ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2022 року
м. Київ
Cправа № 910/13242/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Білоуса В.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи:
кредитор - ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України"
представник - Михайлова В.В.,
кредитор - АТ "Олайнфарм",
Представники - Колос Ю.В., Рудь Г.І.,
боржник - ТОВ "Олфа",
представник в судове засідання не з`явився,
арбітражний керуючий Бова Д.В. - присутня в судовому засіданні в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022
у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючий), Гарник Л.Л., Остапенка О.М.
за заявою Акціонерного товариства "Олайнфарм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олфа"
про банкрутство
На розгляд суду постало питання відкриття провадження у справі про банкрутство за заявами двох ініціюючих кредиторів, вимоги одного з яких підтверджуються рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, а вимоги іншого ґрунтуються на відступленні прав вимоги.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
І Заява АТ "Олайнфарм" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" мотивована наступним:
1. 18.12.2014 між Акціонерним товариством "Олайнфарм" (далі - АТ "Олайнфарм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олфа" було укладено Договір купівлі-продажу №1-2014-29/160, внаслідок прострочення зобов`язання зі сплати товару за яким у ТОВ "Олфа" утворилася заборгованість перед AT "Олайнфарм". Оскільки ТОВ "Олфа" не погасило заборгованість у добровільному порядку, AT "Олайнфарм" відповідно до арбітражного застереження, викладеного у п. 5.3 Договору, звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом до ТОВ "Олфа" про стягнення заборгованості за Договором №1-2014-29/160 від 18.12.2014.
2. 30.07.2021 рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від у справі №134/2020 позов AT "Олайнфарм" було задоволено частково, стягнуто з боржника 3 142 290,40 євро - заборгованості за поставлений товар, 314 229,04 євро - пені, 25 000 євро - відшкодування витрат на юридичні послуги та 26 517,89 доларів США - відшкодування витрат на оплату арбітражного збору.
3. 12.08.2021 АТ "Олайнфарм" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа", оскільки останній неспроможний сплатити борг, що виник на підставі Договору купівлі-продажу №1-2014-29/160 від 18.12.2014, укладеного між AT "Олайнфарм" та ТОВ "Олфа", заборгованість за яким підтверджується також Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. розпорядником майна запропоновано призначити арбітражного керуючого Красюка О.В.
4. 19.08.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва було прийнято заяву АТ "Олайнфарм" до розгляду та призначено підготовче засідання суду.
ІІ Заява ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" мотивована наступним:
5. 08.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" (далі - ТОВ "Інтеграл-П", кредитор), ТОВ "Олфа" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група України" (далі - ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України", поручитель) було укладено Договір поруки №1/08-16 від 08.06.2016, за яким поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання зобов`язань боржника щодо оплати компенсації за відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги від 07.06.2016 (основний договір) в сумі 158 466 758,73 грн.
6. ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" стверджує, що 03.12.2020 виконало зобов`язання поручителя за Договором поруки №1/08-16 від 08.06.2016 шляхом видачі простого векселя серії АА №2270123 на суму заборгованості, переданого ТОВ "Інтеграл-П" (первісний кредитор) за актом приймання від 03.12.2020.
7. Також, 03.12.2020 між ТОВ "Інтеграл-П" (первісний кредитор) і ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги грошового зобов`язання на суму 158 466 758,73 грн і стає кредитором за основним договором в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення цього Договору.
8. 09.09.2021 ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа", оскільки останній неспроможний сплатити борг, що виник на підставі Договору поруки № 1/08-16 від 08.06.2016 та Договору відступлення права вимоги від 03.12.2020. Також кредитор просив призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Глеваського В.В.
9. 18.10.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято заяву ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" до ТОВ "Олфа" про відкриття провадження у справі про банкрутство для спільного розгляду із заявою АТ "Олайнфарм" до ТОВ "Олфа" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
10. 28.10.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/13242/21:
- відмовлено АТ "Олайнфарм" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа";
- відкрито провадження у справі № 910/13242/21 про банкрутство ТОВ "Олфа"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;
- визнано ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" кредитором ТОВ "Олфа" на загальну суму 158 658 593,73 грн, з яких: 76 700 грн - вимоги першої черги, а 158 581 893, 73 грн - вимоги четвертої черги; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича; призначено наступне попереднє засідання суду у справі та вирішено інші процедурні питання.
11. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 17.09.2021 відкрито провадження у справі № 824/217/21 про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду Торгово-промислової палати України від 30.07.2021 у справі № 134/2020. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки заборгованість боржника перед заявником оспорюється в суді, то правові підстави для відкриття провадження у справі за заявою АТ "Олайнфарм" відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з наявністю спору про право.
12. Щодо заяви ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції дійшов висновків, що загальна сума підтверджених непогашених грошових вимог заявника до боржника складає 158 581 893, 73 грн, натомість, боржником не надано суду доказів погашення заборгованості перед заявником у відповідності до частини третьої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
13. Також суд першої інстанції дійшов висновку про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Глеваського В.В., кандидатуру якого запропонувало ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
14. 12.01.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу АТ "Олайнфарм" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/13242/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким:
- відмовлено ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа";
- відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" за заявою АТ "Олайнфарм";
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;
- визнано АТ "Олайнфарм" кредитором ТОВ "Олфа" на загальну суму 110 143 757,20 грн;
- призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну;
- заяви арбітражних керуючих Радька Д.В. та Глеваського В.В. про участь у справі залишено без задоволення;
- справу № 910/13242/21 (об`єднану справу № 910/14747/21) повернуто до Господарського суду міста Києва.
15. Апеляційний господарський суд дійшов висновків, що судом першої інстанції не було з`ясовано обставини справи стосовно моменту виникнення права вимоги ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" до боржника, у зв`язку з чим, всупереч пункту 1-2 розділу "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства, відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" за заявою кредитора за вимогами, що виникли після 12.03.2021, а саме: 03.12.2020 - у день виконання ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" поручительського зобов`язання за Договором поруки № 1/08-16 від 08.06.2016.
16. Щодо заяви АТ "Олайнфарм" апеляційний господарський суд дійшов висновків, що майновий спір між AT "Олайнфарм" та ТОВ "Олфа" щодо стягнення заборгованості за поставлений товар був вирішений 30.07.2021 Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України у справі №134/2020. Оскарження боржником рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово- промисловій палаті України від 30.07.2021 у справі №134/2020 у Київському апеляційному суді не є майновим спором про право, і здійснюється за окремою процедурою непозовного судочинства. Водночас, майновий спір між АТ "Олайнфарм" та ТОВ "Олфа" вирішено компетентним судом - Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, а отже, спір про право стосовно вимог AT "Олайнфарм" відсутній.
17. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 15.11.2021 ухвалою Київського апеляційного суду у справі №824/217/21 у задоволені заяви ТОВ "Олфа" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.07.2021 у справі №134/2020 було відмовлено; заяву АТ "Олайнфарм" про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.07.2021 - задоволено.
18. При цьому, апеляційний господарський суд зауважив, що положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять обмежень щодо можливості визнання грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника, які виникли після 12.03.2020, в сукупності з іншими грошовими вимогами ініціюючого кредитора, що виникли до 12.03.2020 та яких достатньо для відкриття провадження у справі про банкрутство.
19. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визнанню підлягають грошові вимоги AT "Олайнфарм" до ТОВ "Олфа" на загальну суму 110 143 757,20 грн, з яких частина вимог, що виникли до 12.03.2020 (заборгованість за Договором у розмірі 9 557 723,89 грн., нарахована пеня за прострочення сплати товару у розмірі 238 943,13 грн.) та частина вимог, що виникли після 12.03.2020 (заборгованість за Договором у розмірі 89 143 188,72 грн, нарахована пеня за прострочення оплати поставленого товару за Договором у розмірі 9 631 148,13 грн, 785 262,50 грн витрат на юридичні послуги, пов`язані з веденням арбітражної справи та присуджених AT "Олайнфарм" рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.07.2021 у справі № 134/2020 та 710 790,83 грн відшкодування витрат на оплату арбітражного збору у цій справі; судовий збір у розмірі 22 700 грн за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у сумі 54 000 грн).
20. Щодо питання призначення розпорядника майна у справі, апеляційний суд зазначив, що 13.09.2021 до місцевого суду від АТ "Олайнфарм" надійшло клопотання про заміну кандидатури арбітражного керуючого, в якому АТ "Олайнфарм" запропонувало призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну, отже судом апеляційної інстанції призначено розпорядником майна її кандидатуру.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21. 01.02.2022 ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/13242/21 залишити в силі.
22. Обґрунтовуючи підстави скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: статтю 39 Кодексу України з процедур банкрутства, пункти 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, статті 35 39 86 ГПК України, статті 514 556 601 Цивільного кодексу України та не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/19, від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20.
23. Скаржник стверджує, що станом на 28.10.2021 щодо вимог АТ "Олайнфарм" був наявний спір про право, оскільки рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.07.2021 у справі №134/2020 переглядалось Київським апеляційним судом. При цьому, у Господарського суду міста Києва під час проведення підготовчого засідання була відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями провадження у справах про оспорювання рішень міжнародних комерційний арбітражів. Додатково скаржник зауважує, що АТ "Олайнфарм", станом на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" та станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, не надало доказів отримання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу в розумінні статті 482 ЦПК України.
24. ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" також вказує, що Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі №129/2020 від 29.09.2021 було стягнуто з АТ "Олайнфарм" на користь ТОВ "Олфа" 113 202,44 євро штрафу за не поставку товару, 2 865 212 євро шкоди внаслідок порушення АТ "Олайнфарм" Договору купівлі-продажу №1-2014-29/160, 1 105 407,31 гривень та 4 991 євро відшкодування арбітражних витрат, та 16 484,83 євро відшкодування витрат на оплату арбітражного збору. У зв`язку з виникненням у АТ "Олайнфарм" заборгованості перед ТОВ "Олфа", через неналежне виконанням умов Договору, ТОВ "Олфа" 26.10.2021 направлено АТ "Олайнфарм" заяву про зарахування зустрічних вимог. Скаржник наголошує, що АТ "Олайнфарм" у розумінні положень Кодексу України з процедур банкрутства не може ініціювати справу про банкрутство ТОВ "Олфа", оскільки вимоги даного кредитора свідчать про наявність спору про право, частково є зарахованими, виникли в період дії карантину та АТ "Олайнфарм" не виконує грошові зобов`язання перед ТОВ "Олфа" щодо повернення свого боргу.
25. Щодо вимог ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України", скаржник вважає, що апеляційний господарський суд дійшов неправильного висновку щодо моменту виникнення права грошової вимоги ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" до ТОВ "Олфа" на суму 158 581 893,73 грн, оскільки зазначені висновки суду не відповідають обставинам правовідносин між ТОВ "Олфа" та ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" та суперечать положення ЦК України.
26. Скаржник стверджує, що на підставі Договору відступлення права вимоги від 07.06.2016 у ТОВ "Олфа" виникло грошове зобов`язання перед ТОВ "Інтеграл-П" щодо сплати компенсації відступленого права вимоги у розмірі 158 466 758,73 гри у строк встановлений в Договорі, а саме протягом 3-х років з дати підписання цього Договору та акту приймання передачі згідно п. 4 цього Договору. Розмір заборгованості (основне зобов`язання) боржника до первісного кредитора в сумі 158 466 758, 73 грн, право вимоги якої відступається за цим договором до нового кредитора, є визнаний на підставі ухвали Господарського суду Київської області у справі про банкрутство №Б13/058-08/3 від 29.07.2015. Станом на 03.12.2020 ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" як поручитель виконало за боржника зобов`язання по оплаті компенсації за відступлення права вимоги за основним договором в сумі 158 466 758,73 грн шляхом видачі простого векселя серії АА №2270123 від 03.12.2020 на суму заборгованості, що передано ТОВ "Інтеграл-П" за актом приймання та на підставі договору відступлення права вимоги від 03.12.2020 додатково набуло право вимоги до ТОВ "Олфа" щодо виконання зобов`язання на суму 158 466 758, 73 грн.
27. Таким чином, як стверджує скаржник, всі права первісного кредитора, а саме ТОВ "Інтеграл-П" перейшли до ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України", а строк виконання зобов`язання на суму 158 466 758,73 грн, виник у первісного кредитора 07.06.2019, у зв`язку з тим, що такий строк було встановлено правочином для первісного кредитора, тобто не в період, який зазначений в пункті 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства - 12.03.2020, що спростовує висновки апеляційного господарського суду.
28. Крім того, у касаційній скарзі ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" звертає увагу Суду, на те, що у судовому засіданні 12.01.2022, представником ТОВ "Біг України" було висловлено відвід складу суду, натомість судом апеляційної інстанції проігноровано дану обставину, як під час судового засідання так і у оскаржуваній постанові, оскільки в тексті постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 відсутня будь яка інформація про заявлений відвід.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
29. 06.04.2022 до Верховного Суду від АТ "Олайнфарм" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
30. АТ "Олайнфарм" стверджує, що рішення МКАС при ТПП від 30.07.2021 у справі № 134/2020 набуло чинності з моменту його прийняття та підлягає негайному виконанню, а оскарження цього рішення не зупиняє його дії та не є спором про право в розумінні абзацу 1 частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства та грошові вимоги АТ "Олайнфарм" підтверджені належними первинними документами.
31. Також зауважує, що висновки Верховного Суду у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20 та від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, на які посилається скаржник зроблені за неподібних до цієї справи обставин, а висновки Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/19 узгоджуються із висновками суду апеляційної інстанції у цій справі. Стосовно доводів скаржника про неповноважний склад суду апеляційної інстанції, яким прийнято оскаржувану постанову, АТ "Олайнфарм" стверджує про їх безпідставність, а незгода сторони із судовим рішенням (у даному випадку відмова в оголошенні перерви в судовому засіданні) не може бути підставою для відводу.
32. Окремо наголошує на тому, що заява ТОВ "Олфа" про зарахування зустрічних однорідних вимог не створила юридичних наслідків, а боржник не надав жодних підтверджень щодо отримання судових рішень про визнання та надання дозволу на виконання рішень арбітражних судів, на яких ґрунтуються його вимоги до кредитора. Вказує також, що рішення суду про стягнення коштів з АТ "Олайнфарм" на користь ТОВ "Олфа" не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Зазначає також, що вимоги ТОВ "Будівельно-інвестиційна група" до ТОВ "Олфа" виникли в період дії карантинних обмежень, а тому суд апеляційної інстанції вірно їх відхилив.
В. Надходження клопотань
33. 10.06.2022 до Верховного Суду від розпорядника майна ТОВ "Олфа" арбітражного керуючого Бови Д.В. надійшла заява про постановлення ухвали про усунення Північним апеляційним господарським судом недоліків (винесення додаткового рішення), в якому просить постановити ухвалу, якою зобов`язати суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення щодо 1) розміщення офіційного повідомлення про порушення провадження у справі № 910/13242/21 про банкрутство ТОВ "Олфа"; 2) дату введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/13242/21 про банкрутство ТОВ "Олфа" за заявою розпорядника майном ТОВ "Олфа" Бови Д.В.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
34. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
35. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за заявами двох ініціюючих кредиторів.
36. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі про банкрутство, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
37. Колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20.
38. Так, на переконання судової палати, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
39. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
40. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
41. Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
42. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.
43. Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
44. Частинами першою, другою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
45. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
46. За змістом частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
47. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
48. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
49. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
50. Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
51. Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
52. Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
53. За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
54. Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
55. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
56. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
57. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
58. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
59. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
60. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
61. Так, у цій справі заява АТ "Олайнфарм" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" обґрунтована неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу від 18.12.2014 № 1-2014-29/160 щодо оплати другої-шостої партії товару, що також підтверджується рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.07.2021 у справі № 134/2020.
62. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" за заявою АТ "Олайнфарм", дійшов висновку про наявність спору про право щодо вимог цього заявника, оскільки рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.07.2021 у справі № 134/2020 оспорюється у Київському апеляційному суді. Спростовуючи такий висновок, суд апеляційної інстанції зауважив, що оскарження рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України здійснюється за окремою процедурою непозовного судочинства та не є спором про право, водночас кредитор обґрунтував свої вимоги в загальному порядку додаючи належні докази.
63. Верховний Суд наголошує, що оцінюючи обґрунтованість вимог заявника, суду належить, в першу чергу, дослідити первинні документи, які підтверджують наявність боргу, а не обмежуватися посиланням на те, що спір між сторонами вирішено Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, рішення якого не має преюдиційного значення.
64. Водночас, під час розгляду заяви кредитора АТ "Олайнфарм" поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишились та не були досліджені доводи боржника, викладені у доповненні до відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, де боржник, зокрема, стверджує, що строки виконання зобов`язань за другу-шосту партію товару виникли в період дії карантинних обмежень. Крім того, боржник вказував, що у ТОВ "Олфа" відсутнє грошове зобов`язання перед АТ "Олайнфарм", оскільки у зв`язку з виникненням у АТ "Олайнфарм" заборгованості перед ТОВ "Олфа" через невиконання замовлень на поставку товару, яке зробило ТОВ "Олфа", останнім було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. Боржник стверджує, що зустрічні грошові вимоги АТ "Олайнфарм" в сумі 3 142 290,40 євро та вимоги ТОВ "Олфа" в сумі 2 865 212 євро є взаємними та однорідними, такими строк виконання яких настав. При цьому рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29.09.2021 у справі № 129/2020 з АТ "Олайнфарм" на користь ТОВ "Олфа" стягнуто 113 202,44 євро штрафу за непоставку товару, 2 865 212 євро шкоди внаслідок порушення АТ "Олайнфарм" умов договору, а також суми арбітражних витрат та збору.
65. Верховний Суд дійшов висновку, що оцінюючи обґрунтованість вимог АТ "Олайнфарм" до ТОВ "Олфа" суди першої та апеляційної інстанції допустили формальний підхід та не здійснили детальну перевірку із дослідженням первинних документів підстав виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характеру, розміру, структури та моменту виникнення, а також не відобразили зазначені обставини в судових рішеннях та залишили поза увагою заперечення та доводи боржника.
66. Щодо заяви ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України", Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги кредитора обґрунтовані тим, що на підставі Договору № 1 відступлення права вимоги від 07.06.2016 (основний договір) укладеного між ТОВ "Інтеграл-П" та ТОВ "Олфа" у останнього виникло грошове зобов`язання перед ТОВ "Інтеграл-П" щодо сплати компенсації відступленого права вимоги у розмірі 158 466 758,73 у строк, встановлений в договорі. Заявник вказує, що 03.12.2020 ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" як поручитель виконало за боржника зобов`язання по оплаті компенсації за відступлення права вимоги за договором № 1 від 07.06.2016 в сумі 158 466 758,73 грн шляхом видачі простого векселя серії АА №2270123 від 03.12.2020 на суму заборгованості, що передано ТОВ "Інтеграл-П" за актом приймання та на підставі договору відступлення права вимоги від 03.12.2020 додатково набуло право вимоги до ТОВ "Олфа" щодо виконання зобов`язання на суму 158 466 758,73 грн.
67. Спростовуючи висновки суду першої інстанції про обґрунтованість вимог ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" до боржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не зважаючи на суперечливість підстав для виникнення у ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" кредиторських вимог до ТОВ "Олфа", зокрема посилання ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" на дві взаємовиключні підстави для виникнення у нього права вимоги до ТОВ "Олфа" - виконання зобов`язань боржника поручителем (ч. 2 ст. 556 ЦК України) та, водночас, укладення правочину з відступлення права вимоги (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України), право вимоги ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" до ТОВ "Олфа" не могло виникнути раніше ніж 03.12.2020 (дата виконання поручителем зобов`язань або дата укладення правочину щодо відступлення права вимоги). Водночас, на думку суду апеляційної інстанції, право грошової вимоги ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" виникло у період дії карантинних обмежень та в силу положень пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.
68. Водночас, Верховний Суд вважає, що за висновку про взаємовиключність підстав для виникнення у ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" права вимоги до боржника висновок суду апеляційної інстанції про момент виникнення такого права вимоги (03.12.2020) тобто у період дії обмежень, встановлених пунктом 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, є суперечливим, оскільки судами не було досліджено ні правову природу договору № 1 відступлення права вимоги від 07.06.2016, договору поруки від 08.06.2016, договору відступлення права вимоги від 03.12.2020, ні обсяг прав, що перейшли від первісного кредитора (ТОВ "Інтеграл-П") до ТОВ "Олфа" та в подальшому до ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" та звідки таке право вимоги первісно виникло.
69. Також судами не досліджено правовідносини між ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" та ТОВ "Олфа", що виникли між ними на підставі договору поруки як солідарних боржників (ст. 554 ЦК України), і як наслідок не встановлено дійсні правовідносини між ними щодо переходу права вимоги від ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" та ТОВ "Олфа" як суброгації (ст. 556 ЦК України). Верховний Суд звертає увагу, що від встановлення дійсних обставин переходу права вимоги до ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" залежить правильне встановлення і моменту переходу такої вимоги, оскільки при суброгації не виникає нового зобов`язання. При цьому, незалежно від кількості змін кредиторів за договорами відступлення права вимоги має бути доведено наявність первісної вимоги, її обсяг, структура, підстави виникнення, сторони тощо.
70. Крім того, поза увагою судів залишились також пояснення АТ "Олайнфарм" стосовно кредиторських вимог ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України", в яких перший наголошував на фіктивності таких вимог з огляду на те, що на момент укладення договору відступлення права вимоги від 07.06.2016, за яким ТОВ "Олфа" придбало у ТОВ "Інтеграл-П" право вимоги до ТОВ "Київвисотбуд", останній (ТОВ "Київвисотбуд") вже був визнаний банкрутом і перебував в ліквідаційній процедурі. Водночас первісний кредитор ТОВ "Інтеграл-П" брав участь у справі про банкрутство ТОВ "Київвисотбуд" в якості кредитора, натомість ТОВ "Олфа" не вступив у справу в якості правонаступника. Крім того, АТ "Олайнфарм" стверджував про фіктивність договору відступлення права вимоги від 07.06.2016 з огляду на відсутність будь-яких доказів розрахунків між сторонами, зважаючи на оплатність такого договору. Зазначені доводи не були досліджені ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом.
71. Колегія суддів також звертає увагу, що у справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора.
72. В силу положень статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
73. Колегія суддів зауважує, що на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції зобов`язаний безпосередньо дослідити підстави виникнення боргу та докази, що його підтверджують та відобразити це в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.
74. Водночас у цій справі, за заявами АТ "Олайнфарм" та ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" про відкриття провадження у справі про банкрутство, ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом не було належним чином досліджено підстави виникнення боргу ТОВ "Олфа" перед ініціюючими кредиторами, докази, що їх підтверджують, первинні документи, момент виникнення вимог, їх обсяг та структуру та не відображено такі обставини в судових рішеннях.
75. Верховний Суд вважає за необхідне також звернути увагу на висновок Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, відповідно до якого норми частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.
76. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" за заявою ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" та відкриття провадження за заявою АТ "Олайнфарм" є такими, що зроблені за неповного дослідження обставин справи та дійсних правовідносин учасників справи. Водночас, висновки місцевого господарського суду Верховний Суд також вважає передчасними та зробленими за неповного з`ясування обставин справи.
77. Щодо доводів касаційної скарги про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята неповноважним складом суду, оскільки суд не оголосив перерву в судовому засіданні на прохання представника ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України", у зв`язку з чим останнім було висловлено відвід судді, Суд зауважує таке.
78. В судовому засіданні Верховного Суду 16.06.2022 було здійснено відтворення запису судового засідання суду апеляційної інстанції 12.01.2022 та встановлено відсутність заявлення в судовому засіданні відводу судді або колегії суддів апеляційної інстанції.
79. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими аргументи скаржника про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята неповноважним складом суду.
80. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" наведені скаржником у касаційній скарзі знайшли часткове підтвердження під час розгляду касаційної скарги, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
81. Крім того, у зв`язку з тим, що ця справа направляється до суду першої інстанції на новий розгляд, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Бови Д.В. про зобов`язання суду апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення щодо розміщення офіційного повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та дати введення мораторію.
82. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
83. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
84. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
85. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
86. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
87. У рішеннях ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження.
88. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
89. Однак, ухвалені у даній справі ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами апеляційної інстанції допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
90. За таких обставин, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Б. Висновки щодо застосування норми права
91. У справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Водночас, на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції зобов`язаний безпосередньо дослідити підстави виникнення боргу та докази, що його підтверджують та відобразити це в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
92. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
93. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог ініціюючих кредиторів, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа".
94. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 та ухвала Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Г. Розподіл судових витрат
95. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група України" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/13242/21 скасувати.
3. Справу № 910/13242/21 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Білоус
В. Картере