№ 909/1214/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 909/1214/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

(суддя - Малєєва О.В.)

від 10.03.2020

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Зварич О.В.; судді: Гриців В.М., Дубник О.П.)

від 20.07.2020

у справі № 909/1214/19

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"

про стягнення 164 232 645, 61 грн заборгованості,

за участю представників учасників справи:

позивача - Болдін В.В.

відповідача - Дороніна О.М.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. АТ "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 164 232 645, 61 грн, з яких основний борг - 154 954 380, 96 грн, пеня - 8 539 995, 24 грн, 3% річних - 738 269, 41 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 11512000706 поставив відповідачу природний газ. Водночас, у відповідача існує обов`язок виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.6 договору). В п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок встановлення та оплати добових небалансів. За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень-червень 2019 року позивач виявив у відповідача небаланси за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату сумарно за звітний місяць, а саме:

- за березень 2019 року 3162,19423 тис.куб.м (32728710 кВтхгод) на 30 513 858,83 грн;

- за квітень 2019 року 4182, 7910 тис.куб.м (43285554 кВтхгод) на 36 631 422, 35 грн;

- за травень 2019 року 7307, 7069 тис.куб.м (75629217 кВтхгод) на 60 067 733, 19 грн;

- за червень 2019 року 3198,04965тис.куб.м. (33099814 кВтхгод) на 27 741 366, 59 грн.

Обсяги добових небалансів підтверджує актами та довідками про добові небаланси, які складені позивачем, та відповідними актами приймання-передачі природного газу. Вказує, що у відповідача виник обов`язок оплатити виставлені позивачем рахунки за добові небаланси в загальному розмірі 154 954 380, 96 грн. У зв`язку з простроченням оплати добових небалансів нарахував 3% річних на суму 738 269, 41 грн та пеню у розмірі 8 539 995, 24 грн. Свою позицію обґрунтовує приписами розділу І, XIV Кодексу ГТС, статтями 193 231 Господарського кодексу України, статтями 526 530 536 612 625 Цивільного кодексу України.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2020 АТ "Укртрансгаз" відмовлено в позові.

2.2. Місцевий господарський суд виходив з того, що умовами укладеного між сторонами договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000706 погоджено порядок врегулювання місячного небалансу. Оскільки зміни в договір в цій частині не були внесені, то у відповідача не виникли зобов`язання з оплати щодобових небалансів.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2020 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначив також про те, що посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на порушення відповідачем пункту 2.6 договору транспортування природного газу № 1512000706 від 17.12.2015 внаслідок невиконання зобов`язань з оплати рахунків за добові небаланси, котрі умовами даного договору не передбачені, є безпідставним і необґрунтованим. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із встановлених ним обставин, що пункт 2.3 договору № 1512000706 від 17.12.2015 містить вичерпний перелік послуг, які позивач (Оператор) може надавати відповідачу (Замовнику). При цьому вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів даний перелік не передбачає.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що сторони погодили, що обсяг послуг, які надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п.2.4 договору). Додатки 1 ,2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником Послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п.2.8 договору). Тобто, в договорі транспортування природного газу № 1512000706 від 17.12.2015, сторони обумовили необхідність документального підтвердження надання послуг за договором (у разі їх надання). З огляду на викладене, відсутність передбачених договором додатків, зокрема додатку 3, вказує на неузгодженість сторонами, на момент укладення договору, переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назва ПППГ (ГРС, ПВВГ), місце встановлення та тип ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютне (МПа), максимальна витрата (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізити Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено додатком 3 до типового договору транспортування природного газу.

Також суд апеляційної інстанції врахував, що надані позивачем односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Крім того, позивач не надав документів, які б свідчили про придбання та про використання щодоби для потреб балансування природного газу шляхом купівлі короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуги балансування.

Щодо питання функціонування інформаційної платформи та беззаперечність інформації, наданої з її ресурсів, суд апеляційної інстанції встановив таке.

На офіційному веб-сайті Регулятора НКРЕКП в розділі "Акти перевірок у нафтогазовому комплексі за 2019 рік" міститься інформація про проведення перевірки АТ "Укртрансгаз", оформленої актом № 161 від 19.04.2019, яка є публічною. За результатами перевірки встановлено, що "особистий кабінет Оператора ГРМ в інформаційній платформі не містить вкладку "Створити номінацію", що не дає можливості оператору ГРМ подати номінацію у разі закупівлі природного газу для власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у власника природного газу у віртуальній торговій точці, що не відповідає вимогам абзацу першого пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC, а саме інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом".

У зв`язку із зазначеним, НКРЕКП було прийнято постанову №664 від 26.04.2019 "Про здійснення заходів державного регулювання до AT "Укртрансгаз", відповідно до якої Товариство мало до 20.05.2019 року привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС.

Наведені обставини свідчать про те, що Інформаційна платформа оператора ГТС, на якій учасники ринку мали б вчиняти щодобові балансуючі дії, в період до 20.05.2019 року не виконувала своїх функцій належним чином по відношенню до оператора ГРМ. Тому в оператора ГТС в цей період не було передбаченого законодавством інструменту для вчинення щодобових балансуючих дій по відношенню до оператора ГРМ.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2020, АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

3.2. Як на підставу касаційного оскарження АТ "Укртрансгаз" посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, в частині висновків суду щодо оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу. Скаржник вважає, що у зв`язку з порушенням норм процесуального права суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та призвело до ухвалення незаконного судового рішення, при тому, що висновок Верховного Суду щодо питання саме такого застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній. Також зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права: статей 179, 180, частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, статей 203 204 638 642 Цивільного кодексу України, пункту 1 глави 1, пунктів 2, 6, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, главу 7 розділу III Кодексу ГТС.

3.3. Від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16.

АТ "Укртрансгаз" подало заперечення на клопотання про закриття касаційного провадження у цій справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності у різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому як судові рішення у справах зі спорів, що виникли із подібних правовідносин, належить розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, зроблені Судом за інших встановлених фактичних обставин ніж у справі № 909/1214/19.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 908/3104/19.

3.4. Від АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" на адресу суду 11.11.2020 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19.

Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2020 зупинено провадження у справі №909/1214/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19.

Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2021 поновлено касаційне провадження у справі № 909/1214/19.

3.5. На адресу суду 20.07.2021 від АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19.

3.6. Також АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" 22.07.2021 подало до суду письмові пояснення та доповнення до письмових пояснень з посиланням на актуальну практику Верховного Суду.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", як оператором, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", як замовником, укладено договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000706.

За цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п. 2.1).

Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2).

Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.3).

Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п. 2.4).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу (п. 2.5).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених в договорі (п. 2.6).

Оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7).

Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8).

Оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму вебсайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором (п. 3.1).

Оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов`язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи (п. 3.2).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (п. 4.1).

Замовник має право: отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України; у разі фізичного підключення до газотранспортної системи - на безперешкодний та безкоштовний доступ в порядку, визначеному Кодексом, на територію та земельну ділянку оператора, де розміщені місця відбору проб газу та/або комерційні вузли обліку газу, за якими здійснюється замовлення послуг.

Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п. 5.1).

Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4).

На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (п. 5.5).

Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) (п. 6.1).

Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу (п. 6.2).

Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному вебсайті (п. 6.3).

Вартість послуг розраховується:

розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;

транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;

балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п. 7.1).

Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua (п. 7.2).

Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (п. 7.3).

Величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього договору (п. 8.1).

Розділом ІХ договору врегульовано визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.

У разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до кодексу (п. 9.1).

Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за відповідною формулою (п. 9.1).

Базова ціна газу визначається оператором відповідно до кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму вебсайті (п. 9.3).

Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату в строк, що не перевищує п`яти банківських днів (п. 9.4).

Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором та замовником актами наданих послуг (п. 11.1).

Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до кодексу та розділу ІХ договору (п. 11.4).

Договір набирає чинності з дня укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1).

У разі внесення та затвердження регулятором змін до типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору (п. 17.3).

4.2 Надалі 29.11.2017 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору транспортування природного газу. Згідно з даною додатковою угодою такі пункти договору викладено в іншій редакції:

п. 9.4 "Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці 2 цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату в строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджених постановою КМУ від 11.01.2005 № 20" у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".

Також даною угодою внесено зміни в п. 10.4, 10.5 договору.

4.3 Листом від 14.06.2018 № TSOBUX-18-1482 оператор повідомив замовника про зміну найменування з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на Акціонерне товариство "Укртрансгаз". Листами від 25.06.2018 № TSOBUX-18-1633 та від 28.11.2017 № 1001ВИХ-17-5155 повідомляло про зміну реквізитів.

Замовник повідомляв про зміну найменування з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (лист від 28.05.2019 № 2001ВХ-19-5093).

4.4. На підтвердження виникнення у замовника щодобових небалансів на суму 154 954 380, 96 грн за період з березня 2019 року по червень 2019 року позивач надав такі докази:

Акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року від 31.03.2019 № 03-2019-1512000706;

Коригуючий акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року № 03-2019-1512000706-05 від 30.05.2019;

Коригуючий акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року № 03-2019-1512000706-07 від 23.07.2019;

Акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2019 року від 30.04.2019;

Акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2019 року від 31.05.2019 № 05-2019-1512000706;

Акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2019 року від 30.06.2019 № 06-2019-1512000706.

4.5 Позивач надав копії рахунків від 31.03.2019 № 03-2019-1512000706 про оплату щодобових небалансів за березень 2019 року на суму 30 512 030, 04 грн; від 30.04.2019 № 04-2019-1512000706 про оплату щодобових небалансів за квітень 2019 року на суму 36 631 422, 35 грн; від 31.05.2019 № 05-2019-1512000706 про оплату щодобових небалансів за травень 2019 року на суму 60 067 733, 19 грн; від 30.06.2019 № 06-2019-1512000706 про оплату щодобових небалансів за червень 2019 року на суму 27 741 366, 59 грн.

4.6 У довідках про добові небаланси за відповідні місяці на зазначені суми вказано, що доказами, які підтверджують наявність обсягів, використаних оператором ГРМ є технічні акти приймання-передачі природного газу та реєстр завантаження файлів до інформаційної платформи.

В підтвердження своєї позиції позивач надав роздруківки з Інформаційної платформи - електронної платформи у вигляді вебдодатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується позивачем, як оператором газотранспортної системи та яка передбачена у Кодексі ГТС, та диск з відповідними документами, які підписані електронним цифровим підписом з даними з цієї ж Інформаційної платформи, за якою ведеться електронний облік транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Обсяги переданого позивачем відповідачу природного газу підтверджуються актами приймання-передачі природного газу від 01.04.2019 (2 акти), від 02.04.2019 (1 акт) за березень 2019 року, від 02.05.2019 (3 акти) за квітень 2019 року, від 03.06.2019 (3 акти) за травень 2019 року, від 01.07.2019 (3 акти) за червень 2019 року.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога АТ "Укртрансгаз" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення заборгованості за добові небаланси за період з березня по червень 2019 року згідно з укладеним сторонами договором транспортування природного газу.

5.3. Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексів України.

Пунктами 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Додатком до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 17.12.2015 сторонами укладено договір транспортування природного газу № 1512000706, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

З 01.03.2019 відповідно до постанови НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між оператором газотранспортної системи, постачальниками, операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу оператора ГТС.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги); небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу газотранспортної системи правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497.

За пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 3, 4 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Пунктом 11 постанови НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 передбачено обов`язок оператора газотранспортної системи з 01 серпня 2018 року надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою.

В затвердженій вищевказаною постановою редакції типового договору передбачений, в тому числі, порядок оплати добових небалансів.

Разом з тим господарські суди встановили, що зміст спірного договору та відсутність підписаних додатків до нього свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у тому числі щодо плати за добовий небаланс.

Скаржник посилається, зокрема, на те, що не підписання додатків 1, 2, 3 до спірного договору не позбавляло відповідача фактичної можливості використання природного газу.

При цьому, як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до п. 17.3 договору у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести зміни до цього договору.

З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що відсутність на момент виникнення спірних правовідносин договору у редакції, яка би врегульовувала щодобові небаланси, у тому числі щодо оплати за послуги балансування та не внесення відповідних змін, не дає підстав стверджувати про можливість встановлення фактичного використання природного газу відповідачем під час балансування. Саме посилання позивача на можливість використання не є тим аргументом, який може спростувати відсутність врегулювання договірних відносин у спірній частині. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 908/3104/19.

Крім того, в позовній заяві позивач посилається на порушення п. 2.6 договору від 17.12.2015, відповідно до якого замовник має оплачувати послуги на умовах, зазначених в договорі, тоді як вказаний договір не передбачає вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів та оплату такого балансування, а регулює лише визначення вартості місячного небалансу та порядок його оплати.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані позивачем односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Крім того, позивач не надав документів, які б свідчили про придбання та про використання щодоби для потреб балансування природного газу шляхом купівлі короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуги балансування.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи заявника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема в частині дослідження зібраних у справі доказів та встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, а тому доводи касаційної скарги в цій частині, є безпідставними.

5.4. Щодо постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3987/19 від 19.03.2021 справу № 922/3987/19, до розгляду якої зупинявся розгляд у цій справі, колегія суддів бере до уваги, що цією постановою направлено справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у зв`язку з неповним встановленням обставин справи, не дослідження актів врегулювання щодобових небалансів, довідки № 1 про добові небаланси, а також відсутністю встановленої судами попередніх інстанцій правової природи правовідносин, які виникли між сторонами. Водночас у справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції надано оцінку одностороннім актам, враховано акт НКРЕКП від 19.04.2019 № 161 щодо діяльності Інформаційної платформи, встановлено правову природу спірних правовідносин.

5.5. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу.

Колегія суддів зауважує, що з урахуванням підстави позову, який обґрунтовано неналежним виконанням договору відповідачем щодо оплати послуг добового балансування і відсутності у договорі положення щодо врегулювання щодобових небалансів та щодо обов`язку відповідача з оплати такого врегулювання, зважаючи, що внаслідок змін законодавства позивач мав надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437, а також не встановлення судами попередніх інстанцій обставин вчинення балансування та понесення пов`язаних з таким балансуванням витрат, відсутні підстави покладати на відповідача обов`язок з оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19, від 08.06.2021 у справі № 904/5147/19, від 15.06.2021 у справі № 915/2360/19, від 22.06.2021 у справі № 908/3104/19.

Отже, колегія суддів врахувала правову позицію, викладену зокрема в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19, проте не вбачає підстав для задоволення клопотання АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Верховним Судом ні у зазначеній постанові, ні в інших згаданих постановах не викладався правовий висновок про застосування пункту 1 глави 1, пунктів 2, 6, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, главу 7 розділу III Кодексу ГТС, на не правильне застосування яких посилався скаржник, з огляду на підстави позову, який обґрунтовано саме неналежним виконанням договору відповідачем щодо оплати послуг добового балансування.

5.6. Інші доводи касаційної скарги зводяться до оцінки доказів наявних у матеріалах справи, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень Верховного Суду.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду ухвалені із додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2020 у справі № 909/1214/19 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй