ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
cправа № 910/16586/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Компанії "Зафорпо Венчез Лімітед" (Zaforpo Ventures Limited) (далі - Компанія, позивач) - Нікулеско Д.С. (адвокат),
відповідачів:
1) Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство, відповідач-1) - не з'явились,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (далі - ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг", відповідач-2, скаржник) - Ткачука С.В. (адвокат),
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" (далі - ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані", відповідач-3) - ОСОБА_1 (самопредставництво)
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" (далі - ТОВ "НВП "Гетьман") - не з'явились,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:
1) Приватне акціонерне товариство "Ветропак Гостомельський Склозавод" (далі - ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод") - не з'явились,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД" (далі - ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД") - не з'явились,
3) Приватне акціонерне товариство "КОНСЮМЕРС - СКЛО - ЗОРЯ" (далі - ПрАТ "КОНСЮМЕРС - СКЛО - ЗОРЯ") - не з'явились,
4) Приватне акціонерне товариство "КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ" (далі - ПрАТ "КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ") - не з'явились,
5) Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (далі - ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС") - не з'явились,
6) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "ПРАЙМ" (далі - ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "ПРАЙМ") - не з'явились,
7) Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ СТАНДАРТ" (далі - ТОВ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ СТАНДАРТ") - не з'явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 (головуючий - суддя Мандриченко О.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 (головуючий - суддя Верховець А.А., судді: Поляков Б.М., Пантелієнко В.О.)
у справі №910/16586/18
за позовом Компанії
до Міністерства, ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг", ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "НВП "Гетьман",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ СКЛОЗАВОД", ПрАТ "КОНСЮМЕРС - СКЛО - ЗОРЯ", ПрАТ "КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ", ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС", ТОВ "ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД "ПРАЙМ", ТОВ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ СТАНДАРТ",
про визнання недійсними свідоцтва на знак для товарів та послуг.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Компанія "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" 10.12.2018 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства, ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг", ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані" про визнання недійсними свідоцтв на знак для товарів та послуг.
1.2. Позовні вимоги мотивовані порушенням відовідачем-2 та відповідачем-3 виключних майнових прав позивача на використання знаків для товарів і послуг "MEDOFF" та "МЕДОФФ".
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 замінено позивача у справі Компанію "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед" її правонаступником - Компанію "Зафорпо Венчез Лімітед".
2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020, позов задоволено повністю.
Визнано недійсними свідоцтва на знаки для товарів і послуг №187569 від 25.06.2014, №187570 від 25.06.2014, №187571 від 25.06.2014, №187572 від 25.06.2014, №187573 від 25.06.2014, №187574 від 25.06.2014, №187879 від 10.07.2014, №188094 від 10.07.2014, №188095 від 10.07.2014, №193464 від 25.11.2014, №215165 від 10.08.2016, які зареєстровані на ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" (далі по тексту - спірні позначення, оспорювані знаки).
Зобов`язано Міністерство внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними повністю свідоцтв України №187569 від 25.06.2014, №187570 від 25.06.2014, №187571 від 25.06.2014, №187572 від 25.06.2014, №187573 від 25.06.2014, №187574 від 25.06.2014, №187879 від 10.07.2014, №188094 від 10.07.2014, №188095 від 10.07.2014, №193464 від 25.11.2014, №215165 від 10.08.2016, зареєстровані на ім`я ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Заборонено ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" та ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані" використання позначень за свідоцтвами №187569 від 25.06.2014, №187570 від 25.06.2014, №187571 від 25.06.2014, №187572 від 25.06.2014, №187573 від 25.06.2014, №187574 від 25.06.2014, №187879 від 10.07.2014, №188094 від 10.07.2014, №188095 від 10.07.2014, №193464 від 25.11.2014, №215165 від 10.08.2016, зареєстрованими на ім`я ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" для товарів класу №33 МКТП, в тому числі нанесення його на будь-який товар класу №33 Міжнародної класифікації товарів та послуг, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Зобов`язано ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані" вилучити з цивільного обороту в Україні та інших країнах, куди здійснювалися поставки, та знищити товари із застосуванням позначень за свідоцтвами №187569 від 25.06.2014, №187570 від 25.06.2014, №187571 від 25.06.2014, №187572 від 25.06.2014, №187573 від 25.06.2014, №187574 від 25.06.2014, №187879 від 10.07.2014, №188094 від 10.07.2014, №188095 від 10.07.2014, №193464 від 25.11.2014, №215165 від 10.08.2016: а саме: горілку "MEDOFF", "DIAMANT BY MEDOFF", місткістю 1,0 л, 0,7 л, 0,5 л, 0,35 л, 0,2 л, 0,1 л, пляшки, у які зазначені товари розливаються, ковпачки для пляшок, у які зазначені товари розливаються, етикетки, якими маркується зазначена продукція; розподілено судові витрати.
2.3. Судові рішення мотивовані тим, що:
- позивачем доведено наявність у нього охоронюваного законом інтересу для звернення з цим позовом, оскільки матеріали справи свідчать, що з 23.11.2018 саме Компанії належить право власності на знаки для товарів і послуг для захисту яких вона звернулась до суду;
- наданий позивачем висновок судового експерта від 09.12.2019 №177 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності є належним та допустимим доказом у цій справі, оскільки містить докладний опис проведеного дослідження та є обґрунтованим, а також містить чіткі висновки з поставлених перед експертом питань; жодних доказів наявності обставин, які б свідчили про необґрунтованість, неправильність висновків чи суперечливість їх іншим матеріалам справи, суду не надано;
- спірні позначення не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки вони є схожими до ступеня змішування із раніше зареєстрованими знаками для товарів і послуг позивача для таких самих товарів та є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар;
- позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався лише після 26.12.2018.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020, переглянуте постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020, у справі №910/16586/18, ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у позовному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
4.1. на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4.2. суди попередніх інстанцій в супереч вимогам статей 256 257 262 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не застосували строк позовної давності до спірних правовідносин. Окрім цього, на думку скаржника, Північний апеляційний господарський суд помилково застосував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.01.2020 у справі №910/20564/16, а саме щодо визначення початку перебігу строку позовної давності. Скаржник вказує, що початком перебігу позовної давності у спірних правовідносинах можна вважати тільки реєстрацію на ім'я ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" оспорюваних знаків, а саме дату публікації відомостей про реєстрацію оспорюваних знаків в офіційному бюлетні "Промислова власність". При цьому подальші зміни власників знаків для товарів і послуг для відліку моменту початку строку позовної давності не мають юридичного значення, адже заміна власника не призводить до зупинення або переривання перебігу строків позовної давності;
4.3. із посиланням на положення статті 77 ГПК України, статей 5, 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" скаржник вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували право власності позивача на спірні знаки для товарів і послуг, зокрема свідоцтв, а тому суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому скаржник посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №914/2298/17, від 20.03.2019 у справі №514/1571/14-ц щодо відповідності рішень нормам матеріального та процесуального права, та фактичним обставинам справи, а також щодо підстав скасування судового рішення;
4.4. судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, такі як: не з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо підтвердження процесуального статусу позивача; необґрунтована відмова у задоволенні клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, права яких, на думку скаржника, порушені оскаржуваним рішенням; порушення приписів статті 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883; неправомірність стягнення з відповідача усієї суми судового збору, оскільки таке стягнення має бути розподіллено між трьома відповідачами.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Компанія заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.2. 30.09.2020 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" щодо доводів касаційної скарги.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Компанія Зафорпо Венчез Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) є власником, зокрема, таких свідоцтв України на знаки для товарів і послуг:
- свідоцтва №154730 від 25.04.2012 на знак для товарів і послуг "MEDOFF" (заявка від 12.01.2011), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтва №154731 від 25.04.2012 на знак для товарів і послуг "МЕДОФФ" (заявка від 12.01.2011), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтва №70974 від 15.01.2007 на знак для товарів і послуг "MEDOFF GOLD" (заявка від 16.03.2005), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтва №105725 від 10.04.2009 на знак для товарів і послуг "MEDOFF PLATINUM" (заявка від 21.01.2009), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтва №194247 від 10.12.2014 на знак для товарів і послуг "DIAMANT BY MEDOFF" (заявка від 16.10.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП.
6.2. На ім`я ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" зареєстровано такі знаки для товарів і послуг:
- свідоцтво №187569 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) КОРОЛІВСЬКИЙ ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №187570 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) ПЛАТИНУМ ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №187571 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) КЛАСИК ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №187572 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) КАЙЕН ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №187573 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) ОРИГІНАЛ ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №187574 від 25.06.2014 на знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) ГОЛД ЕКСПОРТНА" (заявка від 16.07.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №187879 від 10.07.2014 на знак для товарів і послуг "МЕДОФФ КЕЛЬТ" (заявка від 10.04.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №193464 від 25.11.2014 на знак для товарів і послуг "MEDOFF KELT" (заявка від 10.04.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №188094 від 10.07.2014 на знак для товарів і послуг "Горілка Медофф" (заявка від 28.05.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №188095 від 10.07.2014 на знак для товарів і послуг "Водка Медофф" (заявка від 28.05.2013), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
- свідоцтво №215165 від 10.08.2016 на знак для товарів і послуг "DIAMANT by MEDOFF (зобр.)" (заявка від 14.05.2015), зареєстрованим для товарів 33 класу МКТП;
6.3. Права Зафорпо Венчез Лімітед, зокрема на торгівельні марки за свідоцтвами України №№154730, 154731, 70974, 105725, 194247, як зазначено судом апеляційної інстанції, підтверджуються рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.12.2018 про передачу позивачу права власності на знаки за свідоцтвами України із датою публікації та реєстрації 26.12.2018; копіями сторінок з офіційного бюлетеню Промислова власність №24 за 2018 рік; документом про передачу прав з апостилем та нотаріально завіреним перекладом. Статус Компанії Зафорпо Венчез Лімітед підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію №НЕ 354695 від 15.04.2016 з апостилем та нотаріально завіреним перекладом.
6.4. Висновком експерта №17 від 09.12.2019 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складеним судовим експертом Жилою Б.В. встановлено, що:
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №187569 від 25.06.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) КОРОЛІВСЬКИЙ ЕКСПОРТНА" за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №154731 від 25.04.2012 знаком для товарів і послуг "МЕДОФФ" настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №187571 від 25.06.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) КЛАСИК ЕКСПОРТНА" за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №154731 від 25.04.2012 знаком для товарів і послуг "МЕДОФФ" настільки, шо їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №187572 від 25.06.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) КАЙЕН ЕКСПОРТНА" за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №154731 від 25.04.2012 знаком для товарів і послуг "МЕДОФФ" Настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України № 187573 від 25.06.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) ОРИГІНАЛ ЕКСПОРТНА" за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №154731 від 25.04.2012 знаком для товарів і послуг "МЕДОФФ" настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України № 87574 від 25.06.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) ГОЛД ЕКСПОРТНА", за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №70974 від 15.01.2007 знаком для товарів і послуг "MEDOFF GOLD" настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №187570 від 25.06.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "МЕДОФФ (MEDOFF) ПЛАТИНУМ ЕКСПОРТНА" за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №105725 від 10.04.2009 знаком для товарів і послуг "MEDOFF PLATINUM" настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №188094 від 10.07.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "Горілка Медофф" за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №154731 від 25.04.2012 знаком для товарів і послуг "МЕДОФФ" настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №188095 від 10.07.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "Водка Медофф", за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №154731 від 25.04.2012 знаком для товарів і послуг "МЕДОФФ" настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №187879 від 10.07.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "МЕДОФФ КЕЛЬТ" за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №154731 від 25.04.2012 знаком для товарів і послуг "МЕДОФФ" настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №193464 від 25.11.2014, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "MEDOFF KELT", за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №154730 від 25.04.2012 знаком для товарів і послуг "MEDOFF" настільки, що їх можна сплутати;
- стосовно всіх, наведених у свідоцтві України №215165 від 10.08.2016, товарів 33 класу МКТП знак для товарів і послуг "DIAMANT by MEDOFF (зобр.)", за вказаним свідоцтвом, є схожим з раніше зареєстрованим за свідоцтвом України №194247 від 10.12.2014 знаком для товарів і послуг "DIAMANT BY MEDOFF" настільки, що їх можна сплутати;
- знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, 187879, 188094, 188095, 193464, 194247, 215165 є такими, що можуть ввести в оману щодо особи виробника всіх, вказаних у свідоцтвах, товарів 33 класу МКТП.
7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними свідоцтва на знаки для товарів і послуг №187569 від 25.06.2014, №187570 від 25.06.2014, №187571 від 25.06.2014, №187572 від 25.06.2014, №187573 від 25.06.2014, №187574 від 25.06.2014, №187879 від 10.07.2014, №188094 від 10.07.2014, №188095 від 10.07.2014, №193464 від 25.11.2014, №215165 від 10.08.2016, які зареєстровані на ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг".
8.2. Щодо доводів касаційної скарги (пункт 4.2 цієї постанови) про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень статей 256 257 262 ЦК України, незастосування строку позовної давності до спірних правовідносин та помилкове застосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.01.2020 у справі №910/20564/16 Верховний Суд зазначає таке.
Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 цієї Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК).
Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо позовні вимоги визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право.
8.3. Проте суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про те, що Компанія "Зафорпо Венчез Лімітед" дізналась про реєстрацію спірних знаків лише після 26.12.2018, тобто після передачі права власності, а тому немає підстав вважати дату публікації відомостей про реєстрацію оспорюваних свідоцтв початком перебігу позовної давності до вимог у спорі у цій справі, не врахували таке.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Це право пов`язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного позначення, наприклад, початком використання спірного позначення на ринку.
З огляду на викладене судам для правильного вирішення даного судового спору необхідно було встановити та надати належну правову оцінку такому:
- чи пропустив строк позовної давності позивач - Компанія "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед", звертаючись до суду в грудні 2018 року з даним позовом;
- хто володів знаками за свідоцтвами України №№154730, 154731, 70974, 105725, 194247 на період реєстрації спірних знаків;
- чи отримував відповідач-2 від власників знаків за свідоцтвами України №№154730, 154731, 70974, 105725, 194247 письмові згоди на реєстрацію знаків для товарів та послуг, які містять позначення "MEDOFF" та "МЕДОФФ" на своє ім`я, а також чи укладав з ними відповідні угоди;
- початок виникнення конфлікту на ринку щодо оспорюваних позначень, зокрема використання товарного знаку позивачем (в тому числі первинним позивачем) на ринку та початок використання спірних торгівельних марок на ринку відповідачем (відповідачами);
- коли Компанія "Зафорпо Венчез Лімітед" дізналась про реєстрацію спірних знаків, з огляду на те, що ця Компанія була вказана третьою особою у позові Компанії "І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед", як особа, з якою укладено ліцензійний договір, а в подальшому як особа, яка набула право на знаки для товарів і послуг.
8.4. Проте судами попередніх інстанцій зазначеного вище встановлено не було. Отже висновок судів попередніх інстанцій про що Компанія "Зафорпо Венчез Лімітед" дізналась про реєстрацію спірних знаків лише після 26.12.2018, тобто після передачі права власності є передчасним, а тому судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
За таких обставин Суд погоджується з доводами касаційної скарги в цій частині.
8.5. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4.3 цієї постанови), Верховний Суд зазначає таке.
Як убачається зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, судом встановлено, що права Зафорпо Венчез Лімітед, зокрема на торгівельні марки за свідоцтвами України №№154730, 154731, 70974, 105725, 194247 підтверджуються рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.12.2018 про передачу позивачу права власності на знаки за свідоцтвами України із датою публікації та реєстрації 26.12.2018; копіями сторінок з офіційного бюлетеню Промислова власність №24 за 2018 рік; документом про передачу прав з апостилем та нотаріально завіреним перекладом. Статус Компанії Зафорпо Венчез Лімітед підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію №НЕ 354695 від 15.04.2016 з апостилем та нотаріально завіреним перекладом.
Аргументи касаційної скарги в цій частині стосуються питань, пов`язаних з встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у ній. Так, у касаційній скарзі скаржник застосовує та оперує понятійними категоріями "обставини справи" і "докази у справі", порушуючи питання, пов`язані із встановленням обставин справи та оцінкою відповідних доказів, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.
Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
З врахуванням викладеного, а також виходячи з того, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 76 77 78 79 86 300 ГПК України, і при цьому, порушень порядку щодо надання, отримання, дослідження доказів у суді першої інстанції апеляційним судом скаржником не наведено, а оцінку доказів здійснюють суди попередніх інстанцій, і суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, доводи касаційної скарги в цій частині колегією суддів відхиляються.
Крім того Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника на правові висновки Великої Палати, викладені у постановах від 06.11.2018 у справі №914/2298/17 та від 20.03.2019 у справі №514/1571/14-ц, оскільки, по-перше, предмет та підстави позовів у зазначених справах і у справі №910/16586/18 та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними; по-друге, у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
8.6. У касаційній скарзі відповідач-2 також зазначає, що суди попередніх інстанцій на порушення норм процесуального права відмовили йому у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «ЕСКАДА» та ТОВ «Кримська водочна компанія» (пункт 4.4 цієї постанови).
Верховний Суд зазначає, що у відповідності до статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору. Підставою для залучення судом до участі у справі осіб, які не є стороною у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є обставини можливості впливу судового рішення зі спору на права та обов`язки цих осіб щодо однієї із сторін. При цьому учасники справи, звертаючись до суду із відповідним клопотанням про залучення особи, яка не є учасником справи, до участі у справі в якості третьої особи, мають обґрунтувати та довести можливість впливу судового рішення, ухваленого за результатом розгляду справи по суті спору, на права або обов`язки цієї особи щодо однієї із сторін.
Однак, як правильно встановили суди попередніх судових інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідач-2 у заяві про залучення ТОВ «ЕСКАДА» та ТОВ «Кримська водочна компанія» до участі у справи в якості третіх осіб не зазначив, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права або обов`язки цих осіб щодо однієї із сторін.
Таким чином, доводи касаційної скарги в цій частині відхиляються.
8.7. Оскільки оскаржувані судові рішення скасовуються з направленням справи на новий судовий розгляд за наслідками якого будуть розподілені судові витрати, доводи скарги щодо неправомірності стягнення з відповідача-2 усієї суми судового збору не розглядаються.
8.8. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
8.9. З огляду на наведене Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог статей 86 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення у справі підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
8.10. З наведених у цьому розділі Постанови мотивів відсутні й підстави для формування правової позиції з питань застосування норми права щодо застування позовної давності у подібних правовідносинах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.2. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
Відповідно до частини четвертої цієї статті справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Беручи до уваги те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права щодо застосування строку позовної давності, а суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого дійшов передчасного висновку щодо застосування строку позовної давності, оскільки не дослідив всі зібрані у справі докази, а відповідно до частини другої статті 300 ГПК України Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.
9.2.Доводи ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень частково знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку. Твердження Компанії, викладені у відзиві на касаційну скаргу, наявності таких порушень не спростовують.
9.3. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг" задовольнити частково, оскаржувані судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
9.4. У новому розгляді справи судам попередніх інстанцій необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.
10. Судові витрати
За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 300 308 310 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №910/16586/18 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова