ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/20277/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022
у складі колегії суддів: Гаврилюка О. М. (головуючий), Суліма В. В., Ткаченка Б. О.
та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022
у складі судді Баранова Д. О.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 4 962,31 грн, -
На розгляд суду постало питання щодо покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України обов`язку сплати 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 06.10.2015 постановою Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/12243/15-ц, встановлено, що 15.08.2015 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Форд Сієра", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по мосту через річку Південний Буг в районі будинку № 1 по вул. Велика Морська, при зміні напрямку руху ліворуч не впевнився в безпеці свого маневру. Не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив бокове зіткнення з автомобілем марки "Мітцубіші Лансер" державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напряму зліва, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
2. Відповідно до вказаної вище постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПАТ "СК "Україна") на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0650367.
4. 10.09.2015 за замовленням ОСОБА_2 було проведено огляд пошкодженого автомобіля та у подальшому визначено вартість матеріального збитку завданого в результаті ДТП.
5. Відповідно до наявного в матеріалах справи звіту № 66\09-16 від 11.09.2015, розмір матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу "Мітцубіші Лансер" державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 24 155, 58 грн.
6. 14.09.2015 ОСОБА_2 (кредитор) подав до ПАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування, однак, до 14.12.2015 ПАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування у зв`язку з чим, 19.05.2016 між ОСОБА_2 та ФОП Шиян Д. С. було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування.
7. Пунктом 1.1. даного договору встановлено, що відповідно до умов якого на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов`язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку з фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки "Форд Сієра" державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , відповідальність якого застрахована згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.10.2014 номер полісу № АІ/0650367 в страховій компанії ПрАТ "СК "Україна".
8. Внаслідок укладення даного договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеного шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках (пункт 1.2. договору).
9. Згідно з п. 1.3. договору, характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 14 037,29 грн.
10. За умовами п. 1.4 договору факторингу зобов`язаними особами є: особа, визнана винною у ДТП особа - ОСОБА_1 ; страхова компанія - ПАТ "СК "Україна"; Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).
11. 31.05.2016 між ФОП Шиян Д. С. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал") було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-05/2016 на підставі якого ТОВ "Маркс.Капітал" набуло право вимоги за договором страхування № АІ/0650367.
12. Відповідно п. 1.2. договору факторингу в силу даного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
13. Пунктом 4.1. договору встановлено, що за передані права вимоги до боржника за договором факторингу фактор сплачує клієнтові 230 154, 97 грн.
14. 02.03.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/842/18 відкрито провадження про банкрутство ПАТ "СК "Україна"; визнано розмір безспірних вимог ініціюючих кредиторів - ТОВ "Маркс.Капітал" та ПАТ "СК "Арсенал Страхування" на суму 1 232 899,85 грн.
15. ТОВ "Маркс.Капітал" було подано заяву з кредиторськими вимогами до боржника на суму 8 514 204, 57 грн, які складаються із заборгованості по відшкодуванню шкоди у зобов`язаннях, що виникли на підставі договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в тому числі, полісу № АІ/0650367.
16. 15.06.2018 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва № 910/842/18 визнано конкурсним кредитором ПАТ "СК "Україна", зокрема, ТОВ "Маркс.Капітал" першої черги на суму 9 547 674, 57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198, 78 грн, шостої черги на суму 1 835 120, 95 грн, загальна сума 15 298 994, 30 грн.
17. 19.10.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18 з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 14 268 524,30 грн, до якої в тому числі входять нарахування 3 % річних, інфляційних витрат та пені від простроченої суми.
18. 17.07.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 17.07.2019, у відповідності до положень ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника вимоги кредиторів, зокрема, ТОВ "Маркс.Капітал" першої черги на суму 9 555 040,57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн, шостої черги на суму 6 868 953,48 грн, загальна сума 20 340 192, 80 грн.
19. 05.09.2019 позивач, у зв`язку з ліквідацією ухвалою суду від 17.07.2019 ПАТ "СК "Україна", звернувся до МТСБУ із заявою про виплату боргу.
20. 01.10.2019 відповідач частково виконав зобов`язання за договором страхування № АІ/0650367, зокрема, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 14 037, 29 грн. Інша частина зобов`язань щодо сплати 3% річних - 933, 38 грн та інфляційних втрат - 4 028, 93 грн була залишена з боку відповідача без задоволення.
Короткий зміст позовних вимог
21. У грудні 2021 року до Господарського суду міста Києва звернулося ТОВ "Маркс.Капітал" з позовом до МТСБУ, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/0650367 в розмірі 4 962, 31 грн, яка складається із 3 % річних - 933, 38 грн, інфляційних витрат - 4 028, 93 грн у зв`язку із визнанням страховика за вказаним договором - ПАТ "СК "Україна" банкрутом.
22. Відповідач заперечив проти позовних вимог, оскільки, на думку відповідача такі вимоги є погашеними, а з боку відповідача не було прострочення виконання грошового зобов`язанням. Додатково, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
23. 20.04.2022 рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено. Стягнуто з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 3% річних в розмірі 933,38 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 028,93 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 600 грн та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
24. 05.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 залишено без змін.
25. Суди, із посиланням на правову позицію Верховного Суду , викладену в постанові від 07.09.2021 у справ № 910/14293/19, дійшли висновку, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-IV) суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу зазначених норм закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
26. Правильність цієї позиції, за висновком судів попередніх інстанцій, узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до ПАТ "СК "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, а також узгоджується з умовами в п. 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу - щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
27. Суди також вказали, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події та дійшли висновку про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими заявлені позивачем до стягнення 4 600 грн витрат на професійну правничу допомогу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
28. 27.09.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 у справі № 910/20277/21, в якій просить суд відступити від висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19 шляхом передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
29. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України), скаржник стверджує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, оскільки Верховний Суд у вказаній постанові з урахуванням якої суди попередніх інстанцій винесли оскаржувані рішення у цій справі, невірно застосували п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".
30. За доводом скаржника тлумачення норми пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведене Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, є таким, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
31. Скаржник стверджує, що МТСБУ не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПАТ "СК "Україна" ні відповідно до судового рішення у справі № 910/842/18, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
32. МТСБУ зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
33. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
34. МТСБУ також посилається на висновок науково-правової експертизи, виконаний на його запит, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко та зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
35. Окрім того, скаржник вказує про наявність виняткового значення справи для скаржника та вказує, що покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом, порушує принцип індивідуального характеру відповідальності.
36. Скаржник стверджує, що справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб (потерпілих осіб внаслідок ДТП) та фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації.
37. На думку Моторного (транспортного) страхового бюро України, правильне застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту ґ) пункту 41.1. статті 41 та підпункту а) пункту 41.2. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
38. 18.11.2022 до Суду також надійшли письмові пояснення скаржника, в яких МТСБУ наголошує, що жодною нормою Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, натомість чітко вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика - члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абз. 2 ст. 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПАТ "СК "Україна".
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
39. 11.11.2022 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити без змін прийняті у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач наголошує на відсутності суперечностей між висновками судів у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, щодо обсягу обов`язків відповідача з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у випадку, передбаченому пп. ґ п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, а тому підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою. Позивач також вказує про відсутність підстав для касаційного оскарження за критерієм значного суспільного інтересу та виняткового значення справи для відповідача, оскільки доводи скаржника ґрунтуються на незгоді з постановою Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19. Крім того, позивач вважає надуманими доводи скаржника про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
40. На думку позивача, метою позиції відповідача є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого (стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV). Закон № 1961-IV не містить норм, які обмежують права потерпілого передбачені ст. 625 ЦК України у зобов`язанні за договором страхування.
41. Також позивач просить Суд врахувати доданий до відзиву висновок експерта в галузі права.
В. Провадження в суді касаційної інстанції
42. 25.10.2022 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 у справі № 910/20277/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
43. 14.11.2022 ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі № 910/20277/21 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
44. У зв`язку з припиненням повноважень судді Ткаченко Н. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/20277/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Пєскова В. Г., (головуючий), Банаська О. О., Картере В. І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023.
45. 12.01.2023 ухвалою Верховного Суду прийнято справу № 910/20277/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 до провадження.
46. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112370217) повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20 оприлюднено 25.07.2023.
47. 01.08.2023 до Суду надійшла заява МТСБУ, в якій скаржник просить поновити касаційне провадження у справі № 910/20277/21; врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20; задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат - стягнути з позивача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.
48. 03.08.2023 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 910/20277/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
49. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
50. судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу від 31.05.2016 кредитором ПАТ "СК "Україна" у договірному зобов`язанні за договором страхування №АІ/0650367, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, стало ТОВ "Маркс.Капітал". Однак, ПАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування.
51. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна", а ухвалою від 15.06.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПАТ "СК "Україна" в тому числі за договором №АІ/0650367.
52. В подальшому, оскільки ПАТ "СК "Україна" було ліквідовано (17.07.2019) у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами та недостатністю активів для погашення кредиторських вимог, ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до МТСБУ із проханням здійснити регламентну виплату за полісом №АІ/0650367, яка 01.10.2019 відповідачем була виконана частковою, а саме - здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 14 037,29 грн.
53. Невиплачена частина в сумі 933,38 грн - 3% річних та в сумі 4028,93 грн - інфляційних втрат стала предметом позовних вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ у цій справі.
54. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо покладення на МТСБУ обов`язку сплати 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
55. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 у справі № 910/16820/32, до вирішення якої було зупинено касаційне провадження у цій справі.
56. Так, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 та застосованого судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи, дійшла наступних висновків.
57. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166 1167 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
58. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
59. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
60. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
61. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
62. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
63. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
64. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
65. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
66. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
67. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
68. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
69. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
70. Статтею 4 Закону № 1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
71. При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
72. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".
73. Отже, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров`ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених Законом № 1961-IV.
74. МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері страхування.
75. Як визначає стаття 39 Закону № 1961-IV, Бюро є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування відповідальності.
76. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту.
77. Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону № 1961-IV одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
78. Для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, зокрема фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом (підпункт 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону № 1961-IV).
79. Порядок виконання зобов`язань страховика, що ліквідується, визначає стаття 20 Закону № 1961-IV. Так, відповідно до пункту 20.1 цієї статті у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору.
80. У разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія (пункт 20.2 статті 20 Закону № 1961-IV).
81. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом (пункт 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV).
82. У випадку ліквідації страховика із встановленням його правонаступника права та обов`язки такого страховика переходять до його правонаступника у тому обсязі і на умовах, що були встановлені договором страхування, який зберігає чинність до закінчення строку його дії.
83. Натомість пункти 20.2 та 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV визначають випадки, за яких права та обов`язки страховика за укладеними ним договорами не переходять до правонаступників, а саме - ліквідації страховика за його власним рішенням та за рішенням визначених законом органів, що відбувається в порядку та за встановленою законом процедурою, за якою ліквідаційна комісія такого страховика виконує його обов`язки за договорами страхування шляхом акцептування та задоволення вимог кредиторів у процедурі ліквідації.
84. Відповідно до статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
85. Ліквідація юридичної особи - страховика у зв`язку з визнанням його банкрутом здійснюється відповідно до положень КУзПБ або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який був чинний на час порушення справи про банкрутство ПАТ "СК "Україна" із особливостями, визначеними цим законом для банкрутства страховиків.
86. Так, частиною сьомою статті 87 Закону про банкрутство було визначено, що страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати.
87. Отже, однією з підстав прийняття МТСБУ на себе зобов`язань страховика, що ліквідується, є встановлення в процедурі ліквідації недостатності майна цього страховика для виконання таких зобов`язань за договорами страхування.
88. Разом із цим згідно з положеннями пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;
б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;
в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;
г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;
ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров`я згідно з чинним законодавством.
Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.
89. Інший порядок та перелік випадків передбачені для здійснення МТСБУ виплат за рахунок фонду страхових гарантій.
90. При цьому пунктом 41.3 статті 41 цього Закону передбачено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
91. Пунктом 22.2 Закону № 1961-IV передбачено, що відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
92. Так, МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону № 1961-IV, одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов`язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.
93. Цей випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни сторони у зобов`язанні та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов`язки правопопередника у зобов`язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено у договорі або законі (стаття 512 ЦК України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV.
94. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, повинен нести страховик, який є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17).
95. Основна функція МТСБУ у правовідносинах щодо відшкодування шкоди за договорами страхування замість страховика, що ліквідується і майна якого недостатньо для виконання цих зобов`язань, фактично зводиться до забезпечення у будь-якому разі отримання потерпілою особою належного їй відшкодування.
96. Отже, шкода, яку зобов`язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 Закону № 1961-IV, є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ.
97. МТСБУ приймає на себе зобов`язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов`язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства.
98. Наведене дає підстави для висновку про те, що МТСБУ не є правонаступником страховика, який ліквідується і щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов`язань за договорами, у розумінні статті 512 ЦК України, а натомість гарантує отримання потерпілою особою належного їй відшкодування попри ліквідацію зобов`язаного у цих правовідносинах страховика і встановлену недостатність його майна для виконання цих його зобов`язань.
99. При цьому після такої сплати за наявності обставин, передбачених пунктом 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV, у МТСБУ може виникнути право регресної вимоги до осіб, визначених зазначеним положенням.
100. Отже, МТСБУ вступає у правовідносини щодо відшкодування шкоди замість страховика, якого визнано банкрутом і ліквідовано із встановленням недостатності його майна для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами страхування, лише із встановленням цих обставин та звернення до Бюро потерпілої особи за таким відшкодуванням. Тобто Бюро у межах цих правовідносин гарантує отримання лише відшкодування шкоди потерпілою від дорожньо-транспортної пригоди особою.
101. Щодо нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/16820/21 зазначила наступне.
102. Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
103. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
104. Частина друга статті 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
105. Відтак у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
106. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
107. У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.
108. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.
109. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
110. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.
111. Разом із цим МТСБУ не є правонаступником ліквідованого страховика, тобто не набуває усіх прав та обов`язків останнього як сторони у зобов`язанні, а фактично вступає у спірні правовідносини лише у разі та після встановлення факту недостатності майна страховика, що ліквідується, для погашення зобов`язань за договором страхування відповідно до рішення уповноважених законом органів, для погашення вимог кредиторів, тобто не є таким, що приймає на себе всі зобов`язання такого страховика, у тому числі і ті, які є наслідком неналежного виконання або невиконання цим страховиком власних зобов`язань за договорами страхування.
112. Положення Закону № 1961-IV не містять правових підстав покладення на МТСБУ такого ж обсягу зобов`язань за договорами страхування, який мав страховик, що ліквідований, та який набуває правонаступник у разі здійснення правонаступництва відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV, а отже, і правових підстав відповідальності МТСБУ за неналежно виконаними / невиконаними цим страховиком зобов`язаннями у вигляді нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України.
113. МТСБУ лише здійснює відшкодування шкоди за зобов`язаннями страховика із відшкодування шкоди за договорами страхування відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо коштів / майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не несе відповідальності за прострочення виконання страховиком, а не МТСБУ, грошового зобов`язання з виплати відшкодування. Натомість, у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов`язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми.
114. У цій справі судами попередніх інстанції встановлено, що МТСБУ виплатило 01.10.2019 позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 14 037,29 грн за договором страхування і в цій частині між сторонами спір відсутній.
115. Водночас, судами не встановлено, що МТСБУ з моменту набуття ним обов`язку із здійснення регламентної виплати допустило прострочення виконання зобов`язання.
116. Отже, заявлені у цій справі до МТСБУ вимоги про сплату 3% річних в сумі 933,38 та інфляційних втрат в сумі 4 028,93 грн, нарахованих на суму страхового відшкодування, зобов`язання з виплати якого не виконав ліквідований страховик - ТОВ "СК "Україна", щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов`язань за договорами страхування, у тому числі за Договором страхування, право вимоги за яким набув позивач є такими, що не підлягають задоволенню.
117. З огляду на викладене прийняті у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про відмову ТОВ "Маркс.Капітал" у задоволенні позову про стягнення з МТСБУ сум 3 % річних, інфляційних в повному обсязі.
Б. Висновки щодо застосування норми права
118. МТСБУ лише здійснює відшкодування шкоди за зобов`язаннями страховика із відшкодування шкоди за договорами страхування відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо коштів / майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не несе відповідальності за прострочення виконання страховиком, а не МТСБУ, грошового зобов`язання з виплати відшкодування. Натомість, у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов`язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
119. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
120. Згідно із частиною першою статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).
121. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга МТСБУ підлягає задоволенню, прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Г. Розподіл судових витрат
122. Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням судових рішень та прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати із сплати судового збору покладаються на позивача.
123. Також, скаржником заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 1 500 грн.
124. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
125. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
126. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
127. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом касаційної скарги справи на суму 1 500 грн МТСБУ додано до заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу такі документи: копію довіреності на адвоката, копію договору від 12.10.2021 № 4.1/12-10/2021 укладеного з Адвокатським об`єднанням "ІНС.ЛОУ ГРУП" про надання послуг в сфері права; копію додаткової угоди до договору від 21.12.2021 № 4.1/12-10/2021, копію додаткової угоди від 10.12.2021 № 715 до договору від 12.10.2021 № 4.1/12-10/2021.
128. Суд відзначає, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
129. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
130. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 виклав правову позицію, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
131. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
132. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
133. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
134. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
135. Зі змісту копії додаткової угоди від 10.12.2021 № 715 до договору від 12.10.2021 № 4.1/12-10/2021 вбачається, що замовником (МТСБУ) передано, а виконавцем (АО "ІНС.ЛОУ ГРУП") прийнято завдання на ведення від імені замовника, зокрема, справу № 741/21 (62229) (внутрішній обліковий номер), як відмічено на документі самим заявником, за позовом ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ із сумою позову 7 232,31 грн та вартістю відповідних послуг у розмірі 1 500 грн.
136. Дослідивши подані МТСБУ докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена копія додаткової угоди 10.12.2021 № 715 не підтверджує надання відповідачу правничої допомоги саме у цій справі за позовом ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ про стягнення 4 962,31 грн.
137. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що МТСБУ згідно з вимогами ГПК України не доведено обставини надання останньому послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи, а тому Суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 у справі № 910/20277/21 скасувати.
3. Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36019, м. Полтава, вул. Колективна, 10; код ЄДРПОУ 37686922) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) 3 405 грн та 4 540 грн судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної та касаційної скарг.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Відмовити в задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік