№ 910/14177/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/14177/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Промінвестбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022

та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021

у справі № 910/14177/21

за позовом Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 1 269 719 грн 27 коп.

Учасники справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Гриб Ю. М. (адв.);

від третьої особи - Цуканова С. Г. (адв.);

1. Короткий зміст вимог

1.1. Новоград-Волинський відділ державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - позивач, відділ ДВС) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач, ПАТ "Промінвестбанк") про стягнення 1 269 719 грн 27 коп. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані визнанням недійсними електронних торгів та стягненням з позивача спірних коштів за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі №285/998/20, що були сплачені ОСОБА_1 за придбання на електронних торгах арештованого нерухомого майна, в той же час, вважає що він був лише проміжним отримувачем цих коштів, а спірні кошти підлягають поверненню на підставі положень статті 1212 ЦК України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 1 269 719 грн 27 коп. та судовий збір у сумі 19 045 грн 79 коп.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки правова підстава для утримання відповідачем грошових коштів у розмірі 1 269 719 грн 27 коп. відпала в результаті визнання недійсними електронних торгів з продажу майна, а рішенням суду стягнуто з позивача вартість майна на користь переможця торгів, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.

2.3. Відносно заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суди зазначили про те, що строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення 1 269 719 грн 27 коп. почав свій перебіг 06.04.2021, тобто з дня набрання законної сили рішення суду у справі № 285/998/20 про стягнення коштів з позивача, та станом на день звернення позивача з даним позовом до суду не сплинув.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3.1. 30.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є ПАТ "Промінвестбанк" (далі - Банк, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Гарантбуд" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №712, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 500 000 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію, передбачені договором.

3.2. 30.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Новоград-Волинський (іпотекодержатель) та ВАТ "Гарантбуд" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 713.

3.3. ПАТ "Промінвестбанк" пред`явлено позов про стягнення з ВАТ "Гарантбуд" 2 370 969 грн 86 коп. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №712 від 30.11.2007.

3.4. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.02.2013 у справі №906/142/13-г, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013, позов задоволено, стягнуто з ВАТ "Гарантбуд" на користь ПАТ "Промінвестбанк": 930 000 грн 35 коп. простроченого кредиту; 840 679 грн 56 коп. прострочених процентів за період з 30.04.2009 по 20.12.2012; 19 583 грн 49 коп. простроченої комісійної винагороди за період з 01.01.2009 по 29.11.2012; 114 038 грн 67 коп. 3% річних по простроченому кредиту за період з 26.11.2008 по 20.12.2012; 277 456 грн 48 коп. інфляційних за період з 26.11.2008 по 30.11.2012; 113 430 грн 85 коп. пені по простроченому кредиту за період з 26.11.2008 по 25.05.2009; 73 959 грн 25 коп. пені по простроченим процентам за період з 03.11.2008 по 20.12.2012; 1 821 грн 21 коп. пені по простроченій комісійній винагороді за період з 03.11.2008 по 20.12.2012; 47 419 грн 40 коп. витрат на оплату судового збору.

3.5. В подальшому, рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2016 у справі №906/773/15, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2016, позов ВАТ "Гарантбуд" задоволено, визнано недійсними електронні торги, оформлені протоколом №81635 від 18.05.2015 з реалізації комплексу будівель, загальною площею 2 960,7 кв. м, реєстраційний номер лота 63594.

3.6. Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2017 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 та рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2016 у справі №906/773/15 залишено без змін.

3.7. Як встановлено рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2016 у справі №906/773/15:

- 04.04.2013 державним виконавцем ВДВС Новоград-Волинської міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №37302905;

- 10.09.2014 державним виконавцем ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ Марчук К.С. складено Акт опису і арешту майна, згідно з яким описано і арештовано комплекс нежитлових будівель, розташованих по вул. Герцена 10 в м. Новоград-Волинський, а саме: 1) контора 2-х поверхова загальною площею 307,7 кв.м.; 2) будівля контори (стара) загальною площею 67,6 кв.м.; 3) склад матеріалів загальною площею 587,6 кв.м.; 4) котельня-гараж загальною площею 592,5 кв.м.; 5) столярний цех загальною площею 577,5 кв.м.; 6) стара будівля загальною площею 138,8 кв.м.; 7) пилорама загальною площею 208,0 кв.м.; 8) цех шлакоблоків загальною площею 351,7 кв.м.; 9) лісорама загальною площею 116,7 кв.м.; 10) котельня загальною площею 12,6 кв.м.

- 18.05.2015 ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведені електронні торги з реалізації комплексу будівель загальною площею 2960,7 кв.м. за адресою: вул. Герцена, 10 в м. Новоград-Волинський, за наслідками яких складено протокол № 81635 проведення електронних торгів, згідно з яким комплекс будівель реалізовано за сумою 1498096,00 грн переможцю торгів - ОСОБА_1 ;

- 04.06.2015 державним виконавцем ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Марчук К.С. складено акт про проведені прилюдні торги, на підставі якого переможцю торгів 19.06.2015 приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області видано відповідне свідоцтво про право власності.

- 29.03.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено два договори купівлі-продажу комплексу будівель, загальною площею 2 960,7 кв. м, по АДРЕСА_1 .

3.8. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31.01.2018 у справі № 285/3414/17 позов ПАТ "Гарантбуд" було задоволено частково, визнано недійсними та скасовано акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 04.06.2015 та свідоцтво про право власності від 19.06.2015 на комплекс будівель по АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_1 . У задоволені позовних вимог про скасування реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

3.9. Постановою апеляційного суду Житомирської області від 15.05.2018, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31.01.2018 у справі № 285/3414/17, в частині відмови у задоволенні вимог про скасування реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Вирішено витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ПАТ "Гарантбуд" комплекс будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 , який складається з: контори двоповерхової, загальною площею 307,7 кв. м., будівлі контори, загальною площею 67,6 кв.м, складу матеріалів - БМУ, загальною площею 587,6 кв.м., котельні-гаража, загальною площею 592,5 кв.м, столярного цеху, загальною площею 577,5 кв.м., старої будівлі, загальною площею 138,8 кв. м., пилорами, загальною площею 208,0 кв. м., цеху шлакоблоків, загальною площею 351,7 кв. м., лісорами, загальною площею 116,7 кв.м., котельні, загальною площею 12,6 кв. м. Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначене нерухоме майно.

3.10. Постановою Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 285/3414/17 постанову апеляційного суду Житомирської області від 15.05.2018 залишено без змін.

3.11. Згідно з платіжним дорученням №2062 від 05.06.2015 позивач перерахував на користь відповідача (стягувача у виконавчому провадженні №37302905 - ПАТ "Промінвестбанк") кошти в сумі 1 269 719 грн 27 коп., які були сплачені ОСОБА_1 за придбання на електронних торгах арештованого нерухомого майна.

3.12. Як вбачається з рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі №285/998/20 з держави в особі Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) стягнуто на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 423 191 грн 20 коп. у порядку застосування наслідків недійсності правочину.

3.13. Постановою Житомирського апеляційного суду від 06.04.2021 вказане рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі № 285/998/20 залишено без змін.

3.14. У вказаній постанові судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач на спірних прилюдних торгах виступав як продавець, при цьому у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) торгів за позовом учасника прилюдних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результати торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

3.15. Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав стягнення з позивача на користь переможця електронних торгів, які визнані недійсними, коштів за придбання арештованого майна в межах виконавчого провадження, стягувачем за яким є відповідач.

3.16. Позивач дізнався про порушення свого права саме з моменту набрання законної сили рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі № 285/998/20, у зв`язку з чим враховуючи дату звернення до суду із позовом у справі № 910/14177/21 (11.08.2021) позивачем не пропущено строк позовної давності.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. 04.11.2022 ПАТ "Промінвестбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Промінвестбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. Судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень порушено норми матеріального права, зокрема статті 267 1212 ЦК України, а також не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах по справам №923/1233/15, №911/1317/19, № 910/856/17, № 910/3226/17, № 910/8297/17.

5.2. Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування позовної давності та статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах.

5.3. На позивача поширюються обмеження щодо задоволення майнових вимог, запроваджені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з чим вимоги позивача на можуть бути задоволені поза межами ліквідаційної процедури банку в окремому позовному провадженні.

6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

6.1. Новоград-Волинський відділ ДВС у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій справі - без змін, мотивуючи тим, що позивач звернувся за захистом свого майнового права у межах строку позовної давності, який розпочав свій перебіг з часу, коли позивач дізнався про порушення свого майнового права. Позивач вважає, що судами попередніх інстанцій вірно застосовано положення статті 1212 ЦК України та задоволено позов, оскільки правова підстава для утримання відповідачем спірної суми грошових коштів відпала в результаті визнання недійсними електронних торгів з продажу майна, а з відділу ДВС стягнуто за рішенням суду вартість реалізованого на торгах майна на користь переможця цих торгів.

6.2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві підтримав касаційну скаргу та просив Суд її задовольнити, зазначаючи про те, що Фондом запроваджено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру виведення ПАТ "Промінвестбанк" з ринку. Порядок задоволення майнових вимог вкладників та інших кредиторів неплатоспроможного банку регулюється виключно Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому підстави для стягнення грошових коштів у іншому порядку, ніж передбачений вищевказаним Законом відсутні.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Промінвестбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2022 о 15:15.

7.2. 05.12.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання Новоград-Волинського відділу ДВС про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неможливістю забезпечити явку повноважного представника позивача у судове засідання, призначене на 06.12.2022.

7.3. В судовому засіданні 06.12.2022 представники відповідача та третьої особи підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили Суд скаргу задовольнити та скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення у цій справі, постановивши нове рішення про відмову у позові. Вирішення клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату залишили на розсуд суду.

7.4. Представник позивача у судове засідання 06.12.2022 не з`явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, про що зазначалося вище.

7.5. Колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки позивачем не обґрунтовано неможливості розгляду касаційної скарги за відсутності його представника. До того ж, позивачем викладено власну позицію по суті доводів касаційної скарги у відзиві, який надійшов до Верховного Суду 06.12.2022.

7.6. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

7.7. Враховуючи, що явка представників сторін у справі не була визнана обов`язковою і до визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 06.12.2022, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивача.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги Новоград-Волинського відділу ДВС про стягнення з ПАТ "Промінвестбанк" на підставі статті 1212 ЦК України грошових коштів у сумі 1 269 719 грн 27 коп.

8.2. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що спірна сума коштів, отримана від реалізації на електронних торгах нерухомого майна боржника, була перерахована позивачем на користь відповідача, як стягувача, в межах виконавчого провадження № 37302905. Оскільки в подальшому вищезгадані електронні торги визнані у судовому порядку недійсними та застосовано наслідки недійсності правочину, всі учасники правовідносин, які склалися у межах виконавчого провадження № 37302905, мають бути повернуті у стан, що передував проведенню торгів, а відтак правова підстава для набуття відповідачем коштів у сумі 1 269 719 грн 27 коп. відпала.

8.3. Місцевий господарський суд позов задовольнив у повному обсязі, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими. Крім того, суд відхилив заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, зазначивши про те, що позивач звернувся до суду в межах встановленого строку позовної давності. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.

8.4. За змістом касаційної скарги відповідач доводить, що судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних у цій справі рішень порушено положення статей 267 1212 ЦК України, не враховано особливості, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Також відповідач вважає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування позовної давності та статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах.

8.5. Врахувавши доводи скаржника та заперечення на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

8.6. Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

8.7. Стаття 1212 ЦК України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов`язань, що виникають у зв`язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті застосовуються під час вирішення спорів, пов`язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов`язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

8.8. Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

8.9. Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

8.10. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі:

- рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.02.2013 у справі №906/142/13-г, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013, стягнуто з ВАТ "Гарантбуд" на користь ПАТ "Промінвестбанк" грошові кошти у загальній сумі 2 370 969 грн 86 коп. (в тому числі суми простроченого кредиту, процентів та комісійної винагороди; 3% річних по простроченому кредиту; інфляційних втрат; пені по простроченому кредиту, процентам та комісійній винагороді);

- 04.04.2013 відділом ДВС Новоград-Волинської міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 37302905 з виконання рішення суду у справі №906/142/13-г, в межах якого було описано і накладено арешт на майно ВАТ "Гарантбуд" (боржника), зокрема комплекс нежитлових будівель, розташованих по АДРЕСА_1 , загальною площею 2960,7 кв.м. (Акт від 10.09.2014);

- 18.05.2015 проведені електронні торги з реалізації вищезгаданого комплексу будівель загальною площею 2960,7 кв.м., переможцем яких став ОСОБА_1 , що придбав нерухоме майно за 1 498 096 грн. На підставі Акту від 04.06.2015 про проведені прилюдні торги ОСОБА_1 19.06.2015 видано свідоцтво про право власності;

- платіжним дорученням №2062 від 05.06.2015 Відділ ДВС перерахував на користь ПАТ "Промінвестбанк" (стягувача у виконавчому провадженні №37302905) 1 269 719 грн 27 коп. з суми, сплаченої ОСОБА_1 за придбання на торгах арештованого нерухомого майна ВАТ "Гарантбуд";

- 29.03.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу комплексу будівель по АДРЕСА_1 ;

- рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2016 у справі №906/773/15, яке залишене без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 та Вищого господарського суду України від 18.01.2017, визнано недійсними електронні торги з реалізації комплексу будівель загальною площею 2 960,7 кв. м, проведені 18.05.2015;

- судовими рішеннями у справі № 285/3414/17: визнано недійсними і скасовано акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 04.06.2015 та свідоцтво про право власності від 19.06.2015 на комплекс будівель по АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_1 ; витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ПАТ "Гарантбуд" комплекс будівель по АДРЕСА_1 ; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначене нерухоме майно;

- рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі №285/998/20, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 06.04.2021, з держави в особі Новоград-Волинського міськрайонного відділу ДВС стягнуто на користь ОСОБА_1 1 423 191 грн 20 коп. у порядку застосування наслідків недійсності правочину.

8.11. Таким чином, в межах виконавчого провадження № 37302905 з примусового виконання судового рішення у справі №906/142/13-г було проведено електронні торги з реалізації майна боржника - ВАТ "Гарантбуд", на яких позивач виступав продавцем майна та відповідно отримав кошти за придбане ОСОБА_1 нерухоме майно у загальній сумі 1 423 191 грн 20 коп.

8.12. Згідно з поясненнями позивача, з отриманих від переможця торгів грошових коштів було здійснено наступні перерахування:

- 26 500 грн витрат на проведення експертної оцінки (платіжне доручення від 03.06.2015 № 2053);

- 126 971 грн 93 коп. виконавчого збору (платіжне доручення від 03.06.2015 №2054);

- 1 269 719 грн 27 коп. на користь відповідача, як стягувача у виконавчому провадженні №37302905 (платіжне доручення від 05.06.2015 №2062).

8.13. Перевіряючи доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що у даному випадку необхідно встановити характер правовідносин сторін з метою з`ясування наявності або відсутності правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.

8.14. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи слідує, що між позивачем та відповідачем були відсутні договірні зобов`язання, а спірна сума коштів, перерахована позивачем на користь відповідача, була отримана в результаті реалізації майна боржника - ВАТ "Гарантбуд" на електронних торгах 18.05.2015 в межах виконавчого провадження № 37302905 і відповідач виступає у статусі стягувача у вказаному виконавчому провадженні.

8.15. Разом з цим, в подальшому електронні торги визнані недійсними в судовому порядку (справа №906/773/15) як такі, що проведені з порушенням вимог законодавства, та застосовано наслідки недійсності правочину у вигляді стягнення з держави в особі позивача, який виступав продавцем майна ПАТ "Гарантбуд", отриманих від переможця торгів коштів (справа №285/998/20). Крім того, реалізоване на електронних торгах майно, витребувано з володіння ОСОБА_2 (кінцевого добросовісного набувача) та скасовано реєстрацію права власності названої особи на придбане нерухоме майно ПАТ "Гарантбуд" (справа №285/3414/17) з тих підстав, що комплекс будівель по вул. Герцена 10 в м. Новоград-Волинський вибуло з володіння ПАТ "Гарантбуд" поза його волею.

8.16. Врахувавши наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки електронні торги з продажу майна ПАТ "Гарантбуд" визнані недійсними, а рішенням суду стягнуто з позивача вартість майна на користь переможця торгів, правова підстава для утримання відповідачем грошових коштів у розмірі 1 269 719 грн 27 коп. відпала.

8.17. Заперечення відповідача проти позовних вимог з тих підстав, що відповідач не був стороною недійсних торгів і у нього не виникли реституційні обов`язки, відповідача по недійсним торгах, відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень статті 1212 ЦК України.

8.18. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

8.19. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (відповідну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

8.20. Згідно з встановленими у цій справі обставинами (пункт 8.10 цієї постанови), у судовому порядку визнано недійсними електронні торги від 18.05.2015, акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 04.06.2015, свідоцтво про право власності від 19.06.2015 та витребувано від кінцевого набувача реалізоване з торгів майно. Крім того, ухвалено рішення про стягнення з держави в особі відділу ДВС (позивача) отриманих від переможця торгів коштів, оскільки позивач виступав на прилюдних торгах як продавець арештованого майна боржника.

8.21. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що з урахуванням визнання прилюдних торгів недійсними, всі учасники правовідносин, які склалися в процесі здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №37302905, мають бути повернуті у стан, який передував проведенню прилюдних торгів.

8.22. Отже, оскільки електронні торги з реалізації нерухомого майна визнані недійсними у судовому порядку, правова підстава для набуття грошових коштів відповідачем, як стягувачем у справі №906/142/13-г, на користь якого були перераховані кошти від реалізації нерухомого майна, відпала. Скаржником протилежного не доведено.

8.23. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, доводи касаційної скарги щодо невірного застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 1212 ЦК України і неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми.

8.24. Відносно доводів касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій статті 261 ЦК України, колегія суддів зазначає таке.

8.25. Так, відповідно до частини першої статті 256, пункту 1 частини другої статті 258, частини першої статті 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

8.26. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком на пред`явлення позову особою, право якої порушене. При цьому, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

8.27. За змістом статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта).

8.28. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.

8.29. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 26.11.2019 у справі №914/3224/16.

8.30. Виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин відносно того, що позивач дізнався про порушення свого права саме з моменту набрання законної сили рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.12.2020 у справі № 285/998/20, а позов, який розглядається у справі №910/14177/21, було подано 11.08.2021, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

8.31. Аргументи касаційної скарги наведеного висновку не спростовують, як і не доводять неврахування судами попередніх інстанцій відповідних висновків Верховного Суду з огляду на встановлені у цій справі обставини.

8.32. Відносно твердження скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування позовної давності та статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.

8.33. За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.34. Тобто, подаючи касаційну скаргу з вищезазначених підстав, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися.

8.35. За результатами перегляду цієї справи, судом касаційної інстанції не було встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статей 261, 267 та 1212 ЦК України. Відтак, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, встановлені у справі фактичні обставини та правові норми, які належить застосовувати, та які були застосовані судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо необхідності формування висновку про застосування вищезгаданих правових норм.

8.36. Посилання скаржника на встановленні обмеження щодо задоволення заявлених до нього майнових вимог (пункт 5.3 цієї постанови) відхиляються колегією суддів, оскільки вони не заявлялися відповідачем у судах попередніх інстанцій в обґрунтування заперечень проти позову у відзиві та в апеляційній скарзі. Посилання на обставини щодо введення процедури ліквідації ПАТ "Промінвестбанк" в додаткових поясненнях, наданих під час здійснення апеляційного провадження у цій справі, не можуть бути враховані колегією суддів з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені частиною другою статті 300 ГПК України, оскільки вказані обставини не досліджувалися судом апеляційної інстанції.

8.37. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.38. З урахуванням викладеного вище у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

8.39. Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій, не доводять порушення або неправильного застосування судами під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухвалених у цій справі судових рішень.

9. Висновки за результатами касаційного розгляду

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.3. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних у цій справі судових рішень і відмову у задоволенні касаційної скарги.

10. Судові витрати

10.1. Зважаючи на те, що касаційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314- 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Промінвестбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/14177/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк