27.10.2024

№ 910/3287/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/3287/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 (колегія суддів: Тарасенко К. В. - головуючий, Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 (суддя Карабань Я. А.) у справі

за позовом першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області та Полтавської міської ради

до: 1) Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп"

про визнання недійсним договору і додаткових угод та стягнення 745 450,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи

1.1. Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області), Полтавської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - Управління ЖКГ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віват Груп" (далі - ТОВ "БК "Віват Груп") про:

- визнання недійсним договору підряду від 21.09.2020 № 20 про закупівлю робіт "Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Сади-1 (на Автовокзал), 28-Школа (на Центр), 23-Вересня (на Центр), 23 Вересня (на Автовокзал), Алмазна (на Автовокзал), 26 школа (в сторону автовокзалу), Лікарня залізничників (на центр), лікарня залізничників (на с. залізничників). Дитячий садок (на Центр), Уютна, Автоагрегатний завод (на центр), вул. Підмонастирська, пров. Високий (на Центр) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава" (далі - договір підряду від 21.09.2020 № 20) та додаткових угод від 15.12.2020 № 1, від 10.08.2021 № 2, від 24.12.2021 № 3, від 30.06.2021 № 4, від 30.12.2022 № 5 до договору, укладених між Управлінням ЖКГ та ТОВ "БК "Віват Груп";

- стягнення з ТОВ "БК "Віват Груп" на користь Управління ЖКГ 745 450,30 грн та стягнення з Управління ЖКГ одержаних за рішенням суду 745 450,30 грн в дохід місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.

1.2. Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що ТОВ "БК "Віват Груп" під час проведення відкритих торгів порушило законодавство про захист економічної конкуренції, що призвело до спотворення результатів публічної закупівлі Управлінням ЖКГ робіт (капітального ремонту зупинок громадського транспорту). Прокурор зазначав, що рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.04.2023 № 70/29-р/к у справі № 7/01-23-22 підтверджується порушення вимог чинного законодавства, у тому числі ТОВ "БК "Віват Груп", під час проведення відкритих торгів. Тому Прокурор стверджував, що договір підряду від 21.09.2020 № 20, укладений за результатами таких торгів, слід визнати недійсним як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства, відповідно до статей 203 215 228 Цивільного кодексу України. Прокурор також просив суд застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, зокрема, стягнути з ТОВ "БК "Віват Груп" кошти, отримані на виконання цього правочину, та повернути їх до місцевого бюджету.

1.3. Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/3287/24 позовну заяву Прокурора залишено без руху, встановлено Прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо) із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів на суму 15 140,00 грн.

1.4. 02.04.2024 від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків. У цій заяві Прокурор зазначав, що на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/3287/24 повідомляє, що, зокрема, договір підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткові угоди є складовими договірних зобов`язань; сторони шляхом внесення змін до чинного договору змінили свої попередні домовленості, тому розгляд вимог про визнання недійсним договору підряду та додаткових угод до нього як однієї позовної вимоги дає можливість досягнути процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права. Позовна заява в частині визнання недійсним договору та додаткових угод до нього містить фактично один об`єкт вимоги.

2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

2.1. Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 у справі № 910/3287/24, позовну заяву Прокурора в інтересах держави в особі офісу Держаудитслужби, Полтавської міської ради до Управління ЖКГ, ТОВ "БК "Віват Груп" про визнання недійсним договору і додаткових угод та стягнення 745 450,30 грн і додані до неї документи - повернуто.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що Прокурор заявив 6 немайнових вимог, а також майнову вимогу в розмірі 745 450,30 грн. Тому, за висновком суду першої інстанції, за подання позову Прокурор мав сплатити судовий збір у загальній сумі 29 349,75 грн, однак до позовної заяви Прокурор додав платіжну інструкцію від 07.03.2024 № 542 про сплату судового збору в розмірі 14 209,75 грн, що на 15 140,00 грн менше, ніж установлено законом.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що спірними додатковими угодами хоча і вносилися зміни до основного договору підряду від 21.09.2020 № 20, про визнання недійсним якого заявлено позовну вимогу, однак фактично ці додаткові угоди є окремими правочинами, про визнання недійсними яких Прокурор заявив окремі позовні вимоги, що мають немайновий характер. Тому, за висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, за ці вимоги окремо має бути сплачено судовий збір.

Оскільки Прокурор не виконав вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 25.03.2024 у справі № 910/3287/24 та не усунув у строк недоліки, наведені в ній, то суд першої інстанції відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернув позовну заяву.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на невиконання Прокурором вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 25.03.2024 та неусунення недоліків, визначених в ній, позовна заява в цій справі підлягала поверненню на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Прокурор, не погодившись з оскаржуваними судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/3287/24, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3.2. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 55 Конституції України, статей 3 15 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", статей 162 163 174 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор зазначає, що позовні вимоги стосуються укладення відповідачами договору підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткових угод, згідно з якими були внесені зміни до договору підряду від 21.09.2020 № 20 щодо істотних умов договору. Скаржник стверджує, що спірний договір підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткові угоди пов`язані між собою, в сукупності мають одну підставу виникнення та один причинно-наслідковий зв`язок. Зокрема, Прокурор зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.04.2023 № 70/29-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно з яким визнано винним, зокрема, ТОВ "БК "Віват Груп" у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції. За таких обставин скаржник вважає, що при зверненні з позовною заявою судовий збір сплачено в повному обсязі згідно із заявленими позовними вимогами.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.

4.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання недійсним договору підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткових угод до нього, про стягнення коштів та їх повернення до місцевого бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір підряду від 21.09.2020 № 20, укладений під час проведення процедури відкритих торгів на закупівлю робіт, слід визнати недійсним як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства, відповідно до статей 203 215 228 Цивільного кодексу України, та застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

4.4. Предметом касаційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення позовної заяви Прокурора на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з неусуненням Прокурором недоліків, визначених ухвалою місцевого суду від 25.03.2024 у справі № 910/3287/24.

4.5. Колегія суддів зазначає, що статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

4.6. Порядок подання, вимоги до змісту позовної заяви та перелік документів, які подаються до позовної заяви, визначені положеннями статей 162 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

4.7. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

4.8 Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

4.9. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4.10. За змістом частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

4.11. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 028,00 грн.

4.12. Відповідно до положень частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

4.13. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

4.14. Згідно із частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4.15. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву Прокурора, виходив із того, що Прокурор заявив 6 немайнових вимог, а також майнову вимогу в розмірі 745 450,30 грн. Тому, за висновком суду першої інстанції, за подання позову Прокурор мав сплатити судовий збір у загальній сумі 29 349,75 грн, однак до позовної заяви Прокурор додав платіжну інструкцію від 07.03.2024 № 542 про сплату судового збору в розмірі 14 209,75 грн, що на 15 140,00 грн менше, ніж установлено законом.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що спірними додатковими угодами хоча і вносилися зміни до основного договору, про визнання недійсним якого заявлено позовну вимогу, однак фактично ці додаткові угоди є окремими правочинами, про визнання недійсними яких Прокурор заявив окремі позовні вимоги, що мають немайновий характер. Тому, за висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, за ці вимоги окремо має бути сплачено судовий збір.

4.16. Прокурор, не погодившись із ухвалою місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/3287/24, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 55 Конституції України, статей 3 15 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", статей 162 163 174 Господарського процесуального кодексу України.

4.17. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає таке.

4.18. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/150/23.

4.19. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.09.2024 у справі № 904/868/22.

4.20. Як установили суди попередніх інстанцій, предметом позову у справі № 910/3287/24 є вимоги Прокурора:

- про визнання недійсним договору підряду від 21.09.2020 № 20 про закупівлю робіт "Капітальний ремонт зупинок громадського транспорту: Сади-1 (на Автовокзал), 28-Школа (на Центр), 23-Вересня (на Центр), 23 Вересня (на Автовокзал), Алмазна (на Автовокзал), 26 школа (в сторону автовокзалу), Лікарня залізничників (на центр), лікарня залізничників (на с. залізничників), Дитячий садок (на Центр), Уютна, Автоагрегатний завод (на центр), вул. Підмонастирська, пров. Високий (на Центр) з установленням нових та заміною існуючих павільйонів у місті Полтава", що укладений між відповідачами;

- про визнання недійсною додаткової угоди від 15.12.2020 № 1 до договору;

- про визнання недійсною додаткової угоди від 10.08.2021 № 2 до договору;

- про визнання недійсною додаткової угоди від 24.12.2021 № 3 до договору;

- про визнання недійсною додаткової угоди від 30.06.2021 № 4 до договору;

- про визнання недійсною додаткової угоди від 30.12.2022 № 5 до договору;

- про стягнення з ТОВ "БК "Віват Груп" на користь Управління ЖКГ 745 450,30 грн та стягнення з Управління ЖКГ одержаних за рішенням суду 745 450,30 грн в дохід місцевого бюджету Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.

Отже, Прокурор заявив 6 вимог немайнового характеру (вимоги про визнання недійсними договору підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткових угод до нього) та вимогу майнового характеру (про застосування наслідків недійсності правочинів - стягнення коштів та їх повернення до бюджету).

4.21. Суд першої інстанції, встановивши невідповідність позовної заяви Прокурора вимогам Господарського процесуального кодексу України в частині сплати судового збору, а саме відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, постановив ухвалу від 25.03.2024 про залишення позовної заяви Прокурора без руху із встановленням способу та строку усунення недоліків позовної заяви з урахуванням вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Проте Прокурор не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, тому суд першої інстанції відповідно до положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернув Прокурору позовну заяву.

4.22. Прокурор у касаційній скарзі зазначає, що позовні вимоги стосуються укладення відповідачами договору підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткових угод, згідно з якими були внесені кілька разів зміни до договору підряду від 21.09.2020 № 20 щодо істотних умов договору. Скаржник стверджує, що спірний договір підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткові угоди пов`язані між собою, в сукупності мають одну підставу виникнення та один причинно-наслідковий зв`язок. Прокурор зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.04.2023 № 70/29-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно з яким визнано винним, зокрема, ТОВ "БК "Віват Груп" у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції. За таких обставин скаржник вважає, що при зверненні з позовною заявою судовий збір сплачено в повному обсязі згідно із заявленими позовними вимогами.

4.23. Колегія суддів зазначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України.

4.24. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.25. За змістом частини 1 статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

4.26. У постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 917/265/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначено, що необхідно розрізняти поняття "додаток до договору" та "додаткова угода до договору".

Додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.

Водночас додаткова угода є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватись вимоги статті 654 Цивільного кодексу України, а також положення про нікчемність.

4.27. Отже, додаткові угоди від 15.12.2020 № 1, від 10.08.2021 № 2, від 24.12.2021 № 3, від 30.06.2021 № 4, від 30.12.2022 № 5 до договору підряду від 21.09.2020 № 20, укладені між Управлінням ЖКГ та ТОВ "БК "Віват Груп", про визнання недійсними яких заявлені позовні вимоги, є правочинами, до яких можуть застосовуватися положення про нікчемність чи недійсність.

4.28. Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

4.29. Згідно з положеннями статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

4.30. Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

4.31. З урахуванням наведених законодавчих положень колегія суддів зазначає, що Прокурор самостійно визначив предмет позову та просив суд визнати недійсним договір підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткові угоди від 15.12.2020 № 1, від 10.08.2021 № 2, від 24.12.2021 № 3, від 30.06.2021 № 4, від 30.12.2022 № 5 до договору підряду від 21.09.2020 № 20, укладені між Управлінням ЖКГ та ТОВ "БК "Віват Груп", що є правочинами, про недійсність яких стверджує Прокурор. Тому доводи скаржника про те, що позовна заява в частині визнання недійсним договору підряду від 21.09.2020 № 20 та додаткових угод до нього містить фактично один об`єкт вимоги, є необґрунтованими.

4.32. Отже, позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод від 15.12.2020 № 1, від 10.08.2021 № 2, від 24.12.2021 № 3, від 30.06.2021 № 4, від 30.12.2022 № 5 до договору підряду від 21.09.2020 № 20 є самостійними вимогами Прокурора, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що Прокурор повинен був сплатити судових збір з огляду на заявлені ним 6 немайнових вимог, а також майнову вимогу. Враховуючи невиконання Прокурором вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 25.03.2024 та неусунення недоліків, визначених у ній, позовна заява Прокурора підлягала поверненню на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин доводи скаржника про неправильне застосування судами частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними та необґрунтованими.

4.33. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

5.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. Оскільки доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/3287/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак