№ 910/17003/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/17003/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (далі - Товариство скаржник)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (головуючий - суддя Іоннікова І.А., судді - Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.)

у справі №910/17003/21

за позовом ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED) [далі - Компанія, позивач]

до дочірнього підприємства "БЦТ" (далі - Підприємство, відповідач)

про стягнення 190 191 764,18 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги, що подана не учасником справи, на ухвалу суду першої інстанції, якою затверджено мирову угоду.

1. Короткий зміст первісних позовних вимог і позовних вимог третьої особи

1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 190 191 764,18 грн, з яких: 180 659 082,33 грн основного боргу; 9 532 681,85 грн відсотків за користування позикою.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором позики від 30.10.2018 №1 (далі - Договір).

2. Короткий зміст ухвал суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі №910/17003/21 (головуючий - суддя Усатенко І.В.) затверджено мирову угоду, укладену Компанією та Підприємством від 21.12.2021, закрито провадження у справі №910/17003/21 у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди та її затвердженням Господарським судом міста Києва.

2.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі №910/17003/21.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі №910/17003/21 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У касаційній скарзі скаржник, з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема статті 50 192 ГПК України, неправильно застосовано норми матеріального права, у тому числі положення статті 55 Конституції України, норми Глави 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема статей 3 13 202 203 215 216 228 ЦК України, а оскаржувана ухвала суперечить висновкам наведеним у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №346/6034/13-ц.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Від Підприємства відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

5.2. У відзиві на касаційну скаргу Компанія заперечила проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просила закрити касаційне провадження, а у разі, якщо суд дійде висновку, що оскаржувана ухвала стосується прав, інтересів та (або) обов`язків Товариства, то залишити касаційну скаргу без задоволення.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судом першої інстанції вказано, що мирова угода укладена сторонами 21.12.2021 і підписана від імені позивача - адвокатом Острянко Богданом Івановичем, а від відповідача - директором Третяком Яном Олеговичем. Документи на підтвердження повноважень вказаних осіб на підписання мирової угоди долучені до матеріалів справи.

6.2. Судом першої інстанції з`ясовано, що сторонам відомі наслідки закриття провадження у справі в зв`язку з затвердженням мирової угоди. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, та є виконуваними, а представники, що підписали мирову угоду діють на підставі статутів.

6.3. Судом першої інстанції затверджено мирову угоду такого змісту:

"МИРОВА УГОДА

місто Київ 21 грудня 2021року

ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED), адреса місцезнаходження: Агіу Павлу, 15, Ледра Хаус, Агіос Андреас, 1105, Нікосія, Кіпр (Agiou Pavlou, 15, LEDRA HOUSE, Agios Andreas, 1105, Nicosia, Cyprus), реєстраційний номер: HE206349 (далі - ДКІ / Позивач), в особі адвоката Острянко Богдана Івановича, який діє на підставі Договору про надання правової допомоги №01-10/21-3 від 08.10.2021р., з однієї сторони, та

ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «БЦТ», адреса місцезнаходження: 01033, Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, 36, літ. Д, ідентифікаційний код юридичної особи: 41971032 (далі - ДП «БЦТ» / Відповідач), в особі директора Третяка Яна Олеговича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, разом іменуються Сторони,

діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, за взаємною згодою і попередньою домовленістю, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, керуючись ст.604 Цивільного кодексу України, ст.ст.42 46 192 193 Господарського процесуального кодексу України, дійшли згоди про укладення даної мирової угоди, (далі - Мирова угода) на таких умовах:

1.Позивач та Відповідач домовились, що під Мировою угодою розуміється домовленість (дійсне волевиявлення) між Позивачем і Відповідачем на основі взаємних поступок і стосується прав та обов`язків сторін щодо майнового зобов`язання для спільного та добровільного вирішення спору, який виник у зв`язку з існуванням заборгованості Відповідача перед Позивачем та знаходиться в провадженні Господарського суду міста Києва, справа №910/17003/21.

2.Відповідач визнає в повному обсязі наявність заборгованості перед Позивачем за укладеним 30.10.2018р. між ДКІ та ДП «БЦТ» Договором позики №1 (далі - Договір позики) у загальному розмірі 7221850 (сім мільйонів двісті двадцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят) доларів США 43 центи (що складається з суми основного боргу - 6859881,01 доларів США, нарахованих відсотків за користування позикою - 361969,42 доларів США), що еквівалентні та заявлені до стягнення в межах справи №910/17003/21 і становлять 190191764 (сто дев`яносто мільйонів сто дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят чотири) гривні 18 копійок (що складається з суми основного боргу - 180659082,33 гривні, нарахованих відсотків за користування позикою - 9532681,85 гривень).

3.Сума судових витрат, понесених Позивачем у зв`язку із розглядом справи №910/17003/21, становить 794500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

4.Позивач погоджується з метою мирного врегулювання спору прийняти від Відповідача грошові кошти в сумі 190191764 (сто дев`яносто мільйонів сто дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят чотири) гривні 18 копійок, що складається з суми основного боргу - 180659082,33 гривні, нарахованих відсотків за користування позикою - 9532681,85 гривень, та 794500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок судових витрат. При цьому Сторони погодили, що з суми відсотків Відповідачем буде утримано податок на репатріацію за ставкою відповідно до Податкового кодексу України та Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08 листопада 2012 року.

5.Відповідач, з метою мирного врегулювання спору, зобов`язується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту визнання та затвердження даної Мирової угоди судом із закриттям провадження у справі №910/17003/21 сплатити на користь Відповідача грошові кошти, передбачені п.4 даної Мирової угоди у повному обсязі.

Зобов`язання по сплаті відбувається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача: IBAN: НОМЕР_1 в AT "ЮНЕКС БАНК", та вважається належним чином виконаним в момент надходження грошових коштів на даний рахунок.

У разі зміни поточного рахунку, зазначеного в п.5 даної Мирової угоди, Позивач повідомляє Відповідача про відповідні зміни шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення на адресу Відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, станом на відповідну дату.

6.Сторони домовились, що після виконання Відповідачем зобов`язань за цією Мировою угодою, Позивач не має жодних претензій до Відповідача щодо неналежного виконання останнім зобов`язань по сплаті заборгованості за Договором позики та щодо сплати судового збору.

7.Дана мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для Позивача і Відповідача.

8.Позивач і Відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь- яких третіх осіб, в тому числі й держави.

9.Позивач і Відповідач ознайомлені з тим, що відповідно до ст. 193 ГПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Позивач та Відповідач також ознайомлені з наслідками невиконання умов мирової угоди та тим, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

10.Сторони підтверджують, що умови даної Мирової угоди не виходять за межі позовних вимог у справі 910/17003/21.

11.Одностороння відмова від Мирової угоди не допускається.

12.Ця Мирова угода набуває чинності з моменту її затвердження Господарським судом міста Києва.

13.У зв`язку з укладенням даної Мирової угоди, Сторони дійшли згоди про необхідність звернення до Господарського суду міста Києва із спільною заявою про постановлення ухвали про визнання даної Мирової угоди у справі №910/17003/21 та закриття провадження у даній справі.

14.Наслідки закриття провадження у справі №910/17003/21 у зв`язку з укладенням Мирової угоди Сторонам відомі і зрозумілі.

15.Ця угода складена українською мовою у 3 (трьох) оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для Позивача, Відповідача та Суду (для зберігання в матеріалах справи №910/17003/21).

Позивач ДРАГОН КАПІТАЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (DRAGON CAPITAL INVESTMENTS LIMITED), адреса місцезнаходження: Агіу Павлу, 15, Ледра Хаус, Агіос Андреас, 1105, Нікосія, Кіпр (Agiou Pavlou, 15, LEDRA HOUSE, Agios Andreas, 1105, Nicosia, Cyprus), реєстраційний номер: HE206349

АдвокатОстрянко Б.І.

Відповідач ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «БЦТ», адреса місцезнаходження: 01033, Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, 36, літ. Д, ідентифікаційний код юридичної особи: 41971032

Директор Третяк Я.О.".

6.4. Суд апеляційної інстанції вказав таке:

- зі змісту оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом при прийнятті її не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник (Товариство);

- окрім того, оскаржувана ухвала суду першої інстанції у справі №910/17003/21 не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника - (Товариства).

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/17003/21 на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема статті 50 "Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору", 192 "Мирова угода сторін" ГПК України, неправильно застосовано норми матеріального права, у тому числі положення статті 55 Конституції України, норми Глави 16 ЦК України, зокрема статей 3 "Загальні засади цивільного законодавства", 13 "Межі здійснення цивільних прав", 202 "Поняття та види правочинів", 203 "Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину", 215 "Недійсність правочину", 216 "Правові наслідки недійсності правочину", 228 "Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства" ЦК України, а оскаржувана ухвала суперечить висновкам наведеним у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №346/6034/13-ц.

8.4. На думку Товариства, фактично з метою нібито укладання та виконання мирової угоди відповідачем незаконно відчужено майно, законним власником якого є скаржник (що підтверджується остаточними рішеннями у багатьох судових справах), у той час як Північним апеляційним господарським судом шляхом постановлення оскаржуваної ухвали проігноровано факт порушення, шляхом затвердження мирової угоди, прав та законних інтересів Товариства та незаконно закрито апеляційне провадження у справі.

8.5. Скаржник вважає, що єдиним способом захисту його прав та визнання мирової угоди недійсною, є звернення до суду касаційної інстанції з метою просити про скасування оскаржуваної ухвали задля отримання можливості продовження розгляду даної справи судом апеляційної інстанції.

8.6. Слід зазначити, що предметом позову у даній справі - стягнення заборгованості, яка виникла з договору позики, та відсотків за користування такою позикою.

8.7. Позивач виступав позикодавцем, а відповідач - позичальником.

8.8. Водночас судом першої інстанції встановлено, що умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, та є виконуваними, а представники, що підписали мирову угоду діють на підставі статутів.

8.9. Верховний Суд відзначає, що Товариство зверталося до суду першої інстанції із заявою про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

8.10. Суд першої інстанції, розглядаючи заяву Товариства, вказав в ухвалі від 17.11.2022 таке:

- відповідно до статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи;

- клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мотивовано тим, що Товариству належало на праві власності нерухоме майно, яке було передано відповідачем в іпотеку позивачу. А позивач в свою чергу придбав майно від АТ "Ощадбанк", який в свою чергу набув майно на підставі акта, який визнаний недійсним рішенням суду у справі №910/15190/20;

- до матеріалів справи долучено копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 №910/15190/20, якою відмовлено Товариству у задоволенні позову про визнання недійсним акта державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №53999200/24 про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2017; визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (про реалізацію предмета іпотеки) від 24.05.2017, видане приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А., зареєстроване в реєстрі за №2178;

- крім того, заявником не зазначено, яким саме чином рішення у даній справі, з огляду предмет спору, може вплинути на його права та обов`язки;

- отже, Товариством належним чином не доведено та не обґрунтовано, що рішення у даній справі може вплинути на його права та обов`язки;

- у зв`язку з вищезазначеним, суд першої інстанції не вбачає підстав для вступу Товариства у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

8.11. Отже, судом першої інстанції досліджувалось питання наявності/відсутності можливості впливу на права Товариства у даному господарському спорі, що стосується стягнення грошових коштів, які були надані в позику, з урахуванням посилань Товариства на спори стосовно нерухомого майна.

8.12. Слід зазначити, що ні суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції, досліджуючи умови мирової угоди, не виявили умов, які б стосувалися нерухомого майна та порушували чи могли б порушити права чи охоронювані інтереси інших осіб, зокрема, Товариства.

8.13. Верховний Суд виходить також і з того, що змістом мирової угоди є врегулювання саме питання заборгованості шляхом перерахування коштів з одного рахунку на інший.

8.14. Товариство не є учасником даної справи та подавав апеляційну скаргу та касаційну скаргу, як особа, на думку якої, суд вирішив питання про її права на нерухоме майно.

8.15. Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.10.2022 у справі №904/6084/21, зокрема, про таке.

8.15.1. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8.15.2. Згідно із частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

8.15.3. Отже, наведеною нормою визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на оскарження судового рішення, а саме учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

8.15.4. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

8.15.5. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги [наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г].

8.15.6. Суд апеляційної інстанції насамперед має з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про процесуальний статус такої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

8.16. Слід зазначити, що ухвала суду першої інстанції від 17.11.2022 не містить жодних висновків про права, інтереси та (або) обов`язки Товариства, також у резолютивній частині вказаної ухвали (враховуючи і пункт 1, в якому вказано текст затвердженої мирової угоди) суд першої інстанції не зазначав про права, інтереси та (або) обов`язки Товариства, у тому числі, вказане судове рішення не містить жодних посилань/вказівок на нерухоме майно, яке належить Товариству, або посилань про необхідність/порядок відчуження майна, власником якого є Товариство.

8.17. Водночас, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд апеляційної інстанції на виконання положень процесуального законодавства, якими чітко врегульовано порядок та алгоритм дій суду апеляційної інстанції у разі надходження апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, проте вважала, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, з`ясував, що оскаржуване апелянтом судове рішення (ухвала про затвердження мирової угоди) безпосередньо не впливає на права, інтереси та обов`язки Товариства, а тому ухвалив на правильному тлумаченні норм процесуального права судове рішення - ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

8.18. Отже, доводи скаржника про порушення вимог статей 50 192 ГПК України та статті 55 Конституції України не знайшли свого підтвердження.

8.19. Доводи скаржника, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано (порушено норми права) окреслені у пункті 4.1 даної постанови фактично аргументовані інформацією та відомостями пов`язаними з об`єктами нерухомості, вказаними у касаційній скарзі та власним баченням скаржника.

8.20. Окремо Суд виходить з того, що перегляд ухвали суду, якою затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі, з огляду на зміст як мирової угоди, так і ухвали, не включає в себе дослідження питань наявності/відсутності права власності осіб на нерухоме майно. Адже предметом врегулювання є стягнення заборгованості (грошових коштів) за договором позики, відповідно до умов якого були перераховані грошові кошти.

8.21. Відтак, доводи щодо застосовування статей 3 13 202 203 215 216 228 ЦК України відхиляються Судом з огляду на сутність ухвали про закриття провадження у справі, якою затверджено мирову угоду, та межі перевірки, визначені статтею 300 ГПК України.

8.22. З огляду на викладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, підстави вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та/або порушив норми процесуального права, а оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, відсутні.

8.23. Верховний Суд також бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду. Що ж до доводів про закриття касаційного провадження, то вони не знайшли свого підтвердження.

8.24. Верховний Суд окремо відзначає, що у даному випадку доводи Товариства про єдиний спосіб захисту своїх прав з урахуванням закриття апеляційного провадження та відмовою у задоволенні касаційної скарги не свідчить про недоступ до правосуддя та/або порушенням статті 6 Конвенції, адже особа наділена правом подавати позови про захист своїх прав і законних інтересів.

8.25. Що ж до посилань Товариства на те, що нерухоме майно, яке належить йому наразі фігурує у виконавчому провадженні з виконання мирової угоди у даній справі, то Верховний Суд виходить з того, що вказане питання перебуває поза межами правового кола у контексті спірних відносин за предметом і підставами позову, з якими звертався до суду позивач.

8.26. Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, передбачена можливість зняття арешта з майна боржника (стаття 59), а саме, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

8.27. Отже, Товариство, з метою захисту свого нерухомого майна, має можливість захисти свої права та законні інтереси шляхом подання відповідних позовів, тому числі у разі, якщо вказане майно може стати об`єктом стягнення у виконавчому провадженні.

8.28. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.29. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.30. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу Товариства слід залишити без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу Товариства залишає без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс "Арктика" залишити без задоволення, а ухвалу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі №910/17003/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос