ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 909/548/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп": Медвідь Л. М.,
ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста": Глевацька О. В.,
арбітражний керуючий: Бандуристий Р. С. (особисто)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019
у складі колегії суддів: Матущака О. І. - головуючого, Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.
у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі"
2. Товарної біржі "Центральна товарна біржа"
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника від 11.06.2018
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. ОСОБА_1 ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп"
у межах справи № 909/548/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
1. У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/548/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" (далі - ТОВ "Тофі", боржник) про банкрутство за процедурою передбаченою статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
2. Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2016 у справі № 909/548/16 ТОВ "Тофі" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Ріжніва М. І.
3. 30.07.2019 Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (далі - ПАТ "Європейський газовий банк") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою від 23.07.2018 № 913 про:
1) визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Тофі" проведеного 11.06.2018;
2) скасування протоколу другого повторного аукціону від 11.06.2018 із продажу майна ТОВ "Тофі";
3) визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 15.06.2018, укладеного між ТОВ "Тофі" та ОСОБА_1 ;
4) застосування наслідків недійсності правочину.
4. В обґрунтування заявлених вимог ПАТ "Європейський газовий банк" посилається на проведення аукціону з продажу майна боржника з порушенням приписів статей 42, 44, 50, 59, 60, 98 Закону про банкрутство.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
5. 23.05.2017 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення 22.06.2017 Універсальною аграрно-промисловою біржею аукціону з продажу майна ТОВ "Тофі", а саме: цілісного майнового комплексу до якого увійшли транспортні засоби, житлові котеджі, земельні ділянки, техніка, довгострокові інвестиції, дебіторська заборгованість, електростанція, бухгалтерські документи. Початкова вартість продажу 610 835 530 грн, що відповідала сумі визнаних Господарським судом Івано-Франківської області вимог згідно ухвали від 06.04.2017 та від 25.04.2017.
6. Відповідно до повідомлення біржі від 13.07.2017 призначений на 22.06.2017 аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку із відсутністю заявок на торги, від потенційних покупців.
7. Після того як продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу на Універсальній аграрно-промисловій біржі не вдалося, ліквідатором розпочато продаж майна боржника частинами (лотами).
8. 20.03.2018 у друкованому виданні "Газета по-українськи" опубліковано оголошення про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна ТОВ "Тофі", встановлено строк для подання документів для участі у конкурсі до 04.04.2018.
9. 05.04.2018 між ТОВ "Тофі" (замовник) та ТБ "Центральна українська біржа" (організатор) укладено договір № 05/04-18 на організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону), за умовами якого організатор за дорученням та від імені замовника зобов`язався за свій рахунок провести відкриті публічні торги (аукціон) з продажу майна (майнових прав), що належать замовнику, та забезпечити укладення договору з його переможцем, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги. У пункті 5.4 договору сторони погодили, що початкова вартість майна (майнових прав), що виставлено на продаж, визначається замовником і становить 45 000 000,00 грн.
10. 11.04.2018 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення 14.05.2018 Товарною біржею "Центральна українська біржа" (далі - ТБ "Центральна українська біржа") у приміщенні готелю "Братислава", що у м. Києві по вул. Малишка, 1 аукціону з продажу майна ТОВ "Тофі: відокремленого структурного підрозділу банкрута як частини цілісного майнового комплексу за ціною 45 000 000,00 грн.
11. Згідно повідомлення біржі, опублікованого на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України (без номера і дати) призначений на 14.05.2018 аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку із відсутністю заявок на торги від потенційних покупців.
12. 14.05.2018 майно, яке було предметом вказаного вище аукціону, згідно повідомлення від 08.05.2018 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було виставлено на аукціон, що мав відбутися 21.05.2018 за зниженою ціною у сумі 36 000 000,00 грн, який згідно повідомлення біржі без номера і дати, але також опублікованого на вказаних вище сайтах не відбувся у зв`язку із відсутністю зареєстрованих покупців.
13. 08.05.2018, 10.05.2018 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення 11.06.2018 другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Тофі", а саме: відокремленого структурного підрозділу як частини ЦМК (як зазначено в оголошенні), до складу якого включено: 6 земельних ділянок та три нежитлові будівлі, які розміщені в с. Поляниця ур. Вишні Яремчанського району Івано-Франківської області, а також нежилі приміщення № 164 та № 164а, що знаходяться по АДРЕСА_2. Початкова вартість 28 800 000 грн.
14. Згідно повідомлення від 11.06.2018 призначений на 11.06.2018 аукціон з продажу майна ТОВ "Тофі" відбувся, майно продано фізичній особі за 3 168 000,00 грн.
15. Результати проведеного 11.06.2018 аукціону з продажу майна ТОВ "Тофі", оформлені протоколом від 11.06.2018 № 4, в якому, окрім іншого, вказано реквізити для оплати придбаного майна.
16. Згідно протоколу від 11.06.2018 № 4, затвердженого ліквідатором ТОВ "Тофі" Ріжнівим М. І. переможцем лоту № 1 з переліком майна: 1) нежитлова будівля (житловий котедж №1) загальною площею 78,7 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) нежитлова будівля (житловий котедж №4) загальною площею 177,2 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) нежитлова будівля (колиба) загальною площею 271,1 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) земельна ділянка площею 0.9000 га, яка розташована в с. Поляниця ур. Вишні Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0538; 5) земельна ділянка загальною площею 0,4117 га, яка розташована: участок Вишні, с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0540; 6) земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, яка розташована: участок Вишні, с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0408; 7) земельна ділянка загальною площею 0,1205 га, яка розташована: участок Вишні , с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано -Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0409; 8) земельна ділянка загальною площею 0,6000 га, яка розташована в с. Поляниця ур. Вишні Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0539; 9) земельна ділянка загальною площею 0,2500 га, яка розташована: участок Вишні, с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано -Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:0020006; 10) нежитлове приміщення № 164 - торгове, площею 35,3 кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_2 (літ. А); 11) нежитлове приміщення № 164 а - торгове, площею 729,9 кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_2 (літ. А), став ОСОБА_1 за ціною продажу 3 168 000,00 грн, при тому, що стартова ціна лота складала суму 28 800 000,00 грн.
17. 15.06.2018 між ТОВ "Тофі" (продавець) та переможцем аукціону - ОСОБА_1 (покупець) підписано договір купівлі-продажу придбаного на аукціоні майна, засвідчений печаткою та підписом президента біржі ОСОБА_4
18. Відповідно до пункту 8.1 договору він вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
19. 28.06.2018 між біржею, продавцем та покупцем підписано акти про передання права власності на придбане нерухоме майно.
20. 06.08.2018 між ТОВ "Тофі" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено та посвідчено нотаріально договори купівлі-продажу нежилих приміщень № 164 площею 729,90 кв.м. та № 164а площею 35,30 кв.м., що знаходяться по
АДРЕСА_3 . 23.08.2018 між ТОВ "Тофі" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено та посвідчено нотаріально договори купівлі-продажу такого майна: 1) нежитлової будівлі (житловий котедж №1) загальною площею 78,7 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) нежитлової будівлі (житловий котедж №4) загальною площею 177,2 м. кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) нежитлової будівлі (колиби) загальною площею 271,1 м. кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) земельної ділянки площею 0.9000 га, яка розташована в с. Поляниця ур. Вишні Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0538; 5) земельної ділянки загальною площею 0.4117 га, яка розташована: участок Вишні , с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано- Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0540; 6) земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, яка розташована: участок Вишні, с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0408; 7) земельної ділянки загальною площею 0,1205 га, яка розташована: участок Вишні, с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0409; 8) земельної ділянки загальною площею 0,6000 га, яка розташована в с. Поляниця ур. Вишні Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0539; 9) земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, яка розташована: участок Вишні, с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611092001:22:0020006.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
22. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2019 у справі № 909/548/16 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Європейський газовий банк", поданої в межах провадження у справі про банкрутство про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника від 11.06.2018.
23. Ухвала місцевого господарського суду першої інстанції мотивована тим, що підготовка, проведення та оформлення результатів аукціону, проведеного 11.06.2018, здійснені ліквідатором ТОВ "Тофі" з дотриманням вимог Закону про банкрутство, з правильним визначенням початкової вартості майна. До того ж доказів того, що при реалізації майна в іншому порядку ліквідатор отримав би за більшу суму грошових коштів, учасниками провадження у справі не надано.
24. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2019 у справі № 909/548/16 скасовано в частині відмови у визнанні недійсним аукціону від 11.06.2018 та договору купівлі продажі від 15.06.2018. Прийнято у цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ "Тофі", що відбувся 11.06.2018 та на якому було реалізовано майно банкрута. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 15.06.2018 укладений між ТОВ "Тофі" та ОСОБА_1 за наслідками другого повторного аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Тофі", що відбувся 11.06.2018. У решті частини оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з боржника ТОВ "Тофі" на користь ПАТ "Європейський газовий банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") судові витрати.
25. Постанова апеляційного господарського суду мотивована ненаданням судом першої інстанції належної юридичної оцінки бездіяльності ТБ "Центральна українська біржа" в частині неподання витребуваних документів, які стосуються предмету спору щодо відповідності вимогам чинного законодавства дій ліквідатора та біржі щодо організації та проведення аукціону. Крім того судом апеляційної інстанції зазначено, що в силу частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора, тому законність проведення спірного аукціону безпосередньо впливає на права та інтереси заявника ПАТ "Єврогазбанк", а оскільки доводи та докази такого заявника про не проведення спірного аукціону у зазначеному у протоколі № 4 місці не спростовані боржником та біржею, в силу частини другої статті 74 ГПК України, такі доводи заявника є доведеними.
26. Також судом апеляційної інстанції вказано, що оскільки ліквідатор боржника після невдалої реалізації усіх активів боржника як цілісного майнового комплексу приступив до продажу активів боржника частинами, повинен був би кожну частину (лот) погоджувати із комітетом кредиторів, що зроблено не було та відповідно є додатковою та самостійною підставою для визнання недійсним спірного аукціону, проведеного 11.06.2018.
27. Окрім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки аукціон як передумова оспорюваного договору купівлі-продажі майна (майнових прав) від 15.06.2018 є безпосереднім наслідком незаконного аукціону, тому такий договір судом апеляційної інстанції визнається недійсним, а в силу частини першої статті 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з дати його укладання.
28. Разом з тим, судом апеляційної інстанції вказано про передчасність вимог заявника на дату звернення із відповідною заявою до суду першої інстанції про застосування наслідків недійсного правочину, передбаченого статтею 216 ЦК України, були передчасними, оскільки за наслідками такого правочину права та обов`язки безпосередньо на об`єкти нерухомого майна виникли не в силу оспорюваного договору, які згідно пунктами 4.2, 8.1 виникають з дати його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а в силу наступних 11-ти нотаріально посвідчених договорів щодо кожного окремого об`єкту нерухомого майна 06.08.2018 (будівлі і споруди у м. Києві) та 23.08.2018 (земельні ділянки і споруди у с. Поляниця Івано-Франківської області), тому відмовив у задоволенні таких вимог саме із зазначених підстав, а не з підстав законності проведення аукціону, як поставленого у оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
29. Не погоджуючись з наведеною постановою апеляційного господарського суду від 19.09.2019 ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду від 28.02.2019 залишити в силі.
30. 11.11.2019 ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" звернулося через Західний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16.
31. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/548/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2019.
32. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019, з поміж іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 909/548/16 за касаційною скаргою ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16 та призначено розгляд касаційної скарги на 19.12.2019.
33. 18.12.2019 до канцелярії суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 без змін.
34. Цього ж дня до канцелярії суду надійшов відзив на касаційну скаргу арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича, в якому він також просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 без змін.
35. 19.12.2019 до канцелярії суду ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подано заяву про відвід суддів Васьковського О. В., Пєскова В. Г. від розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16, яку ухвалою від 19.12.2019 визнано необґрунтованою, а справу № 909/548/16 передано для вирішення питання про відвід, судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу в порядку статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з одночасним зупиненням касаційного провадження.
36. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про відвід суддів Васьковського О. В., Пєскова В. Г.
37. У зв`язку з відпусткою суддів Васьковського О. В., Пєскова В. Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/548/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Огородніка К. М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019.
38. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 справу прийнято новим складом колегії до провадження; поновлено касаційне провадження з розгляду касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп"; призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" на 23.01.2020.
39. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 відкладено розгляд касаційної скарги до 13.02.2020.
40. 23.01.2020 на адресу Верховного Суду від ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" надійшли письмові пояснення від 23.01.2020 № 23/01-1 з питань, що виникають в ході розгляду касаційної скарги.
41. 11.02.2020 до Верховного Суду від ТОВ "Тофі" надійшло клопотання від 11.02.2020 № 11/2-1 про відкладення розгляду касаційної скарги.
42. У судове засідання 13.02.2020 з`явилися представники ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", арбітражний керуючий Бандуристий Р. С., які надали пояснення у справі.
43. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників решти учасників справи.
44. Верховним Судом в судовому засіданні розглянуто клопотання ТОВ "Тофі" від 11.02.2020 № 11/2-1 про відкладення розгляду касаційної скарги, підтримане ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", за результатом чого суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на безпідставність про що постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати та оформлення окремим документом, яку занесено до протоколу судового засідання від 13.02.2020.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Доводи ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп"
45. ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- висновок суду апеляційної інстанції щодо недотримання ліквідатором процедури погодження з комітетом кредиторів складу майна лотів, яке виставлялось на продаж здійснений за неповного з`ясування судом всіх обставин справи та довільного застосування статті 95 Закону про банкрутство у взаємозв`язку із приписами частини восьмої статті 26 цього Закону;
- протягом усього періоду реалізації майна боржника окремими лотами, включаючи реалізацію майна на спірному аукціоні, загальними зборами кредиторів не приймалось рішення про утворення комітету кредиторів; кредитори не ініціювали звернень до ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів в порядку частини третьої статті 26 Закону про банкрутство з метою формування їх представницьких органів;
- провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство не передбачає обов`язкового створення комітету кредиторів;
- неподання організатором торгів витребуваних доказів не впливає на дійсність спірного аукціону та не позбавляло суд апеляційної інстанції вжиття заходів із їх отримання;
- висновок суду апеляційної інстанції щодо проведення аукціону за місцем відмінним із тим, що вказане в оголошені зроблений без належної оцінки наявних в справі доказів.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
46. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" заперечує щодо доводів касаційної скарги зазначаючи таке:
- апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку щодо порушення ліквідатором статті 26 Закону про банкрутство у зв`язку з невжиттям заходів щодо скликання та проведення загальних зборів кредиторів;
- ліквідатором надано неправдиві відомості щодо правового режиму майна боржника та не вчинено всіх належних дій передбачених Законом про банкрутство для реалізації майна внаслідок чого зменшено привабливість цього майна для потенційних покупців;
- ліквідатором порушено вимоги частини п`ятої статті 44 Законом про банкрутство щодо продажу майна боржника частинами;
- переможець аукціону є взаємопов`язаною особою з банкрутом ТОВ "Тофі";
- докази проведення аукціону в місці, яке зазначено в оголошенні про проведення другого повторного аукціону в матеріалах справи відсутні;
- ТБ "Центральна українська біржа" не виконано вимог ухвали суду щодо надання документів за результатом проведення аукціону.
Доводи арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича
47. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор не погоджується із доводами касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" та вказує про відсутність підстав для задоволення скарги, зокрема, з огляду на таке:
- ліквідатор не мав підстав для самостійного визначення частин і складу майна, яке реалізується окремо та був зобов`язаний скликати комітет кредиторів для вирішення цього питання;
- у справі відсутні докази проведення аукціону за місцем вказаним в оголошенні про проведення аукціону.
Доводи інших учасників справи
48. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
49. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
50. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
51. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
52. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
53. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
54. За приписами частини першої статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.
55. Відповідно до статті 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
56. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ПАТ "Європейський газовий банк" про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та застосування наслідків недійсності правочину.
Щодо визнання результатів аукціону недійсними
57. Згідно з частиною восьмою статті 44 Закону про банкрутство спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону, в тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
58. Частиною третьою статті 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
59. Розглядаючи заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута суду належить перевірити обставини його організації та проведення відповідно до положень розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство.
60. Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначенні початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціону).
61. Отже, до предмету доказування у разі оскарження результатів аукціону входять з`ясування обставин дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів) (статті 64-68 Закону).
62. Порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12).
63. Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).
64. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частина 3 статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12).
65. Відповідно до частини першої статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
66. За змістом статті 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
67. Закон про банкрутство не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, однак, за змістом статті 33 цього Закону можна дійти висновку що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації, так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14).
68. Відповідно до вимог частини першої, другої статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
69. Виходячи з системного аналізу положень статті 43, частин першої та п`ятої статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство, суд касаційної інстанції відзначає, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). У цій же нормі (частина п`ята статті 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
70. Таким чином, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина перша статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
71. Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17).
72. В аспекті наведеного необхідно враховувати основну мету (цілі) аукціону як способу реалізації майна боржника, якою виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство передусім є відчуження цього майна за максимальною ціною, що визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції (участі в аукціоні з продажу майна боржника якомога широкого кола осіб) задля задоволення вимог кредиторів банкрута у якнайбільшому розмірі.
73. На підтвердження вказаного свідчать безпосередньо приписи частини першої статті 44 Закону про банкрутство, якою передбачено, що вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною
74. А тому визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15, від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14).
75. Як вбачається з матеріалів справи продаж належного боржнику майна, оцінка результатів аукціону з реалізації якого є предметом даного судового розгляду, здійснювався одним лотом сформованим шляхом об`єднання в ньому об`єктів нерухомого майна, які значно територіально віддалені між собою та суттєво різняться за своїм цільовим використанням тощо.
76. Відповідно до частини другої статті 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства.
77. Суд акцентує, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (частина третя статті 98 Закону про банкрутство).
78. Згідно із положеннями частини другої статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог Закону про банкрутство.
79. Системний аналіз норм Закону про банкрутство, якими урегульовано порядок продажу майна банкрута та права й обов`язки арбітражного керуючого свідчить, що ліквідатор боржника, обираючи спосіб реалізації його активів у ліквідаційній процедурі, зобов`язаний використати усі свої повноваження при реалізації майна та обирати таку процедуру його реалізації, яка унеможливить обмеження потенційної кількості учасників аукціону, виходячи з місця знаходження майна та особливостей попиту на предмет продажу, що визначаються ринком продажу майна боржника, відтак забезпечить його відчуження за найвищою ціною.
80. Варто відзначити, що на необхідності системного застосування норм Закону про банкрутство та надання судами оцінки повноті дій ліквідатора на предмет його добросовісності, розсудливості та дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів при продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі в сукупності з нормами права, які визначають процедури продажу майна боржника неодноразово зверталася увага у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, постанови від 25.04.2018 у справі № 910/2526/14, від 10.10.2018 у справі № 6/129-10, від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14.
81. За наведеного формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання в ньому об`єктів нерухомого майна, які значно територіально віддалені один від одного та суттєво різняться за своїм цільовим використанням є таким, що не відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки має безумовний вплив на потенційне коло покупців майна, що є об`єктом продажу.
82. Крім того одним з елементів доказування під час розгляду справ про визнання недійсними результатів аукціону є дослідження обставин стосовно порядку повідомлення про проведення торгів, на відповідність вимогам статей 58, 59 Закону про банкрутство.
83. Суд зазначає, що законодавством передбачено певні гарантії публічності проведення аукціонів з продажу майна боржника, що реалізуються, зокрема шляхом обов`язкової публікації оголошень про проведення аукціону на визначених Законом про банкрутство вебсайтах у мережі Інтернет та у імперативних приписах статті 59 цього Закону щодо докладного змісту таких оголошень задля розширення кола потенційних покупців та сприяння більшій конкуренції під час проведення аукціону, що спрямовано на забезпечення задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною.
84. Положеннями статті 58 Закону про банкрутство визначено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, зокрема, що організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на вебсайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму вебсайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
85. Частинами першою, другою статті 59 Закону про банкрутство встановлено імперативні вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на вебсайті, зокрема, таке оголошення повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - вебсайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред`являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.
86. Із встановлених судом апеляційної інстанції обставин цієї справи слідує, що матеріали справи не містять доказів (фото-, відео- фіксації, тощо) на підтвердження проведення спірного аукціону в приміщенні готелю "Братислава", що у м. Києві по вул. Малишка, 1.
87. Разом з тим судом апеляційної інстанції з`ясовано, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.10.2018, місцезнаходженням ТБ "Центральна українська біржа" є м. Київ, вул. Княжий Затон, 9-а, офіс 369, тоді як згідно згадуваного протоколу № 4 проведення аукціону 11.06.2018, аукціон був проведений у приміщенні готельного комплексу "Братислава" у м. Києві по вул. Малишка, 1 без зазначення конкретного приміщення (кімнати, номера -, конференц -, залу і т.д.) та з якої по яку годину.
88. Водночас згідно інформації з офіційного сайту готелю "Братислава" (bratislava.ua), яка знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет, даний готельний комплекс складається із 335-ти номерів та 9-ти коференцзалів.
89. Враховуючи відповідні обставини, оголошення про проведення аукціону повинно було містити повну адресу про місце проведення аукціону щоби в потенційних учасників аукціону та інших зацікавлених осіб не виникало перепон у знаходженні місця проведення аукціону, чого в даному випадку, в порушення приписів статей 58, 59 Закону про банкрутство, здійснено не було (подібного висновку щодо змісту оголошення у разі проведення аукціону в багатоквартирному будинку дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14).
90. Більше того судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно інформації ПрАТ "Готельний комплекс "Братислава" від 27.09.2018 вих. № 09-051 наданої на запит Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк", відомості про проведення будь-якого аукціону в приміщенні готельного комплексу ТБ "Центральна українська біржа" відсутні, а також відсутні правові підстави перебування біржі у готелі "Братислава".
91. Частиною другою статті 74 ГПК України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
92. Зважаючи, що доводи ПАТ "Єврогазбанк" щодо непроведення спірного аукціону в зазначеному у протоколі № 4 місці не спростовані боржником та біржею, суд апеляційної інстанції обґрунтовано із посиланням на приписи частини другої статті 74 ГПК України визнав такі доводи заявника доведеними.
93. З урахуванням низки наведених обставин, висновки суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні недійсним аукціону від 11.06.2019 та договору купівлі-продажі від 15.06.2018 та прийняття у цій частині нового рішення про задоволення позову є правомірним та таким, що відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.
94. Разом з тим, помилковими є посилання суду апеляційної інстанції на порушення ліквідатором статті 26 Закону про банкрутство у зв`язку з невжиттям заходів щодо скликання та проведення загальних зборів кредиторів, оскільки провадження у цій справі здійснюється за скороченою процедурою визначеною статтею 95 Закону про банкрутство, якою не передбачено створення комітету кредиторів та прямо не зобов`язує ліквідатора скликати та проводити збори кредиторів. При цьому, стаття 95 Закону про банкрутство не встановлює будь-яких особливостей (виключень) щодо скликання зборів кредиторів в порядку, встановленому частиною третьою статті 26 вказаного Закону. Тому, за наявності обґрунтованого клопотання кредитора або кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) забезпечує скликання та проведення зборів кредиторів протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Такого звернення матеріали справи не містять, а тому висновки суду апеляційної інстанції у вказаній частині є помилковими.
95. Однак таке порушення не призвело до прийняття незаконного судового рішення у цій справі щодо зазначеної частини вимог, а тому не може бути підставою для його скасування (частина друга статті 311 ГПК України.)
96. Інші доводи скаржника не спростовують наявності підстав для визнання недійсним спірного аукціону з продажу майна банкрута та в цілому не можуть слугувати підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції в цій частині, оскільки не узгоджуються з матеріалами справи.
Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу майна
97. Як вказувалось вище, у пункті 28 цієї постанови, суд апеляційної інстанції зваживши на те, що аукціон як передумова оспорюваного договору купівлі-продажі майна (майнових прав) від 15.06.2018 є безпосереднім наслідком незаконного аукціону, дійшов висновку про наявність підстав для визнання даного договору недійсним на підставі частини першої статті 236 ЦК України, з дати його укладання.
98. Втім відповідний висновок суду апеляційної інстанції в цій частині є помилковим, з огляду на таке.
99. Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
100. За змістом цієї норми з урахуванням положень статті 203 цього кодексу, якими визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
101. Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
102. Статтею 657 ЦК України унормовано, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
103. Згідно частин першої, четвертої статті 50 Закону про банкрутство продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.
104. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (частина третя статті 640 ЦК України).
105. Суд зазначає, що при вирішенні спору про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.
106. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом спірного договору купівлі-продажу від 15.06.2018 є нерухоме майно (нежитлові будівлі, земельні ділянки).
107. Судами встановлено, що вказаний договір укладено між ТОВ "Тофі" як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем (переможцем аукціону) та засвідченого печаткою й підписом президента біржі ОСОБА_4 .
108. Разом з тим доказів нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 15.06.2018 матеріали справи не містять. Іншого судами попередніх інстанцій не встановлено.
109. Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.08.2018 та 23.08.2018 між ТОВ "Тофі" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договори купівлі-продажу придбаного на аукціоні майна, які посвідчені нотаріально, однак відносно останніх не заявлено вимогу про їх недійсність.
110. Відтак, вказаний договір купівлі-продажу від 15.06.2018 суперечить нормам статті 657 ЦК України, частин першої, четвертої статті 50 Закону про банкрутство та є нікчемним в силу приписів частини першої статті 220 ЦК України.
111. Відповідно до положень частини другої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.
112. Суд відзначає, що спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Водночас такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
113. Згідно з частиною першою статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
114. Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу.
115. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах; якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
116. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
117. А тому є неналежним застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину, оскільки за змістом частини 3 статті 215 ЦК України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
118. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
119. З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).
120. Натомість апеляційний суд наведеного не врахував та задовольнив вимогу про визнання недійсним договору, який є нікчемним правочином, а тому всупереч нормам частини 2 статті 5 ГПК України та частини 2 статті 215 ЦК України дійшов помилкового висновку щодо належного способу захисту як визнання недійсним нікчемного правочину.
121. Аналогічне стосується вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" про застосування наслідків недійсності правочину в задоволенні якої судом апеляційної інстанції відмовлено.
122. З урахуванням наведеного постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволення вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 15.06.2018 укладеного між ТОВ "Тофі" та ОСОБА_1 за наслідками другого повторного аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Тофі", що відбувся 11.06.2018 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" в цій частині вимог.
Щодо суті касаційної скарги
123. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
124. Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення суддів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
125. Частинами першою та другою статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
126. З огляду на вищевикладене, постанова Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16 в частині задоволення вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 15.06.2018 укладеного між ТОВ "Тофі" та ОСОБА_1 за наслідками другого повторного аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Тофі", що відбувся 11.06.2018 з прийняттям у відповідній частині нового рішення про відмову в задоволені заяви. В решті постанову слід залишити без змін.
Висновки щодо застосування норм права
127. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частина 3 статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів.
128. Визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно.
129. Ліквідатор боржника, обираючи спосіб реалізації його активів у ліквідаційній процедурі, зобов`язаний використати усі свої повноваження при реалізації майна та обирати таку процедуру його реалізації, яка унеможливить обмеження потенційної кількості учасників аукціону, виходячи з місця знаходження майна та особливостей попиту на предмет продажу, що визначаються ринком продажу майна боржника, відтак забезпечить його відчуження за найвищою ціною.
130. Дослідження обставин стосовно порядку повідомлення про проведення торгів, на відповідність вимогам статей 58, 59 Закону про банкрутство є одним з елементів доказування під час розгляду справ про визнання недійсними результатів аукціону.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 311 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16 скасувати в частині задоволення вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 15.06.2018 укладеного між ТОВ "Тофі" та ОСОБА_1 за наслідками другого повторного аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Тофі", що відбувся 11.06.2018. У відповідній частині прийняти нове рішення про відмову в задоволені заяви.
3. У решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
К. М. Огороднік