24.01.2023

№ 910/2281/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/2281/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Губенко Н. М., Студенець В. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги

Громадської організації «Центр захисту інвалідів»

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Євсікова О. О., Корсака В. А., Попікової О. В.

від 07.09.2022

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Стасюк С. В.

від 23.06.2022

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Євсікова О. О., Корсака В. А., Попікової О. В.

від 07.09.2022

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Басарі»,

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Громадська організація «Центр захисту інвалідів»,

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дочірнє підприємство «Компроміс»

про визнання протиправним та скасування наказу,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України в частині реєстраційних дій відносно Дочірнього підприємства «Компроміс»,

за позовом ОСОБА_2 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України в частині реєстраційних дій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі»,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У лютому 2022 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 4677/5 від 28.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, шо за переконанням позивача, наказ Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 «Про задоволення скарги» є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача.

У червні 2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус», як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору. Позов подано до Міністерства юстиції України, відповідно до якого заявник просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року, виданий на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021 року в частині прийняття рішень щодо скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 № 1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 27.11.2021 року № 1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 30.11.2021 року № 1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Дочірнього підприємства «Компроміс».

Позовна заява мотивована тим, що оскаржуваний наказ видано на підставі результатів розгляду скарги, який відбувся із порушеннями визначеної законодавством процедури та з порушенням принципів об`єктивності й добросовісності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України в частині реєстраційних дій відносно Дочірнього підприємства «Компроміс», вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» об`єднано в одне провадження з первісним позовом, розгляд справи призначено на 23.06.2022.

Також у червні 2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від ОСОБА_2 , як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору. Позов подано до Міністерства юстиції України, відповідно до якого заявник просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року, виданий на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021 року, в частині скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 року № 1005569950013053095 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 26.11.2021 року №1005561070014053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 27.11.2021 року № 1005561070015053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за переконанням ОСОБА_2 , наказ Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 «Про задоволення скарги» є незаконним та таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України в частині реєстраційних дій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі», вимоги за позовом ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з первісним позовом, розгляд справи призначено на 23.06.2022.

22.06.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021, шляхом заборони Міністерству юстиції України, Офісу протидії рейдерству, на який покладено виконання Наказу, а також всім органам державної реєстрації, Державному підприємству «Національні інформаційні системи», суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в т.ч., але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України, та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо виконання зазначеного наказу №4677/5 від 28.12.2021 до набрання законної сили судовим рішенням, в частині: скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 №1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведеної приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 27.11.2021 №1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 30.11.2021 №1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Дочірнього підприємства «Компроміс».

В обґрунтування вимог заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» зазначило, що загальними зборами учасників Приватного підприємства «Дагда-2013», оформленими протоколом №18 від 26.11.2021, вирішено звільнити з посади директора Дочірнього підприємства «Компроміс» ОСОБА_3 з 26.11.2021 та призначити на посаду директора Дочірнього підприємства «Компроміс» ОСОБА_4 з 27.11.2021. Надати повноваження директору Приватного підприємства «Дагда-2013» Прилепському І.А. підписати рішення учасника Дочірнього підприємства «Компроміс» від імені та в інтересах Приватного підприємства «Дагда-2013». Затверджено статут Дочірнього підприємства «Компроміс» у новій редакції та надано повноваження підписати Статут від імені Приватного підприємства «Дагда-2013» Прилепському І.А.

Рішенням учасника №26-11-21 Дочірнього підприємства «Компроміс», оформленим 26.11.2021, вирішено підтвердити факт повного формування (сплати) Приватним підприємством «Дагда-2013» частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс» у розмірі 1 218 500,00 грн. Звільнити ОСОБА_3 з посади директора Дочірнього підприємства «Компроміс» з 26.11.2021. Призначити на посаду директора Дочірнього підприємства «Компроміс» ОСОБА_4 з 27.11.2021. Проведено державну реєстрацію змін до відомостей про Дочірнє підприємство «Компроміс».

Рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства «Дагда-2013», оформленим протоколом №21 від 30.11.2021, вирішено продати корпоративні права (частку у статутному капіталі) Дочірнього підприємства «Компроміс» у розмірі 100%, належну Приватному підприємству «Дагда-2013», Товариству з обмеженою відповідальністю «Істус» за ціною 10 000,00 грн, які повинні бути сплачені протягом 5 календарних днів з дати підписання цього Договору на рахунок Приватного підприємства «Дагда-2013». Надано повноваження директору Приватного підприємства «Дагда-2013» Прилепському І.А. підписати Договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Дочірнього підприємства «Компроміс». Надано повноваження директору Приватного підприємства «Дагда-2013» Прилепському І.А. підписати рішення учасника Дочірнього підприємства «Компроміс» від імені та в інтересах Приватного підприємства «Дагда-2013».

Рішенням №3 одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» від 30.11.2021 вирішено укласти з Приватним підприємством «Дагда-2013» Договір купівлі-продажу корпоративних прав (100% частки у статутному капіталі) Дочірнього підприємства «Компроміс». Уповноважено директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» ОСОБА_4 підписати договір купівлі-продажу корпоративних прав (100% частки у статутному капіталі) Дочірнього підприємства «Компроміс». Уповноважено директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» Кацубу Р.С. приймати участь на позачергових загальних зборах учасників Дочірнього підприємства «Компроміс» та підписати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» протокол та статут Дочірнього підприємства «Компроміс» в новій редакції.

30.11.2021 Приватне підприємство «Дагда-2013» в особі директора Прилепського І.А. та Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» в особі директора ОСОБА_4 уклали Договір №30/11, за яким Приватне підприємство «Дагда-2013» передає у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» приймає у власність частку у розмірі 1 218 500,00 грн, що відповідає 100% статутного капіталу Дочірнього підприємства «Компроміс», та зобов`язується сплатити за неї визначену грошову суму.

Позачерговими зборами учасників Дочірнього підприємства «Компроміс», оформленими протоколом від 30.11.2021 №30-11-21, вирішено прийняти Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» до складу власників (учасників) Дочірнього підприємства «Компроміс». Погоджено вихід Приватного підприємства «Дагда-2013» зі складу учасників Дочірнього підприємства «Компроміс» у зв`язку із продажем 100% частки статутного капіталу Дочірнього підприємства «Компроміс» на підставі укладеного Договору №30/11 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс» від 30.11.2021. Затверджено наступний порядок розподілу часток власників (учасників) у статному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс»: учасник (засновник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус», вид вкладу - грошові кошти, частка - 1 218 500,00 грн, частка в % - 100%. Затвердити, підписати та провести державну реєстрацію Статуту Дочірнього підприємства «Компроміс» у новій редакції. Провести державну реєстрацію змін до відомостей Дочірнього підприємства «Компроміс».

27.11.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. проведено реєстраційну дію №1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу». Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30.11.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. проведено реєстраційну дію №1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу». Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, на момент прийняття оспорюваного наказу Міністерства юстиції України Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» було власником 100% корпоративних прав в статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс». Реалізація оспорюваного наказу стане наслідком припинення корпоративних прав заявника, їх повернення Громадській організації «Центр захисту інвалідів», що свідчить про суттєве ускладнення, у тому числі неможливість виконання рішення суду в разі його задоволення. Оскільки існує спір на частку у розмірі 100% у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс» між Товариством з обмеженою відповідальністю «Істус» та Громадською організацією «Центр захисту інвалідів» існує обґрунтоване припущення, що виконання оскаржуваного наказу під час розгляду справи по суті та невжиття заходів забезпечення позову за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус», за захистом яких воно звернулось до суду.

Також 22.06.2022 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить зупинити до набрання законної сили рішенням у справі № 910/2281/22 дію наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021, шляхом заборони Міністерству юстиції України, Офісу протидії рейдерству, на який покладено виконання наказу, а також всім органам державної реєстрації, Державному підприємству «Національні інформаційні системи», суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в т.ч., але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо виконання зазначеного наказу № 4677/5 від 28.12.2021, в частині: скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 №1005569950013053095 «Скасування реєстраційної дії», проведеної приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Т.В., від 26.11.2021 №1005561070014053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 27.11.2021 №1005561070015053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі».

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_2 вказує, що оскаржуваним наказом порушені його права, а наслідком виконання спірного наказу може стати припинення його права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та повернення корпоративних прав у власність Громадської організації «Центр захисту інвалідів», що саме по собі призведе до ускладнення чи взагалі унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

ОСОБА_2 вважає, що на сьогоднішній день існує висока вірогідність того, що до закінчення розгляду справи по суті оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021 «Про задоволення скарги», винесений на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021 буде виконаний, що значно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування спірного наказу.

На думку заявника, невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки у разі подальшого відчуження частки або частини статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі», він не зможе захистити своє порушене право у даному судовому процесі та буде вимушений звертатись з новими позовними вимогами до інших осіб, ймовірно у новому провадженні з поданням ще одного позову.

ОСОБА_2 вказує, що виконання оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом до суду, виходячи з того, що предметом спору між сторонами є вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу. Оскільки позов подано немайнового характеру, заходи забезпечення позову застосовуються до набрання рішенням законної сили, навіть відмова у позові не вплине на виконання оспорюваного наказу та не ускладнить для відповідача таке виконання.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.06.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» про забезпечення позову задовольнив. Зупинив дію наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021, шляхом заборони Міністерству юстиції України, Офісу протидії рейдерству, на який покладено виконання Наказу, а також всім органам державної реєстрації, Державному підприємству «Національні інформаційні системи», суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в т.ч., але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо виконання зазначеного наказу №4677/5 від 28.12.2021 до набрання законної сили судовим рішенням, в частині: скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 №1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведеної приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Т.В., від 27.11.2021 №1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 30.11.2021 №1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. щодо ДП «Компроміс».

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнив. Зупинив до набрання законної сили рішенням у справі № 910/2281/22 дію наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021, шляхом заборони Міністерству юстиції України, Офісу протидії рейдерству, на який покладено виконання Наказу, а також всім органам державної реєстрації, Державному підприємству «Національні інформаційні системи», суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в т.ч., але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо виконання зазначеного наказу №4677/5 від 28.12.2021, в частині: скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 №1005569950013053095 «Скасування реєстраційної дії», проведеної приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Т.В., від 26.11.2021 №1005561070014053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 27.11.2021 №1005561070015053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі».

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що виконання оспорюваного наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021 під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявників, за захистом яких вони звернулися з позовом до суду, виходячи з того, що предметом спору між сторонами є вимога про скасування оскаржуваного наказу, у зв`язку із чим належними, співмірними та адекватними заходами забезпечення позову у даній справі є заходи, визначені заявниками у поданих заявах про забезпечення позову.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.09.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 у справі №910/2281/22 скасував. У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» та ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовив.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявники у поданих ними заявах чітко визначили свою вимогу - зупинити дію оскаржуваного наказу (кожен із заявників у своїй частині), а також вказали спосіб, в який, на їх думку, має бути реалізована така вимога.

Водночас у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається. Цей захід не належить до вичерпного переліку заходів забезпечення позову згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, прямо не передбачений ані процесуальним законом, ані іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначив, що згідно з висновками Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21 заборона вчинення реєстраційних дій є зрозумілим, самодостатнім та передбаченим законом заходом забезпечення позову у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України та є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ

Громадська організація «Центр захисту інвалідів» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/2281/22, у якій просила постанову суду апеляційної інстанції змінити в мотивувальній частині, виклавши аргументацію викладену в розділах 1 та 2 цієї касаційної скарги.

У касаційній скарзі зазначено, що на переконання скаржника суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення з грубим порушенням норми процесуального права, а саме частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до невірної аргументації мотивів відмови в забезпеченні позову, а також невірно врахував норми матеріального права, визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», який не передбачає права суду на зупинення дії наказу Міністерства юстиції України чи заборону проведення реєстраційних дій з виконання наказу Міністерства юстиції України.

Мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову на думку скаржника мала ґрунтуватися саме на тому, що у суду першої інстанції взагалі були відсутні підстави, визначені частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України для забезпечення позову, внаслідок існування норми права, визначеної пунктом 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150). Згідно з цим пунктом рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду. У разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення також забезпечує внесення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону. Зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Басарі» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/2281/22, у якій просило ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» та ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі № 910/2281/22 є назаконними, прийнятими з грубим порушенням норм процесуального права, а саме частини 2 статті 136 та частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та без застосування закону, який підлягав застосуванню, а саме пункту 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150).

Зокрема зазначає, що судом першої інстанції позов забезпечено за відсутності підстав для забезпечення позову, а відтак зазначена ухвала є незаконною та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції на врахував доводів апелянта щодо безпідставності забезпечення позову, а також не прийняв доводи щодо наявності норми права яка прямо вказує на механізм відновлення прав осіб внаслідок скасування рішенням суду наказу Мін`юсту, який у повній мірі забезпечує можливість відновлення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» та ОСОБА_2 у разі прийняття судом рішення про скасування наказу Мін`юсту та взагалі виключає необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову в даній справі. А також зазначає що судом апеляційної інстанції не було відхилено доводи апелянта про те, що заявлені заходи забезпечення позову є неспівмірними та неадекватними позовним вимогам. А також, що суд першої інстанції, постановивши ухвалу про зупинення дії наказу втрутився у компетенцію Мін`юсту і фактично надав можливість не виконувати чинний наказ.

Учасники правом подати відзив на касаційну скаргу не скористались, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_2 18.11.2022, тобто поза межами встановленого судом строку на подання відзиву на касаційну скаргу, подав до суду письмові пояснення, у яких виклав свої заперечення щодо касаційних скарг.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 161 Господарського процесуального кодексу України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (частини перша та друга статті 118 Господарського процесуального кодексу України). Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_2 не просив дозволу подати письмові пояснення за межами строку на подання відзиву на касаційну скаргу, враховуючи, що неподання відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень, а також, що суд за межами цього строку не визнавав їх подання необхідним, Верховний Суд залишає ці пояснення без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Предметом спору у цій справі є наказ Міністерства юстиції України (відповідача), № 4677/5 від 28.12.2021 року, виданого на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021 року щодо скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 року №1005569950013053095 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 26.11.2021 року № 1005561070014053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 27.11.2021 року №1005561070015053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та від 26.11.2021 № 1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 27.11.2021 року № 1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 30.11.2021 року № 1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Дочірнього підприємства «Компроміс».

Позовні вимоги спрямовані на захист тих корпоративних прав, що виникають з реєстраційної дії щодо внесення змін до складу членів-учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та Дочірнього підприємства «Компроміс», вчиненої відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», на законності якої наполягають позивачі та протиправність скасування якої за наказом вони заперечують.

Отже, у разі задоволення цих вимог та скасування наказу, судове рішення не вимагатиме примусового виконання.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Верховний Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

З огляду на те, що у цій справі подані позови про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021, тобто з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Відповідно доводи касаційних скарг про те, що пунктом 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150) передбачено механізм виконання рішення суду у разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації є безпідставними. У немайнових спорах така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. А тому посилання скаржників, що у разі прийняття судом рішення про скасування наказу Мін`юсту цього буде достатньо для того щоб Мін`юст самостійно вніс відомості у Єдиний державний реєстр юридичних осіб про поновлення реєстраційних дій, які були скасовані цим наказом, тобто треті особи, які заявили самостійні вимоги на предмет спору зможуть в рамках одного судового провадження захистити свої права є помилковими.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

За наявності між сторонами корпоративного спору, зокрема щодо розміру частки у статутних капіталах Дочірнього підприємства «Компроміс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» та кому вони належать, то внесення на підставі оспорюваного наказу змін до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно часток у розмірі 100% у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс», яка згідно останніх записів належить Товариству з обмеженою відповідальності «Істус», та Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі», яка згідно останніх записів належить ОСОБА_2 , може призвести до того, що до закінчення розгляду справи належна їм частка може бути відчужена на користь інших осіб, а державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будуть вчинені нові реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У такому випадку захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду заявники не зможуть, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення їх порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Щодо інших доводів касаційної скарги Громадської організації «Центр захисту інвалідів», то при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, не врахував ту обставину, що на час звернення заявників до суду із заявами про забезпечення позову (22.06.2022) та постановлення судами за наслідками їх розгляду відповідних рішень абзац третій пункту 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, було виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 696 від 17.06.2022.

Оскільки формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних правовідносин, ураховуючи, що наведені скаржником положення пункту 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, на час вирішення питання про забезпечення позову були виключені, колегія суддів вважає відсутніми підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, зазначених заявником касаційної скарги.

Питання щодо допустимого заходу забезпечення позову у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України вирішувалися в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21.

Згідно з сформованими у пункті 8.9 цієї постанови висновками, у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції - щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно як до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», так і до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 ГПК України: прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 ГПК України.

У той же час, згідно з пунктом 8.13 цієї постанови, встановлена законом заборона вчинення реєстраційних дій є зрозумілим, самодостатнім та передбаченим законом заходом забезпечення позову у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України.

Таким чином наразі існує висновок Верховного Суду щодо того який захід забезпечення позову у спорах про скасування наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції - щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно як до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», так і до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є належним та передбаченим законом і оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прийнята у відповідності з цим висновком, підстави для зміни мотивувальної частини постанови, з наведених скаржником мотивів, відсутні.

Щодо вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 у справі № 910/2281/22, то касаційне провадження у цій частині відкрито помилково.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на:

рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті (пункт 1 цієї частини);

ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 цієї частини).

Як вбачається з матеріалів справи Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.06.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» та ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнив. Зупинив дію наказу Міністерства юстиції України №4677/5 від 28.12.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/2281/22 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 про вжиття заходів забезпечення позову скасовано. У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» та ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Басарі» звернулося до суду із касаційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, яка на час подання цієї скарги скасована постановою суду апеляційної інстанції, та просило її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяв про забезпечення позову.

Оскільки, оскаржена ухвала суду першої інстанції вже скасована, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для здійснення касаційного перегляду зазначеної ухвали суду першої інстанції та вирішення питання про її повторне скасування.

Враховуючи наведене, і беручи до уваги помилковість відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 у справі № 910/2281/22, суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з перегляду зазначеного судового рішення.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційних скаргах немає.

Судові витрати

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2022, закрити.

2. Касаційні скарги Громадської організації «Центр захисту інвалідів» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/2281/22 залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/2281/22 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Н. Губенко

В. Студенець