№ 908/401/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 908/401/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Ткаченко Н. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

учасники справи не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020

у складі колегії суддів: Кузнецова В. О. (головуючого), Коваль Л. А., Мороза В. Ф.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПОЛІСКОРМ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Провадження у судах першої та апеляційної інстанцій

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2018, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2018 заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (далі - ПАТ "Українська інноваційна компанія") про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 131 177 577,64 грн відхилено у повному обсязі.

2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2018 звіт ліквідатора, реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс банкрута затверджено, банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ПОЛІСКОРМ" (далі - ТОВ "УКР ПОЛІСКОРМ", боржник), ліквідовано, провадження у справі закрито.

3. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2020 касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.05.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі № 908/401/18 скасовано. Справу в частині розгляду заяви ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ТОВ "УКР ПОЛІСКОРМ" про визнання кредиторських вимог на суму 131 177 577,64 грн передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріана Компані" (далі - ТОВ "Аріана Компані") про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.12.2018 у справі № 908/401/18 за нововиявленими обставинами задоволено частково - ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.12.2018 у справі № 908/401/18 про банкрутство ТОВ "УКР ПОЛІСКОРМ" - скасовано.

5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.09.2020 провадження у справі № 908/401/18 закрито.

6. 14.09.2020 до суду надійшла заява ТОВ "Аріана Компані" про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.09.2020 у справі № 908/401/18 за нововиявленими обставинами.

7. У своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріана Компані" зазначає, що у боржника наявний актив у вигляді дебіторської заборгованості у розмірі щонайменше 11 174 875,40 грн, з яких 150 000,00 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" (далі - ТОВ "Укрполіскорм", скаржник, апелянт. касатор), про який не було відомо на час винесення ухвал Господарського суду Запорізької області від 13.12.2018, від 31.07.2020 та від 03.09.2020.

8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі № 908/401/18 та з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі № 908/401/18 відкрито провадження за нововиявленими обставинами.

9. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у цій справі, з-поміж іншого, заяву ТОВ "Аріана Компані" про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.09.2020 за нововиявленими обставинами - задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.09.2020 у справі про банкрутство ТОВ "УКР ПОЛІСКОРМ", продовжено розгляд справи зі стадії ліквідаційної процедури.

10. В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що наведені заявником факти є нововиявленими обставинами у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. 01.10.2020 ТОВ "Укрполіскорм" як особа, яка не є учасником справи та не брала участі у справі звернулося в порядку частини першої статті 254 ГПК України до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з вимогою скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Аріана Компані" про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.09.2020 за нововиявленими обставинами повністю.

12. В обґрунтування права на подання апеляційної скарги скаржник вказує на те, що оскаржуване судове рішення містить судження про права та обов`язки ТОВ "Укрполіскорм", позаяк в ухвалі від 22.09.2020 суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у апелянта заборгованості перед боржником у розмірі 150 000,00 грн.

13. Вимоги ТОВ "Укрполіскорм" про скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 обґрунтовані тим, що наведені в заяві ТОВ "Аріана Компані" обставини не є нововиявленими, а є доказами, які не були подані своєчасно учасниками справи.

Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду

14. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрполіскорм" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/401/19 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

15. Постановляючи ухвалу від 16.11.2020 суд апеляційної інстанції з урахуванням того, що апелянт не є ні кредитором, ні учасником справи про банкрутство, а також того, що ані мотивувальна, ані резолютивна частина оскаржуваної ухвали не містить жодних висновків стосовно ТОВ "Укрполіскорм" про зобов`язання вчинити будь-які юридично значимі дії або утриматися від їх вчинення щодо жодної із сторін або предмета спору дійшов висновку, що рішенням у цій справі не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду ТОВ "Укрполіскорм" звернулось до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 та передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

17. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

18. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

19. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

20. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

21. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

22. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

23. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

24. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укрполіскорм" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 908/401/18, призначено судове засідання на 25.02.2021 та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.02.2021.

25. Ця ухвала у справі № 908/401/18, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

26. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

27. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої касаційної скарги ТОВ "Укрполіскорм".

28. Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи не надійшло відзиву на касаційну скаргу.

29. Будь-яких заяв, клопотань тощо від учасників справи щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду не надходило.

30. Ураховуючи викладене, суд констатує, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо касаційної скарги ТОВ "Укрполіскорм".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ТОВ "Укрполіскорм")

31. ТОВ "Укрполіскорм" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на неправильне застосування та порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначаючи, зокрема, таке:

- в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції містяться судження про права та обов`язки ТОВ "Укрполіскорм" у відповідних правовідносинах, оскільки вказано про наявність у касатора боргу перед боржником у розмірі 150 000,00 грн, що свідчить про очевидний та безумовний зв`язок між оскаржуваною ухвалою та правами, інтересами і (або) обов`язками ТОВ "Укрполіскорм";

- судом апеляційної інстанції не надано жодної правової оцінки фактам викладеним в апеляційній скарзі, зокрема тим, що обставини наявності або відсутності заборгованості ТОВ "Укрполіскорм" та ТОВ "Прімател" перед ТОВ "УКР ПОЛІСКОРМ" були відомі ТОВ "Аріана Компані" на момент постановлення судом першої інстанції ухвали від 03.09.2020, а тому такі обставини не є нововиявленими, а є доказами, які не були своєчасно поданими учасниками справи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

32. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

33. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

36. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

37. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду, якою апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрполіскорм" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/401/18 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України у зв`язку із тим, що касатор не є учасником справи про банкрутство, а права цієї особи оскаржуваною ухвалою не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно учасників справи судом першої інстанції не вирішувалися.

38. З урахуванням доводів наведених у касаційній скарзі та змісту оскаржуваного судового рішення предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження.

39. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши дотримання господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов таких висновків.

40. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

41. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

42. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

43. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

44. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 21.10.2019 (КУзПБ з 21.10.2019).

45. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

46. За змістом пунктів 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

47. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

48. Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

49. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою у порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

50. Згідно з частиною другою статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.

51. Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

52. Слід ураховувати, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

53. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

54. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

55. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи (аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 910/2611/18, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17, від 03.07.2019 у справі № 910/15668/18).

56. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, 09.04.2019 у справі № 904/8201/16, від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494) ).

57. Водночас пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

58. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

59. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112).

60. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14).

61. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

62. З дня введення в дію цього КУзПБ визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

63. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

64. Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

65. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

66. Отже, реалізація права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главами 1, 2 "Апеляційне провадження" та "Касаційне провадження" відповідно розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

67. Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 ГПК України).

68. Відповідно до статті 1 КУзПБ сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

69. Вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених КУзПБ, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

70. Слід вказати, що особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов:

- подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 23 Закону про банкрутство, частина перша статті 45 КУзПБ);

- розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ);

- визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

71. З обставин встановлених апеляційним господарським судом вбачається, що ТОВ "Укрполіскорм" не є кредитором боржника та не є учасником у справі про банкрутство, що власне скаржником і не заперечується.

72. Суд наголошує, що у світлі наведених вище норм особа, яка не брала участі у справі (не залучена до участі у справі) та вважає що її права були порушені судовим рішенням, звертаючись в порядку статті 254 ГПК України з апеляційною скаргою на судове рішення повинна довести, що рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

73. З`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного та цілком обґрунтованого висновку про те, що ані мотивувальна, ані резолютивна частина оскаржуваної ухвали не містить жодних висновків стосовно ТОВ "Укрполіскорм" про зобов`язання вчинити будь-які юридично значимі дії або утриматися від їх вчинення щодо жодної із сторін або предмета спору.

74. Колегія суддів приймаючи до уваги встановлені судом апеляційної інстанції обставини погоджується із таким висновком, позаяк вказівка в оскаржуваному судовому рішенні на наявність дебіторської заборгованості ТОВ "Укрполіскорм" достеменно не підтверджує ні її розмір, ні її фактичну наявність перед боржником, а вказані обставини (розмір та наявність боргу) підлягатимуть встановленню під час розгляду відповідного позову у разі його подання боржником.

75. Крім того у світлі наведеного, суд зазначає, що наявність гарантованого статтею 55 Конституції України права на судовий захист, в тому числі й звернення з апеляційною скаргою на судове рішення, не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, тоді як підставою для такого захисту необхідно щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів чого в даному випадку не встановлено.

76. Відтак встановивши, що скаржник не є учасником справи, а також те, що в оскаржуваному судовому рішенні не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Укрполіскорм", суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, що узгоджується із висновком викладеним у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112.

77. Таким чином решті доводів скаржника викладених у пункті 31 цієї постанови юридична оцінка не надається.

78. Наведене відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") відповідно до якої повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

79. У свою черогу Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Щодо суті касаційної скарги

80. Доводи касаційної скарги ТОВ "Укрполіскорм" про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження в суді касаційної інстанції та не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції про недоведеність скаржником зв`язку між оскаржуваними рішеннями суду першої інстанції та правами, інтересами і (або) обов`язками скаржника, за наявності якого виникає право на апеляційне оскарження судового рішення особою, яка не приймала участі у справі, та відповідно наявність підстав для закриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

82. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

83. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги ТОВ "Укрполіскорм" зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишенні без змін ухвали апеляційного господарського суду.

Щодо судових витрат

84. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржуваного судового рішення витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у відповідності до приписів статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норми права

85. Особа, яка не брала участі у справі (не залучена до участі у справі) та вважає що її права були порушені судовим рішенням, звертаючись в порядку статті 254 ГПК України з апеляційною скаргою в порядку на дане рішення повинна довести, що рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

86. Відтак, гарантоване статтею 55 Конституції України права на судовий захист, в тому числі й звернення з апеляційною скаргою на судове рішення, не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, тоді як підставою для такого захисту необхідно щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.

87. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Керуючись статтями 129 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 908/401/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

Н. Г. Ткаченко