ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/11768/19 (910/6116/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд"
2) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання рішень загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу
в межах справи №910/11768/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд"
про банкрутство
Учасники справи:
від ОСОБА_1 - Іваницький С. С.;
від ТОВ "Моноліттрансбуд" - Чугунов М. В. ;
1. Короткий зміст вимог
1.1. В межах справи № 910/11768/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд" (далі - ТОВ "Моноліттрансбуд") ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позовну заяву, в якій просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" №3/19 від 16.08.2019 та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах вказаного товариства, реєстраційний запис № 10701070020082299, вчиненої 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача є єдиним учасником ТОВ "Моноліттрансбуд", але він не приймав участі у загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", що відбулися 16.08.2019, та не був запрошений на них.
1.3. ТОВ "Моноліттрансбуд" у відзиві заперечував проти позову з підстав його необґрунтованості та просив суд застосувати строк позовної давності.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021, в задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що позивач не має прав з частки (права участі у господарському товаристві) у статутному капіталі ТОВ "Моноліттрансбуд", оскільки такий статус набула Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) за правочином, який не оскаржувався та є чинним.
2.2.1. Заявлені позивачем вимоги про скасування державної реєстрації, без визнання недійсними правочинів на підставі, яких вона проведена, не є належним способом захисту порушених прав.
2.2.2. Крім того, судами було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/7674/18, постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №911/1888/18, від 02.10.2019 у справі №127/16567/17, щодо форми реалізації учасником права на вихід з товариства та моменту виходу учасника з товариства.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3.1. Рішенням єдиного учасника ТОВ "Моноліттрансбуд" від 16.08.2019 №3/19 (Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) вирішено у зв`язку із відсутністю джерел для погашення кредиторської заборгованості ТОВ "Станиславська торгова компанія" у розмірі 4 476 458,99 грн, ТОВ "Пакко Холдинг" у розмірі 5 875 468,67 грн, ТОВ "Трансмагістраль" у розмірі 9 163,49 грн, а також у зв`язку із тим, що задоволення вимог одного із вищенаведених кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань ТОВ "Моноліттрансбуд" в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернутися до господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моноліттрансбуд" та уповноважити директора ТОВ "Моноліттрансбуд" Русина Ю.Ю. здійснити всі необхідні дії, пов`язані з виконанням обов`язку щодо звернення до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моноліттрансбуд", та подати до суду заяву і інші документи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Монолітрансбуд" за заявою ТОВ "Моноліттрансбуд" про порушення справи про своє банкрутство у зв`язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.
3.3. Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 31.07.2019 єдиним учасником ТОВ "Моноліттрансбуд" є Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) на підставі правочину, за яким до Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) перейшли корпоративні права ТОВ "Моноліттрансбуд". Юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників свідчить про перехід корпоративних прав з частки (100%) у статутному капіталі ТОВ "Моноліттрансбуд" (права участі у господарському товаристві) до Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" із прийняттям постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/7674/18, вирішено питання прав ОСОБА_1 на частку у статутному капіталі ТОВ "Моноліттрансбуд" (права власності), але не доведено наявність у скаржника корпоративних прав з частки у статутному капіталі ТОВ "Моноліттрансбуд", у тому числі прав на даний позов.
3.4. Відповідно до даних державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, позивач не має прав з частки (права участі у господарському товаристві) у статутному капіталі ТОВ "Моноліттрансбуд", оскільки такий статус набула Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) на підставі правочину.
3.5. Правочин, за яким до Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) перейшли корпоративні права ТОВ "Моноліттрансбуд" у судовому порядку недійсним не визнавався та не оскаржувався ніким, а отже, є чинним, правомірним в силу статті 204 ЦК України.
3.6. У справі №909/1294/15 Верховний Суд встановив, що сторони не дотрималися певних вимог для правильного оформлення переходу права власності на корпоративні права і підставою скасування державної реєстрації стало саме порушення процедури укладення правочину, а не незаконність дій позивача щодо виходу зі складу учасників Товариства.
3.7. Враховуючи те, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 909/1294/15 встановила необов`язковість нотаріальної форми заяви про вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, що справжність підпису ОСОБА_1 на цій заяві встановлено експертизою та судами, і ОСОБА_1 не відкликав подану товариству заяву про вихід зі складу учасників (засновників), ця заява про вихід зі складу учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" є дійсною.
3.8. Незважаючи на законність чи незаконність рішення загальних зборів учасників, в якому відображено було перехід корпоративних прав ОСОБА_1 до нового їх власника, заява ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", вчинена особисто позивачем, відображає його волю на розпорядження належними йому корпоративними правами та є дійсною.
3.9. ОСОБА_1 не є учасником ТОВ "Моноліттрансбуд" з моменту подачі ним заяви про вихід зі складу учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", а саме з 13.05.2014.
3.10. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, єдиним учасником ТОВ "Моноліттрансбуд" з 31.07.2019 і по сьогоднішній день, є Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE).
3.11. ОСОБА_1 з моменту подачі заяви про вихід зі складу учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", не являється власником корпоративних прав цього Товариства, обґрунтовувати незаконність прийнятих загальними зборами учасників рішень порушенням вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавленням учасника можливості взяти участь у загальних зборах, порушенням прав чи законних інтересів учасника рішенням загальних зборів, він не може. Оскільки всі прийняті загальними зборами учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" рішення, жодним чином не впливають на його права та інтереси, оскільки це товариство жодного відношення до нього немає.
3.12. У ОСОБА_1 відсутнє право на позов про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" від 16.08.2019 №3/19, а щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, реєстраційний запис №10701070020082299, вчинений 31.07.2019, то без визнання недійсними правочинів, на підставі яких вона проведена, вказана вимога не є належним способом захисту порушених прав позивача.
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. 23.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/11768/19, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Судами попередніх інстанцій ухвалено рішення у цій справі без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 918/495/18, від 23.072019 у справі № 918/493/18, від 25.06.2019 у справі № 918/491/18.
5.2. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме: суди не дослідили у судовому засіданні оскаржуваного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" від 16.08.2019 № 3/19, оскільки вказаний документ відсутній у матеріалах справи.
5.3. Суди попередніх інстанцій не врахували встановлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 обставини, які мають преюдиційне значення для цієї справи.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. ТОВ "Моноліттрансбуд" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення, мотивуючи наступним:
- вимога позивача про скасування державної реєстрації не відповідає вимогам частини першої статті 173 ГПК України та не пов`язана із наведеними ОСОБА_1 підставами позову;
- поданий ОСОБА_1 позов є безпідставним, оскільки права позивача оскаржуваним рішенням зборів учасників товариства не були порушені;
- суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що незважаючи на законність чи незаконність рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", в якому відображено перехід корпоративних прав ОСОБА_1 до їх нового власника, заява ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства, яка вчинена ним особисто, відображає його дійсне та безпосереднє волевиявлення на розпорядження належними йому корпоративними правами;
- врахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про те, що спір за позовом ОСОБА_1 стосується саме прав з частки, тобто права учасника товариства на участь у його діяльності шляхом участі у зборах товариства;
- вимога позивача про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу не відновлює порушених прав ОСОБА_1 , а тому не є ефективним способом захисту його прав;
- Печерська районна в місті Києві державна адміністрація не є належним відповідачем у справі;
- наведена у касаційній скарзі судова практика не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки рішення, на які посилається скаржник, ухвалені за інших неподібних обставин.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/11768/19 (910/6116/20) залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, а саме: навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2022 ОСОБА_1 поновлено пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у цій справі, відкрити касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.10.2022 о 15:00.
7.3. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого був неодноразово продовжений Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022), зокрема і з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
7.4. 10.10.2022 та 11.10.2022 розпорядження Голови Верховного Суду від 11.10.2022 № 57/0/9-22 "Про деякі питання організації роботи Верховного Суду" задля збереження життя і здоров`я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату у Верховному Суді запроваджено дистанційний режим роботи, суддям Верховного Суду рекомендовано утриматися від розгляду справ у відкритих судових засіданнях, у зв`язку з чим розгляд касаційної скарги у справі № 910/11768/19 (910/6116/20), призначений на 11.10.2022 не відбувся.
7.5. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/11768/19 (910/6116/20) призначено на 01.11.2022 о 15:30.
7.6. В судовому засіданні 01.11.2022 представник ТОВ "Моноліттрансбуд" надав пояснення по суті викладеного в касаційній скарзі, просив Суд залишити скаргу без задоволення. Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
7.7. В судовому засіданні оголошено перерву до 15.11.2022 на 14:45.
7.8. Судове засідання, призначене на 15.11.2022, не відбулося у зв`язку з тривалою повітряною тривогою. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2022, з метою дотримання процесуальних прав учасників справи на участь в судовому засіданні, розгляд касаційної скарги призначено на 29.11.2022 о 15:30.
7.9. В судовому засіданні 29.11.2022 представник ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "Моноліттрансбуд" підтримав пояснення, надані у попередньому судовому засіданні, просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
7.10. Печерська районна в місті Києві державна адміністрація явку свого представника в судове засідання не забезпечила. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 29.11.2022.
7.11. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
7.12. Враховуючи, що явка представників сторін у справі не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача-2.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Предметом розгляду у цій справі є позов ОСОБА_1 до ТОВ "Моноліттрансбуд", Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення єдиного учасника ТОВ "Моноліттрансбуд" від 16.08.2019 № 3/19 та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах вказаного товариства, реєстраційний запис № 10701070020082299, вчиненої 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
8.2. З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, позивач стверджує, що саме він є єдиним учасником (засновником) ТОВ "Моноліттрансбуд" та доводить, що рішення від 16.08.2019 № 3/19 прийнято з порушенням чинного законодавства та прав позивача, оскільки: рішення прийнято та підписано не уповноваженою на те особою; позивача не повідомлено про скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд"; позивача було позбавлено права на управління товариством через участь у загальних зборах та прийняття відповідних рішень.
8.3. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, зазначивши зокрема про те, що на час проведення 16.08.2019 загальних зборів єдиним учасником товариства була Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) за правочином, який не оскаржений та наразі є чинним, а тому позивач не має прав з частки (права участі у господарському товаристві) у статутному капіталі ТОВ "Моноліттрансбуд". Крім того, ОСОБА_1 не відкликав подану ним у травні 2014 року заяву про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "Моноліттрансбуд", і ця заява є дійсною. Без визнання недійсним правочину, на підставі якого проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, вимога про скасування таких реєстраційних дій не є належним та ефективним способом захисту порушених прав.
8.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та залишив ухвалене рішення про відмову у позові без змін.
8.5. За змістом касаційної скарги позивач вважає, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані у цій справі рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та на підставі недопустимих доказів. Також суди не врахували встановлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 обставини, які відповідно до статті 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню.
8.6. Надаючи оцінку доводам скаржника, запереченням на касаційну скаргу, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
8.7. Корпоративні відносини за своїм суб`єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).
8.8. Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
8.9. В частині першій статті 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
8.10. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (стаття 35 Закону України "Про господарські товариства").
8.11. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Відтак, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
8.12. Згідно зі статтею 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення від 16.08.2019 №3/19) у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
8.13. Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
8.14. Предметом позову у цій справі, зокрема, є вимога про визнання недійсним рішення єдиного учасника ТОВ "Моноліттрансбуд" від 16.08.2019 № 3/19, яким було вирішено у зв`язку із відсутністю джерел для погашення кредиторської заборгованості ТОВ "Станиславська торгова компанія" у розмірі 4 476 458,99 грн, ТОВ "Пакко Холдинг" у розмірі 5 875 468,67 грн, ТОВ "Трансмагістраль" у розмірі 9 163,49 грн, а також у зв`язку із тим, що задоволення вимог одного із вищенаведених кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань ТОВ "Моноліттрансбуд" в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернутися до господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моноліттрансбуд" та уповноважити директора ТОВ "Моноліттрансбуд" Русина Ю.Ю. здійснити всі необхідні дії, пов`язані з виконанням обов`язку щодо звернення до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моноліттрансбуд", та подати до суду заяву і інші документи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
8.15. В обґрунтування свого права, як єдиного законного учасника ТОВ "Монолітрансбуд", на оскарження вищевказаного рішення, позивач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, в якій розглядався позов ОСОБА_1 до ТОВ "Моноліттрансбуд" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом від 13.05.2014 № 13/05, та скасування державної реєстрації змін до статуту ТОВ "Моноліттрансбуд", реєстраційний запис (11191050016001676), здійсненої державним реєстратором Івано-Франківського міського управління юстиції 22.05.2014.
8.16. Згідно з встановленими у справі № 909/1294/15 обставинами:
- ОСОБА_1 як засновником та учасником ТОВ "Моноліттрансбуд" 12.05.2014 до товариства подано заяву про вихід зі складу його учасників та передачу належної йому частки у статутному капіталі цього товариства у розмірі 100% на користь Русина Ю. Ю. ;
- 13.05.2014 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", на яких прийняті рішення про: обрання головою зборів ОСОБА_1 , а секретарем зборів Олексюка А. І. ; прийняття Русина Ю. Ю. до складу учасників ТОВ "Моноліттрансбуд"; виведення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства згідно з поданою заявою; затвердження складу учасників товариства ТОВ "Моноліттрансбуд" та розподіл часток статутного капіталу (частка Русина Ю. Ю. - 100%, що в грошовому виразі становить 29 000 грн); внесення змін до статуту товариства шляхом викладення та затвердження його у новій редакції; доручення Олексюку А. І. вжити необхідні дії, пов`язані з державною реєстрацією змін до установчих документів ТОВ "Моноліттрансбуд";
- згідно з даними протоколу реєстрації учасників зборів ТОВ "Моноліттрансбуд" від 13.05.2014 на цих зборах були присутні учасник товариства ОСОБА_1 , директор товариства Русин Ю. Ю. , а також Олексюк А. І. , якого було обрано секретарем зборів.
8.17. Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій постанові зазначила про те, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано спростували твердження позивача про порушення положень Закону України "Про господарські товариства" під час скликання і проведення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" 13.05.2014, оскільки ОСОБА_1 був не тільки засновником та учасником товариства із часткою в його статутному капіталі 100%, а й головою зборів, а тому скликання позачергових зборів та їх проведення входило до його обов`язків. Також суди дійшли правильних висновків про необов`язковість нотаріальної форми заяви про вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю та обґрунтовано не застосували до спірних відносин сторін висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 14.03.2011 у справі №12/198, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації змін до статуту (пункти 32, 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15).
8.18. Разом з цим, за результатами перегляду ухвалених у справі №909/1294/15 рішень судів першої та апеляційної інстанцій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову, зокрема з наступних підстав:
- відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору;
- заява ОСОБА_1 від 12.05.2014 про його виведення зі складу товариства і передання частки Русину Ю. Ю. та протокол загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" від 13.05.2014, підписаний ОСОБА_1 та Русиним Ю. Ю. , не можуть вважатися договором дарування, укладеним у письмовій формі, оскільки у цих документах хоча й вживається термін "передача частки", але неможливо встановити умови такого правочину, погоджені сторонами, адже не вказано про те, чи відбувається відчуження частки на оплатній чи безоплатній основі. Таким чином, ці документи не можуть вважатися такими, в яких письмово виражено волевиявлення обох сторін на укладення договору дарування чи будь-якого іншого договору (купівлі-продажу, міни тощо);
- підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою;
- за таких умов набуття іншою особою статусу учасника товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства не відповідає положенням чинного законодавства;
- оспорювані рішення загальних зборів учасників та державна реєстрація змін до статуту ТОВ "Моноліттрансбуд", внаслідок чого ОСОБА_1 було виведено зі складу учасників товариства, а його частка у розмірі 100% статутного капіталу перейшла у власність Русина Ю. Ю. , були здійснені без належних правових підстав.
8.19. З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій у справі №910/11768/19 (910/6116/20) обставин слідує, що до дати ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 відбулися зміни у складі учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", згідно з якими з 31.07.2019 і дотепер єдиним учасником ТОВ "Моноліттрансбуд" є Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) на підставі правочину, за яким до неї перейшли корпоративні права цього товариства.
8.20. Тобто, на дату ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі №909/1294/15 склад учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" був відмінним від того складу учасників, який існував станом на травень 2014 року. Відповідно під час розгляду справи №909/1294/15 не встановлювалися та не досліджувалися обставини щодо правомірності набуття Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) корпоративних прав учасника ТОВ "Моноліттрансбуд".
8.21. Також, з наявних у справі матеріалів вбачається, що на виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 17.12.2019 внесено відомості про скасування реєстраційної дії (державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 22.05.2014). Разом з цим, після внесення відомостей про скасування реєстраційної дії від 22.05.2014 перелік засновників (учасників) ТОВ "Моноліттрансбуд", який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за даними вказаного Державного реєстру, залишився незмінним і єдиним учасником ТОВ "Моноліттрансбуд" вказано Компанію "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE), оскільки підстава набуття ним статусу учасника товариства мала місце у 2019 році та наразі є чинною.
8.22. Наявність одночасно двох осіб, кожна з яких вважає себе одноосібним власником 100% частки у товаристві свідчить про наявність між вказаними особами спору, вирішення якого не охоплюється обставинами, з`ясування яких входить до предмету доказування у справі №910/11768/19 (910/6116/20), з огляду на заявлені у цій справі позовні вимоги та склад учасників.
8.23. Враховуючи те, що позивач вважає себе власником 100% частки у ТОВ "Моноліттрансбуд", останнім набувачем якої є Компанія "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE), оскарження рішень, ухвалених названою Компанією, як одноосібним учасником ТОВ "Моноліттрансбуд", та скасування реєстраційних дій щодо внесених змін у складі учасників товариства без оскарження підстав вчинення цих дій не є належним шляхом для досягнення бажаної для позивача мети - відновлення у складі учасників ТОВ "Моноліттрансбуд".
8.24. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18)). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).
8.25. Верховний Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, які склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників вищезгаданого товариства.
8.26. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
8.27. Відповідно до частини п`ятої статті 17 вищезгаданого Закону для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів, зокрема: д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
8.28. При цьому в розумінні пункту 8 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
8.29. Отже у частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній з 17.06.2018) міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
8.30. На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
8.31. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19) зазначено про те, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
8.32. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
8.33. У постановах від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а та від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
8.34. Цей висновок був застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19 (провадження №12-133гс19); від 08.09.2020 у справі №916/667/19 (провадження №12-145гс19); від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження №12-59гс20).
8.35. Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.
8.36. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
8.37. Таким чином, заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню судами, оскільки позивач обрав неефективний (неналежний) спосіб захисту порушених прав зважаючи на те, що вищенаведеними положеннями законів визначений інший спосіб досягнення бажаного для позивача результату.
8.38. Колегія суддів враховує, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях дійшли висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту прав лише відносно вимоги позивача про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а не відносно позову загалом. Проте це не призвело до ухвалення неправильного рішення по суті спору та заявлених вимог про відмову позивачу в позові.
8.39. Доводи скаржника про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №918/495/18, від 23.072019 у справі №918/493/18, від 25.06.2019 у справі №918/491/18 (пункт 5.1 цієї постанови), колегія суддів відхиляє як помилкові, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених скаржником справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів. Відтак, висновки зроблені у справах, на які посилався скаржник, не є релевантними до спірних правовідносин у справі № 910/11768/19 (910/6116/20).
8.40. Твердження скаржника про відсутність в матеріалах справи оскаржуваного позивачем рішення загальних зборів учасників від 16.08.2019 №3/19 не відповідає дійсності. Копія згаданого рішення загальних зборів учасників, завірена представником позивача - адвокатом Бойко М. М., із зазначенням дати засвідчення відповідності копії рішення його оригіналу- 29.04.2020, наявна у справі (том 1, аркуш справи -14).
8.41. У даному випадку скаржник невірно тлумачить поняття "допустимий доказ". Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у cправі №910/1530/21).
8.42. Стверджуючи про відсутність в матеріалах справи рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" від 16.08.2019 №3/19, скаржник в поданій касаційній скарзі з цього приводу зазначає про прийняття судами попередніх інстанцій рішень по суті спору на підставі недопустимих доказів, але при цьому не наводить жодного правового обґрунтування на підтвердження своїх доводів. До того ж, як уже зазначалося вище, вищезгаданий доказ (рішення загальних зборів учасників від 16.08.2019) надано до матеріалів справи самим позивачем.
8.43. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги, викладені у пункті 5.2 цієї постанови, як такі, що не знайшли свого підтвердження.
8.44. Доводи скаржника про неврахування судами першої та апеляційної інстанції обставин та висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних рішень з огляду на те, що обрання позивачем неефективного (неналежного) способу захисту прав є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові.
8.45. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.46. Незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.
8.47. В контексті зазначеного Верховний Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", згідно з якими повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
8.48. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
9.3. Враховуючи наведені положення законодавства та зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень.
10. Щодо судових витрат
10.1. Зважаючи на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/11768/19 (910/6116/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк