ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3697/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Босий В.П.)
від 30.05.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.А., Тарасенко К.В.)
від 29.10.2019
у справі № 910/3697/19
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 693 405, 18 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 693 405,18 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором перевезення вантажу, а саме прострочення доставки вантажу, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 693 405, 18 грн.
2. Зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 позов Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" задоволено частково. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" штраф у розмірі 494 028, 88 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовив.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 залишено без змін.
2.3. Господарські суди встановили, що протягом листопада 2018 року - січня 2019 року АТ "Українська залізниця" було здійснено перевезення на адресу (відвантажено на користь) АТ "ДТЕК Західенерго" вантажу за залізничними накладними: №№46600664, 46688057, 46716502, 46716536, 46716593, 46716676, 46716700, 46716726, 46716734, 46721627, 46727582, 46824017, 46858817, 47169073, 47231196, 47437660, 47494208, 53039947, 53040010, 53052783, 53053054, 53053476, 53057220, 53069563, 53085072, 53085098, 53085106, 53099321, 53099347, 53102265, 53102281, 53127163, 53131496, 53157871, 53182135, 53187415, 53197471, 53209417, 53209425, 53212825, 53212841, 53217733, 53222469, 53250742, 53266433, 53330825, 53338463, 53376190, 53406062, 53408845, 53438131, 53438172, 53438198, 53438263, 53466736, 53466744, 53466751, 53470480, 53489027, 53489886, 53489894, 53489910, 53489936, 53499885, 53524203, 53524237, 53528816, 53528824, 53544326, 53544334, 53544359, 53544367, 53544383, 53544391, 53544409, 53550190, 53550232, 53550349, 53550356, 53550364, 53554333, 53559787, 53565289, 53568713, 53581179, 53581187, 53581203, 53581211, 53586608, 53595476, 53563746, 53665907, 53719860, 53719878, 53736633 та досильними залізничними накладними №№46620290, 46848883, 46877163, 46909727, 53107140, 53123774, 53141800, 46779237, 42226127, 53140240, 53141792, 46782470, 46882353, 53205506, 53205498, 42621117, 42620609, 47202197, 47246335, 47245675, 53608931, 53622767, 53505962, 47608195, 40289407.
2.4. Ухвалюючи рішення в частині відмови у стягненні штрафу у розмірі 199 376, 30 грн суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до розрахунку позивача заявленої до стягнення суми штрафу останнім здійснено розрахунок суми штрафу за окремими накладними (№№ 53205498, 53222469, 46716536, 46716593, 53085072, 53085098, 53085106, 53205506, 53250742, 53550190, 53550232, 53550349, 46620290, 46877163, 47437660, 53039947, 53040010, 53053054, 53053476, 53057220, 53132262, 46882353, 53438263, 53470480, 53489886, 53489894, 53489910, 53544326, 53544334, 47608195, 53565289, 53581203, 53581211, 53586608, 53663746 та 53736633), виходячи із загальної суми сплачених відправником за здійснення відповідного перевезення коштів, визначеної в графі 34 накладної, тобто, з урахуванням окрім провізної плати також інших розрахованих залізницею зборів, що не відповідає закріпленому в статті 116 Статуту порядку нарахування штрафу, а тому є неправомірним.
Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що мало місце неправильне визначення позивачем нормативного строку доставки вантажів за деякими спірними накладними (№№53524237, 46882353, 47202197, 47608195 та 53736633), що в свою чергу зумовило безпідставне збільшення розміру штрафу за рахунок застосування більшої відсоткової ставки до провізної плати ніж передбачено статтею 116 Статуту або ж взагалі безпідставного застосування такої відповідальності (у випадках де перевищення нормативного строку доставки є меншим ніж 48 год.).
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019, Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 199 376, 30 грн, суди попередніх інстанцій належним чином не надали оцінку доказам та поясненням позивача. Так, господарськими судами не враховано, що у пункті 3.2. договору визначено, що при замовленні вагону перевізника для проїзду провідників відправника (одержувача) замовник сплачує: плату за проїзд провідника відправника (одержувача), встановлену Збірником тарифів на дату відправлення вантажу, плату за перевезення порожнього вагону перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника тарифів, плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, відповідно до пункту 3.2.1; компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів з урахуванням коригуючих коефіцієнтів да тарифів Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору. Тобто, оскільки сторони у пункті 3.2 договору № 00078/ЦТЛ-2018 погодили складові розміру плати за перевезення, з огляду на положення статті 116 Статуту залізниць України, наявні підстави вважати, що розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу має здійснюватися, виходячи з розміру плати, визначеної в графі 34 спірних накладних, оскільки сторонами погоджено вказаним пунктом договору розмір плати за перевезення вантажу та позивачем сплачено відповідачу вартість перевезення, визначену сторонами в договорі.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Українська залізниця" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 693 405,18 грн штрафу за прострочення доставки вантажу.
4.3. Виходячи з доводів та вимог касаційної скарги предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні 199 376, 30 грн у зв`язку з тим, що позивачем при визначенні розміру штрафу враховано окрім провізної плати також інші розраховані залізницею збори, що не відповідає закріпленому в статті 116 Статуту порядку нарахування штрафу, а тому є неправомірним. Разом з тим позивач вважає, що такий висновок судів попередніх інстанцій не узгоджується з умовами договору, а саме його пунктом 3.2. з якого випливає, що розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу має здійснюватися, виходячи з розміру плати, визначеної саме в графі 34 спірних накладних, яка сплачена позивачем.
Отже, на вирішення суду касаційної інстанції постановлено питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій статті 116 Статуту залізниць України.
4.4. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 зупинено касаційне провадження у справі № 910/3697/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 до прийняття відповідного рішення Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/1524/19.
Так, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/1524/19 викладено таку правову позицію щодо застосування статті 116 Статуту залізниць України.
Приписами частини 1 статті 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Частиною 1 статті 307 ГК України встановлено обов`язок вантажовідправника сплатити перевізнику за перевезення вантажу встановлену плату. Статтею 311 Господарського кодексу України передбачено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
За змістом пунктів 2, 3 Розділу I Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (далі - Збірник тарифів), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, вбачається, що тарифи, збори та плати, наведені у цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, вузької та європейської колій мережі залізниць України загального користування для всіх суб`єктів господарювання, які беруть участь у процесі організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом. Державні регульовані тарифи встановлюються, зокрема, на внутрішні вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України, користування вагонами і контейнерами перевізника, роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника.
Пунктами 6, 11 Розділу I Збірника тарифів визначено, що тарифи застосовуються при визначенні плати за перевезення вантажів вантажною і великою швидкістю та пасажирськими поїздами за відстань залізницями України у внутрішньому сполученні - від станції відправлення до станції призначення, які відкриті від виконання комерційних операцій згідно з Тарифним керівництвом №4 залізниць України; плата за перевезення визначається згідно з Правилами застосування тарифів, наведеними в Розділі II цього Збірника. Для розрахунку плати за перевезення вантажів потрібно визначити належність вагона - перевізника, власний або орендований, у якому пред`являється до перевезення вантаж або перевезення у порожньому стані, і вибрати тарифну схему; при перевезенні вантажів у вагоні перевізника, крім транспортерів, базова ставка плати визначається як сума інфраструктурної для вагонів перевізника та вагонної складових плати (тарифу), що передбачено підпунктом 1.1.5. пункту 1.1. Розділу II Збірника тарифів. Після встановлення номера тарифної схеми, що відповідає даному виду відправки та перевезенню, необхідно звернутись до таблиць Розділу IV цього Збірника, в яких наведені базові ставки плати за перевезення відповідно до відстані перевезення (підпункт 1.1.11. пункту 1.1. Розділу II Збірника тарифів).
Отже, законодавцем передбачено встановлення державних регульованих тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, що зумовлює визначення плати за перевезення вантажу залізницею із застосуванням тарифних схем, що встановлені Розділом IV. Ставки плати за перевезення Збірника тарифів на перевезення вантажів.
Пунктом 1.2. Розділу IV Збірника тарифів передбачено, що плата за тарифними схемами визначається залежно від відстані перевезення, а, відтак, є провізною платою, що справляється перевізником за доставку вантажу залізницею до станції призначення.
Пунктом 6 Статуту залізниць визначено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу є системою цінових ставок та правил їх застосування, за якими провадяться розрахунки за перевезення залізницями, тоді як збори - цінові ставки, за якими провадяться розрахунки за виконання підприємствами залізничного транспорту робіт та послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу.
За змістом пункту 3 Розділу I Збірника тарифів вбачається, що поряд з платою за перевезення (провізною платою) державні регульовані тарифи також встановлюються на користування вагонами перевізника та роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в Розділі III цього Збірника. Плата за користування вагонами та збори нараховуються за ставками, які діяли в ті дні, коли надавалися послуги, а додаткові витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, що не залежали від перевізника, нараховуються за ставками, що діють на дату виникнення цих витрат (пункт 9 Розділу I Збірника тарифів.
Отже, Статутом залізниць та Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом визначено різновиди платежів, що сплачуються відправником вантажу на користь залізниці за перевезення вантажу до станції призначення, а саме тариф на перевезення вантажу як "провізна плата" за перевезення вантажу у вагонах перевізника, власному чи орендованих вагонах або перевезення вагонів у порожньому стані, що не включає вартості робіт і послуг залізниці, пов`язаних з перевезенням вантажу (суми зборів), а також "інші платежі", які включають збори за виконання робіт та надання послуг залізницею, пов`язаних з перевезенням вантажів (плата за користування вагонами перевізника, плата за проїзд провідників, плата за охорону та супроводження), та додаткові витрати під час перевезення вантажу, не передбачені тарифами та зумовлені причинами, що не залежать від залізниці як перевізника.
Пунктом 6 Статуту залізниць визначено накладну як основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил оформлення перевізних документів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем; відповідно до пункту 1.2. Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача; накладна є одночасно договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Додатком №1 до Правил оформлення перевізних документів визначено форму накладної як перевізного документа на залізниці із розшифруванням даних, що вносяться до її граф; додатком №2 до цих Правил зазначено форму відомості вагонів. Так, до накладної залізницею-перевізником вносяться відомості щодо провізної плати (графа 31), плати за проїзд провідника (графа 32), плати за охорону вантажу залізницею (графа 33), інших платежів, сплачених на станції відправлення (графи 35, 36, 37), а також усього суми платежів, сплачених відправником (графа 34).
Відтак, у графі 34 залізничної накладної відображається загальна сума платежів, сплачених відправником на користь залізниці та зазначених у графах 31-33, 35-37 такого перевізного документа, в тому числі провізної плати, як плати за перевезення, та зборів за роботи і послуги, надані залізницею під час перевезення вантажу.
Законодавцем розмежовано поняття "провізна плата", яка є регульованим державою тарифом за надання залізницею послуг з перевезення вантажів, та "інші платежі", що справляються за надання (виконання) інших, пов`язаних з перевезенням послуг і робіт.
Пунктом 116 Статуту залізниць визначено шкалу розрахунку штрафу, що підлягає до сплати залізницею одержувачу вантажу за порушення термінів його доставки, розмір якого залежить від кількості прострочених діб доставки вантажу та розраховується у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, сплаченої відправником на користь залізниці-перевізника.
Тобто сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею обчислюється, виходячи із даних щодо суми провізної плати, зазначеної у конкретній залізничній накладній (графа 31), на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу залізничним транспортом, що узгоджується з приписами частини 3 статті 313 Господарського кодексу України, пунктів 6, 23 Статуту залізниць, пункту 1.2. Правил оформлення перевізних документів, пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів.
Водночас, погоджена сторонами спору в пункті 3.2. договору вартість послуги перевезення, до якої поряд з тарифом на перевезення (провізною платою) включено збори за надання залізницею послуг і виконання робіт, пов`язаних з перевезенням вантажів (зокрема, плату за користування вагонами перевізника), не є провізною платою в розумінні частини 1 статті 916 Цивільного кодексу України, частин 1, 5 статті 307 Господарського кодексу України та пунктів 2, 3 Розділу I, пункту 1.1. Розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України.
При цьому колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що державне регулювання тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, як провізної плати, та додаткових зборів за надання залізницею послуг і виконання робіт, пов`язаних з перевезенням вантажів, має нормативне обмеження сторін правовідносин з перевезення вантажу залізницею, що займає монопольне становище на ринку таких послуг, щодо вільного визначення у договірному порядку вартості послуги з перевезення вантажу. Договір, укладений між сторонами спору щодо перевезення вантажу залізницею, не може змінити базові тарифні ставки провізної плати, а його сторони при визначення вартості перевезення вантажу мають керуватися приписами статей 307 311 Господарського кодексу України та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317.
Приписами пункту 116 Статуту залізниць встановлено відповідальність лише за несвоєчасну доставку вантажів, за перевезення яких в залежності від відстані між станцією відправлення та станцією призначення встановлюється провізна плата як тариф за перевезення вантажів, та не передбачено відповідальності у вигляді штрафу за порушення залізницею зобов`язань щодо виконання робіт та надання інших послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, за які залізницею справляються додаткові збори; тому зарахування до провізної плати при обчисленні суми штрафу за прострочення у доставці вантажу вартості інших послуг і робіт залізниці, пов`язаних з доставкою вантажу до пункту призначення, є безпідставним та суперечить правовій природі порушеного залізницею зобов`язання з перевезення.
4.5. З врахуванням викладеного, а також встановлених обставин справи, висновки судів попередніх інстанцій про застосування статті 116 Статуту залізниць України, а саме: про неправомірність розрахунку позивача, виходячи з розміру загальної суми платежів, сплачених відправником за перевезення вантажу залізницею, зазначених у графі 34 накладної, відповідають наведеній правовій позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 21.02.2020 у справі № 910/1524/19, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування судових рішень в оскаржуваній частині про відмову в стягненні 199 376, 30 грн.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 у справі №910/3697/19 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко