ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 910/15681/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - фінансове управління Івано-Франківської міської ради,
представник позивача - не з`явився,
відповідач - Національна академія внутрішніх справ,
представник відповідача - Андреєва В.В., адвокат (ордер від 24.09.2020 № 834359),
розглянув касаційну скаргу фінансового управління Івано-Франківської міської ради
на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2020 (головуючий суддя Мельник В.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (головуючий Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П. і Кравчук Г.А.)
у справі № 910/15681/19
за позовом фінансового управління Івано-Франківської міської ради (далі - Управління)
до Національної академії внутрішніх справ (далі - Академія)
про спонукання до укладення договору.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Управління звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Академії про визнання договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська (далі - Договір) укладеним виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Управлінням та Академією у редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Академія є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на вул. Національної Гвардіїї, 14В у місті Івано-Франківськ, який був введений в експлуатацію 16.05.2019, однак ухилилася від укладення Договору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані відсутністю у Академії обов`язку щодо укладення Договору.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норми матеріального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Академія подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Академії, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 27.12.2016 Академією внутрішніх справ як стороною-1 та товариством з обмеженою відповідальністю "ФІЛ-БУД" як стороною-2 був укладений договір № 27, предметом якого є зобов`язання та права сторін по будівництву об`єктів на земельних ділянках з метою отримання кожною зі сторін своєї частини у збудованому об`єкті № 1 (багатоквартирний житловий будинок, що складається із житлових та нежитлових приміщень, у тому числі вбудованих і прибудованих, за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14В на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:20:004:0140) та отримання Академією об`єкта в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
Відповідно до пункту 2.2 Договору № 27 товариство з обмеженою відповідальністю "ФІЛ-БУД" (далі - Товариство) приймає на себе зобов`язання власними та/або залученими силами і засобами забезпечити виготовлення, погодження у встановленому порядку та затвердження проектної (проектно-кошторисної) документації, дозвільної та виконавчо-технічної документації, здійснити будівництво об`єктів та отримати декларацію про готовність об`єктів до експлуатації у встановлені договором терміни, а також отримати у власність обумовлену кількість житлових та нежитлових приміщень в об`єкті № 1, а сторона-1 зобов`язується надати будівельні майданчики Забудовнику, передати (делегувати) частину функцій замовника будівництва, визначену цим договором, щодо виготовлення проектної (проектно-кошторисної) документації, дозвільної та виконавчо-технічної документації, залучення підрядних та субпідрядних організацій до виконання будівельно-монтажних робіт на Об`єктах, передати для цього необхідну документацію, прийняти обумовлену договором кількість площ в об`єкті № 1 у порядку і в строки, встановлені цим договором. Обсяг прав та обов`язків, що делегуються стороні-2 для виконання функцій замовника будівництва об`єктів, визначено цим договором.
Згідно з пунктом 3.3.16 договору № 27 Товариство зобов`язується здійснювати за свій рахунок відрахування та платежі, передбачені законодавством щодо об`єктів, які здійснюються в грошовій формі, у тому числі пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 07.12.2017 № 1100 було надано Товариству згоду укласти договори переуступки боргу за договорами про пайову участь замовників будівництва. У додатку до вказаного рішення зазначено, що загальна сума переведеного боргу становить 3 649 740,00 грн (із замовниками: ТОВ "Спілка забудівників", ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад"). Однак доказів укладення вказаних договорів матеріали справи не містять.
Івано-Франківська міська рада 15.12.2017 прийняла рішення № 382-17 "Про звільнення та зменшення сплати пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста", відповідно до пункту 5 якого зменшила розмір пайової участі замовнику будівництва - Товариству на вартість передачі фізкультурного-оздоровчого комплексу, який розташований за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.С.Бандери, 12А, у розмірі 3 649 740,00 грн; пунктом 8 вказаного рішення вирішено замовнику будівництва передати нежитлову будівлю площею 1 212,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.С.Бандери, 12А у комунальну власність територіальної громади міста Івано-Франківська згідно з актом прийому-передачі, а пунктом 9 доручено виконавчому комітету створити робочу групу, яка буде здійснювати приймання-передачу об`єкта.
Отже, судами встановлено, що Товариство в рахунок часткового погашення пайового внеску повинно було передати у комунальну власність фізкультурного-оздоровчий комплекс вартістю 3 649 740,00 грн, і на цю суму підлягав зменшенню пайовий внесок.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.12.2017 № 1247 створено робочу групу з приймання-передачі вказаного комплексу.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 26.02.2020, судами встановлено, що власником фізкультурного-оздоровчого комплексу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С.Бандери, 12А є територіальна громада міста, підстава виникнення права власності - акт приймання-передачі від 01.03.2018 № 231.
Таким чином, зі змісту судових актів вбачається, що судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство виконало свої зобов`язання щодо передачі майна до комунальної власності міста Івано-Франківська.
Листом від 06.09.2018 Академія (відповідь на лист Управління від 23.08.2018) повідомила про подання заяви про зміну умов та обмежень забудови земельної ділянки, що призведе до необхідності перерахунку суми пайової участі, а також вказала про укладення договору № 27 з Товариством, за яким останнє сплачує пайову участь, у зв`язку з чим Академія повернула проект Договору без його підписання.
Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради 07.12.2018 були зареєстровані Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - Багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення на вул. Національної Гвардії, 14В у м. Івано-Франківську, вид будівництва - нове будівництво, замовник - Академія, площа земельної ділянки 0,7128, кадастровий номер 2610100000:20:004:0140.
Також вказаним Департаментом 07.12.2018 було видано наказ № 179 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень", згідно з яким: площа забудови 2 810,0 кв.м, загальна площа будинку 26 554,70 кв.м, загальна площа приміщень квартир 20 738,50 кв.м, нежитлових приміщень 5 197,30 кв.м, громадських приміщень 3 618,90 кв.м, літніх приміщень 1 354,70 кв.м. Пунктом 3.3 вказаного наказу зобов`язано замовника укласти з виконавчим комітетом міської ради та фінансовим управлінням виконавчого комітету міської ради договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
06.05.2019 складений акт готовності об`єкта до експлуатації, відповідно до якого Багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення на вул. Національної Гвардії, 14В у м. Івано-Франківську визнано готовим до експлуатації.
У пункті 12 акта (Кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") зазначено: "Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 15.12.2017 № 382-17 переведено борг на Товариство відповідно до рішення виконавчого комітету від 07.12.2017."
На підставі вказаного акта було видано сертифікат від 16.05.2019 серії ІФ № 162191360020, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Замовник об`єкта - Академія, генеральний підрядник - Товариство.
Листом від 06.03.2019 № 104/16.5-15/18в Управління вказало Академії про необхідність укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та запропонувало звернутись із заявою про укладення такого договору.
Академія листом від 01.04.2019 повідомила Управління про те, що обов`язок сплати пайової участі покладено на Товариство.
13.09.2019 Управління звернулось до Академії з листом-пропозицією № 348/16.5-15/35в, в якому пропонувало укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, надавши проєкт Договору з додатком розрахунку розміру пайової участі, складеними відповідно до типового договору, передбаченого Положенням "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста".
У додатку до проекту Договору розмір пайової участі становить 10 980 638,68 грн, у тому числі: на соціальну інфраструктуру - 7 686 447,08 грн, на інженерно-транспортну інфраструктуру - 3 294 191,60 грн. Розрахунок зроблений відповідно до наказу Мінрегіонрозвитку від 06.12.2018 № 335 щодо встановлення показників опосередкованої вартості спорудження житла.
Листом від 03.10.2019 Академія знову повідомила Управління про те, що обов`язок сплати пайової участі покладено на Товариство; Академія інформувала Товариство про необхідність звернення до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо сплати пайової участі, у зв`язку з чим повернула проект Договору без підписання.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Частиною першою статті 4 Закону передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Положенням про фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради від 22.12.2015 № 42-2, визначено, що Управління здійснює роботу пов`язану з укладанням договорів та проведенням розрахунків пайових внесків до цільового фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста, веде оперативний облік надходжень.
Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 40 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Згідно з частиною шостою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.
Частиною сьомою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.
Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.
На виконання положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Івано-Франківською міською радою було прийнято рішення від 18.10.2013 № 1231-38, яким затверджено Положення "Про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківськ".
Згідно з пунктом 7.7 вказаного Положення якщо замовників будівництва об`єкта більше одного, то за письмовою згодою між замовниками один з них виступає стороною у договорі, на яку покладається відповідальність за своєчасне та у повному обсязі виконання умов договору.
Судами встановлено укладання Академією та Товариством договору № 27, за умовами якого, зокрема, Товариство прийняло на себе частину функцій замовника будівництва та зобов`язалось здійснювати за свій рахунок відрахування та платежі, передбачені законодавством щодо об`єктів, які здійснюються в грошовій формі, у тому числі пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту.
Статтями 6 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини другої статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суди дійшли висновку, що у Академії відсутній обов`язок укладення Договору пайової участі, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Управління у касаційній скарзі посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Водночас у Верховного Суду відсутні підстави для формування такого висновку у даній справі, оскільки при розгляді справи судами встановлено, що: укладення Академією та Товариством договору № 27 відповідає вимогам Положення "Про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківськ" та статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому саме на Товариство покладається обов`язок укласти договір пайової участі; рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 07.12.2017 № 1100 було надано Товариству згоду укласти договори переуступки боргу за договорами про пайову участь замовників будівництва. У додатку до вказаного рішення зазначено, що загальна сума переведеного боргу становить 3 649 740,00 грн (із замовниками: ТОВ "Спілка забудівників", ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад"); 15.12.2017 Івано-Франківська міська рада прийняла рішення № 382-17 "Про звільнення та зменшення сплати пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста", відповідно до пункту 5 якого зменшила розмір пайової участі замовнику будівництва Товариству на вартість передачі фізкультурного-оздоровчого комплексу, який розташований за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.С.Бандери, 12А, у розмірі 3 649 740,00 грн; пунктом 8 вказаного рішення вирішено замовнику будівництва передати нежитлову будівлю площею 1 212,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.С.Бандери, 12А у комунальну власність територіальної громади міста Івано-Франківська згідно з актом прийому-передачі, а пунктом 9 доручено виконавчому комітету створити робочу групу, яка буде здійснювати приймання-передачу об`єкта; Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.12.2017 № 1247 було створено робочу групу з приймання-передачі вказано комплексу; відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 20.02.202, власником фізкультурного-оздоровчого комплексу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С.Бандери, 12А є територіальна громада міста, підстава виникнення права власності - акт приймання-передачі від 01.03.2018 № 231, що, у свою чергу, свідчить про індивідуальність правовідносин, які склались між сторонами у даній справі.
При цьому касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин Верховний Суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені скаржником у касаційній скарзі та стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.
У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені рішення та постанову, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу фінансового управління Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 910/15681/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко