ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 909/286/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
за участю помічника судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання - Сташків Т. Г.,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Каспрук Л. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (судді: Якімець Г. Г., Бонк Т. Б., Матущак О. І.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 (суддя: Малєєва О. В.)
за позовом Надвірнянської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок"
про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу котельні та виселення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 25.03.2019 Надвірнянська міська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" (далі - ТОВ "Струмок") про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу котельні від 16.08.2010 та виселення.
1.2. Позовні вимоги, з урахуванням зміни підстав позову, обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів за період з квітня 2018 року до березня 2019 року, а також невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, встановлених судовими рішеннями у справах №909/8/13-г, №909/284/15, №909/711/15, №909/935/17.
1.3. У відзиві на позов ТОВ "Струмок" заперечувало проти позову, посилаючись на те, що протягом 2018- 2019 років Надвірнянська міська рада необґрунтовано нараховувала відповідачу завищений розмір орендної плати, і відповідач неодноразово звертався із заявами про неправомірність таких дій, а також оспорював нарахування у встановленому законом та договором порядку. Згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2018 у справі №909/755/18, яке набрало законної сили, суд відмовив Надвірнянській міській раді у визнанні укладеним договору оренди цілісного майнового комплексу котельні на вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010 в редакції додаткової угоди №4. Цим рішенням встановлено правильний розмір орендної плати.
Відповідно до пункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, відповідач не приймав до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, а здійснював сплату орендної плати відповідно до визначеного її розміру за базовий місяць.
Вважає, що зобов`язання зі сплати орендної плати в належному розмірі виникло після того, як позивач 25.04.2019 склав та направив на адресу відповідача акти приймання-передачі наданих послуг (перерахунок) з вимогою повністю сплатити нараховану орендну плату протягом десяти днів. Посилається на лист Мінфіну України від 30.05.2016 № 31-11410-09-10/15182 "Щодо первинних документів при виконанні договору оренди" щодо необхідності складання окремого первинного документа по договору оренди майна.
Зазначає, що у справах №909/8/13-г, №909/711/17 не було чітко окреслено періоду порушення відповідачем зобов`язань. У справі №909/284/15 стягувалась заборгованість з орендної плати за користування іншим майном. А у справі №909/935/17 стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня по серпень 2017 року не може свідчити про істотне порушення зобов`язання відповідачем.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 позов задоволено частково. Розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу котельні на вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010, укладений між Надвірнянською міською радою та ТОВ "Струмок". В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач постійно здійснював порушення своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів, що слугувало підставою для розірвання договору. Одночасно суд зауважив на відсутності підстав для розірвання договору з 01.04.2019 та примусового виселення відповідача, оскільки згідно з частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України договір вважається розірваним з дня набрання чинності рішенням суду та у відповідача наразі не виник обов`язок повернути позивачу об`єкт оренди.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо виселення відповідача з орендованого приміщення. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено й виселено ТОВ "Струмок" з орендованого цілісного майнового комплексу опалювальної котельні, що знаходиться на вул. Княгині Ольги, 9 в м. Надвірна, Івано-Франківська область. В іншій частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 залишено без змін.
2.4. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, посилаючись у тому числі на судову практику, виходив з того, що вимога позивача про виселення, як спосіб повернення орендованого майна, є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. ТОВ "Струмок" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 в частині задоволених позовних вимог про розірвання договору та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 й ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди помилково не взяли до уваги докази на підтвердження розміру орендної плати, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи.
3.3. Заявник наголошує, що орендар не погоджується із розміром орендної плати, який зазначено сторонами у додатковій угоді №3 від 10.11.2016 (26 796,50 грн.), у зв`язку із чим, між сторонами існує спір (справа №909/1001/18).
3.4. Також скаржник зазначає, що позивачем не доведено та судом не встановлено істотного порушення відповідачем договору оренди, що у відповідності до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, є підставою для розірвання договору. Вважає безпідставним посилання суду на періоди заборгованості: з січня до травня 2015 року та з липня до серпня 2017 року, оскільки обов`язок з оплати орендної плати за вказані періоди виник у відповідача лише після набрання законної сили рішеннями у справах №909/711/15 та №909/935/17.
3.5. Заявник також вважає, що одночасне задоволення вимог про розірвання договору та виселення ухвалене судами без врахування норм Закону України "Про особливості передачі в оренду об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", відповідно до якого такі об`єкти мають передаватись за певною процедурою.
3.6. У відзиві на касаційну скаргу Надвірнянська міська рада просить залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарських судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
4.2. Судами попередніх інстанцій установлено, що 16.08.2010 між Надвірнянською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Струмок" (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу котельні на вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Надвірнянської міської ради №3277-47/2010 від 08.07.2010 "Про надання в оренду цілісного майнового комплексу опалювальної котельні на вул. Княгині Ольги, 9 ТОВ "Струмок" передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс опалювальної котельні, що знаходиться за вказаною адресою для надання послуг теплопостачання споживачам центральної частини міста Надвірна.
4.3. Згідно з пунктом 2.1 договору об`єктом оренди є цілісний майновий комплекс опалювальної котельні загальною площею 1022,3 м (приміщення котельні 1013,6 м, приміщення насосної - 8,7 м) на вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна, з котельним обладнанням і теплотрасами.
4.4. Відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням XVI сесії Надвірнянської міської ради від 30.05.2000 "Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за оренду цілісних майнових комплексів, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Надвірна" (зі змінами) та рішення Надвірнянської міської ради №3277-47/2010 від 08.07.2010 "Про надання в оренду цілісного майнового комплексу опалювальної котельні по вул. Княгині Ольги, 9 ТОВ "Струмок" і становить за перший місяць оренди 8 388 грн з ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
4.5. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується на рахунок орендодавця щомісячно до 10 числа кожного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності орендаря (пункти 4.2, 4.3 договору).
4.6. Згідно з пунктами 5.2, 5.3 договору орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату орендодавцю, а також щомісячно до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря).
4.7. У пункті 8.3 договору сторонами погоджено, що орендодавець має право при несплаті орендарем орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, порушити питання про дострокове розірвання цього договору та примусове виселення орендаря.
4.8. Відповідно до пункту 9.7 договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
4.9. Пунктом 10.6 договору визначено, що в разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору.
4.10. Договір укладено на термін з 16.08.2010 до 31.12.2010 включно з можливістю наступної пролонгації на таких самих умовах на наступний опалювальний період, з урахуванням змін у бюджетному законодавстві та законодавстві про оренду державного та комунального майна, на дату продовження цього договору (пункти 12.1, 12.4.).
4.11. Згідно з розрахунком орендної плати за оренду цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010 орендна плата за перший місяць оренди (серпень 2010) становить 8 388 грн у тому числі ПДВ. Розмір місячної орендної плати за наступні місяці оренди розраховується за формулою:
Опл.міс. = Опл.попр. х Іпот, де
Опл.міс. - місячний розмір орендної плати за оренду ЦМК, грн,
Опл.попр. - місячний розмір орендної плати за попередній місяць, грн,
Іпот. - індекс інфляції за поточний місяць.
4.12. Суди установили, що об`єкт оренди передано орендарю (відповідачу) за актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу котельні на вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010.
4.13. 31.12.2010 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди, якою продовжили строк дії договору на один рік: з 01.01.2011 до 31.12.2011.
4.14. Цією додатковою угодою сторони погодили, що орендна плата за користування об`єктом оренди, відповідно до рішення Надвірнянської міської ради від 23.12.2010 року №35-3/2010, становить 40% від розрахункового розміру орендної плати, а саме: 3 508 грн (в тому числі ПДВ) за перший місяць оренди (січень 2011 року) з врахуванням індексу інфляції за грудень 2010 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
4.15. 30.12.2011 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору оренди, в якій вони погодили продовження дії договору з 01.01.2012 до 31.12.2014 (строком на 3 роки).
4.16. 10.11.2016 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору оренди, за умовами якої сторони домовились про продовження дії договору оренди з 01.01.2015 до 30.04.2018 (строком на 3 роки).
4.17. У додатковій угоді № 3 сторони погодили, що орендна плата, згідно з рішенням Надвірнянської міської ради від 26.02.2015 №2069-48/2015, становить 8 388 грн (у т. ч. ПДВ) за перший місяць оренди - січень 2015 року. При цьому, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
4.18. Також додатковою угодою №3 сторони погодили, що з 01.11.2016 орендна плата збільшується та становить 26 794,50 грн (в т.ч. ПДВ) за перший місяць оренди - листопад 2016 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розрахунок орендної плати є невід`ємною частиною договору.
4.19. Суди установили, що між сторонами існував спір з приводу укладення додаткової угоди №4 від 12.03.2018 до договору оренди. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2018 у справі №909/755/18, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову Надвірнянської міської ради до ТОВ "Струмок" про внесення змін до договору, шляхом визнання укладеною з 12.03.2018 року додаткової угоди №4 від 12.03.2018 в редакції позивача. Одночасно у вказаному рішенні суд встановив, що договір оренди пролонговано.
4.20. Після вирішення справи №909/755/18 позивач супровідним листом від 25.04.2019 №321/04-14/09 направив відповідачу акти приймання-передачі наданих послуг (перерахунок) за квітень - грудень 2018 року та січень - березень 2019 року, в яких визначив орендну плату відповідно до умов додаткової угоди №3 від 10.11.2016.
4.21. У справі №909/711/15 за позовом прокурора Надвірнянського району, заявленого в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради до ТОВ "Струмок" про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди від 16.08.2010, Господарським судом Івано-Франківської області у рішенні від 11.08.2015 (з урахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015), встановлено, що починаючи з січня 2015 року розмір орендної плати згідно пункту 4.1 договору оренди становив 8 388 грн з ПДВ, а також те, що за період з січня до травня 2015 року відповідач не сплатив заборгованість у сумі 34 391,31 грн.
4.22. Крім того, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2017 у справі №909/935/17 за позовом в.о. керівника Надвірнянської місцевої прокуратури, заявленого в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради до ТОВ "Струмок" про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди від 16.08.2010 встановлено, що у порушення умов договору оренди відповідач в повному обсязі не сплатив орендну плату за період з липня по серпень 2017 року, внаслідок чого борг по орендній платі становив 58 447, 31 грн.
4.23. Предметом спору в цій справі є розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу та виселення із нього орендаря.
4.24. Згідно зі статтями 11 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (стаття 525 Цивільного кодексу України).
4.25. Частиною першою статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
4.26. Аналогічна норма закріплена й у частині першій статті 759 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
4.27. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
4.28. Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
4.29. Частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
4.30. Статтею 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина перша). Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга).
4.31. Відповідно до приписів статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
4.32. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
4.33. Пунктом першим частини першої статті 611 вказаного Кодексу встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
4.34. Частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
4.35. Згідно із частиною першою статті 27 наведеного Закону, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
4.36. Судами встановлено, що умовами пунктів 8.3 та 9.7 договору оренди передбачені випадки, з настанням яких договір може бути розірваний достроково, а саме у разі неналежного виконання стороною умов договору чи несплати орендарем орендної плати.
4.37. Отже, для встановлення обставин щодо порушення орендарем договору в частині сплати орендних платежів та встановлення розміру заборгованості необхідно дослідити розмір орендної плати, погоджений у договорі.
4.38. Судами встановлено, що договір оренди нерухомого майна від 16.08.2010 укладено строком на 1 рік, в подальшому неодноразово було пролонговано додатковими угодами №1, №2 та змінено розмір орендної плати.
4.39. Додатковою угодою від 10.11.2016 №3 сторони продовжили дію договору з 01.01.2015 до 30.04.2018 (строком на 3 роки), розмір орендної плати сторонами визначено з 01.01.2015 у розмірі 8 388 грн з ПДВ за перший місяць оренди (січень 2015 року), а з 01.11.2016 - у розмірі 26 794,50 грн з ПДВ за перший місяць оренди (листопад 2016). За кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
4.40. Відповідно до частини першої статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
4.41. Приписами статті 793 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на дату укладення додаткової угоди № 3) передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
4.42. Частиною першою статті 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
4.43. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що нікчемний правочин не породжує для його сторін правових наслідків, крім тих, що пов`язані з нікчемністю правочину.
4.44. Утім, застосовуючи визначені додатковою угодою від 10.11.2016 №3 умови щодо встановлення розміру орендної плати якою також був змінений строк дії договору більше ніж на 3 роки, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги та не надали відповідної оцінки на предмет дотримання порядку набрання додаткової угоди чинності виходячи із вимог статті 793 Цивільного кодексу України.
4.45. При цьому доводи Надвірнянської міської ради про те, що дійсність додаткової угоди № 3 встановлена у справі №909/755/18, оцінюються судом критично, оскільки при розгляді іншої справи, з огляду на предмет та підставу позову, дійсність додаткової угоди № 3 не була предметом спору і, в такий спосіб, судом не встановлювалась.
4.46. Враховуючи викладене, колегією суддів визнаються передчасними висновки судів попередніх інстанцій про визначення розміру орендної плати на підставі додаткової угоди від 10.11.2016 №3, що слугувала підставою для визначення заборгованості відповідача за орендну плату та встановлення факту порушення ним умов договору оренди.
4.47. Таким чином, судам необхідно було встановити, відповідно до умов якого договору (додаткової угоди) відповідачем повинна була сплачуватись орендна плата, її розмір (з урахуванням умов діючого договору) та лише після цього, з урахуванням наявних розрахунків між сторонами на підставі оцінених доказів та встановлених обставин справи приймати рішення щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
4.48. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.49. Під час нового розгляду суду необхідно урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно з частинами першою, другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
5.2. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини перша-третя статті 311 цього Кодексу).
5.3. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити частково.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 у справі № 909/286/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Зуєв
Судді Н. О. Багай
Т. Б. Дроботова