ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15152/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В., за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І., та представників: позивача: не з`явились, відповідача: Баранецької Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 (судді Майданевича А.Г., Ткаченко Б.О., Сулім В.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 (суддя Пінчук В.І.) у справі № 910/15152/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" про стягнення 1 673 821, 93 грн., ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" 1 673 821,93 грн пені та штрафу за порушення строку виконання будівельних робіт.
Під час розгляду заявлених вимог судами встановлено, що 24.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (підрядником) укладено Договір №1703000586 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами та засобами виконати відповідно до умов цього Договору "Капітальний ремонт контрольованих пунктів лінійної телемеханіки Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів" (будівельні роботи), у повному обсязі відповідно до чинних нормативних документів, проектної, технічної та кошторисної документації, а замовник зобов`язується на умовах Договору прийняти виконанні роботи та оплатити їх вартість.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підрядником, визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 1).
Згідно з пунктом 3.1 Договору підрядник виконує роботи із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим Договором підрядник здійснює після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. Підрядник в рамках виконання Договору зобов`язаний поставити обладнання згідно із специфікацією (додаток № 3), яка є невід`ємною частиною Договору.
У пункті 3.3 Договору сторони визначили, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 305 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотримання погодженого із замовником графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (додаток №2).
Підрядник поставляє обладнання згідно зі специфікацією (додаток № 3). Поставка обладнання здійснюється власним транспортом та за свій рахунок (пункт 3.6 договору).
Пунктом 12.1 Договору передбачено, що істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які визначені у частині 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015. Відповідно до пункту 12.2 Договору внесення змін до Договору можливе лише за згодою сторін та у відповідності до вимог чинного законодавства або умов Договору. Внесення змін до Договору оформлюється додатковою угодою. До Договору складені додатки, які є невід`ємними частинами Договору: додаток № 1 - кошторисна документація; додаток № 2 - графік виконаних робіт; додаток №3 - специфікація.
Судами з`ясовано, що:
- 09.06.2017 замовник надав підряднику дозвіл на початок виконання робіт;
- 30.06.2017 підрядник поставив замовнику обладнання вартістю 8 910 624,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 17 від 30.06.2017;
- 17.10.2017 сторони підписали акт-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства, в якому зазначили початок робіт з 17.10.2017;
- 11.12.2017 підрядник звернувся до замовника з листом №324, в якому просив призупинити виконання умов договору; 12.12.2017 виконання робіт по договору призупинено;
- 05.03.2018 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №1703000586 від 24.03.2017, в якій дійшли згоди зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості обладнання) на підставі листа підрядника № 10 від 16.01.2018 та внести відповідні зміни до договору;
- 22.05.2018 підрядник звернувся до замовника з листом №201 про намір завершити виконання робіт по Договору, надавши одночасно відкоригований графік виконання (завершення) робіт по об`єкту будівництва;
- 30.05.2018 замовник направив на адресу підрядника лист №2401ВИХ-18-1207 від 25.05.2018 щодо виконання робіт по об`єкту, в якому вказав, що відповідно до листа від 22.05.2018 №201 щодо наміру завершити виконання робіт по об`єкту, надає узгоджений календарний графік виконання (завершення) будівельних робіт;
- 31.05.2018 замовник направив підряднику лист №2401ВИХ-18-1218 від 30.05.2018 щодо відновлення виконання робіт, в якому просив відновити виконання робіт на об`єкті. Підрядник отримав лист 04.06.2018.
У зв`язку з простроченням виконання підрядником робіт, визначених у новому графіку, замовник звернувся з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди на підставі відкоригованого сторонами календарному графіку виконання робіт дійшли висновків, що сторони погодили придбання та поставку обладнання (устаткування) протягом 150 днів з моменту отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на поставку обладнання; виконання будівельно-монтажних робіт - протягом 150 днів з моменту отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт за договором; пусконалагоджувальних робіт - протягом 60 днів з моменту закінчення будівельно-монтажних робіт. Загальний термін виконання зазначених робіт за договором не перевищує 305 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт.
При цьому судами відхилено заперечення підрядника проти врахування нового календарного графіка, який не оформлено додатковою угодою, та зазначено, що таким графіком сторони належним чином саме відкоригували календарний графік виконання робіт у зв`язку із призупиненням та відновленням виконання робіт за Договором, а не внесли зміни до Договору. При цьому, відкоригований календарний графік засвідчено печатками товариств та підписами уповноважених представників сторін, і підрядник не надав суду докази звернення до замовника з листами щодо неправильно відкоригованого календарного графіка.
На підставі вказаного графіка суди встановили, що підрядник зобов`язаний був виконати весь обсяг невиконаних робіт, а саме поставку обладнання та будівельно-монтажні роботи до 31.10.2018 (з урахуванням отримання дозволу на відновлення виконання робіт 04.06.2018), а пусконалагоджувальні роботи до 30.12.2018.
Судами з`ясовано, що підрядник вчасно виконав: роботи з поставки обладнання на загальну суму 11 460 624,00 грн (видаткова накладна №17 від 30.06.2017 у розмірі 8 910 624,00 грн та видаткова накладна №14 від 22.06.2018 у розмірі 2 550 000,00 грн); будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1 074 206,25 грн (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2018 та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень від 27.06.2018 на суму 402 535,58 грн; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень від 28.09.2018 на суму 693 951,56 грн, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень від 24.10.2018 на суму 22 280,89 грн).
Водночас, за висновками судів, підрядником з порушенням строку поставлено обладнання вартістю 10 950 696, 00 грн та 456 000,00 грн, та виконано будівельно-монтажні роботи вартістю 30 648,22 грн; станом на 31.10.2018 (кінцевий строк виконання) (з урахуванням отримання дозволу на відновлення виконання робіт - 04.06.2018) сума невчасно виконаних робіт з поставки обладнання становила 11 602 894,80 грн; з будівельно-монтажних робіт - 1 599 615,04 грн, з пусконалагоджувальних робіт - 356 240,47 грн.
З огляду на встановлені обставини порушення відповідачем строків виконання вказаних робіт, Господарський суд міста Києва рішенням від 05.03.2020 позов задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача 724 709, 40 грн пені та 949 112,53 грн штрафу.
Північний апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що правильний розмір пені за невиконані роботи становить 659 360,75 грн, тому постановою від 30.09.2020 в цій частині рішення місцевого суду змінив відповідно до вказаного висновку; в частині вимог про стягнення штрафу - залишив рішення без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями обох інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та на неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, згідно з якими відповідальність підрядника настає у разі прострочення виконання обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання; просить судові рішення у даній справі скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржену постанову - без змін, з огляду на те, що наведені скаржником висновки Верховного Суду стосуються правовідносин, які не є подібними до спірних.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.10.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2020 відкрито касаційне провадження у даній справі, призначено касаційну скаргу до розгляду на 01.12.2020.
Однак, у зв`язку з тим, що головуючий суддя перебував на лікарняному, судове засідання не відбулося.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 призначено розгляд касаційної скарги на 26.01.2021.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 у зв`язку з відпусткою судді Волковицької Н.О., вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, приймаючи до уваги висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського Суду у постанові від 07.12.2018 у справі №910/22058/18 і Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 ГК України).
Частиною 1 статті 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 2 статті 180 ГК України).
Аналогічна норма закріплена у статті 638 ЦК України, за якою договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
Частиною 2 статті 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 ЦК України).
Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до статті 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.
У відповідності до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
В постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 викладено висновок, що у розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу.
Таким чином основним зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором будівельних робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору будівельного підряду, - це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору.
За змістом статей 13 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 610 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до частини 2 статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Зважаючи на те, що основним зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором будівельних робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт, виходячи з предмета договору - це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору, відтак прострочення відповідача у виконанні зобов`язань за Договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за Договором, і відповідно саме з цього моменту виникає право позивача на нарахування пені та штрафу.
Саме такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського Суду у постанові від 07.12.2018 у справі № 910/22058/18 і Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, при цьому колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що правовідносини у вказаних справах не є подібними до спірних.
Вирішуючи даний спір, суди обох інстанцій вказаний висновок Верховного Суду не врахували та залишили поза увагою ту обставину, що основним зобов`язанням відповідача за Договором є виконання передбаченого у пункті 1.1 Договору капітального ремонту контрольованих пунктів лінійної телемеханіки Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів в строк протягом 305 календарних днів з дати отримання від позивача письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт; відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі Договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення за актом здачі-приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, в тому числі, поставки обладнання у межах основного зобов`язання.
Таким чином, висновок судів обох інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання окремих робіт та поставки обладнання у межах виконання основного зобов`язання є передчасним, оскільки зроблений без встановлення всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, на підставі помилкових висновків стосовно строків виконання передбачених Договором робіт.
Наведене є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, однак, враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду господарському суду слід врахувати вищенаведене, на підставі належних та допустимих доказів, з урахуванням всіх обставин справи з`ясувати, чи відбулось у даному випадку прострочення виконання відповідачем обумовлених Договором робіт, і, в залежності від встановленого, дійти вичерпного висновку щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Керуючись статтями 240 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №910/15152/19 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Мачульський Г.М. Случ О.В.