№ 910/15132/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/15132/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя Мартюк А.І.; судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.)

від 09.12.2020

у справі № 910/15132/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг

до Міністерства оборони України

про визнання укладеною додаткової угоди,

за участю представників учасників справи:

позивача Лесик Б.Б.;

відповідача Кривошея Д.А.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Міністерства оборони України про визнання укладеною додаткової угоди.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані виникненням у виробника непередбачуваних технічних перешкод у вчасному виготовленні товару, що за доводами позивача є підставою для внесення змін у договір про постачання товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/2/19/161 від 20.05.2019 в частині продовження строку поставки. Позивач зазначив, що вимоги обґрунтовані документально підтвердженими об`єктивними обставинами, які відповідно до пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для продовження строку виконання зобов`язань по поставці товару та внесення відповідних змін до договору №286/2/19/161 від 20.05.2019.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем підстави для внесення змін до договору не є об`єктивними обставинами, які унеможливлювали належне (своєчасне) виконання зобов`язань позивачем за договором, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності. При цьому жодних доказів виконання взятих на себе зобов`язань з поставки ліній роздачі, в тому числі на час розгляду справи, сторонами до матеріалів справи не надано. Також суд зазначив, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний договір зі строком поставки до 02.10.2019, позивач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг задоволено повністю. Суд визнав додаткову угоду до договору № 286/2/19/61 від 20.05.2019 укладеною на умовах, запропонованих Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг, а саме: продовжити строк постачання товару по договору № 286/2/19/61 до 30.11.2019.

2.4. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, встановив наявність підстав для внесення змін до договору відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

3.2. Міністерство оборони України підставою касаційного оскарження зазначає застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №910/11888/19, від 10.09.2020 у справі №910/13459/19, від 05.09.2019 у справі №910/1338/19 (щодо застосування частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, стосовно того, що закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не з самою по собі наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених наведеною нормою, за істотної зміни обставин).

Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав належним доказом у справі висновок Черкаської регіональної торгово-промислової палати від 10.12.2019 №В-891, наданий позивачем.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг просило закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг (постачальник) 20.05.2019 укладено договір про постачання товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) №286/2/19/61, за умовами якого постачальник зобов`язався у 2019 році поставити Міністерству оборони України обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Лінія самообслуговування): Лот 4. Обладнання для їдалень (39312200-4), а саме: (Лінія самообслуговування на 1000 чол.) (далі товар), зазначений у специфікації, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості та у строки (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, відповідно до якої постачанню підлягає обладнання для їдалень (39312200-4), (Лінія самообслуговування на 1000 чол.) у кількості 19 шт. загальною вартістю 7 323 360 грн у строк протягом 135 календарних днів з дати укладення договору, в термін до 02.10.2019 включно.

Згідно з пунктом 2.2 договору військова частина (далі одержувач замовника) розпочинає приймання товару при наявності у постачальника супровідних документів, що підтверджують його кількість та якість.

У пункті 2.3 договору погоджено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у військовій частині одержувачем замовника у присутності уповноваженого представника постачальника.

Ціна цього договору становить 7 323 360 грн (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору товар постачається на умовах DDP склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.

Терміни постачання обладнання визначено у рознарядці Міністерства оборони України (додаток № 12.1.1 до договору), яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 5.2 договору узгоджено, що місцем поставки товару є військові частини Збройних Сил України, зазначені у рознарядці Міністерства борони України згідно з розрахунком поставки та обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

Постачальнику надається право, за попередньою письмовою згодою замовника, на дострокове постачання товару в обсягах, передбачених договором. Постачання товару одержувачу замовника постачальник зобов`язаний провести з обов`язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, якості, черговості поставок у кожній відвантаженій партії. Витрати щодо перевезення товару до місця приймання одержувачем замовника несе постачальник. Розвантаження товару в місці приймання здійснюється одержувачем замовника.

Згідно з пунктом 5.3 договору датою поставки товару вважається дата надходження товару до одержувача замовника, яка вказана в акті приймання-передачі.

Відповідно до пункту 6.3.1 договору постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товару у строки, встановлені договором.

Пунктом 6.3.3 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний письмово, але не пізніше ніж за 2 робочі дні, повідомити одержувача замовника про дату надання товару для приймання.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 11.1 договору).

Згідно з пунктом 12.1 договору зміни та доповнення до договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод, які підписуються сторонами цього договору та додаються до тексту, як невід`ємні його частини.

Додатком 13.1.1 до договору сторонами викладено Рознарядку Міністерства оборони України за Специфікацією, якою зокрема узгоджено поставку товару у строк 135 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 02.10.2019 включно).

Товариство з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг 30.09.2019 звернулося до Міністерства оборони України із листом № 230 від 27.09.2019, у якому зазначило про наявність технічних причин у виробника ліній самообслуговування, в зв`язку з чим, просило відповідача укласти додаткову угоду та продовжити строк постачання товару за договором до 30.11.2019, який залишений відповідачем без задоволення, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

В обґрунтування істотної зміни обставин, позивач посилався на отримання ним від ТОВ Компанія Фрост листа вих. № 143 від 20.09.2019, у якому зазначено, що лінії роздачі на 1000 чоловік, замовлені позивачем за договором № 4/19 від 06.03.2019, у кількості 13 штук, з технічних причин можуть бути виготовлені та поставлені в термін до 30.11.2019.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг до Міністерства оборони України про визнання укладеною додаткової угоди до договору № 286/2/19/61 від 20.05.2019, на умовах, запропонованих Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг, а саме: про продовження строку дії договору, у зв`язку з непередбачуваними технічними причинами у виробника товару.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 статті 652 Цивільного кодексу України).

5.3. Міністерство оборони України підставою касаційного оскарження зазначає застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №910/11888/19, від 10.09.2020 у справі №910/13459/19, від 05.09.2019 у справі №910/1338/19 (щодо застосування частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, стосовно того, що закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не з самою по собі наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених наведеною нормою, за істотної зміни обставин).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, враховуючи доводи скаржника, згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони), колегія суддів виходить з того, що фактично підставою касаційного оскарження в цій справі є пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

5.3. Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правові висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, дійшов висновку про подібність правовідносин у цій справі, що переглядається, та зазначених скаржником справах, зокрема за підставами позову, обставинами справи і матеріально-правовим регулюванням правовідносин. Наведеним спростовуються доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у постановах від 05.09.2019 у справі №910/1338/19, від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19, від 08.12.2020 у справі №910/11888/19 Верховний Суд виклав такі правові позиції щодо застосування частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19 зазначено, що зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже крім названих вище чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов (винятковий випадок): а) розірвання договору суперечить суспільним інтересам або б) розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У постанові від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19 Верховний Суд також зазначив, що за змістом положень статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.

При цьому у всіх зазначених постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, вказано, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору у судовому порядку не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

5.4. Суд першої інстанції, ухвалюючи в цій справі рішення про відмову в позові виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду.

При цьому місцевим господарським судом було враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.09.2019 у справі №910/1338/19, на яку серед іншого посилається скаржник.

5.5. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Так, з метою підтвердження існування документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили продовження виконання зобов`язань щодо передання товару позивач звернувся до Черкаської Торгово-промислової палати України.

У експертному висновку № В-891 від 10.12.2019 Черкаської Торгово-промислової палати України щодо суттєвого ускладнення виконання зобов`язань за договором № 286/2/19/61 про постачання товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) від 20.05.2019, зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладенні, зазначено, що згідно з представленими на дослідження документами та керуючись ч. 1 ст. 652 Цивільного су України, ст. ст. 3, 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Черкаська торгово-промислова палата підтверджує настання істотної зміни обставин з технічних причин, які впливають на можливість виконання постачальником своїх обов`язків за договором №286/2/19/61 від 20.05.2019 між ТОВ "Пролог Трейдінг" та Міністерством оборони України, станом на 20.09.2019, які є підставою для внесення змін до договору в частині продовження строку виконання зобов`язань щодо поставки товару, та які не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі, шляхом укладення додаткової угоди в порядку, передбаченому пунктом 12.1 договору або в судовому порядку.

Такі висновки ґрунтуються, зокрема, на тому, що з аналізу документації наданої виробником ТОВ КОМПАНІЯ ФРОСТ, очевидно, що виробник холодильних компресорів компанія Tecumseh Europe Ltd через зміни в європейському законодавстві повинна пройти переатестацію виробничого обладнання, в зв`язку з чим компресори, які необхідні для комплектації тринадцяти ліній самообслуговування можуть бути поставлені тільки після 30.10.2019. При цьому встановлено, що дані компресори неможливо замінити аналогічними враховуючи умови договору.

Наведене, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що наявні обставини, які перебувають поза волею сторін, які не існували на момент укладання договору та які унеможливлюють виконання договору в попередньо погоджені строки, а виконання умов договору на існуючих на даний час умовах щодо строків поставки порушує співвідношення майнових інтересів сторін. Разом з цим, покладення на позивача ризику настання непередбаченого випадку на виробництві виробника товару та як наслідок, затримки поставки товару, не узгоджуються із такими засадами цивільного законодавства як справедливість та розумність, що свідчить про наявність підстав для внесення змін до договору відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України.

5.6. Разом з тим колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими та такими, що не спростовують протилежних висновків суду першої інстанції.

Так, місцевий господарський суд встановив, що в обґрунтування істотної зміни обставин, позивач посилається на отримання ним від ТОВ Компанія Фрост листа вих. № 143 від 20.09.2019, у якому зазначено, що лінії роздачі на 1000 чоловік, замовлені позивача за договором № 4/19 від 06.03.2019, у кількості 13 штук, з технічних причин можуть бути виготовлені та поставлені в термін до 30.11.2019.

Однак, як вбачається з умов укладеного сторонами договору, позивачем взято на себе обов`язок з поставки обладнання для їдалень (39312200-4), (Лінія самообслуговування на 1000 чол.) у кількості 19 шт., в свою чергу відповідно до листа, постачальником позивача зазначено про наявність технічних причин щодо виготовлення ліній роздачі у кількості 13 штук, при цьому доказів виконання зобов`язань позивачем з поставки різниці, у кількості 6 ліній роздачі, матеріали справи не містять.

Водночас, позивач, підписуючи договір, усвідомлював, що кінцевою датою поставки товару є 02.10.2019 (включно), а отже, повинен був розумно оцінити вказану обставину.

Судом першої інстанції також враховано, що строк поставки узгоджений сторонами, складає 135 днів з дати укладення договору.

Матеріали справи не містять зауважень, письмових пропозицій тощо, щодо кінцевої дати постачання товару. Тобто, позивач, підписавши спірний договір поставки, погодив всі істотні умови договору.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, то укладаючи спірний договір з строком поставки до 02.10.2019, позивач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

Наведені висновки суду першої інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.09.2019 у справі №910/1338/19, від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19, від 08.12.2020 у справі №910/11888/19.

5.7. Крім того, розглянувши висновок Черкаської торгово-промислової палати, суд першої інстанції дійшов висновку, що останній не є підставою для внесення змін до договору, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.12.2020 у справі №910/11888/19, відповідного до якого Закон України Про торгово-промислові палати в Україні не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів.

Наведеним також спростовується висновок суду апеляційної інстанції, про те, що пунктом 9.3 договору сторони погодили, що доказом істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором є відповідний документ виданий Торгово-промисловою палатою України.

При цьому пунктом 9.3. договору передбачено, що сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, а не доказом істотної зміни обставин.

5.8. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду, а наведені позивачем підстави для внесення змін до договору за своєю природою не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов`язань позивачем за договором, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності.

Висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для внесення змін до договору відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими, оскільки порушення контрагентом позивача своїх зобов`язань за договором поставки за своєю природою не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов`язання постачальником товару, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності та могли бути ним передбачені при укладенні договору.

Також колегія суддів враховує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а саме: продовжити строк постачання товару по договору № 286/2/19/61 до 30.11.2019, не узгоджується з фактичними обставинами справи, встановленими судом першої інстанції та не спростованими судом апеляційної інстанції про те, що жодних доказів виконання взятих на себе зобов`язань з поставки ліній роздачі, в тому числі на час розгляду справи (21.02.2020 дата ухвалення рішення суду першої інстанції, 09.12.2020 дата ухвалення постанови судом апеляційної інстанції), сторонами до матеріалів справи не надано.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.2. Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.3. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки Верховний Суд встановив наявність правових підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції, то ним відповідно здійснюється розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а саме: на позивача покладається судовий збір, сплачений відповідачем за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/15132/19 залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг (03083, м. Київ, пр. Науки, 76, оф. 2, ідентифікаційний код 41987990) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3 842, 00 грн.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови суду.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй