ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/22198/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;
за участю представників:
скаржника - не з`явився,
позивача - Лотиша А.М.,
відповідачів - 1 -не з`явився,
- 2 -не з`явився,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з`явився,
на стороні відповідача - 2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ - КІБІС»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Владимиренко С.В., судді - Гаврилюк О.М., Демидова А.М.)
від 15.07.2020,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Оптіма»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК Каштан», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонбудсервіс»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 2: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБ-М», 2) Акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК»
про визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштан-Оптіма» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви від 13.04.2018 (а.с. 183-184, т. 2) про визнання недійсним іпотечного договору від 08.08.2017, укладеного між ТОВ «ВТК Каштан» і ТОВ «Регіонбудсервіс», зареєстрованого в реєстрі за № 1456 та виданого на підставі нього дублікату іпотечного договору від 29.09.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 1759. Також просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте на підставі дублікату іпотечного договору, серія та номер: 1759, виданого 29.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2018, залишеним бе змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019, позов ТОВ «Каштан-Оптіма» задоволено частково.
Визнано недійсним іпотечний договір від 08.08.2017, укладений між ТОВ «ВТК «Каштан» та ТОВ «Регіонбудсервіс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1456.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Наталією Володимирівною.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «СТ-КІБІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17 закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
03.08.2020 ТОВ «СТ - КІБІС» подало касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду.
Підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції зазначає порушення судом норм процесуального права - ст. 236 ГПК України, неправильне застосовання п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України). ТОВ «СТ-КІБІС» вказує, що станом на момент прийняття рішення від 15.06.2018 володіло і використовувало у своїй підприємницькій діяльності 302/1000 частки цілісного майнового комплексу Київської орендної виробничо-торгової фірми «Каштан», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123. Стверджує, що рішення прийняте у справі впливає на права і обов`язки ТОВ «СТ-КІБІС», оскільки майно передане йому в оренду, увійшло до складу майна, переданого в управління третій особі у справі. Вважає, що в разі задоволення позову та зміни власника нерухомого майна до Державного реєстру прав необхідно внести зміни не тільки щодо власника майна, а й щодо інших речових прав та обтяжень, в тому числі і щодо орендарів, яким є ТОВ «СТ-КІБІС».
20.10.2020 від ТОВ «СТ - КІБІС» до Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване тим, що представник скаржника не може з`явитись у судове засідання 21.10.2020 через підозру у нього на наявність ознак респіраторної інфекції, спричиненої коронавірусом COVID-2019 та неотримання результатів тестування. Також зазначив про відсутність у ТОВ «СТ - КІБІС» інших уповноважених представників для участі у справі 21.10.2020.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання скаржника.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої, зокрема, підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, але не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки. У випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи (аналогічна правова позиція викладена у п. 5.2.6 постанови об`єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).
Оскільки представник скаржника не надав суду жодних доказів на підтвердження у нього респіраторної інфекції чи проходження ним тестування на виявлення коронавірусу COVID-2019, які видані в установленому порядку медичною установою, то відсутні підстави для визнання причин його неявки в судове засідання поважними та відкладення розгляду цієї справи у зв`язку з неявкою представника ТОВ «СТ - КІБІС».
Необхідно зазначити, що скаржник не був позбавлений можливості забезпечити участь в цьому судовому засіданні іншого свого представника відповідно до вимог ст. 56 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Пункт 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження (аналогічний правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16).
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15).
Судом апеляційної інстанції у справі встановлено, що оскаржуване рішення від 15.06.2018 не порушує права та законні інтереси ТОВ «СТ-КІБІС», оскільки визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між відповідачами з визначених ТОВ «Каштан-Оптіма» підстав, не впливає на права та обов`язки орендаря (ТОВ «СТ-КІБІС») за договором оренди від 11.07.2017, укладеним між ТОВ «ВТК Каштан» та ТОВ «СТ-КІБІС», за договором від 01.11.2017, укладеним між ТОВ «ВТК Каштан», ТОВ «Регіонбудсервіс» та ТОВ «СТ-КІБІС» про заміну сторони в договорі оренди нерухомого майна від 11.07.2017, не тягне за собою припинення права оренди приміщення, адже відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.
Отже, судами встановлено, що станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 ТОВ «СТ-КІБІС» не був і не міг бути безпосереднім учасником спірних правовідносин.
Встановивши вказане, а також те, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки щодо ТОВ «СТ-КІБІС» не вирішувалися, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, для закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «СТ-КІБІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17.
Таким чином, безпідставними є доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Доводи ТОВ «СТ-КІБІС» в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на визначені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ - КІБІС» залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15 липня 2020 року у справі за № 910/22198/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Н. Губенко
О. Кролевець