ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1340/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
прокурора - Савицька О. В.,
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділконцептінвест"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 (судді: Дідиченко М. А. - головуючий, Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.) у справі
за позовом заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділконцептінвест"
про стягнення 2 047 885,26 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділконцептінвест" (далі - ТОВ "Поділконцептінвест") 2 047 885,26 грн безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав за період з 20.12.2016 по 31.07.2018, з посиланням на положення статей 22 1166 1212 1214 Цивільного кодексу України, статей 224 225 Господарського кодексу України та статей 156 157 Земельного кодексу України.
1.2. Крім того, прокурор на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наголосив, що нездійснення відповідними органами повноважень щодо захисту інтересів держави є підставою для представництва у суді інтересів держави.
1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Поділконцептінвест", заперечуючи проти її задоволення, акцентував на недоведеності вимог прокурора, а також на безпідставності його звернення до суду з відповідними вимогами, ураховуючи положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку із відсутністю підстав для представництва інтересів держави у цьому випадку.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 (суддя Ягічева Н. І.) позов прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради до ТОВ "Поділконцептінвест" про стягнення 2 047 885, 26 грн залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, ураховуючи положення чинного законодавства та обставини справи, дійшов висновку, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти, а не прокурор, який виконує субсидіарну роль і не може вважатись альтернативним суб`єктом звернень до суду, натомість у позовній заяві прокурор не обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора у цьому випадку.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 скасовано, матеріали справи передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ураховуючи нездійснення Ніжинською міською радою (позивачем) упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, незвернення до суду із відповідним позовом, доводи прокурора про наявність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради є обґрунтованими.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019, ТОВ "Поділконцептінвест" у касаційній скарзі (поданій 19.08.2020) просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 1311 Конституції України, частини 3 статті 4, статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Так, скаржник наголосив, що аналіз положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави у суді лише у двох випадках: якщо захист інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень до компетенції якого віднесено відповідні повноваження або у разі відсутності такого органу.
Прокурор у позовній заяві послався, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Ніжинська міська рада, яка не вжила заходів щодо стягнення з товариства спірних коштів у судовому порядку. Проте, саме лише посилання прокурора на те, що уповноважений орган неналежним чином здійснює відповідні повноваження без доведення підстав представництва суперечить положенням статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Водночас доказів, що Ніжинська міська рада не має можливості самостійно захистити права у цьому випадку, як і доказів нездійснення позивачем дій, спрямованих на захист інтересів територіальної громади, прокурор не надав. Натомість у матеріалах справи міститься переписка Ніжинської міської ради із ТОВ "Поділконцептінвест" щодо досягнення домовленостей стосовно укладення договору оренди землі.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить відмовити у її задоволенні, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 залишити без змін акцентуючи на правильності висновків суду апеляційної інстанції.
3.3. Ніжинська міська рада, заперечуючи проти касаційної скарги, просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Поділконцептінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі № 910/1340/19, яке було зупинено згідно з ухвалою від 28.10.2019 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Ухвалою від 17.08.2020 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі провадження у справі поновлено.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, представника прокуратури, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.3. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
4.4. За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
4.5. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
4.6. Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
4.7. Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
4.8. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
4.9. Як свідчать матеріали справи, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради про стягнення з ТОВ "Поділконцептінвест" 2 047 885,26 грн безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав за період з 20.12.2016 по 31.07.2018.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом прокурор наголошував, що спірні правовідносини фактично пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та у повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади, а неукладення чи несвоєчасне укладення суб`єктами господарювання договорів оренди землі призводить до значних втрат коштів місцевого бюджету. Оскільки неукладення відповідачем договору оренди земельної ділянки, на якій розташовані належні йому об`єкти нерухомого майна, зумовлюють недоотримання бюджетом Ніжинської міської ради значних сум, а Ніжинська міська рада маючи відповідні повноваження для захисту прав територіальної громади тривалий час самостійно не вживає належних заходів щодо стягнення недоотриманих грошових коштів, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
Отже прокурор акцентував, що дотримання належного економічного регулювання земельних відносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах безпосередньо належить до інтересів держави. Тому нездійснення відповідними органами повноважень щодо захисту цих інтересів є підставою для представництва в суді інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
4.10. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).
4.11. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
4.12. Суд апеляційної інстанції установив, що ТОВ "Проділконцептінвест" не оформило право користування земельними ділянками комунальної власності по вул. Б. Хмельницького, 37/1, 37/3, 37/5, 37/6 та по вул. Курилівській, 56-а у місті Ніжині, на яких розташоване належне йому нерухоме майно, та використовує земельні ділянки без правовстановлюючих документів і без сплати орендної плати, чим фактично порушуються інтереси держави у зв`язку з ненадходженням коштів до місцевого бюджету.
4.13. У матеріалах справи наявні розрахунок розміру плати, складений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, відповідь на запит Ніжинської міської ради від 22.05.2018 № 02.1-17/1157, відповідь на запит від 08.02.2018 № 02.1-17/258, листи виконавчого комітету Ніжинської міської ради на адресу ТОВ "Проділконцептінвест" від 30.11.2017 № 02.1-17/2135, лист від 10.01.2018 № 02.1-18/6-2704, лист від 06.02.2018 № 02.1-17/232, лист від 21.08.2018 № 02.1-17/1976, лист від 06.06.2018 № 02.1-17/1296, лист № 02-1-18/1900 від 10.08.2018 щодо забезпечення вимог земельного законодавства та укладення договорів оренди.
4.14. Суд першої інстанції, залишаючи позов прокурора без розгляду, дійшов висновку, що зазначені листи не є доказами, що підтверджують бездіяльність відповідного органу місцевого самоврядування чи неналежність здійсненого ним захисту, що зумовило настання обставин, за яких прокурор може звернутись з позовом до суду.
4.15. Водночас суд апеляційної інстанції установив, що у цьому випадку Ніжинською міською радою тривалий час не вчинялося належних та вичерпних дій щодо правового оформлення використання відповідачем спірних земельних ділянок, а також заходів цивільно-правового характеру до захисту цих інтересів, спрямованих на стягнення недоотриманої орендної плати з відповідача, що є порушенням інтересів територіальної громади міста Ніжина та держави в цілому.
4.16. При цьому, як свідчать матеріали справи, у листі від 03.08.2018 № 02.1-18/1860 Ніжинська міська рада повідомила прокуратуру, що наприкінці 2017 року міській раді стало відомо, що ТОВ "Проділконцептінвест" з 20-21.12.2016 року є власником нежитлових споруд. Протягом 2016-2018 років товариство податкові декларації з плати за землю по м. Ніжину не подавало. Ніжинською міською радою направлено товариству листи від 30.11.2017, від 10.01.2018, від 06.02.2018, від 06.06.2018, у яких повідомлено про необхідність дотримання вимог чинного законодавства щодо належного оформлення права користування земельними ділянками. Станом на 03.08.2018 ТОВ "Проділконцептінвест" пропозицій щодо істотних умов договору оренди землі Ніжинській міській раді не направляло, відповідні договори не укладено (том 1, а. с .213).
У листі від 11.10.2018 № 02.1-18/2324 Ніжинська міська рада повідомила прокуратуру про обізнаність, що ТОВ "Проділконцептінвест" з 20-21.12.2016 року є власником нежитлових споруд, про порушення у зв`язку із систематичною несплатою товариством коштів за користування земельними ділянками положень статей 120 206 Земельного кодексу України, усвідомлюючи порушення інтересів держави у зв`язку із відсутністю можливості самостійного захисту інтересів у удовому порядку, враховуючи вимоги статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", з огляду на недостатність коштів для сплати судового збору, Ніжинська міська рада зазначила про наявність підстав для звернення прокурора з позовом про стягнення з ТОВ "Проділконцептінвест" безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за користування земельними ділянками (том 1, а. с. 214).
23.10.2018 Ніжинською міською радою направлено прокуратурі лист № 02.1-18/2400, у якому міська рада повторно зазначила про усвідомлення порушень інтересів держави, що має наслідком майнові втрати міського бюджету міста Ніжин та неможливістю самостійного звернення до суду для захисту своїх інтересів, у зв`язку з чим повідомила про необхідність представництва прокуратурою інтересів держави в особі Ніжинської міської ради згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (том 1., а. с. 261).
31.01.2019 прокуратура повідомила Ніжинську міську раду про звернення до Господарського суду відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з позовом в інтересах держави в особі Ніжинською міської ради про стягнення з ТОВ "Проділконцептінвест" безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за користування земельними ділянками (том 1. а. с. 94).
4.17. Ураховуючи викладене, а також встановлення судом апеляційної інстанції обставин щодо дотримання прокурором у цьому випадку порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а також незвернення компетентного органу (Ніжинської міської ради) до суду самостійно протягом розумного строку після отримання повідомлення, з огляду на правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали місцевого суду про залишення позову прокурора без розгляду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення із касаційною скаргою - 19.08.2019) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені у відповідних пунктах частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
5.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.4. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги ТОВ "Поділконцептінвест" без задоволення, а постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділконцептінвест" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі № 910/1340/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді К. М. Пільков
Ю. Я. Чумак