ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3328/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
за участю помічника судді, який, здійснює повноваження секретаря судового засідання - Корсун Я. В.,
за участю представників:
позивача ? не з`явився,
відповідача 1 ? не з`явився,
відповідача 2 ? Халимон С. В. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 (судді: Скрипка І. М., Чорна Л. В., Тищенко А. І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрянка"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
2. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У березні 2018 Приватне акціонерне товариство "Дніпрянка" (далі - ПрАТ "Дніпрянка") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") про скасування рішення, оформленого протоколом від 07.03.2018 №309 засідання комісії ПАТ "Київенерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду акта про порушення від 15.02.2018 №04621, яким визначено необхідність сплати ПрАТ "Дніпрянка" недоврахованої електроенергії у сумі 51 665, 92 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2017 уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" складено акт про порушення №04621, в якому зазначено, що споживачем на об`єкті: вбудоване приміщення за адресою: вул. Марганецька, буд. 22 порушено Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), а саме здійснено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі (незайнятого приміщення) прихованою проводкою (у підвальному приміщенні будинку) поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії. В подальшому на засіданні комісією з розгляду вказаного акта було прийнято рішення, оформлене протоколом від 07.03.2018 №309, відповідно до якого позивачу здійснено нарахування за недовраховану електроенергію у сумі 51 665, 92 грн. Проте, як зазначає позивач, ПрАТ "Дніпрянка" не має ані у власності, ані у користуванні підвальних приміщень, а також з приміщень, що належать товариству на праві власності, відсутній вхід до підвальних приміщень будівлі за цією адресою.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 відмовлено у задоволенні позову.
2.2. Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання недійсним рішення засідання комісії ПАТ "Київенерго" з розгляду акта про порушення від 15.02.2018 №04621, яке оформлене протоколом від 07.03.2018 №309.
Крім того, суд зазначив, що належним способом захисту, який передбачений пунктом 6.42 ПКЕЕ, є саме оскарження споживачем рішення комісії, а не протоколу засідання комісії, оскільки протокол засідання комісії є лише формою оформлення рішення.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 і прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано недійсним рішення комісії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", яке оформлено протоколом від 07.03.2018 №309 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 15.02.2018 №04621.
Судове рішення обґрунтовано тим, що:
- акт №04621 про порушення складено з недоліками, що унеможливлюють його застосування як належного доказу у справі, а саме: відсутні дані щодо запрошення позивача для участі у складанні акта та щодо відмови позивача (споживача) підписати акт; акт підписано трьома працівниками постачальника електричної енергії та четвертою особою ОСОБА_1 , який не є працівником позивача та не мав повноважень від імені позивача на участь у здійсненні перевірки та підписання акта №04621 (відсутність доказів його уповноваження на участь у проведенні даної перевірки та складання акта про порушення);
- в акті не викладено докладно вид, обставини та суть порушення з урахуванням наведеної в акті схеми електропостачання - яким чином зазначене несанкціоноване користування електричною енергією пов`язане з діяльністю позивача в належних йому на праві власності приміщеннях;
- зазначено місце (точку) підключення до електричних мереж, але не зафіксовано належно, що таке підключення здійснено до об`єктів чи обладнання позивача, що підтверджує недоведеність вчинення саме позивачем порушення.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, а рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін.
3.2. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що судом не досліджено додаток до договору про постачання електричної енергії від 15.11.2001 №3510220 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", згідно якого споживач несе відповідальність за кабельну лінію від електрощита житлового будинку №22 до електрощита магазина.
Заявник також зазначає, що в акті №04621 та на схемі електропостачання вказано, що самовільне підключення електроустановок до електричної мережі прихованою проводкою у підвальному приміщенні будинку №22 по вул. Марганецька у місті Києві виконано підвісним кабелем, який веде до приміщень, які належать на праві власності позивачу, що додатково підтверджується відеозаписом з місця складання акта.
Крім того заявник стверджує, що особа, яка підписала акт про порушення - ОСОБА_1 є уповноваженою особою позивача, оскільки 20.03.2018 на іншому об`єкті ПрАТ "Дніпрянка" також ОСОБА_1 підписав акт технічної перевірки від імені позивача.
3.3. ПрАТ "Дніпрянка" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарського суду і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.
4. Обставини встановлені судами
4.1. Судами попередніх інстанцій установлено, що 15.11.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпрянка" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №3510220 (в редакції додатку №1 до додаткової угоди від 30.06.2010), умовами якого передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною.
4.2. Відповідно до пункту 2.3 договору споживач зобов`язується, зокрема дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок, відповідно додатків до договору "Перелік об`єктів споживача" та "обсяги очікуваного споживання електричної енергії споживача"; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
4.3. Згідно із пунктом 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку: споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
4.4. Пунктом 4.4 договору визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
4.5. 30.06.2010 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпрянка" (споживач) укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії від 15.11.2001, відповідно до якої сторони дійшли згоди, зокрема з 30.06.2010 створити особовий рахунок №61378099 та віднести до нього територіально відокремлені площадки, що розташовані за адресами, зазначеними в додатку 4а "Перелік об`єктів" до договору від 15.11.2001, укладеному сторонами 30.06.2010.
4.6. Відповідно до додатку 4А до договору від 15.11.2001 об`єкт позивача - магазин №944; точка підключення:ТП668; адреса користування електричною енергією: місто Київ, вул. Марганецька, буд. 22; режим роботи - 7 днів на тиждень (цілодобово).
4.7. Крім того, відповідно до акта про використану активну електроенергію ПрАТ "Дніпрянка", що є додатком 3Б до договору від 15.11.2001 у лютому місяці 2018 року об`єктом позивача є, зокрема, магазин, який розташований за адресою: вул. Марганецька, буд. 22, тип лічильника: НІК2303 АРПЗ 1100, номер лічильника: 0215479.
4.8. Додатками №2, №13 від 15.11.2001 до договору сторони погодили порядок розрахунків та графік зняття показань засобів обліку електричної енергії.
4.9. Також суди установили, що 15.02.2018 працівниками структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" була проведена перевірка дотримання позивачем вимог ПКЕЕ об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, буд. 22.
4.10. За результатами цієї перевірки, відповідачем в присутності представника позивача складено акт про порушення від 15.02.2018 №04621, яким встановлено порушення ПКЕЕ: порушення пункту 4 частини 22 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі (незайнятого приміщення) прихованою проводкою (у підвальному приміщенні будинку) поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії. Самовільне підключення виконано мідним кабелем 2х2,5 мм2.
4.11. 07.03.2018 відповідачами розглянуто акт від 15.02.2018 №04621 про порушення споживачем ПКЕЕ та прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом 2.6 за формулою 2.7 Методики.
Згідно із розрахунком відповідача за період порушення з 16.02.2017 по 15.02.2018 за недовраховану електроенергію підлягає до сплати у сумі 51 665, 95 грн.
4.12. 10.03.2018 між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПрАТ "Дніпрянка" укладено додаткову угоду до договору від 15.11.2001, якою замінено в договорі сторону постачальника з ПАТ "Київенерго" на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", яке є правонаступником прав та зобов`язань, що виникли за договором.
4.13. Також суди установили, що позивач набув у власність шляхом викупу на нежилі приміщення з №1 по №13 (групи приміщень №212а); продовольчий магазин, загальною площею 202,40 кв. м (літера А) відповідно до договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 09.04.2008, укладеного між Дніпровською районною в місті Києві радою в особі Виконавчого органу Дніпровської районної в місті Києві ради - Управління оренди та приватизації комунального майна та Відкритим акціонерним товариством "Дніпрянка" (перейменовано на ПрАТ "Дніпрянка") , що також підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.04.2008 та витягом з Державного реєстру правочинів.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом спору в цій справі є вимога позивача про скасування рішення, яким визначено до сплати ПрАТ "Дніпрянка" за недовраховану електроенергію 51 665, 92 грн, оформлене протоколом від 07.03.2018 №309 засідання комісії ПАТ "Київенерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду акта про порушення від 15.02.2018 №04621.
5.3. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм права при вирішенні спору, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією.
Відповідно, відсутні підстави для застосування статей 235-237 Господарського кодексу України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин.
Разом з тим, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є належним способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
5.4. Згідно з частиною п`ятою статті 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.
Колегія суддів зазначає, що на дату проведення перевірки споживача електричної енергії та засідання комісії з розгляду акта про порушення правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються Законом України "Про електроенергетику"
5.5. Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
5.6. Частинами першою, другою статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
5.7. Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальником електричної енергії та споживачами врегульовані ПКЕЕ, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (у редакції, чинній на час складення акта про порушення від 15.02.2018)
5.8. Відповідно до пункту 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
5.9. Пунктом 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору; забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії.
5.10. Відповідно до пункту 6.40. ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.
5.11. При цьому, пунктом 6.41. ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
5.12. Згідно з пунктом 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
5.13. Як установлено судами попередніх інстанцій, між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії від 15.11.2001, відповідно до додатку 4А якого особовий рахунок №61378099, об`єкт позивача - магазин, точка підключення: №944 ТП668, адреса користування електричною енергією: місто Київ, вул. Марганецька, б. 22.
5.14. За наслідками перевірки ПАТ "Київенерго" дотримання позивачем вимог ПКЕЕ у будинку за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, 22 складено акт від 15.02.2018 №04621 про порушення ПКЕЕ, в якому установлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі (незайнятого приміщення) прихованою проводкою (у підвальному приміщенні будинку) поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії.
5.15. 07.03.2018 роглянувши акт від 15.02.2018 №04621 про порушення ПрАТ "Дніпрянка" ПКЕЕ, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" прийняло рішення здійснити нарахування згідно з пунктом 2.6 за формулою 2.7 Методики та стягнути з ПрАТ "Дніпрянка" 51 665, 92 грн за недовраховану електроенергію.
Вказаний акт розглянуто в присутності представника позивача ОСОБА_1, що підтверджується підписом останнього на протоколі від 07.03.2018 №309, з відміткою про те, що ПрАТ "Дніпрянка" не погоджується з протоколом.
5.16. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що акт про порушення від 15.02.2018 підписано ОСОБА_1., саме як працівником ПрАТ "Дніпрянка", оскільки в матеріалах справи наявний акт №1796 технічної перевірки та/або опломбування засобів обліку електричної енергії від 20.03.2018, складений на іншому об`єкті ПрАТ "Дніпрянка" - магазин №947, за адресою: вул. Червоноткацька, буд. 33/10, який підписано з боку позивача - інженером-енергетиком ОСОБА_1.
5.17. Натомість, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив з того, що ОСОБА_1, який підписав акт про порушення від 15.02.2018, не є працівником позивача та не мав повноважень від імені позивача на участь у здійсненні перевірки та підписання вказаного акта, оскільки відсутні докази його уповноваження на участь у проведенні даної перевірки та складання акта про порушення.
5.18. При цьому суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими висновки суду першої інстанції з огляду на те, що на вказаному об`єкті ПрАТ "Дніпрянка" не здійснює господарську діяльність, цей об`єкт надається в оренду, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру, а тому ОСОБА_1 є представником орендаря вказаного об`єкту (тобто представником третьої особи/іншої юридичної особи).
5.19. Таким чином, суди дійшли суперечливих та взаємовиключних висновків щодо того чи було акт про порушення підписано уповноваженими представниками сторін договору у відповідності до пункту 4.4 договору про постачання електричної енергії.
5.20. Суди встановили, що ПрАТ "Дніпрянка" належать на праві власності нежилі приміщення 1-го поверху, зазначивши при цьому, що у позивача немає ні у власності, ні у користуванні підвальних приміщень. Також суди зазначили, що з приміщень, які належать позивачу відсутній вхід до підвальних приміщень будівлі, а також відсутній доступ до них відповідно до поверхневого плану.
Крім того апеляційний господарський суд установив, що згідно з довідкою від 20.03.2018 №103/45-1682 у будівлі знаходяться не тільки приміщення позивача (1-й поверх), а й приміщення інших власників (користувачів). Частина приміщень (у тому числі всі підвальні приміщення) належить до комунальної власності, які є вільними і перебувають на балансі (повне господарське відання) Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та мають окремий вхід з вулиці, про що свідчить план підвальних приміщень.
5.21. На підставі встановлених обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відсутність у власності чи у користуванні позивача підвальних приміщень за спірним об`єктом не є безумовною підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки самовільне підключення здійснено у будинку, в якому здійснює господарську діяльність позивач, та зі схеми наведеної в акті чітко зазначено точку підключення позивача ТП 668 і кабель, який прокладений від даної точки підключення.
5.22. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, дослідивши акт про порушення, дійшов протилежного висновку, що фіксація в акті самого факту несанкціонованого підключення до кабелю в підвальному приміщенні ще не свідчить, що саме позивач використовував зазначений кабель для отримання не облікованої електричної енергії.
5.23. Приписами пункту 1.2 ПКЕЕ встановлено, що прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.
Контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень
Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" та іншим нормативно-технічним документам, яка має здійснюватися постачальником електричної енергії не рідше одного разу на три роки.
5.24. Отже, приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів, оскільки виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів.
5.25. Відповідно до пункту 2.1 ПКЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
5.26. Разом з тим, судами на підставі наявних у справі доказів не було встановлено в межах чиєї балансової належності та експлуатаційної відповідальності перебуває самовільне підключення.
Крім того, суд першої інстанцій дійшов висновку, що під час проведення перевірки дотримання споживачем правил ПКЕЕ на кабелі самовільного підключення є напруга. Разом з тим, апеляційний господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, на підставі наявних у справі доказів, зокрема, акта про порушення позивачем ПКЕЕ, фактично дійшов протилежного висновку про те, що на кабелі відсутня напруга, тобто кабель був відключений.
5.27. Також суд зазначив, що в акті про порушення зазначено місце (точку) підключення до електричних мереж, але не зафіксовано належно, що таке підключення здійснено до об`єктів чи обладнання позивача, оскільки приміщення позивача взагалі не оглядались. Крім того в цьому акті зазначено, що підключення здійснено до обліку на кабелі АВВГ 4x50, що не відповідає дійсності, оскільки даного кабелю там не існує, а підключення здійснене було до проводу СІП 4x50.
5.28. В такий спосіб, Північний апеляційний господарський суд не обґрунтував на підставі яких оцінених доказів та встановлених обставин справи він дійшов до такого висновку, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо переоцінки доказів.
Таким чином, суди попередніх інстанцій оцінивши наявні у справі докази, а також встановивши обставини у справі, дійшли до суперечливих та протилежних висновків, що унеможливлює можливість суду касаційної інстанції здійснити перевірку правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права.
5.29. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії у формі донарахування вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, суди повинні комплексно дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення.
Тобто, спірним питанням під час розгляду цієї справи є встановлення факту, що самовільне підключення електроустановок до електричної мережі прихованою проводкою (у підвальному приміщенні) здійснено до об`єктів (обладнання) позивача та/або в межах балансової належності. При цьому врахуванню підлягає, в тому числі, добросовісність поведінки сторін спрямована на реальне встановлення та фіксацію порушень.
5.30. Зі змісту судових рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що оцінка наявних у справі доказів та встановлених обставин у справі є розбіжною та суперечливою. Тобто для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити факт та обставини порушення споживачем ПКЕЕ.
5.31. Суд касаційної інстанції відзначає, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, які достовірно встановлені господарським судом.
5.32. Таким чином, за умови існування між сторонами спору щодо порушення споживачем ПКЕЕ та суперечності наявних у матеріалах справи доказів, для правильного вирішення справи необхідним є достовірне встановлення факту наявності або відсутності самовільного підключення електроустановок до електричної мережі прихованою проводкою до об`єктів (обладнання) позивача
5.33. Натомість, суди попередніх інстанцій ухвалили рішення без з`ясування таких фактичних обставин справи, що призвело до передчасних висновків при ухваленні судових рішень у цій справі.
5.34. З огляду на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.
5.35. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи та відповідно до законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами такого розгляду.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
6.2. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини першої-третьої статті 311 цього Кодексу).
6.3. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення необхідно скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити частково.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини другої статті 308, статтями 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі №910/3328/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Зуєв
Судді Н. О. Багай
Т. Б. Дроботова