ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16593/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Хмельовського В. О.,
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітек Транс",
представник - Цихмейструк О.В.,
розпорядник майна - арбітражний керуючий Ягічев Сергій Олексійович - присутній в судовому засіданні особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича за вх. № 216/2021
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020
у складі колегії суддів: Копитової О. С. (головуючий), Грека Б. М., Сотнікова С. В.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітек Транс"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ітек Транс" (далі - ТОВ "Ітек Транс") зареєстровано за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 21, оф. 406 з присвоєнням ідентифікаційного коду 33552133.
2. 21.11.2019 ТОВ "Ітек Транс" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс" у зв`язку з наявною та непогашеною заборгованістю перед Акціонерним товариством "РН-Транс" на підставі рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 20.04.2017 у справі № 57/2016 у розмірі 38 805 111,62 грн (на виконання якого видано виконавчий документ ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2018 у справі № 761/39565/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.05.2019), яку боржник не може погасити через недостатність активів.
3. 13.01.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, здійснено оприлюднення на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс" за номером 64464 від 20.01.2020, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича.
4. Після офіційного оприлюднення 20.01.2020 оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс" до дня проведення попереднього засідання 27.04.2020 жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника до господарського суду не надходили.
5. Після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс" ухвалою від 13.01.2020 розпорядником майна Ягічевим С. О. виконано передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи з проведення інвентаризації майна боржника та складання звіту за результатами здійснення аналізу фінансового-господарської діяльності боржника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. 27.04.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/16593/19 закрито провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Ітек Транс", припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Ітек Транс" арбітражного керуючого Ягічева С. О., зобов`язано відділ Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести відповідні відомості щодо закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс".
7. Місцевий господарський суд встановив, що до дня проведення попереднього засідання жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника до господарського суду, до розпорядника майна та боржника не надходили. Зазначені в ухвалі від 13.01.2020 міркування суду щодо розміру заборгованості ТОВ "Ітек Транс" перед АТ "РН-Транс" не мають сили преюдиції та не надають підстав для визнання грошових вимог зазначеної особи як кредитора у справі про банкрутство в розумінні статей 1 45 Кодексу України з процедур банкрутства без її звернення з відповідною заявою з вимогами до боржника. Також судом зазначено про те, що не існує механізму переходу до підсумкового засідання суду без проведення попереднього засідання, оскільки саме прийняття рішення щодо подальшого здійснення процедури банкрутства належить до компетенції зборів кредиторів, які в цій справі відсутні.
8. Суд першої інстанції зауважив, що оскільки судом встановлено, що після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс" станом на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто вимог, суд не має змоги належним чином надати обґрунтовану оцінку твердженням боржника щодо його неплатоспроможності. У такій ситуації, на переконання суду, подальше провадження у справі про банкрутство є неможливим, тому його належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
9. Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки відсутність висунутих до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство вимог кредиторів унеможливлює встановлення судом реальної загрози неплатоспроможності боржника та подальше провадження у справі, а Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд доходить висновку, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс" належить закрити згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України - відсутній предмет спору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. 09.12.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Ітек Транс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/16593/19 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/16593/19 скасовано. Справу № 910/16593/19 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
11. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що законодавцем чітко визначені стадії провадження у справі про банкрутство, а саме після визнання боржника банкрутом, та підстави для закриття провадження у справі про банкрутство боржника за наявності ситуації коли після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог. І в тому випадку, якщо вимоги до кредиторів не будуть висунуті до боржника і на цій стадії, суд закриває провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог, та застосовує наслідки, передбачені частиною четвертою статті 90 цього Кодексу.
12. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд, належним чином дослідивши матеріали справи та встановивши ознаки неплатоспроможності боржника, за відсутності будь-якого рішення зборів кредиторів протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника мав право прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
13. Апеляційний господарський суд зазначив, що наявність чи відсутність ознак неплатоспроможності боржника не пов`язана лише з фактичним зверненням до нього кредиторів у справі про банкрутство, а складається із сукупності багатьох факторів. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого саме розпорядником майна боржника аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, передбаченого пунктом 5 частини третьої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства. Натомість місцевим господарським судом не надана оцінка поданому розпорядником майна Ягічевим С. О. звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ітек Транс".
14. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що місцевим судом не враховано, що вимоги єдиного кредитора до боржника АТ "РН-Транс" підтверджуються рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 20.04.2017 у справі № 57/2016 та ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2018 у справі № 761/39565/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.05.2019, тобто є безспірними.
15. Водночас апеляційний господарський суд зазначив, що частиною четвертою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що в разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, норми зазначеної статті надають суду повноваження щодо прийняття рішення про визнання боржника банкрутом за наявності ознак банкрутства, за відсутності рішення зборів кредиторів. На думку апеляційного господарського суду, суд першої інстанції може прийняти постанову за відсутності рішення зборів кредиторів боржника не лише у зв`язку з їх бездіяльністю, а й у зв`язку з відсутністю визнаних судом кредиторів у справі про банкрутство взагалі.
16. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд, не дослідивши належним чином обставини справи, помилково застосував пункт 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства і передчасно закрив провадження у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. 13.01.2021 арбітражним керуючим Ягічевим Сергієм Олексійовичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/16593/19.
18. Скаржник стверджує, що висновки апеляційного господарського суду суперечать нормам Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, скаржник заявляє, що:
- закриття провадження на стадії розпорядження майном прямо передбачено Кодексом, та посилається на положення частини третьої статті 49, відповідно до якої стадія розпорядження майном закінчується, якщо у підсумковому засіданні суд ухвалює рішення про закриття провадження у справі про банкрутство;
- право прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до частини четвертої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства надано суду лише за умови, якщо зборами кредиторів не прийнято рішення щодо подальшої процедури, проте у цій справі взагалі відсутні визнані судом кредиторські вимоги до боржника;
- частиною другою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства прямо передбачений обов`язок суду закрити провадження до визнання боржника банкрутом;
- Кодекс України з процедур банкрутства не містить поняття безпірності вимог кредитора;
- через відсутність заяви кредитора суд не може встановити, чи дійсно наявні ознаки неплатоспроможності, оскільки зазначені вимоги кредитора можуть бути прощені, погашені повністю або частково;
- прийняття постанови про визнання боржника банкрутом не може ґрунтуватися лише на звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства, оскільки звіт проведений лише на підставі наявної фінансової звітності боржника і не доводить факту наявності кредиторських вимог на дату підсумкового засідання.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
19. 08.02.2021 від ТОВ "Ітек Транс" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняту постанову апеляційного господарського суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та безпідставність касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
21. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання наявності чи відсутності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника у зв`язку з тим, що до боржника не було висунуто кредиторських вимог.
22. Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при винесенні ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
23. Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
24. Верховний Суд зауважує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажі його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.
25. У цій справі ТОВ "Ітек Транс" звернулося до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини четвертої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з наявною та непогашеною заборгованістю. Верховний Суд вважає, що таким чином боржник проявив добросовісну поведінку, спрямовану на врегулювання наявної заборгованості шляхом застосування процедур банкрутства.
26. При цьому Верховний Суд зауважує, що процедура банкрутства, в основі якої лежить конкурсна природа, спрямована на забезпечення відстоювання обґрунтованості вимог конкурсних кредиторів до боржника на конкурентних засадах. Формально це не виключає наявності одного конкурсного кредитора, водночас відсутність конкурсних кредиторів взагалі унеможливлює формування зборів/комітету кредиторів як основної рушійної сили процедури банкрутства.
27. Частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. У такий спосіб формується збори кредиторів, до виключних повноважень яких згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства належить звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.
28. При цьому, на думку Верховного Суду, норма частини четвертої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства, якою встановлено право суду прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, обмежена випадком наявності конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу (зборів кредиторів) за умови недобросовісної бездіяльності цього органу щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури банкрутства. У цьому Верховним Судом вбачається встановлення законодавцем балансу між інтересами боржника, щодо якого застосовано мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, та інтересами добросовісних кредиторів такого боржника - як конкурсних, так і поточних, які мають легітимні очікування щодо погашення наявних боргів боржника перед ними.
29. Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, визначаючи наслідки порушення 30-денного строку на подання письмових заяв з вимогами до боржника, встановлював правило щодо того, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними (частина друга статті 14 у редакції, що діяла до 19.01.2013); позбавлення таких вимог статусу конкурсних з їх погашенням в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (частина четверта статті 23 у редакції, що діяла після 19.01.2013).
30. Частиною четвертою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію 21.10.2019, у свою чергу, встановлено, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Отже, на думку Верховного Суду, законодавець усвідомлено протягом тривалого часу зменшує наслідки порушення конкурсним кредитором 30-денного строку на подання письмових заяв з вимогами до боржника, у чому вбачається вияв поваги законодавця до прав кредиторів на їх легітимні очікування щодо можливості погашення наявного боргу навіть у випадку порушення 30-денного строку на подання вимог конкурсних кредиторів, що у загальному сенсі відповідало нормам Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині пропорційності втручання у права таких кредиторів.
31. З цієї точки зору виправданим видається підхід суду першої інстанції до застосування до спірної ситуації норм саме пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, застосування якого за своїми наслідками більше відповідає загальній динаміці законодавчої спрямованості нормативного регулювання інституту виявлення конкурсних кредиторів і не призводить до визнання вчасно не поданих вимог конкурсних кредиторів до боржника погашеними.
32. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновків про те, що в разі небажання кредиторів з тих чи інших підстав брати участь у справі про банкрутство боржника та задоволення своїх вимог у процедурі банкрутства і, відповідно, неподання до боржника кредиторських заяв законодавець передбачив відповідні наслідки, які визначені ним в частині четвертій статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме визнання таких вимог погашеними, а виконавчих документів за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню.
33. Натомість Верховний Суд вважає, що в такому випадку виключається навіть теоретична можливість подання іншими кредиторами своїх вимог до боржника поза межами 30-денного строку, що суперечить підходу законодавця, закладеному в частині четвертій статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
34. Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що подібний підхід апеляційного господарського суду суперечить системному тлумаченню частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, яка серед наслідків неподання заяви конкурсним кредитором протягом 30 днів передбачає лише позбавлення його права вирішального голосу, а не визнання його вимог погашеними, а виконавчих документів за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню.
35. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оскільки після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ітек Транс" станом на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто вимог, суд не має змоги належним чином надати обґрунтовану оцінку твердженням боржника щодо його неплатоспроможності, адже такі твердження боржника у процедурі банкрутства мають бути досліджені судом критично з урахуванням як думки розпорядника майна, так й інших конкурсних кредиторів. Тому подальше провадження у справі про банкрутство є неможливим, у зв`язку з чим, його належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
36. Додатково Верховний Суд погоджується із судом першої інстанції щодо відсутності ознак преюдиційності факту наявності заборгованості боржника перед АТ "РН-Транс", встановленої ухвалою підготовчого засідання від 13.01.2021, оскільки підстави, розмір та структура цього боргу не були предметом розгляду судом на конкурсних засадах, які передбачають можливість інших учасників провадження висунути свої заперечення щодо дійсності цієї вимоги саме в оголошеному боржником розмірі.
37. Окремо Верховний Суд вказує на безпідставність застосування судом першої інстанції норм пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України - відсутній предмет спору як підстава для закриття провадження у справі - з таких міркувань.
38. Частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
39. Пунктом 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
40. На думку Верховного Суду, норма пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства є достатньою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство боржника у силу прямої вказівки закону, оскільки спір як такий у межах справи про банкрутство на цій стадії судом не розглядався. Водночас, на переконання Верховного Суду, застосування норми пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції не призвело до винесення помилкового судового рішення.
41. За таких обставин висновки, яких дійшов апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 з направленням даної справи до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими та необґрунтованими.
42. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Рішення суду має прийматися відповідно до норм матеріального і процесуального права та фактичних обставин справи, достовірно встановлених судом, тобто з`ясованих шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
43. Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам не відповідає, оскільки скасувавши ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції у своїй постанові не спростував висновків місцевого господарського суду та помилково допустив неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, що підтверджує обґрунтованість доводів касаційної скарги.
Б. Висновки щодо застосування норми права
44. У випадку якщо після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство станом на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто вимог, суд не має змоги належним чином надати обґрунтовану оцінку твердженням боржника щодо його неплатоспроможності, адже такі твердження боржника у процедурі банкрутства мають бути досліджені судом критично з урахуванням як думки розпорядника майна, так й інших конкурсних кредиторів. Тому подальше провадження у справі про банкрутство є неможливим, у зв`язку з чим, його належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
45. Норма частини четвертої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства, якою встановлено право суду прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, обмежена випадком наявності конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу (зборів кредиторів) за умови недобросовісної бездіяльності цього органу щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури банкрутства.
46. У цьому Верховним Судом вбачається встановлення законодавцем балансу між інтересами боржника, щодо якого застосовано мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, та інтересами добросовісних кредиторів такого боржника - як конкурсних, так і поточних, які мають легітимні очікування щодо погашення наявних боргів боржника перед ними.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
48. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).
49. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 4 частини першої статті 308, статтею 312 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича підлягає задоволенню, прийнята у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 скасуванню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 - залишенню в силі.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтями 312 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича за вх. № 216/2021 задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 910/16593/19 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі № 910/16593/19 залишити в силі.
4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Погребняк