ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14065/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 (суддя Бойко Р.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 (головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.)
у справі № 910/14065/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» (далі - ТОВ «Інтерабуд»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорос» (далі - ТОВ «Хорос»),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго»), представництво «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в особі компанії «Поско Інтернешнл Корпорейшн», представництво «Аліт Констракшин Груп с.р.о.» в особі компанії «Аліт Констракшин Груп с.р.о.»
про стягнення 1 301 307,50 грн
та зустрічним позовом ТОВ «Хорос»
до ТОВ «Інтерабуд»
про стягнення 18 540 878,26 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та обставини, що передували ухваленню оскаржуваних рішень
ТОВ «Інтерабуд» 05.09.2023 звернулося до суду з позовом до ТОВ «Хорос» про стягнення 1 301 307,50 грн, з них: 1 279 568,71 грн - основний борг, а також інфляційні втрати в сумі 8 908,05 грн та 3% річних у сумі 12 830,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору субпідряду від 30.07.2021 № 20210730-1-01 (далі - Договір субпідряду) щодо повернення залишку вартості будівельних матеріалів, а також правом на відшкодування інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов'язання за вказаним договором у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 прийнято позовну заяву ТОВ «Інтерабуд» до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 10.10.2023.
ТОВ «Хорос» у межах строку звернення з відзивом на первісний позов звернулося до суду із зустрічним позовом з вимогами до ТОВ «Інтерабуд» про стягнення заборгованості у розмірі 18 540 878,26 грн, з них: 7 275 338,84 грн - аванс за Договором субпідряду, 2 336 081,42 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами та 8 929 458 грн - неустойка.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ «Хорос» вказує на часткове невиконання відповідачем за зустрічним позовом робіт за Договором субпідряду, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача за зустрічним позовом авансового платежу за часткове їх невиконання, а також процентів за користування вказаними чужими грошовими коштами і неустойки за порушення строків виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «Хорос» до розгляду з первісним позовом у справі № 910/14065/23, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023: залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом: ПрАТ «НЕК «Укренерго» та представництво «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в особі Компанії «Поско Інтернешнл Корпорейшн».
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом представництво «Аліт Констракшн Груп с.р.о.» в особі Компанії «Аліт Констракшн Груп с.р.о.».
ТОВ «Інтерабуд» 27.02.2024 звернулося до суду із заявою про зміну підстав за первісним позовом, в якій позивач за первісним позовом просив стягнути з ТОВ «Хорос» грошові кошти у сумі 1 279 568,71 грн за поставлені товарно-матеріальні цінності; інфляційні втрати у сумі 8 908,05 грн та 3% річних у сумі 12 830,74 грн.
Заява мотивована необхідністю кваліфікації обставин, на яких ґрунтується первісний позов, з метою доведення перед судом обставин, які відповідач за первісним позовом, на думку скаржника, перестав визнавати, як-от: необхідність підтвердження, що саме ТОВ «Інтерабуд» виконало роботи на певних ділянках об'єкта субпідряду, доведення вартості робіт і матеріалів, що використані первісним позивачем та які не заактовані й мають бути включені на підтвердження використання фінансування об'єкта підряду.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 відмовлено позивачу за первісним позовом у прийнятті заяви про зміну підстав позову від 27.02.2024 та залишено її без розгляду з мотивів, що така заява у розумінні статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є заявою про зміну підстав позову, оскільки змінюються певні обставини, обґрунтування у межах первісних підстав позову, а саме порушення та невиконання умов Договору субпідряду, а ті обставини, про які зазначає заявник, входили в предмет доказування, видозміна позиції позивача щодо порядку обчислення такої суми сама по собі не призводить до зміни підстав позову. Також судом відзначено, що така заява має ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки її подання мало на меті долучення до матеріалів справи такого доказу як висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1672/02-2024 поза межами встановлених ГПК України порядку подання та строків подання доказів.
ТОВ «Інтерабуд» 13.04.2024 звернулося до суду із заявою про зміну предмета за первісним позовом, в якій позивач за первісним позовом просив суд стягнути з ТОВ «Хорос» грошові кошти: 132 897,87 грн за привласнені будівельні матеріали; 767 832 грн за матеріали, які використані для будівництва ділянок Пм1, Пм2, Пм10, заявлених в актах № 1, № 2, № 3, № 4 за вересень 2022 року; 1 138 405,84 грн за вартість робіт по ділянкам Пм1, Пм2, Пм10, заявлених в актах № 1, № 2, № 3, № 4 за вересень 2022 року; 50 273,88 грн за користування, демонтаж та вивезення опалубки «Н-20».
Короткий зміст судових рішень і мотиви їх прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/14065/23 відмовлено ТОВ «Інтерабуд» у прийнятті заяви від 13.04.2024 про зміну предмета позову; залишено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» (далі - ТОВ «Дарекс-Енерго») про зміну предмета позову без розгляду.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що всупереч змісту частини третьої статті 46 ГПК України вказана заява про зміну предмета позову за своєю правовою природою є новим позовом, оскільки поруч із первісно заявленими вимогами ТОВ «Інтерабуд» про стягнення з ТОВ «Хорос» вартості самовільно використаних будівельних матеріалів, які залишилися на будівельному майданчику у сумі 1 279 568,71 грн, містить нові позовні вимоги - стягнення вартості виконаних підрядних робіт та стягнення вартості користування, демонтажу та вивезення опалубки, і такий предмет не містився у первісному позові. Зазначене є підставою для відмови у прийнятті заяви ТОВ «Інтерабуд» від 13.04.2024 про зміну предмета позову.
Водночас звернення із заявою від 27.02.2024 «про зміну підстави позову», а в подальшому із заявою від 13.04.2024 «про зміни предмета позову» майже ідентичного змісту підтверджує реалізацію позивачем озвученого у підготовчому засіданні 27.02.2024 наміру провести зміну підстав та предмета первісного позову одночасно, і свідчить про зловживання процесуальними правами, спрямованими на обхід імперативної норми частини третьої статті 46 ГПК України, а тому місцевим судом застосовані наслідки вимог частини четвертої статті 43 ГПК України, з метою запобігання зловживанню процесуальними правами та залишено вказану заяву ТОВ «Інтерабуд» про зміну предмета позову без розгляду.
За результатом апеляційного перегляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024, ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/14065/23 змінено, викладено резолютивну частину ухвали місцевого суду у новій редакції. Заяву ТОВ «Інтерабуд» від 13.04.2024 про зміну предмета позову залишено без розгляду. В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/14065/23 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов заснованого на законі висновку щодо недопустимості прийняття такої заяви (про зміну предмета позову) у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 46 ГПК України, зважаючи на те, що позивачем за первісним позовом, крім вимоги про стягнення вартості самовільно використаних будівельних матеріалів, заявлено нові вимоги - про стягнення вартості виконаних підрядних робіт та стягнення вартості користування, демонтажу та вивезення опалубки і таких вимог не містилося у первісному позові. При цьому апеляційна інстанція погодилася з висновками місцевого суду про залишення такої заяви без розгляду, оскільки дії ТОВ «Інтерабуд» вчинені з метою одночасної зміни підстави і предмета позову, що відбулося з метою приховання дій (які суди оцінили як зловживання процесуальними правами), спрямованими на обхід імперативної норми частини третьої статті 46 ГПК України, є процесуальним порушенням з урахуванням положень частини третьої статті 43 ГПК України.
Водночас суд апеляційної інстанції зауважив, що з резолютивної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції постановив саме відмовити у прийнятті заяви від 13.04.2024 про зміну предмета позову, у той час як мотивувальна частина ухвали містить цілком обґрунтовані посилання на статті 43 46 ГПК України, як на підставу для залишення відповідної заяви без розгляду.
Крім того, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині постанови від 20.06.2024 зазначив, що пунктом 2 оскаржуваної ухвали зазначено «залишити заяву ТОВ «Дарекс-Енерго» про зміну предмета позову без розгляду», у той час як ТОВ «Дарекс-Енерго» не є учасником справи № 910/14065/23, у результаті чого будь-які заяви ТОВ «Дарекс-Енерго» не могли бути розглянуті судом першої інстанції у межах даного спору. Вказане свідчить про помилкове зазначення цього пункту в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, у зв'язку із чим колегія суддів дійшла висновку про виключення його з резолютивної частини оскаржуваної ухвали.
Апеляційний господарський суд, обґрунтовуючи підстави для виправлення вищевикладених недоліків та зміни резолютивної частини відповідної ухвали Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/14065/23, вказав про відсутність на момент апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень будь-яких судових рішень про виправлення зазначених недоліків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ «Інтерабуд», з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду від 15.04.2024 та постанову апеляційного господарського суду від 20.06.2024 про залишення його заяви про зміну предмета позову без розгляду скасувати, ухвалити нове рішення (постанову) про прийняття заяви ТОВ «Інтерабуд» про зміну предмета позову від 13.04.2024.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на ненадання судами юридичної оцінки поданих заяв (про зміну підстав позову, а згодом про зміну предмета позову) та здійснення попередніми судовими інстанціями перешкод позивачу за первісним позовом у реалізації права на заявлення вимог про стягнення коштів за всі виконані за Договором субпідряду роботи та використані матеріали. Так, ТОВ «Інтерабуд» зазначає, що вказані питання мають аналізуватися в одній справі, оскільки досліджується питання підтвердження використання фінансування по всій угоді, яке не може дробитися (ділитися) на окремі позови та розглядатися окремо.
Доводи інших учасників справи
Від ТОВ «Хорос» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить Суд відмовити в її задоволенні, а ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін.
Розгляд заяв та клопотань учасників справи
Від ТОВ «Хорос» надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі як помилково відкритого, мотивоване тим, що у тексті касаційної скарги, на думку заявника, скаржник жодного разу не згадує постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у цій справі, хоча фактично оскаржує саме її, проте зазначає іншу постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024.
Проаналізувавши зміст касаційної скарги ТОВ «Інтерабуд», Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивачем за первісним позовом оскаржується саме постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024, якою переглянута в апеляційному порядку ухвала місцевого господарського суду від 15.04.2024 щодо розгляду заяви позивача за первісним позовом про зміну предмета позову. Предметом касаційного оскарження не є постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, як помилково зазначає ТОВ «Хорос».
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав, визначених ГПК України, для закриття касаційного провадження у справі як помилково відкритого, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання ТОВ «Хорос» відмовляє.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду, якими залишено без розгляду заяву позивача за первісним позовом про зміну предмета позову.
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
За змістом частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема про те, що як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Як встановлено судами, ТОВ «Інтерабуд» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Хорос» про стягнення 1 279 568,71 грн залишку вартості будівельних матеріалів, а також інфляційних втрат у сумі 8 908,05 грн та 3% річних у сумі 12 830,74 грн. При цьому підставою позову визначено порушення умов Договору субпідряду щодо самовільного вилучення ТОВ «Хорос» з місця зберігання на будівельному майданчику та використання у будівельних роботах матеріалів, придбаних ТОВ «Інтерабуд» на суму авансу з метою подальшого виконання субпідрядних робіт. При цьому загальна вартість матеріалів, на думку ТОВ «Інтерабуд», становить 7 583 097,01 грн, з яких останній просив стягнути основну заборгованість у сумі 1 279 568,71 грн. Крім того, просив стягнути у порядку частини другої статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання за вказаним Договором субпідряду інфляційні втрати та 3% річних, нараховані на вказану суму боргу вартості будівельних матеріалів.
Оскаржуваними ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 визнано заяву про зміну предмета позову від 13.04.2024 такою, що суперечить вимогам частини другої статті 46 ГПК України, а також, надавши оцінку послідовності вчинених ТОВ «Інтерабуд» процесуальних дій, визнано такі дії (включно з поданням заяви про зміну предмета позову від 13.04.2024) зловживанням процесуальними правами та на підставі частини третьої статті 43 ГПК України залишено вказану заяву ТОВ «Інтерабуд» про зміну предмета позову від 13.04.2024 без розгляду.
Так, 13.04.2024 ТОВ «Інтерабуд» в системі «Електронний суд» сформовано заяву про зміну предмета позову (зареєстрована в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» 15.04.2024), в якій позивач за первісним позовом просив суд стягнути з ТОВ «Хорос» грошові кошти:
- 132 897,87 грн за привласнені будівельні матеріали;
- 767 832 грн за матеріали, які використані для будівництва ділянок Пм1, Пм2, Пм10, заявлених в актах № 1, № 2, № 3, № 4 за вересень 2022 року;
- 1 138 405,84 грн за вартість робіт по ділянкам Пм1, Пм2, Пм10, заявлених в актах № 1,№ 2,№ 3,№ 4 за вересень 2022 року;
- 50 273,88 грн за користування, демонтаж та вивезення опалубки «Н-20».
Отже, як встановлено судами, у первісно заявленому ТОВ «Інтерабуд» позові від 05.09.2023 відсутні вимоги про «стягнення виконаних позивачем та не оплачених відповідачем будівельних робіт» і «стягнення вартості користування, демонтажу та вивезення опалубки», які містяться у заяві від 13.04.2024, тобто, додатково до основної вимоги про стягнення вартості будівельних матеріалів у зміненій сумі з'явилися вимоги про стягнення вартості субпідрядних робіт, а також вартості користування, демонтажу та вивезення опалубки.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що при поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідних процесуальних дій, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені частиною четвертою статті 13 ГПК України.
Водночас стаття 173 ГПК України містить правила об'єднання і роз'єднання позовів, за змістом якої в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (частина перша статті 173 ГПК України).
Однак таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Виключається можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, а тому у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові, розглянувши по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку (зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).
Як правильно враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, первісно заявлена основна позовна вимога стосувалася стягнення залишку вартості будівельних матеріалів. Між тим у заяві про зміну предмета позову, зберігаючи первісно заявлену вимогу та одночасно змінивши її грошовий еквівалент відображений в ціні позову, ТОВ «Інтерабуд» заявило додаткові позовні вимоги про: стягнення виконаних позивачем та не оплачених відповідачем будівельних робіт, стягнення вартості користування, демонтажу та вивезення опалубки.
Тобто, позивач фактично подав новий позов щодо стягнення вартості будівельних робіт.
Розгляд цих вимог вимагає дослідження окремо щодо кожної з позовних вимог різного кола обставин та дослідження різного кола доказів.
Отже, враховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо невідповідності вказаної заяви вимогам статті 46 ГПК України, якою встановлено заборону на одночасну зміну предмета і підстав позову.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, який є обов'язковим для врахування всіма судами. Зазначене знайшло своє відображення і в останній судовій практиці стосовно застосування статті 46 ГПК України, викладеній у поставові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 910/12648/23.
Доводи скаржника про те, що процесуальна заборона стосується лише одночасної зміни і предмета, і підстав позову, натоміть неодночасна (поетапна/через засідання) зміна предмета та підстав позову не заборонена ГПК України, Верховний Суд відхиляє як такі, що суперечать принципам змагальності та правової визначеності господарського судочинства.
Що ж до обґрунтованості застосування судами приписів статті 43 ГПК України, то Верховний Суд погоджується з наявністю підстав для її застосування судами, з огляду на таке.
Як встановлено судами, у підготовчому засіданні 27.02.2024 представник ТОВ «Інтерабуд» визнав, що оскільки статтею 46 ГПК України встановлено заборону на одночасну зміну предмета і підстав позову, то планує це зробити в два етапи: спочатку змінити підставу позову, а потім - предмет позову.
Тобто, як зазначив суд апеляційної інстанції, позивач за первісним позовом, усвідомлюючи неможливість одночасної зміни підстави і предмета позову, та розуміючи, що така зміна відбувається, вдався до дій, які суд обґрунтовано оцінив як зловживання процесуальними правами, спрямованими на обхід імперативної норми частини третьої статті 46 ГПК України.
Крім того, суд першої інстанції відзначив про наступну процесуальну поведінку сторони, яка підтверджується матеріалами справи:
ТОВ «Інтерабуд» 27.02.2024 подано заяву «про зміну підстав позову». У вказаній заяві позивач, описуючи раніше поданий позов зазначив: «позов стосується вартості належних позивачу матеріалів самовільно вилучених відповідачем з місця зберігання на будівельному майданчику та використаних ним для будівельних робіт, а також виконаних позивачем та не оплачених відповідачем будівельних робіт, стягнення оплати за використання відповідачем будівельного обладнання позивача».
Суд відзначає, що у позовній заяві від 05.09.2023 ТОВ «Інтерабуд» не вказувало словосполучення «а також виконаних позивачем та не оплачених відповідачем будівельних робіт», яке з'явилося у заяві від 27.02.2024.
Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано і досліджено обставини зловживання позивачем за первісним позовом процесуальними правами щодо звернення із заявою про зміну підстав позову, яка фактично не містила нових підстав позову, проте містила разом із описом первинних позовних вимог також нові позовні вимоги, що в подальшому були заявлені в майже ідентичній заяві про зміну предмета позову. Крім того, разом із заявою про зміну підстав позову ТОВ «Інтерабуд» намагалося долучити експертний висновок будівельно-технічної експертизи № 1672/02-2024 поза межами встановленого ГПК України порядку та строків його подання, що у сукупності свідчить про недобросовісне користування та зловживання позивачем за первісним позовом процесуальними правами, яке вимагало від судів відповідної процесуальної поведінки та реагування.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі № 905/945/18, від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20, від 14.08.2024 у справі № 916/3011/21).
Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії ТОВ «Інтерабуд» щодо послідовного подання одних і тих самих документів з різною назвою, які фактично містять нові позовні вимоги, свідчать про зловживання позивачем за первісним позовом процесуальними правами, а тому правомірними є процесуальні дії судів попередніх інстанцій про залишення заяви ТОВ «Інтерабуд» від 13.04.2024 про зміну предмета позову без розгляду.
Зважаючи на встановлені судами процесуальні зловживання, вчинені саме ТОВ «Інтерабуд», заснованим на законі є висновок апеляційного господарського суду щодо необхідності зміни резолютивної частини ухвали місцевого господарського суду від 15.04.2024 та викладення останньої у редакції постанови апеляційного господарського суду від 20.06.2024.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, дійшла висновку про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 910/14065/23, якою змінено ухвалу господарського суду господарського суду міста Києва від 15.04.2024, прийнята з дотриманням норм процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.
Доводи скаржника про порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права не отримали свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення та не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду, якою змінено ухвалу суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що постанова суду апеляційної інстанції, якою змінено ухвалу суду першої інстанції, прийнята з додержанням норм процесуального права, а, отже, підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Судові витрати
Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду, якою змінено ухвалу суду першої інстанції,- без змін.
Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 910/14065/23, якою змінено ухвалу Господарського суду господарського суду міста Києва від 15.04.2024, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок