№ 906/69/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/69/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивачки за первісним позовом (відповідачки 1 за зустрічним позовом) -Лященко А.М.,

відповідачки 1 за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом)- Cірої А.В.,

відповідач 2 за первісним позовом (третьої особи 2 за зустрічним позовом) - не з`явились,

відповідача 3 за первісним позовом (третьої особи 1 за зустрічним позовом) - не з`явились,

відповідачки 2 за зустрічним позовом - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 (головуючий суддя - Гудак А.В., судді: Олексюк Г.Є., Мельник О.В.), рішення від 29.05.2024 та додаткове рішення від 06.06.2024 Господарського суду Житомирської області (суддя Вельмакіна Т.М.)

у справі №906/69/23

за первісним позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_3 ,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест"

про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі, акта приймання-передачі частки, стягнення (витребування з володіння) частки в статутному капіталі, скасування державної реєстрації (з урахуванням заяви від 20.03.2023 про зміну предмета позову)

та за зустрічним позовом ОСОБА_2

до 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_4 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест",

2. ОСОБА_3

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статному капіталі, визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - також ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - також ОСОБА_3 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" (далі також - ТОВ "Трейд Логіст Інвест"), в якому, з урахуванням заяви від 20.03.2023 про зміну предмета позову, просила:

(1) визнати недійсним договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладений 04.11.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Житомирської області Качан В. О. за р.№5452 та акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладений 04.11.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , засвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Житомирської області Качан В.О. за р. №5453, №5454;

(2) стягнути (витребувати з володіння) ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" у розмірі 30% статутного капіталу ТОВ "Трейд Логіст Інвест" загальною вартістю 300 000 грн;

(3) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 05.11.2022, 10:13:16, 1003071070004001849, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, ОСОБА_5 , Новоград-Волинська державна нотаріальна контора.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір дарування порушує права позивачки, оскільки ОСОБА_2 діяла недобросовісно, зловживаючи своїми правами на шкоду правам ОСОБА_1 , так як відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "Тейд Логіст Інвест" за вказаним договором було здійснено після того, як ця частка вже була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 03.10.2022, тобто на час укладення оспорюваного договору дарування ОСОБА_2 вже не володіла тими майновими правами, які дарувала.

1.3. ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Житомирської області із зустрічною позовною заявою, в якій просила:

(1) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладений 03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 ;

(2) визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладений 03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 , та посвідчений 05.10.2022 приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А. за №1266, 1267.

1.4.Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відчуження ОСОБА_4 як представником ОСОБА_2 частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" у розмірі 30% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 300 000 грн відбулось без волевиявлення (згоди) позивачки за зустрічним позовом на укладення такого правочину, а також за ціною 150 000 грн, що є меншою від номінальної вартості частки в статутному капіталі товариства в розмірі 300 000 грн. Також позивачка за зустрічним позовом стверджує, що (1) не отримувала від ОСОБА_1 і ОСОБА_4 коштів за відчужену частку в статутному капіталі товариства; (2) не надавала заяву на підтвердження дії довіреності від 11.03.2022 за реєстраційним №1063, як це передбачено частиною 18 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 "Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (далі - постанова КМУ №164), тому нотаріус безпідставно та неправомірно засвідчив акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, на підставі якого її було протиправно позбавлено майна; (3) оскаржуваний правочин має наслідком позбавлення її права власності на майно у вигляді корпоративних прав.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Згідно зі статутом ТОВ "Трейд Логіст Інвест" (нова редакція), затвердженим протоколом загальних зборів учасників від 07.07.2020 №2, засновниками товариства є: ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 40%, ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 30%, ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 30%.

2.2.Відповідно до пунктів 8.1-8.2 статуту учасник товариства може за згодою решти учасників відступити шляхом продажу свою частку (частину) одному чи кільком учасникам товариства або третім особам. Учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства, а також третім особам.

2.3.11.03.2022 ОСОБА_2 видала ОСОБА_4 нотаріально посвідчену довіреність, якою ОСОБА_4 уповноважила представляти інтереси ОСОБА_2 у будь-яких установах, організаціях та підприємствах, незалежно від їх організаційної форми та підпорядкованості, в органах місцевої влади та самоврядування та їх структурних підрозділах будь-якого рівня та будь-якої направленості, органах нотаріату, правоохоронних органах, перед усіма фізичними та юридичними особами, перед усіма третіми особами, в тому числі перед державними, господарськими, адміністративними та іншими установами та організаціями, з питань розпорядження /продажу, відступлення/ за ціною та на умовах за їх розсудом належною позивачу часткою статутного капіталу як учасника ТОВ "Трейд Логіст Інвест" (ідентифікаційний код 41943838) з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими відповідачу-1 як учаснику товариства установчими документами товариства та чинним законодавством. Для чого уповноваженому представнику надається право: розписуватись від імені відповідача 1 на документах, в тому числі підписувати заяви, зокрема заяви про сімейний стан відповідача 1 та про належність відповідачу 1 вищевказаної частки статутного капіталу на праві особистої приватної власності, підписувати заяви про вихід зі складу засновників ТОВ, укласти та підписати договір купівлі-продажу частки статутного капіталу, акт прийому-передачі, подавати будь-які довідки та документи, які стосуються виконання цієї довіреності, брати участь у загальних зборах підприємства від імені відповідача 1 з правом голосу, підписувати рішення (протоколи) засновників ТОВ, установчі документи, зміни та доповнення до статуту ТОВ (нову редакцію), реєструвати їх у встановленому законом порядку у відповідному органі державної реєстрації, здійснити необхідні грошові розрахунки, одержувати всі необхідні довідки та документи, одержувати інформацію про діяльність ТОВ, розпоряджатися (продати, відступити) належною відповідачу 1 часткою статутного капіталу ТОВ за ціну та на умовах за їх розсудом, одержувати належні відповідачу 1 гроші, а також вчиняти будь-які інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень, які належало б виконувати відповідачу 1 особисто, якби вона особисто займалася цим питанням, та які на думку представників будуть доцільними для правильного і ефективного виконання довіреності.

2.4.Довіреність надана терміном дії на один рік і зберігає чинність до 11.03.2023, якщо раніше зазначеного строку не буде відповідачем 1 скасована в передбаченому для того законом порядку, про що представник буде повідомлений письмово.

2.5.Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. та зареєстрована в реєстрі за №1063.

2.6.03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності учасника ТОВ "Трейд Логіст Інвест" ОСОБА_2 від 11.03.2022, посвідченої приватним нотаріусом Житомирської районного нотаріального округу Демецькою С.Л. та зареєстрованою в реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.

2.7.Згідно з договором продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність вклад номінальною вартістю 300 000 грн, що становить 30% у статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", статутний капітал якого складає 1 000 000 грн, та зобов`язується здійснити всі необхідні дії для внесення змін до установчих документів та проведення їх державної реєстрації у відповідності із законодавством України.

2.8.Відповідно пункту 2 договору вклад, що відчужується продавцем, становить 30% статутного капіталу товариства, що складає 300 000 грн. Вклад, що відчужується, сплачений продавцем повністю та належить йому на праві власності, на підставі статуту ТОВ "Трейд Логіст Інвест".

2.9.Пунктом 3 договору сторони узгодили, що продаж здійснюється за ціною 150 000 грн. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за відчужувану частку в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" до підписання цього договору та відсутність по відношенню один до одного будь-яких претензій фінансового характеру.

2.10.В результаті придбання частки за цим договором, покупець отримує у власність 30% статутного капіталу товариства, номінальною вартістю 300 000 грн (пункт 4 договору).

2.11.Пунктом 7 договору сторони підтвердили, що вони не визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними; укладання договору відповідає їхнім інтересам; волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їхній внутрішній волі; умови договору зрозумілі, і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.

2.12.Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. Після укладення даного договору до установчих документів товариства повинні бути внесені відповідні зміни, оформлені у встановленому чинним законодавством порядку (пункт 8 договору).

2.13.Згідно з пунктом 9 договору право власності покупця на вклад, зазначений в пункті 2 цього договору, виникає з моменту підписання договору з необхідністю подальшої державної реєстрації змін та доповнень до статуту товариства або нової редакції статуту товариства, що містить відповідні зміни.

2.14.Відповідно до пункту 10 договору підписання сторонами даного договору свідчить про те, що передача-приймання відчужуваного вкладу товариства відбулась. З метою внесення змін до установчих документів сторони мають підписати акт прийому-передачі частки в статутному капіталі товариства та нотаріально посвідчити цей акт.

2.15.03.10.2022 на виконання вказаного договору складений акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" (додаток до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" від 03.10.2022), згідно з яким ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності учасника ТОВ "Трейд Логіст Інвест" ОСОБА_2 від 11.03.2022, посвідченої приватним нотаріусом Житомирської районного нотаріального округу Демецькою С.Л. та зареєстрованою в реєстрі за №1063, передала, а ОСОБА_1 прийняла частку в статутному капіталі товариства в обсязі 30% відсотків статутного капіталу товариства, номінальною вартістю 300 000 грн. У цьому акті зазначено, що вказана частка в статутному капіталі товариства передається покупцю згідно з умовами договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" від 03.10.2022.

2.16.Вказаний акт приймання-передачі підписаний ОСОБА_4 , яка діє на підставі довіреності та ОСОБА_1 05.10.2022 акт посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Лінкевич Б.А. та зареєстровано в реєстрі за №1266, 1267.

2.17.Згідно з розпискою від 03.10.2022 ОСОБА_4 , діючи на підставі довіреності від 11.03.2022 учасника ТОВ "Трейд Логіст Інвест" ОСОБА_2 , отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 150 000 грн за вклад в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест".

2.18.03.10.2022 загальними зборами учасників (власників) ТОВ "Трейд Логіст Інвест" за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 від імені ОСОБА_2 надано, зокрема, згоду та затверджено продаж частки учасника ОСОБА_2 в статутному капіталі товариства у розмір 30 (тридцяти) відсотків та затверджено вибуття учасника ОСОБА_2 зі складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням нею частки в статутному капіталі товариства. Уповноважили ОСОБА_1 на внесення змін від імені товариства в ЄДРЮОФОП та громадських формувань.

2.19.14.10.2022 довіреність ОСОБА_2 , видану ОСОБА_4 , скасовано за заявою ОСОБА_2 від 14.10.2022 за реєстраційним №4571 про скасування довіреності.

2.20.15.12.2022 начальником Відділу державної реєстрації ЦНАП Новоград-Волинської (Звягельської) міської ради - державним реєстратором Белявською Т.В. відмовлено у державній реєстрації по заяві "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо ТОВ "Трейд Логіст Інвест" на підставі пунктів 10.3, 10.4 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

2.21. ОСОБА_1 з`ясувала, що 04.11.2022 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдарованим) укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Житомирської області Качан В. О. за р. №5452, відповідно до якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняв частку в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" у розмірі 30% статутного капіталі товариства загальною вартістю 300 000 грн з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику ТОВ "Трейд Логіст Інвест".

2.22.Згідно з пунктом 2.1 договору право власності у обдарованого на частку в статутному капіталі (фонді), що є предметом цього договору, виникає з моменту підписання даного договору та проведення всіх передбачених законодавством реєстраційних дій.

2.23.04.11.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Житомирської області Качан В.О. за р. №5452, складено акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", засвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Житомирської області Качан В. О. за р. №5453, №5454.

2.24.05.11.2022 державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Ружицьким О. Д. проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Трейд Логіст Інвест" щодо зміни складу засновників (учасників юридичної особи (номер запису 1003071070004001849).

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Житомирської області рішенням від 29.05.2024 у справі №906/69/23 у задоволенні первісного позову відмовив. Зустрічний позов задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладений 03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 . Визнав недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладений 03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за №1266, 1267, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 684 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2 684 грн витрат по сплаті судового збору.

3.2.Господарський суд Житомирської області додатковим рішенням від 06.06.2024 задовольнив заяву представника позивача (за зустрічним позовом) щодо стягнення судових витрат. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відмовив у задоволенні заяви позивача (за первісним позовом) про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 40 000 грн.

3.3.Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 18.09.2024 рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі №906/69/23 в частині задоволення зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладеного 03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діє на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за №1266, 1267, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А., скасував та ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову у вказаній частині відмовив. Рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі №906/69/23 в частині стягнення судового збору змінив. Резолютивну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі №906/69/23 виклав в наступній редакції:

"1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладений 03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діє на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 ..

4.У задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладеного 03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діє на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за №1266, 1267, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А., відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1342,00 грн витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1342,00 грн витрат по сплаті судового збору.

7. Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 06.05.2024 о 12:00 год.

8. Докази для вирішення питання про судові витрати подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду - до 03.05.2024."

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2024 у справі №906/69/23 задовольнив частково. Змінив додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2024 у справі №906/69/23 в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, виклавши резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2024 у справі №906/69/23 в наступній редакції:

"1. Заяву представника позивача (за зустрічним позовом) щодо стягнення судових витрат, задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. В стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн на користь ОСОБА_2 , відмовити.

5. Відмовити у задоволенні заяви позивача (за первісним позовом) про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн."

В решті додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2024 року у справі №906/69/23 залишив без змін.

3.4.Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

(1) за умовами пункту 9 оспорюваного договору купівлі-продажу право власності у покупця виникає з моменту підписання договору з необхідністю подальшої державної реєстрації змін та доповнень до статуту товариства або нової редакції статуту товариства, що містить відповідні зміни. Однак, доказів державної реєстрації змін, які відбулись на підставі цього договору купівлі-продажу, матеріали справи не містять;

(2) ОСОБА_4 станом на 03.10.2022 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11.03.2022, оскільки з моменту видачі довіреності до моменту вчинення нотаріальних дій, зокрема, щодо засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі, пройшло більше місяця, а належні та допустимі докази складення довірителем ОСОБА_2 нотаріальної заяви про підтвердження дії цієї довіреності та подання такої заяви нотаріусу Лінкевичу Б.А. у матеріалах справи відсутні;

(3) відсутність заяви ОСОБА_2 про підтвердження чинності довіреності від 11.03.2022 та скасування цієї довіреності в подальшому підтверджує відсутність волі ОСОБА_2 на укладення акта приймання-передачі, а оскільки вказаний акт є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу, відсутня воля ОСОБА_2 і на укладення вказаного договору;

(4) відсутність належних доказів підтвердження волі ОСОБА_2 на підтвердження повноважень ОСОБА_4 вчиняти дії від її імені на підставі довіреності від 11.03.2022, а саме укладення одного із складових частин договору купівлі-продажу, зокрема акта приймання-передачі, та укладення договору купівлі-продажу не в інтересах ОСОБА_2 , є підставою для визнання недійсним такого договору купівлі-продажу.

3.5.При цьому апеляційний суд вважав помилковими висновки суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог в частині визнання акта приймання-передачі з огляду на те, що за обставин цієї справи акт приймання-передачі не є самостійним непоіменованим видом договору, тобто не має ознак правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та не може бути визнаний недійсним, зокрема, на підставі статті 215 ЦК.

3.6.Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу такий (договір) не створив для позивачки правових наслідків з моменту його укладення, тобто позивачка за первісним позовом не набула право власності на частку в статутному капіталі товариства в розмірі 30%, отже її права із зазначених підстав не були порушені. Відсутність порушеного права зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні первісного позову незалежно від інших встановлених судом обставин. При цьому суди зазначили, що способу захисту, який належним чином може захистити переважне право учасника товариства на купівлю частки в статутному капіталі товариства, за наявності обґрунтованих підстав вважати укладений договір дарування частки в статутному капіталі товариства удаваним, відповідає позовна вимога про визнання договору дарування договором купівлі-продажу та переведення прав покупця частки в статутному капіталі товариства на позивача за первісним позовом.

3.7.За результатами перегляду додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, зважаючи на те, що (1) інформація щодо обсягу наданих послуг в сумі 40 000 грн відповідає наявним у матеріалах справи документам; (2) відсутнє клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в заявленій сумі. Водночас з огляду на часткове задоволення зустрічних позовних вимог суд апеляційної інстанції виснував про часткове задоволення заяви про стягнення судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням змін до касаційної скарги, просить: (1) скасувати постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 (окрім частини про відмову в визнанні недійсним акта приймання- передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", укладеного 03.10.2022 між ОСОБА_4 , що діє на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1063, та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за №1266, 1267, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі №906/69/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким: первісний позов задовольнити в повному обсязі, а в зустрічному позові відмовити повністю; (2) скасувати судові рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу (додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2024), а також здійснити відповідний перерозподіл судових витрат (в залежності від результатів розгляду касаційної скарги на основні рішення судів).

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржниця посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи:

(1) про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: (1) від 08.02.2024 у справі №910/5540/20 (щодо моменту переходу права власності після укладання правочину, що не пов`язано з державною реєстрацією змін); (2) від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 та від 24.01.2022 у справі №912/3711/19 (стосовно моменту набуття права на частку в статутному капіталі (права власності) та моменту набуття права з частки (права участі в господарському товаристві);

(2) про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 18 постанови КМУ №164 до правовідносин, пов`язаних з правочинами, що вчиняються в простій письмовій формі, та пов`язаних з переходом права власності на частку в статутному капіталі товариства;

(3) суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

4.3.Доводи скаржниці зводяться до того, що:

(1) наявні підстави для задоволення первісних позовних вимог з огляду на те, що:

- право власності на частку в статутному капіталі товариства від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 перейшло після підписання договору купівлі-продажу, а саме 03.10.2022. Державна реєстрація змін не є моментом переходу права власності на частку в статутному капіталі товариства;

- укладаючи договір дарування, ОСОБА_2 повторно відчужила частку в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", яка фактично вибула з її власності 03.10.2022;

- укладення договору дарування призвело до порушення права власності позивачки на частку в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест", а саме вибуття із її володіння частки в статутному капіталі товариства в розмірі 30%, яку вона набула на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2022. Відповідне право підлягає поновленню шляхом задоволення позовної вимоги про стягнення (витребування з володіння) частки в статутному капіталі товариства, яка є ефективним способом захисту з огляду на правові позиції Великої Палати Верховного Суду;

(2) відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог, а саме для визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022, так як:

- постанова КМУ №164 не розповсюджується на укладення договору купівлі-продажу, адже встановлює особливості вчинення тільки нотаріальних дій в умовах воєнного стану, а у цьому випадку договір купівлі-продажу вчинений у простій письмовій формі, відповідно, не підлягав нотаріальному посвідченню;

- визначена позивачкою за зустрічним позовом єдина підстава недійсності договору, передбачена статтею 232 ЦК (зловмисна домовленість представника продавця та покупця), нічим не доведена, окрім слів позивачки за зустрічним позовом та її представника;

- єдиною підставою для визнання акта приймання-передачі недійсним було відсутність волі, а саме заяви на підтвердження дійсності довіреності, проте позивачка не підтвердила відсутність такої заяви;

- суд апеляційної інстанції самостійно переформулював пункт 9 договору купівлі- продажу, оскільки момент переходу права власності на частку в статутному капіталі товариства пов`язаний саме з укладанням договору;

- жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку довіреної особи звертатися до нотаріуса для перевірки довіреності, жодною нормою не визначено, хто є заінтересованою особою;

- витяг з Єдиного реєстру довіреностей у позивача не може бути, а перебуває лише в нотаріуса, нотаріус підтвердив перевірку в реєстрі, і зворотного не доведено.

- воля ОСОБА_2 підтверджена дійсною, не скасованою на момент укладання правочину (договору) довіреністю;

- неможливість укласти акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства не призводить до неможливості укласти договір у простій письмовій формі, що, відповідно, не є наслідком недійсності договору.

4.4.У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що орієнтовно розмір витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції складає 70 000 грн. Докази понесення витрат будуть надані в порядку, встановленому ГПК (протягом 5 днів після оголошення рішення суду касаційної інстанції).

4.5. ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.

4.6.За твердженнями відповідачки 1 за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом):

(1) відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог, так як:

- пунктом 9 договору купівлі-продажу визначено, що право власності виникає за умови дотримання 2 умов: - моменту підписання договору; - подальшої державної реєстрації змін та доповнень до статуту товариства або нової редакції статуту товариства, що містить відповідні зміни.

- ОСОБА_1 не виконала вимоги пункту 9 договору, не провела державної реєстрації змін та доповнень до статуту товариства або нової редакції статуту товариства, що містить відповідні зміни, а тому право власності на спірну частку в статутному капіталі товариства в останньої не виникло;

- у ОСОБА_1 також не виникло і корпоративних права на спірну частку в статутному капіталі товариства, оскільки вчинення правочину з відчуження частки в статутному капіталі товариства не має наслідком автоматичний перехід корпоративних прав від первісного власника до набувача;

- відсутність у ОСОБА_1 права власності на частку в статутному капіталі товариства та права на корпоративні права свідчить про те, що права останньої жодних чином не порушенні, що є прямою підставою для відмови у задоволені первісного позову;

- задоволення вимог про витребувати з володіння ОСОБА_3 частки в статутному капіталі товариства в розмірі 30% статутного капіталу товариства матиме наслідком внесення змін до ЄДР та виникнення у позивачки як права власності на частку в статутному капіталі товариства, так і права на корпоративні права, власником яких вона ніколи не була;

- посилання скаржниці на неврахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2022 у справі №912/3711/19, є безпідставним, оскільки обставини цих справ у частині переходу від покупця права власності на частку в статутному капіталі товариства є відмінними;

- правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 08.02.2024 по справі №910/5540/20, на неврахування якої вказує скаржниця, навпаки підтверджує той факт, що заявлені позивачкою за первісним позовом вимоги не підлягають задоволенню в обраний нею спосіб захисту;

(2) наявні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, оскільки:

- акт приймання-передачі від 03.10.2022 не є самостійним правочином, а є додатком до договору та складений саме на виконання договору;

- оскільки ОСОБА_4 вчиняла оскаржуваний правочин саме на підставі довіреності, то до спірних відносин мають застосовуватися норми ЦК, якими унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів;

- до спірних відносин у частині визначення та підтвердження повноважень представника необхідно застосовувати постанову КМУ №164;

- відсутність заяви ОСОБА_2 про підтвердження чинності довіреності від 11.03.2022 та скасування цієї довіреності в подальшому підтверджує відсутність волі ОСОБА_2 на укладення акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, а оскільки вказаний акт є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу, відсутня воля ОСОБА_2 і на укладення вказаного договору.

4.7.У відзиві на касаційну скаргу відповідачка 1 за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом) зазначила, що орієнтований розрахунок судових витрат, понесених позивача у зв`язку із розглядом касаційної скарги, складають 50 000 грн витрат на правничу допомогу.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2.Предметом первісного позову у цій справі є вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору дарування частки в статутному капіталі товариства від 04.11.2022 та підписаного між ними акта прийому-передачі частки в статутному капіталі товариства від 04.11.2022, стягнення (витребування з володіння) на користь ОСОБА_1 відповідної частки в статутному капіталі товариства, скасування державної реєстрації.

5.3.Предметом зустрічного позову є вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 та підписаного між ними акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022.

5.4.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода ОСОБА_1 (позивачки за первісним позовом) з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду в частині відмови в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову в частині вимоги про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022.

5.5.Таким чином, предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову в частині вимоги про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022. Постанова апеляційного суду, якою останній скасував рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічної вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 та ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову у вказаній частині відмовив, не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК в касаційному порядку не переглядається.

5.6.Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

5.7.Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.8.Відповідно до частин першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.9.Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

5.10.Норми частини другої статті 16 ЦК та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК) передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

5.11.ЦК визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

5.12.Згідно з частинами першою-третьої, п`ятою, шостою статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

5.13.Частиною першою статті 215 ЦК визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5.14.Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

5.15.Водночас, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

5.16.Як зазначалось, задовольняючи зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_4 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_2 від 11.03.2022, та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний виходив, зокрема, з того, що ОСОБА_4 станом на 03.10.2022 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11.03.2022, оскільки з моменту видачі довіреності до моменту вчинення нотаріальних дій, зокрема, щодо засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі, пройшло більше місяця, а ОСОБА_2 не складала та не зверталась до нотаріуса із заявою про підтвердження дії цієї довіреності, як це передбачено постановою КМУ №164.

5.17.Не погоджуючись з такими висновками судів попередніх інстанції, скаржниця у межах визначеної нею підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК) вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 18 постанови КМУ №164 до правовідносин, пов`язаних з правочинами, що вчиняються в простій письмовій формі, та пов`язаних з переходом права власності на частку в статутному капіталі товариства.

5.18.Зокрема скаржниця зазначає, що постанова КМУ №164 не розповсюджується на укладення договору купівлі-продажу, адже встановлює особливості вчинення тільки нотаріальних дій в умовах воєнного стану, а у цьому випадку договір купівлі-продажу вчинений у простій письмовій формі, відповідно не підлягав нотаріальному посвідченню.

5.19.У контексті наведених скаржницею тверджень Суд зазначає таке.

5.20.Главою 17 ЦК унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.

5.21.Нормами частин першої, третьої статті 237 ЦК визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

5.22.Відповідно до статті 239 ЦК правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

5.23.Згідно з частинами першою, третьою статті 244 ЦК представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

5.24.Статтею 249 ЦК встановлено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь - який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

5.25.Відповдіно до статті 1003 ЦК у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними .

5.26.Відповідно до частини першої статті 1004 ЦК України повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

5.27.Як встановили суди попередніх інстанцій, оспорюваний за зустрічним позовом договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022, вчинений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, а також акт прийому-передачі частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 ОСОБА_4 уклала (та відповідно підписала) від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 11.03.2022, якою ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси, зокрема, з питань розпорядження /продажу, відступлення/ за ціною та на умовах за їх розсудом належною позивачці за зустрічним позовом часткою статутного капіталу як учасника ТОВ "Трейд Логіст Інвест" (ідентифікаційний код 41943838) з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими відповідачу-1 як учаснику товариства установчими документами товариства та чинним законодавством. Для чого уповноваженому представнику надається право: розписуватись від імені ОСОБА_2 та укласти та підписати договір купівлі-продажу частки статутного капіталу, акт прийому-передачі, розпоряджатися (продати, відступити) належною ОСОБА_2 часткою статутного капіталу ТОВ за ціну та на умовах за їх розсудом, одержувати належні ОСОБА_2 гроші.

5.28.У зв`язку із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", якою відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статей 7 і 34 Закону України "Про нотаріат", Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України постановив, що в умовах воєнного стану нотаріальні дії вчиняються з урахуванням визначених у цій постанові особливостей.

5.29.Відповідно до пункту 18 постанови КМУ №164 (в редакції від 24.06.2022, чинній на момент укладення оспорюваного договору) нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи - відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця (більше двох місяців, якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави), дозволяється за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом, консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави, а у разі, коли така довіреність посвідчена нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, - також за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей з внесенням до нього відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для укладення (підписання) відповідного договору (акта). Справжність підпису на такій заяві повинно бути засвідчено нотаріусом не раніше ніж за сім календарних днів, а консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави - не раніше ніж за один місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта).

5.30.Пункт 3 вказаної постанови (в редакції від 24.06.2022, чинній на момент укладення оспорюваного договору) визначає, що для перевірки дійсності довіреності, посвідченої на білих аркушах паперу, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов`язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.

5.31.При цьому Суд відзначає, що застосування цієї постанови КМУ №164 при вчиненні нотаріальних дій, зокрема, при нотаріальному засвідченні справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця, є обов`язковим, зокрема, в силу норм статті 7 Закону України "Про нотаріат", яка визначає, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються, серед іншого, актами Кабінету Міністрів України, в цьому випадку - постановою КМУ, яка передбачає спеціальну процедуру підтвердження дійсності довіреності, що мало на меті запобігти її використанню з порушенням прав та законних інтересів довірителя.

5.32.Доводи скаржниці стосовно того, що постанова КМУ №164 не розповсюджується на спірні правовідносини, так як між сторонами укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі у простій письмовій формі, який не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, які і підписаний на його підставі акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, Суд відхиляє, оскільки в цьому випадку не йдеться про обов`язкове (законодавчо визначене) посвідчення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, який сторони вчини у прості письмовій формі.

5.33.За умови звернення до нотаріуса для вчинення такої нотаріальної дії як засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, який був підписаний від імені фізичної особи на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця, очевидним є розповсюдження на вчинення такої нотаріальної дії як Закону України "Про нотаріат", так і положень постанови КМУ №164, які діяли у цей період, зокрема в частині, яка регулює встановлення нотаріусом дійсності довіреності та передбачає підтвердження дії такої довіреності саме на підставі відповідної заяви довірителя (пункт 18 постанови КМУ №164), що, в свою чергу, визначає обов`язок заінтересованої особи звернутись з копією такої довіреності до нотаріуса, який посвідчував справжність підпису на такій довіреності, для отримання довідки про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності (пункт 3 постанови КМУ №164), як передумови вчинення нотаріальної дії із засвідчення справжності підпису.

5.34.Відтак, досліджуючи питання чинності довіреності станом на час вчинення дій з її використанням, зокрема, при нотаріальному засвідченні справжності підпису на акті прийому-передачі частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022, враховуючи, що довіреність була видана 11.03.2022, тобто в період дії наведених положень, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано застосували положення постанови КМУ №164 у сукупності з іншим законодавством, яке регулює нотаріальну діяльність, а саме статтею 44 Закону України "Про нотаріат".

5.35.Стаття 44 Закону України "Про нотаріат" визначає, зокрема, що нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень.

Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи.

5.36.Аналіз вищевказаних нормативних актів в сукупності свідчить, що при нотаріальному засвідченні справжності підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, який підписується від імені фізичної особи на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця, здійснюється після перевірки дійсності такої довіреності. Документами, які підтверджують дійсність такої довіреності на момент посвідчення підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства у цьому випадку є: витяг з єдиного реєстру довіреностей, якщо довіреність складена на нотаріальному бланку, довідка про підтвердження або спростування посвідчення довіреності, видана нотаріусом, що здійснював посвідчення довіреності на білих аркушах паперу та нотаріально посвідчена заява про підтвердження дії довіреності.

5.37.Отже, у цьому випадку вчиненню такої нотаріальної дії як засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" від 03.10.2022 на підставі довіреності, виданої 11.03.2022 від імені ОСОБА_2 та складеної на білому аркуші паперу, повинно було передувати звернення заінтересованої особи ( ОСОБА_4 ) до нотаріуса, який посвідчував справжність підпису на такій довіреності, для встановлення дії такої довіреності (підтвердженні її дії довірителем ОСОБА_2 ) шляхом отримання довідки про підтвердження посвідчення ним такої довіреності (пункт 3 постанови КМУ №164), за умови підтвердження її дії за відповідною заявою довірителя (пункт 18 постанови КМУ №164).

5.38.Проте, як встановили суди попередніх інстанції, відповідачі за зустрічним позовом доказів наявності вказаних документів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надали та матеріали справи їх не містять.

5.39.Також суди попередніх інстанцій критично оцінили твердження приватного нотаріуса Лінкевича Б.А., викладені в заяві свідка від 13.07.2023, про наявність на момент засвідчення підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 заяви ОСОБА_2 на підтвердження дії довіреності, яка була в подальшому передана ОСОБА_2 , оскільки свідчення викладені в цій заяві мають суперечливий зміст, що унеможливлює підтвердження обставин, які спростовує ОСОБА_2 .

5.40.З огляду на наведене та встановлені судами попередніх інстанції обставини, зокрема, щодо відсутності належних та допустимих доказів складення довірителем ОСОБА_2 заяви про підтвердження дії довіреності від 11.03.2022 та подання такої заяви нотаріусу, як цього вимагають положення постанови КМУ №164, оскільки з моменту видачі цієї довіреності до моменту вчинення нотаріальних дій щодо засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства пройшло більше місяця, Суд вважає цілком законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанції стосовно того, що ОСОБА_4 станом на 03.10.2022 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11.03.2022.

5.41.Відсутність заяви ОСОБА_2 про підтвердження дії довіреності від 11.03.2022 та скасування цієї довіреності в подальшому підтверджує відсутність волі ОСОБА_2 на підписання акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, який складений відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 03.10.2022, а отже відсутність волі ОСОБА_2 й на укладення цього договору купівлі-продажу з метою відчуження своє частки в статному капіталі товариства.

5.42.З огляду на наведене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що підписання акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, який складений відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022, за відсутність належних доказів підтвердження волі ОСОБА_2 на підтвердження повноважень ОСОБА_4 вчиняти дії від її імені на підставі довіреності від 11.03.2022, та відповідно, укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 довіреною особою за відсутності належних повноважень є підставою для визнання недійсним такого договору.

5.43.Посилання скаржниці на суперечливу поведінку ОСОБА_2 , яка полягає в тому, що ОСОБА_2 : (1) видала довіреність на ім`я ОСОБА_4 , яка передбачала розпорядження частковою в статутному капіталі товариства; (2) в судову засіданні підтвердила, що довіреність видана добровільно, нею була прочитана та підписана; (3) в зустрічній позовній заяві та в судових засіданнях вказувала, що під час посвідчення довіреності від 11.03.2022 нотаріус роз`яснив їй, що ОСОБА_4 зможе відчужити її частку в статутному капіталі товариства лише на підставі заяви ОСОБА_2 на підтвердження дії довіреності, хоча редакція постанови КМУ №164 не містила такого положення; (4) стверджує, що ОСОБА_4 в порушення її інтересів продала частку за заниженою ціною та позбавила її засобів для існування, при цьому в подальшому відчужила цю частку за договором дарування, тобто безоплатно, Суд відхиляє, так як надання ОСОБА_2 ОСОБА_4 повноважень на підставі довіреності від 11.03.2022, в тому числі на відчуження частки в статутному капіталі товариства, навіть за умови, що на момент її вчинення постанова КМУ №164 не містила відповідних положень щодо підтвердження її дії, а також власне розуміння довірителем ОСОБА_2 наданих повіреному ОСОБА_4 повноважень не може свідчити про суперечливу поведінку ОСОБА_2 , яка, надаючи ОСОБА_4 повноваження на підставі довіреності від 11.03.2022, очевидно розраховувала на врахування її волі та дотримання чинного законодавства при вчинення відповідних правочинів від її імені. Безоплатне відчуження ОСОБА_2 на підставі договору дарування, при її доводах про відчуження ОСОБА_4 цієї частки за заниженою ціною, також не може вказувати на суперечливу поведінку ОСОБА_2 , так як є її законодавчо визначеним правом на власний розсуд розпоряджатись належним їй майном - часткою в статному капіталі товариства, а саме визначати кому таку частку та на яких умовах (платно чи безоплатно).

5.44.При цьому Суд зауважує, що за умови встановлення судами обставин щодо відсутності волі ОСОБА_2 , та відповідно, повноважень ОСОБА_4 на укладення договору купівлі-продажу частки в статному капіталі товариства від імені ОСОБА_2 , що є достатньою підставою для визнання недійсним такого договору, виснування про перехід права власності на частку в статутному капіталі товариства, а тим більше права власності з частки за таким договором з посиланням на відповідні умови цього договору, норми права та судову практику за встановлених обставин щодо нездійснення за результатами укладення такого договору державної реєстрації змін, які відбулись на підставі цього договору, хоча і є безпідставними, проте не є підставою для скасування цілком законного та обґрунтованого рішення в частині визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу частки в статному капіталі товариства з вищезазначених підстав.

5.45.Відповідно доводи скаржниці у контексті наведеної нею підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: (1) від 08.02.2024 у справі №910/5540/20 (щодо моменту переходу права власності після укладання правочину, що не пов`язано з державною реєстрацією змін); (2) від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 та від 24.01.2022 у справі №912/3711/19 (стосовно моменту набуття права на частку в статутному капіталі (права власності) та моменту набуття права з частки (права участі в господарському товаристві), Суд не враховує, так як встановлення і моменту набуття права власності на частку на підставі договору купівлі-продажу частки в статному капіталі, і моменту набуття права з частки можливе лише при доведенні обставин правомірності укладення відповідного договору, зокрема за наявності волі довірителя ОСОБА_2 , та, відповідно, повноважень повіреного ОСОБА_4 , чого у цій справі зроблено не було.

5.46.При цьому Суд враховує, що в наведених скаржницею постановах Верховний Суд не з`ясовував питання правомірності укладення договору купівлі-продажу частки в статусному капіталі товариства довіреною особою за відсутності належних повноважень, а у постанові від 08.02.2024 у справі №910/5540/20 не виснував щодо застосування норм права в частині моменту переходу права власності після укладання правочину, що не пов`язано з державною реєстрацією змін, про що помилково стверджує скаржниця; висновки Верховного Суду в цій частині обумовлені обставинами справи, які, зокрема, в частині умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, є відмінними від цієї справи.

5.47.Також не може бути підставою для скасування, зокрема, постанови апеляційного суду зазначення останнім при розгляді вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частики в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 про те, що укладання акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 на підставі відповідного договору мало наслідком набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків відповідних осіб, що відповідає ознакам правочину, визначеного статтею 202 ЦК, а при розгляді вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 про те, що відповідний акт не має ознаки правочину в розумінні статті 202 ЦК та не може бути визнаний недійсним, зокрема, на підставі статті 215 ЦК, оскільки такі суперечливі висновки апеляційного суду не вплинули на правильність вирішення спору за зустрічною позовною вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу частики в статутному капіталі товариства від 03.10.2022, а постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 03.10.2022 скаржниця не оскаржує, про що вона безпосередньо вказує в свій касаційній скарзі та про що зазначалось вище, у зв`язку з чим у Суду відсутні підстави для врахування як тверджень скаржниці, так і її посилання на судову практику в цій частині.

5.48.Твердження скаржниці про те, що визначена позивачкою за зустрічним позовом єдина підстава недійсності договору, передбачена статтею 232 ЦК (зловмисна домовленість представника продавця та покупця), нічим не доведена, окрім слів позивачки за зустрічним позовом та її представника, Суд відхиляє, оскільки заявляючи зустрічні возовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, позивачка за зустрічним позовом з посиланням на норми статей 203 215 ЦК також вказувала на укладення цього правочину за відсутності її волі (згоди), зокрема, за відсутності її заяви на підтвердження дії довіреності від 11.03.2022, як це визначено пунктом 18 постанови КМУ №164, з чого безпосередньо й виходили суди попередніх інстанції, задовольняючи цю вимогу. Оскаржувані рішення не містять висновків про визнання недійснім цього договору відповідно до статті 232 ЦК.

5.49.Доводи скаржниці в межах наведеної нею підстави касаційного оскарження (пункти 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК) щодо недослідження судами зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, суд відхиляє, так як такі твердження зводяться по суті до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, з оцінкою доказів у справі, з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про задоволення позову в цій справі, а також до спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5.50.З огляду на наведене та враховуючи визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статному капіталі товариства від 03.10.2022, який, в свою чергу, не створив жодних правових наслідків з моменту його укладення, в тому числі в частині набуття ОСОБА_1 права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест" в розмірі 30%, порушенням якого вона обґрунтовувала первісні позовні вимоги у цій справі, Суд вважає цілком обґрунтованими та законними висновки судів попередніх інстанції про недоведення позивачкою за первісним позовом порушення її прав, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні первісного позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Відповідні висновки за текстом касаційної скарги скаржниця належним чином, зокрема, в межах визначених нею підстав касаційного оскарження, не спростовує.

5.51.Щодо скасування судових рішень в частині стягнення витрат на правничу допомогу (додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2024), про що скаржниця просила в касаційній скарзі (з урахуванням відповідних змін), Суд зазначає таке.

5.52.Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 18.09.2024 за результатами розгляду та часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2024 у справі №906/69/23 змінив вказане додаткове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, виклавши резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2024 у справі №906/69/23 в редакції, яка наведена в пункті 3.3 цієї постанови, та яка передбачає часткове задоволення заяви позивачки за первісним позовом про стягнення витрат на правничу допомогу, а саме з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 10 000 грн витрат на правничу допомогу, а також відмову в задоволенні заяви позивачки за первісним позовом про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 40 000 грн, зазначивши, що такий розподіл як за первісним, так й за зустрічним позовом обумовлений частковим задоволення зустрічних позовних вимог та відмовою в задоволенні первісних позовних вимог.

5.53.Оскільки Верховний Суд не вбачає підстав для скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024, якою апеляційний суд скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі №906/69/23 в частині задоволення зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ товариства від 03.10.2022 та ухвалив цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову у вказаній частині відмовив, рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2024 у справі №906/69/23 в частині стягнення судового збору змінив, змінивши резолютивну частину цього рішення та виклавши її в редакції, яка наведена в пункту 3.3. цієї постанови, відсутні й підстави для скасування вищезазначеної постанови апеляційного суду, якою останній змінив вказане додаткове рішення місцевого господарського суду щодо розподілу витрат на правничу допомогу у зв`язку з частковим скасуванням рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог, зокрема з огляду на те, що скаржниця не наводить жодних обґрунтувань неправомірності здійсненого розподілу судових витрат.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані рішення судів прийняті за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржницю

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024, рішення від 29.05.2024 та додаткове рішення від 06.06.2024 Господарського суду Житомирської області у справі №906/69/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець