді Владимиренко С. В., Корсак В. А.)
у справі № 906/344/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод трансмаш"
до Міністерства юстиції України, Малого приватного підприємства "Мета",
третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північний лідер",
третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Надія Сергіївна,
про визнання незаконним та скасування наказу,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод трансмаш" (далі - ТОВ "Коростенський завод трансмаш", Позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, Відповідач-1) та Малого приватного підприємства "Мета" (далі - МПП "Мета", Відповідач-2) про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.06.2020 № 2002/5 "Про задоволення скарги".
2. Позов обґрунтовано тим, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України від 16.06.2020 № 2002/5 суперечить пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно" та абзацу 5 пункту 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553) (далі - Порядок № 1127).
3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.04.2021 позовну заяву ТОВ "Коростенський завод трансмаш" до Міністерства та МПП "Мета" про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.06.2020 № 2002/5 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Рішення мотивовано тим, що Позивачем, як під час розгляду Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства (далі - Комісія) скарги на рішення державного реєстратора, так і в ході розгляду даної справи, не надано доказів, які б підтверджували правові підстави збільшення площі об`єкта нерухомого майна, зареєстрованого на праві власності за ТОВ "Коростенський завод трансмаш" на підставі оскаржуваних рішень приватного нотаріуса Тимошенко Н. С. від 18.02.2020 № 51194532, № 51196016, а без з`ясування питання на якій правовій підставі здійснено реєстрацію збільшеної площі об`єкта нерухомого майна, неможливо встановити обставини, чи подано заявником необхідні документи для державної реєстрації права власності, зокрема, документи, які відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Суд також врахував те, що Позивач "вживав право на зло", оскільки дії з укладення 04.06.2021 Договорів купівлі-продажу з відстроченням платежів, за якими відчужено спірне майно, тобто у день складення висновку Комісії, та в подальшому повернення цього ж майна до Продавця (Позивача) 08.08.2021 (шляхом укладення Договорів купівлі-продажу з відстроченням платежів), свідчать про спрямованість таких дій виключно на створення обставин, передбачених пунктом 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а не настання реальних наслідків вчинення правочинів.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 16.06.2020 № 2002/5 "Про задоволення скарги". Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод трансмаш" судові витрати.
7. Постанову мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного наказу не було дотримано, встановленого актами законодавства, місячного строку розгляду скарги МПП "Мета", а також порушено імперативні приписи пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно" щодо відмови у задоволенні скарги, враховуючи те, що на момент прийняття наказу за результатом розгляду скарги МПП "Мета" вже було здійснено державну реєстрацію оскаржуваного права за іншою особою - ТОВ "Каро" Фітнес Центр", яка не зазначена у рішенні державного реєстратора, щодо якої здійснювався розгляд скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-1
8. Мін`юст подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 скасувати, і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021.
9. Підставою касаційного оскарження Мін`юст зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положення пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки відсутній висновок Верховного Суду у питанні застосування цієї норми права у подібних правовідносинах з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства добросовісності та розумності, виходячи із встановлених у цій справі обставин зловживання правом і використання цивільно-правових угод всупереч їх призначенню, а лише для створення юридично-значимих наслідків, визначених пунктом 2 частини восьмої статті 37 вказаного Закону.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
10. ТОВ "Коростенський завод трансмаш" направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому заперечило доводи скарги щодо відсутності правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, у зв`язку з чим просило залишити скаргу без задоволення. Крім того, просило винести окрему ухвалу відносно Мін`юсту, який, не зважаючи на чисельну практику Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, безпідставно звертається з касаційними скаргами, витрачаючи на це бюджетні кошти.
11. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу Міністерства не надходили.
Фактичні обставини справи встановлені судами
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.01.2020 № 50661951, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Чуловським В. А., проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Коростенський завод трансмаш" на нежитлове приміщення: частину будівлі головного корпусу площею 4 231,0 кв. м та склади-гаражі площею 781,9 кв. м, загальною площею 5 012,9 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Коростень, Білокоровицьке шосе, буд. 8, з відкриттям у Державному реєстрі прав розділу на зазначений об`єкт нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1980435818107) та внесенням відповідного запису про право власності за № 35046012.
13. В подальшому, на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2020 № 51194532 та № 51196016, приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н. С., внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна, проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Коростенський завод трансмаш" на нежитлове приміщення загальною площею 3 391,4 кв. м та нежитлове приміщення загальною площею 6 299,1 кв. м, які розташовано за адресою: м. Коростень, Білокоровицьке шосе, буд. 8, з відкриттям у Державному реєстрі прав розділів на зазначені об`єкти нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033782618107, 2033852318107) та внесенням відповідних записів про право власності за № 35544216 та № 35542820. При цьому запис про право власності за № 35046012 погашено, а розділ № 1980435818107 закрито.
14. 02.03.2020 МПП "Мета" звернулось до Комісії зі скаргою на рішення державного реєстратора, в якій просило:
- провести перевірку правомірності прийнятих державним реєстратором приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н. С. рішень від 18.02.2020 № 35542820 та № 35544216;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 35542820 та № 35544216 від 18.02.2020, прийнятих приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н. С.;
15. Скаргу мотивовано тим, що МПП "Мета" є власником об`єктів нерухомого майна площею 8 420,4 кв. м за адресою: Білокоровицьке шосе, буд. 8, м. Коростень Житомирська область, відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 20.05.1999 між МПП "Мета" та Українсько-Естонським спільним підприємством "Анастасія", про що 26.07.1999 Коростенським бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради видано реєстраційне посвідчення та здійснено запис в реєстрову книгу № 1, за реєстровим номером № 67.
16. За даними інформаційної довідки від 17.01.2020 за № 196670686, на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Чуловським В. А., та зареєстрованого в реєстрі за № 25, ТОВ "Коростенський завод трансмаш" придбало у ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" частину предмета іпотеки - частину будівлі головного корпусу (літ. "А"), склади-гаражі (літ. "Г"), загальною площею 5 004,9 кв. м, що знаходяться за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, Білокоровицьке шосе, буд. 8, без виділення під цими будівлями частини земельної ділянки з присвоєнням їй окремого кадастрового номера.
17. Втім, земельна ділянка площею 1,6031 га, яка розташована за адресою: м. Коростень, Білокоровицьке шосе, 8, кадастровий номер 1822384400:08:000:0103, була викуплена (придбана) МПП "Мета" на прилюдних торгах та 02.12.2013 на неї зареєстровано право власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.12.2013 № НВ-1800736772013.
Таким чином, станом на 18.02.2020 у ТОВ "Коростенський завод трансмаш" знаходилась у власності лише частина будівлі головного корпусу (літ. "А"), склади-гаражі (літ. "Г"), загальною площею 5 012,9 кв. м, які знаходяться за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, Білокоровицьке шосе, буд. 8.
18. За результатами розгляду скарги, Комісією 04.06.2020 складено Висновок, відповідно до якого рекомендовано скаргу МПП "Мета" від 28.02.2020 задовольнити у повному обсязі та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2020 № 51194532 та № 51196016, прийняті приватним нотаріусом Тимошенко Н. С.
19. Зазначений Висновок обґрунтовано тим, що приватним нотаріусом Тимошенко Н. С. на підставі оскаржуваних рішень здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ "Коростенський завод трансмаш" на дві нежитлові будівлі площею 3 391,4 кв. м та 6 299,1 кв. м, що утворилися внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна - частини будівлі головного корпусу площею 4 231 кв. м та складів-гаражів площею 781,9 кв. м, загальною площею 5 012,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Коростень, Білокоровицьке шосе, буд. 8. Тобто, в наслідок поділу об`єкта нерухомого майна площа цього майна збільшилася з 5 012,9 кв. м до 9 690,5 кв. м. Однак, приватним нотаріусом Тимошенко Н. С. здійснено державну реєстрацію прав № 35542820, № 35544216 за ТОВ "Коростенський завод трансмаш" без подання заявником документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та підтверджують присвоєння таким об`єктам нерухомого майна адреси. Такі обставини, за доводами Висновку, свідчать про те, що оскаржувані рішення прийнято приватним нотаріусом Тимошенко Н. С. з порушенням приписів пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону, пункту 54 Порядку № 1127, за наявності підстави для відмови в державній реєстрації прав, визначеної пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
20. На підставі Висновку Комісії, Мін`юстом 16.06.2020 видано наказ № 2002/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено скаргу МПП "Мета" від 28.02.2020 у повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2020 № 51194532 та № 51196016, прийняті приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н. С.; виконання наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.
21. Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач вказував на те, що під час прийняття наказу № 2002/5 Відповідачем-1 було порушено приписи Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку №1127, Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128), що є підставою для скасування наказу №2002/5.
22. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що Позивачем для державної реєстрації права власності об`єктів нерухомого майна, створених шляхом поділу, було подано Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.01.2020, за умовами якого Покупцем (Позивачем) набуто право власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема, частину будівлі головного корпусу, загальною площею 4 321,0 кв. м, та склади-гаражі, загальною площею 781,9 кв. м, що знаходяться за адресою: Житомирська область, м. Коростень, Білокоровицьке шосе, буд. 8, та технічні паспорти на новоутворені об`єкти нерухомого майна, що утворилися в результаті поділу, станом на 14.02.2020, з яких вбачається, що головний корпус по Білокоровицькиму шосе, буд. 8 у м. Коростені Житомирської області знаходиться в літ. "А" та має площу 6 299,1 кв. м, яка складається з житлової (основної) площі 6 121,2 кв. м та допоміжної (підсобної) площі 177,9 кв. м, і має два поверхи; головний корпус по Білокоровицькому шосе, буд. 8, в м. Коростені Житомирської області знаходиться в літ. "А" та має площу 3 391,4 кв. м, яка складається житлової (основної) площі 3 286,4 кв. м та допоміжної (підсобної) площі 105,0 кв. м, і має два поверхи; склад-гараж по Білокоровицькому шосе, буд. 8 у м. Коростені Житомирської області знаходиться в літ. "Г" та має площу 781,9 кв. м.
23. Отже, Позивачем для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу, не було надано правовстановлюючих документів на частину нерухомого майна, загальною площею 4 677,6 кв. м, на яку (площу) таке майно збільшилося в результаті поділу.
24. Крім цього, відхиляючи доводи Позивача щодо порушення Відповідачем-1 пункту 2 частини восьмої статі 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд першої інстанції виходив з того, що укладені 04.06.2020 між ТОВ "Каро" Фітнес Центр" та ТОВ "Коростенський завод трансмаш" Договори купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстроченням платежу, за якими нерухоме майно відчужено на користь ТОВ "Каро" Фітнес Центр", з реєстрацією за останнім права власності у державному реєстрі, призвело до зміни особи щодо якої розглядалась скарга. Проте такі правочини вчинено цими сторонами "про людське око" без реального наміру змінити власника, оскільки 08.08.2021 між ТОВ "Коростенський завод трансмаш" та ТОВ "Каро" Фітнес центр" знов укладено Договори купівлі-продажу з відстроченням платежу, за якими спірне нерухоме майно було відчужено (повернуто) до ТОВ "Коростенський завод трансмаш", що не відповідає загальним принципам добросовісності та розумності, а також свідчить про зловживання правом з метою використання приватно-правового інструментарію для створення обставин, передбачених пунктом 2 частини восьмої статі 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та відсутність об`єктивних обставин для відмови у задоволенні скарги, а отже відсутність порушеного права Позивача оскаржуваним наказом, який підлягає захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим у позові відмовлено.
25. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що Мін`юстом, у порушення вимог чинного законодавства, належним чином не досліджено обставини даної скарги шляхом перевірки відомостей, що містяться у Державних реєстрах, і зокрема, наявності державної реєстрації права власності за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, в результаті чого неправомірно задоволено скаргу МПП "Мета" за наявності обставин, що зумовлювали обов`язкову відмову в задоволенні скарги, оскільки на момент прийняття Мін`юстом оскаржуваного наказу, було здійснено державну реєстрацію права власності за іншою особою - ТОВ "Каро" Фітнес центр", ніж зазначена у рішення державного реєстратора (ТОВ "Коростенський завод трансмаш"), щодо якого розглядалася скарга, а наявність такої інформації, в силу імперативних приписів пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги.
26. Окрім зазначеного, суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення пункту 4, абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1128, статті 20 Закону України "Про звернення громадян", вказав на те, що рішення за результатами розгляду скарги МПП "Мета" у формі наказу прийнято з порушенням місячного терміну, у зв`язку з чим дійшов висновку, що встановлені порушення в сукупності підтверджують протиправність оскаржуваного наказу Мін`юста від 16.06.2020 № 2002/5, що є підставою для його скасування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
27. В силу приписів частин першої - третьої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
28. Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.
29. Предметом спору у даній справі є оскарження наказу Мін`юсту від 16.06.2020 № 2002/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено скаргу МПП "Мета" від 28.02.2020 на рішення приватного нотаріуса Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н. С. від 18.02.2020 № 51194532 та № 51196016, на підставі яких зареєстровано право власності ТОВ "Коростенський завод трансмаш" на дві нежитлові будівлі площею 3 391,4 кв. м та 6 299,1 кв. м, розташованих за адресою: м. Коростень, Білокоровицьке шосе, буд. 8.
30. Положеннями частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
31. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
32. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав урегульовано положеннями статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
33. Згідно з частиною 9 статті 37 цього Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
34. Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію).
35. Суд апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції вірно встановив, що 04.06.2020 Колегією здійснено розгляд скарги МПП "Мета" та складено Висновок, яким рекомендовано скаргу задовольнити у повному обсязі, а 16.06.2020 прийнято оспорюваний наказ Мін`юсту щодо задоволення скарги МПП "Мета".
36. Втім, 04.06.2020 ТОВ "Коростенський завод трансмаш" на підставі Договорів купівлі-продажу відчужило нерухоме майно (рішення щодо реєстрації якого оскаржено МПП "Мета") на корись ТОВ "Каро" Фітнес центр", у зв`язку з чим відбулася державна реєстрація права власності на таке майно за іншою особою - ТОВ "Каро" Фітнес центр".
37. Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.
38. Отже, у разі настання визначених законодавством умов Мін`юст зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє (або вчиняє їх неправомірно), це може стати предметом судової перевірки.
39. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що, на момент прийняття Мін`юстом рішення про задоволення скарги, існувала обставина, яка в силу прямої вказівки закону підлягала перевірці за даними розміщеними в Державних реєстрах, та у разі встановлення якої, виключалась можливість задоволення скарги в силу прямої законодавчої заборони, встановленої пунктом 2 частини восьмої статті 37 вказаного Закону.
40. Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, щодо необхідності надання оцінки діям ТОВ "Коростенський завод трансмаш" при відчуженні майна (зареєстрованого за ним на підставі оскаржуваних МПП "Мета" рішень державного реєстратора (нотаріуса)) за Договорами купівлі- продажу від 04.06.2020 на користь ТОВ "Каро" Фітнес центр" з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства добросовісності та розумності, оскільки у спірних правовідносинах не підлягають дослідженню обставини правомірності чи неправомірності укладення цивільно-правових угод, які призвели до зміни особи, яка зазначена у рішенні державного реєстратора, що оскаржується. При цьому існуючий спір про право між заявником скарги (МПП "Мета") та особою, щодо якої проведено державну реєстрацію прав, може бути вирішений виключно в судовому порядку, проте поза межами даного спору.
41. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції вірно встановив характер спірних правовідносин та правильно застосував положення пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у спірних правовідносинах.
42. Отже, доводи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаних ним норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки скаржником не враховано характер спірних правовідносин у цій справі, а також матеріальний закон, який регулює такі правовідносини.
43. У зв`язку з викладеним у Верховного Суду відсутні й підстави для формування правового висновку з порушеного скаржником питання.
44. Суд також відхиляє доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, щодо наявності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, оскільки у вказаних у відзиві постановах Верховним Судом встановлено обставини, відмінні, від тих, які встановлено в оскаржуваному судовому рішенні суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається.
45. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив даний спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують, тому підстав для її зміни чи скасування немає.
46. Щодо вимоги Позивача, викладеної у відзиві на касаційну скаргу, про винесення окремої ухвали відносно Мін`юсту, то Верховний Суд її відхиляє виходячи з такого.
47. Права учасників справи визначені у статті 42 ГПК України, серед яких такого права як вимагати від суду постановити окрему ухвалу відносно іншого учасника справи, не передбачено.
48. За приписами статті 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (ч. 1). Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2). В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5). Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню (ч. 6).
49. Отже, окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.
50. За своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних вказівок особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
51. Водночас, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункт 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц).
52. Таким чином, Верховний Суд не вбачає правових підстав для постановлення окремої ухвали, з підстав передбачених статтею 246 ГПК України, з огляду на те, що право учасника справи подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, визначено положеннями статті 287 ГПК України.
Висновки Верховного Суду
53. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
54. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
55. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає, отже у задоволенні касаційної скарги з зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження слід відмовити.
Щодо судових витрат
56. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 906/344/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Суховий
Судді: І. Берднік
В. Зуєв