№ 908/2504/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/2504/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз», позивач) - Дудченко В.В. (адвокатка), Оніщук В.М. (адвокат),

відповідача - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Запоріжгаз» (далі - АТ «Запоріжгаз», відповідач, скаржник) - Дороніна О.М. (адвокатка),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної мережі «Запоріжгаз»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 (головуючий - суддя Антонік С.Г., судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.),

у справі № 908/2504/21

за позовом АТ «Укртрансгаз»

до АТ «Запоріжгаз»

про стягнення 4 593 826, 53 грн.

ВСТУП

Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення коштів за перевищення заявленої (договірної) потужності відповідно до умов договору транспортування природного газу, укладеного між сторонами.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. АТ "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовною заявою до АТ "Запоріжгаз" про стягнення заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності в сумі 3 645 926,61 грн, пені у сумі 414 501,20 грн, трьох відсотків річних у сумі 165 092,14 грн та інфляційних втрат в сумі 368 306,58 грн за договором транспортування природного газу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору щодо своєчасної та повної оплати за надані позивачем послуги.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.07.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №908/2504/21 рішення Господарського суду Запорізької області від 11.07.2022 скасовано, ухвалено нове рішення суду, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АТ «Запоріжгаз», посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанцій постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №908/2504/21, а рішення Господарського суду Запорізької області від 11.07.2022 у справі №908/2504/21 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі АТ «Запоріжгаз» із посиланням на пункти 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає таке.

4.1.1. Посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норми права, зокрема статті 614 626 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 179, 180, частину восьму статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункти 1, 5 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), - без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 15.07.2022 у справі №921/184/21, від 22.10.2021 у справі №910/1878/20, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 та у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, від 27.05.2020 у справі №910/5412/19, від 27.01.2020 у справі №640/19386/18, від 29.07.2021 у справі №580/2317/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 23.06.2021 у справі №904/2611/18;

4.1.2. Посилаючись на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що є вмотивована необхідність для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у пунктах 8.7 та 8.20 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21, який суд апеляційної інстанції застосував у оскаржуваній постанові, а саме: «отже, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором. … Виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 Договору не укладаються», та аналогічних висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 у справі №922/3303/21. Зазначає, що застосування апеляційним судом висновку викладеного в пунктах 8.7 та 8.20 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21 свідчить про дефективність постанови апеляційного суду зі справи, що може бути відступом від попереднього рішення Верховного Суду з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16;

4.1.3. Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 1, 7 глави 3 розділу I, частини першої глави 1 розділу VIII, пунктів 1, 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС у взаємозв`язку з частинами першою, другою, третьою статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» в контексті єдиної передбаченої законодавством умови для надання оператором ГТС послуги перевищення замовленої потужності, а саме, що послуга перевищення замовленої потужності є похідною від обсягів природного газу погодженого (замовленого) замовником послуг транспортування та оператором ГТС згідно з умовами договору та поданого до транспортування (зокрема, від обсягів балансування), а тому, без наявності ресурсу природного газу поданого замовником до транспортування, в тому числі, підтвердження виникнення небалансів - не могло бути послуг перевищення замовленої (договірної) потужності на ці обсяги природного газу (в т.ч. небаланси);

4.1.4. Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та частини першу, третю статті 310 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції грубо порушив норми процесуального права, а саме положення статей 86 та 236 ГПК України, що призвело до порушення принципу змагальності, диспозитивності та рівності сторін у процесі, що є свідченням упередженості суду, оскільки мотиви винесення позову ґрунтуються на доводах позивача, зокрема суд: не дослідив зібрані у справі докази; не зібрав належні докази у справі; необґрунтовано відхилив клопотання про витребування та дослідження доказів, клопотання про проведення експертизи, клопотання про зупинення провадження у справі до пов`язаних справ, в яких встановлюються обставини, які мають значення для правильного вирішення справи; безпідставно не надав належної оцінки безспірним аргументам відповідача про відсутність доказів реальності здійснення господарської операції за договором; не врахував відсутність належних, безспірних, достовірних доказів у справі; не надав жодної оцінки доказам, аргументам та доводам відповідача, які є більш вірогідними, ніж твердження позивача, непідтверджені жодними доказами; встановив обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів.

4.2. Крім того, скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 180 307 ГК України, статей 177 626 901 ЦК України, статті 32 Закону України «Про ринок природного газу», глави 1, 3 розділу І, главу 1 розділу VIII, глави1, 2, 7 розділу ІХ Кодексу ГТС, пунктів 2.1-2.7, 3.1, 6.1-6.3, 8.1, 8.4 договору на транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000705, що унеможливило прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. АТ «Укртрансгаз» 27.02.2023 на електронну адресу Касаційного господарського суду подало відзив на касаційну скаргу, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі -КЕП). Підпис КЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КЕП від 27.02.2023. У поданому відзиві позивач просив Суд касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Запоріжгаз» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити; в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, відмовити у задоволенні касаційної скарги; оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

5.2. Також АТ «Укртрансгаз» 03.03.2023 на електронну адресу Касаційного господарського суду подало доповнення до відзиву на касаційну скаргу, яке підписане КЕП. Підпис КЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КЕП від 03.03.2023. У поданих доповненнях до відзиву позивач просив Суд касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Запоріжгаз» в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, закрити; в частині касаційного оскарження з підстав, передбачених пунктами 2, 4 частини другої статті 287 ГПК України, відмовити у задоволенні касаційної скарги; оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

6.1. Між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (Оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (Замовник) 17.12.2015 укладений договір транспортування природного газу № 1512000705 (далі - Договір), відповідно до пунктів 2.1 - 2.2 якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

6.2. Рiшенням загальних зборiв акціонерів Публiчного акцiонерного по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», оформленим протоколом вiд 10.04.2019 № 20, прийнято рiшення змiнити тип товариства з публічного акцiонерного товариства на приватне акцiонерне товариство та змінено повне найменування з Публiчного акцiонерного по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз". Державна реєстрацiя вiдповiдних змiн до вiдомостей про юридичну особу, що мiстяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вiдбулась 22.05.2019.

6.3. Спірний Договір укладений сторонами, керуючись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.

6.4. До вказаного Договору між сторонами укладена та підписана додаткова угода від 29.11.2017 № 1.

6.5. Пунктом 2.3. Договору сторони визначили, що послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

6.5.1. Згідно із пунктами 2.4, 2.7 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) до цього Договору. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

6.5.2. Відповідно до пункту 2.8 Договору Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому Додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

6.5.3. Пунктом 3.1 Договору передбачені обов`язки Оператора, а саме: своєчасно надавати Послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав Замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти Замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; здійснити додаткову оплату Замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором.

6.5.4. Пунктом 3.2 Договору передбачені права Оператора, а саме: своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку Замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов`язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим Договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від Замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим Договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання Послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.

6.5.5. Умовами пункту 4.1 Договору передбачені обов`язки Замовника, а саме: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби Оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; повідомляти Оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку Оператора з представниками Замовника, зазначеними в цьому Договорі; здійснити додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

6.5.6. Відповідно до пункту 4.2 Договору замовник має право: отримувати від Оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від Оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання Замовником своїх зобов`язань за цим Договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим Договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це Оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим Договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається Оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором; користуватися іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України; у разі фізичного підключення до газотранспортної системи - на безперешкодний та безкоштовний доступ в порядку, визначеному Кодексом, на територію та земельну ділянку Оператора, де розміщені місця відбору проб газу та/або комерційні вузли обліку газу, за якими здійснюється замовлення послуг.

6.5.7. Згідно із пунктами 5.1, 5.4 Договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору. Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору. Окремим Додатком 3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем /газовидобувним підприємством/ виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).

6.5.8. Умовами пунктів 6.1, 6.3 Договору врегульовано, що Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.

6.5.9. Відповідно до пунктів 7.1 - 7.3 Договору вартість Послуг розраховується:

розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;

балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

6.5.10. Згідно із пунктом 8.1 Договору величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у Додатку 1 до цього Договору. Величина договірної потужності Замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформляється Додатком 1 до цього Договору.

6.5.11. Додатковою угодою № 1 від 29.11.2017 до Договору (умови якої застосовуються до відносин між сторонами по Договору починаючи з 29.12.2016) сторони дійшли згоди викласти пункт 8.2. Договору в такій редакції: « 8.2. У разі якщо Замовник є прямим споживачем, величина договірної добової потужності Замовника повинна бути не меншою за максимальне (пікове) добове використання природного газу за період з 01 вересня попереднього року до 01 вересня поточного року, але не більшою за величину добової максимальної витрати (об`єму) газу комерційного вузла обліку за стандартних умов, визначеної в додатку 3 до цього Договору. Оператор до 15 вересня поточного року надає на поштову адресу Замовника інформацію про максимальне (пікове) добове використання природного газу за період з 01 вересня попереднього року до 01 вересня поточного року, що підтверджується звітом обчислювача/коректора комерційного вузла обліку. У випадку якщо розподіл потужності (Додаток 1 до цього Договору) для прямого споживача на наступний газовий рік суперечить вимогам абзацу першого цього пункту, сторони зобов`язані внести до розподілу потужності (Додаток 1 до цього Договору) до початку наступного газового року. Розподіл потужності надається прямому споживачу на період не менше одного року, крім випадків нових точок виходу (у поточному газовому році) з газотранспортної системи до прямого споживача у газовому році, в якому було здійснено приєднання такого споживача. Для нових точок виходу з газотранспортної системи до прямого споживача у газовому році, в якому було здійснено приєднання такого споживача, розподіл потужності надається прямому споживачу до кінця поточного газового року. У подальшому розподіл потужності надається такому прямому споживачу на період не менше одного року. Для нових точок виходу з газотранспортної системи до прямого споживача розмір добової договірної потужності Замовника для першого газового року визначається згідно з величиною максимальної витрати (об`єму) газу комерційного вузла обліку за добу за стандартних умов, яким має бути обладнаний об`єкт Замовника, що приєднується до газотранспортної системи, вказаних в опитувальному листі. Величина договірної потужності Замовника, який є прямим споживачем, не може бути змінена до закінчення періоду, на який вона була розподілена, за винятком випадків збільшення величини договірної потужності за ініціативою Замовника. Якщо на комерційному ВОГ (ПВВГ) встановлено два і більше вимірювальних трубопроводів на базі лічильників газу та/або за методом змінного перепаду тиску, які обліковують природний газ в одному напрямку передачі газу (та які працюють почергово, наприклад за необхідності окремого обліку в міжсезонні періоди тощо), величина максимальної витрати (об`єму) газу комерційним вузлом обліку визначається за вимірювальним трубопроводом, що має найбільшу максимальну вимірювану об`ємну витрату природного газу. Якщо на комерційному ВОГ (ПВВГ) встановлено два і більше вимірювальних трубопроводів на базі лічильників газу та/або за методом змінного перепаду тиску, які обліковують природний газ в одному напрямку передачі газу (та які працюють одночасно) або які обліковують природний газ за різними напрямками передачі газу, величина максимальної витрати (об`єму) газу комерційним вузлом обліку визначається за сумою максимальних вимірюваних об`ємних витрат природного газу вищезгаданими вимірювальними трубопроводами».

6.5.12. Відповідно до пункту 8.3 Договору вартість договірної потужності на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця:

m

Р = E Pd,

d=1

де

Р - вартість договірної потужності на період газового місяця;

m - кількість днів в газовому місяці;

Pd - вартість договірної потужності за кожний день газового місяця, яка розраховується за формулою

n

Pd = E Pi,

i =1

де

n - кількість договірних потужностей, зазначених в додатку 1 до цього Договору;

Pi - вартість окремої договірної потужності в розмірі Сi, яка розраховується за формулою

Рі = Сі х Ті,

де

Сі - розмір відповідної договірної потужності, зазначеної в додатку 1 до цього Договору;

Ті - відповідний тариф, встановлений Регулятором у відповідній точці входу чи точці виходу та зазначений в додатку 1 до цього Договору.

6.5.13. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу Замовника. Оплата вартості договірної потужності Замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок Оператора на умовах 100 відсотків попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. У випадку, коли споживачі Замовника розраховуються з ним через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, оплата Замовником послуг транспортування (у тому числі замовлення розподілу потужності) здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Замовника на поточний рахунок Оператора кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата послуги транспортування (розподілу потужності) в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

6.5.14. Додатковою угодою № 1 від 29.11.2017 до Договору (умови якої застосовуються до відносин між сторонами по Договору починаючи з 29.12.2016) сторони дійшли згоди викласти пункт 8.4. Договору в такій редакції: « 8.4. У випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою

m

В = E Bd

d - 1

де

В - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за період газового місяця

m - кількість днів в газовому місяці;

Bd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожний день газового місяця, яка розраховується для кожного дня перевищення за формулою

р р

Bd = Е z х Ti вх рік х ( Сі вх факт - Сі вх рік) + Е z х Тi вихрік х (Сі вих факт - Сі вих. рік),

і - 1 і - 1

де

z = 1 - до 01 січня 2018 року;

z = 2 - з 01 січня 2018 року;

р - кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених в додатку 1 до цього Договору;

Bd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за день;

Сі вх факт - фактично використана потужність для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;

Сі вих факт - фактично використана потужність для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;

Сі вх рік - договірна потужність річна для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;

Ті вх рік - тариф потужності річної для і-тої точки входу;

Сі вих рік - договірна потужність річна для і-тої точки виходу,

тис. куб. м/добу;

Ті вих рік - тариф потужності річної для і-тої точки виходу.

6.5.15. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього Договору визначається за даними Оператора».

6.5.16. Згідно із пунктами 11.1, 11.3 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг. Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.

6.5.17. Відповідно до пункту 17.1. Договору цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

6.6. До вказаного Договору між сторонами був складений та підписаний Додаток № 3, в якому визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

6.7. За твердженнями позивача за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень - грудень 2019 року (складених, зокрема, на підставі інформації, поданої до інформаційної платформи, згідно з формами 2, 3, 4) встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу, а саме: за період з травня 2019 року по грудень 2019 року загальним обсягом 19 328 660,79 куб. метрів. При цьому зазначає, що оскільки відповідач не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу (пункт 6 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС), а вся потужність яка була йому надана є перевищенням замовленої договірної потужності. Вказує, що згідно пунктом 8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017) за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та здійснив розрахунок вартості плати за перевищення замовленої договірної потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме: за період з травня 2019 по грудень 2019 на загальну суму 3 645 926,61 грн.

6.8. Позивач стверджує, що ним направлені в інформаційній платформі на електронну адресу відповідача рахунки та звіти про використання замовленої потужності за період з травня 2019 року по грудень 2019 року, а саме:

- рахунок від 31.05.2019 № 05-2019-1512000705/ на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 215 976,23 грн та звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року;

- рахунок від 30.06.2019 № 06-2019-1512000705/1000619 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 169 493,58 грн та звіт про використання замовленої потужності за червень 2019 року;

- рахунок від 31.07.2019 № 07-2019-1512000705/1000719 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 218 188,70 грн та звіт про використання замовленої потужності за липень 2019 року;

- рахунок від 31.08.2019 № 08-2019-1512000705/1000819 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 222 857,10 грн та звіт про використання замовленої потужності за серпень 2019 року;

- від 30.09.2019 рахунок № 09-2019-1512000705/1000919 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 187 751,57 грн та звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року;

- рахунок від 31.10.2019 № 10-2019-1512000705/1001019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 625 894,94 грн та звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2019 року;

- рахунок від 30.11.2019 № 11-2019-1512000705/1001119 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 856 949,71 грн та звіт про використання замовленої потужності за листопад 2019 року;

- рахунок від 31.12.2019 № 12-2019-1512000705/1001219 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 1 148 814,78 грн та звіт про використання замовленої потужності за грудень 2019 року.

6.8.1. На підтвердження надсилання вказаних вище рахунків та звітів позивач надав копію реєстру файлів, відправлених з інформаційної платформи АТ «Укртрансгаз», а також на підтвердження факту отримання цих документів відповідачем позивач надав роздруківки (скріншоти) з інформаційної платформи АТ «Укртрансгаз».

6.9. Позивач зазначає, що також направив відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за період з травня по грудень 2019 року, а саме:

- акт наданих послуг від 31.05.2019 № 05-2019-1512000705/1000519, за яким перевищення замовленої (договірної) потужності складає 1 144,98500 тис. м.3/добу, на суму 215 976,23 грн;

- акт наданих послуг від 30.06.2019 № 06-2019-1512000705/1000619, за яким перевищення замовленої (договірної) потужності складає 898,56000 тис. м.3/добу, на суму 169 493,58 грн;

- акт наданих послуг від 31.07.2019 № 07-2019-1512000705/1000719, за яким перевищення замовленої (договірної) потужності складає 1 156,71428 тис. м.3/добу, на суму 218 188,70 грн;

- акт наданих послуг від 31.08.2019 № 08-2019-1512000705/1000819, за яким перевищення замовленої (договірної) потужності складає 1 181,46353 тис. м.3/добу, на суму 222 857,10 грн;

- акт наданих послуг від 30.09.2019 № 09-2019-1512000705/1000919, за яким перевищення замовленої (договірної) потужності складає 995,35367 тис. м.3/добу, на суму 187 751,57 грн;

- акт наданих послуг від 31.10.2019 № 10-2019-1512000705/1001019, за яким перевищення замовленої (договірної) потужності складає 3 318,14444 тис. м.3/добу, на суму 625 894,94 грн;

- акт наданих послуг від 30.11.2019 № 11-2019-1512000705/1001119, за яким перевищення замовленої (договірної) потужності складає 4 543,06737 тис. м.3/добу, на суму 856 949,71 грн.;

- акт наданих послуг від 31.12.2019 № 12-2019-1512000705/1001219, за яким перевищення замовленої (договірної) потужності складає 6 090,37250 тис. м.3/добу, на суму 1 148 814,78 грн.

6.9.1. На підтвердження надсилання вказаних вище актів позивач надав копію реєстру файлів, відправлених з інформаційної платформи АТ «Укртрансгаз», а також на підтвердження факту отримання цих документів відповідачем позивач надав роздруківки (скріншоти) з інформаційної платформи АТ «Укртрансгаз».

6.10. В матеріалах справи містяться листи АТ «Запоріжгаз» від 16.07.2019 №69003.2-Сл-9807-0719, від 19.07.2019 № 69003.2-Сл-9951-0719, від 28.08.2019 №69003.2-Сл-11417-0819, від 24.09.2019 №69003.2-Сл-12410-0919, від 18.10.2019 №69003.2-Сл-13311-1019, від 19.11.2019 №69003.2-Сл-14590-1119, від 21.12.2019 №69003.2-Сл-15538-1219, від 21.01.2020 №69003.2-Сл-596-0120, які адресовані позивачу, та в яких відповідач зазначав, що йому не надано жодного розрахунку вартості виставлених до оплати послуг перевищення замовленої (договірної) потужності. Разом з тим у вказаних листах відповідач вказував, що на його електронну адресу не надходило від АТ «Укртрансгаз» жодних документів, передбачених пунктом 8.4 Договору. Зокрема відповідач зазначив, що позивачем порушено умови пункту 8.4 Договору в частині не надання на електронну адресу Замовника звіту про використання договірної потужності, розрахунку та рахунку на оплату, у зв`язку з чим повідомив, що на підставі пункту 11.3 Договору повертає акти наданих послуг без оформлення з метою усунення АТ «Укртрансгаз» вищевикладених порушень.

6.11. Позивач в позові зазначає, що відповідачем до цього часу не здійснено оплати рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень - грудень 2019 року на загальну суму 3 645 926,61 грн, у зв`язку з чим відповідач порушив умови пунктів 4.1, 8.4 Договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

6.12. У зв`язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання, позивачем заявлена сума пені за загальний період з 20.06.2019 по 24.05.2021 в сумі 414 501,20 грн на підставі пункту 13.5 Договору, відповідно до якого у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

6.13. З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач просить стягнути три відсотки річних за період з 20.06.2019 по 24.05.2021 у сумі 165 092,14 грн та інфляційні втрати за період з липня 2019 по квітень 2021 у сумі 368 306,58 грн.

6.14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з такого:

- спірний Договір за своєю правовою природою є самостійним видом договору про надання послуг, поняття якого визначено спеціальним законодавством, зокрема, у Кодексі газотранспортної системи, Законі України «Про ринок природного газу» та зміст якого, визначений на основі типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони договору не виступають по відношенню один до одного перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, а на правовідносини, що виникають із договору поширюються загальні положення щодо договорів про надання послуг;

- договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни;

- для належного виконання сторонами своїх прав і обов`язків за договором транспортування природного газу необхідним є укладення та підписання додатків № 1, 2 до Договору;

- сторонами Додатки 1, 2 до Договору не укладалися та не підписувалися ані в момент підписання вказаного договору, ані в подальшому. Таким чином, сторонами не погоджено обсяг послуги, що надається за цим Договором;

- відсутність узгоджених між сторонами умов щодо обсягів та порядку надання послуг (відсутність Додатка № 1 до Договору) унеможливлює виконання положень Договору, у тому числі в частині порядку визначення обсягу та вартості перевищення замовленої (договірної) потужності;

- з 01.05.2019 оператор газотранспортної системи фактично почав надавати послуги з розподілу договірної потужності, порядок надання якої був змінений з 01.05.2019. Так, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.04.2019 № 580 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП» зобов`язано оператора газотранспортної системи здійснити розподіл потужностей на добу наперед з 01.05.2019 на підставі поданих замовниками послуг транспортування номінацій, урахувавши попередньо розподілену потужність у кожній окремій точці входу/виходу до/із газотранспортної системи;

- доказів внесення сторонами змін до спірного Договору починаючи з 30.11.2017 (наступна дата після укладення додаткової угоди № 1 до Договору) у зв`язку зі зміною типового договору транспортування природного газу в матеріалах справи відсутні;

- умовами укладеного Договору не передбачено здійснення розподілу потужності Замовнику (відповідачу) на період на добу наперед;

- акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності за період з травня по грудень 2019 року не містять підписів відповідача (Замовника за договором);

- відповідач листами повертав позивачу акти наданих послуг без оформлення з посиланням на порушення умов пункту 8.4 Договору в частині не надання на електронну адресу Замовника звіту про використання договірної потужності, розрахунку та рахунку на оплату на підставі пункту 11.3 Договору;

- складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу, вартості перевищення замовленої (договірної) потужності та відповідно самого факту перевищення;

- в матеріалах справи відсутній розрахунок перевищення потужності (формула, порядок розрахунку, тариф), що позбавляє суд можливості перевірити правильність такого нарахування. Ні рахунки, ні звіти про використання замовленої потужності не містять формули та порядку здійснення відповідного розрахунку;

- доказів надіслання позивачем на адресу відповідача таких розрахунків в матеріалах справи відсутні;

- подані позивачем до матеріалів справи зведені акти приймання-передачі природного газу за період з травня по грудень 2019 року підписані між позивачем та відповідачем без посилання на Договір;

- позивачем не надано первинних документів, які б свідчили про перевищення договірної потужності відповідачем у травні - грудні 2019 року відповідно до положень Кодексу ГТС, з огляду на що складені позивачем односторонні звіти про використання замовленої потужності та рахунки не можуть бути належними доказами на підтвердження визначення обсягу перевищення замовленої (договірної) потужності та вартості цих послуг;

- позивач не довів суду належними доказами факт перевищення відповідачем розміру договірних потужностей та наявність підстав для стягнення з останнього плати за перевищення договірних потужностей;

- твердження позивача про те, що укладаючи договір сторони не ставили в залежність виконання його умов від підписаних Додатків є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки пункти 2.4, 2.8, 6.1, 8.1, 8.3, 8.4 Договору містять посилання на Додаток 1 до цього Договору. Укладеність Додатка 1 до Договору є тією суттєвою обставиною, від правильності встановлення якої залежать обставини щодо самого факту надання спірної послуги, адже в розрахунку її вартості приймають дані з Додатку 1 до Договору, які не можна підмінити якимись іншими;

- поданий позивачем акт проведення планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання (АТ "Запоріжгаз") вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу природного газу від 02.06.2021 № 281 не спростовує відсутність погодженої договірної потужності сторонами, невідповідність спірного Договору типовому договору транспортування природного газу, на положення якого посилається позивач;

- у зв`язку з безпідставністю позовних вимог, позовну давність у даному випадку не має підстав застосовувати, а тому клопотання відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

6.15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- договір транспортування природного газу є договором про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу);

- відсутність Додатків до Договору, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мали б свідчити про неукладеність договору, водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами;

- фактичне виконання сторонами спірного Договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов;

- здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання Додатку 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період. Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку;

- сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання Договору, про що свідчать, зокрема Звіти про використання замовленої потужності, які містять розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною потужністю), а також Акти наданих послуг та Рахунки на оплату (реєстр файлів відправлених з інформаційної платформи АТ «Укртрансгаз» на адресу відповідача);

- доказами використання відповідачем потужності (її обсягів) в точках виходу з ГТС до ГРМ є форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт» про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» наданий відповідачем до НКРЕКП за період з травня по грудень 2019 року. Як вбачається із форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна), AT «Запоріжгаз» в розділі II даної звітності зазначає про обсяги використання потужностей, в тому числі зазначає про використану потужність точок надходження природного газу в ГРМ в тому числі і від газотранспортної системи. Вказані звіти подаються до НКРЕКП безпосередньо самим відповідачем, підписані головним бухгалтером та керівником AT «Запоріжгаз»;

- виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби Додатки 1, 2 до Договору не укладаються;

- відповідно до пункту 8.4 Договору позивачем направлено на електронну адресу відповідача в Інформаційній платформі рахунки та Звіти про використання замовленої потужності за період з травня по грудень 2019 року;

- позивачем також направлено відповідачу Акти наданих послуг за період з травня 2019 року по грудень 2019 року;

- Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT «Укртрансгаз», яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн за 1 000 куб. метрів на добу без ПДВ;

- зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517;

- тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим регулятором у відповідній точці виходу;

- відповідачем, в порушення умов договору, не здійснено оплату рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень - грудень 2019 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 36 459 263,61 грн належить задовольнити. Вказані нарахування перевірені та визнано такими, що відповідають дійсним сумі заборгованості та періоду заборгованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

- суд врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 15.07.2022 у справі №921/184/21.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

7.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 для розгляду касаційної скарги у справі №908/2504/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Колос І.Б., Селіваненка В. П.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №908/2504/21, зокрема відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Запоріжгаз» на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 27.03.2023 у справі №908/2504/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Селіваненка В. П.

7.4. АТ «Запоріжгаз» 29.03.2023 на електронну адресу Касаційного господарського суду подало клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду, яке підписане КЕП 28.03.2023. Підпис КЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КЕП від 29.03.2023.

7.5. АТ «Запоріжгаз» 29.03.2023 на електронну адресу Касаційного господарського суду подало клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21, яке підписане КЕП 28.03.2023. Підпис КЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КЕП від 29.03.2023.

7.6. Суд протокольною ухвалою від 30.03.2023 ухвалив: розглядати клопотання разом з доводами касаційної скарги.

7.7. АТ «Укртрансгаз» 05.04.2023 на електронну адресу Касаційного господарського суду подало письмові пояснення та заперечення на клопотання про зупинення касаційного провадження, які підписані КЕП 04.04.2023. Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 05.04.2023.

7.8. АТ «Запоріжгаз» 05.04.2023 на електронну адресу Касаційного господарського суду подало доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі №908/2504/21, яке підписане КУЕП 05.04.2023. Підпис КЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КЕП від 05.04.2023.

7.9. АТ «Запоріжгаз» 06.04.2023 на електронну адресу Касаційного господарського суду подало доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі №908/2504/21, яке підписане КУЕП 06.04.2023. Підпис КЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КЕП від 06.04.2023.

7.10. Суд протокольною ухвалою від 06.04.2023 ухвалив: долучити письмові пояснення та заперечення на клопотання про зупинення касаційного провадження, надані позивачем, а також доповнення до клопотання про зупинення провадження, надані відповідачем у справі, до матеріалів справи та розглядати їх у межах повноважень, визначених статтею 300 ГПК України.

7.11. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.12. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередніх інстанцій

8.1. З огляду на наведене у розділі 4 цієї Постанови, Верховний Суд відзначає таке.

8.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

8.4. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.5. Предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №908/2504/21, якою рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

8.6. Так, скаржник, посилаючись, зокрема на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 15.07.2022 у справі №921/184/21, від 22.10.2021 у справі №910/1878/20, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, від 27.05.2020 у справі №910/5412/19, від 27.01.2020 у справі №640/19386/18, від 29.07.2021 у справі №580/2317/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19 та від 23.06.2021 у справі №904/2611/18 щодо застосування статей 614 626 638 ЦК України, статей 179, 180, частини восьмої статті 181 ГК України, пунктів 1,5 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС у подібних правовідносинах;

8.7. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема і на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.8. Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

8.9. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

8.9.1. Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

8.9.2. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

8.9.3. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

8.9.4. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.10. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

8.11. Так, колегія суддів відзначає, що:

- у постанові Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №910/1878/20 (на яку посилається скаржник) предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для повернення сплаченої замовником вартості замовленої (гарантованої) потужності у квітні 2017 року, з огляду на те, що послуга ненадана відповідачем, як оператором газотранспортної системи, відповідно до умов договору транспортування природного газу;

- у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 (на яку посилається скаржник) предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для стягнення коштів за неналежне виконання договору купівлі-продажу природного газу, з урахуванням приписів Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з огляду на те, що відповідач є учасником процедури врегулювання заборгованості, передбаченої відповідним законом;

- у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №910/5412/19 (на яку посилається скаржник) предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для зобов`язання провести перерахунок вартості послуг балансування;

- у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №640/19386/18 (на яку посилається скаржник) предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної фіскальної служби у м. Києві;

- у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №580/2317/19 (на яку посилається скаржник) предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області;

- у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №903/973/19 (на яку посилається скаржник) предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для стягнення коштів за надані послуги балансування, зокрема у зв`язку з виявленим позивачем негативних місячних небалансів природного газу за період липня 2018 року - лютого 2019 року;

- у постанові Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №904/2611/18 (на яку посилається скаржник) предметом розгляду було питання наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості за надані послуги балансування, зокрема у зв`язку з виявленим позивачем негативних місячних небалансів природного газу у 2016-2017 роках.

8.12. Також колегія суддів враховує, що на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебували справи №922/3987/19 та №918/450/20 з мотивів необхідності відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №916/2090/16.

8.12.1. За результатами розгляду справи №922/3987/19 та №918/450/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №916/2090/16, оскільки висновок у цій справі ґрунтується на встановлених судами обставинах щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження негативного місячного небалансу відповідача за спірний період, визначеного позивачем з дотриманням встановленого законодавством та умовами договору строку надання односторонніх актів про надання послуг балансування, а також на тому, що позивачем не дотримано при розрахунку небалансу вимог абзаців п`ятого, шостого глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС.

8.12.2. Крім того, у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20, де також предметом розгляду було питання стягнення коштів за надані послуги балансування, колегія суддів, зокрема, вказала, що не вбачає підстав для відступлення від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №916/2090/16, оскільки висновок у цій справи ґрунтується як на відсутності підписаних сторонами договору на транспортування природного газу додатків 1 і 2 (якими визначається обсяг послуг і які за умовами цього договору є його невід`ємною частиною), так і на встановлених судами обставинах щодо відсутності доказів виконання спірного договору.

8.13. Відтак, проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 22.10.2021 у справі №910/1878/20, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, від 27.05.2020 у справі №910/5412/19, від 27.01.2020 у справі №640/19386/18, від 29.07.2021 у справі №580/2317/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19 та від 23.06.2021 у справі №904/2611/18 за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, з огляду на відмінність предмету, підстав позовів та фактично-доказової бази справ, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається, і тому застосування норм матеріального права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказане для порівняння судове рішення Верховного Суду - релевантним до обставин цієї справи.

8.14. Верховний Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

8.15. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

8.16. З огляду на викладене посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема у справах №918/450/20, №922/3987/19, №910/1878/20, №925/1137/19, №916/2090/16, №910/5412/19, №640/19386/18, №580/2317/19, №903/973/19 та №904/2611/18 не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

8.17. Щодо посилань скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21, колегія суддів відзначає таке.

8.17.1. Так, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21, зокрема досліджувалось питання застосування норм статей 306 307 315 ГК України до договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, та відзначено таке:

«Закон «При ринок природного газу» та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати:

- надання доступу до потужності (розподіл потужності);

- послуги транспортування;

- послуги балансування.

Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII).

Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Отже, Верховний Суд доходить висновку, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи №920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №920/180/19, від 08.12.2021 зі справи №904/949/21, про те що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306 307 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу».

8.17.2. Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду висловила правову позицію щодо застосування статей 306 307 315 ГК України до договору транспортування природного газу, з огляду на що колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на законі висновку, що Договір транспортування природного газу за своїм змістом є договором про надання послуг.

8.17.3. Крім того, у справі №906/184/21 Верховний Суд вирішував питання і про те, чи підлягала стягненню плата за перевищення договірної потужності у травні - грудні 2019 року на період однієї газової доби за Договором транспортування природного газу, відзначивши таке:

« 8.11. Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), які згідно з пунктом 2.7 Договору є його невід`ємною частиною. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

8.12. Суди попередніх інстанцій з`ясували, що додатки 1, 2, 3 до Договору сторонами не укладалися.

8.13. За оцінкою місцевого господарського суду відсутність зазначених додатків свідчить про неукладеність Договору в частині узгодження обсягу замовленої потужності (величина договірної потужності).

8.14. Проте з таким висновком правомірно та обґрунтовано не погодився суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

8.15. Відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи № 922/189/18.

8.16. Як з`ясував суд апеляційної інстанції, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання Договору, зокрема: відповідачем надсилались повідомлення з довіреностями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи на інформаційній платформі; на виконання пункту 2.8 Договору сторонами підписувалися акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності).

8.17. Крім того, укладаючи додаткову угоду від 29.07.2019 № 1 до Договору, сторони узгодили можливість замовлення відповідачем потужності на одну добу наперед (можливість отримання послуг) та визначили підстави і порядок виникнення обов`язку з оплати у випадку, коли обсяг використаної потужності перевищує обсяг договірної потужності за результатами звітного місяця, а отже, досягли згоди щодо цієї істотної умови.

8.18. Так, згідно з пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу / виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу / виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).

8.19. Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

8.20. Отже, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до Договору не укладаються, що помилково не врахував суд першої інстанції.

8.21. Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу / виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу / виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму вебсайті перелік точок входу / виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу / виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.

8.22. Пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС передбачено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу / виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

8.23. За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

8.24. За умовами пункту 8.3 Договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником, визначений оператором на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оформлення послуг, які надаються за Договором, за винятком послуг балансування здійснюється шляхом підписання сторонами актів наданих послуг відповідно до умов пункту 11.1 Договору.

8.25. Суд апеляційної інстанції з`ясував, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач / відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень - грудень 2019 року встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу / виходу. Як вбачається із звітів про використання замовленої потужності, оскільки відповідач не надав номінації на точку входу / виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово.

Сумарні обсяги за результатами місяця (період травень - грудень 2019 року) містяться в актах наданих послуг, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток без будь-яких заперечень чи зауважень.

8.26. Договір містить розділ VII «Тарифи», пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT «Укртрансгаз», яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн. за 1 000 куб. метрів на добу без ПДВ.

Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

За результатами дослідження актів наданих послуг апеляційний суд встановив, що тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим регулятором у відповідній точці виходу».

8.18. Відтак проаналізувавши зміст постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21 та зміст оскаржуваного судового рішення у справі, що переглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що справа №921/184/21 (ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, щодо критеріїв подібності) є подібною до правовідносин у справі №908/2504/21, у відповідності до критеріїв.

8.19. У постанові від 29.06.2022 у справі №906/184/21 Верховний Суд навів зазначені висновки, з огляду на положення Кодексу ГТС, які у відповідній частині є однаковими за правовим регулюванням як для відносин у справі №906/184/21, так і у справі, що переглядається. Тому такі висновки підлягають застосуванню у цій справі з урахуванням встановлених судами фактичних обставин.

8.20. Так, ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що навіть за умови відсутності укладеного додатку 1 до Договору не можна вважати, що сторони не погодили умови надання послуг із замовлення добової потужності. При цьому судом враховано, що АТ "Запоріжгаз" замовляло послуги доступу до потужності; АТ "Укртрансгаз" за результатами остаточної алокації відборів та подач АТ "Запоріжгаз" здійснило розрахунок вартості плати за перевищення потужності за травень - грудень 2019 року (див. розділ 6 даної Постанови), розраховані відповідно до пункту 8.4 Договору, в редакції Додаткової угоди за тарифами згідно з пунктами 7.1, 7.3 Договору та постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001; АТ "Укртрансгаз" направило на електронну адресу відповідача в інформаційній платформі рахунки та звіти про використання замовленої потужності, а також відповідні акти наданих послуг; доказами використання відповідачем потужності (її обсягів) в точках виходу з ГТС до ГРМ є форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт» про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» наданий відповідачем до НКРЕКП за період з травня по грудень 2019 року. При цьому суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми у відповідності до положень Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001, яка підлягала застосуванню у спірних правовідносинах, дійшов висновку, що нарахування є такими, що відповідають дійсним сумі заборгованості та періоду заборгованості.

8.21. Отже, враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи судами попередніх інстанцій (див. розділ 6 даної Постанови), а також правове регулювання спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції правомірно врахував висновки Верховного Суду, викладені, зокрема у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21, та відповідно вірно застосував норми права, з огляду на, що прийшов висновку про доведеність позовних вимог.

8.22. При цьому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відповідно до Кодексу ГТС в редакції від 01.08.2018, інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором ГТС, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (далі - інформаційна платформа).

8.22.1. Таким чином, з 01.08.2018 Кодекс ГТС передбачає функціонування інформаційної платформи, як електронну взаємодію між суб`єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує оператор ГТС (функції якого на момент виникнення спірних правовідносин виконувало АТ "Укртрансгаз") задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу - оператором ГТС, операторами ГРМ та замовниками послуг транспортування газу. Платформа дозволяє операторам ГТС та ГРМ бачити статус небалансів замовників послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01.03.2019 (подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19).

8.22.2. Постановою №580, яка набрала чинності з 01.05.2019, внесені зміни до Кодексу ГТС, якими, зокрема, змінено періоди доступу до потужності (запроваджено доступ до потужності на період на добу наперед).

8.22.3. Тобто з моменту внесення відповідними постановами НКРЕКП (які є обов`язковими до виконання суб`єктами ринку природного газу відповідно до частин п`ятої, дев`ятої статті 14, пункту 1 частини першої статті 17 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг", пунктів 1, 7, 11 частини третьої статті 4 Закону "Про ринок природного газу") змін до Кодексу ГТС, зокрема, щодо запровадження інформаційної платформи та замовлення газової потужності на добу на перед (пункт 2 глава 1 розділ ІХ Кодексу ГТС у відповідній редакції), оператор ГТС фактично був зобов`язаний здійснювати власну діяльність та надавати послуги транспортування природного газу (в тому числі щодо розподілу потужності) саме відповідно до таких змін.

8.22.4. При цьому колегія суддів враховує, що у постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №904/7656/21 (щодо стягнення заборгованості з оператора ГРМ за послуги з перевищення договірної потужності за період травень-грудень 2019 року) відзначено, що учасники ринку природного газу повинні дотримуватися правил, визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на момент надання відповідних послуг, навіть якщо відповідні зміни не були внесені до договору транспортування природного газу, укладеного сторонами.

8.22.5. Відтак, доводи касаційної скарги у цій частині не знайшли свого підтвердження.

8.22.6. Ураховуючи подібність справ, підстави для закриття касаційного провадження з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, відсутні. Водночас підстава касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України не знайшла свого підтвердження.

8.23. Щодо доводів скаржника про необхідність формування правового висновку Суд відзначає, що правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах з підстав зазначених у касаційній скарзі наразі сформований і викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21. Підстав для формування аналогічного, чи то відмінного правового висновку у спірних правовідносинах Суд не вбачає.

8.24. Зазначене в сукупності свідчить про наявність підстав для закриття касаційного провадження з підстави оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.

8.25. Щодо необхідності для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у від 15.07.2022 у справі №921/184/21,від 30.08.2022 у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 у справі №922/3303/21, а також передачу справи на об`єднану палату Верховного Суду, колегія судді відзначає таке.

8.26. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

8.27. За змістом вказаної норми, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення (див. постанову Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №904/3807/19).

8.27.1. Верховний Суд звертає увагу, що підставою касаційного оскарження судових рішень, є обґрунтована необхідність відступлення від висновку саме щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

8.28. Верховний Суд вважає за необхідне у даній справі звернутися до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13, де відзначено: "з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання".

8.29. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

8.30. Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема:

1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції);

2) ухвалення рішення Конституційним Судом України;

3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права;

4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами;

5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

8.31. Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

8.32. Водночас скаржник у касаційній скарзі у контексті приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України не навів вагомих і достатніх аргументів, які б свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.07.2022 у справі №921/184/21,від 30.08.2022 у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 у справі №922/3303/21, а саме: не доведено наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту).

8.32.1. Фактично доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до власного суб`єктивного тлумачення скаржником норм права, якими врегульовано спірні правовідносини та власних заперечень скаржником висновків Верховного Суду, які викладені у постановах зі справ №921/184/21, №918/772/21, №922/3303/21. У той же час доводи відповідача не містять фундаментальних обґрунтувань, щодо підстав для відступу від правової позиції, яка міститься в зазначених постановах.

8.32.2. За своїм змістом посилання скаржника на приписи пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та незгоду з висновками судів попередніх інстанцій, які були зазначені в оскаржуваних у даній справі судових рішеннях.

8.33. Отже, АТ «Запоріжгаз» не мотивовано та не доведено обґрунтовану необхідність для відступу від правових висновків, та те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та/або порушив норми процесуального права.

8.34. З огляду на викладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, та підстави, які б могли свідчити про мотивовану необхідність для відступу від правових висновків Верховного Суду (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту), а також для скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.

8.34.1. Також за подібних міркувань, та враховуючи, що не доведено обґрунтовано-аргументовану необхідність у відступленні від висновку Верховного Суду шляхом направлення справи на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.

8.35. В якості ще однієї з підстави для подання касаційної скарги АТ «Запоріжгаз» визначила пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що судове рішення у справі оскаржується з підстав, передбачених частиною першою, третьою статті 310 ГПК України.

8.36. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.37. Відхиляючи доводи позивача щодо неповноти з`ясування судом обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "суду факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.38. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.39. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.

8.40. Проте, як уже зазначалося, під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстав касаційного оскарження, визначених у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховним Судом встановлено необґрунтованість підстав касаційного оскарження у цій частині.

8.41. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, з огляду на мотиви, викладені вище у даній Постанові. Суд апеляційної інстанції насправді надав оцінку обставинам та наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80 86 300 ГПК України.

8.42. За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи АТ «Запоріжгаз» про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

8.43. Верховний Суд неодноразово вказував та наголошував, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.44. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову та відповідно задоволення клопотання про застосування позовної давності.

8.45. При цьому колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, де відзначено, якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

8.46. Отже, наведені скаржником доводи не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає можливість скасування оскаржуваного судового рішення з цих підстав.

8.47. Водночас Верховний Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї Постанови. Крім того, є підстави для закриття касаційного провадження з підстави оскарження судових рішенні, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, відтак доводи позивача у цій частині також є прийнятними.

8.48. Щодо заявленого клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду, то колегія суддів зазначає таке.

8.49. Нормативна підстава клопотання, вказана заявником, - частина друга статті 302 ГПК України.

8.50. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

8.51. Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16).

8.52. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованою Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

8.53. Однак АТ «Запоріжгаз» у клопотанні про передачу справи №908/2504/21 на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду не наводить вагомих, вмотивованих, обґрунтованих та достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність відступу від правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21, на підставі якої вже сформована усталена практика, а також яка, як було зазначено вище, підлягає врахуванню у справі, яка розглядається.

8.53.1. Доводи скаржника у цій частині є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та незгоду з висновками Верховного Суду, які були зазначені у постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21.

8.54. З урахуванням наведеного клопотання АТ «Запоріжгаз» про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду не підлягає задоволенню.

8.54.1. Водночас Суд приймає до уваги доводи АТ «Укртрансгаз», викладені у письмових поясненнях від 04.04.2023.

8.55. Щодо заявленого клопотання про зупинення касаційного провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №908/2504/21 з огляду на таке.

8.56. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

8.57. Слід зазначити, що у даній справі спір виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з АТ «Запоріжгаз» на користь АТ "Укртрансгаз" заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності.

8.58. Разом з тим, підставою для передачі справи №918/686/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вказано таке:

« 23. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне уточнити правовий висновок щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 гл.3 розд.ХІV Кодексу ГТС, вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

24. Колегія суддів погоджується з висновками, що містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/2, від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 12.01.2023 у справі №917/2033/19, від 01.02.2023 у справі №924/862/21, від 01.02.2023 у справі №916/47/22, про те, що встановлення факту існування загрози цілісності ГТС, а також фактів вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у спорах щодо стягнення заборгованості за послуги комерційного балансування відповідно до договору про транспортування природного газу.

25. Аргументуючи свою правову позицію, скаржник також посилається на необхідність застосування Регламенту (ЄС) 312/2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах, який був транспонований до законодавства України постановою НКРЕКП від 29.11.2019 №2586, і норми якого, на думку скаржника, істотно відрізняються від положень чинного законодавства України.

26. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону "Про ринок природного газу", на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/73/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС; Регламенту (ЄС) 715/2009 про умови доступу до мереж транспортування природного газу та яким скасовується Регламент (ЄС) 1775/2005; Директиви 2004/67/ЄС про здійснення заходів для забезпечення безпеки постачання природного газу.

27. Отже, Україна привела норми свого законодавства у відповідність із зазначеними актами і колегія суддів не вбачає таких відмінностей чи розбіжностей між нормами Закону "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС та зазначеними Директивами (які не є актами прямої дії, ані в Європейському Союзі, ані в Україні) та Регламентами, транспонованими у законодавство України постановою НКРЕКП від 29.11.2019 №2586, які б зумовили необхідність відступу від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/2, від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 12.01.2023 у справі №917/2033/19, від 01.02.2023 у справі №924/862/21, від 01.02.2023 у справі №916/47/22.

… 28. Скаржник просив передати справу на розгляд Об`єднаної палати з мотивів наявності виключної правової проблеми - існуванні протилежних підходів при вирішенні Верховним Судом спорів про стягнення вартості перевищення замовленої потужності та для відступу від висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 15.07.2022 у справі №921/184/21 (зазначив, що визначення доступу до потужності одночасно послугою і правом свідчить про помилковість такого висновку).

29. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 №823/2042/16).

30. Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з доводами АТ "Рівнегаз" щодо відсутності єдності практики з питань визначення правової природи послуг перевищення замовленої потужності і помилковості або застарілості висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 15.07.2022 у справі №921/184/21, тобто менше року тому, і звертає увагу скаржника, що справа передається на розгляд Об`єднаної палати з інших підстав, аніж заявляв скаржник у своєму клопотанні».

8.59. З огляду на викладене, а також межі касаційного розгляду (суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права) та підстави касаційного оскарження, ураховуючи предмет оскарження та вимоги касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про неподібність справ №918/686/21 та №908/2504/21 (що переглядається), та відповідно про відсутність у даній справі підстав для зупинення касаційного провадження до прийняття судового рішення у справі №918/686/21, з огляду на що колегія суддів відхиляє клопотання АТ «Запоріжгаз».

8.60. З урахуванням наведеного клопотання АТ «Запоріжгаз» про зупинення провадження у справі (з урахуванням доповнень до даного клопотання) до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21 (з урахуванням доповнень до клопотання від 05.04.2023) не підлягає задоволенню.

8.60.1. Водночас Суд приймає до уваги доводи АТ «Укртрансгаз», викладені у запереченнях на клопотання про зупинення касаційного провадження від 04.04.2023.

8.61. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.61.1. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.62. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.63. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

8.64. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

8.65. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.66. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.67. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваної постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї Постанови.

9.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

9.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.4. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою у справі з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, а з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 4 цієї статті, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін, як таке, що ухвалене із додержанням норм права.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки Суд касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Запоріжгаз» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, закриває, а в частині підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу залишає без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129 296 300 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Запоріжгаз» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №908/2504/21 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Запоріжгаз» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №908/2504/21 з підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №908/2504/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко