26.01.2023

№ 910/12366/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/12366/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників: Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" - ОСОБА_1; Офісу Генерального прокурора - Галезник О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022

у справі № 910/12366/21

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Державної екологічної інспекції Поліського округу (позивач - 1)

Житомирської міської ради (позивач - 2)

до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА"

про стягнення 1 264 463,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - позивач-1, Держекоінспекція) та Житомирської міської ради (далі - позивач-2) про стягнення з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" (далі - ПП "СК "ЮКА", відповідач) про стягнення шкоди у сумі 1 264 463,00 грн, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки додержання ПП "СК "ЮКА" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів було встановлено, що у період з 20.11.2019 по 05.01.2021 відповідач без відповідного дозволу здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виробничим устаткуванням за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 4. Такий дозвіл відповідачем був отриманий лише 06.01.2021, відтак внаслідок недотримання відповідачем у вказаний період вимог законодавства про охорону атмосферного повітря державі завдано майнову шкоду у сумі 1 264 463,00 грн, що підлягає відшкодуванню у порядку статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 позовні вимоги прокурора задоволено частково, стягнуто з ПП "СК "ЮКА" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 37 729, 32 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 565, 94 грн; у решті вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване обґрунтованістю підстав та дотриманням порядку звернення прокурором до суду в інтересах держави в особі позивачів, а також доведеністю складу цивільного правопорушення, зокрема й вини відповідача у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу у період з 20.11.2019 по 05.01.2021.

Суд відхилив заперечення відповідача про те, що датою початку порушення є саме 20.11.2019, оскільки з`ясував, що довідкою № 9 від 25.02.2021 ПП "СК "ЮКА" самостійно повідомило Держекоінспекцію, що датою введення обладнання в експлуатацію та початком здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є 20.11.2019, а доказів того, що викид забруднюючих речовин розпочався з іншої дати, відповідачем не надано.

Водночас у питанні розміру завданої шкоди місцевим господарським судом встановлено, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021, з огляду на що суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок суперечить Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 (далі - Методика № 277). Відтак судом прийнято як належний та допустимий доказ висновок Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022 (далі - Висновок експерта № 121/22-23), виконаний на замовлення відповідача, у якому експерт встановив, що розмір відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "СК "ЮКА" у період відсутності дозволу на викиди (з 20.11.2019 по 05.01.2021), становить 37 729,32 грн.

Також судом зазначено, що протокол ТОВ "Екоскіл" щодо вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 55/2 від 12.08.2020 (далі - Протокол № 55/2) та складений ПП "СК "ЮКА" на підставі цього протоколу додаток № 2 не є належними та допустимими доказами, з урахуванням яких може бути здійснений розрахунок заподіяної шкоди в результаті викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу. Таких висновків суд дійшов за результатом встановлення обставин того, що:

- у матеріалах справи відсутні докази підтвердження Національним агентством з акредитації України акредитації ТОВ "Екоскіл" та ДП "Житомирстандартметрологія", що є необхідним (відповідна акредитація) згідно пункту 2.3 Методики № 277 для суб`єкта вимірювання наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю;

- додаток № 2 був складений ПП "СК "ЮКА" за період з серпня 2020 по 05.01.2021, а не з 20.11.2019, тобто з часу введення в експлуатацію обладнання відповідача, що здійснювало викид забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено та скасовано частково рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21, виклавши його резолютивну частину в новій редакції, за змістом якої позов задоволено повністю, стягнуто з ПП "СК "ЮКА" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, у сумі 1 264 463, 00 грн; вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні погодився з позицією місцевого господарського суду про доведеність наявності у діях відповідача всіх елементів складу правопорушення, а саме вини відповідача, протиправної його поведінки, яка виразилася у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що завдало шкоди, та безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

Попри це, апеляційний господарський суд дійшов іншого висновку в частині розміру шкоди, вказавши про обґрунтованість нарахування прокурором (розрахунку Держекоінспекції) 1 264 463, 00 грн заявленої до стягнення суми збитків, заподіяних державі в результаті здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.

Суд апеляційної інстанції відхилив наданий відповідачем Висновок експерта № 121/22-23 на підтвердження розміру завданих державі збитків як неналежний та недопустимий доказ, оскільки:

- місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Протокол № 55/2 та складений ПП "СК "ЮКА" на підставі цього протоколу додаток № 2 не є належними та допустимими доказами, з урахуванням яких може бути здійснений розрахунок заподіяної шкоди. Однак, оскільки суд першої інстанції не прийняв додаток № 2 як належний та допустимий доказ, то Висновок експерта № 121/22-23, в основу якого покладений додаток № 2 (яким є довідка від 30.04.2021) також не може вважатися належним та допустимим доказом розміру збитків, заподіяних державі;

- відповідачем було пропущено встановлений законом процесуальний строк для подання Висновку експерта № 121/22-23 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи за заявою ПП "СК "ЮКА", при чому причини неподання відповідного доказу на стадії підготовчого провадження, а також підстави для поновлення відповідного строку судовій колегії не відомі та з матеріалів справи не вбачаються.

Також апеляційним судом критично оцінено доводи відповідача про те, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021, оскільки сам дозвіл на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021 у матеріалах справи відсутній.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у цій справі, ПП "СК "ЮКА" (далі також скаржник) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права, зокрема у питанні повного та всебічного дослідження обставин, оцінки доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду справи.

Вказані порушення, на думку скаржника, полягають у тому, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків щодо доведеності чи недоведеності розміру завданих підприємством державі збитків. При цьому суд апеляційної інстанції, встановивши, що:

- Держекоінспекцією 22.10.2020 було проведене вимірювання вмісту забруднюючих речовин (оксиду азоту, оксиду вуглецю та діоксину сірки) у трьох джерелах викидів, які працюють без дозволу, за результатами чого складено акт відбору № 21-20/1 від 22.10.2020;

- у Протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 28.10.2020 № 21-20/1 зафіксовано результати вимірювань по трьом джерелам,-

критично оцінив доводи відповідача про те, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини.

Крім того, за доводами скаржника, твердження апеляційного суду про недопустимість як доказу Висновку експерта № 121/22-23 є передчасним, оскільки цей висновок готувався не лише на підставі довідки від 30.04.2021 (додаток № 2), але й інших даних, якими, зокрема, є довідка ПП "СК "ЮКА" про час роботи стаціонарних джерел викидів від 25.02.2021 № 9 (далі - Довідка № 9), звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "СК "ЮКА" (далі - Звіт з інвентаризації викидів) та довідка Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 18.03.2021 № 996-01-63/268 про середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосфері міста Житомир.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) підставами касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування стандарту доказування "вірогідності доказів", викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Житомирська окружна прокуратура подала відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на безпідставність, оскаржувану постанову - залишити без змін.

Касаційне провадження

22.09.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищезазначена касаційна скарга ПП "СК "ЮКА".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/12366/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2022 касаційну скаргу ПП "СК "ЮКА" залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07.10.2022 до касаційного суду надійшов лист скаржника з уточненою касаційною скаргою та додатками.

Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "СК "ЮКА" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/12366/21; призначено касаційну скаргу до розгляду на 30.11.2022 о 11:30 год.

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2022 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/12366/21 до 14.12.2022 о 12:30 год.

Судове засідання 14.12.2022 відбулось за участі представника ПП "СК "ЮКА" та прокурора Офісу Генерального прокурора, які надали пояснення у справі. Інші учасники явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників іншої сторони у справі.

При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

З наявних у справі матеріалів судами встановлено, що на Держекоінспекцією, за участю начальника виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_1., у період з 19.10.2020 по 23.10.2020 була проведена позапланова перевірка додержання ПП "СК "ЮКА" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, результати якої були оформлені актом № 500 від 23.10.2020.

Цим актом встановлено, що ПП "СК "ЮКА" - діючий об`єкт, виробничою діяльністю якого за КВЕД є лісопильне та стругальне виробництво, а саме: виготовлення брусу та дошок. Виробнича діяльність ПП "СК "ЮКА" на одному промисловому майданчику за адресою: місто Житомир, вулиця Комерційна, будинок 4. В акті зазначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час функціонування деревообробного підприємства відбуваються при роботі теплоагрегатів встановлених на сушильних камерах, що працюють на твердому паливі (тирса та стружка деревна), роботи котла, що працює на дровах, зварювальний пост.

Актом також встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, а також відсутність газоочисного устаткування.

Крім того, Держекоінспекцією 22.10.2020 було проведене вимірювання вмісту забруднюючих речовин (оксиду азоту, оксиду вуглецю та діоксину сірки) у трьох джерелах викидів, які працюють без дозволу, за результатами чого складено акт відбору № 21-20/1 від 22.10.2020.

Зазначений акт був підписаний начальником виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_1. із зауваженнями, у яких останній зазначив, що з метою отримання дозволу на викиди укладено договір ПП "Матрикс Груп" на розробку відповідної документації.

У Протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 28.10.2020 № 21-20/1 зафіксовано результати вимірювань по трьом джерелам.

Також 22.10.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за фактом здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади складено протокол № 006102 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), стосовно начальника виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_1 За змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 не заперечив факту порушення законодавства та пояснив, що на даний час здійснюється усунення виявлених порушень.

Того ж дня за результатами розгляду протоколу № 006102 від 22.10.2020, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу було винесено постанову № 1113-2.5 від 22.10.2020, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 78 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 136,00 грн.

Також державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за фактом порушення порядку викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, непроведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів, невизначення характеристики джерел викидів стосовно начальника виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_1 була винесена постанова № 1114-2.5 від 23.10.2020 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 78 КУпАП (протокол № 006103 від 23.10.2020), якою на ОСОБА_1 був накладений адміністративний штраф.

Зазначені постанови ОСОБА_1 виконав самостійно та 23.10.2020 сплатив накладені на нього штрафні санкції, що підтверджується копією банківської квитанції, наявною в матеріалах справи.

Крім того, встановлено, що за результатами вказаної перевірки 26.10.2020 Держекоінспекцією був виданий припис № 68/2.5, яким відповідача було зобов`язано здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел лише за наявності відповідного дозволу на викиди (пункт 1). Зазначений припис був отриманий начальником виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_1.

У порядку контролю за виконанням вказаного припису, на підставі направлення № 34 від 22.01.2021, Держекоінспекція провела позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП "СК "ЮКА", за результатами якої був складений акт № 15 від 27.01.2021 про часткове виконання відповідачем припису № 68/2.5 від 26.10.2020, а саме - пункту 1 про здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за наявності відповідного дозволу на викиди. Вказаною позаплановою перевіркою було встановлено, що Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації 06.01.2021 був виданий ПП "СК "ЮКА" дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021. Акт перевірки був отриманий представником ПП "СК "ЮКА" та підписаний ним без зауважень.

08.02.2021 Держекоінспекція направила на адресу відповідача лист, у якому просила надати інформацію про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з моменту початку здійснення викидів по 05.01.2021, або масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин за цей період. Цим же листом було повідомлено відповідача, що у разі ненадання відповідної інформації, Інспекцією буде проведено розрахунок завданої шкоди відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, прийнятим як 24 години на добу.

У відповідь на вказаний лист, ПП "СК "ЮКА" надало Держекоінспекції Довідку № 9, у якій вказало час роботи кожного з джерел викиду забруднюючих речовин ПП "СК "ЮКА" з 20.11.2019 (час введення в експлуатацію обладнання) по 05.01.2021. Зазначена довідка була отримана Держекоінспекцією 05.03.2021, про що свідчить вхідний номер № 2-08/774.

Також 18.02.2021 ПП "СК "ЮКА" на адресу Держекоінспекції направило лист від 17.02.2021, яким повідомило про усунення виявлених під час позапланової перевірки порушень згідно припису № 68/2.5 від 26.10.2020 у повному обсязі.

У подальшому, Держекоінспекцією на підставі Звіту з інвентаризації викидів, Довідки № 9, протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин № 21-20/1 від 28.10.2021, довідки Житомирського обласного центру з гідрометеорології про середньорічну концентрацію забруднюючих речовин в атмосфері міста Житомир від 18.03.2021, Методики № 277 було здійснено нарахування відповідачу розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу за період з 20.11.2019 по 05.01.2021, яка склала 1 264 463,00 грн.

23.03.2021 вказаний розрахунок разом із вимогою про відшкодування заподіяної шкоди у сумі 1 264 463,00 грн був направлений Держекоінспекцією на адресу ПП "СК "ЮКА".

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 30.04.2021 повідомив Держекоінспекцію про необґрунтованість розрахунку збитків за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, оскільки складові, які застосовані у розрахунку не відповідають Методиці № 277. Також відповідач зазначив про безпідставність нарахування відшкодування саме з 20.11.2019, у той час, як позапланова перевірка Інспекцією проводилась з 19.10.2020 по 23.10.2020.

21.05.2021 Житомирською окружною прокуратурою на адресу Держекоінспекції був направлений лист № 51-84-1977вих-21, яким повідомлено про завдані відповідачем збитки, у зв`язку із порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря. У цьому листі прокуратура також просила Держекоінспекцію звернутись до суду з позовом про стягнення з ПП "СК "ЮКА" збитків за вказане порушення.

У відповідь на вказаний лист Держекоінспекція повідомила прокуратуру (лист від 25.05.2021) про неможливість звернення до суду із відповідним позовом, у зв`язку із завантаженістю роботи, захворюваністю працівників гострою респіраторною хворобою COVID-19 та недостатнім фінансуванням для сплати судового збору. Цим же листом Інспекція запропонувала окружній прокуратурі самостійно звернутися до суду з відповідним позовом в інтересах держави.

Також, Житомирською окружною прокуратурою 21.05.2021 на адресу Житомирської міськради було направлене повідомлення про виявлені порушення ПП "СК "ЮКА" законодавства про охорону атмосферного повітря. Однак, у відповідь на вказане повідомлення Житомирська міськрада листом від 26.05.202 повідомила прокуратуру, що не має можливості самостійно звернутись до суду з позовом про стягнення заподіяної шкоди, враховуючи обмежене фінансування.

Зазначені обставини були розцінені прокурором як бездіяльність, що стало підставою для його звернення до суду в інтересах держави в особі Держекоінспекції та Житомирської міської ради з цим позовом до ПП "СК "ЮКА" про стягнення збитків у сумі 1 264 463,00 грн.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги ПП "СК "ЮКА" колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового її задоволення, з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога прокурора в інтересах держави в особі Держекоінспекції та Житомирської міської Держекоінспекції до ПП "СК "ЮКА" про стягнення збитків, у зв`язку із порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно зі статтею 10 вищезгаданого Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря передбачена в статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зокрема, відповідальність згідно із законом несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (стаття 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зі змісту судових рішень у цій справі вбачається, що дослідивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів у період з 20.11.2019 по 05.01.2021 за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря, що є порушенням наведених приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для притягнення Відповідача до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, встановивши наявність усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.

Втім, вказані обставини не заперечуються й відповідачем, як і не ставляться ним під сумнів підстави звернення прокурором в інтересах держави в особі позивачів із цим позовом до суду.

Натомість, впродовж усього розгляду справи відповідач доводив неправомірне нарахування Держекоінспекцією розміру шкоди у сумі 1 264 463,00 грн, стверджуючи про помилковість визначення маси викиду забруднюючих речовин через застосування саме максимального значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини.

Такі ж аргументи покладені в основу касаційної скарги, за змістом якої відповідач вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру завданих збитків внаслідок порушення цим судом норм процесуального права щодо повного та всебічного дослідження обставин, оцінки доказів та доводів відповідача.

Відтак, ураховуючи об`єкт касаційного оскарження (постанова апеляційного суду) та вимоги статей 14 300 ГПК України, предметом касаційного дослідження є перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в частині визначення розміру заподіяної відповідачем шкоди.

Як зазначалось вище, при здійсненні перевірки обґрунтованості заявленого до стягнення розміру збитків суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків.

Так, суд першої інстанції відхилив зроблений Держекоінспекцією розрахунок з підстав того, що у ньому (розрахунку) використано максимальні значення масової витрати кожної і-тої забруднюючої речовини. Натомість місцевий господарський суд прийняв за належний та допустимий доказ Висновок експерта № 121/22-23, за яким розрахунок суми завданих збитків був здійснений за Методикою № 277, а її розмір становив 37 729, 32 грн.

З такими висновками не погодився суд апеляційної інстанції, з`ясувавши, що в основу Висновку експерта № 121/22-23, зокрема у частині розрахунку суми збитків, було покладено відомості довідки від 30.04.2021 (додаток № 2), яка, у свою чергу, була визнана неналежним та недопустимим доказом самим місцевим господарським судом, оскільки ця довідка була складена відповідачем за період з серпня 2020 по 05.01.2021, а не з 20.11.2019, тобто з часу введення в експлуатацію обладнання відповідача, що здійснювало викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Крім того, апеляційний суд встановив порушення встановленого ГПК України порядку подання цього доказу (Висновку експерта № 121/22-23) до суду першої інстанції, зокрема через пропуск процесуального строку його подання та відсутності у матеріалах справи доказів надіслання його копії прокурору та позивачам, як і доказів неможливості подання у встановлений законом строк (на стадії підготовчого провадження).

За таких обставин, що були встановлені судом апеляційної інстанції, Верховний Суд погоджується з висновками вказаного суду про суперечливість висновків суду першої інстанції в частині належності та допустимості як доказу Висновку експерта № 121/22-23, а відтак і про помилковість розрахунку розміру завданої шкоди на основі цього Висновку.

Зазначеним спростовуються твердження скаржника про те, що висновок апеляційного суду про неналежність та недопустимість Висновку експерта № 121/22-23 є передчасним, оскільки цей Висновок зроблено на підставі оцінки й інших доказів, а не лише довідки від 30.04.2021 (додаток № 2). При цьому, такі аргументи скаржника не спростовують висновків про помилковість розрахунку розміру завданої шкоди через взяття до такого розрахунку невірного періоду викиду забруднюючих речовин (з серпня 2020, а не з часу введення в експлуатацію обладнання - 20.11.2019) та зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, що відповідно до приписів статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Водночас, в іншій частині доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в контексті неповноти оцінки доказів та встановлення обставин справи, на переконання Верховного Суду, є обґрунтованими з таких підстав.

Щодо прийняття апеляційним судом нового доказу

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні встановив порушення встановленого процесуальним законом порядку подання Висновку експерта № 121/22-23 до суду першої інстанції, зокрема через пропуск процесуального строку його подання та відсутності доказів надіслання його копії прокурору та позивачам. Також апеляційний суд вказав на те, що з матеріалів справи не вбачається об`єктивної неможливості подати Висновок експерта № 121/22-23 у встановлений строк, а також підстав для поновлення відповідного строку для подання нового доказу на стадії розгляду справи по суті.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що самим апеляційним судом під час апеляційного перегляду справи прийнято новий доказ, а саме Звіт з інвентаризації викидів, який не було подано до місцевого господарського суду.

Так, згідно з частинами другою, четвертою, восьмою статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16).

У цій справі апеляційним господарським судом з`ясовано, що в обґрунтування неможливості подання Звіту з інвентаризації викидів до суду першої інстанції прокурор вказав, що отримав вказаний Звіт супровідним листом від Держекоінспекції 27.06.2022 за вх. № 1991/11-07, тобто після подання апеляційної скарги (06.05.2022).

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного звіту, в тому числі, було здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми шкоди, наявність та достовірність вказаного документа сторонами не заперечувалася, у заявах сторін по суті є посилання на цей звіт, відтак колегія суддів оцінює вказаний документ не як новий доказ, з огляду на що вбачає за можливе прийняти його до розгляду та долучити до матеріалів справи.

Втім, такі висновки апеляційного суду є помилковими, оскільки здійснення Держекоінспекцією розрахунку шкоди, серед іншого, на підставі відомостей Звіту з інвентаризації викидів, як і посилання на нього у своїх заявах сторін спору чи відсутність заперечень сторін щодо існування чи достовірності цього документа, не спростовує факту того, що вказаний Звіт сам по собі є новим доказом у справі, копії якого не було долучено сторонами під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Отже, судом апеляційної інстанції в порушення вимог процесуального закону (частини третьої статті 269 ГРК України) було долучено до матеріалів справи новий доказ, при цьому не вирішено питання наявності правових підстав для поновлення відповідного процесуального строку для подання такого доказу на стадії апеляційного перегляду справи. У цьому контексті апеляційним судом не надано належної правової оцінки:

(1) аргументам прокурора (який здійснює у справі представництво інтересів держави, зокрема в особі Держекоінспекції (позивач-1)) щодо неможливості подання Звіту з інвентаризації викидів до суду першої інстанції у межах встановленого законом процесуального строку, враховуючи наявність цього Звіту у самого позивача-1;

(2) доказам отримання вказаного Звіту супровідним листом від Держекоінспекції 27.06.2022 (тобто після подання апеляційної скарги 06.05.2022) у контексті обґрунтованості обставин, які б унеможливлювали своєчасне вчинення такої процесуальної дії як самим позивачем-1 - Держекоінспекцією (що також є належним суб`єктом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах), так і прокурором, а саме:

- наявним/відсутнім у матеріалах справи доказам, які підтверджують, що прокурор чи позивач-1 звертались до суду першої інстанції із письмовим повідомленням про неможливість з об`єктивних причин подання у встановлений законом строк Звіту з інвентаризації викидів (частина четверта статті 80 ГПК України;

- наявним/відсутнім у матеріалах справи доказам, які підтверджують, що прокурор здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання у позивача-1 Звіту з інвентаризації викидів для їх подання до суду першої інстанції у межах встановленого законом процесуального строку.

Верховний Суд зауважує, що вагомість вказаного процесуального порушення пояснюється тим, що розрахунок завданої відповідачем шкоди внаслідок забруднення атмосферного повітря було здійснено Держекоінспекцією, серед іншого, й на підставі відомостей Звіту з інвентаризації викидів, зокрема з цих відомостей встановлено розмір маси наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря по кожному із джерел таких викидів.

За таких обставин, без належної оцінки можливості прийняття судом апеляційної інстанції нового доказу - Звіту з інвентаризації викидів, на підставі якого, у тому числі, зроблений розрахунок завданої шкоди, висновки цього суду про обґрунтованість такого розрахунку Верховний Суд вважає передчасними.

Щодо розрахунку розміру шкоди та повноти оцінки доказів

З огляду на доводи та вимоги касаційної скарги предметом касаційного дослідження, як зазначалось, є перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в частині визначення розміру заподіяної відповідачем шкоди.

Визначаючи розмір матеріальних збитків, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок шкоди), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (схожий правовий висновок щодо оцінки судом розрахунку збитків/шкоди, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

Однак попри наведене, суд апеляційної інстанції в силу наявних у нього повноважень, визначених статтями 86 269 ГПК України, не перевірив та не з`ясував дійсний розмір завданої відповідачем шкоди, що полягає у такому.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства, у період з 20.11.2019 по 05.01.2021 стаціонарними джерелами викидів ПП "СК "ЮКА" здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Суди з`ясували, що вказане порушення мало місце саме з 20.11.2019 (час введення в експлуатацію обладнання), факт чого самостійно повідомлено відповідачем Довідкою № 9, копія якої міститься у справі.

Отже, період вчинення з 20.11.2019 по 05.01.2021 відповідачем правопорушення щодо викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу (що має значення для розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин) встановлений судами на підставі оцінки наявних у справі доказів та не заперечується відповідачем у касаційній скарзі.

Натомість, в іншій частині розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з таких підстав.

Верховний Суд зазначає, що порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначений Методикою № 277.

Згідно вимог Методики № 277:

- наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пункт 2.1.2.);

- факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами (пункт 2.2.);

- при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань, серед іншого, Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго (пункт 2.3.);

- розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу (пункт 2.8.1.);

- розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховуються за формулою:

З = mi х 1,1П х Аі х Кт х Кзі,

де mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини (пункт 4.1.);

- розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою:

mi = 3,6 х 10-6 х (рВі - рВнорм) х qVo х T,

де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; рВі - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м3; рВнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м3; qVo - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.,

та/або за формулою:

mi = 3,6 х 10-3 х (qmi- qm норм) х T, де

де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; qmi - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с; qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год. (пункт 3.1.);

- розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва);

результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди (пункт 3.7.).

З аналізу наведених положень Методики № 277 вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, заподіяного без відповідного дозволу, може проводитися як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання, тощо.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, останній прийняв здійснений позивачем-1 (Держекоінспекцією) розрахунок збитків як обґрунтований та підтверджений документально, зазначивши, що цей розрахунок проведено на підставі: Звіту з інвентаризації викидів, Довідки № 9, протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 28.10.2020 № 21-20/1, довідки Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 18.03.2021 № 996-01-63/268 про середньорічні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері міста Житомир (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК).

Втім, з огляду на викладені вище мотиви касаційного суду про прийняття нового доказу - Звіту з інвентаризації викидів (на підставі якого, у тому числі, зроблений розрахунок завданої шкоди) без належної оцінки можливості його прийняття на стадії апеляційного перегляду справи, Верховний Суд повторно зауважує про передчасність в цілому висновку апеляційного суду про обґрунтованість такого розрахунку.

Також, відхиляючи доводи відповідача про те, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, апеляційний суд обмежився зазначенням того, що критично оцінює такі аргументи з огляду на відсутність в матеріалах справи самого дозволу на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що всупереч вимог процесуального закону суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив відповідні доводи відповідача про помилковість розрахунку розміру завданої шкоди (з підстав невірного розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин) та не перевірив відповідність такого розрахунку вищенаведеним вимогам Методики № 277.

Так, апеляційний суд у своєму рішенні вказав, що розрахунок збитків було здійснено за формулою: З = mi х 1,1П х Аі х Кт х Кзі, попри це мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить обґрунтованих висновків про те, яким чином (які складові) та за якою формулою було розраховано масу наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викиду, який здійснювався без дозволу.

З матеріалів справи та зі змісту судових рішень у справі вбачається, що наданий прокурором розрахунок (здійснений Держекоінспекцією у претензії) маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря зроблений на підставі Звіту з інвентаризації викидів.

Втім, окрім прийняття судом апеляційної інстанції цього доказу - Звіту з інвентаризації викидів з порушенням вимог процесуального закону (без належної оцінки можливості його прийняття на стадії апеляційного перегляду справи), цим судом не досліджено правомірності застосування на основі відомостей вказаного Звіту даних потужності викиду і-тої забруднюючої речовини по кожному із джерел викидів (враховуючи доводи відповідача, що ці показники є максимальними, а не фактичними) у сукупності із обставинами того, що у цьому ж Звіті містяться дані (а.с. 104 - 106, т.с. 2) про викиди забруднюючих речовин (Мг/с) по джерелам викидів (№№ 3, 5, 9, 11, 12), при чому ці данні є відмінними від вказаних даних потужності викиду, які, як встановлено апеляційним судом, були враховані Держекоінспекцією у своєму розрахунку.

Окрім того, зважаючи на відсутність у матеріалах справи Звіту з інвентаризації викидів на дату розгляду справи по суті судом першої інстанції, апеляційному господарському суду необхідно було врахувати (під час перегляду справи в апеляційному порядку та перевірки законності та обґрунтованості рішення місцевого господарського суду), що розрахунок маси наднормативного викиду без відповідного дозволу забруднюючої речовини в атмосферне повітря може здійснюватися як за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (зокрема Звіту по інвентаризації викидів), так і за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, серед іншого, Держекоінспекції та її відповідних територіальних та міжрегіональних територіальних органів (пункт 2.3. Методики № 277).

Так, встановивши, що:

- копії цих доказів (копія вказаних Акту та Протоколу) знаходяться у матеріалах справи та були подані прокурором із дотриманням норм процесуального права, що регулюють порядок подання доказів, -

апеляційний господарський суд не виконав покладеного на нього процесуальним законом обов`язку щодо належного дослідження поданого прокурором розрахунку шкоди, не перевірив у повній мірі його обґрунтованості, не оцінив такий розрахунок у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та не з`ясував можливості здійснення свого розрахунку завданої шкоди на підставі відомостей Протоколу від 28.10.2020 № 21-20/1 щодо результатів інструментально-лабораторних вимірювань (а.с. 33 - 34, т.с. 1).

Отже, суду апеляційної інстанції належало з`ясувати можливість розрахунку завданої шкоди на підставі даних результатів інструментально-лабораторних вимірювань (Протокол від 28.10.2020 № 21-20/1) за вищенаведеною формулою (пункт 3.1. Методики № 277):

mi = 3,6 х 10-3 х (qmi- qm норм) х T,

ураховуючи відповідні дані Протоколу від 28.10.2020 № 21-20/1 та Довідки № 9, зокрема:

qmi - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с (стовпець 12 Таблиці, наведеної у пункті 5 Протоколу (а.с.33 зворот, 34; т.с. 1);

qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с (не розраховується, з огляду на відсутність дозволу);

T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год. (відомості таблиці щодо часу роботи стаціонарних джерел викидів, що містяться у Довідці № 9 (а.с. 60; т.с. 1)).

Крім того, з огляду на відсутність у матеріалах справи Звіту з інвентаризації викидів на дату розгляду справи по суті судом першої інстанції, натомість зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів (Протокол від 28.10.2020 № 21-20/1), що містять дані результатів інструментально-лабораторних вимірювань (а.с.33 зворот, 34; т.с. 1), та доводи відповідача про те, що взятий до розрахунку показник є максимальним значенням масової витрати і-тої забруднюючої речовини, колегія суддів вважає, що аргументи скаржника про доведеність вказаних обставин (щодо максимального значення показника) на підставі більш вірогідних доказів не були очевидно необґрунтованими.

Відповідно до статті 79 ГПК України доказування здійснюється згідно із стандартом "вірогідності доказів", за яким наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17)

За таких обставин, суду апеляційної інстанції необхідно було надати вказаним аргументам відповідача (про взяття до розрахунку максимального, а не фактичного, значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини) належну правову оцінку, зокрема й шляхом співставлення величини масової витрати і-тої забруднюючої речовини, наведеної у розрахунку Держекоінспекції та тієї, що міститься у Протоколі від 28.10.2020 № 21-20/1, складеному працівниками самої ж Держекоінспекції.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності, апеляційним судом порушено норми процесуального права щодо прийняття нового доказу без вирішення питання наявності правових підстав для поновлення відповідного процесуального строку для подання такого доказу, не надано мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу сторін, не здійснено належним чином дослідження обставин справи (зокрема щодо обґрунтованості розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин та, як наслідок, розрахунку завданої шкоди) та оцінки усіх наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, а саме оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Разом з тим, Верховний Суд не має права здійснити перевірку наданих сторонами доказів, оскільки достовірне з`ясування фактичних обставин справи та переоцінка доказів виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення у справі "Олюджіч проти Хорватії").

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалена у цій справі постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на допущене апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права, зокрема щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/12366/21 скасувати.

3. Справу № 910/12366/21 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді О.О. Банасько

Н.Г. Ткаченко