ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11854/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Кулініч А.П.,
Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" - не з`явився,
Печерської районної в місті Києві державної адміністрації - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Кредит" - не з`явився,
Мерзлякова Руслана Петровича - Соколов В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 (суддя Котков О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 (колегія суддів: Кропивна Л.В., Ткаченко Б.О., Сулім В.В.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ Укрзалізниця")
до відповідачів:
1) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича (далі - державний реєстратор Войтовськоий В.С.),
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Руслана Петровича (далі - ТОВ "Профінанс груп")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:
1) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Кредит",
3) Мерзлякова Руслана Петровича
про скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи та зобов`язання вчинити дії.
Суть спору
1. У 2016 році Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до суду з позовом до АТ Укрзалізниця" про стягнення заборгованості (справа №910/23042/16).
2. У 2022 році АТ Укрзалізниця" сплатила на користь ТОВ "Профінанс груп" 55 млн грн на виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №910/23042/16. Ці рішення були оскаржені в касаційному порядку.
3. Під час касаційного провадження у справі №910/23042/16 єдиний учасник ТОВ "Профінанс груп" прийняв рішення про припинення товариства шляхом ліквідації у добровільному порядку.
4. У серпні 2022 року Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції у справі №910/23042/16 в частині стягнення пені, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. АТ Укрзалізниця" звернулося до ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" з вимогою повернути безпідставно одержані кошти, однак ліквідатор відмовив у включенні цих вимог до реєстру кредиторів.
6. Суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи №910/23042/16 відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені, вказав про поворот виконання рішення суду шляхом стягнення з ТОВ "Профінанс груп" на користь АТ "Укрзалізниця" 50 млн грн. В цей самий день АТ Укрзалізниця" повторно звернулося до ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" з вимогою включити вимоги до ліквідаційного балансу.
7. Однак ліквідатор ТОВ "Профінанс груп" вимогу АТ Укрзалізниця" залишив без розгляду та звернувся до державного реєстратора для реєстрації припинення юридичної особи.
8. АТ Укрзалізниця" звернулося до суду у цій справі з позовом про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Профінанс груп" та про зобов`язання ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" визнати вимоги АТ Укрзалізниця" та включити ці вимоги до ліквідаційного балансу.
9. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
10. АТ Укрзалізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, які просило скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
11. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи є державний реєстратор належним відповідачем у справах про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
- чи може суд зобов`язати ліквідатора товариства визнати кредиторські вимоги та включити їх до ліквідаційного балансу за наявності підтверджених судовим рішенням кредиторських вимог до особи, яка ліквідована за рішенням власника.
12. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ Укрзалізниця" про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 942 885,45 доларів США та 52 621 324,56 грн (справа №910/23042/16).
14. Господарський суд міста Києва рішенням від 27.07.2021 позов задовольнив частково, стягнув з АТ Укрзалізниця" 192 805,68 доларів США 3% річних за несвоєчасне повернення кредитів, 88 725 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 47 656 150,80 грн пені за порушення строків повернення кредитів, 3 026 758,17 грн пені за порушення строків сплати процентів; в іншій частині у задоволенні позову відмовив.
15. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 змінив в частині стягнення 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, замість 88 725 доларів США стягнув 84 472, 50 доларів США.
16. Верховний Суд постановою від 10.08.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 скасував в частині стягнення пені, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
17. 20.09.2022 АТ "Укрзалізниця" звернулося до голови ліквідаційної комісії, ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Р.П. з вимогою кредитора №23042 від 20.09.2022 про повернення безпідставно набутих коштів за скасованою постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №910/23042/16 та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Профінанс груп".
18. 26.09.2022 ліквідатор ТОВ "Профінанс груп" Мерзляков Р.П. листом від №26/09/22 у відповідь на вимогу АТ "Укрзалізниця" відмовив у включені до реєстру кредиторів ТОВ "Профінанс груп", оскільки вимоги АТ "Укрзалізниця" є неналежним чином підтвердженими.
19. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 скасував в частині стягнення пені та відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ "ПУМБ" щодо стягнення 47 656 150,80 грн пені за порушення строків повернення суми кредитів та 4 965 173,76 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; змінив рішення суду в частині розподілу судових витрат, здійснив частковий поворот виконання рішення та розподіл судових витрат.
20. 27.09.2022 АТ "Укрзалізниця" повторно звернулося до Голови ліквідаційної комісії, ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Р.П. з вимогою кредитора №23042 від 20.09.2022 про повернення безпідставно набутих коштів за скасованим рішенням Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №910/23042/16 та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Профінанс груп". Втім, вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.
21. 03.10.2022 державний реєстратор Войтовський В.С. здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Профінанс груп", номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - 1 000 701 10092960.
Короткий зміст позовних вимог
22. АТ Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Войтовського В.С. та ТОВ "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Р.П., в якому просило:
- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) за номером 100070110092960 від 03.10.2022 щодо вчинення державним реєстратором Войтовським В.С. реєстраційної дії про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Профінанс груп" (код ЄДРПОУ 44401037);
- зобов`язати ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Р.П. визнати вимоги АТ Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн та зобов`язати ліквідатора включити ці вимоги до ліквідаційного балансу.
23. У позовній заяві АТ "Українська залізниця" зазначило таке:
- до відкриття касаційного провадження 22.02.2022 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №910/23042/20 Акціонерне товариство "Ощадбанк" виконало/провело платіжну вимогу №68709373/1 від 21.01.2021 шляхом списання 55 922 129,22 грн з рахунку АТ "Укрзалізниця" з призначенням платежу: стягнення коштів на користь ТОВ "Профінанс груп" згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 №910/23042/16; виконавчий збір, згідно постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.02.2020 №68709373, витрати виконавчого провадження, згідно постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.02.2022 №68709373;
- в подальшому Верховний Суд постановою від 10.08.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №910/23042/16 скасував в частині стягнення пені, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;
- судове рішення, на підставі якого було здійснено стягнення з АТ Укрзалізниця" пені у розмірі 50 682 908,97 грн, було скасовано в цій частині;
- дії державного реєстратора Войтовського В.С. щодо внесення 03.10.2022 відомостей про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням учасників ТОВ "Профінанс груп" є незаконними та такими, що позбавляють АТ "Укрзалізниця" права на задоволення кредиторських вимог, тому державна реєстрація припинення юридичної особи ТОВ "Профінанс груп" відбулася з порушенням вимог законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
24. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, у позові до державного реєстратора Войтовського В.С. відмовив повністю; провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Р.П. закрив.
25. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- суб`єкт реєстраційної діяльності (державний реєстратор Войтовський В.С.) не є належним відповідачем у спорах, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи (ТОВ "Профінанс груп"), стосовно якої до ЄДР вносився спірний реєстраційний запис;
- враховуючи ту обставину, що до ЄДР 03.10.2022 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Профінанс груп", зважаючи на відсутність відомостей про правонаступництво вказаної юридичної особи, наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог АТ Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп".
26. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у п.8.11 постанови від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, суб`єкт реєстраційної діяльності не є належним відповідачем у спорах, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи (ТОВ "Профінанс груп"), стосовно якої до ЄДР вносився спірний реєстраційний запис; належним відповідачем є юридична особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи), а саме ТОВ "Профінанс груп"; правовідносини у цій справі та справі №910/15792/20 є подібними;
- оскільки АТ "Укрзалізниця" звернулося з позовом, зокрема, але не виключно, до державного реєстратора - приватного нотаріуса, який не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, хоча спір стосується припинення діяльності юридичної особи (ТОВ "Профінанс груп"), стосовно якої до ЄДР вносився спірний реєстраційний запис, державний реєстратор є неналежним відповідачем у цій справі;
- враховуючи підстави позову у цій справі, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що державний реєстратор Войтовський В.С. не є належним відповідачем у цій справі; пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову;
- підставою для відмови у задоволенні позову до державного реєстратора є саме обрання позивачем неналежного відповідача, а не неналежного способу захисту;
- щодо позовних вимог до ТОВ "Профінанс груп" в особі ліквідатора: з інформації, що міститься в ЄДР, вбачається, що 03.10.2022 до ЄДР внесено запис 1 000 701 10092960 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Профінанс груп" (код ЄДРПОУ 44401037);
- у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії, але, саме в процесі ліквідації такої юридичної особи;
- безпідставними є посилання АТ "Укрзалізниця" на заяву Мерзлякова Р.П. до органу ДВС щодо наявності підстав для закінчення виконавчого провадження; з її змісту вбачається, що Мерзляков Р.П. фактично лише повідомив орган ДВС про ліквідацію юридичної особи, де виконував функції ліквідатора ТОВ "Профінанс Груп"; ця заява носила виключно інформаційний характер, і зазначення в ній Мерзляковим Р.П. приписки щодо його колишньої посади ліквідатора, не свідчить про виконання ним і надалі безпосередніх функцій ліквідатора, тим більше в ліквідованій юридичній особі;
- про факт ліквідації ТОВ "Профінанс Груп" державний виконавець міг дізнатися і самостійно з ЄДР та вчинити відповідні дії щодо закінчення виконавчого провадження, що прямо передбачено ч.2 ст.39 Закону "Про виконавче провадження";
- встановлена п.3 ч.1 ст.39 Закону "Про виконавче провадження" підстава для закінчення виконавчого провадження - припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, є імперативною і не залежить від волевиявлення будь-яких осіб;
- з урахуванням встановленого ліквідатором ТОВ "Профінанс Груп" строку заявлення кредиторами своїх вимог (2 місяці), граничним строком для пред`явлення кредиторських вимог до ТОВ "Профінанс Груп" було 14.09.2022;
- АТ "Укрзалізниця" направило заяву з кредиторськими вимогами до ТОВ "Профінанс Груп" лише 20.09.2022, тобто з пропуском граничного строку для заявлення кредиторами своїх вимог до товариства, яке перебуває в стані добровільної ліквідації;
- позивач передусім мав довести, що у ТОВ "Профінанс Груп" лишилося майно після розрахунку з кредиторами та завершення ліквідаційної процедури, проте, як вбачається із матеріалів справи, таких доказів АТ "Укрзалізниця" не надало;
- задоволення позовної вимоги про скасування запису в ЄДР щодо вчинення реєстраційної дії про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Профінанс Груп", без надання доказів наявності майна у ТОВ "Профінанс Груп" (рухомого чи нерухомого), яке залишилось після ліквідації цього товариства, не здатне відновити порушене майнове право позивача щодо задоволення вимог кредитора, яке позивач бажає захистити в межах цього провадження.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
27. 17.07.2024 АТ Укрзалізниця" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
28. Верховний Суд ухвалою від 06.08.2024 касаційну скаргу АТ Укрзалізниця" залишив без руху, звернув увагу скаржника, зокрема, на необхідності уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень.
29. 14.08.2024 АТ Укрзалізниця" через систему Електронний суд подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 06.08.2024, до якої, зокрема, додало уточнену касаційну скаргу.
30. АТ Укрзалізниця" в уточненій касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у взаємозв`язку з п.3 ч.3 ст.310 ГПК, які обґрунтовує таким:
1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК:
- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували положення ч.3 ст.110, ч.3 ст.112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у взаємозв`язку з ст.10, п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію), внаслідок чого ухвалили оскаржуване рішення без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19, від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, від 10.05.2023 у справі №905/229/21, а також без урахування положень ст.13 ЦК, висновки щодо застосування якої викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17;
2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ч.3 ст.110 ЦК у взаємозв`язку з ч.4 ст.112 ЦК за наявності підтверджених судовим рішенням кредиторських вимог до особи, яка ліквідується за рішенням власника;
3) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК взаємозв`язку з п.3 ч.3 ст.310 ГПК:
- суд неправомірно відмовив у поновленні процесуального строку на подання додаткових доказів (які підтверджують наявність у ТОВ "Профінанс Груп" майна на момент внесення спірного запису, за рахунок якого АТ "Укрзалізниця" могла задовольнити свої майнові вимоги відповідно до ч.4 ст.112 ЦК), чим допустив порушення статей 80 267 ГПК; поважність причин пропуску строку на подання нових доказів випадку підтверджується документами (клопотання на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №52022000000000096 від 15.02.2024; Інформаційна довідка з АСВП №74321 від 04.01.2023; копія листа Відділу ДВС щодо розгляду адвокатського запиту від 27.02.2024), таємницею досудового слідства, фактом ознайомлення АТ "Укрзалізниця" з інформацією, яка була відкрита детективами НАБУ в порядку ст.290 Кримінального процесуального кодексу України; суд апеляційної інстанції безпідставно вважав докази не поданими.
31. 17.09.2024 надійшов відзив Мерзлякова Р.П. , в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця", у разі розгляду скарги по суті - відмовити у її задоволенні, а оскаржувані рішення залишити без змін.
32. У відзиві Мерзляков Р.П. зазначає, зокрема, таке:
- АТ "Укрзалізниця" фактично висловлює незгоду із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, за наслідком встановлених обставин у справі та поданих сторонами доказів; при цьому, позивач формально, без належного обґрунтування наводить фрази та словосполучення про нібито порушення судами норм матеріального та процесуального права та неврахування висновків Верховного Суду; втім, постанови Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19, від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, від 10.05.2023 у справі №905/229/21, а також Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 ухвалені за неподібних правовідносин;
- не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення; наведені відповідачем висновки були зроблені за відмінних фактичних обставин, що встановлені судами;
- у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19 висновки ґрунтувалися на встановлених судами обставинах щодо своєчасного звернення позивача (кредитора) з кредиторськими вимога до відповідача (підприємства, що ліквідувалося); у цій же справі АТ "Укрзалізниця" не зверталося у встановлений строк з кредиторськими вимогами до ТОВ "Профінанс Груп", а відповідно законом встановлений і зовсім інший порядок задоволення таких вимог (ч.4 ст.112 ЦК), навіть у разі їх заявлення, що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин ч.3 ст.110 ЦК;
- у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 та від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 висновки зроблено при визначенні юрисдикції подібних спорів та щодо можливого способу захисту прав особи, за наявності відповідних підстав, і не є прямими висновками щодо застосування норм ч.3 ст.110, ч.3 ст.112 ЦК у взаємозв`язку з ст.10, п.2 ч.1 ст.25 Закону про державну реєстрацію в конкретних правовідносинах; суди попередніх інстанцій врахували зазначені висновки, зокрема, розглянули справу відповідно до юрисдикції та встановлених обставин, зокрема, несвоєчасного звернення позивача з кредиторськими вимогами та відсутністю інших обставин, які б вказували на наявність підстав для відміни державної реєстрації припинення ТОВ "Профінанс Груп";
- Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №905/229/21 не вирішив спір остаточно, а направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції; позиція Верховного Суду щодо необхідності направлення справи на новий розгляд була зумовлена необхідністю перевірки судами обставин щодо можливості кредитора своєчасно надіслати свої кредиторські вимоги поштою на адресу юридичної особи, що ліквідується, з огляду на те, що місцезнаходження відповідача розташовується на тимчасово окупованій території; у цій справі місцезнаходження ТОВ "Профінанс Груп" жодним чином не перешкоджало АТ "Укрзалізниця" звернутися з кредиторськими вимогами у встановлений строк;
- у справі №911/2129/17 предметом судового розгляду були вимоги про визнання договорів недійсними та витребування майна та жодним чином не стоються правовідносин у сфері добровільної ліквідації юридичних осіб; висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 зроблені за інших фактичних правовідносин сторін, які не є подібними до правовідносин у цій справі;
- щодо посилання скаржника на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування ч.3 ст.110 ЦК у взаємозв`язку з ч.4 ст.112 ЦК за наявності підтверджених судовим рішенням кредиторських вимог до особи, яка ліквідується за рішенням власника: такий висновок наявний та викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №914/2450/20;
- щодо відсутності підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК, у взаємозв`язку з п.3 ч.3 ст.310 ГПК: АТ "Укрзалізниця" не надало доказів звернення (реалізації своїх прав щодо отримання) та неможливості отримання документів з виконавчого провадження або інформації щодо ходу його виконання протягом розгляду справи судом першої інстанції у встановлений законом спосіб і строки, в тому числі за допомогою адвокатських запитів, звернення до суду з клопотання про витребування; АТ "Укрзалізниця" не навело жодних поважних причин та не надало жодних доказів пропуску строку подання таких доказів, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання обґрунтовано було відмовлено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024;
- оскільки посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, є необґрунтованими, то не можуть братись до уваги також і посилання скаржника, як на підставу касаційного оскарження, на положення п.4 ч.2 ст.287 ГПК;
- враховуючи обставини справи та підстави позову, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що державний реєстратор Войтовський В.С. не є належним відповідачем; пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову;
- з дня внесення до ЄДР (03.10.2022) запису про припинення ТОВ "Профінанс Груп" Мерзляков Р.П. втратив повноваження (права та обов`язки) безпосередньо ліквідатора товариства, у тому числі щодо розгляду будь-яких вимог тощо; як на момент подання АТ "Укрзалізниця" позову, так і на цей час не існує службової особи товариства, до якого можуть бути пред`явлені та за рахунок якої можливо було б задовольнити заявлені АТ "Укрзалізниця" позовні вимоги до ТОВ "Профінанс Груп";
- суди правильно відхилили посилання АТ "Укрзалізниця" на заяву Мерзлякова Р.П. до органу ДВС щодо наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки заява носила виключно інформаційний характер, і зазначення в ній Мерзляковим Р.П. приписки щодо його колишньої посади ліквідатора не свідчить про виконання ним і надалі безпосередніх функцій ліквідатора, тим більше в ліквідованій юридичній особі;
- для задоволення позовних вимог у цій справі, позивач передусім мав довести, що у ТОВ "Профінанс Груп" лишилося майно після розрахунку з кредиторами та завершення ліквідаційної процедури, проте, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано скаржником, таких доказів АТ "Укрзалізниця" не надало;
- задоволення позовної вимоги про скасування запису в ЄДР щодо вчинення реєстраційної дії про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Профінанс Груп" без надання доказів наявності майна у ТОВ "Профінанс Груп", яке залишилось після ліквідації товариства, не здатне відновити порушене майнове право позивача щодо задоволення вимог кредитора, яке позивач бажає захистити в межах цієї справи.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
33. Верховний Суд ухвалою від 29.08.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 23.10.2024.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо вимог до державного реєстратора
34. Суди попередніх інстанцій з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 вказали, що суб`єкт реєстраційної діяльності не є належним відповідачем у спорах, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, через що державний реєстратор Войтовський В.С. не є належним відповідачем у цій справі, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
35. АТ "Укрзалізниця" у касаційній скарзі вказує, що вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, що пред`явлена як до державного реєстратора, так і до ТОВ "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Р.П., з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суд в цьому випадку не дослідив підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача. Вважає, що суди попередніх інстанцій помилково вважали, що державний реєстратор Войтовський В.С. є неналежним відповідачем у цій справі.
36. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ч.3 ст.110, ч.3 ст.112 ЦК у взаємозв`язку з ст.10, п.2 ч.1 ст.25 Закону про державну реєстрацію, не врахували висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19, від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, від 10.05.2023 у справі №905/229/21, а також без урахування положень ст.13 ЦК, висновки щодо застосування якої викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.
37. Мерзляков Р.П. у відзиві на касаційну скаргу вказав, що доводи скаржника зводяться виключно до незгоди з позицією судів попередніх інстанцій, а постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, ухвалені за правовідносин, які не є подібними до цієї справи. Вважає, що враховуючи обставини справи та підстави позову, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що державний реєстратор Войтовський В.С. не є належним відповідачем; пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
38. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, вважає помилковою позицію судів попередніх інстанцій та хибними аргументи Мерзлякова Р.П. з огляду на таке.
(І) Щодо належного відповідача у спорі про скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи
39. Порядок ліквідації господарського товариства на загальних підставах передбачений статтями 110 - 112 ЦК, відповідними нормами Закону про державну реєстрацію.
40. Відповідно до п.1 ч.1 ст.110 ЦК юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
41. Згідно з ч.3 ст.110 ЦК якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом.
42. З положень статей 111 112 ЦК вбачається, що наявність та розмір кредиторської заборгованості товариства встановлюється, виходячи із пред`явлених кредиторами грошових вимог до такого товариства.
43. Зокрема, ч.8 ст.111 ЦК передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
44. Частиною 3 ст.112 ЦК передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
45. Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі №520/4005/2020 зазначив, що правове регулювання процедури припинення юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням її учасника спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом такого учасника як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і правом кредитора цієї юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про її припинення, на задоволення своїх кредиторських (грошових) вимог.
46. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, на яку посилається скаржник, зазначила, що позовна вимога про відміну/скасування державної реєстрації припинення юридичної особи відповідає належному способу захисту прав та інтересів.
47. Однак, суди попередніх інстанцій у цій справі відмовили у задоволенні позову до державного реєстратора Войтовського В.С. в частині вимог про скасування запису в ЄДР не через обрання неналежного способу захисту прав та інтересів, а з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача.
48. Суди попередніх інстанцій, вважаючи державного реєстратора неналежним відповідачем у цій справі, застосували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20. Втім, у цій справі Верховний Суд вважає, що правовідносини у справі №910/15792/20 не є подібними правовідносинам у цій справі.
49. Так, у справі №910/15792/20 перед Великою Палатою Верховного Суду постало питання з`ясування належності відповідача у спорі про визнання недійсними та скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором щодо юридичної особи під час дії судової заборони на здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо неї, відновлення попереднього запису до ЄДР шляхом його повторного внесення. Таку заборону суд наклав як захід забезпечення позову в іншій справі цивільної юрисдикції, спір у якій виник щодо дійсності рішень загальних зборів юридичної особи про зміну її назви, складу органів управління, керівника та затвердження нової редакції статуту.
50. Втім, Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 у справі №910/13125/19, на яку посилається скаржник, зазначив, що вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред`явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права та інтереси позивача. Внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дій, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку і є пред`явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування зазначеного запису.
51. З огляду на це, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що державний реєстратор не є належним відповідачем у цій справі, через що помилково відмовили у задоволенні позову в частині вимог до нього.
(ІІ) Щодо державної реєстрації припинення юридичної особи
52. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, на яку посилається скаржник, дійшла висновків, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує; якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.
53. При цьому, згідно з п.2 ч.1 ст.25 Закону про державну реєстрацію судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором (п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, на яку посилається скаржник).
54. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.07.2022 у справі №906/308/20 зробила висновок, що якщо ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог, зокрема, ч.3 ст.110 ЦК, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора буде звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку та процедури її ліквідації. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 09.05.2023 у справі №910/158/22.
55. Суди попередніх інстанцій встановили, що з урахуванням встановленого ліквідатором ТОВ "Профінанс Груп" строку заявлення кредиторами своїх вимог (2 місяці), граничним строком для пред`явлення кредиторських вимог до ТОВ "Профінанс Груп" було 14.09.2022.
56. Однак, на момент закінчення строку для пред`явлення кредиторських вимог, відбувався повторний апеляційний розгляд справи №910/23042/16 (провадження в якій було відкрито у 2016 році) в частині стягнення пені з АТ "Укрзалізниця".
57. Суди попередніх інстанцій встановили, що 20.09.2022 АТ "Укрзалізниця" звернулося до ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Р.П. з вимогою про повернення безпідставно набутих коштів, оскільки Верховний Суд постановою від 10.08.2022 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №910/23042/16 в частині стягнення пені з АТ "Укрзалізниця", а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. АТ "Укрзалізниця" просило включити його до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Профінанс груп".
58. 26.09.2022 ліквідатор ТОВ "Профінанс груп" Мерзляков Р.П. листом відмовив у включені до реєстру кредиторів ТОВ "Профінанс груп", оскільки вимоги АТ "Укрзалізниця" є неналежним чином підтвердженими.
59. За результатами розгляду справи №910/23042/16 Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 скасував в частині стягнення пені та відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині; змінив рішення суду в частині розподілу судових витрат, здійснив частковий поворот виконання рішення (шляхом стягнення з ТОВ "Профінанс груп" на користь АТ "Укрзалізниця" 50 682 908,97 грн) та розподіл судових витрат.
60. Тобто, судове рішення, на підставі якого було здійснено стягнення з АТ Укрзалізниця" на користь ТОВ "Профінанс груп" пені у розмірі 50 682 908,97 грн, було скасовано. На вказану суму суд апеляційної інстанції здійснив поворот виконання рішення.
61. Як встановили суди попередніх інстанцій, 27.09.2022 АТ "Укрзалізниця" повторно звернулося до ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Р.П. з вимогою кредитора про повернення безпідставно набутих коштів за скасованою постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №910/23042/16 та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Профінанс груп".
62. Втім, ліквідатор ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Р.П. вимогу АТ "Укрзалізниця" залишив без відповіді та задоволення, а 03.10.2022 державний реєстратор Войтовський В.С. здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Профінанс груп".
63. За змістом цивільного законодавства добровільна ліквідація юридичної особи за наявності у неї боргів не допускається. Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2023 у справі №910/158/22, від 26.10.2022 у справі №910/406/21, від 18.08.2020 у справі №910/13125/19.
64. У разі, якщо не відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи, це унеможливлює захист прав та законних інтересів кредитора такої особи.
65. Відміна державної реєстрації припинення юридичної особи є втручанням держави в приватні інтереси учасників цієї юридичної особи (примусове відновлення судом її правового статусу всупереч волі учасників, яка була спрямована на ліквідацію цієї юридичної особи). Водночас ліквідація товариства без розгляду вимог кредитора спричиняє невиправдане та непропорційне втручання у мирне володіння майном такого кредитора. Захист прав та законних інтересів учасників юридичної особи, зокрема права визначати її юридичну долю, не може відбуватися за рахунок позбавлення кредитора права на мирне володіння своїм майном, що є порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (схожий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №910/406/21, від 10.05.2018 у справі №910/28502/14).
66. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що після ухвалення Північним апеляційним господарським судом остаточного рішення у справі №910/23042/16 (постанови від 27.09.2022) ліквідатор ТОВ "Профінанс груп" звернувся до державного реєстратора з заявою про припинення товариства, а державний реєстратор Войтовський В.С. здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Профінанс груп" (03.10.2022).
67. Такі дії державного реєстратора Войтовського В.С. щодо внесення 03.10.2022 відомостей про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням учасників ТОВ "Профінанс груп" позбавили АТ "Укрзалізниця" права на задоволення кредиторських вимог.
68. Враховуючи це, рішення судів попередніх інстанцій в частині заявлених до державного реєстратора Войтовського В.С. позовних вимог про скасування запису в ЄДР підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Щодо визнання кредиторських вимог та включення їх до ліквідаційного балансу
69. АТ "Укрзалізниця" у касаційній скарзі вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.110 ЦК у взаємозв`язку з ч.4 ст.112 ЦК за наявності підтверджених судовим рішенням кредиторських вимог до особи, яка ліквідується за рішенням власника. Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив у поновленні процесуального строку на подання додаткових доказів, які підтверджують наявність у ТОВ "Профінанс Груп" майна на момент внесення спірного запису, за рахунок якого АТ "Укрзалізниця" могло задовольнити свої майнові вимоги відповідно до ч.4 ст.112 ЦК.
70. Мерзляков Р.П. у відзиві на касаційну скаргу вказує, що з поставленого скаржником питання наявний висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №914/2450/20. Наголошує, що АТ "Укрзалізниця" не надало доказів звернення та неможливості отримання документів з виконавчого провадження або інформації щодо ходу його виконання протягом розгляду справи судом першої інстанції, не навело жодних поважних причин та не надало жодних доказів пропуску строку подання таких доказів, у зв`язку з чим Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.05.2024 правильно відмовив у задоволенні відповідного клопотання. Вважає, що АТ "Укрзалізниця" не надало доказів того, що у ТОВ "Профінанс Груп" лишилося майно після розрахунку з кредиторами та завершення ліквідаційної процедури, а без наявності таких доказів задоволення позову є неможливим.
71. Суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині вимог до ТОВ "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Р.П. на підставі п.6 ч.1 ст.231 ГПК (припинено юридичну особу ТОВ "Профінанс Груп", відомості про її правонаступництво відсутні). Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання додаткових доказів та зазначив, що АТ "Укрзалізниця" мало довести, що у ТОВ "Профінанс Груп" лишилося майно після розрахунку з кредиторами та завершення ліквідаційної процедури.
72. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.
(І) Щодо клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів
73. АТ "Укрзалізниця" вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів.
74. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.05.2024 відмовив у задоволенні відповідного клопотання АТ "Укрзалізниця" про поновлення строку на подання додаткових доказів, оскільки вважав, що позивач не довів поважних причин пропуску строку подання доказів, у зв`язку з чим відповідне клопотання задоволенню не підлягає. Суд також вказав, що АТ "Укрзалізниця" не довело, що у ТОВ "Профінанс Груп" лишилося майно після розрахунку з кредиторами та завершення ліквідаційної процедури.
75. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (п.3 ч.3 ст.310 ГПК).
76. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.80 ГПК).
77. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК).
78. З урахуванням цього, Верховний Суд погоджується з доводами Мерзлякова Р.П. про те, що АТ "Укрзалізниця" не надало доказів звернення та неможливості отримання документів з виконавчого провадження або інформації щодо ходу його виконання протягом розгляду справи судом першої інстанції, зокрема, не вказало про звернення протягом розгляду справи судом першої інстанції із відповідними адвокатськими запитами та/або клопотаннями про витребування доказів.
(ІІ) Щодо майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи
79. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом (ч.3 ст.110 ЦК).
80. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч.3 ст.112 ЦК).
81. Тобто, виходячи зі змісту ст.112 ЦК, у разі відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду. У постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №922/416/19, від 03.05.2018 у справі №924/478/16 зазначено, що належним способом захисту прав кредитора є вимога про зобов`язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника кредиторських вимог.
82. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що встановлений ч.3 ст.112 ЦК місячний строк на звернення до суду із позовом до ліквідатора не є позовною давністю в розумінні ст.256 ЦК.
83. Тому ч.3 ст.112 ЦК не виключає можливості розгляду судом вимог, від розгляду яких ухилився ліквідатор у разі звернення кредитора до суду поза межами місячного строку, встановленого цією нормою (постанова Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/28502/14).
84. Суди попередніх інстанцій встановили, що АТ "Укрзалізниця" направило заяву з кредиторськими вимогами до ТОВ "Профінанс Груп" лише 20.09.2022, тобто з пропуском граничного строку для заявлення кредиторами своїх вимог до товариства, яке перебуває в стані добровільної ліквідації (до 14.09.2022).
85. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно (ч.4 ст.112 ЦК).
86. Відповідно до ч.5 ст.112 ЦК вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
87. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі №905/451/22 звернув увагу на те, що ч.5 ст.112 ЦК варто застосовувати разом із ч.4 ст.112 ЦК. Положення ч.5 ст.112 ЦК щодо погашення вимог, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, застосовуються лише до вимог, які заявлені після спливу строку, встановленого для їх пред`явлення. До вимог, які заявлені вчасно, та вимог, які підлягають примусовому задоволенню на підставі судового рішення, правила про погашення вимог не застосовуються. Якщо у процедурі ліквідації юридичної особи з`ясується, що майна юридичної особи недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів, боржник зобов`язаний звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ч.3 ст.110 ЦК.
88. Отже, правильними є доводи АТ "Укрзалізниця" про те, що грошові вимоги до ТОВ "Профінанс груп", які виникли після установленого строку для завершення складання ліквідаційного балансу і після закінчення установленого строку на пред`явлення вимог кредиторів, не можуть вважатись погашеними.
89. Як встановили суди попередніх інстанцій, Господарський суд міста Києва рішенням від 27.07.2021 стягнув з АТ Укрзалізниця" 192 805,68 доларів США 3% річних за несвоєчасне повернення кредитів, 88 725 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 47 656 150,80 грн пені за порушення строків повернення кредитів, 3 026 758,17 грн пені за порушення строків сплати процентів. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2022 це рішення змінив в частині стягнення 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, замість 88 725 доларів США стягнув 84 472, 50 доларів США.
90. Верховний Суд постановою від 10.08.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 скасував в частині стягнення пені, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
91. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 скасував в частині стягнення пені та відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ "ПУМБ" щодо стягнення 47 656 150,80 грн пені за порушення строків повернення суми кредитів та 4 965 173,76 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; змінив рішення суду в частині розподілу судових витрат, здійснив частковий поворот виконання рішення (шляхом стягнення з ТОВ "Профінанс груп" на користь АТ "Укрзалізниця" 50 682 908,97 грн) та розподіл судових витрат.
92. Отже, наявність грошових вимог АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп" підтверджена судовим рішенням.
93. 27.09.2022 (в день ухвалення вказаної вище постанови) АТ "Укрзалізниця" повторно звернулося до Голови ліквідаційної комісії, ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Р.П. з вимогою кредитора про повернення безпідставно набутих коштів за скасованим постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №910/23042/16 та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Профінанс груп".
94. Втім, як встановили суди попередніх інстанцій, вказана вимога залишена без відповіді та задоволення, а отже і постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 не була виконана.
95. Норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії (ліквідатору) права залишати вимоги кредиторів без розгляду, тобто фактично ухилитися від їх розгляду (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №910/9052/18, від 26.10.2022 у справі №910/406/21).
96. Мерзляков Р.П. наголошує, що у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №914/2450/20 міститься висновок з поставленого скаржником питання (щодо застосування ч.3 ст.110 ЦК у взаємозв`язку з ч.4 ст.112 ЦК) та вказано, що за рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
97. Дійсно, Верховний Суд у п.61 постанови від 08.12.2021 у справі №914/2450/20 навів висновок, що вимоги кредитора можуть бути задоволені лише, якщо у юридичної особи після завершення процедури ліквідації лишилося майно (яке, наприклад, було передано її учасникам). Втім, в подальшому цей висновок був уточнений.
98. Так, наприклад, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №911/3135/20 вказала, що наявність запису про припинення юридичної особи не виключає, що будь-який з її кредиторів може звернутися з позовною вимогою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи (п.9.6). У цій справі Велика Палата Верховного Суду не пов`язувала можливість вчинення таких дій виключно з наявністю майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
99. Крім того, Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 у справі №910/406/21 зазначив таке:
"124. Крім того, внаслідок відміни реєстрації припинення Товариства, відновлення процедури його ліквідації кредитор може оскаржити до суду невизнання його кредиторських вимог / ухилення від їх розгляду та, у разі визнання Товариством кредиторських вимог ФОП Савуляка І.М., ліквідатор зобов`язаний буде звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до ч.6 ст.34 КУПБ (аналогічна норма наведена була у ст.95 Закону "Про відновлення платоспроможності", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин). При цьому у разі відмови ліквідатора у задоволенні вимог ФОП Савуляка І.М. як кредитора, останній матиме можливість звернутись до суду для захисту свої майнових інтересів відповідно до ч.3 ст.112 ЦК.
125. Також кредитор не позбавлений можливості у такому разі самостійно захищати свої майнові права, в тому числі шляхом звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства в порядку ст.34 КУПБ.
132. Кредитор боржника може мати похідний інтерес у поверненні майна до ліквідаційної маси банкрута, який можливо реалізовувати в межах процедури банкрутства боржника, де ліквідація боржника здійснюється під контролем кредиторів, зокрема під контролем за вжитими ліквідатором заходами в ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №925/593/21).
133. Верховний Суд звертає увагу, що спеціальними нормами ст.34 КУПБ визначено можливість застосування у справах про банкрутство інституту солідарної відповідальності як інструменту доктрини "підняття корпоративної завіси".
134. Частиною 6 ст.34 КУПБ передбачено, що боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів зі своїми вимогами до зазначеної особи.
135. При цьому застосування інституту солідарної відповідальності без здійснення судової процедури банкрутства юридичної особи є неможливим (постанова Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №906/308/20).
136. Відповідно, внаслідок порушення Товариством процедури ліквідації, що унеможливило задоволення вимог ФОП Савуляка І.М., останній в межах процедури банкрутства Товариства має право задовольнити власні вимоги також шляхом звернення до уповноваженої особи, через дії якої таке порушення було допущене.
137. В межах провадження у справі про банкрутство ліквідатор згідно з ч.2 ст.61 КУПБ має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (а саме, засновників (учасників, акціонерів), керівників боржника, інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії). Стягнені у такому випадку кошти будуть включені до складу ліквідаційної маси Товариства і використані для задоволення вимог кредиторів.
138. У зв`язку з цим Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що саме спеціальні норми законодавства про банкрутство передбачають ефективні способи захисту інтересів кредитора шляхом покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства не тільки на ліквідатора Єрешка М.О., а й на ОСОБА_2 (який був учасником Товариства), з вини яких, як стверджує скаржник, Товариство могло стати неплатоспроможним.
139. У зв`язку з наведеним Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що відміна державної реєстрації припинення Товариства надасть скаржнику як кредитору Товариства можливість захистити власні майнові інтереси навіть за відсутності майна, яке б лишилося після ліквідації Товариства".
100. З огляду на це, Верховний Суд вважає хибними доводи Мерзлякова Р.П про те, що без наявності доказів наявності у ТОВ "Профінанс Груп" майна після завершення ліквідаційної процедури задоволення позову є неможливим.
101. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (постанова Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №906/308/20).
102. Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №905/229/21, на яку посилається скаржник, вказав, що недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, зумовлює в силу вимог ч.3 ст.110 ЦК обов`язок такої юридичної особи здійснити всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
103. Отже, перебування юридичної особи в стадії ліквідації не повинні позбавляти кредитора права на задоволення своїх вимог, навіть якщо такі виникли після закінчення установленого строку на пред`явлення вимог.
104. Якщо за результатами ліквідаційної процедури у юридичної особи недостатньо майна для задоволення вимог кредиторів, чиї вимоги виникли після складення та затвердження проміжного ліквідаційного балансу, а згодом - ліквідаційного балансу, то особи, які контролюють боржника, зобов`язані звернутися до суду про добровільне банкрутство боржника.
105. Враховуючи це, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню. Верховний Суд дійшов висновку про ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс Груп".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
106. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
107. Згідно із ч.1 ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
108. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Судові витрати
109. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги позивача, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №910/11854/22 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
4. Відмінити державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" (ідентифікаційний код 44401037) в результаті ліквідації (реєстраційний запис №100070110092960 від 03.10.2022).
5. Зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" Мерзлякова Руслана Петровича визнати вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн та включити їх до ліквідаційного балансу.
6. Стягнути з Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, Київ, вул. Єжи Гедройця, буд., 5, ЄДРПОУ 40075815) 3 969 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 60 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Руслана Петровича (01042, Київ, вул., Філатова Академіка, буд., 1/22, оф., 11 ЄДРПОУ 44401037) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, Київ, вул. Єжи Гедройця, буд., 5, ЄДРПОУ 40075815) 3 969 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 60 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
8. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець