12.02.2023

№ 910/21981/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/21981/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Національного банку України: Бірюкової О. А., Порало Т. І.

Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод": Місеври А. І.

арбітражного керуючого Шаматріна Є. М. (особисто, в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022

та на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022

у складі колегії суддів: Доманської М. Л. (головуючої), Пантелієнка В. О., Полякова Б. М.

у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни

у справі за позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Вступ

1. Товариство, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, звернулося в межах справи про звернення стягнення на предмет іпотеки зі скаргою на дії державного виконавця з опису і арешту майна цього товариства та скасування відповідних постанов у виконавчому провадженні.

2. Суд першої інстанції у задоволенні скарги боржника відмовив, дійшовши висновку про недоведення скаржником факту порушення державним виконавцем приписів законодавства при відкритті виконавчого провадження, а також при описі та накладенні арешту на майно боржника.

3. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання стягувача про закриття провадження у справі поданого під час апеляційного провадження, зазначивши, що не вбачає підстав для передачі скарги на дії державного виконавця для розгляду в межах справи про банкрутство. Судове рішення першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким скаргу Товариства задовольнив частково, погодившись з доводами скаржника про те, що з моменту відкриття справи про банкрутство Товариства звернення стягнення на його майно не може бути здійснено поза контролем суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

4. З урахуванням змісту оскаржуваних судових рішень та доводів касаційної скарги Верховний Суд у цій справі вирішив питання:

- щодо правомірності дій державного виконавця зі звернення стягнення та накладення арешту на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство?

- щодо наявності підстав для скасування судових рішень у зв`язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) щодо розгляду скарги на дії державного виконавця відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у межах справи про банкрутство боржника про яке скаржник заявив під час апеляційного перегляду?

5. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення апеляційного суду - без змін.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави скарги на дії державного виконавця

6. 15.03.2021 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (далі - ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод") надійшла скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л. О. (далі - державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савка Л. О.), в якій скаржник просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо опису та арешту нерухомого майна боржника (ЦМК за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки); визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 17.03.2021 про опис та арешт нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки); зобов`язати державного виконавця вжити заходів по вилученню записів про арешт нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні з відповідних державних реєстрів.

7. На обґрунтування скарги касант стверджував, що арешт майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", щодо якого відкрито справу про банкрутство, не може бути здійснено інакше, ніж з дозволу господарського суду у межах справи про банкрутство, тому державний виконавець був не вправі вчиняти дії щодо опису та арешту такого майна боржника.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі № 910/21981/16 позовні вимоги Національного банку України (далі - НБУ, скаржник) задоволено, в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним банком України у розмірі 4 248 332 192,91 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки (нежилі будівлі), що належить ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", за іпотечним договором від 12.11.2009, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах із початковою вартістю 216 509 400,00 грн та на предмет застави, що також належить відповідачу за договором застави від 09.02.2010 шляхом продажу предметів застави на прилюдних торгах із початковою вартістю 70 776 400,00 грн.

9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 відкрито провадження у справі № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі № 910/21981/16 змінено шляхом виключення з резолютивної частини рішення фраз такого змісту "шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах із початковою вартістю предмету іпотеки в сумі 216 509 400,00 грн" та "шляхом продажу предметів застави на прилюдних торгах із початковою вартістю предметів застави в сумі 70 776 400,00 грн", а також вартості предметів застави, що підлягають реалізації. Доповнено резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту: "Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки та застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за ціною, визначеною при примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій".

11. 27.01.2021 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017, яке змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі № 910/21981/16.

12. 19.02.2021 відкрито виконавче провадження № 64578636 з примусового виконання наказу від 27.01.2021 виданого у справі № 910/21981/16.

13. 19.02.2021 постановою державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савкою Л. О. у виконавчому провадженні № 64578636 з примусового виконання наказу від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 накладено арешт на майно боржника, що є предметом іпотеки та застави.

14. Постановою державного виконавця від 17.03.2021 у виконавчому провадженні № 64578636 з примусового виконання наказу від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 описано та накладено арешт на майно боржника.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у задоволенні скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О. у справі № 910/21981/16 відмовлено.

16. Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведення скаржником факту порушення державним виконавцем приписів законодавства при відкритті виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 і при описі та накладенні арешту на майно боржника.

АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

17. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" оскаржило її в апеляційному порядку.

18. Під час розгляду апеляційної скарги 15.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду від НБУ надійшло клопотання про закриття провадження, мотивоване необхідністю розгляду справи № 910/21981/16, як майнового спору, відповідно до статті 7 КУзПБ в межах справи № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви НБУ про закриття провадження у справі № 910/21981/16.

20. Апеляційний господарський суд зазначив, що не вбачає підстав для закриття провадження у справі, оскільки розгляд справи про звернення стягнення на майно боржника завершено судовим рішенням, на виконання якого виданий наказ, і в цьому випадку, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, під час примусового виконання такого наказу, суд відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснює повноваження щодо судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 апеляційну скаргу ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/21981/16 скасовано частково щодо відмови у задоволенні скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О. в частині визнання неправомірними дій державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О. щодо опису та арешту нерухомого майна боржника (ЦМК за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки) та в частині визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О. від 17.03.2021 про опис та арешт нерухомого майна боржника (ЦМК за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки).

22. У скасованій частині апеляційним судом ухвалено нове судове рішення, яким скаргу ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О. задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О. щодо опису та арешту нерухомого майна боржника (ЦМК за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки). Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О. від 17.03.2021 про опис та арешт нерухомого майна боржника (ЦМК за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки). В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/21981/16 залишено без змін.

23. Мотивуючи це рішення апеляційний господарський суд послався на статті 326 327 339 ГПК України, статтю 39 КУзПБ, статті 1, 5, 18, Закону України "Про виконавче провадження" та дійшов висновку, що арешт майна боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство неможливо застосувати інакше, ніж як господарським судом у межах справи про банкрутство, а державний виконавець не може вчиняти будь-які дії щодо арешту, визначення вартості та реалізації відповідного майна боржника поза межами контролю суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Рух касаційної скарги

24. 19.08.2022 НБУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 910/21981/16.

25. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21981/16 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.08.2022.

26. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2022 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення її недоліків - надання доказів, що підтверджують доплату судового збору.

27. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 19.09.2022 відкрито касаційне провадження, призначено справу до розгляду та надано її учасникам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

28. Ухвалою від 20.10.2022 Верховний Суд зупинив касаційне провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/7310/20.

29. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2023 поновлено касаційне провадження у справі № 910/21981/16 за касаційною скаргою НБУ та призначено її до розгляду на 26.01.2023.

30. У судовому засіданні 26.01.2023 взяли участь представники позивача, відповідача та арбітражний керуючий.

31. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.

32. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

33. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 19.01.2023, обов`язковою не визнавалася.

34. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(Національний банк України)

35. У касаційній скарзі НБУ просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у повному обсязі та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/21981/16, а також скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та закрити провадження у справі у справі № 910/21981/16.

36. Касант визначив підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та стверджує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування статті 7 КУзПБ, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), від 12.10.2021 у справі 233/2021/19, а також постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16.

37. На обґрунтування цієї підстави скаржник стверджує, зокрема, що:

- суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, помилково залишив поза увагою той факт, що спірні правовідносини стосуються захисту майнових прав боржника, а тому оцінку підстав для закриття провадження у цій справі необхідно здійснювати з урахуванням положень КУзПБ та обставин справи № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод";

- задовольняючи скаргу на дії державного виконавця апеляційний господарський суд не забезпечив повного і всебічного розгляду справи, адже не врахував, що державним виконавцем не було допущено жодних порушень і протиправних дій, а проведення опису і оцінки майна не впливає на права кредиторів чи самого боржника;

- попри принцип процесуальної економії апеляційний суд дійшов передчасних і необґрунтованих висновків про те, що заявлені у цій справі вимоги мають розглядатися поза межами справи про банкрутство № 910/23627/16 та про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження, не врахувавши, що в межах справи про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" розглядається заява забезпеченого кредитора про надання згоди на реалізацію предметів іпотеки та застави, дії виконавця з опису і арешту якого, оскаржується у цій справі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод")

38. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" просить у її задоволенні відмовити, посилаючись на неподібність правовідносин у справі, що переглядається, та у справах, в яких викладено правові висновки Верховного Суду, зазначені скаржником, а також стверджує про неналежність предмета розгляду у цій справі до майнових спорів та про протиправність дій державного виконавця, який не врахував, що після відкриття провадження у справі про банкрутство звернення стягнення на майно боржника можливе лише в межах цієї справи та за правилами КУзПБ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

39. Щодо наведених у пункті 4 цієї постанови питань, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.

Щодо оцінки дій державного виконавця зі звернення стягнення та накладення арешту на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство

40. Предметом розгляду у цій справі є скарга боржника на дії державного виконавця з опису і арешту майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки).

41. За змістом частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

42. Водночас, як установлено судами попередніх інстанцій стосовно ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 відкрито провадження у справі № 910/23627/16 про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника

43. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальними нормами КУзПБ для випадків звернення стягнення на майно боржника встановлені спеціальні правила.

44. Відтак, досліджуючи спірне питання щодо правомірності дій державного виконавця слід виходити з аналізу положень статті 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження" у нормативному поєднанні з положеннями КУзПБ, окремі положення якого визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність та застосовані відповідні процедури (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15).

45. Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

46. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна (частина друга статті 41 КУзПБ).

47. Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

48. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абзац перший частини п`ятої статті 41 КУзПБ).

49. Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

50. В частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

51. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).

52. Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.

53. До того ж за приписами частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

54. Відтак, не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та накладення арешту на майно боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України "Про виконавче провадження", без врахування процедур і положень КУзПБ, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15).

55. Верховний Суд наголошує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

56. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

57. Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових вимог кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ процедури.

58. У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії обтяжувача щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

59. З урахуванням наведеного вище Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15 сформулював висновок за яким, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

Щодо наявності підстав для скасування судових рішень у зв`язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) щодо розгляду скарги на дії державного виконавця відповідно до статті 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство боржника про яке скаржник заявив під час апеляційного перегляду

60. Як убачається з матеріалів цієї справи, предметом поданої боржником скарги є дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки), а саме виконавчі дії з опису та арешту майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".

61. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавче провадження № 64578636 відкрите та виконавчі дії вчинені державним виконавцем після відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".

62. У свою чергу боржник подав скаргу на дії державного виконавця до Господарського суду міста Києва, який розглянув справу № 910/21981/16 як суд першої інстанції, як це встановлено частиною першою статті 340 ГПК України.

63. Водночас, звертаючись із клопотанням про закриття провадження у справі вже під час апеляційного перегляду НБУ стверджував, що провадження за скаргою боржника на дії державного виконавця з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981 підлягає закриттю з передачею цієї справи для розгляду в межах справи № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" відповідно до вимог статті 7 КУзПБ, як майновий спір.

64. Аналогічні за змістом доводи щодо порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) містить і власне подана касаційна скарга, що також відображено і в пункті 37 цієї постанови.

65. Водночас, таке порушення не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки згідно з частиною другою статті 310 ГПК України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

66. Тлумачення приписів частини другої статті 310 ГПК України приводить до висновку про те, що скасування судового рішення прийнятого з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності) допускається лише у випадку, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції заявив про непідсудність справи, однак таке правило не застосовується коли касатор при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

67. Отже, скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) допускається за наявності одного із таких юридичних фактів:

1) учасник справи, який подав касаційну скаргу заявив про непідсудність справи при розгляді справи в суді першої інстанції;

2) учасник справи, який подав касаційну скаргу з поважних причин не заявив про непідсудність справи при розгляді справи в суді першої інстанції.

68. Верховний Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів звернення НБУ (особи, яка заявила касаційну скаргу) при розгляді скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця у суді першої інстанції із заявою про непідсудність справи, а причин поважності незаявлення клопотання про непідсудність справи, скаржник не наводить.

69. До того ж, Верховний Суд бере до уваги, що в судовому засіданні 08.04.2021, за результатом якого було прийнято ухвалу суду першої інстанції, яка була частково скасована оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції, був присутній представник НБУ, тобто можливість заявити відповідне клопотання залежала лише від волевиявлення представника скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

70. До того ж, як свідчать встановлені обставини справи, наведені доводи скаржника щодо порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) були заявлені ним лише під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на ухвалу суду першої інстанції від 08.04.2021.

71. За таких обставин, оскільки НБУ, який подав касаційну скарги, при розгляді скарги судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи, судові рішення не можуть бути скасовані на підставі положень пункту 6 частини першої статті 310 ГПК України (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 904/6672/20, від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825, від 29.08.2022 у справі № 910/10877/17, від 06.09.2022 у справі № 914/2390/21).

72. Відтак касаційна скарга Національного банку України в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 910/21981/16 без змін.

Щодо суті касаційної скарги

73. Як установлено судами попередніх інстанцій у цій справі, оскаржені боржником дії з опису та арешту майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" були вчинені державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л. О. на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки) у виконавчому провадженні № 64578636.

74. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у цій справі визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О., яка полягає у невиконанні вимог статей 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 17 Інструкції з організації примусового виконання рішень у зв`язку з не прийняттям постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64578636 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 та зобов`язано старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савку Л. О. виконати вимоги статей 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження" , пункту 17 Інструкції з організації примусового виконання рішень та винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64578636 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки).

75. Сам стягувач у касаційній зазначає, що на час вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій та на час розгляду справи апеляційним судом заява НБУ про надання згоди на реалізацію заставного майна боржника в порядку статті 41 КУзПБ у межах справи № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" розглянута не була.

76. Колегія суддів звертає увагу на врахування судом апеляційної інстанції ухвали Господарського суду міста Києва вiд 04.11.2020 у справі № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" в якій зазначено про неможливість звернення НБУ стягнення на заставлене майно поза межами справи про банкрутство та без ухвали суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство; про те, що будь-яке відчуження майна боржника, зокрема того, що знаходиться в заставі, здійснюється з нагляду розпорядника майна та вирішується виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство № 910/23627/16.

77. Отже проведення опису і арешту майна відбулося не в межах справи про банкрутство ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" та за відсутності відповідної ухвали господарського суду в провадженні якого перебувала ця справа, і як наслідок з порушенням вимог статей 39 41 КУзПБ.

78. Наведене у сукупності засвідчує правильність висновків апеляційного суду про неправомірність дій державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Савки Л. О. щодо опису та арешту нерухомого майна боржника ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" у виконавчому провадженні № 64578636 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/21981/16 (про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки) та скасування відповідних постанов державного виконавця.

79. Відтак, Верховний Суд погоджується з постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 про задоволення скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 64578636.

80. Тому касаційна скарга Національного банку України в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 910/21981/16 без змін.

81. З огляду на викладене та враховуючи приписи статті 300 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про часткове задоволення скарги ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" на дії державного виконавця щодо опису та арешту майна боржника та вважає, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування оскаржуваних рішень.

82. З урахуванням викладеного вище касаційна скарга Національного банку України є необґрунтованою, а правові підстави для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 відсутні.

83. Аргументи скаржника стосовно ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки окремим фактам і доказам за своєю суттю зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що перебуває поза межею повноважень суду касаційної інстанції.

84. Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

85. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

86. Решта доводів скаржника щодо невстановлення чи неврахування окремих фактичних обставин справи не впливають на правильність висновків апеляційного суду та не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

87. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

88. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

89. За приписами частини другої статті 310 ГПК України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

90. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних ухвали та постанови Північного апеляційного господарського суду відсутні.

Щодо судових витрат

91. Зважаючи на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Висновки щодо застосування норм права

92. У межах дотримання принципу судового контролю з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії обтяжувача щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.

93. Не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та накладення арешту на майно боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України "Про виконавче провадження", без врахування процедур і положень КУзПБ, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

94. Тлумачення приписів частини другої статті 310 ГПК України приводить до висновку про те, що скасування судового рішення прийнятого з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності) допускається лише у випадку, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції заявив про непідсудність справи, однак таке правило не застосовується коли касатор при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

95. Скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) допускається за наявності одного із таких юридичних фактів:

На підставі наведеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 910/21981/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков