ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
м. Київ
Cправа № 908/1132/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх. № 3282/2024)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024
у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Мороза В.Ф
у справі № 908/1132/22
за заявою Приватного підприємства "Амтер 21"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. 11.08.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1132/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерелектро", (далі - ТОВ "ТД "Інтерелектро"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
2. 08.11.2022 постановою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1132/22 ТОВ "ТД "Інтерелектро" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
3. У грудні 2022 року Головне управління ДПС у Запорізькій області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Інтерелектро", за результатами якої склало акт від 22.12.2022 № 2801/08-01-07-04/40914220, яким встановлено порушення ТОВ "ТД "Інтерелектро" податкового законодавства та на підставі якого були винесені такі податкові повідомлення-рішення:
- повідомлення-рішення (форми "Р") від 14.02.2023 № 2842/13-01-07-04 на суму 733 099 676,25 грн по податковому боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з яких 586 479 741 грн - грошове зобов`язання та 146 619 935,25 грн - штрафні санкції;
- повідомлення-рішення (форми "Р") від 14.02.2023 № 2844/13-01-07-04 на суму 682 568 385 грн по податковому боргу з податку на прибуток приватних підприємств, з яких 546 054 708 грн - грошове зобов`язання та 136 513 677 грн - штрафні санкції;
- повідомлення-рішення (форми "ПС") від 14.02.2023 № 2846/13-01-07-04 на суму 680 грн донарахованих штрафних санкцій за платежем податок на прибуток підприємств;
- повідомлення-рішення (форми "ПС") від 14.02.2023 № 2843/13-01-07-04 на суму 3 400 грн донарахованих штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів;
- повідомлення-рішення (форми "ПН") від 14.02.2023 № 2845/13-01-07-04 на суму 201 175,75 грн донарахованих штрафних санкцій;
- повідомлення-рішення (форми "ПС") від 13.02.2023 № 2801/08-01-07-04/40914220 на суму 1 020 грн донарахованих штрафних санкцій по податковому боргу з податку на доходи фізичних осіб.
4. Крім того, на підставі підпункту 129.1.1. пункту 129.11 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) боржнику нарахована пеня з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 66 612 425,19 грн та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 91 471 925,92 грн.
Подання заяви з грошовими вимогами
5. 09.03.2023 до Господарського суду Запорізької області від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 1 415 874 337 грн, а 05.06.2023 - уточнююча заява з вимогою визнати грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника у розмірі 1 573 958 688,11 грн, з яких: 1 132 534 449,09 грн - зобов`язання, 283 339 888 грн - штрафні санкції та 158 084 351,11 грн - пеня.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. 06.06.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1132/22 грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника відхилено.
7. Суд першої інстанції зазначив, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області виникли після визнання боржника банкрутом, що суперечить частині першій статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а тому такі вимоги підлягають відхиленню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. 08.04.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/1132/22 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Торговий дім "Інтерелектро" в розмірі 1 132 534 449 грн зобов`язання; грошові вимоги у розмірі 441 412 122,80 грн (штрафні санкції та пеня) - відхилено.
9. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за податковим повідомленням-рішенням № 2844/13-01-07-04 від 14.02.2023 (податок на прибуток) на загальну суму 546 054 708 грн періодом нарахування визначено з 12.03.2018 до 11.03.2022; за податковим повідомленням-рішенням (з податку на додану вартість) № 2842/13-01-07-04 від 14.02.2023 на загальну суму 586 479 741 грн є період з 30.03.2017 до 01.03.2022. Ці зобов`язання виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Інтерелектро", тобто грошові вимоги кредитора на загальну суму 1 132 534 449 грн є конкурсними та підлягають визнанню у ліквідаційній процедурі.
10. Що ж стосується заявлених кредитором штрафних санкцій та пені, суд апеляційної інстанції відхилив такі вимоги, зазначивши, що вони виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом, тобто під час дії мораторію, що суперечить частині третій статті 41 КУзПБ.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Запорізькій області просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі № 908/1132/22 в частині відхилення грошових вимог у розмірі 441 412 122,80 грн, з яких 283 339 888 грн - штрафні санкції та 158 084 351,11 грн - пеня і ухвалити нове рішення про визнання вказаних грошових вимог.
12. Головне управління ДПС у Запорізькій області вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відхилення штрафних санкції та пені без з`ясування фактичних обставин щодо встановлення підстав, моменту виникнення та терміну сплати штрафних санкцій та пені.
13. Скаржник зазначив, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20, в якій зазначено, що розгляд та визнання грошових вимог контролюючий (податкових) органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство та у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 в якій зазначено, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком у зв`язку з чим судом було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме підпункти 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1, пункт 31.1 статті 31, пункт 33.1 статті 33, пункт 37.2 статті 37, статтю 129 ПК України.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
14. Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції лише в частині відхилених грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ "ТД "Інтерелектро" в розмірі 441 412 122,80 грн (штрафні санкції та пеня).
17. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).
18. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ).
19. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 - № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 - № 904/5743/20.
20. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
21. Заявлені у цій справі грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області включали: податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість, накладені податковим органом на боржника штрафні санкції (штрафи) за порушення приписів податкового законодавства і пеню.
22. Суд першої інстанції у повному обсязі відхилив грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області, оскільки вважав, що ці грошові вимоги виникли після визнання боржника банкрутом, що суперечить частині першій статті 59 КУзПБ.
23. Суд апеляційної інстанції скасував зазначену ухвалу суду першої інстанції та визнав грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області частково у розмірі 1 132 534 449 грн, оскільки встановив, що податок на прибуток на загальну суму 546 054 708 грн нарахований за період з 12.03.2018 до 11.03.2022, а податок на додану вартість на загальну суму 586 479 741 грн нарахований за період з 30.03.2017 по 01.03.2022, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому грошові вимоги податкового органу є конкурсними в розумінні приписів КУзПБ.
24. Водночас суд апеляційної інстанції повністю відхилив грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо штрафних санкцій (штрафів) та пені, пославшись на те що такі вимоги виникли під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що суперечить частині третій статті 41 КУзПБ, згідно з якою під час дії мораторію не нараховується неустойка та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання боржником зобов`язань.
25. Головне управління ДПС у Запорізькій області з такими висновками не погодилося, оскільки вважає, що суд не з`ясував фактичних обставин щодо підстав, моменту виникнення та терміну сплати штрафних санкцій та пені.
26. Отже, у цій справі підлягає вирішенню питання моменту виникнення у боржника зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій за порушення ним вимог податкового законодавства та пені, нарахованої відповідно до приписів ПК України.
27. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
28. У підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
29. У податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
30. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 ПК України).
31. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
32. Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 (пункти 69, 70) положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУЗПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком.
33. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
34. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
35. Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
36. Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
37. Необхідно зазначити, що у ПК України визначені, зокрема, види порушень податкового чи іншого законодавства, за які контролюючі органи мають право накласти (штрафні) санкції (штрафи), їх розмір та порядок їх накладення (зокрема у пункті 119.1 статті 119, пунктах 123.1, 123.2, 123.3 статті 123, пункті 120.1 статті 120 ПК України тощо).
38. У пункті 129.1 статті 129 ПК України диференційовано момент, з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).
39. За змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
40. Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
41. У постанові від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:
- базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);
- з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;
- період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;
- заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.
42. Як вже зазначалося вище, провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД "Інтерелектро" відкрито 11.08.2022, а 08.11.2022 суд першої інстанції визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.
43. Заявлені після визнання боржника банкрутом грошові вимоги (з урахуванням заяви про уточнення) Головного управління ДПС у Запорізькій області нараховані на підставі проведеної у грудні 2022 року цим органом перевірки. При цьому перевірка ТОВ "ТД "Інтерелектро" здійснювалася за період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство. Тобто за період, коли у боржника був обов`язок декларувати та сплачувати відповідні податки та збори і до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, коли за приписами статті 49 КУзПБ зупиняється нарахування штрафних санкцій та пені на конкурсні вимоги.
44. Суд першої інстанції, розглянувши вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у частині штрафних санкцій та пені, зазначив, що ці грошові вимоги виникли після визнання боржника банкрутом, а тому відхилив їх.
45. У свою чергу, суд апеляційної інстанції також відхиляючи грошові вимога кредитора щодо штрафів та пені, лише зазначив про поширення на ці вимоги дії мораторію.
46. Однак, суди попередній інстанцій не надали оцінки нарахованій податковим органом пені за порушення боржником вимог податкового законодавства, зокрема, щодо підстав та періодів її нарахування, не надали оцінки правовим підставам застосованим контролюючим органом штрафних санкцій (штрафів), не дослідили подані кредитором розрахунки пені, акт перевірки, податкові повідомлення-рішення.
47. За таких обставин, не з`ясувавши фактичні обставини стосовно встановлення підстав та моменту виникнення грошових вимог податкового органу до боржника щодо сплати штрафних санкцій за порушення ним вимог податкового законодавства та пені, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, дійшли передчасного висновку про відхилення грошових вимог на суму Головного управління ДПС у Запорізькій області 441 412 122,80 грн.
48. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
50. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
51. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
52. Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій не встановили підстав та моменту виникнення грошових вимог податкового органу до боржника щодо сплати штрафних санкцій за порушення ним вимог податкового законодавства та пені, постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
53. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника в частині штрафних санкцій та пені.
В. Розподіл судових витрат
54. Оскільки суд касаційної інстанції направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/1132/22 в частині відхилених грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області в розмірі 441 412 122,80 грн (штрафні санкції та пеня) скасувати.
3. Справу № 908/1132/22 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік